Екологічний паспорт м. Борщів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство Освіти та Науки України

КОМПЛЕКСНЕ ПРАКТИЧНЕ ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

З дисципліни “Екологія”

На тему Екологічний паспорт м. Борщів



Зміст

Загальна характеристика

Перелік екологічно небезпечних об'єктів

Атмосферне повітря

Водні, Земельні, Лісові ресурси

Природно-заповідний фонд та його рослинний і тваринний світ

Формування екологічної мережі

Поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами

Радіаційна безпека

Основні екологічні проблеми

Висновок

Список використаних джерел

місто екологія відходи проблема



Загальна характеристика

Борщімвський райомн -- адміністративно-територіальна одиниця, один із сімнадцяти районів Тернопільської області, розташований в її південно-східній частині. Територія -- 1006 кмІ (7.2% території Тернопільщини) -- це третій за площею район в області після Теребовлянського і Гусятинського. В районі розташовані крайні південна та східна точка Тернопільщини. На півночі межує з Чортківським, на заході із Заліщицьким районами, на півдні від Хотинського і Заставнівського району Чернівецької області район відділяє річка Дністер, через котру в межах району немає жодного мосту, межа з Кам'янець-Подільським та Чемеровецьким районами Хмельницької області, що розташовані на сході, проходить по річці Збруч.

Рис 1 Герб та прапор

Утворений: 17 січня 1940

Населення: Ў 66 399 (01.01.2018)

Площа: 1006 кмІ

Густота: 66.002982107356 осіб/кмІ

У районі 73 населених пункти, з них:

місто Борщів, 70 сіл.

2 смт: (Скала-Подільська та Мельниця-Подільська)



Табл.1

Перелік екологічно небезпечних об'єктів

№ з/ п	Назва об'єкту	Вид економічної діяльності	Відомча належність (форма власності)
1	ДП „Техніка” М. Борщів, вул. Нова, 54	збір, очищення та розподілення води	комунальна власність

Виступає небезпечним об'єктом через застарілі технології та методи діяльності.

Атмосферне повітря

Табл.2

Вміст забруднюючих речовин в атмосферному повітрі міст

Назва забруднюючої речовини	Місто	Середньорічний вміст, мг/м3	Середньодобові ГДК, мг/м3	Максимальні з разові ГДК, мг/м	Максимальний вміст, мг/м
Пил	*м.Борщів	0.5	0.46	0.61	0.61
Діоксид сірки		0.5	0.057	0.26	0.26
Діоксид азоту		0.2	0.091	0.135	0.135
Формальдигід		0.035	0.027	0.042	0.042

Основними забруднювачами виступають заводи які перероблять сировину та займаються процесом сушки зернових та технічних культур.

Водні ресурси

Найбільша річка -- Дністер одночасно служить південною межею району, утворює кілька поворотів, найбільші з яких від села Колодрібки до Устя, від Устя до Мельниці-Подільської та південніше села Вільховець. Два перші повороти утворюють півострів-меандр з характерним мікрокліматом, на якому розташоване село Горошова.

Усі інші річки району належать до басейну Дністра, гирла 2 найбільших з них: Збруча та Нічлави розташовані на території району. Окрім того в північно-східній частині протікає річка Серет.

*Перелік підприємств області, яким було анульовано дозволи на спеціальне водокористування протягом 2015 року та підстави анулювання:

1) ФОП Томчишен О.Й. (с. Кудринці, Борщівський р-н) - на підставі заяви підприємства.

