Огляд трофічних зв'язків гусені совкоподібних (Lepwoptera: Noctuoюm) в умовах напівприродних екосистем приміської зони міста Житомир
Аналіз даних із трофічних зв'язків гусені Noctuoidea необхідні під час організації захисних заходів щодо боротьби із шкідниками, організації охорони рідкісних видів, проведення екологічного моніторингу тощо. Аналіз трофічних зв'язків гусені совкоподібних.
Рубрика | Экология и охрана природы |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 27.04.2020 |
Размер файла | 29,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ОГЛЯД ТРОФІЧНИХ ЗВ'ЯЗКІВ ГУСЕНІ СОВКОПОДІБНИХ (LEPWOPTERA: NOCTUOЮM) В УМОВАХ НАПІВПРИРОДНИХ ЕКОСИСТЕМ ПРИМІСЬКОЇ ЗОНИ МІСТА ЖИТОМИР
шкідник боротьба моніторинг екологічний
Т.І. Ковтун
Житомирський національний
агроекологічний університет, м. Житомир, Україна
Узагальнення та аналіз даних із трофічних зв'язків гусені Noctuoidea необхідні під час організації захисних заходів щодо боротьби із шкідниками, організації охорони рідкісних видів, проведення екологічного моніторингу тощо. Внаслідок проведених досліджень зібрано 1818 екземплярів комах, що належать до 119 видів совкоподібних, які належать до 3 родин і 23 підродин. Проаналізовано трофічні зв'язки гусені совкоподібних у виявлених родинах та підродинах Noctuoidea за такими показниками: за типами живлення; за широтою трофічної спеціалізації; за адаптацією до живлення на окремих органах та частинах рослин. З'ясовано, що найпоширенішим типом живлення є фітофагія, яку відзначено у 117 (98 %) виявлених видів. Один вид належить до детритофагів. Ще в одного виду відзначено факультативне хижацтво. Встановлено, що за широтою трофічної спеціалізації 92 % виявлених видів належить до широких поліфагів; широкі олігофаги становлять 6 % виявлених видів, вузькі олігофаги - тільки 2 %. Монофагів серед виявлених видів немає. Показано, що за адаптацією до живлення на окремих органах та частинах рослин виявлені види розподіляються таким чином: філофаги - 71 %; стеблові совки - 12 %; антокарпофаги - 6 %. Виявлено, що в напівприродних біотопах, незважаючи на високий ступінь гемеробії, умови існування для підгризаючих совок, серед яких є першорядні шкідники сільського та лісового господарства, не є достатньо комфортними, на що можна було б сподіватись.
Ключові слова: поліфаги; олігофаги; філофаги; карпофаги; ризофаги.
ОБЗОР ТРОФИЧЕСКИХ СВЯЗЕЙ ГУСЕНИЦ СОВКООБРАЗНЫХ (ЕРЮОРТЕЯА: NOCTUOlDEA) В УСЛОВИЯХ ПОЛУПРИРОДНЫХ ЭКОСИСТЕМ ПРИГОРОДНОЙ ЗОНЫ ГОРОДА ЖИТОМИР
Т. И. Ковтун
Житомирский национальный агроэкологический университет, г. Житомир, Украина
Обобщение и анализ данных по трофическим связям гусениц Noctuoidea необходимы при организации защитных мероприятий по борьбе с вредителями, организации охраны редких видов, проведении экологического мониторинга и т.п. В результате проведенных исследований собрано 1818 экземпляров насекомых, принадлежащих к 119 видам совкообразных, относящихся к 3 семействам и 23 подсемействам. Проанализированы трофические связи гусениц совкообразных в выявленных семействах и подсемействах Noctuoidea по следующим показателям: тип питания; широта трофической специализации; адаптация к питанию на отдельных органах и частях растений. Установлено, что наиболее распространенным типом питания является фитофагия, которая отмечена у 117 (98 %) выявленных видов. Один вид относится к детритофагам. Еще у одного вида отмечено факультативное хищничество. Установлено, что по широте трофической специализации 92 % выявленных видов относится к широким полифагам; широкие олигофаги составляют 6 % выявленных видов, узкие олигофаги - только 2 %. Монофагов среди выявленных видов нет. Показано, что по адаптации к питанию на отдельных органах и частях растений обнаруженные виды распределяются следующим образом: филлофаги - 71 %; стеблевые бурильщики - 12 %; долевое участие антокарпофагов составляет 6 %. Выявлено, что в полуприродных биотопах, несмотря на высокую степень ге- меробии, условия существования для подгрызающих совок, среди которых вредители сельского и лесного хозяйства, недостаточно комфортны, на что можно было бы надеяться.
