Проблеми екологічної безпеки утилізації медичних відходів

Размещено на http://allbest.ru

Харківський національний університет міського господарства

ім. О. М. Бекетова

Проблеми екологічної безпеки утилізації медичних відходів

І.В. Сталінська

Вступ

Проблема утилізації медичних відходів (МВ) або: куди здати невикористані чи протерміновані ліки, як утилізувати використані шприци, крапельниці, перев'язки тощо - це питання хвилює кожного з нас, поза- як кількість МВ має стабільну тенденцію до інтенсивного зростання. Зокрема, до МВ належать: використані перев'язувальні матеріали, одноразові шприци і системи, рукавички, халати, рентгенівські плівки, інфіковані відходи харчоблоків, заражена кров, шматки шкіри, видалені органи, протерміновані, фальсифіковані та конфісковані лікарські препарати (Prots, 2013).

Згідно з Базельською конвенцією, до якої Україна приєдналася у 1999 р., медичні та фармацевтичні відходи належать до категорії "небезпечних відходів" і підлягають регулюванню. "Небезпечними" вважають відходи, що мають такі фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні властивості, які створюють або можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища (НПС) і здоров'я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними (Drozdova & Bondareva, 2015). До небезпечних МВ належать гострі предмети, фармацевтичні препарати, патологічні та анатомічні відходи, протерміновані або застарілі хімічні продукти, інфекційні відходи і радіоактивні матеріали.

Результати дослідження та їх обговорення

Законодавством України заохочується утилізація МВ тільки щодо вакцин та прекурсорів, але ж і звичайні невикористані чи протерміновані таблетки у блістерах та сиропи, використані шприци, забруднені біологічними рідинами хворих перев'язки, бинти, вати тощо є не менш небезпечними.

Ситуація ускладняється тим, що сьогодні більшість населення України не сортує небезпечні відходи і тверді побутові відходи (ТПВ) окремо. І якщо в 1 г ТПВ міститься від 0,1 до 1 млрд мікроорганізмів, то в МВ ця кількість зростає до 200-300 млрд, при цьому більш патогенних.

Окрім цього, МВ у переважній більшості є біологічно активними синтетичними сполуками, аналогів яких немає у природі, що утруднює процес їх безпечної природної утилізації.

Отож, все це разом видаляється на полігони ТПВ або звалища, звідки разом із фільтратом, що утворюється в тілі полігону, просочується у ґрунт та водоносні горизонти та, як наслідок, створює серйозну екологічну небезпеку для довкілля та здоров'я людини.

Як наслідок - відбувається неконтрольоване потрапляння небезпечних МВ у НПС (рис. 1), у складі яких містяться антибіотики, антисептики, цитостатичні засоби, препарати з гормоно- модулювальною, психотропною і наркотичною дією та інші фізіологічно активні речовини, які, потрапляючи в НПС, можуть істотно порушити екологічний баланс та призвести до непрогнозованих наслідків.

Як свідчать дослідження вчених, медичні відходи, поводження з ними та їх утилізація є важливою епідеміологічною і екологічною складовими безпеки населення України, оскільки накопичення МВ на звалищах призводить до виникнення непередбачуваних фізико-хімічних та біохімічних процесів, продуктами яких є чисельні токсичні хімічні сполуки в рідкому, твердому та газоподібному стані.

Проблема утилізації та знешко дження фармацевтичних відходів, що утворилася у населення, в Україні на сьогодні залишається неврегульованою. Населення не поінформоване стосовно небезпеки, яку тягне за собою неправильне поводження з МВ, не має інформації стосовно можливих методів знешкодження неякісних і протермінованих ліків у домашніх умовах, і головне, не створені умови для прийому МВ, що утворилися у населення з метою подальшої їх передачі відповідним структурам, що мають ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами (Prots, 2013; Drozdova & Bondareva, 2015; Kalustova, 2013; Nakaz MOZ Ukrainy, 2015; Belovolchen- ko, 2017; Kosiachenko, 2016).

