Підсумки інвентаризації зелених насаджень дендропарку "Поділля" міста Хмельницький

Наведено результати проведення інвентаризації зелених насаджень дендропарку "Поділля" міста Хмельницький, за якими встановлено видову (флористичну) структуру деревно-чагарникових рослин дендропарку. Виділено виділи та підвиділи насаджень дендропарку.

Рубрика Экология и охрана природы
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 27.05.2020
Размер файла 240,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПІДСУМКИ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ ДЕНДРОПАРКУ "ПОДІЛЛЯ" МІСТА ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ

Ю.А. Мельник, Г.Г. Гриник, О.М. Гриник

Національний лісотехнічний університет України, м. Львів, Україна

Наведено результати проведення інвентаризації зелених насаджень дендропарку "Поділля" міста Хмельницький, за якими встановлено видову (флористичну) структуру деревно-чагарникових рослин дендропарку, а також його загальний санітарний стан. Загалом на території дендропарку "Поділля" представлено 149 таксонів дерев і чагарників, відповідно - з відділу Покритонасінні 114, класу Хвойні - 35. Серед деревних рослин дендропарку "Поділля" найбільшу частку становлять такі види, як береза повисла, граб звичайний, липа дрібнолиста та ялина європейська. Важливим компонентом паркового насадження є трав'яний ярус, який часто є визначальним для формування середовища. За матеріалами ландшафтної таксації об-ліковано 38 видів трав'яних рослин. Окрім цього, визначено фітосанітарний стан зелених насаджень дендропарку, здійснено його зонування: виділено виділи та підвиділи, а також здійснено їх ландшафтну характеристику. За типом лісопаркового ландшафту серед виділених таксаційних ділянок переважає 34 виділи та підвиділи з типом ландшафту 1а, тобто у парку сформувалися переважно закриті повнотні насадження горизонтальної зімкнутості 0,6-1,0. Загалом рекреаційна оцінка паркових насаджень є середня. Деякі компоненти потребують нескладних заходів з покращення умов відпочинку, пересування в окремих напрямках обмежене. Опрацьовано нові підходи щодо способів комплексного оцінювання ландшафтно-планувальної структури території.

Ключові слова: інвентаризація; деревно-чагарникова рослинність; оцінка стану насаджень; озеленення; благоустрій території.

Одним з найважливіших чинників для створення повноцінної системи санітарно-гігієнічних, екологічних та мікрокліматичних умов для мешканців сучасних населених пунктів та для формування естетич-ного ландшафту є зелені насадження. Такі насадження є чи не єдиним природним елементом, який не зазнав істотних змін. На жаль, площі, які займають зелені насадження, щорічно скорочуються переважно через необдуману чи нерегульовану людську діяльність. Внаслідок антропогенного впливу відбуваються зміни клімату та, відповідно, змінюється видовий і віковий склад міських насаджень. Зважаючи на те, що міські насадження є натуральною адсорбентом летких полютантів та перешкодою для впливів шуму, електромагнітного випромінювання, пилу та решти негативних чинників, а також зменшують амплітуду температурних коливань та вологості повітря, покращують якість середовища, у якому живе людина, важливість зелених насаджень є надзвичайно високою .

Історична довідка. Дендропарк "Поділля" - парк- пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення в Україні. Пам'яткою садово-паркового мистецтва

місцевого значення парк став відповідно до розпорядження голови виконкому обласної Ради депутатів трудящих від 22.10.1969 року № 358-р. Розташований у м. Хмельницькому, в мікрорайоні Виставка, на перехресті Проспекту Миру та Старокостянтинівського шосе (Yesunin, 2005; Yesyunin, 2008). Дендропарк належить до заповідного фонду Хмельницької області. Площа дендропарку становить 36,3 га. Фактично дендрологічний парк "Поділля" було закладено 1964 р. шляхом зве-зення саджанців з багатьох ботанічних садів України та з території розсадників (History of Proskurov, 2014; Dendropark "Podillya", 2014; Dudin et al., 2016). Екзоти часто вирощували з насіння, яке збирали на території інших парків. Колекція формувалася впродовж доволі тривалого часу та за літературними даними становила понад 420 таксонів. За даними Л. П. Казімірової (2006), тут представлено 12 форм та 174 види декоративних форм деревних рослин (Kazimirova, 2006).

Мета роботи - здійснити інвентаризацію та проаналізувати стан зелених насаджень дендропарку "Поділля" Хмельницького.

Методика інвентаризації насадження. Інвентаризація зелених насаджень передбачала: визначення загальної площі дендропарку "Поділля", у тому числі зайнятої деревами, кущами, квітниками, газонами, стежками тощо; визначення кількості дерев і кущів за видами насаджень, породами, віком, діаметром на висоті 1,3 м стовбурів дерев та стану їхнього утримання (Andronov & Bogdanov, 1974; Anuchin, 1982; Atamanyuk et al., 1987). Інвентаризаційний план виконано у масштабі 1:2000. Після виготовлення інвентаризаційного плану дендропарку "Поділля" проводили обчислення його площі. Обчислена загальна площа земельної ділянки не повинна відрізнятися від суми площ окремих ділянок більш ніж на 0,1 %. Допустиму похибку розподіляли пропорційно до площі кожної складової частини. Територію дендропарку поділено на ділянки (виділи, підвиділи), які в натурі обмежуються доріжками, алеями чи іншими постійними елементами внутрішньої ситуації. Цим умовним ділянкам присвоювали порядкові номери (Anuchin, 1982; Instruction, 2007; Melnyk et al., 2009; Melnyk, Melnyk, 2011; Kendzora et al., 2013). інвентаризація насадження дендропарк

Якісний стан дерев насаджень визначали за такими ознаками та розподіляли на категорії: добрий - дерева здорові, нормально розвинуті, листя густе, рівномірно розміщене на гілках, листя чи хвоя нормального розміру і забарвлення, немає ознак хвороб і шкідників, ран, пошкоджень стовбура і скелетних гілок, а також дупел; задовільний - дерева здорові, але з ознаками вповільненого росту, з нерівномірно розвиненою кроною, на гілках мало листя, є незначні механічні пошкодження і невеликі дупла; незадовільний - дерева дуже ослаблені, стовбури викривлені, крони слабо розвинені, є сухі та гілки, що засихають, приріст однорічних пагонів незначний, механічно пошкоджені стовбури, дупла. Стан кущів визначали за такими ознаками: добрий - кущі нормально розвинені, здорові, листя густе по всій висоті, сухих і гілок, що відмирають, немає, без механічних пошкоджень і пошкоджень через хвороби, забарвлення і розміри нормальні; задовільний - кущі здорові, з ознаками уповільненого росту, листя мало, є сухі гілки, крона одностороння, стебла частково оголені знизу, є незначні механічні пошкодження і пошкодження, заподіяні шкідниками; незадовільний - кущі ослаблені, перерослі, значно оголені знизу, листя дрібне, багато сухих гілок, механічних пошкоджень та пошкоджень, заподіяних шкідниками (Instruction, 2001).

