Рельєф як ресурс рекреаційного природокористування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

РЕЛЬЄФ ЯК РЕСУРС РЕКРЕАЦІЙНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

Юлія Олішевська

Анотація

рельєф рекреаційний природокористування територія

Проаналізовано особливості дослідження рельєфу з позиції рекреаційного природокористування. Визначено основні методичні підходи до аналізу рельєфу, що використовують в процесі дослідження території для організації та проведення рекреаційної діяльності: як окремий рекреаційний ресурс, як складову туристично-рекреаційного потенціалу, як одну із підсистем територіальної рекреаційної системи. Розглянуто особливості оцінки рельєфу для різних типів рекреаційного освоєння території.

Ключові слова: рельєф, рекреаційні ресурси, туристично-рекреаційний потенціал, рекреаційне природокористування

Аннотация

Юлия Олишевская. Рельеф как ресурс рекреационного природопользования. Проанализированы особенности иследования рельефа с позиции рекреационного природопользования. Определены основные методические подходы к анализу рельефа, которые используются в процессе исследования территории для организации и внедрения рекреационной деятельности: как отдельный рекреационный ресурс, как составляющую часть туристско-рекреационного потенциала, как одну из подсистем териториальной рекреационной системы. Расмотрены особенности оценки рельефа для различных типов рекреационного освоения територии

Ключевые слова: рельеф, рекреационные ресурсы, туристско-рекреационный потенциал, рекреационное природопользование.

Annotation

Olishevska Yu. Relief as a resource of the recreational nature management. The need for improvement of physical and psycho-emotional well-being of the Ukrainian population promotes the increased attention to the issue of organization of recreational nature management on a specific territory. The development of cultural and educational tourism is increasingly complemented by the search for recreation in nature's lap, contemplation all alone or attempts to test own abilities in difficult natural conditions, sometimes even extreme ones.

The relief is one of the determining factors for choosing the type and method of recreational activity on a specific territory. This fact makes the study of the relief very relevant.

To date, the question of assessing the relief as a resource for various types of recreation and tourism, is not sufficiently highlighted in the scientific literature.

The purpose of the work is to analyse the literature sources of the recreational direction and to generalize scientific developments in the studies of relief as a resource for the development of the recreational nature management on a specific territory.

Recreational nature management is the use of natural resources for the purpose of person's health improvement, restoring physical and psychological well-being, as well as expanding the environmental and cultural world view. Recreational environmental management has three main functions: social, economic and environmental.

Based on the analysis of literature sources, we found out that in the process of organizing recreational environmental management, the relief is considered as the recreational resource, either as a component of the tourist-recreational potential of the territory (TRT) or as a component of the subsystem "recreational resources and conditions" of the territorial recreational system (TRS). There are two methodological approaches of assessing the touristic and recreational potential of the territory: component and integral ones. In our study, the key focus is the study of the relief as a resource for various types of recreational development of the territory.

The most important factors that need to be considered when assessing the relief for the needs of active recreation are evaluation of the passability of terrain, assessment of altitude differences, analysis of natural obstacles in the way of movement of holidaymakers.

When organizing ski tourism, the height differences are taken into account for the suitability of the territory for equipping the skiing areas, including the following parameters: relative height, steepness of slopes, degree of afforestation, zone of outrun, and thickness and duration of the snow cover.

The rugged terrain with insignificant altitude differences is aesthetically attractive and functionally most favourable for the therapeutic and health improving recreation. The degree of subdivision of the relief is characterized by three parameters: the depth of the dismemberment, the density of the dissection and the steepness of the slopes. The most favourable terrain is the area with the density of the dissection up to 1 km and a steepness of the slopes of up to 5 degrees (Methodology of Recreational Area Assessment, 2003).

Pedestrian tourism is the most widespread and accessible type of recreational development of the orographic resources of the territory. When planning hiking, it is necessary to take into consideration the conditions of the terrain, the presence of natural obstacles, the areas of location of the natural processes dangerous for hiking participants. When organizing multi-day hikes, it is also necessary to assess the places for parking and overnight accommodation.