Рис. 1. Механізм надходження медичних відходів у НПС:

1) акумуляція зі снігом; 2) концентрація на стовбурах, листках і стеблах; 3) опад; 4) змив опадів із дощем та снігом; 5) кореневе живлення; 6) взаємна інфільтрація розчинів; 7) змив у донні відкладення; 8) вітрове пилевинесення; 9) інфільтрація розчинів

В Україні щорічно утворюється 380-400 тис. тонн МВ, з них 100-120 тис. тонн - небезпечні.

Порівняно з іншими розвиненими країнами, утворення МВ у нашій державі є дещо меншим, проте відсутність ефективної системи поводження з ними ставить Україну в ранг неблагополучних держав у сфері раціонального й безпечного управління відходами медичних закладів (Prots, 2013). Тому вирішення проблеми з утилізації МВ має невідкладний характер, оскільки такі відходи мають значний ступінь зараження патогенною мікрофлорою, можуть бути причиною спалаху інфекцій та епідемій, поширення туберкульозу, гепатиту, СНІДу тощо, а також спричиняти фізичні ураження (рис. 2) і від того, як утилізують МВ, залежить екологічна безпека НПС та здоров'я населення.

Рис. 2. Вплив медичних відходів на організм людини

На жаль, сьогодні немає цілісної налагодженої системи, яка б забезпечувала всі етапи поводження з МВ, що представлено на рис. 3. Не існує також єдиних правил утилізації МВ, оскільки вони різні для кожного типу відходів.

Це пов'язано з тим, що МВ дуже специфічні та мають свою класифікацію за ступенем небезпеки (табл.). І оскільки загальна мета управління відходами полягає в запобіганні екологічної небезпеки від продуктів МВ, то акцент потрібно ставити саме на аспекті "управління" процесом.

Основні методи утилізації МВ представлено на рис. 4. Але найчастіше поводження з МВ зводиться тільки до знезараження хімічними і фізичними методами на місці їх утворення, поховання зазначених засобів на звалищах ТПВ, змив їх у каналізацію та використання високотемпературного спалювання. При цьому не приділено достатньої уваги забезпеченню екологічної безпеки.

Табл. Класифікація медичних відходів (Nakaz MOZ Ukrainy, 2015)

Рис. 3. Етапи поводження з МВ

Так, через відсутність спеціального устаткування, для знезараження або знешкодження відходів класу В і С, МВ знезаражуються традиційними гіпохлоридом кальцію, хлорним вапном, хлораміном, які, внаслідок їх нестабільності, не забезпечують повне обеззараження МВ. Окрім цього, активний хлор, реагуючи з органічними сполуками, які в достатній кількості наявні на полігоні ТПВ, утворює небезпечні для здоров'я людини з'єднання - діоксини.

Щодо піролізних і плазмових технологій, то вони досить енергозатратні та небезпечні в експлуатації, а установки для стерилізації - малоефективні (рис. 4).

Рис. 4. Основні методи утилізації медичних відходів

На жаль, одним з основних методів знешкодження небезпечних МВ в Україні є спалювання, яке внаслідок недотримання вимог природоохоронного законодавства призводить до забруднення довкілля та негативно впливає на здоров'я людей. Установки для спалювання за 100 % гарантії екологічно безпечного знищення МВ мають відносно високу вартість через наявність складних систем газоочищення.

При цьому нині в Україні зареєстровано 274 фірми, які займаються небезпечними відходами з них, 23 - мають ліцензію на утилізацію чи видалення МВ, однак деякі з них не мають необхідного обладнання або досвіду роботи. Ще близько 50 фірм можуть перевозити МВ або зберігати. І це не у кожній області. Зрозуміло, що пара десятків компаній не може знищити або переробити близько 400 тис. тонн МВ. Це призводить до того, що знищення МВ відбувається неякісно або не виконується взагалі.