Табл.4

Скидання зворотних вод та забруднюючих речовин основними водокористувачами - забруднювачами поверхневих водних об'єктів*

		2015 рік	2016 рік	2017 рік
Найменування водокористувача-забруднювача	Наявність, потужність (мі/добу), ефективність використання (використання потужності) очисних споруд	об'єм скидання зворотних вод, тис. мі	у тому числі об'єм скидання забруднених (без очищення) та недостатньо очищених зворотних вод, тис. мі	кількість забруднюючих речовин, що скидаються разом із зворотними влдами, т	об'єм скидання зворотних вод, тис. мі	у тому числі об'єм скидання забруднених (без очищення) та недостатньо очищених зворотних вод, тис. мі	кількість забруднюючих речовин, що скидаються разом із зворотними влдами, т	об'єм скидання зворотних вод, тис. мі	у тому числі об'єм скидання забруднених (без очищення) та недостатньо очищених зворотних вод, тис. мі	кількість забруднюючих речовин, що скидаються разом із зворотними влдами, т
р. Нічлава
ДП „Техніка” (Борщівська ЖЕД-1)	-	124	124	396.6	128	128	276.4	125.4	125.4	271.7

Табл.5

Середньорічні концентрації забруднюючих речовин у контрольних створах водних об'єктів регіону за звітний рік (мг/л)*

Місце спостереження за якістю води	Показники складу та властивостей
	завислі речовини	БСК5	мінералізація	сульфати	хлориди	амоній сольовий	нітрати	нафтопродукти	ХСК	розчининий кісень	фосфати	цинк	марганець	фториди	залізо	нітрити	мідь
*р.Нічлава м.Борщів	16.0	(3.34)	(552.7)	90.25	45.44	0.52	(2.07)	0.02	(29.10)	(9.64)	0.47	-	0.03	-	0.17	0.05	0

Основні джерела забруднення спричиняють заводи та підприємства які через людську халатність не несуть відповідальність за незаконні дії.

Лісові ресурси : 16,0 тис.га

Водні ресурси : 1957 га

Мінеральні ресурси промислового значення 192,8 га (піски ,галька і гравій, суглинки і глина, гіпс, мінеральні води).

Найпоширеніший тип ґрунтів -- сірі-опідзолені.

Місцевість району належить до лісостепової зони, відрізняється розчленованим рельєфом, значною глибиною ерозійного врізу річок, каньйоноподібними річковими долинами зі стрімкими схилами та вузькими руслами.

Село Окопи -- найнижча точка рельєфу області (116 м над рівнем моря)

Природно-заповідний фонд та його рослинний і тваринний світ

Природньо-заповідний фонд Борщівського району станом на 01.01.2011 має у своєму складі 86 одиниць територій та об'єктів площею 21313,91 га з них:загальнодержавного значення-13 од. площею-2990,6 га, місцевого значення-73 од. площею-18323,31 га. Фактична площа ПЗФ району (без врахування тих об'єктів які входять до складу інших територій ПЗФ)-19624,32 га. Відношення площі ПЗФ до площі Борщівського району становить 19,51%.

Пам'ятки природи

- палеолітичні стоянки (60 тис. р. до н. е.),

- поселення й окремі пам'ятки трипільської культури,

- печера Вертеба -- всесвітньовідома пам'ятка археології та природи,

- пам'ятка Михалківський скарб,

- скіфські та ранньослов'янські старожитності (жертовний камінь печерного храму 9 ст.) тощо.

У Борщівському районі 28 пам'яток національного (1-ше місце в області разом з Кременецьким районом) та 96 місцевого значення, руїни середньовічних оборонних замків 16-18 століть у Кудринцях, Кривчу, Скалі-Подільській, Окопах, Висічці, залишки оборонної системи римлян -- Траянів вал, 10 давньоруських городищ тощо.

заказники Касперівський ландшафтний, Дача Галілея, Шупарський ботанічний, Королівський ботанічний, Сапогівський ботанічний, Вовковецький ботанічний, Пищатинський ботанічний, Урочище Кривиця,Озерянський загальнозоологічний;

Геологічні пам'ятки природи Урочище Трубчин, Печера Оптимістична, Печера Озерна, Печера Кришталева, Печера Вертеба, Печера Ювілейна, Печера Збручанська, Печера На Хомах, Печера Язичеська, Печера Двох озер, Печера Славка, Силурійські відклади в Окопах, Дзвенигородські відслонення силуру, Силурійсько-девонські відклади в Дністровому, Відслонення силуру в Скалі-Подільській, Девонські відслонення у селі Кривче, Відслонення крейдової системи в селі Пилипче, Альбські відклади в Більче-Золотому, Відслонення силуру в Трубчині, Силурійські відклади в Кудринцях, Худиківське відслонення нижньокрейдових відкладів, Бабинецький менгір;

