Біоморфологічна та екологічна структура екзотичної дендросозофлори штучних заповідних парків Українського Полісся

Аналіз біоморфологічної та екологічної структури раритетної екзотичної дендрофлори ex situ заповідних парків українського Полісся. Огляд складу заповідної дендроекзосозофлори та переважаюча група дерев. Домінуючи групи рослин за відношенням до екоумов.

Рубрика Экология и охрана природы
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 29.10.2020
Размер файла 195,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Біоморфологічна та екологічна структура екзотичної дендросозофлори штучних заповідних парків Українського Полісся

Анна Савоськіна

У статті наведено результати аналізу біоморфологічної та екологічної структури раритетної екзотичної дендрофлори ex situ заповідних парків Українського Полісся. Виявлено, що в складі заповідної дендроекзосо- зофлори цього регіону переважаючою є група дерев. За відношенням до екоумов домінують геліофіти, мезофіти та мезотрофи.

Ключові слова: Українське Полісся, заповідні парки, дендросозоекзоти, структура дендроекзосозофлори, біоморфи, екогрупи.

Савоськина Анна. Биоморфологическая и экологическая структура экзотической дендросозофлоры заповедных парков Украинского Полесья. В статье приведены результаты анализа биоморфологической и экологической структуры раритетной экзотической дендрофлоры ex situ ботанических садов, дендропарков, парков-памятников садово-паркового искусства и зоопарков Украинского Полесья. Обнаружено, что в составе дендросозофлоры данного региона исследований преобладающей является группа деревьев. Среди небольшого количества раритетных экзотических видов кустарников обнаружены все три группы их высоты. Результаты экологического анализа показали высокую адаптивную способность большинства экзотических раритетных древесных растений к климатическим условиям региона исследований, которое проявляется в преобладании гелиофитов, мезофитов и мезотрофов. Проведение таких исследований важно, ведь, нарушение тех или иных эктопических условий местообитаний древесных растений может привести к сокращению численности их популяций или даже полного исчезновения, особенно в современных условиях сильного антропогенного давления на природную компоненту нашей планеты.

Ключевые слова: Украинское Полесье, заповедные парки, дендросозоэкзоты, структура дендроэкзосо- зофлоры, биоморфы, экогруппы.

Savoskina Anna. Biomorfological and Ecological Structure of Exotic Dendrosozoflora of Protected Parks of the Ukrainian Polissya. The results of the analysis of biomorfological and ecological structure of exotic rarity dendroflora ex situ botanical gardens, arboretums, parks, monuments of landscape art and zoos Ukrainian Polissya. It has been found that the composition of the region dendrosozoflora research is the predominant group of trees. Among the small number of rare exotic species of shrubs are found all three groups of their height. The results of the environmental analysis showed a high adaptive capacity of most exotic rare woody plants to the climatic conditions of the region's research, which is reflected in the prevalence heliophytyc, mesophytyc and mesotrophyc. Such research is important because, breach of certain conditions ecotope habitats woody plants may lead to reduction of their populations and even extinction especially in the current conditions of strong anthropogenic pressure on the natural component of our planet.

Key words: Ukrainian Polissya, conservation parks, dendrosozoekzots, structure of dendroekzosozoflora, biomorphs, ecogroups.

Постановка наукової проблеми та її значення

екзотичний дендрофлора ex situ полісся

Для росту й розвитку значної частки екзотичних деревних рослин в Українському Поліссі сприятливими є екоумови рівнинного рельєфу із широкими заболоченими річковими долинами, позитивним балансом вологи, переважанням дерно - во-підзолистих і болотних ґрунтів та високим рівнем ґрунтових вод. Значна зволоженість зумовила розвиток підзолистого й болотного процесів ґрунтоутворення та формування лучної, болотної й лісової рослинності. Клімат Українського Полісся помірно континентальний із теплим і вологим літом і м'якою хмарною зимою [1] також сприяв еволюційному формуванню протягом кайнозойської ери автохтонної, а в останні кілька століть - й екзотичної дендрофлори, зокрема видів деревних рослин різних типів життєвих форм [1, 2]. Тобто значно менш тривалим є процес адаптації й антропогенної еволюції дендроекзотів в досліджуваному регіоні, який забезпечують, передусім, штучні заповідні парки. У цьому аспекті важливим і першочерговим завданням дендросозології є комплексні дослідження власне раритетної компоненти екзотичної дендрофлори заповідних парків Українського Полісся. На основі таких досліджень потрібно розробити прикладні основи збереження, відтворення, збагачення й збалансованого використання дендросозоекзотів в антропогенізованому середовищі Українського Полісся.