Наявна практика поводження з відходами медичних закладів ускладняється й такими проблемами, як:

1) недостатня кількість одноразової тари для збирання та пакування МВ, внаслідок чого відзначаються факти збирання і тимчасового зберігання не знезаражених МВ у побутовій тарі (коробках, господарчих пакетах) і контейнерах, призначених для ТПВ;

2) відсутність спеціального санітарно-гігієнічного обладнання, витратних матеріалів для упаковки МВ (спеціальних пакетів, одноразових ємностей);

3) недостатня кількість або відсутність спеціального транспорту для перевезення МВ від території стаціонару до місць захоронения та знешкодження відходів;

4) відсутність спеціального устаткування для знезараження/знешкодження МВ (Kalustova, 2013).

Окремою проблемою як України, так і світу загалом є поводження з лікарськими засобами, термін придатності яких закінчився, та невикористаними препаратами, які потрапляють на сміттєзвалища. В європейській та світовій практиці розвинених країн єдине завдання населення за відповідального поводження зі специфічними відходами - прийти і здати такі ліки в пункт прийому або в аптеку, яка здійснює цю функцію в регіоні.

На жаль, у нашій країні таких пунктів немає (Kosiachenko, 2016). Натомість, аптечні заклади та населення діють на власний розсуд, не докладаючи при цьому зусиль - викидають відходи у смітник або зливають у каналізацію. медичний лікарський утилізація відхід

До того ж, на відміну від європейських країн, де переважна більшість пацієнтів отримують ін'єкції під час стаціонарного лікування, в Україні збільшується кількість людей на денному стаціонарі, як наслідок зростають неконтрольовані викиди до сміттєвих контейнерів ліків та шприців із домашніх аптечок. Можна констатувати, що питання збирання та знешкодження лікарських засобів, термін яких закінчився, або невикористаних ліків в Україні абсолютно не вирішено.

Зрозуміло, що внаслідок невирішеного питання утилізації МВ збільшується ризик заразитися небезпечними недугами. Отож, напрями діяльності щодо вирішення проблеми МВ в Україні такі:

1) актуалізування проблеми МВ та створення експертної робочої групи, яка почне досліджувати проблематику наявного стану поводження з МВ;

2) проведення моніторингу підприємств, що задіяні у сфері перероблення МВ, з метою визначення екологічно безпечних та економічно вигідних методів знешкодження МВ;

3) зміцнення інституційної системи та вдосконалення законодавчої бази;

4) адаптування та впровадження міжнародних стандартів;

5) підвищення рівня обізнаності та поінформованості громадськості;

6) оцінка наявних та створення екологічно чистих технологій з утилізації МВ;

7) розроблення науково-технічної документації щодо системного підходу до збирання, перероблення та утилізації МВ;

8) забезпечення формування та підвищення екологічної свідомості та культури населення, його поінформованості про можливі небезпечні наслідки неналежного поводження з МВ.

Допоки цього не буде зроблено, Україна й надалі потопатиме у відходах, зокрема таких небезпечних, як медичні та фармацевтичні.

Перелік використаних джерел

1. Belovolchenko, H. (2017). Holky z VIL ta hepatytom na smitnykakh: chomu v Ukraini medychni vidkhody zahrozhuiut zhyttiu liudei. Retrieved from: http://dyvys.info/2017/02/24/golky-z-vil-ta-ge-patytom-na-smitnykah. [in Ukrainian].

2. Drozdova, O. O., & Bondareva, L. V. (2015). Do pytannia utylizatsii ta zneshkodzhennia farmatsevtychnykh vidkhodiv v Ukraini. Retrieved from: http://dspace.nuph.edu.ua/bitstre-am/123456789/11954/1/348-349%281%29.pdf [in Ukrainian]. Kalustova, S. (2013). Povodzhennia z vidkhodamy v medychnomu zakladi: teoriia ta praktyka. Medychna praktyka: orhanizatsiini ta pravovi aspekty, 3, 76-80. [in Ukrainian].

