Особливості просторового розподілу території Хорольського ботанічного саду

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості просторового розподілу території Хорольського ботанічного саду

Володимир Красовський, Таїсія Черняк, Олексій Зубенок

Хорольський ботанічний сад, Хорол, Україна

Резюме

просторовий ботанічний сад хорольський зонування

Викладено умови та проектне рішення просторового розподілу 18 га території новоствореного Хорольського ботанічного саду, висвітлено головні чинники, що вплинули на особливості розподілу. Показано значення функціонального зонування території, у результаті якого створено наукову (0,58 га), експозиційну (17,24 га) та адміністративно-господарську (0,18 га) зони. Зазначено, що проектом організації території Хорольського ботанічного саду (2014 р.) повною мірою обґрунтовано використання ботаніко-географічного, систематичного, флористичного, екологічного та декоративного принципів улаштування колекційно-експозиційних ділянок.

Повідомляється, що Хорольський ботанічний сад новостворена установа (Указ Президента України від 11.12.2009 р. № 1041 «Про створення Хорольського ботанічного саду»), що розпочала функціонувати лише в кінці 2011 року (Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 18.10.2011 р. № 395 «Про затвердження положення про Хорольський ботанічний сад»), проте на сьогодні вже реконструйовано ділянку дубового гаю та закладено науково-дослідну ділянку саду субтропічних плодових культур, ділянку парку юрського періоду, частково - ділянку горіхового саду, готується земельна ділянка для закладки райського саду. Підкреслено, що резервом для примноження плодових культур у лісостеповій зоні України є окремі субтропічні види, адже за низкою господарських показників вони відповідають вимогам сучасного плодівництва, бо володіють підвищеною стійкістю до хвороб і мало вражаються шкідниками, мають високу регенеративну здатність, а отже, швидко відновлюються в разі пошкоджень, рано вступають у репродуктивну фазу розвитку. Указуємо, що вагомим аргументом є й такий фактор, як глобальне потепління клімату, оскільки інтродукція субтропічних видів здійснюється з півдня на північ. Показано, що Хорольський ботанічний сад - територія, призначена для вирощування та вивчення різних рослинних організмів і їх угрупувань у типових для Лісостепу України екологічних умовах. Створені ботанічні колекції нових, рідкісних та екзотичних рослин наочно демонструють розвиток просторового розподілу території ботанічного саду й вирішують питання збереження біорізноманіття й генофонду рослин, теоретичних і практичних питань інтродукції й акліматизації рослин, ландшафтної архітектури та пропаганди природоохоронних знань.

Ключові слова: експозиційна ділянка, інтродукція, колекція, субтропічні види.

Resume

The Special Features of Space Dividing of Khorol Botanical Garden Territory

Volodymyr Кrasovsky, Taisiya Chernyak, Оleksii Zubenok

Khorol Botanical Garden, Khorol, Ukraine

It was given conditions and the project decision of spatial distribution of the territory 18 hectares of Khorol botanical garden and determined main factors influenced on special features of distribution. It was shown the meaning of functional zoning of the territory as a result of foundation scientific (0,58 ha), display (17,24 ha) and administrative-economical (0,18 ha) zones. It was marked, the project of organization of the territory of Khorol botanical garden (2014) explains fully the using of botanical-geographical, systematic, floristic, ecological and decorative principles of location of collection and display plots. It is reported, Khorol botanical garden is a new-created establishment (The decree of the Ukrainian President from 11.12.2009. № 1041 «About foundation of Khorol botanical garden») it began its activity only at the end of 2011 year (The decree of the Ministry of ecology and natural resources of Ukraine from 18.10.2011 № 395 «About confirming the position of Khorol botanical garden») but nowadays the plot of oak grove is reconstructed and it is placed a scientific-research plot of the subtropical fruit garden, the plot of the Jurassic period, partly the plot of nut garden, a plot for paradisial garden is being. It is underlined, the reserve for increasing of fruit crops in the forest-steppe zone of Ukraine are some subtropical species because they respond to the requirements of modern fruit-growing because they have high resistibility to diseases, they have high regenerative ability and they have ability to recommence immediately after damaging and have early reproductive development phase. It is specified, the important argument is global warming of climate, as introduction of subtropical fruit species takes place from south to north. It is shown, the territory of Khorol botanical garden is appointed for growing and researching of different plants and their groups in ecological conditions that are typological for forest-steppe zone of Ukraine. The grown botanical collections of new, rare and exotic plants demonstrates evidently the development of spatial distribution of the territory of the botanical garden and decide the questions of maintenance of biodiversity and gene fund of plants, theoretical and practical tasks of introduction and acclimation of plants, landscape architecture and propaganda of nature protection knowledge.