Ключевые слова: полифаги; олигофаги; филлофаги; карпофаги; ризофаги.
THE REVIEW OF TROPHIC CONNECTIONS OF NOCTUID MOTH'S LARVAE (LEPIDOPTERA: NOCTUOIDEA) IN SEMI NATURAL ECOSYSTEMS OF ZHYTOMYR SUBURBAN AREA
T. I. Kovtun
Zhytomyr National Agroecological University, Zhytomyr, Ukraine
The purpose of the study is to analyse the trophic connections of noctuid moths larvae (Lepidoptera: Noctuoidea) in semi natural ecosystems of Zhytomyr suburban area. The research was conducted during the field seasons from 2011 to 2017. Two research plots which were equipped with permanent items of counting of mouths by light traps were chosen. The definition of noctuid moths was conducted according to generally accepted international taxonomy. The plot №1 is typical agrocenosis and plot №2 is an example of semi natural biotope where the process of succession continues. As a result of the studies, 1818 specimens of insects belonging to 119 species of noctuid moths, belonging to 3 families and 23 subfamilies, were collected. The trophic connections of the noctuid moths' larvae in the identified families and subfamilies of Noctuoidea were analysed in terms of the following parameters: the type of nutrition; the breadth of trophic specialization; adaptation to nutrition of individual organs and parts of plants. We have designated that phytophagy is the most common type of nutrition, which is noted in 117 (98 %) of the identified species. One species refers to detritophages. Another species is an optional predator. We have also defined that, in the breadth of trophic specialization, 92 % of the identified species belong to broad polyphages, broad oligophages constitute 6 % of identified species, and narrow oligophages present only 2 %. There are no monophages among the identified species. According to adaptation to nutrition on separate organs and parts of plants, the species are distributed as follows: phyllophages - 71 %; caulophages constitute 12 %; the fraction of anthocarpophages is 6 %. We have revealed that in semi natural biotopes, in spite of a significant anthropogenic load, the conditions of existence for rhizophages, including pests of agriculture and forestry, are not comfortable enough, because their percentage is minimal (3 %). In the course of further research, we plan to analyse the trophic connections of noctuid moths' larvae in relation to the basic life forms of plants and the connections with the main systematic groups of host plants.
Keywords: polyphages; oligophages; phyllophages; carpophages; rhizophages.
Вступ. Відомо, що на кінець 2010 р. в Україні зареєстровано 683 види надродини совкоподібних (Lepi- doptera: Noctuoidea) (Kliuchko et al., 2011). Величезна видова різноманітність, висока чисельність окремих видів, фітофагія та поліфагія гусені, висока плодючість та міграційна активність імаго визначають важливе біоце- нотичне та практичне значення багатьох таксонів цієї групи. Ряд видів Noctuoidea є небезпечними шкідниками сільського та лісового господарства. Узагальнення та аналіз даних із трофічних зв'язків гусені Noctuoidea необхідні під час організації захисних заходів щодо боротьби із шкідниками, організації охорони рідкісних видів, проведення екологічного моніторингу тощо.