Мета наших досліджень - аналіз біоморфологічної та екологічної структури дендроекзосозо- флори штучних заповідних парків Українського Полісся. Для досягнення мети потрібно було здійснити інвентаризацію видів дендроекзосозофлори. Для цього науковими полігонами інвентариза - ційних досліджень були Ботанічний сад Житомирського національного агроекологічного універси - тету, Менський зоологічний парк (Чернігівська область), дендрологічні парки - Березнівський (Рівненська область), Еліта, Гладковицький та Пілява (усі три - у Житомирській області) та 47 парків- пам'яток садово-паркового мистецтва, які розміщені в межах різних адміністративних і фізико - географічних областей усього Українського Полісся.

Аналіз досліджень цієї проблеми. Наукові дослідження автохтонних раритетних видів рослин на території Українського Полісся за різними напрямами вчені розпочали досить давно, десь у межах останнього сторіччя. Сучасний період таких досліджень на території окремих адміністративних областей і регіону в цілому пов'язаний з іменами І. М. Григори, Т. Л. Андрієнко, О. І. Прядко, С. Ю. Поповича, О. О. Орлова, В. Т. Харчишина, Ю. О. Карпенка, О. В. Лукаша, С. О. Потоцької та ін.

Значно менше флористичних досліджень в Україні в цілому розглядають раритетні види екзотичних деревних рослин. У цьому аспекті під керівництвом С. Ю. Поповича групою молодих дослід - ників започатковано й здійснено комплексний аналіз раритетної компоненти дендрофлори, як при - родних, так і штучних об'єктів природно-заповідного фонду Лісостепу та Степу України [6, 7].

Наші дослідження на Українському Поліссі проводяться власне в руслі цього дендросозоло - гічного напряму [8, 9]. Для аналізу біоморфологічної структури дендроекзосозофлори штучних заповідних парків Українського Полісся ми використали класифікації життєвих форм Х. Раункієра та

І.Г. Серебрякова [5]. Зокрема, Х. Раункієр, залежно від положення бруньок відновлення в рослин щодо поверхні ґрунту, їх фізіономічні реакції й сезонні зміни, виділив такі основні біологічні типи: фанерофіти, хамефіти, гемікриптофіти, криптофіти, терофіти, які, зі свого боку, можуть поділятися на менші за рангом групи.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження

Наш біоморфологічний аналіз за Х. Раункієром показав, що серед дослідженої дендроекзосозофлори виявлено один біологічний тип - це фанерофіти та чотири його групи, а саме (рис. 1): мега- фанерофіти: а) зимовозелені дерева - 26 видів (26,3 %); б) листопадні дерева - 12 видів (12,1 %); мезофанерофіти: а) зимовозелені дерева - 22 види (22,2 %); в) листопадні дерева - 24 види (24,2 %); мікрофанерофіти: а) зимовозелені дерева / чагарники - два види (2,0 %); б) листопадні дерева - сім видів (7,0 %); нанофанерофіти: а) зимозелені чагарники - три види (3,0 %); листопадні чагарники - три види (3,0 %).

Рис. 1. Кількісне співвідношення видів біоморфогруп дендросозофлори штучних заповідних парків Українського Полісся

За класифікацією І. Г. Серебрякова [4] серед видів дендроекзосозофлори штучних заповідних парків Українського Полісся виявлено представників трьох типів життєвих форм - дерева, чагарники та деревні ліани (рис. 2).

Переважаючою є група дерев - 90 видів (91,0 %), із яких вічнозелених - 47 (47,4 %) видів (Chamaecyparis pisifera Sieb. et Zucc., Pinus banksiana Lamb., Pinus strobus L., Pinus uncinata Ramond ex DC, Pinus monticola Dougl. ex D. Don, Pinus rigida Mill, Pinus koraiensis Sieb. et Zucc., Picea rubens Sarg., Picea mariana Britt., Picea asperata Mast., Abies balsamea (L.) Mill. та ін.), а листопадних - 43 (42,6 %) види (Ginkgo biloba L., Larix laricina Koch, Larix decidua Mill., Larix sibirica Ledeb., Armeniaca vulgaris Mill., Cercidiphyllum japonicum Sieb. et Zucc., Betula ermanii Cham., Betula lenta L., Betula maximowicziana Regel, Betula nigra L., Eucommia ulmoides Oliv., Malus niedzwetzkyana Dieck, Malus sieversii (Ledeb.) M. Roem. й ін. ).