Key words: a display plot, introduction, collection, subtropical species.

Вступ

Як відомо, ботанічний сад це науково- дослідна, навчально-допоміжна й культурно-освітня установа, де культивують і вивчають рослини, пропагують ботанічні знання. Основу ботанічних садів становлять колекції живих рослин, котрих вирощують у відкритому ґрунті й оранжереях, а також використовують для дослідницьких робіт та для влаштування експозицій [2, 4]. Ботанічні сади належать до штучно створених поліфункціональних об'єктів природно-заповідного фонду України.

Становлення ботанічних садів в Україні має цікаву історію. У XVIII ст. прототипами сьогоднішніх ботанічних садів були так звані аптекарські сади. Першими інтродукційними центрами, які зробили помітний внесок у збагачення флори України, були ботанічні сади, засновані на початку XIX ст. (акліматизаційний сад В. М. Каразіна; ботсади при Харківському, Львівському, Київському університетах, при ліцеї в Кременці, Нікітський імператорський ботсад) [6]. Перші ботанічні сади виникали стихійно, без детального дослідження просторової структури та розробки конкретного плану колекційних ділянок.

На сьогодні на території України нараховується 30 ботанічних садів, останній із них створено у 2009 р. - це Хорольський ботанічний сад загальнодержавного значення.

Згідно з фізико-географічним районуванням, територія Хорольського ботанічного саду належить до Північної області Придніпровської рівнини Лівобережно-Дніпровської Лісостепової провінції лісостепової зони. Лісостепова зона цієї території характеризується ландшафтами лісостепового типу зі складним чергуванням природних комплексів з опідзоленими ґрунтами, які сформувалися на легкосуглинистих лесових породах.

Умовно територію Хорольського ботанічного саду можна поділити на три частини - північну, південну та центральну.

Рельєф північної частини відносно рівний. Абсолютні відмітки території коливаються від 130-135,5 м над рівнем моря з ухилом її до 8 градусів. На цій території міститься місцева ботанічна пам'ятка природи «Дубовий гай». Південна частина території - це круті, місцями пологі схили з акацієво-дубовими насадженнями. Абсолютні відмітки її коливаються в межах 110-135 м, ухил території становить понад 15 градусів. Центральна частина саду - це територія з наявним каскадом ставків.

Нині накопичено масив інформації щодо особливостейзонування, основних

принципів архітектурно-планувального та еколого-ландшафтного облаштування територій, типів експозицій у ботанічних садах [1, 3, 9].

Головноюціллюпросторового

розподілу території ботанічного саду є зонування його території та розподіл окремих зон на колекційні ділянки.

Відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» [5] зонування території ботанічних садів проводиться згідно з Положенням про ботанічний сад та Проектом організації територіїботанічного саду,що

розробляється спеціалізованими науковими установами та проектними організаціями й затверджується органом, у підпорядкуванні якого перебуває ботанічний сад. Згідно зі статтею 32 цього ж закону в межах ботанічних садів для забезпечення необхідного режимуохоронита

ефективного використання можуть бути виділені такі зони:експозиційна

(її відвідування дозволяється в порядку, що встановлюється адміністрацією ботанічного саду) наукова (до складу зони входять колекції, експериментальні ділянки тощо, на її відвідування мають право лише співробітники ботанічного саду у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків, а також спеціалісти інших установ із дозволу адміністрації саду), заповідна (її відвідування забороняється, крім випадків, коли проводяться наукові спостереження), адміністративно-господарська.

Оскільки основу ботанічних садів становлять колекції живих рослин, розвиток новостворених ботанічних садів, як і тих, що давно існують, неможливий без залучення різних видів, форм та сортів рослин з інших географічних районів. У цьому полягає велике значення інтродукції рослин, теоретичні засади якої ґрунтуються на практичному досвіді [12]. Слід брати до уваги й те, що сучасні поглиблені дослідження біології росту, розвитку та плодоношення рослин із корисними властивостями [7, 11, 13, 14] сприяють подальшій цілеспрямованій інтродукційній діяльності ботанічних садів.

