Удосконалення умов культивування ракоподібних Ceriodaphnia affinis lilljeborg
Визначення умов культивування ракоподібних Ceriodaphnia affinis. Вивчення репродуктивних функцій тест-об’єктів, їх чутливості до зовнішніх подразників, які здатні призвести до порушенні різних функціональних процесів, передчасної загибелі особин.
| Рубрика | Экология и охрана природы |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 20.10.2020 |
| Размер файла | 225,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Удосконалення умов культивування ракоподібних Ceriodaphnia affinis lilljeborg
Крайнюков О.М., Кривицька I.A., Карпенко О.Р.
Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна
Анотація. Методики досліджень водних об'єктів шляхом проведення біотестування на ракоподібних Ceriodaphnia affinis включають у себе експерименти з вивчення та аналізу репродуктивних функцій тест-об'єктів, їх чутливості до зовнішніх подразників, які здатні призвести до порушенні різних функціональних процесів, передчасної загибелі особин. Залежно від вибору мети експерименту існує ряд різнопланових методик, які за своєю концепцією дають змогу визначити потрібний показник. В ході проведеного наукового експерименту було досліджено репродуктивну здатність Ceriodaphnia affinis при культивуванні в різних за жорсткістю середовищах (день отримання першої молоді, кількість молоді на 1 самку, виживаність в днях тощо). За результатами виконаного досліду було зроблено висновок, що модифіковане середовище, яке пропонується для культивування в пропорції «відстояна водна/дистильована вода - 1:2» не несе негативного впливу на репродуктивність ракоподібних. Використання дистильованої води під час розведення відстояної води до допустимих меж сприяє зниженню жорсткості у середовищі культивування і не спричиняє негативної дії на тест-об'єкт. Також можна додати, що урізноманітнення харчового раціону тест-об'єктів водоростями позитивно впливає на народжуваність організмів. Було досліджено чутливість ракоподібних Ceriodaphnia affinis до еталонної речовини K2Cr„07 (дихромат калію) в стандартних та модифікованих умовах культивування. Модифіковане середовище (1:2) за 24 години більш стабільне по відношенню до інших модифікованих середовищ і сходиться за результатами зі стандартними умовами. Тобто, штучно створене середовище також підходить для досліджень з еталонними хімічними сполуками. Під час виконаних за 48 годин тестування досліджень, було попередньо встановлено, що модифіковане середовище (1:2) найбільше підходить до використання даного тест-об'єкту. Модифіковане середовище існування, яке було створене у ході експериментів, показало ряд переваг над середовищем, виготовленим згідно стандартних методик ДСТУ: була зменшена початкова жорсткість води, збільшена її живильна якість, що позитивно сказалася на продуктивності тест-об'єктів, покращена репродуктивна здатність представників ракоподібних. Усе це доводить той факт, що стандартні методики культивування тест-об'єктів не є оптимізованими та уніфікованими для різного роду експериментів, маючи в собі явні прогалини та шляхи подальшої модифікації. Відповідно цих фактів було доведено, що вдосконалення середовища існування організмів є перспективним шляхом розвитку технологій біотестування, так як у деяких випадках удосконалене модифіковане середовище культивування є зручнішим для використання в експериментальному плані, аніж стандартне синтетичне. Ключові слова: середовище культивування, ракоподібні, жорсткість, токсикант, гідробіонти.