Рис. 2. Кількісний біоморфологічних спектр розподілу видів дендросозофлори штучних заповідних парків українського Полісся

До групи чагарників належить вісім видів (8,0 %), серед яких листопадних - чотири (4,0 %), (Amorpha californica Nutt. ex Torr. & A. Gray, Betula occidentalis Hook., Betula oycoviensis Besser, Prunus cocomilia Ten) і вічнозелених - чотири (4,0 %), (Microbiota decussata Kom., Juniperus chinensis L. var. sargentii A. Henry). Один вид (1,0 %) належить до деревоподібних ліан (Vitis vinifera L.). Також потрібно відзначити, що деякі види (Microbiota decussata Kom., Betula occidentalis Hook., Betula oycoviensis Besser, Prunus cocomilia Ten) водночас можуть бути віднесені як до групи дерев, так і до групи чагарників. Оскільки переважаючим типом життєвої форми дендроекзосозофлори штучних заповідних парків Українського Полісся є дерева, під час проведення досліджень проаналізовано їх за класами висоти (рис. 3). При цьому виділено чотири групи дерев за висотою: дерева першої величини - висотою понад 25 м, другої - 20-25 м, третьої - 15-20 м, четвертої величини - 5 (7)-- 15 м. Диференціація чагарників за трьома групами така: найвищі (2,5-5 м), середні (1-2,5 м) і низькі (0,5-1 м) [5]. До дерев першої величини віднесено 51 (50,5 %) досліджений вид.

Рис. 3. Диференціація раритетних видів екзотичних дерев ex situ за їх висотою: Д} - дерева першої величини; Д2 - дерева другої величини; Д3 - дерева третьої величини; Д4 - дерева четвертої величини

Більшість видів (40, 40,4 %) дерев першої величини належить до відділу Pinophyta, а саме: Ginkgo biloba L., Chamaecyparis lausoniana (Andr.) Pari., Metasequoia glyptostroboides Hu et Cheng, Larix gmelini (Rupr.) Rupr., Picea glauca (Moench.) Voss., Picea asperata Mast., Picea schrenkiana Fisch. та ін. Відділ Magnoliophyta представлений 11 (11,1 %) видами (Betula maximowicziana Regei, Betula papyrifera Marshall, Betula costata Trautv., Betula nigra L., Aesculus hippocastanum L., Juglans regia L., Pterocaryapterocarpa (Michx.) Kunth та ін.).

Серед раритетних екзотичних видів чагарників за їх висотою виявлено всі три групи. До відділу Pinophyta по одному виду належить до групи найвищих (Juniperus pseudosabina F. et M.) і середніх (Juniperus chinensis L. var. sargentii A. Henry). До групи низьких віднесено два види (Microbiota de- cussata Kom., Juniperusprocumbens Sieb.).

Серед представників відділу Magnoliophyta виявлено чотири (4,0 %) види (Amorpha californica Nutt. ex Torr. & A. Gray, Betula ovalifolia Rupr., Sibiraea altaensis (Laxm.) Schneid., Forsythia europaea Degen et Bald.), які, зі свого боку, належать до групи середніх за висотою чагарників.

Екологічний аналіз заповідної дендроекзосозофлори Українського Полісся проводився за крите - рієм відношення рослин до найбільш необхідних екофакторів (кліматичних й едафічних), зокрема води, світла, температури та родючості ґрунту (табл. 1).