Зважаючи на те, що Хорольський ботанічний сад - новостворений природоохоронний об'єкт, наукова громадськість мало поінформована про його просторовий розподіл, а саме зонування та ботанічні ділянки.

Мета досліджень - викласти умови, проектне рішення просторового розподілу території новоствореного Хорольського ботанічного саду, а саме зонування та проектовані ботанічні ділянки, показати розвиток ботанічного саду в аспекті влаштування наукових й експозиційних ботанічних ділянок.

Матеріали й методи досліджень

Ботанічна ділянка наукової зони - сад субтропічних плодових культур, ботанічні ділянки експозиційної зони - дубовий гай, парк юрського періоду, горіховий сад Хорольського ботанічного саду.

Методи досліджень - натурні обстеження, польові спостереження, біометричні вимірювання, порівняння, систематика, опис.

Результати дослідження та їх обговорення

Хорольський ботанічний сад створено з метою більш ефективного використання в наукових, природоохоронних, фітомеліо- ративних, рекреаційних та навчально- виховних цілях території міста площею 18 га, частина якої за своїм рельєфом непридатна для виробничої діяльності. Водночас створення ботанічного саду позитивно вплинуло на екологічний стан міста Хорол, а також розширило мережу природно-заповідного фонду України.

При розробці проекту організації території Хорольського ботанічного саду (2014р.) головними чинниками, які вплинули на особливості просторового розподілу території новоствореного ботанічного саду, є унікальні природні ландшафти - естетично привабливі яружні форми рельєфу, глибокий заліснений яр із відрогами та розміщені в ньому чотири мальовничі ставки, що утворюють каскад, дубовий гай, відносно рівна й відкрита ділянка між дубовим гаєм та північним бортом яру, освітлення ділянок сонячним промінням, а також умови містобудівної ситуації, насамперед розміщення пішохідного зв'язку з центром міста, входів у ботанічний сад та під'їзних шляхів.

У процесі науково-дослідних і проектних робіт визначено планувальну структуру ботанічного саду, розміщення наукових та експозиційних ботанічних ділянок (рис. 1), експлікацію яких наведено в табл. 1, порядок трасування алей і доріжок, розміщення господарських споруд.

У кінцевому результаті це дало змогу здійснити зонування території ботанічного саду й визначити наукову (0,58 га), експозиційну (17,24 га) та адміністративно- господарську (0,18 га) зони. Відповідно до чинного законодавства потрібно було виділити й заповідну зону, проте її не визначемо, оскільки на території ботанічного саду відсутні заповідні об'єкти.

Рис. 1. Схема наукових та експозиційних ділянок Хорольського ботанічного саду (картосхема з проекту організації території)

Таблиця 1Експлікація ботанічних ділянок Хорольського ботанічного саду

Проектом організації території Хорольського ботанічного саду повною мірою обґрунтовано використання ботаніко-географічного, систематичного, флористичного, екологічного та декоративного принципів улаштування наукових та експозиційних ботанічних ділянок. Це дає змогу розпочати збір живих колекцій різних видів рослин місцевої, вітчизняної й іноземної флор.

Незважаючи на те, що Хорольський ботанічний сад новостворена установа (Указ Президента України від 11.12.2009 р. № 1041 «Про створення Хорольського ботанічного саду») та функціонувати розпочав лише в кінці 2011 р. (Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 18.10.2011 р. № 395 «Про затвердження положення про Хорольський ботанічний сад») на сьогодні вже реконструйовано експозиційну ботанічну ділянку дубового гаю й закладено науково-дослідну ділянку саду субтропічних плодових культур, експозиційну ботанічну ділянку парку юрського періоду, частково експозиційну ботанічну ділянку горіхового саду, готується земельна ділянка для закладки експозиційної ділянки райського саду.

Потрібно відзначити, що до початку заснування ботанічного саду на території дубового гаю, який має площу 2,55 га та є головною площею ботанічного саду, зростало 135 екземплярів дуба звичайного й один екземпляр дуба північного. У процесі інвентаризації три дерева дуба звичайного як сухостійні та аварійні видалено, в інших проведено санітарну

Систематика обрізку крон і визначено приблизний вік за біометричними вимірами, які показали, що 2 дерева дуба звичайного мають вік до 100 р., 116 дерев перебувають на рубежі 100-200 р., 14 дерев на рубежі 200-300 р., максимальна висота насаджень дубу перебуває в межах 25 м.