Вивчення трофічних зв'язків гусені совкоподібних здійснювали з використанням провідних літературних джерел. Проаналізували роботи, в яких подано характеристику кормових рослин совок України зокрема, та вивчали трофічні зв'язки гусені совкоподібних окремих регіонів зокрема Дніпропетровської області. (Kliuchko, 2006; Kliuchko et al., 2011). Окрім цього, використовували відомості з трофічних зв'язків совкоподібних із зарубіжних джерел (Forster & Wohlfahrt, 1971; Yamamoto & Sugi, 1987; Hacker, Ronkay & Hreblay, 2002; Piesik, 2004; Park, Sohn & Han, 2006; Robinson et al., 2010; Ma- tov & Kononenko, 2012; Derzhinskii & Vogulkina, 2017).
Для приміської зони Житомира характерна наяв
ність напівприродних екосистем (тобто порушених людиною біот, що зберігають основні властивості екосистем), в яких відбуваються постаграрні сукцесії. Такі сукцесії супроводжуються інтенсивним лісовідновленням завдяки припиненню розорювання деякої частини полів та зниженню пасовищного навантаження. Це призводить до достатньо інтенсивної зміни фітоасоці- ацій, а отже, і зміни кормових рослин для всіх фітофагів, зокрема і совкоподібних. Тому такі екосистеми є надзвичайно цікавими з погляду дослідження трофічних зв'язків гусені совкоподібних. Адже такі зв'язки комах, як і будь-яких тварин, вважають провідними, а вже на їх основі відбувається формування всіх інших типів міжвидових зв'язків (КішсКко et аі., 2011). Тому достатня кормова база є одним із визначальних показників стійкості ентомокомплексу певної екосистеми.
Отже, мета дослідження - аналіз трофічних зв'язків гусені совкоподібних (Lepidoptera: Noctuoidea) в умовах напівприродних екосистем приміської зони Житомира.
Матеріал і методи дослідження. Дослідження проводили в районі села Березівка, Житомирського р-ну, Житомирської обл. протягом польових сезонів 20112017 рр. Вибрали 2 дослідні ділянки, на яких обладнали постійні пункти обліку нічних метеликів за допомогою світлової пастки. Як джерело світла використовували люмінесцентні лампи потужністю 100W. Збір комах проводили два рази на місяць на кожній ділянці. Комах заморювали етилацетатом. Визначення совкоподібних проводили відповідно до загальноприйнятої міжнародної систематики (Fibiger et al., 2011). Статистичну обробку результатів проводили за загальноприйнятими методиками з використанням пакетів прикладних комп'ютерних програм Microsoft Excel.
Табл. 1. Розподіл фітофагів за широтою трофічної спеціалізації у виявлених родинах та підродинах Noctuoidea
Родина та підродина |
Кі-сть видів |
Широкі по- ліфаги, % |
Вузькі олі-гофаги, % |
Широкі олі-гофаги, % |
|
Noctuidae |
110 |
102(93) |
2(2) |
6(5) |
|
Noctuinae |
18 |
18(100) |
- |
- |
|
Hadeninae |
23 |
22(96) |
- |
1(4) |
|
Xyleninae |
38 |
36(94) |
1(3) |
1(3) |
|
Plusiinae |
7 |
7(100) |
- |
- |
|
Eustrotiinae |
1 |
1(100) |
- |
- |
|
Acronictinae |
8 |
8(100) |
- |
- |
|
Psaphidinae |
1 |
1(100) |
- |
- |
|
Amphipyrinae |
1 |
1(100) |
- |
- |
|
Bryophilinae |
2 |
- |
- |
2(100) |
|
Pantheinae |
1 |
1(100) |
- |
- |
|
Dilobinae |
1 |
1(100) |
- |
- |
|
Cuculliinae |
1 |
1(100) |
- |
- |
|
Condicinae |
2 |
2(100) |
- |
- |
|
Heliothinae |
3 |
3(100) |
- |
- |
|
Acontiinae |
1 |
- |
- |
1(100) |
|
Eriopinae |
1 |
- |
1(100) |
- |
|
Metoponiinae |
1 |
- |
- |
1(100) |
|
Erebidae |
8 |
7(88) |
- |
1(12) |
|
Hypeninae |
2 |
2(100) |
- |
- |
|
Erebinae |
4 |
3(75) |
- |
1(25) |
|
Scoliopteryginae |
1 |
1(100) |
- |
- |
|
Herminiinae |