Krainiukov leksii, Krivicka Ivetta, Karpenko Olena
V.N. Karazin Kharkiv National University
Improvement of ceriodaphnia affinis lilljeborg cancer cultivation conditions
Summary. Methods of research of water bodies by conducting biotesting on crustaceans Ceriodaphnia affinis include experiments to study and analyze the reproductive functions of test objects, their sensitivity to external stimuli, which can lead to disruption of various functional processes, premature death of individuals. Depending on the choice of the purpose of the experiment, there are a number of different methods, which according to their concept allow to determine the desired indicator. In the course of the conducted scientific experiment the reproductive ability of Ceriodaphnia affinis was studied when cultivated in different hardness environments (day of receiving the first young, number of young per 1 female, survival in days, etc.). According to the results of the experiment, it was concluded that the modified medium, which is proposed for cultivation in the proportion "settled water: distilled water - 1: 2" does not have a negative impact on the reproduction of crustaceans. The use of distilled water when diluting the settled water to acceptable limits helps to reduce the hardness in the culture medium and does not cause adverse effects on the test object. It can also be added that the diversification of the diet of test objects with algae has a positive effect on the fertility of organisms. The sensitivity of crustaceans Ceriodaphnia affinis to the reference substance K2Cr207 (potassium dichromate) under standard and modified culture conditions was investigated. The modified medium (1: 2) in 24 hours is more stable in relation to other modified media and converges the results with standard conditions. That is, the artificial environment is also suitable for research with reference chemical compounds. During the 48 hours of testing, it was previously determined that the modified medium (1: 2) is the most suitable for the use of this test object. The modified habitat, which was created during the experiments, showed a number of advantages over the environment made according to standard DSTU methods: the initial hardness of water was reduced, its nutritional quality was increased, which had a positive effect on the productivity of test objects, improved reproductive capacity of crustaceans. All this is proved by the fact that standard methods of cultivating test objects are not optimized and unified for different kinds of experiments, with obvious gaps and ways of further modification. According to these facts, it has been proved that the improvement of the habitat of organisms is a promising way to develop biotesting technologies, as in some cases an improved modified culture medium is more convenient to use experimentally than a standard synthetic one.
Keywords: cultivation medium, crustaceans, hardness, toxicant, aquatic organisms.
культивування ракоподібний чутливість зовнішній
Постановка проблеми. Сучасні реалії індустріального та промислового розвитку породили величезну кількість небезпечних викидів у водне середовище. Якісними характеристиками інколи складно дослідити забруднення гідрологічного простору і можливий вплив безпосередньо на організм людини. Одним із методів оцінки якості води на її придатність до споживання та використання людством і досі залишається біотестування - спосіб дослідження, який безпосередньо описує вплив зміни концентрації тієї чи іншої речовини у воді та імпактну дію такого вимушеного симбіозу. Зважаючи на це, для експериментів з водою водних об'єктів, забрудненою небезпечними речовинами краще використовувати як тест-об'єкт найчутливіші види гідробіонтів, такі як Ceriodaphnia affinis Lilljeborg.
Ракоподібні Ceriodaphnia affinis Lilljeborg уже десятки років служать тим самим першим рубежем (перша стадія перевірки) біотестування, який стає основою до подальших екологічних експериментів для виявлення можливих факторів, які можуть призвести до негативних наслідків у функціонуванні водних організмів. Значущий етап таких досліджень - культивування гідробіонтів та забезпечення унікальної точності результатів, незалежно від кількості вимірів. Саме процес культивування і отримання тест-об'єктів ракоподібних Ceriodaphnia affinis Lilljeborg придатних до біотестування є найважливішим, а тому і найвідповідальнішим у експерименті. Якість виконання цього етапу і є фундаментом до отримання найбільш точних результатів.
Невпинний ріст об'єму та кількості небезпечних речовин, що вносяться у водне середовище антропогенними джерелами забруднення змушують людство шукати нові та вдосконалювати існуючі методи оцінки якості природних вод. Багаторічні дослідження науковців показують, що велика кількість ксенобіотиків, які знаходяться у ареалі існування гідробіонтів, здатні накопичуватися у організмах живих істот.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Процедура біотестування описана у великій кількості відповідних міжнародних стандартів. Найбільш поширені стандартні методики підготовлені Організацією економічного співробітництва та розвитку (OECD) і Міжнародною організацією зі стандартизації (ISO). Поряд з цим стандартні методи також регламентовані такими організаціями як Американський центр по випробуванню матеріалів (ASTM), Міністерство екології та змін клімату Канади (EC), Британський інститут стандартів (BSI) і Німецький інститут по стандартизації (DIN).