Таблиця 1 Екологічна структура дослідженої дендросозофлори

Екофактор

Екогрупа

Кількість

видів

Частка від загальної кількості видів, %

Світло

скіофіти

35

35,3

геліофіти

43

43,4

геміскіофіти

17

17,1

Волога

гігрофіти

29

29,2

гігромезофіти

2

2,0

мезогігрофіти

1

1,0

мезофіти

41

41,7

мезоксерофіти

1

1,0

ксеромезофіти

6

6,0

ксерофіти

17

17,1

Трофність

евтрофи

21

21,2

мезотрофи

43

43,4

мезооліготрофи

4

4,0

оліготрофи

21

21,2

Температура

дуже морозостійкі

5

5,0

морозостійкі

72

72,7

відносно морозостійкі

18

18,1

неморозостійкі

5

5,0

Під час дослідження екологічної структури заповідної дендроекзосозофлори Українського По - лісся залежно від вимогливості рослин до умов зволоження виявлено три основні групи: ксерофіти, мезофіти й гігрофіти. Більшість видів, які ростуть у штучних об'єктах природно -заповідного фонду Українського Полісся, належать до групи мезофітів - 41,7 %. Ксерофіти складають 17,1 %, а гігро - фіти - 29,2 %. Решта видів належить до перехідних форм, які більшою чи меншою мірою потре - бують вологи.

Видовий склад заповідної екзотичної дендросозофлори Українського Полісся включає такі типи гігроморф: гігрофіти - Chamaecyparis pisifera Sieb. et Zucc., Chamaecyparis thyoides B. S. P., Metasequoia glyptostroboides Hu et Cheng та ін.; гігромезофіти - Pinus rigida Mill, Picea rubens Sarg.; мезогігрофіт - Alnus japonica (Thunb.) Steud; мезофіти - Ginkgo biloba L., Chamaecyparis lausoniana (Andr.) Pari., Microbiota decussata Kom., Larix sibirica Ledeb. й ін.; мезоксерофіти - Armeniaca vulgaris

Mill.; ксеромезофіти - Betula papyrifera Marshall, Betula raddeana Trautv., Betula schugnaninica (B. Fedtsch.) Litv., Quercus dentata Thunb., Prunus cocomilia Ten; ксерофіти - Pseudotsuga menziesii (Mird.) Franco, Pinus uncinata Ramond ex DC та ін.

За відношенням до світла досліджені раритетні види деревних рослин розподілено на три групи: світлолюбні (геліофіти), напівтіневитривалі (геміскіофіти) і тіневитривалі (скіофіти). Найчисельні - шою виявилася група геліофітів - 43 (43,4 %) види (Larix decidua Mill., Pinus banksiana Lamb., Platycladus orientalis (L.) Franko., Quercus dentata Thunb., Forsythia europaea Degen et Bald., Cercis chinensis Bunge, Malus sieversii (Ledeb.) M. Roem. й ін.). Найменш вимогливі (скіофіти) складають 35,3 % (Thuja occidentalis L., Picea pungens Engelm.). Зі свого боку, до групи геміскіофітів входять 17 (17,1 %) видів (Larix kaempferi (Lambert) Carr., Betula ermanii Cham., Eucommia ulmoides Oliv., Pte- rocaryapterocarpa (Michx.) Kunth та ін.).

Як відомо, одним із головних факторів розподілу рослин на земній поверхні є тепло. Основним показником успішного росту рослин у нових умовах інтродукції є зимостійкість - властивість організмів витримувати низьку температуру повітря протягом тривалого періоду. Вона залежить від багатьох екзогенних й ендогенних чинників і характеризується низкою ознак. У нашому дослідженні до зимостійких рослин (0--І бал) належить основна частка, тобто 90 видів (89,1 %). Представники Циркумбореальної та північно-західної частини Атлантично-Північноамериканської флористичних областей є найбільш зимостійкими видами й характеризуються широкою амплітудою морозостійкості. До них належать Picea pungens Engelm., Picea glauca (Moench) Voss, Larix gmelini, Larix kaempferi, Microbiota decussata, Pseudotsuga menziesii, Pinus strobus, Pinus banksiana, Pinus sibirica, Pinus koraiensis Siebold & Zucc., Abies concolor (Gordon) Lindl. ex Hildebr. та ін. Обмерзання не більше 50 % однорічних пагонів спостерігається в таких видів: Pinus wallichiana A. B. Jacks., Chamaecyparis lausoniana (Andr.) Parl. і деяких ін. Менш зимостійкі види походять із Середземноморської та південної частини Атлантично-Північноамериканської й інших флористичних областей (Platycladus orientalis (L.) Franko., Armeniaca vulgaris Mill., Juglans regia L.). Незначною кількістю в раритетній дендроекзофлорі дослідженого регіону представлені недостатньо зимостійкі рослини - Cercis chinensis Bunge , Cercis canadensis L. та деякі інші.