1 |
1(100) |
- |
- |
|
Nolidae |
1 |
1(100) |
- |
- |
|
Chloephorinae |
1 |
1(100) |
- |
- |
|
Всього: |
119 |
110(92) |
2(2) |
7(6) |
Район зборів, що займає площу близько 5 га, розташований на східній околиці села Березівка, на відстані 15 км від Житомира. З північної і західної сторін ділянка обмежена меліоративними каналами; на південній межі розміщена дубова полезахисна смуга; східною стороною ділянка межує з чагарниковою та низькорослою деревною рослинністю. У північно-східному секторі розташоване частково заболочене багно, заросле осокою (Carex), вільхою сірою (Alnus incana L.) та малиною (Rubus idaeus L.) Найближчі житлові будівлі розташовані на відстані 500 м від західного кордону ділянки. У південному напрямку на відстані 1,5 км проходить міжнародна траса Київ-Чоп, у цьому ж напрямку на відстані 3 км розташований Березівський гранітний кар'єр. Ділянку використовували протягом тривалого проміжку часу (близько 40 років) як сільськогосподарські угіддя (під пасовище та посіви с/г культур). У 1992 р. землю було виділено під індивідуальні городи. Активна діяльність городників тривала впродовж 10 років. З початку 2000-х років близько половини наділів не використовують під посадку с/г культур, епізодично викошують трави і випасають с/г худоби. Із дикорослих рослин переважають: дерева - вільха сіра (Alnus incana L.), дуб звичайний (Quercus robur L.), береза повисла (Betula pendula L.), яблуня лісова (Malus sylvestris Mill.), сосна звичайна (Pinus sylvestris L.); чагарники - верба козяча (Salix caprea L.), малина (Rubus idaeus L.), бересклет європейський (Euonymus europaeus L.); трав'янисті рослини - пирій повзучий (Elymus repens L.), деревій звичайний(Achilleamillefolium L.),подорожники
(Plantago) осот польовий (Cirsium arvense L.), кульбаба лікарська (Taraxacum officinale L.), конюшини (Trifolium), лобода смердюча (Chenopodium vulvaria L.) , полин звичайний (Artemisia vulgaris L.), злаки (Poaceae) тощо. Із культурних рослин вирощують переважно городину: картопля (Solanum tuberosum L.), кукурудза звичайна (Zea mays L.), помідор їстівний (Lycopersicon esculentum Mill), буряк звичайний (Beta vulgaris L.), морква посівна (Daucus sativus (Hoffm.) Roehl.), пшениця м'яка (Tri- ticum aestivum L.), жито посівне (Secale cereale L.), овес звичайний (Avena sativa L.), горошок посівний (Vicia sa- tiva L.), гарбуз звичайний (Cucurbita pepo L.).
Результати дослідження та обговорення. Внаслідок проведених досліджень зібрано 1818 екземплярів комах, що належать до 119 видів совкоподібних, які, відповідно до загальноприйнятої міжнародної систематики (Fibiger et al., 2011), належать до 3 родин і 23 підродин.
Спочатку аналізували типи живлення гусені совко- подібних. Найпоширенішим типом живлення є фітофа- гія, яку відзначено у 117 (98 %) виявлених видів. Один вид - нічниця-кінчатка полапчаста (Polypogon tentacu- laria L.) - належить до детритофагів. Ще в одного виду - совки хижої (Eupsilia transversa Hufnagel) - відзначено факультативне хижацтво.
Наступним етапом роботи був розгляд трофічної спеціалізації фітофагів. Більшість авторів розрізняють серед комах-фітофагів моно-, оліго- й поліфагів, використовуючи таксономічний підхід, в основу якого покладено кількість таксонів того або іншого рангу, до яких належать кормові рослини фітофага. Ми користувались трофічною характеристикою фітофагів, яку наведено в праці З. Ф. Ключко та ін. (2011) (Kliuchko et аі., 2011) (табл. 1).