Визначали три класи якості стану лісопаркових насаджень, а саме: 1-й клас - змішані багатоярусні насадження із зімкнутістю крон дерев 1-го ярусу в масив ах, групах не нижче 0,7 (не враховуючи галявин) або чисті, невеликі (3-5 га) березняки, дубняки із зімкнутістю крон 0,4 і вище. Насадження здорові, життєздатні. Не- пошкоджена лісова підстилка охоплює не менше 80 % площі. Окремі дерева, групи дерев розміщені нерівномірно. Галявини різних розмірів, мальовничої конфігурації з рівномірним трав'яним покровом, зручні для відпочинку. Меліоративних робіт не потребують. Є впорядковані дороги; 2-й клас - насадження чисті, одноярусні, площею понад 3-5 га, або змішані із зімкнутістю крон 0,5-0,6, рівномірно розміщені на території. Мають ознаки уповільненого росту і розвитку, до 20 % сухих гілок у кроні. Непошкоджена лісова підстилка становить 50-80 % площі, територія забур'янена. Галявин мало, вони однотипні за формою і розмірами, недостатньо мальовничі, потребують незначної роботи для оздоровлення насаджень і меліорації. Доріг недостатньо; 3-й клас - насадження чисті та змішані, перебувають на стадії розпаду, із зімкнутістю крон дерев 1-го ярусу 0,20,4, або складаються з малоцінних порід (осика, тополя) з більшою зімкнутістю. Дерева і групи дерев розміщені на території рівномірно. Кількість сухих гілок у кроні перевищує 20 %. Непошкоджена лісова підстилка становить менше ніж 50%. Велика забур'яненість. Галявин немає або вони не пристосовані для відпочинку. Потребують значної роботи для оздоровлення насаджень, проведення санітарних заходів або значних за обсягом меліоративних робіт. Упорядковані дороги відсутні (Instruction, 2001; Instruction, 2007).

Результати дослідження. Ландшафтною таксацією територію денропарку "Поділля" поділено на ландшафтні виділи, у межах яких визначали основні таксаційні параметри дерев і кущів та ландшафтні характеристики насаджень (рисунок).

Рисунок. Розподіл території дендропарку на ландшафтні виділи та підвиділи

Дендропарк "Поділля" поділено на 37 ландшафтних виділів. За умови неоднорідності насаджень у межах виділів виділено підвиділи (загалом 80). Окрім цього, територію дендропарку умовно поділено на фасадну (нову) частину площею 12,2 га та лісопаркову частини, площею 24,1 га. Функціональне зонування території дендропарку передбачало виділення репрезентативно- вхідної зони, яка включає Меморіал Слави і представлена відкритими ландшафтами у вигляді квітників та газонів або в їх поєднанні. Спортивно-прогулянкова зона сформована вздовж велосипедної доріжки у старій частині у таких виділах. Г осподарська зона охоплює будиночок садівника та господарські приміщення поблизу нього і розташована у 23 виділі. Відпочинкова зона з дитячим майданчиком і спортивними атракціонами розташована в центрі фасадної (нової) частину у 19 виділі (Melnyk et al., 2015).

Загалом на досліджуваній території дендропарку (площа 36,3 га) було обліковано 11729 дерев. Перелік українських і латинських назв таксонів класу Хвойні (Pinopsida) та відділу Покритонасінні Angiosperms (Magnoliophyta) дендропарку "Поділля" Хмельницького наводимо згідно із сучасними таксономічними класифікаціями та електронних баз регіональних флор (Melnyk et al., 2016; The Flora Europaea, 1976; The Flora Euro- paea, 2010; The Plant List, 2019; Melnyk & Melnyk, 2011):

- Хвойні Gymnosperms (Pinopsida): Pinaceae (Abies alba Mill., A. concolor (Gordon) Lindl. ex Hildebr., A. nordmanniana (Steven) Spach, Larix decidua Mill., Picea abies (L.) H.Karst., P. glauca (Moench) Voss 'Coerulea', P. g. (Moench) Voss 'Nana', P. pungens Engelm., P. p. Engelm. 'Argentea'; Pinus nigra J. F. Arnold, P. strobus L., P. sylvestris L.; Pseudotsuga menziesii (Mirb.) Franko, P. m. var. glauca (Beissn.) Franko, P. m. var. viridis Franko; Tsu- ga canadensis (L.) Carriиre); Cupressaceae (Chamaecypa- ris lawsoniana (A.Murray bis) Parl., Ch. pisifera (Siebold & Zucc.) Endl. 'Plumosa', Ch. p. (Siebold & Zucc.) Endl. 'Plumosa aurea', Ch. p. 'Squarrosa' (Siebold & Zucc.) Endl.; Thuja plicata Donn ex D.Don, T. occidentalis L., T. o. L. 'Aurea', T. o. L. 'Columna', T. o. L. 'Fastigiata', T. o. L. 'Eri- coides'); Juniperus communis L., J. c. L. 'Hibernica', J. chi- nensis L., J. sabina L., J. s. L. 'Variegata', J. virginiana L. 'Pyramidalis'); Taxaceae (Taxus baccata L., T. b. var. fastigiata (Lindl.) Loudon, T. b. L. 'Prostrata').