An important element of the assessment of the relief for recreational purposes is its aesthetic value and landscape diversity. Aesthetic value of the territory for holidaymakers is formed depending on the morphological structure of the terrain and the variety of elements of the landscape. It depends on the uniqueness of the forms of relief, the imagery (photogenic) of the terrain, the visual effect (impression) from contemplation of certain contrasts. The most attractive for recreants are edge zones - adjacent bands between two different environments.

The combination of normalized physical exercises and an increased psycho-emotional state of a person associated with staying in an attractive area, ensures the most effective restoration of the vital forces of a person.

Intensive involvement of people of various age categories in the recreational nature management will contribute to the restoration and strengthening of the physical and psychological health of the people of Ukraine that can also bring a tangible economic effect.

Key words: relief, recreation resources, tourist-recreation potential, recreational nature management

Постановка проблеми

Протягом останніх років зростає тяжіння туристів до природи. Потреба у покращені фізичного та психоемоційного самопочуття населення України сприяє підвищеній увазі до питання організації рекреаційного природокористування. Розвиток культурно-пізнавального туризму все частіше доповнюється пошуками відпочинку на лоні природи, спогляданням на самоті або ж спробами перевірити власні сили в складних природних умовах іноді навіть екстремальних.

Рельєф у поєднані з іншими природними умовами та ресурсами є одним із визначальних факторів вибору типу та способу рекреаційного використання території. Це робить питання дослідження рельєфу вельми актуальним.

Аналіз попередніх досліджень

Наукові основи рекреаційного природокористування закладені працями Преображенського В.С, Вєдєніна Ю.А, Мирошниченко М.М, Ступіна М.М, Філіпповича Л.С, Ядкова В.Б, Шеффера Е.Г [Preobrazhenskyi V., 1975]., Твєрдохлєбова І.Т. та знайшли своє продовження у роботах з дослідження рекреаційних туристичних ресурсів Бейдика О.О. [Beidyk O. 2001], Любіцевої O.O. [Lyubitseva O.2007], Масляка П.О. [Masliak P.2008.],. Фоменка Н.В. [Fomenko N. 2007], Поколодної М.М. [Pokolodna M.2012], Павлова В.І., Черчика А.М. [Pavlov V., Cherchyk A. 1998], Герасименко В.Г. [Herasymenko V. 2016], та ін. Однак не достатньо висвітленими є питання оцінки рельєфу як ресурсу для різноманітних видів рекреації та туризму. Особливо важливим це питання є з огляду на необхідність підвищення фізичної активності сучасної молоді та залучення значно більшої частки населення до рекреаційного природокористування.

Мета роботи провести аналіз літературних джерел рекреаційного спрямування та узагальнити наукові розробки щодо досліджень рельєфу як ресурсу для розвитку рекреаційного природокористування території.

Виклад основного матеріалу

Рекреаційне природокористування полягає у використанні природних ресурсів з метою оздоровлення людини, відновлення її фізичного та психологічного самопочуття, а також розширення екологічного і культурного світогляду [Pokolodna M. 2012].

Рекреаційне природокористування виконує три основні функції: соціальну, економічну та природоохоронну [Fomenko N. 2007], [Pokolodna M. 2012].

Соціальна функція рекреаційного природокористування - це задоволення специфічних потреб населення у відпочинку, оздоровленні, спілкуванні з природою, що сприяє зміцненню фізичного і розумового здоров'я суспільства.

Економічна функція полягає у відновленні робочої сили та підвищені працездатності, що сприяє зростанню продуктивності праці. До економічної функції належать також розширення сфери застосування праці й прискорений розвиток інфраструктури на територіях інтенсивного рекреаційного природокористування.

Природоохоронна функція полягає в попередженні деградації природних рекреаційних комплексів під впливом антропогенної діяльності, в тому числі і рекреаційної.