Здатність рослин витримувати найнижчі мінімуми температур (нижче 0°С) називають моро - зостійкістю, яка зумовлюється біологічними, анатомо-морфологічними й фізіологічними властивостями рослин, залежить від стадії розвитку та умов місцезростання рослин. Зокрема, у старшому віці рослини більш морозостійкі, що, зі свого боку, може пояснювати присутність вікових деревних екзотів на території Українського Полісся. За ступенем морозостійкості раритетні види деревних рослин поділяються на п'ять груп: 1 - дуже морозостійкі; 2 - морозостійкі; 3 - відносно морозостійкі; 4 - неморозостійкі; 5 - теплолюбні [6]. Аналізуючи морозостійкість видів раритетної екзотичної дендрофлори штучних об'єктів природно-заповідного фонду, виявлено, що переважає група морозостійких видів, які здатні витримувати морози -25-35°С. Їх кількість складає 72 види (72,7 %), зокрема Tsuga canadensis, Picea orientalis, Abies nordmanniana, Thuja occidentalis L., Pinus banksiana Lamb. ). До групи досить морозостійких деревних рослин, які переносять температури нижче -35°С, належать види Larix sibirica Ledeb., Larix gmelini, Taxus cuspidata, Abies balsamea, Aralia chinensis та ін. По кілька видів входить до груп відносно морозостійких, неморозостійких деревних рослин (Platanus orientalis L.) та теплолюбних (Liriodendron tulipifera L.).

За вимогливістю до валового вмісту поживних речовин у ґрунті рослини поділяють на такі три екогрупи: евтрофні, мезотрофні й оліготрофні. Серед досліджених видів рослин Українського Полісся переважають мезотрофи - рослин середньої вимогливості до родючості ґрунту, які можуть рости на порівняно бідних гумусом супісках і підзолистих ґрунтах. До цієї групи віднесено 43 види (43,4 %), а саме: Ginkgo biloba L., Metasequoia glyptostroboides Hu et Cheng, Microbiota decussata Kom., Larix laricina Koch, L. kaempferi (Lambert) Carr., Armeniaca vulgaris Mill., Aralia chinensis Rehd., Cercidiphyllum japonicum Sieb. et Zucc., Betula ermanii Cham., B. lenta L., Betula kirghisorum Sav.- Ryczg., Sibiraea altaensis (Laxm.) Schneid. та ін. Майже однакова кількість видів належить до решти груп. Зокрема, групу евтрофів (мегатрофів), до якої належать деревні види, які нормально розвиваються лише на багатих мінеральними речовинами й гумусом ґрунтах, складає 21 (21,2 %) вид (Chamaecyparis pisifera Sieb. et Zucc., Pinus koraiensis Sieb. et Zucc., Thuja plicata D. Don, Abies holophylla Maxim., Juglans regia L., Carpinus cordata Blume). До групи оліготрофів теж належить 21 вид (21,2 %), зокрема Chamaecyparis lausoniana (Andr.) Pari., Larix gmelini (Rupr.) Rupr., Larix sibirica Ledeb., Pinus banksiana Lamb., Platycladus orientalis (L.) Franko, Picea engelmannii Engelm., Picea glauca (Moench.) Voss., Juniperus virginiana L., Betula populifolia Marsh., Robinia pseudoacacia L., Prunus cocomilia Ten, Cercis canadensis L. та інші. Перехідну групу мезооліготрофів склали чотири види: Pinus monticola Dougl. ex D. Don, Pinusponderosa Dougl, Picea orientalis (L.) Link., Cercis chinensis Bunge.

Також треба зазначити, що серед заповідних раритетів культивованої дендрофлори Українського Полісся є рослини, яким притаманні специфічні ґрунтові умови росту, а вони, зі свого боку, висту - пають індикаторами цих умов. Зокрема, Betula ovalifolia Rupr. є оксилофітом і псамофітом, як і Pinus uncinata Ramond ex DC; Microbiota decussata Kom. та Pinus uncinata Ramond ex DC - це петрофіти (літофіти); Betula raddeana Trautv. - кальцефіл.

Висновки та перспективи подальшого дослідження

Отже, проведені дослідження показали, що на території штучних заповідних парків Українського Полісся в складі дендроекзосозофлори переважає група дерев. Аналізуючи їх за класами висоти, очевидно, що переважна кількість досліджених видів належить до дерев першої величини. До групи чагарників входить незначна частка деревних рослин (вісім видів). Результати екологічного аналізу показали переважання морозостійких видів та помірно вимогливих до вологості й родючості ґрунту дендросозоекзотів.

