Оцінка антропогенного навантаження на басейн річки Турія у Волинській області

Розгляд методики визначення індукаційного коефіцієнта, розробленої А. Яциком. Характеристика використання земельних і водних ресурсів басейну річки Турія, визначення якості води. Антропогенне навантаження та загальний екологічний стан басейну річки.

Рубрика Экология и охрана природы
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 05.11.2020
Размер файла 89,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

ОЦІНКА АНТРОПОГЕННОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА БАСЕЙН РІЧКИ ТУРІЯ У ВОЛИНСЬКІЙ ОБЛАСТІ

І. Нетробчук, канд. геогр. наук, доц.,

Л. Миколюк, маг.

Луцьк

Анотація

антропогенний навантаження турія річка

Виконано оцінювання антропогенного навантаження на басейн річки Турія. Розглянуто методику визначення індукаційного коефіцієнта, розроблену А. Яциком. Охарактеризовано використання земельних і водних ресурсів басейну річки. Визначено якість води. Оцінено кількісно та якісно антропогенний стан за різними показниками чотирьох підсистем для класифікації екологічного стану басейну річки. Визначено рівень антропогенного навантаження та загальний екологічний стан басейну річки. Проаналізовано джерела забруднення річки. Запропоновано заходи для поліпшення екологічної ситуації в басейні річки.

Ключові слова: басейн річки, антропогенне навантаження, індукаційний коефіцієнт, земельні, водні ресурси, якість води, екологічний стан.

Аннотация

И. Нетробчук, канд. геогр. наук, доц., Л. Мыколюк, маг.

Восточноевропейский национальный университет имени Леси Украинки, Луцк, Украина

ОЦЕНКА АНТРОПОГЕННОЙ НАГРУЗКИ НА БАССЕЙН РЕКИ ТУРИЯ В ВОЛЫНСКОЙ ОБЛАСТИ

Выполнена оценка антропогенной нагрузки на бассейн реки Турия. Рассмотрена методика определения индукационного коэффициента, разработанная А. Яциком. Охарактеризованы использования земельных и водных ресурсов бассейна реки. Определено качество воды. Антропогенное состояние, количественно и качественно, оценено по разным показателям четырех подсистем для классификации экологического состояния бассейна реки. Определены уровень антропогенной нагрузки и общее экологическое состояние бассейна реки. Проанализированы источники загрязнения реки. Предложены мероприятия по улучшению экологической ситуации в бассейне реки.

Ключевые слова: бассейн реки, антропогенная нагрузка, индукационный коэффициент, земельные, водные ресурсы, качество воды, экологическое состояние.

Annotation

Netrobchuk, PhD Geography, Associate Professor, Mykoliuk, Msc

Lesya Ukrainka Eastern European National University, Lutsk, Ukraine

ASSESSMENT OF ANTROPOGENIC LOADING AT TURIA BASIN IN VOLYN REGION

The purpose of the study is to assess the anthropogenic load and to determine the ecological status of the Turia river basin in order to develop measures to improve it. The calculation of anthropogenic loading and assessment of the ecological status of the river basin was carried out in accordance with the method of determining the induction coefficient (ICAL), developed by A. Jacyk. According to the method, the general state of the river basin is considered as four independent main subsystems: "Radioactive contamination of the territory", "Land use", "Use of river runoff", "Water quality". The value of the primary indicators of the subsystem of land and water use is transformed into points and provides a qualitative characteristic for each of them. Then they calculate the complex index and determine the class of the status of the use of the subsystem on a scale.