- Покритонасінні Angiosperms (Magnoliophyta): Ado- xaceae (Sambucaceae, Viburnaceae): (Sambucus nigra L.; Viburnum lantana L., V. opulus L.); Anacardiaceae (Rhus typhina L.); Berberidaceae (Berberis aquifolium Pursh); Betulaceae (Alnus glutinosa (L.) Gaertn.; Betula dahurica Pall., B. obscura Kotula, B. papyrifera Marshall, B. pendula Roth; Carpinus betulus L.; Corylus avellana L., C. colurna L.); Bignoniaceae (Catalpa bignonioides Walter); Caprifo- liaceae (Lonicera maackii (Rupr.) Maxim., L. tatarica L., L. xylosteum L.; Symphoricarpos albus (L.) S. F. Blake); Cercidiphyllaceae (Cercidiphyllum japonicum Siebold & Zucc. ex J. J.Hoffm. & J. H.Schult.bis); Cornaceae (Cornus alba L. (Swida alba (L.) Opiz), C. sanguinea L. (S. sangui- nea (L.) Opiz); Elaeagnaceae (Elaeagnus rhamnoides (L.) A.Nelson); Fagaceae (Castanea sativa Mill.; Fagus sylvati- ca L.; Quercus castaneifolia C. A.Mey., Q. palustris Mьnchh., Q. robur L., Q. rubra L.); Grossulariaceae (Ri- bes uva-crispa L.); Hydrangeaceae (Deutzia scabra Thunb.; Philadelphus coronarius L., P. coronarius L. 'Plena'); Juglandaceae (Carya cordiformis (Wangenh.) K. Koch; Juglans ailanthifolia Carriиre, J. cinerea L., J. mandshurica Махт., J. nigra L., J. regia L.,); Legumino- sae (Fabaceae) (Gleditsia triacanthos L.; Maackia amuren- sis Rupr.; Robinia pseudoacacia L., R. pseudoacacia L. 'Umbraculifera'; Styphnolobium japonicum (L.) Schott (Sophora japonica L.)); Magnoliaceae (Liriodendron tuli- pifera L.; Magnolia kobus DC.); Malvaceae (Tiliaceae) (Ті- lia cordata Mill., T. platyphyllos Scop., T. platyphyllos Scop. 'Laciniata'); Moraceae (Morus alba L.); Oleaceae (Forsythia intermedia Zab.; Fraxinus excelsior L., F. pennsylvanica Marshall; Ligustrum vulgare L.; Syringa jo- sikaea J.Jacq. ex Rchb.f., S. vulgaris L.); Platanaceae (Pla- tanus acerifolia (Aiton) Willd., P. occidentalis L.); Rham- naceae (Frangula dodonei Ard. (Frangula alnus Mill.); Rhamnus cathartica L.); Rosaceae (Amelanchier ovalis Medik.; Chaenomeles japonica (Thunb.) Lindl.; Cerasus avium (L.) Moench, C. vulgaris Mill.; Cotoneaster horizon- talis Decne.; Crataegus monogyna Jacq., C. sanguinea Pall., C. submollis Sarg.; Malus mandshurica (Maxim.) Kom. ex Juz., M. sylvestris Mill.; Opulaster opulifolius (L.) Kuntze (Physocarpus opulifolius (L.) Maxim.); Padus avium var. avium; Prunus cerasifera Ehrh. (P. divaricata Le- deb.), P. domestica L., P. serotina Ehrh.; Pyrus communis L.; Rosa canina L., Rosa x rugosa Thunb.; Spiraea bumal- da Burv.; Sorbaria sorbifolia (L.) A. Braun; Sorbus aucu- paria L., S. intermedia (Ehrh.) Pers., S. hybrida L., S. tor- minalis (L.) Crantz); Rutaceae (Phellodendron amurense Rupr.); Salicaceae (Salix alba L., S. a. var. vitellina (L.) Stokes, S. caprea L., S. cinerea L., S. fragilis L.; Populus nigra L., P. nigra L. 'Fastigiata', P. tremula L.); Sapinda- ceae (Aceraceae, Hippocastanaceae) (Acer campestre L., A. negundo L., A. platanoides L., A. platanoides L. 'Globo- sum', A. platanoides L. 'Lorbergii', A. pseudoplatanus L., A. pseudoplatanus L. 'Purpurea', A. saccharinum L., A. tatari- cum L., A. t. subsp. ginnala (Maxim.) Wesm.; Koelreuteria paniculata Laxm.; Aesculus x hybrida DC., A. flava Sol., A. hippocastanum L.); Scrophulariaceae (Buddlejaceae) (Buddleja davidii Franch.); Simaroubaceae (Ailanthus altis- sima (Mill.) Swingle); Ulmaceae (Celtis occidentalis L.; Ulmus glabra Huds., U. laevis Pall., U. minor Mill., U. pu- mila L.); Vitaceae (Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch.).

Загалом на території дендропарку "Поділля" представлено 149 таксонів дерев і чагарників, відповідно - з відділу Покритонасінні 114, класу Хвойні - 35. Серед деревних рослин дендропарку "Поділля" найбільшу частку становлять такі види, як береза повисла (9 %), граб звичайний (10 %), липа дрібнолиста (14 %) та ялина європейська (10 %). За результатами санітарної оцінки деревостану рекомендуємо вирубати 161 дерево, які переважно є сухостійними або перебувають на грані відмирання (Melnyk et al., 2015).

У підлісковому ярусі паркового деревостану ростуть такі чагарники, як: бузина чорна, бузки звичайний та угорський, жимолость звичайна, крушина ламка, ліщина звичайна, пухироплідник калинолистий, свидини біла та криваво-червона, ожина, садовий жасмин звичайний. Досить поширений дівочий виноград п'ятилис- тий - як ґрунтопокривна рослина та на деревах. Інші види представлені поодинокими екземплярами, однак формують досить щільний піднаметовий ярус (Kurchyevy et al., 2001; Kendzora et al., 2013; Mozol & Hrynyk, 2017; Kysliuk et al., 2017).

Важливим компонентом паркового насадження є трав'яний ярус, який подекуди є визначальним у формуванні середовища (Hrynyk & Horbenko, 2011). За матеріалами ландшафтної таксації обліковано 38 видів трав'яних рослин: Apiaceae (Aegopodium podagraria L.); Aristolochiaceae (Asarum europaeum L.); Brassicaceae (Alliaria petiolata (M. Bieb.) Cavara and Grande); Car- yophyllaceae (Stellaria media (L.) Vill.); Compositae (As- teraceae) (Achillea millefolium L., Arctium lappa L., Bi- dens tripartita L., Taraxacum officinale Webb); Cypera- ceae (Carex hirta L., C. sylvatica Huds.); Dryopteridaceae (Dryopteris filix-mas (L.) Schott); Geraniaceae (Geranium sylvaticum L.); Lamiaceae (Ajuga reptans L., Glechoma hederacea L.); Leguminosae (Fabaceae) (Trifolium praten-se L.); Oxalidaceae (Oxalis acetosella L.); Papaveraceae (Chelidonium majus L.); Plantaginaceae (Scrophulari- aceae) (Plantago lanceolata L., P. major L., Veronica officinalis L.); Poaceae (Agrostis capillaris L., Arrhenatherum elatius (L.) Beauv. ex J. et C. Presl, Dactylis glomerata L.,

Festuca rubra L., Lolium perenne L.); Ranunculaceae (Ranunculus acris L.); Rosaceae (Agrimonia eupatoria L.,

Fragaria vesca L., Geum urbanum L., Rubus caesius L.);

Rubiaceae (Galium aparine L.); Urticaceae (Urtica dioica L.); Violaceae (Viola odorata L.); Woodsiaceae (Athyri- aceae) (Athyrium filix-femina (L.) Roth).