Зростаючи в максимально сприятливих умовах лісостепової зони України, незважаючи на часткове пошкодження шкідниками та враженість хворобами, а в окремих екземплярів і незначну дуплистість, дорослі дерева дуба звичайного, будучи домінантою колекції, мають значний та високий рівень декоративності, задовільний ботаніко- екологічний стан, належать до вікових і багатовікових, а отже, мають історичну та наукову цінність.

Протягом 2015-2016 рр. на території дубового гаю проводили роботи з видалення малоцінних з огляду створюваної колекції порід дерев і їх самосіву (клен несправжньоплатановий (Acer pseudoplatanus L.), липа серцелиста (Tilia cordata Mill.), груша звичайна (Pyrus communis L.), в'яз гладкий (Ulmus laevis Pall.), клен гостролистий (Acer platanoides L.), береза зависла (Betula pendula Roth.), шовковиця біла (Morus alba L.), горобина звичайна (Sorbus aucuparia L.), тополя чорна (Populus nigra L.)), а на вивільненій площі закладені насадження дуба з різною мозаїкою листя, у результаті чого ботанічну колекцію поповнено, систематику видів та різновидів якої наведено в табл. 2.

Таблиця 2

Має неабияке значення й те, що частину площі дубового гаю сплановано завезеним ґрунтом, установивши дерев'яні лави та урни, облаштовано місця для короткочасного відпочинку громадян, по периметру території дубового гаю у вигляді живої загорожі висаджено кущі бирючини звичайної (Ligustrum vulgare L.). Як результат, дубовий гай набув паркового вигляду, що позитивно позначилося на кількості відвідувачів ботанічного саду.

Резервом для примноження плодових культур у лісостеповій зоні України є окремі субтропічні види. Створюючи сад субтропічних плодових культур, пішли на такий експеримент з огляду на те, що за низкою господарських показників вони відповідають вимогам сучасного плодівництва, бо володіють підвищеною стійкістю до хвороб та мало вражаються шкідниками, мають високу регенеративну здатність, а отже, швидко відновлюються у разі пошкоджень, рано вступають у репродуктивну фазу розвитку, плоди й інші частини рослин мають високий уміст біологічно активних речовин. Крім того, їхні плоди приємні на смак, придатні для вживання у свіжому та переробленому вигляді. Вагомим аргументом є й такий фактор, як глобальне потепління клімату, оскільки інтродукція субтропічних видів здійснюється з півдня на північ.

У квітні 2014 р. на території наукової зони Хорольського ботанічного саду на площі 0,26 га започатковано облаштування дослідно-колекційної ділянки з вирощування субтропічних плодових культур у відкритому ґрунті. Ця колекція є одним із кроків на шляху організації науково-дослідної бази ботанічного саду, оскільки забезпечує проведення фундаментальних і прикладних науково- дослідних робіт з інтродукції, акліматизації, селекції, розмноження рослин, сприяє збільшенню в лісостеповій зоні України видової різноманітності плодових рослин із корисними властивостями. Систематику рослин ботанічної колекції саду субтропічних плодових культур наведено в табл. 3.

Ака Селловова вирощується у вигляді невеликого дерева, на зиму, пересаджена в контейнер, переноситься в приміщення. Гранатник зернястий та інжир звичайний формуються у вигляді кущів і культивуються як укривні на зиму культури.

При створенні парку юрського періоду використано реліктовий вид гінкго дволопатеве (Ginkgo biloba L.) з родини гінкгові (Ginkgoaceae Engelm.) який зберігся як залишок флори минулих геологічних епох та має низку ознак, характерних для давно вимерлих груп рослин.

Таблиця 3Систематика рослин саду субтропічних плодових культур

Сіянці гінкго вирощено з насіння, переданого у 2013 р. в дарунок Хорольському ботанічному саду доцентом Полтавської державної аграрної академії В. М. Самородовим. Отже, маючи власний посадковий матеріал гінкго дволопатевого, у 2016 р. на площі 0,13 га розпочато закладку колекції рослин парку юрського періоду. На сьогодні на експозиційній ділянці, що створена в пейзажному стилі зростає 20 екземплярів рослин гінкго.

Закладку горіхового саду, що має площу 0,42 га, розпочато висадкою у 2014 р. на крутосхилі балки п'яти екземплярів п'ятирічних сіянцевих рослин ліщини ведмежої, насіння якої заготовлене в НБС ім. М. М. Гришка НАН України в 2009 р.