Гідрологічні пам'ятки природи Королівське джерело, Пилатківське джерело, Ниврянське джерело, Вигодське джерело, Борухівські озерця;

Ботанічні пам'ятки природи Урочище Подільська бучина, Скала-Подільська діброва, Циганська ділянка, Куртина дуба червоного, Шупарська бучина № 1, Шупарська бучина № 2, Гермаківська бучина, Мушкатівська бучина, Еталон модриново-ясеневого насадження з домішками сосни і дуба звичайного, Дзвиняцький горіх чорний, Мельнице-Подільський горіх чорний, Дністровецький горіх чорний, Трубчинський горіх чорний, Констанційський горіх чорний, Гермаківські липи, Дуб звичайний (1 дерево) № 7, Дуб звичайний (1 дерево) № 8, Озерянська модрина європейська, Констанційський дуб, Дуб Діброви, Скала-Подільський дуб, Вигодський дуб, Дзвенигородські дуби, Розсохський дуб, Дуби-брати трьохстовбурні, Дуб скельний, Бук-одинак, Сапогівські буки, Дубівська липа * Іванківські липи, Більче-Золотецькі тополі, Скала-Подільський ясен, Констанцівська карія біла, Більче-Золотецький горіх чорний, Шупарський феномен, Олексинська ділянка, Кривченська степова ділянка, Дзвенигородська степова ділянка № 1, Дзвенигородська степова ділянка № 2, Мельнице-Подільська стінка, Устянська ділянка, Надустянська ділянка, Більче-Золотецька ділянка № 1, Більче-Золотецька ділянка № 2, Тулин;

Зоологічні пам'ятка природи Скала-Подільська колонія чапель;

Гермаківський дендропарк;

Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва Скала-Подільський парк * Більче-Золотецький парк;

ландшафтний парк Дністровський каньйон.

Тваринний Світ

Серед птахів: синиці, горобці, дрозди, сойка, грак, галка, сорока, шпак звичайний, жайворонки, перепілка звичайна, ластівки, серпокрилець чорний, сич хатній, сова сіра, зозуля звичайна, горлиця звичайна, канюк звичайний, лелека білий, чапля сіра.

Серед земноводних найпоширенішими є: жаби, ропуха сіра, квакша, тритон.

Серед плазунів: ящірки, черепаха болотяна, водиться 4 види змій: гадюка звичайна, мідянка, полоз лісовий, вуж звичайний.

Із риб у річках і ставках області водяться: короп, карась, в'юн, окунь, лящ, лин, щука, сом звичайний, пічкур звичайний, краснопірка та інші. У багатьох водоймах живуть ондатри, видри та деякі хутрові звірі, а на їх плесі скупчуються дикі водоплавні птахи: мартини, крижні, сірі гуси тощо).

Формування екологічної мережі

На виконання вимог статті 15 Закону України „Про екологічну мережу України”, рішенням Тернопільської обласної ради від 18 червня 2009 року №619 затверджено Регіональну схему формування екологічної мережі Тернопільської області. Подальша деталізація регіональної схеми екологічної мережі області на локальному рівні з виділенням структурних елементів екомережі не проводилась, кошти

з місцевих бюджетів на дані роботи не виділялися.