Як видно з табл. 1, більшість виявлених видів (92 %) належить до широких поліфагів. Причому 11 із 17 підродин родини НосШМае представлені видами, що належать саме до цієї трофічної групи. Широкі олігофаги становлять 6 % від виявлених видів, вузькі олігофаги - тільки 2 %. Монофагів серед виявлених видів немає. У роботах, які стосуються вивчення трофічних зв'язків гусені совкоподібних, відзначено, що частка поліфагів для фауни Росії становить приблизно 50 % (Matov & Копопепко, 2012); для фауни Білорусі -60 % феггМпякіі & Vogulkina, 2017); для фауни Дніпропетровської області - 55 % (Kliuchko et аі., 2011). Виявлена відсоткова частка широких поліфагів може свідчити про достатньо екстремальні умови існування для совко- подібних у досліджуваних напівприродних біотопах, в яких достатня кормова база існує тільки для видів із широкою трофічною спеціалізацією.
Відомо, що для гусені совкоподібних характерна достатньо чітко виражена адаптація до живлення на окремих органах та частинах рослин. За цією ознакою серед виявлених видів виділено такі групи: філофаги (живляться листям); каулофаги (стеблові совки); анто- та карпофаги (живляться генеративними органами рослин); ризофаги (підгризаючі совки) та філоантокарпо- фаги (табл. 2).
Табл. 2. Розподіл за адаптацією до живлення на органах і частинах рослин у виявлених родинах та підродинах КосШоШеа
Родина та підродина |
Кіль- кість видів |
Філофа- ги |
Ка- уло- фаги |
Анто- карпо- фаги |
Ризо- фаги |
Філо- анто- карпо- фаги |
|
Noctuidae |
110 |
76(69) |
14(13) |
7Ј6)_ |
3(3)_ |
817! |
|
Noctuinae |
18 |
15(83) |
3(17) |
||||
Hadeninae |
23 |
20(88) |
- |
1(4) |
|||
Xyleninae |
38 |
17(45) |
14(37) |
2(15) |
- |
2(8) |
|
Plusiinae |
7 |
7(100) |
- |
- |
- |
5(13) |
|
Eustrotiinae |
1 |
1(100) |
- |
- |
- |
||
Acronictinae |
8 |
8(100) |
- |
- |
- |
- |
|
Psaphidinae |
1 |
1(100) |
- |
- |
- |
- |
|
Amphipyrinae |
1 |
1(100) |
- |
- |
- |
- |
|
Bryophilinae |
2 |
- |
- |
- |
- |
- |
|
Pantheinae |
1 |
1(100) |
- |
- |
- |
- |
|
Dilobinae |
1 |
1(100) |
- |
- |
- |
- |
|
Cuculliinae |
1 |
- |
- |
- |
- |
1(100) |
|
Condicinae |
2 |
2(100) |
- |
- |
- |
- |
|
Heliothinae |
3 |
- |
- |
3(100) |
- |
- |
|
Acontimae |
1 |
1(100) |
- |
- |
- |
- |
|
Eriopinae |
1 |
1(100) |
- |
- |
- |
- |
|
Metoponiinae |
1 |
- |
- |
1(100) |
- |
- |
|
Erebidae |
8 |
8(100) |
- |
- |
- |
- |
|
Hypeninae |
2 |
2(100) |
- |
- |
- |
- |
|
Erebinae |
4 |
4(100) |
- |
- |
- |
- |
|
Scoliopterygi- nae |
1 |
1(100) |
- |
- |
- |
- |
|
Herminiinae |
1 |
1(100) |
- |
- |
- |
- |
|
Nolidae |
1 |
1(100) |
- |
- |
- |
- |
|
Chloephori- nae |
1 |
1(100) |
- |
- |
- |
- |
|
Всього: |
119 |
85(71) |
14(12) |
7(6) |
3(3) |
8(7) |
Як видно з табл. 2, переважну більшість серед виявлених видів становлять філофаги - 71 %; стеблові совки - 12 %; частка антокарпофагів становить 6 %. Варто відзначити, що частка підгризаючих совок, до яких належать такі першорядні шкідники, як: озима совка (Ag- rotis segetum Denis & Schiffermьller), оклична совка (Ag- rotis exclamationis L.), совка іпсилон (Agrotis ipsilon Hufnagel), совка с-чорне (Xestia c-nigrum L.), найменша (3 %) в досліджуваному ентомокомплексі. Це може свідчити про те, що в таких напівприродних біотопах, незважаючи на високий ступінь гемеробії, умови існування для такої групи совок не є достатньо комфортними, на що можна було б сподіватись. Дані інших авторів (Matov & Kononenko, 2012; Derzhinskii & Vogulkina, 2017 відносно розподілу видів совкоподібних за адаптацією до живлення на органах і частинах рослин практично збігаються з отриманими нами результатами. Це свідчить про те, що комплекси совкоподібних напів- природних екосистем за цією ознакою є достатньо типовими для фауни совкоподібних певного регіону загалом.