Джерела та література

1. Маринич О. М. Фізична географія України / О. М. Маринич, П. Г. Шищенко. - К. : Знання, 2005. - 511 с.

2. Маринич О. М. Удосконалена схема фізико-географічного районування України / О. М. Маринич, Г. О. Пархоменко, О. М. Петренко // Український географічний журнал. - 2003. - Т. 41. - С. 16-20.

3. Скавронський П. С. Про трактування поняття «Полісся» та пов'язаних з ним термінів у сучасній географічній науці / П. С. Скавронський // Західне Полісся: історія та культура : матеріали наук. -практ. конф., 3-4 груд. 2004 р. : наук. зб. - Вип. І. - Рівне, 2004. - С. 31-39.

4. Серебряков И. Г. Экологическая морфология растений / И. Г. Серебряков. - М. : Высш. шк., 1962. - 348 с.

5. Калініченко О. А. Декоративна дендрологія / О. А. Калініченко. - К. : Вища шк., 2003. - 200 с.

6. Заповідна дендросозофлора Лісостепу України / НУБіП України ; під ред. С. Ю. Поповича. - К. : ТОВ «Аграр Медіа Груп», 2010. - 262 с.

7. Заповідна дендросозофлора Степу України : монографія / [С. Ю. Попович, А. С. Власенко, Є. І. Бере- гута та ін.] ; за ред. С. Ю. Поповича. - К. : ЦП «Компринт», 2013. - 260 с.

8. Савоськіна А. М. Сучасний видовий склад дендрофлори парків-пам'яток садово-паркового мистецтва поліської частини Рівненської області / А. М. Савоськіна // Наукові основи підвищення продуктивності та біологічної стійкості лісових та урбанізованих екосистем : матеріали 65-ї наук.-техн. конф.- Львів : РВВ НЛТУ України, 2015. - С. 110-111.

9. Савоськіна А. М. Особливості складу дендросозофітів парків-пам'яток садово-паркового мистецтва Українського Полісся / А. М. Савоськіна // Біоресурси лісових та урбанізованих екосистем: відтворення, збереження і раціональне використання : тези доп. Міжнар. наук.-прак. конф. (23-24 квіт. 2015 р.). -К.: «ЦП «Компринт», 2015. - С. 166-167.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Ознайомлення із природними умовами Поліської низовини. Характеристика та особливості природно-заповідних територій лісової зони України: Черемського та Рівненського заповідників, Швацького, Мезинського та Деснянсько-Старогутського національних парків.

    курсовая работа [53,6 K], добавлен 21.09.2010

  • Біорізноманіття як міра відносного різноманіття серед сукупності організмів, що входять до деякої екосистеми. Характеристика природно-заповідного фонду України. Статус та завдання природних заповідників України, розгляд національних природних парків.

    презентация [3,4 M], добавлен 28.10.2012

  • Стан вивченості псамофітної флори й рослинності лівобережного полісся. Еколого-біологічна, господарська характеристика рослин псамофітів піщаного кар’єру регіону. Псамофітна рослинність Лівобережного Полісся. Роль псамофітів у заростанні пісків.

    дипломная работа [1,0 M], добавлен 16.04.2015

  • Географічне положення, геологічна будова, рельєф, клімат, гідрографія, ґрунти Херсонщині. Характеристика її природно-заповідних об’єктів загальнодержавного і місцевого значення. Історія їх формування в дореволюційні, радянські роки та період незалежності.

    курсовая работа [52,0 K], добавлен 06.12.2013

  • Занесення у Красну Книгу рідких представників флори і фауни, яким загрожує зникнення. Перелік рідкісних рослин, тварин в книзі "Заповідні скарби Сумщини". Види заповідних об'єктів: Деснянсько-Старогутський національний природний парк, Михайлівська цілина.

    презентация [1,3 M], добавлен 01.03.2014

  • Роль заповідних територій в збереженні рослинного біорозмаїття. Формування національної екологічної мережі. Дослідження головних чинників негативного впливу на стан біорозмаїття на території ботанічного заказника місцевого значення "Мальцівський".

