Екологічна роль представників роду Acer L. у зелених насадженнях

Представники родини Клен (Acer L.) переважно інтродуковані до України з Китаю, Японії, Кореї та Америки. Для озеленення населених місць в Китаї їх використовували ще у ХУІ-ХУІІ ст. В Японії клени використовують для озеленення урбокомплексів із ХУІІ- ХУІІІ ст., що набуло значної популярності в озелененні поряд із сакурами в сучасних індустріальних містах цієї країни. На американському континенті клени є аборигенними видами, оскільки клен цукровий є символом Канади, а також вони значно поширені в Сполучених Штатах Америки. На сьогодні в цих країнах культивується понад 90 декоративних видів кленів (Kalinichenko, 2003). Інтродукція кленів до України розпочалась у ХІХ ст. зі східно-азіатських видів. Пізніше до України було завезено американські види кленів. У сучасному озелененні нашої держави використовують понад 30 декоративних видів кленів. На сьогодні найбільшого розповсюдження в зелених насадженнях Житомира набули клен ясенелистий (Acer negundo L.) та клен гостролистий (Acerplatanoides L.).

Клен ясенелистий (Acer negundo L.) досягає висоти 15-20 м, має широку крону діаметром 10-14 м із ламкими гілками оливково-зеленого кольору зі сизим нальотом. Кора в нього сіра, у старих дерев вона буро-коричнева, з продовгуватими тріщинами. Інтродукований до України у 1809 р. І. Н. Каразін привіз зі США і Канади насіння клена, з них в Основ'янському акліматизаційному саду під Харковом виросла перша генерація дерев клена ясенелистого. Рослини швидко акліматизувались до кліматичних умов та швидко дали життєздатне потомство 2-го покоління. На початку ХХ ст. вид набув популярності в Естонії, Латвії, Польщі та інших країнах Європи (Logginov, 1989).

Клен гостролистий (Acer platanoides L.) - листопадне дерево висотою 12-28 м з широкою, густою кулястою кроною. Кора молодих дерев гладка, сіро-коричнева, з віком темніє до майже чорної і покривається довгими, вузькими поздовжніми тріщинами. Межа природного ареалу проходить вздовж берега Фінської затоки, через міста Макіївка Донецької обл., Запоріжжя, Інгулець Миколаївської обл., Березівку Одеської обл. та Кишинів. Медоносна й декоративна рослина. Клен гостролистий високопродуктивний весняний медонос, під час цвітіння з 1 га можна зібрати понад 200 кг меду (Kochno, Dorochenko & Chyprina, 1975).

Аналіз останніх досліджень. Високий рівень застосування кленів в озелененні та лісовому господарстві привертає увагу науковців до екологічних, естетичних, біологічних, хімічних, фізіологічних та інших властивостей представників роду Клен (Acer L.). Одним із перших вивчав клени Микола Арсенійович Кохно, в працях якого відзначено високий рівень акліматизації переважної більшості інтродукованих гібридів та сортів кленів генеративного походження (Kochno & Кщпєґ- cov, 2000; Kochno, 1967, 1970). Завдяки таким характеристикам клен ясенелистий (Acer negundo L.) набув значного поширення у населених місцях України.

З другої половини XX ст. дослідники відзначають здичавіння (натуралізацію) клена ясенелистого (Acer negundo L.) на більшій частині території його вторинного ареалу. Популяції клена ясенелистого в 1990-х роках відзначено в Норвегії, Польщі, Німеччині, Литві, Естонії, Росії. Натуралізація відбувається в антропогенно порушених місцях: на берегах річок, вздовж залізниць, у старих парках, на пустирях, у занедбаних насадженнях, лісозахисних і вітрозахисних смугах (Kochno, 1967). Водночас дослідники відзначають високий ступінь стійкості клена ясенелистого (Acer negundo L.) до несприятливих екологічних чинників міського середовища. Серед науковців немає єдиної думки про користь або цілковиту шкоду клена ясенелистого (Acer negun- do L.), саме тому цей вид викликає підвищену увагу та потребує проведення комплексних науково обґрунтованих досліджень із використання в озелененні урбоком- плексів.

З початку 80-х років клен гостролистий (Acer plata- noides L.) є одним із основних видів, які використовують під час створення зелених насаджень у населених містах Польщі, Болгарії, Естонії, Латвії, Литви, Казахстану (Levon, 2008). Рядові насадження з клена гостролистого (Acerplatanoides L.) на вулицях Білорусі та Росії набувають дедалі більшої популярності у 90-х роках минулого століття (Logginov, 1989). Водночас створюються насадження клена гостролистого (Acer platanoides L.) в населених містах України, зокрема в Житомирі.