Прийнятність біотестів як ефективних аналітичних інструментів гарантується їх стандартизацією і відповідністю метрологічних характеристик [1; 2]. Згідно з методичними посібникам OECD [3-6], основними умовами біотестування, які повинні бути стандартизовані, є: а) способи підготовки вихідних проб і випробуваних розчинів; б) характеристика і склад культиваційної води і води для розведення проб; в) умови експозиції (температура, режим і інтенсивність освітленості, рівень розчиненого кисню, рН та ін.). В українській практиці, на жаль, вимоги до стандартизації умов не завжди строго витримуються, оскільки багато лабораторії не оснащені обладнанням для забезпечення клімат-контролю при культивуванні тест-організмів і проведенні біотестування [7]. Виняткова важливість якості води, використовуваної для культивування тест-культур і розведення проб, підкреслюється в багатьох нормативних документах і науковій літературі [3-9].
Зарубіжними стандартами [3-6; 8; 10] допускається використання кілька варіантів отримання водних середовищ, придатних для культивування організмів і розведення проб: природна вода (поверхнева або підземна), дехлорірована водопровідна вода і синтетичні середовища. Природна і водопровідна вода в англійському варіанті об'єднуються під назвами receiving water або acceptable water (далі в тексті «вода прийнятної якості»). Рекомендується застосування однієї і той же води для культивування і розведення проб.
Мета статті - визначення найбільш сприятливих умов культивування ракоподібних Ceriodaphnia affinis шляхом оптимізації жорсткості середовища культивування.
Виклад основного матеріалу. Експериментальні дослідження проводились за стандартних умов культивування відповідно до методики [11]. Дійшовши до висновку, що у методиках біотестування, які використовуються в різних країнах світу, умови культивування ракоподібних відрізняються між собою (хоч і незначними відмінностями), було розпочато розроблення модифікованого середовища, яке могло б бути їм альтернативним. Саме через те, що результат біотестування на пряму залежить від якості культури та в яких умовах вона була отримана, основною прерогативою була зміна жорсткості середовища.
Таким чином нами була запропонована наступна гіпотеза, яка в результаті проведених досліджень перевірялась: отримання середовища шляхом змішування відстояної води з дистильованою водою призведе до зниження жорсткості води, яка використовується для культивування ракоподібних, до встановлених нормативних вимог (1,3-2,0 мг екв/л) та буде відповідати встановленим вимогам для їх культивування (зменшення загальної жорсткості середовища та рН) відповідно до вимог міжнародних методик. Співвідношення «відстояна вода/дистильована вода» виглядає у досліді наступним чином:
1. Відстояна вода - 350 ррт (6,9-7 мг екв/л), не розбавляється.
2. 1:1 (відстояна вода: дистильована вода) - сер. значення 190 ррт (3,8-3,9 мг екв/л).
3. 1:2 (відстояна вода: дистильована вода) - сер. значення 127 ррт (2,5-2,6 мг екв/л).
4. 1:3 (відстояна вода: дистильована вода) - сер. значення 98 ррт (2-2,1 мг екв/л).
Еталонною речовиною, яку вибрали для даного досліду, став калій двохромовокислий (K2Cr207). Дана рідина дуже стабільна, погано розкладається, тому його і використовують як еталон. Було зроблено серію розчинів на різних випробувальних середовищах з концентраціями K2Cr207 від 0,5 до 4,0 мг/дм3. Розчинами наповнювали пробірки (по 15 см3), в які потім помішували тест-об'єкти - Ceriodaphnia affinis у віці до 24 год. Повторність - 10-кратна. Під час проведення дослідження ракоподібних не годували. Через 24 години фіксували виживаність досліджуваних тест-об'єктів, на основі чого знаходили лкБ0.24 каа.
Якщо отримане значення ЛК50_24 перебуває від 0,9-3,3 мг/дм3, то це означає, що дані умови, в яких знаходиться культура Сепобар^іа а^п^, підходящі для біотестування. Проте, якщо отримане значення ЛКб0.24 (сполуки К2Сг207) не входить у встановлений діапазон реагування, потрібно перевірити культуру та з'ясувати причини такого результату.
На рисунках 1-4 наведено залежність гибелі церіодафній від концентрації К2Сг207 за 24 години у різних умовах жорсткості.
У таблиці 1 наведено вплив еталонної речовини К2Сг207 на Сегіобар^іа а^п^ при викорис танні модифікованого середовища та стандартного за 24 години. В таблиці 2 наведений той самий експеримент, але за 48 годин.