Найпоширенішими серед травостану є подорожник ланцетний, яглиця звичайна, щучка дерниста, розхідник європейський, осока лісова, грястиця збірна, вероніка лікарська, ожина сиза, лопух справжній, зірочник середній, череда трироздільна та інші. Наявність цих видів свідчить як про багатство ґрунту на території парку, так і про значні сильватизаційні процеси та синантропі- зацію трав'яного ярусу.

Окрім видової структури насаджень дендропарку "Поділля", на підставі зібраних даних можна подати

ландшафтну характеристику насаджень (таблиця). Окремо за кожним таксаційним виділом оцінено такі основні ландшафтні показники: тип ландшафту, рекреаційна стійкість, стадія рекреаційної дигресії, клас прохідності, клас проглядності, рекреаційна оцінка. Результати аналізу виявилися такими.

За типом лісопаркового ландшафту серед виділених таксаційних ділянок переважає 34 виділи та підвиділи з типом ландшафту 1а. Це означає, що у парку переважно сформувалися закриті повнотні насадження горизонтальної зімкнутості 0,6-1,0. На незначних територіях сформовані закриті повнотні насадження вертикальної зімкнутості 0,6-1,0, а саме 5 виділів. Значною кількістю представлені напіввідкриті ландшафти 2а та 2б відповідно 21 та 11 виділів та підвиділів. Напіввідкриті рідинні насадження 2в, зімкнутістю 0,1-0,2 представлені 4 виділами. Відкриті ділянки з одиничними деревами 3 а та без деревних рослин 3б представлені відповідно 4 та 3 виділами.

Табл. 1. Ландшафтно-таксаційна характеристика насаджень дендропарку "Поділля"

№ виділу

Кількість дерев, шт.

Склад деревостану

Вік, роки

Середній діаметр, см

Середня висота, м

Відносна повнота

Ландшафтна характеристика

тип ландшафту

естетична оцінка

рекреаційна стійкість

стадія рекр. дигресії

клас прохідності

клас проглядності

рекреаційна оцінка

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

1

-

-

-

-

-

-

І

-

-

добр.

1

-

2

15

8Ялє2Бп

35

27

12

0,1

І

2

ІІ

добр.

1

2

3

12

5Бп3Мдє2Ялє

35

34

12

0,1

І

2

ІІ

добр.

1

2

4

152

3Гз2Лпд1Клг1Гкз1Взш1Яз1Бп+Ялє, Тч,Тув

40

49

13

0,9

ІІ

2

ІІ

срд.

2

2

5

33

5Туз4Кпрг1Яоз

30

14

9

0,2

ІІ

2

ІІ

срд.

2

2

6

34

5Яз4Г кз1Лпд+Гз, Бп

45

34

12

0,9

ІІ

2

ІІІ

срд.

2

2

7

58

5Г кз3Г з2Яз+Клс, Ос

45

30

12

0,9

ІІ

2

ІІІ

срд.

2

2

8

76

4Гз2Бп2Ялє1Ос 1Гкз

45

35

13

0,9

ІІ

2

ІІІ

срд.

2

2

8 а

268

4Гкз3Гз2Бп1Ос

45

25

14

0,9

ІІ

2

ІІ

добр.

2

2

9

86

4Гз2Гкз2Бп1Яз 1Лпд

45

23

12

0,8

ІІ

2

ІІІ

срд.

2

2

9 а

109

3Ялє2Акб2Бп1Мдє1Яз1Чш

31

14

0,4

ІІ

2

ІІІ

пог.

3

3

10

-

-

-

-

-

0,0

І

-

-

добр.

1

-

11

6

9Бп1Ялє

35

47

11

0,1

І

2

ІІ

добр.

1

2

12

47

3Гкз2Гхг2Бп2Тч 1Врб

45

47

14

0,4

ІІ

2

ІІІ

срд.

2

2

13

52

4Бп2Лпд1Яз1Ялє 1Гз1Ос

45

38

14

0,6

ІІ

2

ІІІ

срд.

2

2

14

53

10Ялє

45

39

12

0,9

ІІ

2

ІІ

добр.

1

2

15

35

10Ялє

45

37

13

0,5

ІІ

2

ІІІ

добр.

1

2

16

18

10Клг

25

22

5

0,1

ІІ

2

ІІІ

добр.

1

2

17

152

3Ялє2Клг2Яз 1 Дгл 1Лпш 1Сч+Сз, Сфя

45

27

15

0,6

ІІ

2

ІІ

срд.

2

2

18

843

10Тув+Плк, Бт

45

21

12

0,9

І

2

ІІІ

добр.

3

2

18 а

76

10Лпд+Бп

45

40

18

0,8

ІІ

2

ІІ

добр.

1

2

18 б

74

10Лпд

45

40

18

0,8

ІІ

2

ІІ

добр.

1

2

19

123

6Лпд2Бп1Акб1Плк+Ялє, Чш, Ос

45

30

16

0,4

І

1

ІІ

добр.

1

1

19 а

66

6Лпд2Гз1Бп1Чш+ Гхг

45

32

17

0,8

2б+3а

ІІ

2

ІІ

срд.

2

2

19 б

69

10Бп+Чш

45

44

20

1,4

ІІ

2

ІІ

добр.

1

2

20

70

7Бп2Лпд1Ос

45

29

19

0,5

ІІ

2

ІІ

срд.

2

2

21

278

3Бп3Мдє2Сз2Лпд+Дгл, Ялє

45

29

20

0,8

ІІ

2

ІІІ

срд.

2

2

21 а

13

10Гхг

45

31

9

0,4

ІІ

2

ІІ

добр.

2

2

22

78

5Бп3Бпап2Бт+Акб, Анв

45

27

19

0,6

ІІ

2

ІІІ

добр.

2

2

22 а

18

10Мдє

45

26

13

0,5

ІІ

2

ІІ

срд.

2

2

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

22 б

24

10Мдє

45

29

14

0,9

ІІ

2

ІІ

срд.

