Ландшафтно-екологічні особливості формування зелених насаджень у Львівській урбоекосистемі

LANDSCAPE AND ECOLOGICL FEATURES OF THE FORMATION OF GREEN SPACES OF LVIV URBAN SYSTEM

The landscape and ecological aspects of forming the structure of the city of Lviv and their influence on the formation of ecological and biological features of green spaces are revealed. The analysis of cartographic material, targeted field survey of garden and park objects of the city of Lviv, landscape-planning analysis, and typological analysis are presented. The elements of the landscape structure at the level of macro-relief and partly of mesore-relief have been analyzed, which have retained their identity, and therefore to some extent represent the landscape aspect of the nature of the city. The phytocenotic characteristics of 10 study sites were investigated. All plots are located within the green zone and in the forest parks of Lviv. The ecological and biological differences and peculiarities of spatial phenomena formation in a certain group are clarified. The analysis of the impact of major urogenic factors on biodiversity as ancient historical parks of the city, and new parkland is provided. The peculiaritits of Lviv City landscape structure as well as its influence on mezoand microclimate of city green plantations are presented. It is established that

Keywords: urban green space; phytocenosis; communities; landscape; recreation; urban ecosystem; Lviv.

Вступ. Урбанізоване середовище багатогранно впливає на природний ландшафт, оскільки різноманітні елементи ґрунтового покриву та рослинного вкриття зазнали значних антропогенних змін (Kucheriavyi, 2019; Henyk, 1994, 1999). Здійснюваний масоенергообмін трансформованого фітоценотичного вкриття з компонентами та елементами міського ландшафту більшою мірою має характер детеріорації та забруднення (Sploditel & Sorokina, 2018).

Оскільки природно-територіальні комплекси Львова значно перетворені людиною, то ландшафтна структура, хоча б на рівні геологічних відкладів та макрорельєфу і частково мезорельєфу, зберегла свою ідентичність, а тому певною мірою репрезентує ландшафтний аспект природи міста (Kruglov, 1990).

Особливості встановлення складу рослинних угруповань і фітоценотичної структури комплексної зеленої зони міста та з'ясування еколого-біологічних відмінностей і особливостей формування просторових природних явищ у певному фітоценотичному угрупованні і надалі залишаються надзвичайно актуальними та потребують подальших наукових і практичних доробок з огляду на подальше ведення ефективних фітомеліоративних заходів та створення нових стабільних і стійких зелених насаджень в урбанізованих екосистемах.

Аналіз літературних джерел. Геоекологічний моніторинг антропогенних змін ландшафтів для оцінювання сучасного та прогнозного стану компонентів ландшафту, визначення ступеня та джерел антропогенного впливу на природне середовище логічно розглядати як складову частину ландшафтного (геосистемного) моніторингу, основи якого сформульовано у наукових роботах А. В. Мельника, Г. П. Міллера (Melnyk & Miller, 1993); І. М. Волошина (Voloshin, 2006); М. М. Койнова (Koynov, 1964; 1999); І. С. Круглова (Kruglov, 1990); В. М. Петліна (Petlin, 2006, 2014, 2017); А. К. Клименко, А. М. Прищепи (Klimenko & Prishchepa, 2006) Д. Чорної, Г. Яворської (Chorna & Yavorskaya, 2011); М. М. Приходька (Po^od^, 2010); А. О. Сплодитель, Л. Ю. Сорокина (Sploditel & Sorokina, 2018) та ін.

Відомо, що ландшафтну структуру Львова формують п'ять природно-географічних районів. У північній та північно-західній частинах Львівська урбосистема розташована в межах ландшафту Львівського Розточчя, на північному сході Грядового (Пасмове) Побужжя (фізико-географічна область Малого Полісся), у південній Львівського плато (Давидівський ландшафт), а у південно-західній Львівсько-Любинською рівниною (фізико-географічна область Опілля) та долиною р. Полтви (Львівська улоговина) (центр та схід урбозони), що мають різні природні особливості (Voloshin, 2006).