Висновки
1. За період 2011-2017 рр. зібрано 1818 екземплярів комах, що належать до 119 видів совкоподібних, які належать до 3 родин і 23 підродин.
2. Найпоширенішим типом живлення є фітофагія, яку відзначено у 117 (98 %) виявлених видів. Один вид належить до детритофагів. Ще в одного виду відзначено факультативне хижацтво.
3. До широких поліфагів належать 92 % виявлених видів, що може свідчити про достатньо екстремальні умови існування для совкоподібних у досліджуваних напів- природних біотопах, в яких достатня кормова база існує тільки для видів із широкою трофічною спеціалізацією.
4. Частка широких олігофагів становить 6 % від виявлених видів, вузьких олігофагів - тільки 2 %. Монофагів серед виявлених видів немає.
5. Серед виявлених видів переважають філофаги - 71 %; стеблові совки - 12 %; частка антокарпофагів становить 6 %.
6. У напівприродних біотопах, незважаючи на високий ступінь гемеробії, умови існування для підгризаючих совок не є достатньо комфортними, на що можна було б сподіватись.
Під час проведення подальших досліджень плануємо провести аналіз трофічних зв'язків гусені совкоподібних відносно основних життєвих форм рослин та зв'язки з основними відділами, класами та родинами кормових рослин.
Перелік використаних джерел
Derzhinskii, E. A., & Vogulkina, N. V. (2017). Obzor troficheskikh sviazei sovkoobraznykh cheshuekrylykh (Lepidoptera, Noctuoidea) Belarusi [Review of trophic connections of Noctuoidea (Lepidoptera, Noctuoidea) in Belarus]. Materialy konferentcii Nauka - obrazovaniiu, proizvodstvu, ekonomike: materialy XXII (69) regionalnoi nauchno-prakticheskoi konferentcii prepodavatelei, nauchnykh sotrudnikov i aspirantov, 9-10 fevralia 2017, Vitebsk, (Vol. 1, pp. 59-61). Vitebsk: VGU imeni P. M. Masherova. [In Russian].
Fibiger, M., Yela, J. L., Zilli, A., Varga, Z., Ronkay, G., & Ronkay, L. (2011). Check list of the quadrifid Noctuoidea of Europe. In: Witt T, Ronkay L (Eds.) Lymantriidae and Arctiidae including Phylogeny and Check List of the Quadrifid Noctuoidea of Europe. Noctuidae Europaeae, (Vol. 11, pp. 23-44). Soro: Entomol. Press. Forster, W., & Wohlfahrt, T. A. (1971). Die Schmetterlinge Mitteleuropas. Band IV. Eulen (Noctuidae). Stuttgart. 317 p.
Hacker, H., Ronkay, L., & Hreblay, M. (2002). Noctuidae Europaеae, (Vol. 4). Hadeninae. Soro: Entomol. Press. 419 p.
Kliuchko, Z. F. (2006). Sovky Ukrainy [The Noctuids of Ukraine].
Kyiv: V. Raievskoho. 248 p. [In Ukrainian].