2

2

22 в

58

6Яв4Япс

45

24

14

0,8

ІІ

2

ІІ

срд.

3

2

23

180

2Дч3Клпр2Кат2Г лз 1Лпд

45

25

14

0,5

ІІ

2

ІІІ

срд.

3

2

24

186

4Ялє1Акб1Клс1Яз1Кля1Кші1Крс

45

28

12

0,3

ІІ

2

ІІ

срд.

2

2

25

279

4Мдє2Ялє3Тув 1Кля

45

20

11

0,3

ІІ

2

ІІ

добр.

1

2

25 а

22

9Лпд1Гкз

45

51

12

0,8

ІІ

2

ІІ

добр.

1

2

25 б

44

9Тч1Глз

45

51

18

0,9

ІІ

2

ІІ

добр.

1

2

26

32

8Тч2Бп+Ос

45

33

12

0,2

ІІ

2

ІІ

добр.

1

2

27

338

3Лпд3Бп2Яв 1Клг 1Ялє

45

36

18

0,7

ІІ

1

ІІ

срд.

2

1

27 а

46

7Ялє3Мдє+Бп

45

39

14

0,8

ІІ

2

ІІ

добр.

1

2

28

350

3Врб2Клг2Бп2Гхг1Чш+Ялє, Грз, Гз

45

25

13

0,4

ІІ

2

ІІ

срд.

2

2

29

503

4Яв3Клг2Лпд1Яс+Бха, Гхс

45

30

16

0,8

І

1

ІІ

срд.

2

2

29 а

34

10Гкз

45

22

12

0,8

ІІ

1

ІІ

срд.

2

2

29 б

48

10Акб

45

21

10

1,3

І

1

ІІ

срд.

2

2

29 в

45

10Ялє

45

22

11

0,9

ІІ

1

ІІ

срд.

2

2

29 г

49

10Гз

45

21

10

0,5

ІІ

1

ІІ

срд.

2

2

29 д

42

6Сз3Дз1Клг

45

21

12

0,5

ІІ

1

ІІ

срд.

1

2

29 е

44

10Ялє

45

28

15

0,7

ІІ

1

ІІ

срд.

2

2

29 є

54

10Клг

45

24

13

0,6

ІІ

1

ІІ

срд.

2

2

30 а

225

6Лпд4Г з

45

20

10

0,5

ІІ

1

ІІ

срд.

2

1

30 б

48

10Лпд

45

24

12

0,5

ІІ

1

ІІ

срд.

2

1

30 в

270

10Клг

45

21

11

0,6

ІІ

1

ІІ

срд.

2

1

30 г

51

10Лпд

45

24

12

0,4

ІІ

1

ІІ

срд.

2

1

30 д

60

10Ялє

45

26

16

0,7

ІІ

1

ІІ

срд.

2

2

30 е

36

10Кля

45

22

10

0,4

ІІ

1

ІІ

срд.

3

1

30 є

58

10Лпд

45

29

13

0,8

ІІ

1

ІІ

срд.

2

1

30 ж

-

заболочене місце

-

-

-

-

ІІІ

-

-

пог.

2

3

31 а

65

10Гз

45

21

14

0,3

ІІ

1

ІІ

срд.

2

1

31 б

62

10Мдє

45

25

16

0,7

ІІ

1

ІІ

срд.

2

1

31 в

45

10Ялє

45

24

12

0,5

ІІ

1

ІІ

срд.

2

1

31 г

236

10Сз

45

24

15

0,9

ІІ

1

ІІ

срд.

2

1

31 д

40

10Лпд

45

21

12

0,3

ІІ

1

ІІ

срд.

2

1

31 е

154

10Бп

45

27

17

0,5

ІІ

1

ІІ

срд.

2

1

32 а

29

10Ялє

45

33

20

0,5

І

1

І

пог.

3

2

32 б

156

10Лпд

45

30

19

0,4

І

1

І

пог.

3

2

32 в

66

10Бп

45

28

17

0,3

І

1

І

пог.

3

2

32 г

86

10Влч

45

44

22

0,6

І

1

І

пог.

3

2

33

1005

3Влч2Бп1Гз1Лпд 1Клп1Ос1Тч

45

23

16

0,4

ІІІ

1

І

пог.

3

3

34 а

156

10Бп

45

21

14

0,3

ІІ

1

ІІ

срд.

2

2

34 б

52

10Ялє

45

29

18

0,7

ІІ

1

ІІ

срд.

2

2

34 в

98

10Мдє

45

32

23

0,8

ІІ

1

ІІ

срд.

2

2

34 г

120

6Гхг3Гз1Гкз

45

23

11

0,4

ІІ

1

ІІ

срд.

2

2

34 д

96

10Ялє

45

22

14

0,8

ІІ

1

ІІ

срд.

2

2

34 е

332

10Ялє

45

20

11

0,7

ІІ

1

ІІ

срд.

2

2

34 є

126

8Клг2Яв

45

24

12

0,8

ІІ

1

ІІ

срд.

2

2

35

357

2Яз2Лпд2Бп1Дч1Мдє1Ялє1Дз+Чш, Клг, Яв

45

34

20

0,7

ІІ

1

ІІ

добр.

1

2

36

1532

3Лпд2Яв1Глг1Бп 1Ялє1Яз1Гз+Дз, Дч, Акб

45

37

22

0,8

ІІ

2

ІІ

добр.

1

2

36 а

50

9Лпд1Бп+Гз

45

53

22

0,9

ІІ

1

І

добр.

1

2

36 б

46

10Ос

45

38

22

0,4

ІІ

1

І

добр.

1

2

37

780

3Врл3Врб2Влч2Влс+Врк

25

18

12

0,4

ІІІ

1

І

пог.

3

3

Всього

11729

За естетичною оцінкою виділів їх кількість розділилася в такий спосіб.

Так, І клас естетичної оцінки мають 28 виділів та підвиділів. Це підвищені, добре дреновані умови зростання, І-ІІ класів бонітету. Проглядність і прохідність добрі; захаращеності і сухостою немає; різноманітне живе трав'яне вкриття; доступні для відпочинку і купання водойми; тип ландшафту відповідає запроектованому.

ІІ клас мають 49 виділів та підвиділів, які характеризують слабодреновані вологі умови зростання ІІІ-ГУ класу бонітету. Проглядність і прохідність понижені; захаращеність і сухостій до 5 м3/га; доцільно формувати інший тип ландшафту. На відкритих просторах трав'яний покрив однорідний, галявини - по зволожених місцях з горбкуватою поверхнею; необхідне планування поверхні; береги водойм низькі, але доступні; прилягаючі простори несприятливі для відпочинку.