На сьогодні колекція горіхового саду представлена 11 видами (табл. 4) частину з яких (горіх сірий, горіх маньчжурський, горіх чорний, горіх серцевидний) вирощено з насіння, заготовленого у 2012 р. в Криворудському дендропарку.

Висновки

Хорольський ботанічний сад - територія, призначена для вирощування й вивчення різних рослинних організмів та їх угрупувань у типових для Лісостепу України екологічних умовах. Хорольський ботанічний сад належить до ботанічних садів із чітко поетапною програмою будівництва та закладання колекційних ділянок. Просторовий розподіл території ботанічного саду на експозиційну, науковуСистематика рослин горіхового саду та господарську зони, а перші дві - на 35 ботанічних колекційних ділянок, сприяє впорядкуванню території та посиленню композиційної виразності середовища.

Таблиця 4

Примітка. У статті ботанічні назви рослин подані за даними наукових публікацій [8, 10, 14].

Створені ботанічні колекції «Дубовий гай», «Сад субтропічних плодових культур», «Горіховий сад» наочно демонструють розвиток просторового розподілу території ботанічного саду та вирішують питання збереження біорізноманіття й генофонду рослин, теоретичних і практичних питань інтродукції й акліматизації рослин, ландшафтної архітектури та пропаганди природоохоронних знань, а отже, виконання функцій установи:природоохоронної, наукової та просвітницької.

Цінність створених колекцій у Хорольському ботанічному саду не обмежується лише територією ботанічного саду, оскільки досліджувані рідкісні види рослин за рахунок розмноження широко використовуються в озелененні парків, скверів і вулиць міста Хорол та сільських населених пунктів району.

Література

1. Бём, Честмир; и др. Энциклопедия садовода, 4-е изд.; Артия: Прага, 1994.

2. Біологічний словник; Ситник, К. М.; Топачевський, О. П., Ред.; Голов. ред. УРЕ: Київ, 1974; с 67.

3. Блок, Г. Ф. Строим из живих деревьев: пер. с нем.; БХВ-Петербург: Санкт-Петербург, 2010.

4. Екологічна енциклопедія; Толстоухов, А. В., Ред.; ТОВ «Центр екологічної освіти та інформації»: Київ, 2007; Т. 1, с 101.

5. Закон України «Про природно- заповідний фонд України» від 16.06.1992 р. № 2456-ХІІ

6. Заповідні території України. Ботанічні сади та дендропарки: науково- довідникове видання; Черевченко, Т. М.; Волков, С. С., ред.; ТОВ «РСК» Максимус»: Київ, 2010.

7. Казас, А. Н.; Литвинова, Т. В.; Мязина, Л. Ф.; и др. Субтропические плодовые и орехоплодные культуры: научно-справочное издание; ИТ «Ариал»: Симферополь, 2012.

8. Каталог растений Центрального ботанического сада им. Н. Н. Гришко: справочное пособие; Кохно, Н. А., ред.; Наук. думка: Киев, 1997.

9. Кузнецов, С. И.; Клименко, Ю. А.; Миронова, Г. А.; и др. Формирование основных типов экспозиций в ботанический садах и дендропарках; Наук. думка: Киев, 1994.

10. Меженський, В. М.; Меженська,

Л. О.; Якубенко, Б. Є. Нетрадиційні ягідні культури: рекомендації з селекції та розмноження; ЦП «Компринт»: Киев, 2014.

11. Федоренко, В. С. Субтропические и тропические плодовые культуры: учеб. пособие; Выща шк.: Киев, 1990.

12. Черевченко, Т .М.; Рахметов, Д. Б.; Гапоненко, М. Б.; та ін. Збереження та збагачення рослинних ресурсів шляхом інтродукції, селекції та біотехнології: монографія; Фітосоціоцентр: Київ, 2012.

13. Черевченко, Т. М. Використання

субтропічних і тропічних рослин в озелененні мегаполісів. Роль ботанічних садів і дендропарків у збереженні та збагаченні біологічного різноманіття урбанізованих територій, Матеріали міжнародної наукової конференції, Київ, Україна, травень 28-31;2013;

Радченко, В. Г., ред.; НЦЕБМ НАН України, ПАТ «Віпол»: Київ, 2013; с 93-94.

14. Щепотьєв, Ф. Л.; Павленко, Ф. А.; Ріхттер, О. А. Горіхи, 2-ге вид. перероб і доп.; Урожай: Київ, 1987.

Размещено на Allbest.ru