З північного заходу до Львова простягається горбисто-грядова височина Розточчя, яка у межах міста має невелику ширину (5-6 км) та розпадається на залишкові горбогір'я Шевченківський гай, Кортумова гора, Високий Замок, Клепарів. На північний захід Розточчя розширяється до 15-20 км Брюховицький лісопарк). Розточчям проходить відрізок Головного європейського водорозділу (Gerenchuk, 1972; Melnyk & Miller, 1993).

Грядове Побужжя заходить в зелену зону Львова своєю східною частиною. Тут добре виражені гряди та міжгрядові долини. Грядове Побужжя майже безлісе та в основному представлене агрокультурними ландшафтами. Найбільше значення має лісове урочище Гамаліївка (складається із старого дубового лісу) (Gerenchuk, 1972; Kruglov, 1999; Kucheriavyi, 2019).

Львівське плато це слабогорбиста височина (абсолютні висоти 300-320 м) з глибоко врізаними долинами. Львівське плато повністю входить в комплексну зелену зону міста Львова у південній його частині. Тут розташовані Стрийський парк, парк Культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького, Студентський парк, Екологічний парк "Горіховий гай", Сихівський лісопарк, сквер біля автобусного заводу, внутрішньоквартальні зелені насадження Південного житлового району міста, парк біля Південного ринку (Gerenchuk, 1972; Kruglov, 1999; Kucheriavyi, 2019). Південно-східну частину Львівського плато виділяють як Львівсько-Подільське горбогір'я, тут розташовані лісопарки Винниківський, Личаківський, Погулянка. (Kruglov, 1999; Voloshin, 2006).

Львівсько-Любинська рівнина заходить до Львова з південного заходу. Характерна її риса рівнинність та порівняно невеликі абсолютні висоти поверхні (нижче 300 м). Представлена парками Білогорща, Левандівський, внутрішньоквартальними зеленими насадженнями житлових мікрорайонів (Gerenchuk, 1972; Kruglov, 1999; Voloshin, 2006; Kucheriavyi, 2019).

Львівська улоговина межує з усіма ландшафтами, що формують околиці Львова та займає центральну (частково східну) частину міста. Для долини р. Полтави характерне виположене дно, що лежить на висоті 270280 м н.р.м. У межах Знесінської височини (330-340 м) виділяються заліснені останцеві горби: Замкова гора (388 м), Лиса гора, Чернеча гора, які входять в межі регіонального ландшафтного парку " Знесіння". Західний схил улоговини це, зокрема, останцеві горби Цитадель (318 м) та Святого Юра (320 м) (Gerenchuk, 1972; Kruglov, 1999). Схили Львівської улоговини слабко розчленовані ярами верхів'я Полтви та закріплені парковими насадженнями (Gerenchuk, 1972; Melnyk & Miller, 1993).

Об'єкт дослідження особливості формування зелених насаджень.

Предмет дослідження ландшафтно-екологічні методи і засоби формування зелених насаджень у Львівській урбоекосистемі.

Метою дослідження є формулювання та обґрунтування основних завдань комплексного моніторингу антропогенних змін у ландшафтах і зелених насадженнях урбанізованих екосистем на підставі використання результатів польових досліджень та аналізу картографічних матеріалів.

Основними завданнями дослідження є проведення аналізу формування ландшафтних аспектів природного середовища Львова та фітоценотичної структури зелених насаджень комплексної зеленої зони міста, а також встановлення еколого-біологічних відмінностей у формуванні просторових природних явищ у певних міських фітоценозах.