It was established that there is no radioactive contamination of land in the Turia river basin. According to the natural-agricultural zoning of Ukraine, the Turiar river basin, with a total area of 2,900 km2, is located in the Polisch Province of Western Ukraine. The level of land use resources in the basin is significant in all indicators and the state of the subsystem is rated as "extremely unsatisfactory" with a quantitative level of -3.2. It is also noted that in the Turia river basin there was a low irreversible water consumption and a discharge of water into the river network with quantitative measure 3. At the same time, a very high discharges of polluted sewage and a high use of river runoff were observed and estimated at - 5 and -3 points respectively. Consequently, the state of the subsystem "Use of river runoff" in the basin of the river Turia for the level of water consumption is classified as "bad" with a quantitative measure of 0.8. The state of the subsystem "Water Quality", according to the integral ecological index (2.4), described the water as category 2 of the second class C'pure") with a quantitative measure 1. In general, the ecological status of the river basin of the river Turia was classified as "bad", and the level of anthropogenic loading by magnitude ICAN was -0.62, which testifies to violation of the norms of management in it while using land and water resources.

Hence, an estimation of anthropogenic load on the river basin is very important for the formation of environmental protection and the establishment of indicators that most influence the ecological status of the river. It is important to develop engineering and organizational measures to solve existing problems in its catchment. All this outlines the prospect of further research in the basins of the Volyn region rivers.

Key words: river basin, anthropogenic loading, inductance coefficient, land, water resources, water quality, ecological status.

Постановка проблеми

Постійно зростаючий вплив господарської діяльності людини на довкілля призводить до значного погіршення екологічного стану всіх його компонентів, у т. ч. водних об'єктів. Серед останніх найуразливішими є річки, оскільки вони використовуються для потреб комунального й сільського господарства, промисловості й водночас є пунктами скидання стічних і промислових відходів. Це насамперед призводить до погіршення екологічного стану в басейні річки, зокрема р. Турії, що протікає у Волинській області.

Незважаючи на значний спад сільськогосподарського і промислового виробництва в області, екологічний стан довкілля за останні роки не поліпшився. При сьогоднішньому стані очисних споруд, існуючих методів очистки, обліку та контролю скидних вод стан басейну річки значно погіршився. Джерелами забруднення є випуски недостатньо очищених стічних вод УВКГ "Ковельводоканал", очисних споруд ВАТ "Ковельмолоко", а також несанкціоновані підключення каналізаційних стоків від житлових забудов до колекторів зливової каналізації підприємств, розміщення вигрібних сміттєзвалищ, недотримання водоохоронного режиму в населених пунктах басейну річки. До того ж ситуація ускладнюється тим, що в останні роки береги та заплави річок активно відводяться під дачне будівництво, садівництво й огородництво.

Усі ці зміни потребують чіткого, оперативного контролю та реагування, що можливо лише за наявності реальної оцінки антропогенного навантаження на басейн р. Турія. Басейн річки є індикатором стану довкілля, що зазнає певного антропогенного тиску, унаслідок чого змінюються ландшафти, ґрунти, ліси, якість води, рослинний і тваринний світ. У зв'язку з цим особливої актуальності набувають дослідження антропогенного навантаження і визначення екологічного стану басейну річки як єдиної геосистеми.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Методичні підходи щодо визначення критеріїв оцінки антропогенного навантаження на басейни малих річок висвітлені в наукових працях А. Яцика [10], В. Морокова [5], З. Тимченко [7], О. Кирилюк [2] та ін. Значний науковий інтерес становлять праці І. Мисковець [4], Н. Чир, І. Нетробчук [6; 8], М. Клименко, О. Ліхо, Н. Вознюк [1], у яких аналізується екологічний стан і оцінюються різні види антропогенного навантаження на басейни малих річок Волинської області, зокрема Вижівки, Прип'яті, а також української частини транскордонного басейну Західного Бугу.

Аналіз сучасної наукової літератури засвідчує, що зараз переважають дослідження, присвячені антропогенній перетвореності певної території та розробці відновних заходів щодо оптимізації стану природокористування. Здебільшого для визначення антропогенного навантаження використовувалась система п'ятибальної оцінки ранжування території розподілу земель за категоріями, запропонована Б. Кочуровим і Ю. Івановим [3]. Однак напрацювання щодо оцінки визначення показників антропогенного навантаження на басейни річок недостатньо висвітлені в літературі, тому не викликає сумніву, що тема дослідження є актуальною і важливою.