Там, де середня летальна концентрація становить більший показник, організми більше стійкі до еталонної речовини К2Сг„07. Модифіковане середовище (1:2) більш стабільне по відношенню до інших модифікованих середовищ і сходиться за результатами зі стандартними умовами. Тобто, штучно створене середовище також підходить для досліджень з еталонними хімічними сполуками.
На рисунках 5-8 наведено залежність гибелі церіодафній від концентрації К2Сг207 за 48 години у різних умовах жорсткості.
Таблиця 1
Вплив еталонної речовини К?Сг207 на Ceriodaphnia а^п^ при використанні у досліді різних середовищ за 24 години
|
Назва |
Стандартне середовище |
Модифіковане середовище (1:1) |
Модифіковане середовище (1:2) |
Модифіковане середовище (1:3) |
|
|
Середня летальна концентрація, мг/л |
3,18 |
2,34 |
2,86 |
1,76 |
Джерело: розроблено автором
Рис. 1. Залежність загибелі церіодафній за 24 години від концентрації К2Сг207 у стандартному середовищі
Рис. 2. Залежність загибелі церіодафній за 24 години від концентрації К2Сг207 у модифікованому середовищі (1:1)
Таблиця 2 Вплив еталонної речовини К2Сг207 на Ceriodaphnia а^п^ при використанні у досліді різних середовищ за 48 годин
|
Назва |
Стандартне середовище |
Модифіковане середовище (1:1) |
Модифіковане середовище (1:2) |
Модифіковане середовище (1:3) |
|
|
Середня летальна концентрація, мг/л |
1,25 |
0,96 |
1,1 |
0,91 |
Рис. 3. Залежність загибелі церіодафній за 24 години від концентрації К2Сг207 у модифікованому середовищі (1:2)
Рис. 4. залежність загибелі церіодафній за 24 години від концентрації К2Сг207 у модифікованому середовищі (1:3)
Джерело: розроблено автором
Рис. 5. Залежність загибелі церіодафній за 24 години від концентрації К2Сг207 у стандартному середовищі
Рис. 6. Залежність загибелі церіодафній за 24 години від концентрації К2Сг207 у модифікованому середовищі (1:1)
Рис. 7. Залежність загибелі церіодафній за 24 години від концентрації К2Сг207 у модифікованому середовищі (1:2)
Рис. 8. Залежність загибелі церіодафній за 24 години від концентрації К2Сг207 у модифікованому середовищі (1:3)
За результатами виконаних за 48 годин тестування досліджень, було попередньо встановлено, що модифіковане середовище (1:2) найбільше підходить до використання даного тест-об'єкту. Жорсткість оновленого середовища (1:2) становить 2,6 мг екв/л, а стандарті умови становлять 7 мг екв/л.
Отже, порівнявши здатність до плодючості та виживаності у експериментах з різними показниками жорсткості та вмісту еталонної речовини К2Сг207 можна зробити висновок, що модифікація середовища існування організмів є перспективним шляхом розвитку технологій біотестування, так як у деяких випадках удосконалене модифіковане середовище культивування є зручнішим для використання в експериментальному плані, аніж стандартне [12].
Висновки
Модифіковане середовище існування, яке було створене у ході експериментів, показало ряд переваг над середовищем, виготовленим згідно стандартних методик ДСТУ: була зменшена початкова жорсткість води, збільшена її живильна якість, що позитивно сказалася на продуктивності тест-об'єктів, покращена репродуктивна здатність представників ракоподібних. Усе це доводить той факт, що стандартні методики культивування тест-об'єктів не є оптимізованими та уніфікованими для різного роду експериментів, маючи в собі явні прогалини та шляхи подальшої модифікації. Відповідно цих фактів було доведено, що вдосконалення середовища існування організмів є перспективним шляхом розвитку технологій біотестування, так як у деяких випадках удосконалене модифіковане середовище культивування є зручнішим для використання в експериментальному плані, аніж стандартне синтетичне.