Kliuchko, Z. F., Holoborodko, K. K., Pakhomov, O. Ie., & Afanasieva, V. O. (2011). Biolohichne riznomanittia Ukrainy. Dnipropetrovska oblast. Vyshchi riznovusi luskokryli. Chastyna 2. Sovky (Lepidoptera: Noctuidea) [Biological Diversity of Ukraine. The Dnipropetrovsk region. Moth. Vol. 2. (Lepidoptera: Noctuidae)]. Dnipropetrovsk: Vyd-vo Dnipropetr. nats. un-tu. 546 p. [In Ukrainian].
Matov, A. Iu., & Kononenko, V. S. (2012). Troficheskie sviazi gusenitc sovkoobraznykh cheshuekrylykh fauny Rossii (Lepidoptera, Noctuoidea:Nolidae, Erebidae, Euteliidae,
Noctuidae) [Trophic connections of the larvae of Noctuoidea of Russia (Lepidoptera, Noctuoidea: Nolidae, Erebidae, Euteliidae, Noctuidae)].Vladivostok: Dalnauka. 346 p. [In Russian].
Park, K.-T., Sohn, J.-C., & Han, H.-L. (2006). Host-plants for Larvae of ' Noctuida€ (Lepidoptera). Insecta Koreana. Suppl. 32, 136 p. Piesik, D. (2004). Seasonal abundance of insects occuring on Rumex confertus Willd., as an interesting approach to the use of biological control agents. Electronic Journal of Polish AgriculturalUniversities, 7(2), 1-8.
Robinson, G. S., Ackery, P. R., Kitching, I. J., Beccaloni, G. W., & Hernandez, L. M. (2010). HOSTS - A Database of the World's Lepidopteran Hostplants. Natural History Museum, London. Retrieved from: http://www.nhm.ac.uk/hosts.
Yamamoto, M., & Sugi, S. (1987). Noctuidae (excluding Herminiinae). In: Sugi, S. (Ed.) Larvae of largermoths in Japan., (pp. 185-239). Tokyo.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Структура й динаміка різних екологічних систем, рівні їхньої організації й ієрархії. Елементи механізму трофічних зв'язків. Характерні риси всіх екосистем. Гіпотеза Геї: причини і фактори становлення життя на нашій планеті. Фундаментальні типи екосистем.
реферат [29,1 K], добавлен 20.06.2010Екологічний моніторинг як засіб визначення екологічного стану навколишнього середовища. Розвиток системи екологічного моніторингу. Особливості регіонального екологічного моніторингу. Проблеми глобального екологічного моніторингу. Види моніторингу.
реферат [23,0 K], добавлен 17.06.2008Дослідження обґрунтування організації екологічного моніторингу. Аналіз та оцінка викидів, скидів та розміщення відходів підприємства у навколишньому середовищі. Характеристика шляхів зменшення негативного впливу трубопрокатного виробництва на довкілля.
дипломная работа [1,6 M], добавлен 18.05.2011Створення та структура Донецького Гідрометцентру. Стан виконання заходів охорони атмосферного повітря підприємствами металургійної і коксохімічної промисловості. Аналіз стану забруднення атмосферного повітря міст Донецька та Макіївки за 2010 рік.
отчет по практике [710,1 K], добавлен 05.12.2013Особливості формування флори та фауни міста. Опис урбанізованих біоценозів. Значення фітомеліорації міського середовища. Розгляд комплексних зелених зон міста. Аналіз відомостей щодо переважаючих видів флори на території парку відпочинку міста Чернігів.
дипломная работа [473,6 K], добавлен 21.09.2010Визначення антропогенних джерел забруднення атмосферного повітря, засобів здійснення моніторингу та схеми зв’язків між ними. Розробка програмного забезпечення для обробки результатів спостережень та візуалізації даних, нанесення їх на електронну карту.
курсовая работа [4,7 M], добавлен 20.05.2011Огляд основних категорій пам’яток природи. Ботанічні сади в Україні, їх сучасний стан. Дендрологічні парки як об’єкт екологічного туризму. Характеристика заходів щодо збереження та охорони пам’яток природи. Парки - важлива категорія заповідних об’єктів.