Мета і завдання дослідження

Мета дослідження - оцінка антропогенного навантаження та визначення екологічного стану басейну р. Турія для розробки заходів щодо поліпшення останнього. У процесі дослідження розв'язувались завдання: оцінити кількісно та якісно антропогенний стан у басейні річки за різними показниками в межах окремих підсистем; визначити рівень антропогенного навантаження та загальний екологічний стан басейну річки; запропонувати заходи для поліпшення тих чи інших показників окремих підсистем.

Вихідним матеріалом був паспорт р. Турія. Розрахунок антропогенного навантаження й оцінювання екологічного стану басейну річки виконувалися відповідно до методики визначення індукаційного коефіцієнта, розробленої А. Яциком [9].

Виклад основного матеріалу

Антропогенне навантаження визначається багатьма чинниками, основними з яких є: ступінь використання земельних ресурсів у басейні річки, кількість винесених біогенних речовин із сільськогосподарських об'єктів, інтенсивність використання водних ресурсів та їхня якість, водозабезпеченість населення в басейні річки або водойми. Тому в запропонованій методиці загальний стан басейну річки розглядається як чотири самостійні основні підсистеми: радіоактивне забруднення території; використання земель; використання річкового стоку; якість води. Згідно з методикою значення первинних показників підсистеми використання земельних і водних ресурсів трансформують у бали й надають якісну характеристику кожному з них. Потім розраховують комплексний показник і за шкалою визначають клас стану використання підсистеми. Загалом оцінку антропогенного навантаження на басейн річки шукаємо за індукаційним коефіцієнтом (ІКАН) згідно з формулою (1):

ІКАН = 0,3 Кзр - 0,2 Крс - 0,5 Кяв, (1)

де ІКАН - індукаційний коефіцієнт антропогенного навантаження на басейн річки; 0,3; 0,2; 0,5 - вагові коефіцієнти, які в сумі дорівнюють 1,0; Кзр, Крс, Кяв - комплексні показники використання земельних і водних ресурсів, якості води. Згідно з методикою [9] і формулою 1 нами виконано розрахунки антропогенного навантаження і визначено екологічний стан басейну р. Турія. Результати подано у табл. 1 і на рис. 1.

Відповідно до методики оцінка стану підсистеми "Радіоактивне забруднення території" в басейні р. Турія не враховувалась, оскільки радіоактивних елементів при дослідженні виявлено не було. Тому можна вважати, що екологічний стан басейну р. Турія оцінено як задовільний з кількісною мірою 0. Дана підсистема не впливатиме на розрахунок індукаційного коефіцієнта антропогенного навантаження.

Згідно з природно-сільськогосподарським районуванням України, басейн р. Турія загальною площею 2900 км2 розташований у Поліській Західній провінції. Елементами підсистеми "Використання земель" є показники лісистості (/Л), природного стану (/пе),сільськогосподарської освоєності (/ос), розораності (/Ор), урбанізації (/ур) та еродованості (/Єр) території басейну. Згідно з даними табл. 1 значення всіх показників, крім еродованості, належать до "значного" використання земель із кількісною мірою -4. А значення еродованості має рівень "дуже низький" з кількісною мірою 4 бали. Отже, комплексний показник Кзр становить -3,2 та визначає стан підсистеми "Використання земель" у басейні р. Турія як "вкрай незадовільний".