Рішенням Тернопільської обласної ради від 18 вересня 2014 року № 1778 (зі змінами від 10 травня 2017 року № 518) затверджено Програму охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області на 2014-2020 роки. Окремим розділом цієї Програми передбачено заходи зі збереження і захисту біологічного та ландшафтного різноманіття (екомережі). Заходи щодо охорони та відтворення земельних і водних ресурсів, захисту середовищ існування тварин, збереження їх популяцій, формування елементів екомережі передбачені обласною Програмою розвитку водного господарства та водно-екологічного оздоровлення природного середовища Тернопільської області на період до 2021 року, затвердженою рішенням Тернопільської обласної ради від 12 листопада 2013 року № 1541. Для забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів рішенням Тернопільської обласної ради від 10 травня 2017 року № 538 (зі змінами від 8 грудня 2017 року № 840) затверджено Програму розвитку лісового господарства Тернопільщини на 2017-2021 роки. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 р. №1196

„Про затвердження Порядку включення територій та об'єктів до переліків територій та об'єктів екологічної мережі” в області у 2017 році проводилися роботи зі складання переліків територій та об'єктів екомережі за встановленою формою. До ключових територій екомережі віднесено 170 заповідних територій та об'єктів загальнодержавного та місцевого значення. У звітному році для винесення в натурі (на місцевості) меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду виділено 1466,9 тис. гривень з місцевих бюджетів. Проекти землеустрою з організації і встановлення меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду виготовлені та затверджені для 45 територій та об'єктів загальною площею 17,55 тис. га. На виготовлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки під лісорозведення у звітному році з місцевого бюджету виділено 1146,8 тис. гривень, у тому числі: з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища - 146,8 тис. гривень. Для створення захисних лісонасаджень лісогосподарські підприємства використали 484,1 тис. гривень власних коштів. Станом на 01 січня 2018 року площу екомережі області доведено до 470,31 тис. га, або 30,1 % від території області.



Табл.6

Складові структурних елементів екологічної мережі в розрізі одиниць адміністративно-територіального устрою регіону

№ з/п	Одиниці адміністративнотериторіального устрою	Загальна площа, тис. га	Загальна площа екомережі, тис. га	Складові елементи екомережі, тис. га
				Об'єкти ПЗФ	Водно-болотні угіддя**	Відкриті заболочені землі	Водоохоронні зони	Прибережні захисні смуги	Ліси та інші лісовкриті площі	Курортні та лікувально-оздоровчі території	Рекреаційні території	Землі під консервацією	Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом	Пасовища, сіножаті	Радіоактивно забруднені землі, що не використовуються в господарстві
1	Борщівський район	100,587	29,481	19,652	2,294	0,368	-	0,091	16,956	-	0	-	2,033	8,128	-

Поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами

Промислові відходи в області утворюються на основних та побічних виробництвах переробної, харчової, машинобудівної, легкої промисловості і внаслідок спалювання твердого палива та експлуатації автомобільного транспорту За даними Головного управління статистики у Тернопільській області та згідно даних статистичної звітності форми №1-відходи (річна) „Утворення та поводження з відходами” за 2017 рік в області утворилось - 1905,8 тис.т відходів, з них утилізовано - 98,7 тис.т, передано на сторону - 1281,1 тис.т, видалено у спеціально відведені місця та об'єкти - 29,2 тис.т, накопичено на 1.01.2018р. - 1137,8 тис.т. В місті Тернополі відсутній полігон для зберігання промислових відходів. Промислові відходи, що не мають подальшого збуту або відсутні технології їх утилізації, тимчасово зберігаються на територіях підприємств. На території області мають ліцензії на поводження з небезпечними відходами та здійснюють їх збір з наступною відправкою в місця утилізації:

-МП „Альфа” (збирання, зберігання відходів, що містять як складові або забруднювачі ртуть, сполуки ртуті (у т.ч. відпрацьовані люмінесцентні лампи та прилади));

-МПП „Фортуна” (збирання, зберігання відпрацьованих батарей свинцевих акумуляторів, несортованих відпрацьованих батарей за винятком сумішей батарей, наведених у Зеленому переліку відходів, відходів батарей, не визначених у Зеленому переліку відходів, які містять сполуки, наведені у дод.2 до Положення (3), в кількості, що перетворює їх у небезпечні).