Методи дослідження. Вивчення, систематизація та узагальнення вітчизняного і зарубіжного досвіду в галузі паркобудівництва базувалось на використанні ландшафтно-композиційного аналізу та аналізу опублікованих науково-дослідних робіт; аналіз картографічного матеріалу, ландшафтно-планувальний і типологічний аналізи та цільове натурне обстеження садово-паркових об'єктів міста Львова здійснювали методом порівняння. Рекреаційну дигресію садово-паркових об'єктів встановлювали за загальноприйнятою шкалою (Бегеёт, 1975). Вихідним станом прийнято другий ступінь рекреаційної дигресії, оскільки у межах зеленої зони міста з інтенсивною рекреацією виявити непорушені ділянки є неможливим. Стадії рекреаційної дигресії виділяли з урахуванням таких ознак рослинних угруповань: 1) світлова повнота деревостану; 2) проективне вкриття трав'яного ярусу та зміни у його видовому складі; 3) наявність та ступінь вираженості стежкової мережі; 4) товщина та ступінь розкладу підстилки.

Результати дослідження. За час становлення міста Львова на його території послідовно проходила зміна природно-антропогенних комплексів у трьох типах місцевості: заплавній, терасній і алювіально-пролювіальній передгірській похилій.

Сучасні антропогенні комплекси Львова та корінні природні ландшафти є такими: а) луки, землі (рілля); б) лісові угруповання; в) праліси; г) заболочені ділянки; д) селітебно-виробничі ландшафти (будівлі, деревні зарослі і пустирі, згарища і вирубки та ін.).

Табл. 1 Характеристика дослідних ділянок комплексної зеленої зони міста Львова

Формування садово-паркових ландшафтів міста відбувалося під впливом двох основних чинників особливостей прикордонного розташування території та хвиль освоєння території, які йдуть почергово внаслідок міграційних потоків та особливостей історичного розвитку території міста

Приміські ліси Львова, переважно дубові й букові, займають 76 тис. га і розташовані великими масивами на пасмах Розточчя, Львівського плато й Опілля. До зеленої зони міста належать ліси (грабові, грабово-букові, дубові, букові) в радіусі 30 км, які є антропогенно сильнозміненими. Найбільш порушеними є лісопарки Високий замок, Погулянка та регіональний ландшафтний парк "Знесіння", на території яких є фрагменти сильнодеградованих букових і дубово-грабових лісів. Більша ж частина територій цих лісопаркових зон це вторинні насадження липи, клена, граба, дуба червоного, ясеня. Головні типи ґрунтів у Львові та околицях дерново-підзолисті, сірі й світло-сірі опідзолені.

На сьогодні у Львові розробляють схему озеленення міста з урахуванням мікроклімату урбогенних ландшафтів і його меліорації шляхом створення нових насаджень. Для вивчення еколого-ландшафтних особливостей формування зелених насаджень у 2016-2018 рр. було підібрано та закладено 10 пробних площ з різними типами лісу та різними стадіями рекреаційної дигресії. Досліджувані пробні площі (ПП) закладені в парках і лісопарках м. Львова.

Ділянки 1-4 розташовані в різних умовах мікрорельєфу Гори Лева (західна частина регіонального ландшафтного парку "Знесіння"), деревостан штучного походження, на місці бучин створені насадження липи, граба, клена. Ділянка п'ята розташована в лісопарку "Високий замок", шоста в Личаківському парку, сьома в парку "Зубра", восьма в лісопарку "Залізна вода", дев'ята у Снопківському парку та десята ділянка в лісопарку Погулянка. Загальну характеристику дослідних ділянок наведено в табл. 1.

Фітоценотична характеристика дослідних ділянок комплексної зеленої зони міста Львова є такою:

ПП 1. Угруповання Aceretum dactyliosum, світлова повнота (р) 0,7, середня висота деревостану (Исер) 15 м, середній вік деревостану (А) 50 р. Підріст: Acer platanoides L., Aesculus hippocastanum L. Трав'яний ярус: Impatiens parviflora L., Geum urbanum L., Galeopsis ladanum L., Taraxacum officinale Wigg. Проективне вкриття (ПВ) 25 %. Ступінь задернованості ґрунту 20 %. Підстилка відсутня. Ступінь рекреаційної дегресії третій.