Таблиця 1

Розрахунок антропогенного навантаження і класифікація екологічного стану басейну р. Турія

Показник

Вихідні дані

Якісна оцінка

Кількісна

міра

Вагові коефіцієнти до показників

Підсистема "Використання земель"

Природна зона Полісся

Поліська Західна провінція

Лісистість, %

17,9

значний

-4

0,3

Природний стан, %

30

значний

-4

0,2

Сільгоспосвоєність, %

63,2

значний

-4

0,1

Розораність, %

36,7

значний

-4

0,2

Урбанізація, %

3,78

значний

-4

0,1

Еродованість, т/га рік

0,0028

дуже низький

4

0,1

Стан підсистеми

1,2-0,8-0,4-0,8

0,4 - 0,4

вкрай незадовільний

-3,2

0,3

Підсистема "Використання річкового стоку"

Фактичне використання річкового стоку, %

16,69

високий

-3

0,1

Безповоротне водоспоживання, %

8,14

низький

3

0,2

Скид води у річкову мережу, %

2,8

низький

3

0,3

Скид забруднених стічних вод, %

10,68

дуже високий

-5

0,4

Стан підсистеми

-0,3 - 0,6 - 0,9 - 2

поганий

-0,8

0,2

Підсистема "Якість води"

Індекс забруднення компонентами сольового складу

1

дуже чисті

3

Індекс трофосапробіологічних показників

3,2

досить чисті

1

Індекс специфічних показників токсичної дії

2,9

досить чисті

1

Інтегральний екологічний індекс

2,4

чисті

1

Стан підсистеми

Клас якості води

Категорія якості води

ІІ клас - добра

2 категорія - чисті води

чисті

1

0,5

Загальний екологічний стан басейну річки

Коефіцієнт антропогенного навантаження ІКАН

-0,62

Стан басейну І поганий

Оцінка екологічного стану річки за підсистемою "Використання річкового стоку" здійснюється за такими показниками: фактичне використання річкового стоку річок (дрс), безповоротне водоспоживання (дбс), скид води у річкову мережу (дсв) та скид забруднених стічних вод у річку (дсз). Кожне значення розраховувалось за окремою формулою з використанням таких даних, як об'єм забору води з річкової мережі (W3), об'єм втрат річкового стоку внаслідок відбору підземних вод, які гідравлічно пов'язані з річковою мережею (Wb), фактичний об'єм річкового стоку (Wo), об'єм скиду води в річкову мережу (WC), об'єм скиду в річкову мережу забруднених стічних вод (W3b).

Згідно з отриманими розрахунками (табл. 1) у басейні р. Турія зазначено низьке безповоротне водоспоживання і скиду води у річкову мережу з кількісною мірою 3, водночас спостерігався дуже високий скид забруднених стічних вод і високе використання річкового стоку та оцінено відповідно в -5 і -3 бали. Отже, стан підсистеми "Використання річкового стоку" у басейні р. Турія за рівнем водоспоживання класифіковано як "поганий" з кількісною мірою - 0,8.

Підсистема "Якість води" призначена для екологічного оцінювання якості поверхневих вод і класифікації стану басейну річки за рівнем антропогенного забруднення води. У цій підсистемі виділяють три блоки: індекс забруднення компонентами сольового складу води (/і), індекс трофосапробіологічних (еколого-санітарних) показників (/2) та індекс специфічних речовин токсичної дії (/з). Інтегральний екологічний індекс якості води (/е) є середнім арифметичним значенням попередніх трьох індексів. Насправді його велична дуже часто має наближений до дійсності характер забруднення води, тому якість у підсистемі доречно класифікувати за індексом трофосапробіологічних показників. Останні здебільшого характеризують звичайні, властиві водним об'єктам компоненти, концентрація яких у воді змінюється під впливом господарської діяльності.

За значенням індексу забруднення компонентами сольового складу (1) води є "дуже чистими", відповідають 1 категорії та мають кількісну міру 3. За значенням трофосапробіологічного індексу (3,2) та індексу специфічних речовин токсичної дії (2,9) води належать до 3 категорії, тобто є "досить чистими", отримали кількіс ну міру - 1. Загалом за інтегральним екологічним індексом (2,4) стан підсистеми "Якість води" у басейні р. Турія характеризується 2 категорією ІІ класу ("чисті") з кількісною мірою 1 (див. табл. 1).

