Оцінювання впливу "Львівводоканалу" на довкілля

Затоплення в океані, складування за містом, спалювання, використання в якості добрива - основні способи позбавлення від каналізаційних відходів. Постійне надходження важких металів у ґрунт - причина формування зон підвищеної екологічної токсичності.

Рубрика Экология и охрана природы
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 09.06.2020
Размер файла 21,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вода як корисна речовина біосфери і середовище, з якого зародилося і продовжує функціонувати життя, є головною частиною гідросфери. Вода регулює клімат планети, забезпечує господарську та промислову діяльність людей. Обмежені запаси прісної води ще більше скорочуються через їх забруднення. Значну небезпеку становлять стічні води, оскільки велика частина використаної води повертається у водні басейни у вигляді стічних вод.

Проблема утилізації каналізаційних відходів існує у великих і малих містах, розвинених і аграрних країнах. Основними способами позбавлення від них є: затоплення в океані; складування за містом; спалювання (Франція, Канада, Іспанія); використання як добрива, незважаючи на високий вміст важких металів (широкому застосуванню перешкоджають неестетичний вигляд, неприємний запах, небезпечність споживання овочів на удобреному в такий спосіб ґрунті через наявність у шламі яєць гельмінтів).

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Каналізаційні відходи це шлам, який утворюється у процесі очищення стічних вод на станціях водоочищення. Він збагачений органічними речовинами, біогенними елементами: нітрогеном, фосфором, калієм, кальцієм (2арокуі, Saliuk & Sytnyk, 2001; Biliavskyi, ВШ:Лепко & Navrotskyi, 2002).

Численні мегаполіси світу оточені чорними поясами муловими майданчиками з кеком чи осадом, який залишається після оброблення каналізаційних стічних вод.

Небезпечним є для ґрунту систематичне використання як добрив осадів стічних вод, забруднених важкими металами. Стічні води шкіряних, годинникових та інструментальних заводів істотно забруднені хромом, підприємства електронної промисловості кадмієм. З продуктами згоряння дизельного палива, мастильними матеріалами в довкілля надходить кадмій і цинк. Свинець потрапляє у ґрунт внаслідок викидів транспорту, що працює на бензині з домішкою антидетонатора тетраетилсвинцю.

За великих концентрацій важкі метали токсичні для ґрунтової фауни і рослин, оскільки діють як ферментні отрути, змінюючи метаболізм; впливають на проникність клітинних мембран; заміщують життєво важливі йони (ВоЬуІоу, et аі., 2014).

Рівень забруднення ґрунту та просторове поширення важких металів залежить від потужності підприємств-забруднювачів, якості перероблюваної сировини, технології виробництва, ефективності роботи очисних споруд. Постійне надходження важких металів у ґрунт спричинює формування зон підвищеної екологічної токсичності.

Мета роботи. Проаналізувати екологічні проблеми функціонування очисних споруд "Львівводоканалу". Провести дослідження стосовно впливу очисних споруд на територію підприємства, визначити вміст важких металів у осаді первинних відстійників та у ґрунті, що знаходиться у межі зони впливу цього техногенного об'єкта.

Результати та обговорення. Місто Львів розташоване вздовж головного вододілу між басейнами Балтійського та Чорного морів. Більша частина міста, зокрема центральна і північна, розташована у верхній частині басейну річки Полтви, котра впадає у річку Західний Буг, яка на території Польщі впадає в Балтійське море. У центральній і північній частині історично склалась загальнопливна система каналізації. У південній частині міста Львова домінує повна роздільна система каналізації. Каналізаційні стоки з південної частини міста, яка розташована в басейні Чорного моря, перекачують через вододіл каналізаційні насосні станції та разом із каналізаційними стоками решти міста вони самопливом течуть до міських очисних споруд. Річка Полтва протікає майже через усе місто Львів та через центр міста. Практично всі стоки міста скидались у річку, яка перетворилась у стічну канаву. Тому приблизно з 1890 р. річку почали закривати в колектор. Тому колектор Полтви є основним каналізаційним колектором міста Львова, по якому стоки потрапляють на очисні споруди. Паралельно колектору Полтва прокладено IV каналізаційний колектор. Каналізаційні споруди міста Львова складаються з двох технологічних ліній, які розташовані на правому і лівому берегах річки Полтва.