ІІІ клас мають 3 виділи, які займають понижені заболочені місця, ГУ-Уа бонітету. Потребують осушення і корінної реконструкції насадження.

За шкалою рекреаційної стійкості насаджень 39 виділів і підвиділів віднесено до 1 класу. Насадження абсолютно здорові, доброго росту. Підріст, підлісок і живий надґрунтовий покрив доброї якості і повністю покривають ґрунт. Здорових дерев у хвойних насадженнях не менше 90, а в листяних - 70%. Приблизно така сама кількість (38 виділів) має дещо гірші показники і віднесена до 2 класу рекреаційної стійкості.

Найбільша кількість насаджень знаходяться на ІІ стадії рекреаційної дигресії. У таких насаджень трав'яний покрив мало порушений. Ярусність виражена. Бур'яни відсутні, проективне вкриття 50-70 %. По-новлення задовільне і добре, наявний самосів ценозоут- ворювальних порід. Переважають дерева доброго і задовільного стану (75-90 %). Ландшафтних ділянок, де підлісок і підріст відповідає умовам місцезростання (8 виділів) і це відповідає І стадії рекреаційної дигресії. Незначна кількість ландшафтних ділянок (13 виділів) знаходяться на ІІІ стадії рекреаційної дигресії. У таких насаджень трав'яний покрив пошкоджений. Кількість лісових і лісолучних трав зменшується. Збільшується майже до максимуму кількість бур'янових видів. Ярусність покриву ще зберігається. Проективне вкриття 3060 %. Збережений підріст мало диференційований, майже відсутній підріст ценозоутворювальних порід.

У насадженнях дендропарку переважають виділи (47 виділів), які мають середній клас прохідності, тобто пересування утруднене в деяких напрямках. Пересування зручне у всіх напрямках у 23 виділах. Однак 8 виділів мають погану прохідність, що свідчить про сильне розростання трав'яної та чагарникової рослинності, заболочення місцевості.

За ступенем проглядності переважають насадження 2 класу проглядності (47 виділів), які дозволяють оглядати паркову територію на відстані 21-40 м. Насадження 1 класу проглядності зосереджені у 22 виділах, а 3 класу - в 11. Загалом рекреаційна оцінка паркових насаджень є середня. Такі ділянки мають добрі показники. Дкеякі компоненти потребують нескладних заходів 3 покращення умов відпочинку, пересування в окремих напрямках обмежено. Окрім наведених вище характеристик ландшафтної оцінки, у насадженнях дендропарку обстежено деревні рослини. Результатом цього обстеження є відведення окремих екземплярів у рубку, оскільки їх санітарний стан є незадовільним. В інвентаризаційній відомості наведено перелік цих дерев із вказанням номера виділу, назви виду та основних причин відведення в рубку.

Висновки

За результатами інвентаризації дендропарку "Поділля" поділено на 37 ландшафтних виділів. За умови неоднорідності насаджень у межах виділів виділено підвиділи (загалом 80). Окрім цього, територію дендропарку умовно поділено на фасадну (нову) частину площею 12,2 га та лісопаркову частини, площею 24,1 га.

На досліджуваній території дендропарку "Поділля" (площа 36,3 га) було обліковано 11729 дерев. Загалом на території дендропарку "Поділля" представлено 149 таксонів дерев і чагарників, відповідно - з відділу Покритонасінні 134, класу Хвойні - 35.

Серед деревних рослин дендропарку "Поділля" найбільшу частку становлять такі види, як липа дрібнолиста (14 %), граб звичайний (10 %), ялина європейська (10 %) та береза повисла (9 %).

За результатами санітарної оцінки деревостану рекомендовано вирубати 161 дерево, які переважно є сухостійними або перебувають на межі відмирання.

У підлісковому ярусі паркового деревостану представлені такі кущі, як: бузина чорна, бузки звичайний та угорський, жимолость звичайна, крушина ламка, ліщина звичайна, пухироплідник калинолистий, свидини біла та криваво-червона, ожина, садовий жасмин звичайний. Загальна кількість кущів становить 46 видів.

За матеріалами ландшафтної таксації обліковано 38 видів трав'яних рослин. Найпоширенішими серед травостану є подорожник ланцетний, яглиця звичайна, щучка дерниста, розхідник європейський, осока лісова, грястиця збірна, вероніка лікарська, ожина сиза, лопух справжній, зірочник середній, череда трироздільна та ін.

Основні ландшафтні показники (тип ландшафту, рекреаційна стійкість, стадія рекреаційної дигресії, клас прохідності, клас проглядності, рекреаційна оцінка) розподілено так:

* за типом лісопаркового ландшафту серед виділених таксаційних ділянок переважає 34 виділи та підвиділи з типом ландшафту 1а. Значною кількістю представлені напіввід- криті ландшафти 2а та 2б відповідно 21 та 11 виділів та тдвиділів. Напіввідкриті рідинні насадження 2в представлені 4 виділами. Відкриті ділянки з одиничними деревами 3а та без деревних рослин 3б представлені відповідно 4 та 3 виділами.

* за естетичною оцінкою виділів їх кількість розділилася так:

* І клас естетичної оцінки мають 28 виділів та підвиділів;

* ІІ клас - 49 виділів та підвиділів;

* ІІІ клас - 3 виділи.

* за шкалою рекреаційної стійкості насаджень 39 виділів і підвиділів було віднесено до 1 класу, а 38 виділів мають дещо гірші показники і віднесені до 2 класу рекреаційної стійкості;

* найбільша кількість виділів знаходиться на ІІ стадії рекреаційної дигресії;

* у насадженнях дендропарку переважають виділи (47 виділів), які мають середній клас прохідності;

* за ступенем проглядності переважають насадження 2 класу проглядності (47 виділів), насадження 1 класу проглядності зосереджені у 22 виділах, а 3 класу - в 11.

Загалом рекреаційна оцінка паркових насаджень є середня.

Окрім наведених вище характеристик ландшафтної оцінки, у насадженнях дендропарку обстежено наявні деревні рослини. Результатом цього обстеження є відведення деяких екземплярів у рубку, оскільки їх санітарний стан є незадовільним.

Перелік використаних джерел

Andronov, N. M., & Bogdanov, P. L. (1974). Key to woody plants by leaves. Leningrad, 127 p. [In Russian].

Anuchin, N. P. (1982). Forest assessment. Moscow: Lesn. industry, 552 p. [In Russian].