ПП 2. Угруповання Acereto-Tilietum dactyliosum, А 40 років, р 0,6, h 15 м. Підріст: Acer platanoides L., Carpinus betulus L., Quercus robur L., Ulmus campestris L. Чагарниковий ярус: Sambucus nigra L., Swida sanguinea (L.) Opiz, Euonymus europaea L., Crataegus monogyna Jacq. Трав'яний ярус: Dactylis polygama Horv. (20 %.), Impatiens parviflora DC, Chelidonium majus L., Geum urbanum L., Poa nemoralis L., Ballota nigra L., Veronica chamaedris L., Hypericum perforatum L., Polygonatum multiflorum (L.) All. ПВ 30 %. Ступінь задернованості ґрунту 25 %. Підстилка 1 см. Ступінь рекреаційної дигресії третій.

ПП 3. Угруповання Tilieto-Carpineto-Aceretum hederosum, А 40 років, р 0,9, h 15 м. Підріст: Acer platanoides L., Acer pseudoplatanus L., Carpinus betulus L. Чагарниковий ярус: Sambucus nigra L. Трав'яний ярус: Hedera helix L., Impatiens parviflora DC, Dactylis polygama Horv., Geum urbanum L., Chelidonium majus L. ПВ 90 %. Ступінь задернованості ґрунту 5 %. Підстилка 2-3 см. Ступінь рекреаційної дигресії другий.

ПП 4. Угруповання Tilietum dactyliosum, А 40 років, р 0,9, h 15 м. Підріст: Acer platanoides L., Aesculus hippocastanum L., Carpinus betulus L., Quercus robur L., Ulmus laevis P all. Трав'яний ярус: Dactylis polygama Horvat, Impatiens parviflora DC, Geum urbanum L., Ballota nigra L., Veronica chamaedrys L., Dryopteris filixmas (L.) Schott., Polygonatum multiflorum (L.) All, Poa nemoralis L. ПВ 20 %. Ступінь задернованості ґрунту 10 %. Підстилка відсутня. Ступінь рекреаційної дигресії другий.

ПП 5. Угруповання Tilieto-Fageto-Acereto-Quercetum aegopodiosum (на місці Fagetum nudum), А 40 років, р 0,6, h 15 м. Чагарниковий ярус: Physocarpus opulifolius (L.) Maxim. Трав'яний ярус: Impatiens parviflora DC (70 %), Aegopodium podagraria L. (10 %), Polygonatum multiflorum (L.) All, Mycelis muralis (L.) Dumort., Geum urbanum L., Alliaria petiolata (Bieb.) Cavara et Grande, Poa nemoralis L. ПВ 80 %. Підстилка 1-2 см. Стежкова мережа чітко виражена. Ступінь рекреаційної дигресії перший.

ПП 6. Угруповання Fagetum nudum, А 80 років, р 0,9, h 25 м. Підлісок: Rubus sp. L. Трав'яний ярус: Anemonoides nemorosa (L.) Holub., Dryopteris filixmas (L.) Schott., Galium odoratum (L.) Scop., Dentaria glandulosa W. K., Oxalis acetosella L., Asarum europaeum L., Hedera helix L., Paris quadrifolia L., Polygonatum multiflorum (L.) All., Glechoma hederacea L., Impatiens parviflora DC. ПВ 10 %. Підстилка 6-8 см. Ступінь рекреаційної дигресії нульовий.

ПП 7. Угруповання Fagetum galeobdolosum, А 80 років, р 0,8, h 25 м. Підлісок: Sambucus nigra L. Трав'яний ярус: Galeobdolon luteum Huds., Anemonoides nemorosa (L.) Holub, Galium odoratumv (L.) Scop., Oxalis acetosella L., Asarum europaeum L., Hedera helix L., Paris quadrifolia L., Polygonatum multiflorum (L.) All, Glechoma hederacea L., Impatiens parviflora DC. ПВ 10 %. Підстилка 5-6 см. Ступінь рекреаційної дигресії нульовий.