На сьогодні частка участі представників роду Acer L. в зелених насадженнях міст України змінюється від 10 до 35 %. Отже, вивчення еколого-естетичної ролі клена гостролистого (Acer platanoides L.) та клена ясенелистого (Acer negundo L.) в сучасних урбокомплексах за умови змінення клімату та збільшення техногенного навантаження є своєчасним та актуальним.

Мета дослідження - визначити екологічну та естетичну роль видів: клен гостролистий (Acer platano- ides L.) та клен ясенелистий (Acer negundo L.) роду Клен (Acer L.) у зелених насадженнях Житомира.

Об'єкт досліджень - зелені насадження з участю видів клен гостролистий (Acer platanoides L.) та клен ясенелистий (Acer negundo L.) роду Клен (Acer L.) у Житомирі.

Постановка завдання:

1. Визначити кількісну участь екземплярів клена гостролистого (Acer platanoides L.) та клена ясенелистого (Acer negundo L.) у зелених насадженнях Житомира;

2. Оцінити фітосанітарний стан дерев клена гостролистого (Acer platanoides L.) та клена ясенелистого (Acer ne- gundo L.);

3. Визначити поширення дрібного фізіологічно активного коріння клена гостролистого (Acer platanoides L.) в зелених насадженнях Житомира.

4. Проаналізувати еколого-естетичну роль дерев клена гостролистого (Acer platanoides L.) та клена ясенелистого (Acer negundo L.) в зелених насадженнях Житомира. Методика дослідження. Дослідження проводили у

2017-2018 рр. Під час дослідження поширення фізіологічно активних коренів використовували метод поступового взяття ґрунту шурфами (Gordienko, Миугег & Коуаіеуекіу, 2000). Брали приблизно 10 модельних дерев дерев клена гостролистого (Acer platanoides L.) та клена ясенелистого (Acer negundo L.). Закладали ґрунтовий шурф 0,5*0,5 м. Корені вивчали за шарами 0-10; 10-20; 20-30; 30-40; 40-50; 50-60; 60-70; 70-80; 80-90; 90-100 см. Корені вибирали з монолітів. У лабораторії корені мили, сортували на фракції за товщиною від 0,02,0 мм, висушували до повітряно-сухого стану і зважували на технічних терезах із точністю до 0,1 г.

Визначення частки участі в зелених насадження представників клена гостролистого (Acer platanoides L.) та клена ясенелистого (Acer negundo L.) проводили згідно з "Інструкцією з технічної інвентаризації зелених насаджень у містах та селищах міського типу України" (Nakaz № 226, 2001). Визначення перспективності використання видів клена гостролистого (Acer platanoides L.) та клена ясенелистого (Acer negundo L.) в системі озеленення Житомира проводили концептуальним методом.

Дослідження виконували маршрутним методом на вулицях Покровська, Героїв Небесної Сотні, Космонавтів, ім. Т. Г. Шевченка, ім. Лесі Українки, ім. С. П. Ко- рольова, майдан Польовий та проспект Миру.

Результати дослідження. За даними наших досліджень у насадженнях Житомира клен гостролистий (Acer platanoides L.) та клен ясенелистий (Acer negun- do L.) представлені в рядових насадженнях уздовж автомобільних доріг, у групах на територіях, прилеглих до житлових будівель. Ми обстежили 11 екземплярів клена гостролистого (Acerplatanoides L.), які були солітерами, 186 дерев цього ж виду оглянуто в рядових насадженнях, 37 дерев у декоративних групах. Клен ясенелистий (Acer negundo L.) трапляється у групових насадженнях (обстежили 56 дерев). Подекуди він є у здичавілому стані у групах, які не піддавались догляду останні 10-15 років. У таких угрупуваннях обстежили 62 екземпляри.

За кількісним складом в окультурених насадженнях переважає клен гостролистий (Acer platanoides L.) - 44 %, друге місце посідає шароподібна ('Globosum') форма клена гостролистого - 37 %, всі інші форми, Друммонда (f. Drummondii), Шведлера (f. Schwedlerii), Роял Ред (f. Roal Red), представлені в декоративних групах і на присадибних ділянках у приватному секторі. клен фітосанітарний атмосферний повітря

Одним із показників акліматизації та пристосованості до кліматичних умов є накопичення фізіологічно активного коріння у верхніх (багатих органічними речовинами) шарах ґрунту. За нашими дослідженнями, дерева клена гостролистого (Acer platanoides L.) основну масу дрібного коріння накопичують у верхньому 30сантиметровому шарі ґрунту (таблиця). На глибині 010 см зосереджено до 38 % фізіологічно активного коріння, на глибині 10-20 см - до 26 %, на глибині 2030 см розташовується до 17 % фізіологічно активного коріння.