Для видалення побутових відходів із 1022 населених пунктів області існує

740 сміттєзвалищ. Деякі сміттєзвалища обслуговують 2-3 населених пункти. За даними управління житлово-комунального господарства облдержадміністрації в містах та селищах області експлуатується 33 комунальних сміттєзвалища загальною площею 122 га, на які щорічно вивозиться близько 762 тис.м3 відходів.

Станом на 1.01.2018 року в області паспортизовано 93 сміттєзвалища. Питання щодо виділення коштів на виготовлення паспортів місць видалення відходів органами місцевого самоврядування інших населених пунктів області не вирішується.

Розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 31 березня

2017 року №168-од затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) управлінню житлово-комунального господарства, благоустрою та екології Тернопільської міської ради на території Малашовецької сільської ради Зборівського району площею 3,5 га для вирішення питання поводження з твердими побутовими відходами м.Тернополя.

На території області спеціалізовані підприємства або полігони утилізації, зберігання, знешкодження та поховання токсичних відходів, відходів об'єктів оборонної діяльності відсутні.

Через відсутність коштів не проводяться роботи з будівництва та облаштуванню нових та існуючих сміттєзвалищ, порушуються правила експлуатації діючих 90 сміттєзвалищ. На більшості діючих сміттєзвалищ не виконуються технологічні процеси при утилізації твердих побутових відходів.

В 2017 році операції з безпечного збирання, перезатарювання та вивезення на знешкодження непридатних пестицидів та агрохімікатів з території Тернопільської області не проводилися.

На даний час залишилося близько 0,018 тис. т непридатних або заборонених до використання пестицидів.

Відповідно до Порядку ведення реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 1998 року № 1360, до реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів внесено 21 об'єкт, протягом 2017 року внесено одне підприємство.

Реєстр місць видалення відходів ведеться згідно із Порядком ведення реєстру місць видалення відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 №1216. У 2017 році до даного реєстру внесено 2 паспорта місць видалення відходів. На даний час погоджено паспорти та включено до реєстру місць видалення відходів області 93 місць видалення відходів. У зв'язку з набранням чинності 26.04.2014р. Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру» скасовано дозвіл на розміщення відходів та ліміт на утворення і розміщення відходів. Згаданими змінами визначено термін «дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з відходами». Порядок подання та форму згаданого дозволу на даний час Кабінетом Міністрів України не затверджено.

Стан обліку та паспортизації місць видалення відходів (МВВ) (на 01.01.2018 року)

Табл. 7

№ з/ п	Назва одиниці адміністративно-територіального устрою регіону (район)	Кількість непаспортизованих МВВ, од.	Кількість паспортизованих МВВ, од.	Паспортизовано МВВ за звітний період, од.
1	Борщівський	49	4	1

Стан обліку паспортизації знаходиться в дуже поганому стані через людську халатність.

Інфраструктура місць видалення відходів (МВВ) за критерієм екологічної безпеки

Борщівський район - Місць видалення відходів категорії Б - помірно небезпечні Діючих,4 од.

Радіаційна безпека

Використання джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ)*:

1- Гуштинська лікарська амбулаторія «Скала-Подільського територіального медичного об'єднання» Тернопільська обл., Борщівський район, смт. Скала-Подільська, вул. Грушевського, 103

2- Борщівська центральна районна комунальна лікарня Тернопільська обл., Борщівський район, м. Борщів, вул. Степана Бандери, будинок 108

3- Мельнице - Подільська номерна районна комунальна лікарня Борщівського району Тернопільської області. Тернопільська обл., Борщівський район, смт. Мельниця-Подільська, вул. Незалежності, будинок 24

Забруднення території техногенними та техногенно-підсиленими джерелами природного походження*

Табл. 8

				Питома активність забруднюючих радіонуклідів, Бк/кг земель
№з /п	Назва одиниці адміністративно територіального устрою регіону	Кількість населення, осіб	Радіаційний фон на території, мкЗв/го д	цезій137 (техногенний)	стронцій90 (техногенний)	радій (природний)	Торій (природний)	калій (природний)
1	Борщівський р-н с. Озеряни	-	(11-12)	37.4	(2.13)	-	-	545