курсовая работа [50,4 K], добавлен 11.11.2014Сутність моніторингу як системи спостережень за впливом на довкілля антропогенних факторів. Характеристика особливостей екологічного, фонового та кліматичного видів моніторингу. Організація спостережень і контролю якості поверхневих вод річки Дністер.
курсовая работа [780,8 K], добавлен 03.03.2012Екологічний моніторинг як засіб визначення екологічного стану навколишнього середовища. Особливості регіонального екологічного моніторингу агросфери. Система екологічного моніторингу м. Києва. Проблеми глобального екологічного моніторингу.
курсовая работа [330,1 K], добавлен 10.04.2007Визначення ступеня екологічного ризику і безпеки запланованої чи здійснюваної діяльності. Організація комплексної, науково обґрунтованої оцінки об'єктів екологічної експертизи. Оцінка ефективності заходів щодо охорони навколишнього природного середовища.
курсовая работа [28,2 K], добавлен 02.01.2014Забруднення ґрунту природними та антропогенними чинниками. Шляхи покращення екологічного стану землі. Загальна характеристика і природні умови Вінницької області. Організація моніторингу ґрунтового середовища та аналіз його екологічного стану у районі.
курсовая работа [3,0 M], добавлен 04.09.2019Поняття та порядок проведення екологічного моніторингу, його різновиди та відмінні риси, призначення та принципи діяльності, оцінка практичної ефективності. Організаційна структура державного екологічного моніторингу в Україні. Екологічне нормування.
реферат [42,1 K], добавлен 17.08.2009Поняття, етапи та принципи біологічного колообігі як багаторазової участі хімічних елементів у процесах, які протікають у біосфері. Умови стійкості існування екосистем усіх рівнів. Характер інформаційних зв’язків та їх значення в функціонування біосфери.
презентация [492,8 K], добавлен 27.02.2015Представлено автоматизовану систему екологічного моніторингу викидів автотранспорту. Аналіз негативних впливів автотранспорту на урбанізоване середовище. Розробка алгоритму функціонування автоматизованої системи моніторингу забруднення атмосфери викидами.
дипломная работа [1,9 M], добавлен 23.06.2017Виявлення причинно-наслідкових зв`язків між впливом факторів навколишнього середовища та можливими змінами стану здоров`я людини. Ознаки екологічної природи захворювання. Аналіз показників смертності, захворюваності, середньої тривалості життя.
реферат [25,7 K], добавлен 21.02.2010Фактори водного середовища. Фізичні та хімічні властивості води. Дослідження динаміки водної екосистеми, біотичних взаємодій гідро біонтів. Взаємодія як двигун еволюції та динаміки популяції. Вплив антропогенних факторів на динаміку водних екосистем.
курсовая работа [901,4 K], добавлен 11.04.2010Екологічний аудит як інструмент екологічного права і охорони навколишнього середовища. Закон України “Про екологічний аудит”. Мета проведення екологічного аудиту. Екологічна експертиза як державна функція. Зміст звіту про проведення екологічного аудиту.
реферат [13,7 K], добавлен 18.01.2009Сутність екологічного моніторингу. Суб’єкти системи моніторингу навколишнього природного середовища України та координація їх діяльності. Організація охорони навколишнього середовища в Європейському Союзі та правові основи співпраці із Україною.
дипломная работа [1,5 M], добавлен 07.06.2013Недосконалість діючої системи забезпечення екологічної безпеки населення та охорони довкілля в Донецькій області. Екологічний стан компонентів навколишнього середовища. Розробка регіональної Програми проведення екологічного та радіаційного моніторингу.
курсовая работа [1,3 M], добавлен 21.02.2016Моніторингове дослідження територій. Проведення моніторингу забруднення ґрунтів Рівненської та Житомирської областей. Заходи з охорони земель. Оцінка ліхеноіндикаційною зйомкою забруднення чадним газом автомобільним транспортом квадрату № В1 міста Херсон.
курсовая работа [127,5 K], добавлен 20.11.2013