Таблиця. Поширення фізіологічно активного коріння

Коренева система клена гостролистого (Acer platanoides L.) у віці 30-35 років проникає в ґрунт на глибину до 90 см. Бокові корені, які розташовуються ближче до поверхні - розгалужені та добре розвинені. За оптимальних умов зволоження ґрунту приріст бокових коренів за рік може сягати до 50 см.

Фітосанітарний стан дерев клена гостролистого (Acer platanoides L.) у 83 % досліджених екземплярів добрий, у 12 % було виявлено механічні пошкодження, 5 % дерев перебувають у пригніченому та фаутному стані (рисунок).

Рисунок. Фітосанітарний стан дерев клена гостролистого (Асег platanoides L.) по вул. Шевченка та вул. Космонавтів у Житомирі

Більшість екземплярів клена гостролистого (Acer platanoides L.) мають високі декоративні властивості, симетрично сформовані крони (див. рисунок), рівні стовбури - 83 %, у решти - (17 %) наявні вади стовбурів та крон. Рядові насадження з клена гостролистого мають високу естетичну привабливість та декоративність (див. рисунок, фото а).

Дерева клена гостролистого (Acer platanoides L.) в зелених насадженнях Житомира повною мірою виконують фітомеліоративні функції, сприяють очищенню атмосферного повітря від пилу, газів та знижують шумове навантаження.

Дерева клена ясенелистого (Acer negundo L.) віком 30-35 років у групових насадженнях перебувають у задовільному стані. За фітосанітарними показниками 52 дерева із 56-ти є в доброму стані, мають високу де- кортивність та естетичну привабливість. Водночас відзначається раннє омертвіння скелетних гілок у дерев у 25-30 років та формування порослевих насаджень із сплячих бруньок, що спричиняє здичавіння та прогрес інвазійних процесів. У насадженнях, за якими не проводили систематичного догляду, сформувались друга та третя порослеві генерації клена ясенелистого. Естетичний вигляд таких угруповань досить низький, зарості клена ясенелистого переважно багатоярусні. Щільно сформовані насадження заважають розвиватись іншим видам, конкуруючи як із інтродукованими видами, так із аборигенними. На нашу думку, для поліпшення естетичної привабливості зелених насаджень за участі клена ясенелистого (Acer negundo L.) у Житомирі необхідно зберігати дорослі сформовані дерева, а здичавілі - формувати, залишаючи чоловічі особини.

Водночас збережені в культурному стані та здичавілі представники клена ясенелистого (Acer negundo L.) повною мірою виконують фітомеліоративні функції, мають високий рівень стійкості до техногенного навантаження.

Висновки

1. За кількісним складом в окультурених насадженнях переважає клен гостролистий (Acer platanoides L.) - 44 %, друге місце посідає шароподібна ('Globosum') форма клена гостролистого - 37 %, всі інші форми - 21 %. Коренева система клена гостролистого (Acer platanoides L.) у віці 30-35 років проникає в ґрунт на глибину до 90 см. Фітосанітарний стан дерев клена гостролистого (Acer platanoides L.) у 83 % досліджених екземплярів добрий, у 12 % було виявлено механічні пошкодження, 5 % дерев перебувають у пригніченому та фаутному стані. Дерева клена гостролистого (Acer platanoides L.) в зелених насадженнях Житомира повною мірою виконують еколого-естетичні та фітомеліоративні функції, сприяють очищенню атмосферного повітря від пилу, газів та знижують шумове навантаження.

2. Дерева клена ясенелистого (Acer negundo L.) віком 3035 років у групових насадженнях перебувають у задовільному стані. За фітосанітарними показниками 95 % є в доброму стані, мають високу декортивність та естетичну привабливість. Водночас відзначено раннє омертвіння скелетних гілок у дерев у 35-40 років та формування порослевих насаджень із сплячих бруньок, що спричиняє викликає здичавіння та прогрес інвазійних процесів. Естетичний вигляд таких угруповань досить низький. Водночас, за нашими даними, всі досліджувані екземпляри клена ясенелистого (Acer negundo L.) повною мірою виконують фітомеліоративні функції та мають високий рівень стійкості до техногенного навантаження.

Перелік використаних джерел