Atamanyuk, Yu. A., Kostyuchenko, L. L., & Ostapenko, Y. V. (1987). Reconstruction of urban green spaces. Kiev: Publishing house "Budivelnik", 240 p. [In Russian].

Dendropark "Podillya" (2014). Retrieved from:

https://en.wikipedia.org/wiki/Dendropark "Podillya”

(Khmelnitsky). [In Ukrainian].

Dudin, R. B., Melnyk, Yu. A., Hrynyk, H. H., Hrynyk, O. M., & Melnyk, I. O. (2016). Inventory of green areas of Podillya arboretum in Khmelnytskyi. GDR Report. National Forestry University of Ukraine. DG No. 08.11-20-15, State registration number 0116U004043, Region. № 0216U002390. Lviv, 29 p. [In Ukrainian].

Flora Europaea. (2010). Volume 5. Alismataceae to Orchidaceae https://www.cambridge.org/ua/academic/subjects/life- sciences/botanical-reference/flora-europaea-volume- 5?format=PB&isbn=9780521153706

History of Proskurov. (2014). Retrieved from: http://proskurov.info/component/content/article/70-streets/2732. [In Ukrainian].

Hrynyk, O. M., & Horbenko, N. E (2011). Ecological characteristics of gas-forming herbaceous plants of the park zone of Lviv. Scientific Bulletin of UNFU, 21(9), 58-65. [In Ukrainian].

Instruction. (2001). Instruction on the inventory of green spaces in settlements of Ukraine (Approved by the Order of the State Committee for Construction, Architecture and Housing Policy of Ukraine No 226 of 24.12.2001). Retrieved from: http://zakon2. rada.gov.ua/laws/show/z0182-02/page. [In Ukrainian].

Instruction. (2007). Amendments to the Instruction on technical inventory of green spaces in cities and towns of urban type of Ukraine: Approved by the order of January 16, 2007, № 8 of the Ministry of Construction, Architecture and Housing and Communal Services of Ukraine. 18 p. [In Ukrainian].

Kazimirova, L. P. (2006). Parks-monuments of landscape art of Khmelnitsky region. Terra in-cognita Series: The Khmelnytsky Region. Kamianets-Podilskyi: PE Moshinsky V. S., 208-210. [In Ukrainian].

Kendzora, N. Z., Melnyk, Yu. A., Ivchenko, A. I., & Hrynyk, O. M. (2013). Features of flowering representatives of the introduced dendroflora of the city of Lviv. Scientific Bulletin of UNFU, 23 (13), 31-37. [In Ukrainian].

Kendzora, N. Z., Melnyk, Yu. A., Ivchenko, A. I., & Melnik, A. S. (2013). Peculiarities of vegetative shrubbery vegetation of the arboretum of the Botanical Garden of NLTU of Ukraine. Scientific Bulletin of UNFU, 23(2), 60-64. [In Ukrainian].

Kurchyevy, V. P., Ivchenko, A. I., Mazepa, M. I., Melnik, Yu. A., Proskurnitsky, V. M, & Melnik, A. S. (2001). Dictionary of taxonomic names of woody plants (Ukrainian, Latin, Russian, English, German). Lviv: Swit, 2001. 148 p. [In Ukrainian].

Kysliuk, V., Kysliuk, V., Hrynyk, O., & Hrynyk, H. (2017). Vegetative Propagation of Viburnum Opulus. Scientific Bulletin of UNFU, 27(1), 38-43. https://doi.org/10.15421/40270108

Melnyk, Yu. A., & Melnyk, A. S. (2011). Coniferous trees are protec-ted sites of Lviv. Scientific Bulletin of UNFU, 21(15), 17-21. [In Ukrainian].

Melnyk, Yu. A., Hrynyk, H. H., & Melnyk, A. S. (2009). State of the dendroflora of the Levandivsky Park of Lviv. Scientific Bulletin of UNFU, 19(2), 53-59.

Melnyk, Yu. A., Hrynyk, H. H., Hrynyk, O. M., & Melnyk, I. O.

(2015) . The current state of plantations of the Podillya arboretum in Khmelnitsky. Mater. 65th scientific-technical. conf. prof. composition, sciences. staff, doctoral students and aspirations on the basis of the sciences. activity in 2014, Lviv: EPD UNFU, 38-41. [In Ukrainian].

Melnyk, Yu. A., Hrynyk, H. H., Hrynyk, O. M., Shevchenko, S. M.

(2016) . Flora of vascular plants in the territory of the Podolia arboretum in Khmelnitsky. Mater. 66th scientific-technical. conf. prof. composition, sciences. staff, doctoral students and aspirations. on the basis of the sciences. activities in 2015. Lviv: EPD NLTU Ukraine, 79-83. [In Ukrainian].

Melnyk, Yu. A., Hrynyk, H. H., Melnyk, A. S., & Hrynyk, O. M. (2018). Introduced tree species of vascular plants in the territory of the Podillya Arboretum in Khmelnitsky. Plant introduction in Volyn-Podillya: science, education, art of landscape formation, production: mater. Int. Research Practice Conf., (pp. 12-14), May 17-18. Ternopil. [In Ukrainian].

Mozol, O. V., & Hrynyk, O. M. (2017). Some Prospects of the use and Reproduction of Weigela Species. Scientific Bulletin of UNFU, 27(10), 60-64. https://doi.org/10.15421/40271009

The Plant List. (2019). Retrieved from: http://www.theplantlist.org/1/ last accessed 2019/09/09.

The Flora Europaea. (1976). Volume 4. Plantaginaceae to Composite (and Rubiaceae)

https://www.cambridge.org/ua/academic/subjects/life- sciences/botanical-reference/flora-europaea-volume- 4?format=HB&isbn=9780521087179

Yesunin, S. (2005). Streets of Khmelnitsky. Ternopil, 122 p. [In Ukrainian].

Yesyunin, S. (2008). Walking Proskurov. Khmelnytsky, 180 p. [In Ukrainian].

Yu. A. Melnyk, H.H. Hrynyk, O.M. Hrynyk

Ukrainian National Forestry University, Lviv, Ukraine

RESULTS OF THE INVENTORY OF DENDROPARK "PODILLYA" OF KHMELNITSKY CITY

Historical Background. Dendropark "Podillya" is a park-monument of landscape art of local importance in Ukraine. The park became a monument of landscape art of local importance in accordance with the order of the Chairman of the Executive Council of the Regional Council of Workers' Deputies No. 358-p. The Purpose of the Work is to carry out an inventory and to analyze the condition of green plantations of the Khmelnytsky Poddillya arboretum. Planting Inventory Technique. The inventory of green space included...