Загальна оцінка антропогенного навантаження на басейн річки здійснюється за індукаційним коефіцієнтом, з використанням комплексних показників окремих підсистем і вагових коефіцієнтів (рис. 1). Загалом індукаційний коефіцієнт антропогенного навантаження на басейн р. Турія розраховується за формулою 1:

ІКАН = 0,3 X (-3,2) - 0,2 X (-0,8) - 0,5 х 1 = -0,62.

Отже, за результатами комплексної оцінки всіх підсистем екологічний стан басейну р. Турія класифікується як "поганий", а рівень антропогенного навантаження за величино ІКАН становить -0,62, що засвідчує про порушення норм господарювання в ньому під час використання земельних і водних ресурсів.

Рис. 1 Оцінка антропогенного навантаження на басейн р. Турія

З вищенаведених результатів видно, що в басейні р. Турія фіксувався "значний" рівень використання земель. Адже басейн річки зазнав значного меліоративного навантаження, що не могло не відобразитись на трансформації структури розподілу земель. Частка осушуваних земель у межах водозбору басейну коливалась від 16 до 50 %. Крім того, потрібно зазначити, що в басейні річки спостерігалось "високе" фактичне використання річкового стоку й "дуже високий" скид забруднених стічних вод у річку. До того ж неодноразово фіксувались випадки перевищення нормативів гранично допустимих концентрацій у місці випуску стічних вод із очисних споруд Ковельського водоканалу за хімічним споживанням кисню. Установлено, що найбільше забруднюючих речовин у воді спостерігалось у створах нижче житлово-промислових комплексів міст Ковель і Турійськ. Також було виявлено каналізаційний колектор, з якого в річку витікали неочищені господарсько-фекальні води. Хоча в останні роки відстежується спад виробництва деяких підприємств у м. Ковелі, зокрема "Ковельсільмаш", м'ясокомбінат, "Ковельмолоко" тощо, однак вони все ж таки залишаються головними джерелами забруднення хімічного складу води річки. Ще однією найгострішою проблемою сьогодення є повсюдне порушення водоохоронного режиму в населених пунктах, що розташовані в басейні р. Турія, зокрема в м. Ковель.

У зв'язку з вищесказаним для поліпшення екологічної ситуації в басейні р. Турія насамперед необхідно вжити таких заходів: 1) дотримуватись чинних вимог Природоохоронного законодавства та встановлених правил; 2) обмежити застосування азотних добрив з метою попередження їх потрапляння зі стоком від сільськогосподарських полів у воду річки; 3) обов'язково уздовж русел річок і по периферії боліт установити водоохоронні зони, де оранку і меліорацію слід категорично заборонити й дотримуватись режиму господарської діяльності в межах водоохоронних зон і прибережних смуг у басейні річки; 4) заплави річок бажано не меліорувати, а використовувати під сінокоси та місця випасу худоби; 5) зберігати заповідні території й ділянки річок з непорушеним природним режимом; 6) здійснювати контроль за скидами в річку, що надходять від промислових підприємств м. Ковеля та безпосередньо Ковельського водоканалу; 7) прокласти нові колектори від очисних споруд і провести реконструкцію мереж водовідведення, каналізаційних насосних станцій; 8) дотримуватись вимог очищення води; 9) ввести штрафні санкції за недотримання вимог діючого водоохоронного законодавства.

Висновки

На підставі проведених розрахунків можна стверджувати, що загалом екологічний стан басейну р. Турія визначається як "поганий", а рівень антропогенного навантаження за величиною індукаційного коефіцієнта становить -0,62. У басейні р. Турія радіоактивне забруднення земель відсутнє. Рівень використання земельних ресурсів у басейні є "вкрай незадовільним" з кількісною мірою -3,2. Стан підсистеми "Використання річкового стоку" класифіковано як "поганий" з кількісною мірою -0,8. Якість води в басейні р. Турія характеризується 2 категорією ІІ класу ("чисті" води) з кількісною мірою 1. Тому для поліпшення екологічного стану басейну річки пропонується дотримуватись чинного водоохоронного законодавства та першочергових заходів щодо зменшення використання земельних і водних ресурсів.