У процесі організації рекреаційного природокористування рельєф розглядають як різновид рекреаційних ресурсів [Beidyk O., 2001], [Lyubitseva O., Pankova O.V., Stafiichuk V.I., 2007], [Masliak P., 2008.], або як складову туристично-рекреаційного потенціалу території (ТРП) [Otsinka turystychno-rekreatsiinoho potentsialu rehionu, 2016] або ж як підсистему територіальної рекреаційної системи (ТРС) [Pavlov V., Cherchyk A., 1998, Pokolodna M., 2012], Кушнірук Ю.С. та ін.

Питанням оцінки природно-ресурсного потенціалу як складової туристично-рекреаційного потенціалу окремих регіонів та країни в цілому займалось багато учених Т.В. Ніколаєнко, С.П. Кузик, В.І. Павлов, Л.М. Черчик та ін. однак єдиного трактування туристично-рекреаційного потенціалу не існує, а найбільш повний їх аналіз, на нашу думку, представлений у роботі [Otsinka turystychno- rekreatsiinoho potentsialu rehionu, 2016].

Як правило існує два методичні підходи до оцінки ТРП: покомпонентна (характеризуються окремі види рекреаційних ресурсів на певній території, яким іноді надається якісна оцінка) та інтегральна (здебільшого використовують бальну оцінку). Інтегральну оцінку природно-територіальних комплексів (ландшафтів) використовують під час проведення конструктивно-географічних та екологічних досліджень території різних рівнів для потреб рекреаційного природокористування. Також інтегральну оцінку рекреаційних ресурсів застосовують у процесі дослідження територіальних рекреаційних систем (ТРС). З часу впровадження у наукову термінологію В. Преобра- женським (1975) поняття «територіальна рекреаційна система» пройшло декілька десятиліть однак загальним для всіх існуючих визначень цього терміну є виділення окремих підсистем: рекреаційні ресурси та умови, матеріально-технічна база та інфраструктура, обслуговуючий персонал, управлінські системи [Pavlov V., Cherchyk A., 1998]. Важливо, що невід'ємною складовою ТРС, а саме підсистеми «рекреаційні ресурси та умови» є рельєф.

У нашому досліджені основна увага приділена дослідженню рельєфу як ресурсу для рекреаційного освоєння території.

У процесі організації рекреаційного природокористування найбільш важливими факторами які необхідно враховувати при оцінці рельєфу для потреб активної рекреації є оцінка прохідності місцевості, оцінка перепадів висот, аналіз природних перешкод на шляху руху відпочивальників [Preobrazhenskyi V., 1975].

У гірській місцевості Карпат є всі умови для організації активного відпочинку та рекреації, зокрема спортивно-оздоровчого туризму, пішохідного туризму, гірськолижного туризму, скелелазіння, велосипедного туризму, прогулянок на конях, пригодницького туризму іноді з елементами (екстремального туризму - автомототуризм), екологічного туризму.

Для організації гірськолижного туризму враховують перепади висот; придатність території для організації зон катання, яка включає наступні показники: відносна висота, крутизна схилів, ступінь заліснення, площа викоту, а також потужність та тривалість снігового покриву.

Для лікувально-оздоровчого відпочинку естетично привабливою та функціонально найбільш сприятливою є пересічна місцевість з незначними перепадами висот. Ступінь розчленування рельєфу характеризують три параметри: глибина розчленування, густота розчленування та крутизна схилів.

Найбільш сприятливим є крупнопогорбо- вана місцевість яка має також найбільшу естетичну привабливість [Danylchuk V.F., Aleinikova H.M., Bovkunovskaia A.Ya., Holubichnaia S.N., 2003]. Оціночні показники рельєфу для лікувально-оздоровчого відпочинку наведені у таблиці 1.

Оціночні показники рельєфу для лікувально-оздоровчого відпочинку [9].

Таблиця 1