Господарсько-побутові, виробничі та дощові стоки міста по закритому колектору Полтва та IV каналізаційному колектору потрапляють на каналізаційні очисні споруди проектною потужністю 490 тис. м3/добу. Повне найменування очисних споруд "Очисні споруди каналізації м. Львова".

На очисних спорудах здійснюється механічне і біологічне очищення стоків міста за допомогою піскопасток, первинних відстійників, аеротенків, вторинних відстійників. В аеротенках під дією аеробних бактерій-мінералізаторів відбувається мінералізація розчинених колоїдних органічних речовин способом біологічного окислення. Для діяльності аеробних бактерій-мінералізаторів необхідний кисень, який надходить з атмосферним повітрям під певним тиском в об'ємі 6-12 м3 повітря на 1 м3 стічних вод залежно від її забруднення.

Очисні споруди каналізації складаються з двох окремих технологічних ліній і розміщені в північно-східній частині міста. Вони займають площу 111 га в долині річки Полтва. Одна технологічна лінія очисних споруд розміщена на правому березі, друга на лівому березі: майданчик КОС-1, майданчик КОС-2. екологічний токсичність каналізаційний

Відходи очищення стічних вод, пісок та інші мінеральні домішки видаляються з піскопасток із фракціями понад 0,35 мм на 85-90 %. Ефект освітлення стічних вод повинен досягати 40-50 %, ущільнення осаду до 92-94 %. Вологість осаду з мулових майданчиків не повинна перевищувати 70-80 %. За добу очищується в середньому 436 тис. м3 стічних вод і одержується відходів: пісок 2,01 т; осад 149 т. Після очищення стічної води є відходи (в середньому): пісок 740-800 т/рік; сирий осад і мул 4900-5400 т/рік; сміття з решіток 40-50 т/рік.

Осад первинних відстійників подається в цех механічного зневоднення на центрифуги і на мулові майданчики. На біохімічну активність мікроорганізмів активного мулу мають вплив такі чинники: температура, рН, наявність і концентрація токсичних речовин, концентрація кисню і ін. Ефективне очищення стічних вод відбувається за рН 6,5-8,5. Температура стічних вод може змінюватись від 2-5 до 25-35оС. Мікроорганізми активного мулу мають властивість авторегулювати рН середовища. Деякі СПАР (сполуки поверхнево активних речовин) важко видаляються біологічним шляхом зі стічних вод і токсичні для бактерій активного мулу, внаслідок чого порушується біологічне очищення річок від забруднень. Це робить воду нездатною для приготування їжі та розведення риби. Забруднення, які містяться у промислових стоках, окислюються у природних водах, що пов'язано із споживанням розчиненого у воді кисню, тому використовують такі показники, як хімічне (ХСК) та біологічне (БСК) споживання кисню, які контролюють працівники санітарної лабораторії підприємства. Багато хімічних елементів та сполук негативно впливають на процеси біохімічного очищення. Значні концентрації фенолу, формальдегіду та інших антисептиків спричиняють денатурацію білків протоплазми, а ефір і ацетон руйнують оболонку живих клітин. Особливо токсичними є солі важких металів, які за ступенем токсичності можна розмістити у ряд: Sb>Ag>Cu>Hg>Co>Ni>Pb>Cr>Cd>Zn>Fe. Аналіз якості води здійснюють лаборанти ЛМКП "Львівводоканал". У табл. 1 подано вміст важких металів у початковій стічній воді, що надходить на КОС-1 і КОС-2.

З табл. 1 видно, що початкова стічна вода містить такі важкі метали, як залізо та цинк. Концентрація заліза у стічній воді не перевищує норми ГДК і становить: КОС-1 0,94 ГДК; КОС-2 0,85 ГДК. Концентрація цинку перевищує гранично допустиму концентрацію і становить: КОС-1 3,72 ГДК; КОС-2 3,66 ГДК. У табл. 2 подано вміст важких металів у очищеній стічній воді, що надходить з КОС-1 та КОС-2. З таблиці видно, що очищена стічна вода не містить важких металів, окрім заліза, концентрація якого не перевищує ГДК: КОС-1 0,1 мг/дм3; КОС-2 0,8 мг/дм3 при ГДК 1,0 мг/дм3.