ПП 8. Угруповання Fagetum asarosum, А 40 років, р 0,8, h 20 м. Підріст: Acer platanoides L., Acer pseudoplatanus L., Carpinus betulus L., Tilia cordata Mill., Fagus sylvatica L., Juglans regia L. Чагарниковий ярус: Sambucus nigra L. Трав'яний ярус: Asarum europaeum L., Impatiens parviflora DC, Galeobdolon luteum Huds., Salvia glutinosa L., Oxalis acetosella L., Pulmonaria obscura Dumort., Aegopodium podagraria L., Carex sylvatica Huds., Glechoma hederaceae L., Actaea spicata L., Urtica dioica L. ПВ 60 %. Підстилка відсутня. Ступінь рекреаційної дигресії перший. ПП 9. Угруповання Fageto-Acereto-Tilietum aegopodiosum (на місці букового лісу), А 60 років, р 0,6, h 10 м. Чагарниковий ярус: Sambucus nigra L. та Swida sanguinea (L.) Opiz. Трав'яний ярус: Aegopodium podagraria L. (20 %), Salvia glutinosa L., Mycelis muralis (L.) Dumort., Artemisia vulgaris L., Sonchus arvensis L., Plantago major L., Urtica dioica L., Chenopodium album L.,

Geum urbanum L., Poa nemoralis L., Impatiens parviflora DC, Phalacroloma annua (L.) Cass., Achillea millefolium L., Humulus lupulus L. ПВ 30 %. Підстилка відсутня. Ступінь рекреаційної дигресії третій.

ПП 10. Угруповання Fagetum galeobdolosum, А 80 років, р 0,8, h 20 м. Підлісок: Sambucus nigra L. Трав'яний ярус: Galeobdolon luteum Huds. (20 %), Aegopodium podagraria L.(15 %), Oxalis acetosella L., Galium odoratumvv (L.) Scop., Hedera helix L., Salvia glutinosa L., Dryopteris filix-mas (L.) Schott., Sanicula europaea L., Asarum europaeum L., Carex sylvatica Huds., Urtica dioica L., Phalacroloma annua (L.) Cass., Plantago major L., Polygonatum multiflorum (L.) All. ПВ 50 %. Підстилка 3-4 см. Стежкова мережа чітко виражена. Ступінь рекреаційної дигресії перший.

Табл. 2 Мезокліматичні особливості міських ландшафтів опівдні (14-15 год), липень 2018, м. Львів

За результатами досліджень лісопаркових і паркових насаджень Львова, їх сучасний стан дає підстави констатувати, що ріст і розвиток окремих видів рослин протягом останніх 50-ти років значною мірою залежав від конкурентної спроможності, коли у загущених насадженнях без догляду виживали другорядні та супутні види. Зокрема, добрим ростом і розвитком відзначилась тополя берлінська, клен гостролистий та ясен звичайний. Для ценопопуляцій на ранніх стадіях рекреаційної дигресії (0-1) характерні низькі значення індексу відновлення та врожаю насіння. За останніх стадій рекреаційної дигресії значно змінюється видовий склад і структура насаджень, що зумовлює деградацію ценопопуляцій. Негативного впливу насамперед зазнають декоративні кущі, внаслідок їх механічного пошкодження, що призводить до втрати їх декоративності, а з часом і до відмирання.