Список літератури
1. Ratte H.T., Hammers-Wirtz M., Cleuvers M. (2003) Ecotoxicity testing / Bioindicators and biomonitors (B.A. Markert, A.M. Breure, H.G. Zechmeister, ed.), Chapter 7. Elsevier Science Ltd., pp. 221-256.
2. Hernando M.D., Malato O., Farre M., FernandezAlba A.R., Barcelo D. (2006) Application of ring study: Water toxicity determinations by bioluminescence assay with Vibrio fischeri. Talanta, V. 69. I. 2, pp. 370-376.
3. OECD. Guideline for the testing of chemicals 202: Daphnia sp., acute immobilisation test. Adopted 13 April 2004, Paris (FR), 12 p.
4. OECD. Guideline for the testing of chemicals 201: Freshwater alga and cyanobacteria, growth inhibition test. Adopted 28 July 2011, Paris (FR), 25 p.
5. OECD. Guideline for the testing of chemicals 211: Daphnia magna reproduction test. Adopted 02 Oct 2012, Paris (FR), 20 p.
6. OECD. Guideline for the testing of chemicals 235: Chironomus sp., acute immobilisation test. Adopted 28 July 2011, Paris (FR), 16 p.
7. Григорьев Ю.С., Шашкова Т.Л., Стравинскене Е.С. Биотестирование в системе экологического мониторинга качества вод: решаемые задачи и условия, обеспечивающие получение воспроизводимых результатов / Матер. Всерос. конф. по водной экотоксикологии: Антропогенное влияние на водные организмы и экосистемы (Борок, 28 октября - 1 ноября 2014 г.). 2014. Т. 1. С. 130-132.
8. US EPA. Methods for Measuring the Acute Toxicity of Effluents and Receiving Waters to Freshwater and Marine Organisms, 4th Edition. EPA/600/4/-90/027F, 1994, 28 p.
9. Федосеева Е.В., Сапункова Н.Ю., Терехова В.А. Практическая экотоксикология: оценка чувствительности биотест-культур : Учебное пособие / Под ред. В.А. Тереховой. Москва : ГЕОС, 2016. С. 54.
10. ISO 6341:2012. Water quality - Determination of the inhibition of the mobility of Daphnia magna Straus (Cladocera, Crustacea). - Acute toxicity test. - 22 p.
11. ДСТУ 4174:2003 Якість води. Визначення хронічної токсичності хімічних речовин та води на Daphnia magna Straus та Ceriodaphnia affinis Lilljeborg (Cladosera, Crustacea) (ISO 10706:2000, MOD). [Чинний від 2004-07-01]. Вид. офіц. Київ : Держспоживстандарт України, 2004.
12. Крайнюков О.М., Якушева А.В. Етапи встановлення екологічних стандартів якості в країнах ЄС : зб. наук. стат. (м. Харків, 12 квіт. 2018 р.). Харків, 2018. С. 90-91.
References
1. Ratte, H.T., Hammers-Wirtz, M., Cleuvers, M. (2003). Ecotoxicity testing / Bioindicators and biomonitors (B.A. Markert, A.M. Breure, H.G. Zechmeister, ed.), Chapter 7. - Elsevier Science Ltd., pp. 221-256.
2. Hernando, M.D., Malato, O., Farre, M., FernandezAlba, A.R., Barcelo, D. (2006). Application of ring study: Water toxicity determinations by bioluminescence assay with Vibrio fischeri. Talanta, V. 69. I. 2, pp. 370-376.
3. OECD. Guideline for the testing of chemicals 202: Daphnia sp., acute immobilisation test. Adopted 13 April 2004, Paris (FR), 12 p.
4. OECD. Guideline for the testing of chemicals 201: Freshwater alga and cyanobacteria, growth inhibition test. Adopted 28 July 2011, Paris (FR), 25 p.
5. OECD. Guideline for the testing of chemicals 211: Daphnia magna reproduction test. Adopted 02 Oct 2012, Paris (FR), 20 p.
6. OECD. Guideline for the testing of chemicals 235: Chironomus sp., acute immobilisation test. Adopted 28 July 2011, Paris (FR), 16 p.