ГОСТ 17.4.1.02-83 (1983) містить класифікацію важких металів за класом небезпечності, у якій враховано їх токсичність, гранично допустиму концентрацію у ґрунті, міграційні властивості. До І класу небезпечності віднесено As, Cd, Hg, Pb, Zn; до ІІ класу небезпечності B, Co, Ni, Mo, Cu, Sb, Cr; до ІІІ класу небезпечності віднесено V, W, Mn, Sr. Після проведення досліджень з визначення вмісту важких металів у мулі з первинних відстійників, а також у ґрунтах, які знаходяться у зоні впливу "Очисних споруд каналізації м. Львова", було прийнято саме цю класифікацію.

Для оцінювання шкідливої дії важких металів у ґрунті введено відповідні ГДК: 1) ГДК валового вмісту важких металів в орному шарі ґрунту та рослинній масі, мг/кг; 2) ГДК рухомих форм важких металів у ґрунті, мг/кг; 3) кларк важких металів у ґрунті, мг/кг.

Табл. 1

№ з/п

Показник, мг/дм3

ГДК, мг/дм3

Концентрація

КОС-1

КОС-2

1

хром

<1,0

0,0

0,0

2

мідь

<0,5

0,0

0,0

3

залізо

<5,0

4,7

4,23

4

цинк

<0,5

1,86

1,83

5

нікель

<0,3

0,0

0,0

Табл. 2

№ з/п

Показник, мг/дм3

ГДК, мг/дм3

Концентрація

КОС-1

КОС-2

1

хром

відсутні

відсутні

відсутні

2

мідь

відсутні

відсутні

відсутні

3

залізо

1,00

0,9

0,8

4

цинк

відсутні

відсутні

відсутні

5

нікель

відсутні

відсутні

відсутні

Для загальної характеристики стану ґрунтів і їх потенційної небезпеки використовують валовий вміст важких металів у ґрунті, тоді як вміст рухомих форм вказує на рівень їх токсичності. У табл. 3 показано вміст важких металів в осаді первинних відстійників. Відбір проб ґрунтів, відходів проведено відповідно до вимог ГОСТ 17.4.3.01.-83 "Охрана природы. Почвы. Общие требования к отбору проб" (GOST17.4.3.01, 1983), ГОСТ 17.4.4.02-84 "Охрана природы. Почвы. Методы отбора и подготовки проб для химического, бактериологического, гельминтологического анализа" (GOST17.4.4.02, 1984).

Нормований вміст гранично допустимих концентрацій (ГДК) показників у табл. 3 наведено відповідно до ГОСТ 17.4.3.01.-83 "Охрана природы. Почвы. Общие требования к отбору проб", [САНПиН 42-128-4433-87] "Санитарные нормы допустимых концентраций химических веществ в почве" (SANPiN42-128-4433, 1987), [ПДК № 3210-85] "Предельно допустимые концентрации химических веществ в почве (ПДК)" (PDK № 3210, 1985). Під час вимірювання застосовано спектрофотометр атомно-абсорбційний С-115-М1.

З табл. 3 видно, що вміст рухомих форм свинцю, що належить до І класу небезпечності, незначно перевищує норму: концентрація рухомих форм РЬ становить 6,1 мг/кг при ГДК=6,0 мг/кг. Вміст кадмію незначно перевищує норму: концентрація рухомих форм Cd становить 1,05 мг/кг при ГДК=1,0 мг/кг. Вміст цинку: концентрація рухомих форм 2п значно перевищує ГДК і становить 6,6 ГДК.

У табл. 4 наведено вміст важких металів на території, що знаходиться біля мулових майданчиків очисних споруд. Вміст важких металів на території біля мулових майданчиків очисних споруд є показником екологічного стану цієї території.