У трав'яному ярусі досліджуваних парків і лісопарків на початкових стадіях дигресії домінує снить звичайна (Aegopodium podagraria L.), осока волосиста (Carex pilosa Scop.), зеленчук жовтий (Galeobdolon luteum Huds.). До ІІ стадії дигресії збільшується частка видів, стійких до фізичного пошкодження й ущільнення ґрунтів, таких як: недоторка звичайна (Impatiens nolitangere L.) та дрібноквіткова (I. parviflora DC.), гравілат міський (Geum urbanum L.), кропива дводомна (Urtica dioica L.), горлянка повзуча (Ajuga reptans L.), конвалія травнева (Convallaria majalis L.). Зі збільшенням ступеня рекреаційного впливу кількість видів зростає за рахунок рудеральних представників (на ІІІ стадії дигресії залишаються тільки найбільш стійкі до рекреації види: кульбаба лікарський (Taraxacum officinale Webb.), подорожник великий (Plantago major L.), гравілат міський (Geum urbanum L.) та недоторка дрібноквіткова (Impatiens parviflora DC.). Проективне вкриття трав'яних видів на дослідних ділянках змінюється від 10 (III СРД) до 90 % (0 СРД).

Зі зростанням рекреаційного навантаження на лісопаркові та паркові насадження зменшується товщина лісової підстилки. На ділянках другої стадії рекреаційної дигресії товщина підстилки знизилась до 0,012,2 см, а на 0 СРД підстилка сягає 6-8 см.

Ступінь задернованості ґрунту на дослідних ділянках коливається від 5 до 25 %. Показники рН ґрунтів під парковими та лісопарковими насадженнями Львова коливаються від 7,1 до 8,5 одиниць і характеризуються нейтральною або лужною реакцією. Значна шпаруватість і висока карбонатність підстильних порід зумовлює у посушливі роки надмірне осушення ґрунтів, що є причиною пригнічення деревної рослинності. В умовах високого рекреаційного навантаження, зокрема на легких суглинках на мікропідвищеннях, під дією витоптування спостерігаються процеси ксерофілізації, а на мікропониженнях гігрофілізації. Найбільші зміни відзначені в ґрунтах під стежковою мережею. Збільшення антропогенного навантаження на ґрунтовий покрив призводить у паркових зонах до збільшення щільності ґрунту від 1,12 (слабка рекреаційне навантаження) до 1,31 г/см3 (значне рекреаційне навантаження). Переущільнення ґрунтів відбувається не тільки на самих стежках, але і в пристежкових зонах, де існує дигресія і розвиток ерозійних процесів. У найбільш відвідуваних місцях парків "Високий Замок", "Залізна вода" та ін. ґрунти є дуже ущільненими: опір зім'яттю у придоріжкових смугах перевищує 45-50 кг/см2. Під кронами старих деревостанів, повнотою 0,8, внаслідок їх високої транспірації, вологість ґрунту по всьому профілю нижча, ніж на відкритому просторі. У ґрунтах центральної частини міста характерним є підвищений вміст Си, Сё, Мп, Ге, РЬ, 2п, що подекуди у десять і більше разів перевищує ГДК (Непук, 1994).

Мезокліматичні умови в межах різних ландшафтів КЗЗМ Львова формуються залежно від будови алей, скверів, зелених наметів парків і лісопарків (табл. 2).

Багаторічні мікрокліматичні дослідження проведені в парках і лісопарках Львова підтвердили думку про те, що температура повітря та відносна вологість значною мірою залежать від площі та видового складу зеленого насадження, а також від часу доби та пори року: найвища температура, як у насадженнях, так і на відкритих просторах, найчастіше (58 %) спостерігається в липні. Опівдні різниця температури повітря та поверхні ґрунту в парках міста (Снопківський парк та Ботсад НЛТУ України) і в приміській зоні (Брюховицький, Сихівський та інші лісопарки) становила 1,2-2,4°С, а поверхні ґрунту 0,9-4,2°С. Найбільше прогрівання спостерігається у невеликих міських парках у щільній житловій забудові міста (див. табл. 2).

Вологість повітря під кронами насаджень характеризується незначною амплітудою коливань: у приміських лісах, порівняно з містом, вранці нижча на 1213 %, а вдень на 1-8 %.

