Главная Коллекция "Revolution" Экология и охрана природы Екологічна оцінка якості води р. Стир у місті Луцьку

Екологічна оцінка якості води р. Стир у місті Луцьку

Оцінка якості води річки Стир та аналіз динаміки змін, а також установлення джерел її забруднення. Систематизація вихідних гідрохімічних, гідрофізичних матеріалів в пунктах спостережень, ураховуючи терміни відбору проб, просторового і часового розподілу.

Рубрика Экология и охрана природы
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 25.11.2020
Размер файла 29,9 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Екологічна оцінка якості води р. Стир у місті Луцьку

Ірина Нетробчук, Віта Гашинська

Актуальною проблемою сьогодення є забруднення річок в Україні загалом та в містах Волинської області зокрема, оскільки зараз недостатньо виконуються природоохоронні заходи. Тому оцінка якості поверхневих вод є важливою. Екологічну оцінку якості води р. Стир у м. Луцьку виконано за середньорічними значеннями блокових й інтегрального екологічного індексів за період 2007-2016 рр. Визначено, що за інтегральною екологічною оцінкою якість води р. Стир у пункті 1 км вище від міста за середніми та найгіршими величинами належала до 2 категорії ІІ класу («дуже добрі», «чисті»). Проаналізовано, що на ділянці 1,5 км нижче від міста за усередненим значенням загального екологічного індексу якість води р. Стир за середніми величинами оцінено 2 категорією, а за найгіршими величинами - 3 категорією ІІ класу якості («добрі», «досить чисті» води). Основними джерелами забруднення р. Стир є недостатньо очищені каналізаційні стічні води від очисних споруд міста, зливові стоки дощових і талих вод. Запропоновано рекомендації щодо покращення екологічного стану басейну річки.

Ключові слова: річка, оцінка, якість води, категорія, клас, індекс, джерело забруднення.

Нетробчук Ирина, Гашинская Вита. Экологическая оценка качества воды реки Стырь в городе Луцк

Актуальной проблемой нынешнего времени является загрязнение рек в Украине в целом и в городах Волынской области в частности, поскольку сейчас недостаточно выполняются природоохранные мероприятия. Поэтому оценка качества поверхностных вод важна. Экологическая оценка качества воды р. Стырь в г. Луцке выполнена по среднегодовым значениям блочных и интегрального экологического индексов за период 20072016 гг. Определяется, что по интегральной экологической оценке качество воды р. Стырь в пункте 1 км выше города за средними и наихудшими величинами принадлежало ко 2 категории ІІ класса («очень добрые», «чистые»). Установлено, что на участке 1,5 км ниже города за усредненным значением общего экологического индекса качество воды р. Стырь за средними величинами оценивается 2 категорией, а за наихудшими величинами - 3 категорией ІІ класса качества («добрые», «достаточно чистые» воды). Основными источниками загрязнения р. Стырь являются недостаточно очищенные канализационные сточные воды от очистных сооружений города, ливневые стоки дождевых и талых вод. Даются рекомендации относительно улучшения экологического состояния бассейна реки.

Ключевые слова: река, оценка, качество воды, категория, класс, индекс, источник загрязнения.

Netrobchuk Iryna, Gashynska Vita. Environmental Assessment of the Water Quality of Styr River in the City Lutsk

Pollution of rivers in Ukraine in general and in the cities of Volyn region in particular is current problem, because environmental protection measures are not sufficiently implemented. Therefore, the assessment of surface water quality is important. The environmental assessment of the water quality of Styr in Lutsk was performed on the average annual values of block and integral ecological indexes for the period of 2007-2016. According to the integrated environmental assessment, it was determined that, the water quality of the Styr River at 1 km above the city for the average and worst quantities belonged to 2 categories of 2nd grade («very good», «pure»). It was analyzed that on the site 1,5 km below the city, the water quality of the river Styr by the average values is estimated by the 2nd category for the average value of the general ecological index, and by the worst values it is the 3rd category of the 2nd class of quality («good», «fairly clean» water). The main sources of contamination of the Styr River are insufficiently cleaned sewage from the sewage treatment facilities of the city, storm drains of rain and thawed waters. Recommendations for improvement of the ecological state of the river basin are proposed.