Основними радіаційними забруднювачими виступають лікарні з спеціальним обладнанням

Основні екологічні проблеми

Аналіз матеріалів, які відображають стан навколишнього природного середовища показує, що впродовж 2017 року в Тернопільській області намітились певні позитивні тенденції до покращення екологічної ситуації та стану екологічної безпеки. Однак для забезпечення їх розвитку у подальшому необхідно вирішити ряд екологічних проблем, зокрема:

1. На складах області зберігається більше 18 тонн залишків заборонених та непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин. Зберігання цих хімікатів у незадовільних умовах негативно впливає на навколишнє природне середовище та створює загрозу надзвичайних ситуацій, пов'язаних з аварійним забрудненням довкілля. На даний час в Україні відсутні підприємства, які можуть знешкоджувати дані небезпечні відходи, а також міжнародні угоди щодо транскордонного перевезення цих відходів для знешкодження за межами України. Ліквідація їх можлива за умови впровадження вітчизняних технологій чи централізованого вивезення з України за кордон для знищення. У даному питанні як і в попередні роки, необхідна практична і фінансова допомога з боку Міністерства екології та природних ресурсів.

2. Через неефективну роботу каналізаційних очисних споруд та відсутність очисних споруд у населених пунктах багатьох районів області у відкриті водойми щороку до поверхневих водойм області потрапляє близько 1,0 млн. м3 недостатньо очищених та неочищених стічних вод. Основними забруднювачами водних об'єктів є підприємства житлово-комунального господарства, через каналізаційні мережі яких скидається близько 80% забруднених зворотних вод. Головною причиною цього є значна зношеність каналізаційних мереж, насосних станцій, очисних споруд, припинення експлуатації обладнання у зв'язку з високою енергоємністю. Впродовж 2015-2017 років збудовано та реконструйовано 12 об'єктів водовідведення та очистки зворотних вод загальною потужністю 3000 куб. м/добу. Для вирішення проблеми необхідно забезпечити фінансування робіт з реконструкції та будівництва каналізаційних мереж та каналізаційних очисних споруд за кошти державного фонду регіонального розвитку та державного фонду охорони навколишнього природного середовища при відповідному співфінасуванні з місцевих бюджетів.

3. В області біля 740 сміттєзвалищ, з яких більшість перевантажені та не відповідає екологічним і санітарним вимогам. У більшості населених пунктів не розроблено схем санітарного очищення, значна кількість вибраних земельних ділянок під сміттєзвалища не відведена і не узаконена в установленому порядку. Для розв'язання проблеми необхідно спорудити в області чотири сміттєпереробних комплекси за зональним принципом, для чого необхідне залучення коштів державного та місцевих бюджетів і приватних інвестицій. З метою залучення інвестицій у сферу переробки твердих побутових відходів необхідно ввести пільгове оподаткування суб'єктів господарської діяльності, які розпочинають свою діяльність у даній сфері.

4.Забруднення зруйнованими будівлями які раніше використовувались цукровим заводом, та конструкції які використовувались для транспортування та оброблення сировини.

5.Аналіз стану використання водних ресурсів області протягом останніх років свідчить про те, що з боку районних державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарської діяльності не вживаються достатні заходи для підвищення ефективності природокористування. У більшості районів не завершено приведення укладених районними державними адміністраціями договорів оренди водних об'єктів у відповідність до вимог чинного законодавства, зокрема в частині встановлення ставок орендної плати згідно з „Методикою визначення розміру плати за надані в оренду водні об'єкти”, затвердженою наказом Мін природи від 28 травня 2013 року № 236. Належним чином не контролюється сплата орендної плати. У 2017 році вона склала 156,1 тис. гривень, що становить 74 % від запланованого показника. Райдержадміністраціям необхідно забезпечити неухильне виконання розпорядження голови обласної державної адміністрації від 29 листопада 2017 року № 784-од „Про забезпечення ефективного використання водних ресурсів області”

6. Погіршення стану охорони лісів, у першу чергу тих, які перебували в користуванні колишніх колгоспів. У складних соціально-економічних умовах, при відсутності належного контролю з боку органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, відбулося неконтрольоване використання лісових ресурсів, а в непоодиноких випадках знищення або пошкодження лісів. Необхідно забезпечити передачу близько 2,6 тис. га лісів, які перебувають у землях запасу і не охороняються, в постійне користування спеціалізованим лісогосподарським підприємствам.