3. Kosiachenko, K. (2016). Problemy povodzhennia z medychnymy i farmatsevtychnymy vidkhodamy. Retrieved from: http://www.apte- ka.ua/article/333743. [in Ukrainian].

4. Nakaz MOZ Ukrainy. (2015). Pro zatverdzhennia Derzhavnykh sani- tarno-protyepidemichnykh pravyl i norm shchodo povodzhennia z medychnymy vidkhodamy № 325 vid 08.06.2015 r. [in Ukrainian]. Prots, N. (2013). Medychni vidkhody: nebezpeka chatuie na nas. Eko- lohiia. Pravo. Liudyna, 19(20), 103-116. [in Ukrainian].

Анотація

Проблеми екологічної безпеки утилізації медичних відходів. І. В. Сталінська. Харківський національний університет міського господарства ім. О. М. Бекетова, м. Харків, Україна

Проаналізовано проблеми утилізації лікарських засобів, термін придатності яких закінчився, та медичних відходів в Україні. Показано, що медичні та фармацевтичні відходи належать до категорії "небезпечних відходів" і потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними. Оцінено механізм надходження медичних відходів у навколишнє природне середовище та їхній вплив на організм людини. Показано, що медичні відходи є джерелом значного, зростаючого, екологічно небезпечного навантаження на довкілля. Проаналізовано етапи, закономірності та проблеми наявної практики поводження з медичними відходами в Україні.

Окремою проблемою як України, так і світу загалом є поводження з лікарськими засобами, термін придатності яких закінчився, та невикористаними препаратами, які потрапляють на сміттєзвалища. Доведено, що це призводить до виникнення непередбачуваних фізико-хімічних та біохімічних процесів, продуктами яких є чисельні токсичні хімічні сполуки. З'ясовано недопустимість їх потрапляння на полігони твердих побутових відходів. Виявлено, що питання збирання та знешкодження лікарських засобів, термін яких закінчився, або невикористаних ліків в Україні абсолютно не вирішено. Запропоновано пріоритетний напрям для України щодо поводження з медичними відходами в найближчі роки.

Ключові слова: небезпечні відходи; навколишнє природне середовище; здоров'я людини; методи поводження.

Аннотация

Проблемы экологической безопасности утилизации медицинских отходов. И. В. Сталинская Харьковский национальный университет городского хозяйства им. А. Н. Бекетова, г. Харьков, Украина

Проанализированы проблемы утилизации лекарственных средств, срок годности которых истек, и медицинских отходов в Украине. Показано, что медицинские и фармацевтические отходы относятся к категории "опасных отходов" и требуют специальных методов и средств обращения с ними. Проведена оценка механизма поступления медицинских отходов в окружающую природную среду и оценено их влияние на организм человека. Показано, что медицинские отходы являются источником экологически опасной нагрузки на окружающую среду. Проанализированы этапы и закономерности существующей практики обращения с медицинскими отходами в Украине. Отдельной проблемой как Украины, так и мира в целом является обращение с лекарственными средствами, срок годности которых истек, и неиспользованными препаратами, которые попадают на свалки. Доказано, что это приводит к возникновению непредсказуемых физико-химических и биохимических процессов, продуктами которых являются многочисленные токсичные химические соединения. Выяснена недопустимость их попадания на полигоны твердых бытовых отходов. Выявлено, что вопрос сбора и обезвреживания лекарственных препаратов, срок которых истек, или неиспользованных лекарств в Украине абсолютно не решен. Предложено приоритетное направление для Украины по обращению с медицинскими отходами в ближайшие годы.

Ключевые слова: опасные отходы; окружающая среда; здоровье человека; методы обращения.

Annotation

On the problems of ecological safety of disposal of medical waste. I. V. Stalinska. O. M. Beketov National University of Urban Economy, Kharkiv, Ukraine