Подобные документы

  • Оцінка санітарно-гігієнічного стану зелених насаджень міста Харкова. Аналіз планування території. Планування діяльності щодо збереження насаджень заказника УкрДНІЛГА ім. Г.М. Висоцького. Агротехнічні роботи з поліпшення їх санітарного і естетичного стану.

    дипломная работа [2,4 M], добавлен 10.09.2011

  • Особливості формування флори та фауни міста. Опис урбанізованих біоценозів. Значення фітомеліорації міського середовища. Розгляд комплексних зелених зон міста. Аналіз відомостей щодо переважаючих видів флори на території парку відпочинку міста Чернігів.

    дипломная работа [473,6 K], добавлен 21.09.2010

  • Характеристика шляхів та особливостей формування флори міста. Вивчення ролі рослинного світу в урбоекосистемі і житті міського населення. Властивості рослин, що використовуються у складі міських і приміських насаджень. Екологічні основи інтродукції.

    курсовая работа [44,9 K], добавлен 21.09.2010

  • Значення зеленого господарства міста. Функції рослинного покриву в містах. Фітомеліоративні системи і їх класифікація. Принципи створення фітомеліоративних систем у містах і приміських зонах. Властивості рослин у складі міських і приміських насаджень.

    курсовая работа [142,9 K], добавлен 28.10.2010

  • Узагальнення фітомеліоративної ролі в умовах великих міст і міських агломерацій. Функції, властиві складовим аграрного елемента міст. Функціональне призначення, розміщення і структура фітомеліоративних насаджень. Конструкція санітарно-захисних насаджень.

    реферат [502,7 K], добавлен 08.12.2010

  • Структура земельного фонду міста Хмельницький. Чисельність наявного населення та його прогноз. Інженерна інфраструктура. Стійкість міських ландшафтів до антропогенної трансформації. Загальна оцінка людського потенціалу. Оцінка кількості автотранспорту.

    курсовая работа [999,5 K], добавлен 09.01.2014

  • Завдання екологічного законодавства в галузі охорони навколишнього середовища. Шляхи планування та забудови територій, забезпечення в них санітарного режиму, охорони зелених насаджень, природоохоронних заходів. Концепція розвитку населених пунктів.

    реферат [19,5 K], добавлен 24.01.2009

  • Загальне оцінювання природних умов Харківської області. Основні об’єкти антропогенного забруднення. Загальне оцінювання екологічного стану. Земельні ресурси та ґрунти, стан поверхневих вод, зелених насаджень та підземної гідросфери Харківської області.

    курсовая работа [3,1 M], добавлен 14.03.2012

  • Природно-екологічна характеристика Чернігівської області. Структура лісових насаджень області. Стан лісів Чернігівської області. Природне поновлення лісових насаджень на непридатних для сільськогосподарського виробництва землях Чернігівського Полісся.

    дипломная работа [1,8 M], добавлен 16.09.2010

  • Аналіз еколого-ландшафтних особливостей та природної цінності територій Кордівки. Основні шляхи та особливості формування флори та фауни міста, фітоландшафтні особливості міського середовища, формування та природна цінність комплексних зелених зон міста.

    курсовая работа [406,3 K], добавлен 21.09.2010

  • Значення біоценотичних угруповань рослин в житті міських біоценозів. Етапи розбудови та формування ландшафтно-архітектурних систем Києва, ландшафтна структура територій. Характеристика комплексних зелених зон міста і ландшафтно-архітектурних рис покриву.

    дипломная работа [1,6 M], добавлен 21.09.2010

  • Вдосконалення науково-методичних засад формування і розвитку екомережі України та збереження потенціалу біотичних ресурсів. Характеристика агроекологічних умов і біорізноманіття Поділля. Функціонально-просторовий аналіз стану й розвитку екомережі регіону.

    автореферат [565,6 K], добавлен 28.12.2012

  • Основні проблеми та наслідки виникнення мегаполісів. Джерела забруднення атмосфери, питної води міста. Наслідки надмірного використання штучного світла. Причини зниження кількості та погіршення якості зелених зон. Екологічна ситуація великих міст України.

    контрольная работа [28,3 K], добавлен 15.05.2019

  • Наслідки негативного впливу авіаційного транспорту на навколишнє середовище, світові тенденції щодо їх скорочення. Ключові інструменти запровадження "зелених" технологій на авіаційному транспорті, модель системи екологічного менеджменту авіапідприємства.

    статья [323,2 K], добавлен 19.09.2017

  • Формування зеленого каркасу міста та характеристика екологічної проблеми. Планувальна структура міста і його функціональне зонування. Аналіз методів та способів вирішення проблеми озеленення міста Суми. Екологічні та економічні проблеми озеленення міст.

    дипломная работа [1,8 M], добавлен 13.03.2019

  • Парниковий ефект та Кіотський протокол до Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату. Суть інвентаризації та модель процесу емісії газів. Стан системи інвентаризації парникових газів в Україні. Джерела емісії в енергетичному секторі Тернопільської області.

    курсовая работа [449,0 K], добавлен 28.02.2012

  • Передумови виникнення в умовах сухо-степового півдня лісових ділянок. Загальна характеристика Архангельського лісопарку Великоолександрівського лісгоспу. Рослини та стан лісових насаджень, розробка нових методик посадки культур сосни на піщаних ґрунтах.

    статья [10,4 K], добавлен 31.01.2010

  • Охорона рослинних ресурсів України. Природотворча функція лісів і лісових насаджень. Проблема закислення лісових ґрунтів внаслідок вилужування поживних речовин під впливом кислих опадів і озону. Вид і характер лісової пожежі. Червона книга України.

    лекция [37,8 K], добавлен 25.11.2015

  • Стан природних ресурсів та екологічна ситуація в Закарпатської області. Раціональне використання земельних ресурсів. Джерела забруднення ґрунтів та проблема відходів. Стан лісових насаджень та місць рекреації у регіоні. Заповідні території регіону.

    курсовая работа [98,6 K], добавлен 11.02.2016

  • Вивчення міста, як типового зміненого ландшафту. Характерні особливості клімату у містах та причини їх виникнення: радіаційний та температурний режими, вологість повітря та опади, режим блискавок. Рекомендації щодо оптимізації мікроклімату м. Черкаси.

    реферат [28,2 K], добавлен 04.12.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.