Отже, оцінка антропогенного навантаження на басейн річки є дуже важливою для формування природоохоронної діяльності та встановлення показників, що найбільше впливають на екологічний стан річки, з метою розробки інженерно-організаційних заходів з розв'язання існуючих проблем у її водозборі. Усе це окреслює перспективу подальших досліджень басейнів річок Волинської області.

Список використаних джерел

1. Районирование бассейна реки Западный Буг в зависимости от антропогенной нагрузки / Н. А. Клименко, Е. А. Лихо, Н. Н. Вознюк и др. // Материалы VII Междунар. конф. Варшава, 2005.

2. Кирилюк О. В. Оцінка перетвореності малих річкових басейнів як крок до визначення антропогенних змін гідроморфологічних умов / О. В. Кирилюк // Гідрологія, гідрохімія та гідроекологія: наук. зб. К., 2010. Т. 18.

3. Кочуров Б. И. Оцена эколого-хозяйственного состояния территории административного района / Б. И. Кочуров, Ю. Г. Иванов // География и природопользование. 1987. № 4.

4. Мисковець І. Я. Антропогенні зміни в басейнах малих річок (на прикладі Волинської області): автореф. дис.... канд. геогр. наук / І. Я. Мисковець. Чернівці, 2003.

5. Мороков В. В. Природно-экономические основы регионального планирования охраны рек от загрязнения / В. В. Мороков. Л., 1987.

6. Нетробчук І. М. Оцінка антропогенного навантаження на басейн верхньої Прип'яті в Ратнівському районі Волинської області / І. М. Нетробчук // Наук. записки Сумського держ. пед. ун-ту імені А. С. Макаренка. Географічні науки. Вип. 5 / за ред. Б. М. Нешатаєва, А. О. Корнуса та ін. Суми, 2014.

7. Тимченко З. В. Оцінка екологічного стану малих річок / З. В. Тимченко // Україна та глобальні процеси: географічний вимір. Т. К.; Луцьк, 2000.

8. Чир Н. В. Розрахунок ступеня антропогенного навантаження на ландшафти басейнів малих річок (на прикладі р. Вижівка) [Електронний ресурс] / Н. В. Чир. Режим доступу: https://dspace.uzhnu.edu.ua/ jspuо/handle/lоb/2804

9. Яцик А. В. Методичне керівництво по розрахунку антропогенного навантаження і класифікація екологічного стану басейну малих річок України / А. В. Яцик. К., 1992.

10. Яцик А. В. Водогосподарська екологія / А. В. Яцик. К., 2007.

References

1. Kyrylоuk O. V. Otsоnka peretvorenostо malykh rоchkovykh baseоnоv yak krok do vyznachennоa antropohennykh zmоn hоdromorfolohоchnykhumov / O.V. KyryNuk // ННгоІоШіа, hidrokhimiia ta hidroekolohiia: Naukovyi zWrnyk. K., 2010. Tom 18.

2. Klymenko N. A. Rabnyrovanye bassema reky ZapadnbN Buh v zavysymosty ot antropohennoi nahruzky / N. A. Klymenko, E. A. Lykho, N. N. Vozrnuk, Y. Y. Statnyk, E. B. Efymchuk // Materyalbi VII mezhdunarodnoi konferentsyy. Varshava, 2005.

3. Kochurov B. Y. Otsena эkoloho-khoziaistvennoho sostobnyb terrytoryy admynystratyvnoho rabna / B. Y. Kochurov, Yu. H. Yvanov // Heoh 4.

4. Myskovets I. Ya. Antropohenm zmby v basebakh malykh rbhok (na р^^і Volyns^ oblasti): avtoref. dys.kand. heohraf. nauk / I. Ya. Myskovets. Chermvtsh 2003.

5. Morokov V. V. Pryrodno^konomycheskye osnovы rehyonalnoho planyrovanyb okhranы rek ot zahriaznenyb / V. V. Morokov. L., 1987.