Табл. 3

№ проби

Місце відбору

Площа території, м2

Глибина відбору, м

Показник

Результат вимірювання, мг/кг

Нормований вміст

ГДК

за фоном

1

Об'єднана проба ґрунту на зх від мулових площадок

300

0,20

кадмій (рухомі форми)

2,15

-

0,50

300

0,20

кобальт (рухомі фірми)

4,13

5

-

300

0,20

мідь (рухомі форми)

4,89

3

-

300

0,20

нікель (рухомі форми)

10,04

4

-

300

0,20

свинець (рухомі форми)

13,17

6

-

300

0,20

хром (рухомі форми)

20,10

6

-

300

0,20

цинк (рухомі форми)

46,12

23

-

2

Об'єднана проба ґрунту на пн від мулових площадок

180

0,20

кадмій (рухомі форми)

1,84

-

0,50

180

0.20

кобальт (рухомі форми)

3,90

5

-

0,20

0,20

мідь (рухомі форми)

6,52

3

-

180,0

0,20

нікель (рухомі форми)

3,63

4

-

180,0

0.20

свинець (рухомі форми)

16,64

6

-

180,0

0,20

хром (рухомі форми)

10,08

6

-

180,0

0,20

цинк (рухомі форми)

26,12

23

-

Лабораторно-аналітичні дослідження важких металів у ґрунтових зразках проводили на спектрофотометрі атомно-абсорбційному С-115-М1.

З табл. 4 видно, що на території, що знаходиться на захід від мулових майданчиків, є перевищені норми за вмістом важких металів (див. табл. 4): мідь 4,89 мг/кг (1,63 ГДК); нікель 10,04 мг/кг (2,51 ГДК); свинець 13,17 мг/кг (2,2 ГДК); хром - 20,10 мг/кг (3,35 ГДК); цинк - 46,12 мг/кг (2,01 ГДК). Концентрація кадмію становить 2,15 мг/кг, що перевищує фонову концентрацію у 43 рази. Ці важкі метали належать до І та ІІ класу небезпеки.

На території, що знаходиться на північ від мулових майданчиків, виявлено перевищення: кадмію - 1,84 мг/кг (у 3,68 раза більше за фоном); міді 6,52 мг/кг (2,17 ГДК); свинцю 16,64 мг/кг (2,77ГДК); хрому - 10,08 мг/кг (1,68 ГДК); цинку - 26,12 (1,14 ГДК).

У табл. 4 показано результати фізико-хімічних досліджень ґрунту, які полягають у визначенні амонію обмінного, фосфору (рухомі форми), нітратів, сульфатів, хлоридів. Під час вимірювання застосовано спектрофотометр атомно-адсорбційний С-15-М1. Нормований вміст ГДК наведено відповідно до (GOST17.4.3.01, 1983).

З табл. 4 видно, що перевищень ГДК та фонових концентрацій щодо амонію обмінного, фосфору (рухомі форми), нітратів, сульфатів, хлоридів в об'єднаній пробі ґрунту на північ від мулових майданчиків не виявлено.

Табл. 4

Номер проби

Місце відбору

Площа території, м2

Глибина відбору, м

Показник

Результат вимірювання, мг/кг

Нормований вміст

ГДК

за фоном

1

Об'єднана проба ґрунту на пн від мулових майданчиків

300

0,20

амоній (обмінний) у перерахунку на азот амонійний N (ЦН4+)

6,80

-

7,82

300

0,20

фосфор (рухомі форми) у перерахунку на п'ятиоксид фосфору Р2О5

163.88

-

202,69

300

0,20

нітрати (алюмокалієва витяжка)

71.07

130

-

300

0,20

сульфати (водна витяжка)

150,96

160

-

300

0,20

хлориди (водна витяжка)

24,85

24,85

-

2

Фон, об'єднана проба ґрунту біля цеху механічного зневоднення осаду

25

0,20

амоній (обмінний) у перерахунку на азот амонійний N (ЦН4+)

7,82

-

-

180

0,20

фосфор (рухомі форми) у перерахунку на п'ятиоксид фосфору Р2О5

202,69

-

-

0,20

0,20

нітрати (алюмокалієва витяжка)

88,16

130

-

180

0,20

сульфати (водна витяжка)

112,80

160

-

180

0,20

хлориди (водна витяжка)

24,85

-

-

Дослідження показали, що стічна вода, що надходить на КОС-1 та КОС-2 містить такі важкі метали, як залізо та цинк. Концентрація заліза у стічній воді не перевищує норми ГДК і становить: КОС-1 0,94 ГДК; КОС-2 0,85 ГДК. Концентрація цинку перевищує гранично допустиму концентрацію і становить: КОС-1 3,72 ГДК; КОС-2 3,66 ГДК. Очищена стічна вода не містить важких металів, окрім заліза, концентрація якого не перевищує ГДК: КОС-1 0,1 мг/дм3; КОС-2 0,8 мг/дм3 при ГДК 1,0 мг/дм3.