7. Grigoryev, Yu.S., Shashkova, T.L., & Stravinskene, E.S. (2014). Biotestirovaniye v sisteme ekologicheskogo monitoringa kachestva vod: reshayemyye zadachi i usloviya, obespechivayushchiye polucheniye vosproizvodimykh rezul'tatov [Biotesting in the system of environmental monitoring of water quality: solvable tasks and conditions ensuring reproducible results] Mater. Vseros. conf. on aquatic ecotoxicology: Anthropogenic impact on aquatic organisms and ecosystems (Borok, October 28 - November 1, 2014). T. 1, pp. 130-132. (in Russian)
8. US EPA. Methods for Measuring the Acute Toxicity of Effluents and Receiving Waters to Freshwater and Marine Organisms, 4th Edition. EPA/600/4/-90/027F, 1994, 28 p.
9. Fedoseeva, E.V., Sapunkova, N.Yu., & Terekhova, V.A. (2016). Prakticheskaya ekotoksikologiya: otsenka chuvstvitel'nosti biotest-kul'tur [Practical ecotoxicology: assessment of the sensitivity of biotest cultures] Textbook / Ed. V.A. Terekhova. Moskva: GEOS, p. 54. (in Russian)
10. ISO 6341:2012. Water quality - Determination of the inhibition of the mobility of Daphnia magna Straus (Cladocera, Crustacea). - Acute toxicity test, 22 p.
11. DSTU 4174: 2003 Yakist' vody. Vyznachennya khronichnoyi toksychnosti khimichnykh rechovyn ta vody na Daphnia magna Straus ta Ceriodaphnia affinis Lilljeborg (Cladosera, Crustacea) [Water quality. Determination of chronic toxicity of chemicals and water on Daphnia magna Straus and Ceriodaphnia affinis Lilljeborg] (Cladosera, Crustacea) (ISO 10706: 2000, MOD). [Valid from 2004-07-01]. View. ofits. Kyiv: Derzhspozhyvstandart Ukrainy, 2004. (in Ukrainian)
12. Krainyukov, O.M., & Yakusheva, A.V. (2018). Etapy vstanovlennya ekolohichnykh standartiv yakosti v krayinakh ES [Stages of establishing environmental quality standards in EU countries]. Coll. Science. stat. (Kharkiv, April 12, 2018). Kharkiv, pp. 90-91. (in Ukrainian)
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Теоретико-методологічні основи вивчення несприятливих та небезпечних фізико-географічних процесів, методи їх моніторингу. Антропогенні зміни компонентів природи в межах урбанізованих територій. Характеристика природних умов території міста Чернівці.
курсовая работа [2,2 M], добавлен 10.04.2014Вплив різних джерел забруднення на екологічний стан природних компонентів території Зміївського району. Екологічні дослідження геологічної структури та рельєфу, клімату, водних об'єктів, ґрунтів, флори та фауни, як складових формування стану довкілля.
дипломная работа [2,7 M], добавлен 12.12.2011Біотехнологія анаеробного метанового зброджування. Вермікультивування в світовому господарстві. Використання біомаси черв’яків та біогумусу. Біогаз і його використання. Технологія культивування спіруліни, живильне середовище, сфери використання біомаси.
курсовая работа [258,1 K], добавлен 05.11.2010Правова і технічна регламентація раціонального ведення і використання лісових ресурсів залежно від природних та економічних умов, цільового призначення, місцерозташування, породного складу лісів, а також функцій, які вони виконують. Державний облік лісів.
реферат [14,1 K], добавлен 23.01.2009Основні морфо-фізіологічні зміни деревних рослин за атмосферного забруднення сучасних міст. Особливості функціонування фотосинтетичного апарату за різних умов існування. Роль супероксиддисмутази в пристосуванні рослинних організмів до стрес-факторів.
курсовая работа [67,3 K], добавлен 20.12.2013Огляд природних умов території Сумської області. Оцінка екологічного стану різних компонентів навколишнього природного середовища, які зазнають антропогенного впливу. Дослідження ґрунту і рослинної сільськогосподарської продукції на вміст важких металів.