Key words: river, estimation, water quality, category, class, index, source of pollution.

Постановка наукової проблеми та її значення

Проблему забруднення р. Стир недостатньо очищеними каналізаційними стічними водами від очисних споруд міста, що експлуатуються КП «Луцькводоканал» упродовж 2015-2016 рр., дуже широко обговорювали в засобах масової інформації, адже якість води характеризує відповідність хімічного складу й властивостей води вимогам конкретних водокористувачів. Так, вода р. Стир використовується для задоволення господарсько-побутових, виробничо- технічних потреб, але вона не застосовується в господарсько-питному водопостачанні міста, оскільки для цього використовуються підземні води.

Із плином часу місто розвивається, зростає кількість населення, відбувається трансформація природних ландшафтів унаслідок щільної забудови, асфальтування території, спорудження й експлуатації промислово-комунальних об'єктів, крупних водозаборів підземних вод. Це, насамперед, створює значний техногенний тиск на водні об'єкти міста, змінюючи їх гідрологічний режим і якість води. Наразі найбільшою проблемою міста все ж таки залишається забруднення поверхневих вод також зливовими стоками дощових та талих вод. У зв'язку з відсутністю централізованої дощової каналізаційної мережі й очисних споруд дощових і талих вод усі вони потрапляють у відкриті водні об'єкти міста. Лише окремі підприємства обладнані очисними спорудами дощових стоків, хоча технологічні схеми їх очистки на сьогодні досить примітивні.

Заслуговує на увагу й те, що в останні роки значно зменшились обсяги надходження стічних вод на міські очисні споруди, оскільки деякі великі підприємства або припинили свою роботу загалом (ПП «Волвест-М», міський молокозавод, ВАТ «Спектр» та ін.), або їхні виробничі потужності значно скоротилися. Також треба відзначити, що міські каналізаційно-очисні споруди потребують проведення капітального ремонту наявних ступенів очистки й трубопроводів, реконструкції та розширення за рахунок будівництва другого каскаду біоставків. Очищення наявних біоставків не проводили з часу їх будівництва. На сьогодні вони значно замулені та дуже забруднені і є джерелом вторинного забруднення стічних вод, які після цього скидаються в р. Стир. У зв'язку з цим тема дослідження є актуальною й не викликає сумніву.

Аналіз досліджень із цієї проблеми

Оцінку якості води з різних позицій виконано в низці наукових досліджень. Екологічну оцінку якості води річок Волинської області та їх картографічний аналіз подано в дослідженнях А. В. Яцика, І. В Гопчака [7]. Екологічну оцінку якості поверхневих вод р. Цир за категоріями здійснили О. О. Цьось [6], а р. Стохід - М. В. Боярин, І. М. Нетробчук [1]. Результати оцінки екологічного стану басейну р. Стрипа й заходи щодо його поліпшення розглянуто в праці О. А. Караїм, І. М. Панасюк [2]. Дослідження динаміки забруднення води р. Стир у місті Луцьку проведено Я. О. Мольчаком [4], Нетробчук І. М. [5]. З огляду на вищесказане випливає, що проблема забруднення поверхневих вод у м. Луцьку, зокрема р. Стир, є сьогодні дуже важливою. Отже, виникла необхідність подальшого проведення дослідження екологічної оцінки якості води р. Стир у м. Луцьку.

Мета та завдання дослідження. Мета статті - оцінка якості води р. Стир у м. Луцьку та аналіз динаміки змін за період 2007-2016 рр., а також установлення джерел її забруднення. У процесі дослідження виконували такі завдання: систематизувати вихідні гідрохімічні, гідрофізичні матеріали в пунктах спостережень, ураховуючи терміни відбору проб, просторовий і часовий розподіли показників; виконати екологічну оцінку якості води р. Стир за середніми та найгіршими величинами згідно з наявною методикою; проаналізувати динаміку змін якості води в часовому й просторовому розрізі; виявити джерела забруднення води р. Стир.