В осаді первинних відстійників є перевищення норм за цинком, що належить до І класу небезпечності: концентрація рухомих форм 2п значно перевищує ГДК і становить 6,6 ГДК. Перевищення норм кадмію та свинцю незначне.

Вміст важких металів на території біля мулових майданчиків "Очисних споруд каналізації м. Львова" є показником екологічного стану цієї території. На територіях, що знаходяться на захід та на північ від мулових майданчиків, є перевищені норми вмісту важких металів: кадмію, міді, нікелю, свинцю, хрому, цинку. Ці важкі метали належать до І та ІІ класів небезпеки.

Не виявлено перевищень ГДК та фонових концентрацій з амонію обмінного, фосфору (рухомі форми), нітратів, сульфатів, хлоридів в об'єднаній пробі ґрунту на північ від мулових майданчиків.

Література

1. Biliavskyi, H. O., Butchenko, L. I., &Navrotskyi, V. M. (2002). Osnovy ekolohii: teoriia ta praktykum. Kyiv: Libra. 352 p. [In Ukrainian].

2. Bobylov, Yu. P., Bryhadyrenko, V. V., Pakhomova, O. Ie. (Ed.), et al. (2014). Ekolohiia. Kharkiv: Folio. 666 p. [In Ukrainian].

3. GOST 17.4.3.01.-83. Ohranaprirody. Pochvy. Obshhie trebovanija k otboruprob. [In Russian].

4. GOST 17.4.4.02-84. Ohrana prirody. Pochvy. Metody otbora i podgotovki prob dlja himicheskogo, bakteriologicheskogo, gel'mintologicheskogo analiza. [In Russian].

5. PDK № 3210-85. Predel'no dopustimye koncentracii himicheskih veshhestv v pochve (PDK). [In Russian].

6. SANPiN 42-128-4433-87. Sanitarnye normy dopustimyh koncentracij himicheskih veshhestv v pochve. [In Russian].

7. Zapolskyi, A. K., Saliuk, A. I., & Sytnyk, K. M. (Ed.). (2001). Osnovyekolohii. Kyiv: Vyshcha shkola. 358 p. [In Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Поняття про відходи та їх вплив на довкілля. Проблема накопичення промислових та побутових відходів. Існуючі способи знешкодження, утилізації та поховання токсичних відходів. Шляхи зменшення небезпечності відходів. Альтернативне використання відходів.

    доклад [147,2 K], добавлен 25.12.2013

  • Збір, транспортування та утилізація відходів. Эфективність використання брухту і відходів металів. Система переробки промислового сміття в будівельні матеріали і комбіновані добрива. Зміст відходів деревини, пластмас. Переробка твердих побутових відходів.

    контрольная работа [25,9 K], добавлен 29.03.2013

  • Атмосфера промислових міст та забруднення повітря викидами важких металів. Гостра інтоксикація ртуттю: причини, симптоми та наслідки. Основні джерела забруднення миш’яком, його вплив на організм людини. Способи захисту від впливу важких металів.

    реферат [66,1 K], добавлен 14.10.2013

  • Сучасні аспекти проблеми твердих побутових відходів, можливість одержання альтернативної енергії. Ефективність поелементного збирання відходів та вивозу ТПВ до санітарних зон. Принцип роботи сміттєспалювального заводу. Вплив роботи ССЗ на довкілля.

    реферат [759,3 K], добавлен 05.08.2011

  • Характеристика впливу важких металів на біологічні об’єкти. Поняття та токсикологічна характеристика деяких важких металів. Сучасні методи аналізу: хімічні та фізико-хімічні. Отримання та аналіз важких металів із стічних вод підприємств методом сорбції.

    курсовая работа [373,0 K], добавлен 24.06.2008

  • Теоретичні і методологічні основи охорони природи. Оцінка антропогенного впливу на довкілля та проблеми екологічної безпеки. Особливості забезпечення рівноваги в природі, шляхи поліпшення якості довкілля та оптимізація використання природних ресурсів.

    контрольная работа [26,0 K], добавлен 19.10.2012

  • Опис процесу утворення, характеристика і класифікація радіоактивних відходів. Вибір місця та опис технологічної схеми процесу їх складування та поховання. Основні типи і фізико-хімічні особливості гірських порід для поховання радіоактивних відходів.