курсовая работа [2,1 M], добавлен 15.03.2012Основні екологічні терміни забрудення навколишнього середовища. Екологічні вимоги до проектування і будівництва підприємств автомобільного транспорту. Нормативне регулювання умов видачі дозволів на викид, розміщення відходів, ліцензій на водокористування.
реферат [46,0 K], добавлен 19.09.2010Аналіз водних об’єктів Житомирської області, а саме річки Словечна та Нового озера. Оцінка токсичності природних вод за ефектом сумарного впливу токсиканта на ростові параметри тест-об’єкта. Використання тест-рослин, умови і можливості його ефективності.
статья [101,7 K], добавлен 18.08.2017Фізико-географічна характеристика Херсонської області. Вивчення погодних умов та стану атмосферного повітря. Історія створення та дослідження природних заповідників області. Спеціальні методи спостереження за рівнем забруднення природного середовища.
дипломная работа [701,4 K], добавлен 25.02.2014Екологічні дослідження рельєфу, клімату, грунтів та водних об'єктів як складових формування стану довкілля. Охорона природно-територіальних та антропогенних комплексів, як інтегральних показників екологічного стану рослинної продукції Борівського району.
дипломная работа [2,7 M], добавлен 22.01.2013Визначення природних чинників формування ландшафтів місцевості. Геологічна характеристика Лохвіцького району Полтавської області. Опис ґрунтових, кліматичних і гідрологічних умов формування ландшафту. Географічне районування природно-заповідного фонду.
курсовая работа [5,6 M], добавлен 19.10.2014Шляхи забезпечення охорони тваринного світу. Певні заборони та обмеження передбачені законодавством. Заходів щодо запобігання загибелі тварин під час виробничих процесів. Правове значення Червоної книги. Збереження середовища перебування тварин.
реферат [14,8 K], добавлен 23.01.2009Характеристика поверхневих вод, основних типів і джерел їх забруднення. Аналіз процесів формування якості поверхневих вод. Самоочищення водних об'єктів. Зменшення зовнішнього впливу на поверхневі водні об'єкти. Інтенсифікація внутріводоймових процесів.
курсовая работа [186,4 K], добавлен 25.09.2010Нафтове забруднення ґрунту. Якість ґрунту як складова стійкості екосистеми. Оцінка якості ґрунту за допомогою тест-систем. Визначення тест-показників льону звичайного. Залежність процесу проростання насіння льону від концентрації нафти у ґрунті.
дипломная работа [90,1 K], добавлен 07.04.2011Структурування розділів екології за розмірами об'єктів вивчення, відношенням до предмета вивчення. Ієрархія організмових систем у біосфері. Завдання екології як науки. Рівні організації живої природи: організм, вид, популяція, біоценоз, біогеноценоз.
презентация [446,0 K], добавлен 25.01.2012Загальна характеристика здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, його різновиди та правова основа. Визначення основних суб'єктів та об'єктів даної діяльності, стадії її здійснення. Наслідки виявлення порушень законодавства.
курсовая работа [42,8 K], добавлен 09.04.2011Екомережа як єдина територіальна система, яка утворюється з метою поліпшення умов для формування та відновлення довкілля. Відносини, пов'язані з формуванням, збереженням і використанням екологічної мережі, їх відображення в законодавстві України.
презентация [4,6 M], добавлен 10.12.2014Характеристика та склад біосфери, біосфера і людина, ноосфера. Для виконання всіх умов, які В.І. Вернадський вважав необхідними для входу до ноосфери, необхідна стабілізація економіки України та переорієнтація уряду на вирішення екологічних проблем.
реферат [13,1 K], добавлен 10.01.2004Характеристика природно-кліматичних умов басейну річки Луга, її географічне розташування, геологічна будова та ґрунтовий покрив, рослинний і тваринний світ. Меліорація, сільськогосподарська діяльність, розрахунок інтегрального індексу екологічного стану.
курсовая работа [7,6 M], добавлен 23.12.2015Аналіз природно–кліматичних, грунтових і гідрологічних умов Кіровоградської області. Проектування споруджень для очищення поверхневих і виробничих стічних вод. Розрахунок проточних горизонтальних ставків-відстійників. Гідравлічний розрахунок грат.
курсовая работа [235,2 K], добавлен 16.04.2009