Матеріали та методи дослідження

Вихідними матеріалами слугувала інформація відділу гідрології Волинського обласного центру з гідрометеорології, отримана за спостереженнями на двох гідрологічних постах: р. Стир - м. Луцьк (1 км вище від міста) та р. Стир - м. Луцьк (1,5 км нижче від міста) за період 2007-2016 рр. Для дослідження використано комплексний і системний підхід, зокрема статистичний, порівняльно-описовий методи.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження

Луцьк розміщений на першій надзаплавній (правій і лівій) терасі та прилеглій до р. Стир місцевості. Основна частина Луцька, у т. ч. й центр міста, лежить на правому березі р. Стир. У межах міста р. Стир приймає притоки - малі річки Сапалаївку, Жидувку, Омеляник. Їхні басейни майже повністю входять у межі міста. Характеристику р. Стир та її приток на території міста Луцьк знаходимо в роботі [4].

Екологічну оцінку якості води р. Стир у м. Луцьку виконано відповідно до «Методики екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями» [3]. Вона ґрунтується на визначенні середніх і найгірших величин показників трьох блоків: індекс компонентів сольового складу води (ІА), індекс еколого-санітарних критеріїв (ІВ) й індекс умісту специфічних речовин токсичної дії (ІС). Вони віддзеркалюють широкий спектр гідрофізичних, гідрохімічних, гідробіологічних та інших показників водних екосистем. Інтегральний екологічний індекс (ІЕ) обчислюють як середнє суми значень трьох блокових індексів. На основі значень блокових й інтегрального індексів визначаються приналежність вод до певного класу та категорії якості води за екологічною класифікацією (табл.1).

Як видно з розрахунків, усереднене багаторічне значення індексів блоку компонентів сольового складу ІА за середніми величинами в обох пунктах спостереження за період (2007-2016 рр.) становило 1,1 та визначило води р. Стир 1 категорією І класом якості («відмінні» за їхнім природним станом, «дуже чисті» за ступенем чистоти). Потрібно відзначити, що за багаторічну просторово- часову динаміку в обох пунктах спостереження показник ІА збільшився до 1,3 у 2014 р. та 2016 р. й охарактеризував води також 1(2) субкатегорією якості води («відмінні», «дуже чисті» з тенденцією наближення до категорії «дуже добрих», «чистих»). Водночас у пункті спостереження 1,5 км нижче від міста у 2016 р. фіксували значення ІА (1,6), що віднесло води до 2 категорії ІІ класу якості («дуже добрі» за їхнім природним станом, «чисті» за ступенем чистоти).

якість вода річка забруднення

Таблиця 1

Значення блокового та екологічного індексів за категоріями якості води р. Стир у м. Луцьку за матеріалами спостережень 2007-2016 рр.*

Назва створу

Рік

Значення блокового індексу, іа

Категорія якості води

Значення

блокового індексу, ІВ

Категорія якості води

Значення

блокового індексу, ІС

Категорія якості води

Значення

екологічного індексу,

ІЕ

Категорія якості води

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

р. Стир - м. Луцьк (1 км вище від міста)