    курсовая работа [211,4 K], добавлен 03.04.2012

  • Екологічна психологія як наука та її прикладні аспекти, усвідомлення результатів впливу людини на довкілля, екологічні кризи. Екологічна свідомість, її формування і розвиток. Розвиток екологічної свідомості в процесі соціогенезу та екологія культури.

    учебное пособие [6,2 M], добавлен 06.04.2010

  • Аналіз наслідків забруднення природного середовища газоподібними, рідкими та твердими відходами. Джерела утворення промислових відходів, їх класифікація. Полігони по знешкодженню і похованню токсичних промислових відходів. Технологія складування відходів.

    контрольная работа [132,5 K], добавлен 23.12.2015

  • Вивчення проблеми забруднення сільськогосподарських земель в зоні впливу автомагістралей. Гідрометеорологічні особливості території. Методика комплексної оцінки перерозподілу важких металів в геосистемах. Отримання екобезпечної аграрної продукції.

    статья [7,2 K], добавлен 11.02.2014

  • Історія розвитку виробництва біоетанолу, зарубіжний досвід його використання. Екологічна характеристика використання біоетанолу як моторного палива. Розробка заходів щодо зменшення негативного впливу на довкілля від виробництва та використання біоетанолу.

    курсовая работа [484,1 K], добавлен 19.01.2012

  • Визначення та токсикологічна характеристика важких металів. Якісний аналіз вмісту важких металів у поверхневих шарах грунту, воді поверхневих водойм, органах рослин. Визначення вмісту автомобільного свинцю в різних об’єктах довкілля даної місцевості.

    курсовая работа [4,6 M], добавлен 16.02.2016

  • Основні джерела забруднення атмосфери. Відходи, які утворюються в процесі хімічних виробництв. Основні способи утилізації хімічних відходів. Утилізація газових, рідких,твердих, відходів. Шляхи удосконалювання процесів охорони навколишнього середовища.

    курсовая работа [641,3 K], добавлен 25.09.2010

  • Характеристика сучасного хімічного складу природних вод з точки зору оцінки їх якості. Аналіз домішок і сполук важких металів у природних водах. Фактори формування якості води, оцінка шкідливих характеристик забруднювачів, екологічні критерії якості.

    курсовая работа [1,5 M], добавлен 04.11.2011

  • Огляд природних умов території Сумської області. Оцінка екологічного стану різних компонентів навколишнього природного середовища, які зазнають антропогенного впливу. Дослідження ґрунту і рослинної сільськогосподарської продукції на вміст важких металів.

    курсовая работа [2,1 M], добавлен 15.03.2012

  • Охорона, моніторинг та методика обстеження земель, боротьба з забрудненням ґрунтів промисловими відходами. Контроль за накопиченням важких металів у ґрунті та рослинах. Закономірності розподілу і поведінки металів у ґрунті, токсична дія та детоксикація.

    курсовая работа [440,2 K], добавлен 13.01.2010

  • Нераціональна система природокористування, яка склалася в Україні. Поширення прогресуючого накопичення відходів у більшості галузей. Недоліки екологічної політики в Україні. Роль держави та її інститутів для захисту довкілля, досвід іностранних держав.

    реферат [2,6 M], добавлен 30.08.2010

  • Дослідження обґрунтування організації екологічного моніторингу. Аналіз та оцінка викидів, скидів та розміщення відходів підприємства у навколишньому середовищі. Характеристика шляхів зменшення негативного впливу трубопрокатного виробництва на довкілля.

    дипломная работа [1,6 M], добавлен 18.05.2011

  • Визначення поняття міжнародного природоохоронного співробітництва. Огляд міжнародного законодавства з питань охорони довкілля. Формування екологічної свідомості людства та розвиток екологічної освіти. Діяльність міжнародних природоохоронних організацій.

    курсовая работа [84,6 K], добавлен 18.09.2012

  • Вплив на навколишнє довкілля від виробництва, транспортування, реалізації та споживання тютюну, утилізація відходів. Шляхи зменшення їх негативного впливу. Проблеми утилізації, переробки упаковки тютюнових виробів. Фактори формування безпечності продукту.

    курсовая работа [43,3 K], добавлен 07.05.2016

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.