6. Netrobchuk I. M. Otsbka antropohennoho navantazhenma na basem verkhnoi P^ptet v Ratmvskomu rabm Volyns^ oblast /I.M. Netrobchuk // Naukovi zapysky Sumskoho derzhavnoho pedahohbhnoho umversytetu ^em A.S. Makarenka. Heohrafbhm nauky. Vyp.5: [za red. B.M. Neshatabva, A.O. Kornusa ta іп.].Sumy, 2014.

7. Tymchenko Z.V. Otsbka ekolohbhnoho stanu malykh rbhok / Z. V. Tymchenko // Ukraba ta hlobalm protsesy: heohrafichnyi vymb. T. 2. Kyw - Lutsk, 2000.

8. Chyr N.V. Rozrakhunok stupema antropohennoho navantazhenmana landshafty basebw malykh rbhok (na prykladi r. Vyzhwka) // ЕієИгоппуі resurs. Rezhym dostupu : https://dspace.uzhnu.edu.ua/jsprn/handle/Nb/2804

9. Iatsyk A. V. Metodychne kerivnytstvo po rozrakhunku antropohennoho navantazhenma і klasyfikatsna ekolohbhnoho stanu basebu malykh rbhok Ukraby / A. V. Yatsyk. Kyw, 1992.

10. Iatsyk A.V. Vodohospodarska ekolohna / A. V. Yatsyk. Kyw, 2007.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Екологічна оцінка природних умов басейну річки Устя. Фізико-географічна характеристика басейну. Кліматичні умови. Характеристика грунтового покриву в басейні річки Устя. Гідрологічні характеристики річки. Рекомендації по покращенню екологічного стану.

    курсовая работа [42,8 K], добавлен 27.09.2008

  • Фізико-географічна характеристика басейну річки Рудка. Умови формування поверхневого стоку. Гідрологічний режим річки. Природно-заповідні території Волинської області. Аналіз техногенного навантаження в басейні річки. Основні джерела забруднення річки.

    дипломная работа [192,7 K], добавлен 01.11.2010

  • Географічні, кліматичні та гідрологічні умови, рельєф, геологічна будова території. Використання земельних та водних ресурсів. Стан атмосферного повітря в басейні ріки. Екологічна оцінка стану гідрографічної мережі р. Турія. Оцінка якості річної води.

    дипломная работа [2,7 M], добавлен 23.05.2019

  • Аналіз природних умов басейну річки Замчисько: грунту рослинність, клімат, гідрогеологія. Оцінка впливу господарської діяльності на водозбір та хімічний склад вод річки. Антропогенне навантаження на басейн водойми, заходи реабілітації річкових екосистем.

    курсовая работа [803,7 K], добавлен 23.05.2019

  • Фізико-географічна характеристика басейну річки. Характеристика ґрунтового покриву в Сумській області. Гідрологічні характеристики річки. Розрахунок максимальних концентрацій забруднюючих речовин в атмосфері. Визначення небезпечної швидкості вітру.

    курсовая работа [182,3 K], добавлен 12.05.2011

  • Фізико-географічні умови формування р. Рось. Управління і використання водних ресурсів в басейні річки Рось в межах Київської області. Виконання програми державного водогосподарського моніторингу. Аналіз екологічного стану річки та шляхи його покращення.

    дипломная работа [2,1 M], добавлен 29.11.2012

  • Загальна характеристика річки, показники рибопродуктивності, гідробіологічний режим і стан річкової флори та фауни. Інтенсивність забруднення, санітарно-біологічний і мікробіологічний стан води, вплив антропогенних факторів на екологію річкового басейну.

    реферат [26,6 K], добавлен 08.11.2010

  • Фізико-географічна, гідробіологічна та морфометрична характеристики басейну річки, водний, гідрохімічний, термічний, льодовий режими та режим наносів. Антропогенний вплив на стік Дністра, аналіз екологічних проблем річки, необхідні водоохоронні заходи.