7. Наявний мінерально-сировинний потенціал області в значній мірі використовується безсистемно і неефективно, без наукового обґрунтування, прогнозування обсягів видобутку, які б враховували потреби господарського комплексу області у корисних копалинах на коротко-, середньо- та довгострокову перспективу. Довготривалий бюрократичний процес отримання спеціальних дозволів на користування надрами підштовхує багатьох надрокористувачів до нелегального видобутку корисних копалин. Ця сфера потребує децентралізації дозвільної системи, спрощення дозвільних процедур і передачу повноважень щодо надання спеціальних дозволів на користування надрами місцевого значення - на регіональний рівень. Обласною державною адміністрацією надано до Державної служби геології та надр України, Міністерства екології та природних ресурсів України, Міністерства юстиції України пропозиції щодо удосконалення механізмів управління та регулювання у сфері використання надр.

8. Для Тернопільської області визначено індикативний показник збільшення площі природно-заповідного фонду до 19 % від площі області. Для досягнення наведеного показника площу природно-заповідного фонду необхідно додатково розширити на 139 тис. га. Обласним управлінням лісового та мисливського господарства і підпорядкованими йому державними лісогосподарськими підприємствами у 2009-2017 роках відмовлено в організації 19 нових територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальною площею 41 тис. га, сільськими, селищними, міськими і районними радами - 30 нових заповідних територій та об'єктів загальною площею 20,68 тис. га Внаслідок запровадження необґрунтованих обмежень на традиційні види господарської діяльності, у тому числі на мисливство і полювання, риборозведення тощо, надмірної бюрократизації погоджувально-дозвільної діяльності процес створення та оголошення нових заповідних об'єктів і територій гальмується користувачами природних ресурсів, органами місцевого самоврядування. Процедури організації нових територій та об'єктів не відповідають Земельному Кодексу України. У зв'язку з наведеним Міністерству екології та природних ресурсів України доцільно організувати широке обговорення цієї проблематики серед науковців, фахівців установ природно-заповідного фонду і підрозділів обласних державних адміністрацій у сфері охорони навколишнього природного середовища, громадських організацій та ініціювати внесення змін до законодавства.

9. Природно-заповідний фонд області станом на 01.01.2018 має у своєму складі 639 одиниць територій та об'єктів площею 134,62 тис. гектарів. Проекти землеустрою виготовлені для 47 території та об'єкту загальною площею 18,01 тис. га, що становить 13,4% від загальної площі. Основною проблемою є відсутність достатніх коштів у місцевих бюджетах на виконання зазначених робіт. Для виконання робіт необхідно передбачити виділення коштів з Державного бюджету України та місцевих бюджетів.



Висновок

Екологічне становище даного населеного пункту знаходиться в нестабільному стані. Основними чинниками, що впливають на придатність земель для сільського господарства є - ерозія, крутизна схилів, загроза дефляції, перезволоженість, кам'янистість, кислотність ґрунтів. Найбільшого поширення на території району набула ерозія.

Основними забруднювачами є Вище середнього рівня антропогенне навантаження та людська халатність, також великий вклад в забруднення вносять зруйновані будівлі які раніше використовувались цукровий заводом.



Список використаних джерел

1- [Електронний ресурс] - Режим доступу : https://menr.gov.ua/news/32629.html

2- [Електронний ресурс] - Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki/Борщівський_район

Размещено на Allbest.ru

...