    курсовая работа [1,5 M], добавлен 15.11.2015

  • Поняття та суть соціоекосистеми, особливості її екологічних ризиків. Екологічні проблеми забруднення навколишнього середовища, основні причини незадовільної якості води. Характеристика екологічної системи, комплекс її властивостей і розробка структури.

    курсовая работа [42,3 K], добавлен 02.02.2010

  • Законодавчі засади природно-заповідного фонду України. Огляд географічних і кліматичних особливостей Черкаської області. Аналіз системи природоохоронних об’єктів Черкащини. Опис Канівського природного заповідника, дендрологічного та ландшафтного парків.

    реферат [37,4 K], добавлен 27.12.2015

  • Флора Житомирського Полісся. Інтродукція як джерело збагачення рослинних ресурсів. Природні умови, об’єкти, методи досліджень та історія вивчення інтродукції рододендронів у Житомирському Поліссі. Розмноження і використання інтродукованих рододендронів.

    дипломная работа [62,8 K], добавлен 18.11.2010

  • Визначення екологічної оцінки стану ропи Куяльницького лиману, що забезпечує якість та безпечність лікувальних процедур. Аналіз фізико-хімічного складу. Рекомендації щодо покращення екологічного стану. Розрахунок коефіцієнтів кореляції між металами.

    дипломная работа [685,3 K], добавлен 20.09.2009

  • Екологічна безпека - стан навколишнього середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров’я. Екологічна безпека регулюється Законом "Про охорону навколишнього природного середовища".

    реферат [12,9 K], добавлен 18.01.2009

  • Вивчення предмету природно-заповідної справи - резервування, проектування та функціонування територій та об'єктів природно-заповідного фонду, їх мережі й екологічної мережі. Стан проектування екомережі Донецької області. Головні відомості про біоту.

    курсовая работа [43,9 K], добавлен 20.03.2011

  • Загальні відомості про Черкаську область, її природу. Короткий огляд деяких міст області: Чигирин, Кам’янка, Канів, Корсунь-Шевченківський, Трахтемирів, Умань. Особливості національних, історико-культурних, історико-архітектурних заповідних територій.

    реферат [28,5 K], добавлен 16.12.2011

  • Природно-екологічна характеристика Чернігівської області. Структура лісових насаджень області. Стан лісів Чернігівської області. Природне поновлення лісових насаджень на непридатних для сільськогосподарського виробництва землях Чернігівського Полісся.

    дипломная работа [1,8 M], добавлен 16.09.2010

  • Правовий статус експерта і замовників державної екологічної експертизи. Вимоги до документацій на об`єкти державної екологічної експертизи, її суб`єкти і об`єкти. Головна мета і завдання здійснення державної екологічної експертизи органами Мінекобезпеки.

    реферат [19,3 K], добавлен 22.10.2010

  • Екологічна психологія як наука та її прикладні аспекти, усвідомлення результатів впливу людини на довкілля, екологічні кризи. Екологічна свідомість, її формування і розвиток. Розвиток екологічної свідомості в процесі соціогенезу та екологія культури.

    учебное пособие [6,2 M], добавлен 06.04.2010

  • Огляд основних категорій пам’яток природи. Ботанічні сади в Україні, їх сучасний стан. Дендрологічні парки як об’єкт екологічного туризму. Характеристика заходів щодо збереження та охорони пам’яток природи. Парки - важлива категорія заповідних об’єктів.

    курсовая работа [50,4 K], добавлен 11.11.2014

  • Аналіз та оцінка екологічної ситуації в Києві очима його мешканців. Визначення їх відношення до проблеми забруднення навколишнього середовища при проведенні соціологічного опитування. Внесення пропозицій респондентами про шляхи виходу з екологічної кризи.

    практическая работа [16,4 K], добавлен 06.09.2010

  • Закони України "Про екологічну експертизу", "Про охорону навколишнього середовища". Позовна заява про визнання висновку державної екологічної експертизи недійсним. Аналіз та оцінка можливого впливу діяльності на навколишнє середовище.

    реферат [16,3 K], добавлен 16.04.2007

  • Розгляд поняття та характерних ознак екологічної макросистеми. Вивчення структури материка, його кліматичних зон і видового різноманіття флори та фауни. Екологічна зональність Світового океану. Особливості функціонування океанічної макросистеми.

    курсовая работа [341,2 K], добавлен 21.09.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.