    практическая работа [37,4 K], добавлен 13.11.2010

  • Загальна характеристика Львівської області. Організація процедури екологічного моніторингу річки Полтва. Оцінка екологічного стану річки і характеристика основних учасників водогосподарського комплексу. Спостереження забруднень повітря і водного об'єкту.

    курсовая работа [254,1 K], добавлен 26.01.2012

  • Фізико-географічні умови розташування басейну річки Інгул. Характеристика біотичної складової екосистеми: рослинного, тваринного світу. Екологічна структура популяцій. Оцінка стану поверхні водозбору і оптимізації її структурно-функціональної організації.

    курсовая работа [5,7 M], добавлен 27.02.2014

  • Характеристика природно-кліматичних умов басейну річки Луга, її географічне розташування, геологічна будова та ґрунтовий покрив, рослинний і тваринний світ. Меліорація, сільськогосподарська діяльність, розрахунок інтегрального індексу екологічного стану.

    курсовая работа [7,6 M], добавлен 23.12.2015

  • Характеристика р. Інгулець, вплив гірничо-збагачувального комбінату (ГЗК) на води її басейну, а також оцінка сучасного стану вод річки. Балка Свистунова як основний забруднювач. Рекомендації щодо зменшення негативного впливу ГЗК на води р. Інгулець.

    курсовая работа [35,8 K], добавлен 08.05.2010

  • Оцінка сучасного стану управління водними ресурсами басейну Західного Бугу в межах Львівської області. Визначення впливу антропогенних факторів на екологічний стан басейну. Рекомендації щодо оптимізації екологічного моніторингу в басейні р. Західний Буг.

    дипломная работа [415,1 K], добавлен 13.05.2015

  • Загальні відомості про річку, її довжина та живлення. Сучасний стан річки, найболючіші проблеми погіршення екологічного стану. Забруднення річки, екологічна оцінка якості поверхневих вод. Притоки та населені пункти річки, природоохоронні території.

    презентация [3,5 M], добавлен 28.12.2012

  • Розподіл води на Землі: океани і моря, річки і озера, льодовики і запаси підземних вод. Загальне рівняння водного балансу. Приклади реалізації інженерно-екологічного принципу в промисловому водопостачанні. Комплексне використання водних ресурсів.

    реферат [21,2 K], добавлен 19.12.2010

  • Характеристика сучасного хімічного складу природних вод з точки зору оцінки їх якості. Аналіз домішок і сполук важких металів у природних водах. Фактори формування якості води, оцінка шкідливих характеристик забруднювачів, екологічні критерії якості.

    курсовая работа [1,5 M], добавлен 04.11.2011

  • Хімічний, бактеріологічний и технологічний аналіз води. Методика визначення показників її якості. Стан і використання водних ресурсів Херсонської області. Екологічна оцінка якості питної води і характеристика стану систем водопостачання та водовідведення.

    курсовая работа [430,5 K], добавлен 14.05.2012

  • Теоретичні основи дослідження якості води в річках, якість води та фактори, що її формують. Хімічний склад річкових вод, джерела та шляхи надходження забруднюючих речовин, вплив забруднень на екосистему річки. Методика дослідження якості води в річці.

    курсовая работа [147,7 K], добавлен 06.10.2012

  • Фізико-географічне та геоботанічне положення, кліматичні умови та гідрографія р. Дніпро. Характеристика тваринного та рослинного світу Дніпра. Стан підземних вод і радіаційне забруднення річки. Скидання забруднюючих речовин та проблеми збереження річки.

    курсовая работа [51,6 K], добавлен 27.02.2012

  • Оцінка природних умов басейну поверхневого водотоку, фізико-географічна характеристика басейну р. Луга, кліматичні й гідрологічні умови. Розрахунок впливу антропогенної діяльності учасників ВГК на стан річкового басейну. Умови скиду стічних вод у водойму.

    курсовая работа [452,9 K], добавлен 08.06.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.