Вітровий режим міста має також свої особливості. У Львівській улоговині з її щільною забудовою і наявністю зелених масивів рідко спостерігається сильний вітер 0,1 проти 0,89 м/с у Грядовому Побужжі. Зі зменшенням повноти насаджень на 0,1 одиницю, швидкість вітру в середньому збільшувалась на 4 %.

Результати аналізу світлового режиму під наметом дослідних деревостанів свідчать, що сформовані особливості світлового режиму зумовлені повнотою та віком деревостанів та специфікою розміщення дерев на пробних площах. Досліджено, що в межах аналізованого регіону світловий режим лісу залежить від тривалості і кількості сонячних днів у році. Під наметом різних угруповань, у безхмарну погоду в середині дня, інтенсивність освітлення становила 5,7-25,1 тис. лк., що становить 5-21 % від максимального.

Висновки

Проаналізувавши фітоценотичну структуру 10 дослідних ділянок у насадженнях комплексної зеленої зони міста Львова, з'ясовано еколого-біологічні відмінності та особливості формування просторових природних явищ у певному фітоценотичному угрупованні. Дослідні ділянки в різних умовах мікрорельєфу Гори Лева яскраво підтверджують негативні явища впливу на різноманітні елементи ґрунтового покриту та рослинного вкриття урбанізованованих екосистем (за результатами опису тут виявлено найвищі другу і третю стадії рекреаційної дигресії).

Негативні наслідки рекреаційного природокористування підсилюються сезонністю, а також зосередженням рекреантів у найбільш відвідуваних місцях парків та лісопарків: "Високий замок", Личаківський, "Зубра", "Залізна вода", Снопківський, Погулянка та РЛП "Знесіння"(г. Лева).

Проективне вкриття трав'яних видів на дослідних ділянках змінюється від 10 (III СРД) до 90 % (0 СРД); зменшується товщина лісової підстилки від 6-8 (0 СРД) до 0,01-2,2 см. На г. Лева лісова підстилка зовсім відсутня, задернованість ґрунту 5-25 %; щільність ґрунту від 1,12 (0 СРД) до 1,31 г/см3 (III СРД). Переущільнення ґрунтів існує не тільки на самих стежках, але і в пристежкових зонах, де відбувається дигресія і розвиток ерозійних процесів.

Температура повітря та відносна вологість в урбоекосистемах значною мірою залежать від площі та видового складу зеленого насадження, а також від часу доби та пори року. Найвища температура повітря, як у насадженнях, так і на відкритих просторах, найчастіше (58 %) спостерігається в липні. Опівдні температура повітря в парках міста Львова, порівняно з приміською зоною вища на 1,2-2,4 °С, а поверхні ґрунту на 0,94,2 °С. Вологість повітря під кронами дерев у різних насадженнях міста Львова характеризується незначною амплітудою коливань: у приміських лісових насадженнях, порівняно з насадженнями в місті, вранці нижча на 12-13 %, а вдень на 1-8 %.

За результатами досліджень можна стверджувати, що при врахуванні кліматотвірних властивостей основних екологічних чинників, можливим є створення та формування паркових і лісопаркових фітоценозів, які характеризуються високою естетичною цінністю та сприятливими санітарно-гігієнічними умовами. Зокрема, в лісопарковому поясі Львова "світлі" типи фітоценозів займають всього близько 6 % лісопокритої площі, що зумовлює потреба збільшення площі насаджень із деревних видів з ажурною кроною, особливо у грабово-букових лісах.

Встановлено, що важливими чинниками, які зумовлюють мікроклімат у Львові, є топографічні особливості та своєрідність культурного ландшафту, що дає змогу формувати нові зелені насадження з урахуванням мікроклімату урбогенних ландшафтів та ступеня антропогенного впливу на комплексну зелену зону міста.

львів екологічний лісопарковий ландшафтний

References