Глобальні екологічні проблеми людства: пріоритетні напрями мінімізації загроз

Размещено на http://www.allbest.ru/

Глобальні екологічні проблеми людства: пріоритетні напрями мінімізації загроз

Постановка проблеми. Високий рівень концентрації небезпечних виробництв, суттєва трансформація агроландшафтів, неефективне використання природних ресурсів за видами, деградаційний антропогенний вплив на них, недостатня забезпеченість передумов до формування екобалансу по відношенню до економічних інтересів суб'єктів ринку спричиняють небезпеку у подальшому розвитку окремих держав і регіонів світу [3].

Отже, у результаті зростаючого навантаження на екосистеми світу, особливо у нарощуванні енергетичного і сировинного потенціалу з метою надання потреб найвпливовішим країнам світу з розвиненою економікою (США, КНР), забруднення атмосфери й збільшення викидів у світовий океан спричиняють посилення руйнівних процесів у екосистемах, що набуває глобальний характер і вимагає змін глобальної екологічної політики [3].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Наукові публікації щодо складності поєднання економічних і екологічних пріоритетів розвитку держав світу, враховуючи зростання економічних ризиків та умови адаптації до глобалізаційних змін досліджувалися іноземними і вітчизняними вченими, з - поміж яких: С. Брю, Г. Дейлі, А. Крюгер, Б. Коммонерон, К. Макконнелл, О. Балацький, В. Борисова, Н. Бобровська, В. Вишневська, В. Горлачук, Л. Мельник, Я. Орленко, С. Рогач, П. Саблук, В. Савчук, Є. Хлобистов та інші.

Постановка завдання. Метою статті є дослідження глобальних екологічних проблем людства та обґрунтування напрямів мінімізації екологічних загроз. екологічна політика забруднення суспільство

Виклад основного матеріалу. На якість довкілля впливає значна кількість чинників, а зміни стану природнього навколишнього середовища повинні оцінюватись за функцією реагування біосистеми. У цьому аспекті пріоритети належать структурно-функціональним параметрам живих систем, які можуть однаково застосовуватись, як до будь-яких організмів незалежно від їх систематичного положення, так і до їхньої сукупності [2].

Глобальне забруднення навколишнього середовища залежить від загального викиду відповідних шкідливих речовин, що, в свою чергу, складається із суми викидів шкідливих речовин окремих країн. Глобальна якість навколишнього середовища створюється спільно всіма країнами, і ніяка країна не може цього уникнути. Окремий забруднювач, здійснюючи викиди деякої глобальної забруднюючої речовини, з одного боку, робить внутрішній ефект, що веде до погіршення якості свого власного природного середовища і повинний у силу цього сам зазнавати вплив цього збитку. З іншого боку, він створює зовнішній ефект, що погіршує якість природного середовища сусідніх країн. Оскільки створювана спільно якість природного середовища споживається всіма країнами, її потрібно розглядати як суспільне благо. Проблема навколишнього середовища продовжує залишатися проблемою глобального масштабу і потребує уваги світової спільноти [1].

До міжнародних екологічних проблем належать процеси трансграничного забруднення навколишнього природного середовища внаслідок випадання кислотних дощів, використання міжнародних водойм, зокрема рік, басейни яких охоплюють території декількох держав, і, нарешті, такі глобальні екологічні проблеми, як захист озонового шару Землі або глобальне потеплення клімату. Перелічені глобальні екологічні проблеми привертають велику увагу у науці, політиці й суспільстві [1], що зумовлює необхідність формування передумов у гарантуванні екологічної безпеки держав світу, враховуючі пріоритетність глобальної екологічної політики.

Глобалізація є об'єктивним історичним процесом інтеграції людства і зорієнтована на отримання прибутків, максимальних прибутків і мультиприбутків. Подібна пріоритетність глобалізації світу призвела до екологічної кризи, яка наближається до екологічної катастрофи, що засвідчують природні катаклізми в усіх регіонах світу. Існуючі негативні тенденції перебувають запровадження заходів на рівні кожної держави і регіону з метою нівелювання екологічних загроз і збереження довкілля, гарантування національної безпеки [2].

Підсумовуючи вище викладене, зазначимо, що екологічні питання набувають глобального характеру і мають тенденцію до загострення, що вимагає запровадження системного підходу у збереженні довкілля в усіх регіонах світу і вдосконалення екологічної національної політики. Поєднання економічних і екологічних інтересів у розвитку галузей економіки має пріоритетний характер з огляду на забезпечення умов до подальшого розвитку

[3].

Таким чином, високий рівень екологічного навантаження на природне середовище є актуальним для більшості держав світу. Саме тому мінімізація екологічних ризиків повинна проводитись через узгодженість дії усіх країн і їхньої скоординованості спрямованої на формування відповідної міжнародно - правової основи. Формами міжнародного співробітництва є наукова і практична діяльність у напряму охорони навколишнього середовища, проведення міжнародних конференцій, співпраця міжнародних організацій, укладання договорів і угод на світовому рівні [2, 3].

Висновок

За результатами дослідження зазначимо, що порушення екологічної рівноваги у використанні природно-ресурсної основи, зростаючі тенденції рівня концентрації небезпечних виробництв, навантаження на екосистеми і порушення їх стабільності, забруднення атмосфери і нарощування викидів у світовий океан набувають глобального характеру і вимагають нових підходів до змін глобальної екологічної політику у різних країнах світу.

Глобалізаційні питання набувають глобального характеру і мають тенденцію до загострення, що вимагає запровадження системного підходу у збереженні довкілля в усіх регіонах світу і вдосконалення екологічної національної політики. Поєднання екологічних і економічних інтересів у розвитку галузей економіки має пріоритетний характер з огляду на забезпечення умов до подальшого розвитку [3].

Список використаної літератури

1. Орленко Я.Ю. Глобальні екологічні проблеми у контексті міжнародних договорів із захисту навколишнього середовища / Я.Ю. Орленко // Електронний ресурс : Режим доступу. --http://global-national.in.ua/archive/6-2015/122.pdf.

2. Вишневська О. М. Природно-ресурсна основа розвитку аграрного сектору: теоретичні і практичні аспекти : монографія / О. М. Вишневська, Н. В. Бобровська. -- Миколаїв, 2015. - 180 c. (http://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/3631)

2. Вишневська О.М. Адаптаційний підхід у гарантуванні екологічної безпеки держави / О.М. Вишневська, Н.В. Бобровська // Вісник аграрної науки Причорномор'я, 2017. -- Випуск 3 (91). -- С. 3 - 12 (http://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/2023).

3. Бобровська Н.В. Пріоритети глобальної екологічної політики / Н.В. Бобровська // International Scientific Conference Innovative Economy : Processes, Strategies, Technologies : Conference Proceedings, Part II, January 27, 2017. Kielce, Poland: Baltija Publishing. P 61 - 64. (http://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/3639).

Размещено на Allbest.ru