2007

1

1

3,5

3

1,7

2

2

2

1,3

1

3,8

4

1,7

2

2,3

2

2008

1

1

3,6

4

2

2

2,2

2

1

1

4

4

2,5

2

2,5

2

2009

1

1

3,1

3

2,5

2

2,2

2

1,3

1

4

4

2,8

3

2,7

3

2010

1

1

3,5

3

2

2

2,2

2

1,6

2

3,8

4

2,5

2

2,7

3

2011

1

1

3,2

3

1,5

1

1,6

2

1

1

3,8

4

2

2

2,3

2

2012

1

1

3,1

3

1,5

1

1,9

2

1,6

2

3,6

4

1,5

1

2,3

2

2013

1

1

3,4

3

2

2

2,1

2

1

1

3,7

4

2,5

2

2,4

2

2014

1,3

1

3,1

3

1,5

1

2

2

1,3

1

3,6

4

1,5

1

2,2

2

2015

1

1

3,4

3

1,5

1

2

2

1

1

3,5

3

2,5

2

2,3

2

2016

1,3

1

3,6

4

1,5

1

1,8

2

1,6

2

4,1

4

2,5

2

2,8

3

Середнє

1,1

1

3,4

3

1,7

2

2

2

1,3

1

3,8

4

2,2

2

2,5

2

р. Стир - м. Луцьк (1,5 км нижче міста)

2007

1

І

3,7

4

1,8

2

2,2

2

1,6

2

4,5

4

2,1

2

2,8

3

2008

1

1

2,6

3

3,2

3

2,3

2

1

1

4,2

4

4

4

3,1

3

2009

1

1

3,8

4

3,1

3

2,7

3

1,3

1

4,2

4

3,6

4

3,0

3

2010

1,3

1

3,8

4

2,2

2

2,4

2

1,6

2

4

4

2,4

2

2,7

3

2011

1

1

3,4

3

2,5

2

2,3

2

1,3

1

4,2

4

2,7

3

2,8

3

2012

1

1

3,9

4

2,2

2

2,4

2

1,3

1

4

4

2,2

2

2,5

2

2013

1

1

3,6

4

3

3

2,5

2

1

1

5

5

3,2

3

3,1

3

2014

1,3

1

3,1

3

2,2

2

2,2

2

1,6

2

4,2

4

2,2

2

2,6

3

2015

1

1

3,5

3

3

3

2,5

2

1,3

1

4,5

4

3,5

3

3,1

3

2016

1,6

2

3,6

4

2,5

2

2,6

3

1,6

2

4,6

5

2,7

3

3

3

Середнє

1,1

1

3,5

3

2,6

3

2,4

2

1,5

1

4,3

4

2,8

3

2,8

3

*Складено авторами; жирним виділено найгірші величини.

За найгіршими величинами усереднене багаторічне значення ІА в обох пунктах спостереження становило 1,3 та 1,5, що є підставою, аби віднести води р. Стир до 1 категорії та субкатегорії 1(2)

1 класу якості («відмінні», «дуже чисті» води з тенденцією наближення до категорії «дуже добрих», «чистих»). Крім того, у просторово-часовій динаміці значення ІА (1,6) за найгіршими величинами в обох пунктах спостереження фіксували у 2010, 2016 рр. і визначили води р. Стир 2 категорією ІІ класу якості («дуже добрі» за їхнім природним станом, «чисті» за ступенем чистоти). Така сама категорія і клас якості води спостерігались у пункті 1 км вище від міста у 2012 р. та 1,5 км нижче від міста у 2007; 2014 рр. Узагальнена еколого-санітарна характеристика показників ІВ (3,4-3,5) за багаторічний період за середніми величинами дала підставу оцінити води р. Стир на обох пунктах спостереження 3 категорією ІІ класу («добрі» за їхнім природним станом, «досить чисті» за ступенем чистоти). Що стосується найгірших величин, то води р. Стир в обох пунктах спостереження за середніми величинами ІВ (3,8 та 4,3) належали до 4 категорії ІІІ класу якості води («задовільні», «досить добрі» за їхнім природним станом, «слабко забруднені» за ступенем чистоти), змінюючись у субкатегоріях від 4 (3) до 4 (5).

У просторово-часовій динаміці за досліджуваний період значення блокового індексу еколого- санітарних показників (ІВ) у пункті 1 км вище від міста за середніми величинами коливались у межах від 3,1 (2009; 2012; 2014 рр.) до 3,6 (2008; 2016 рр.) та характеризували води 3 категорією ІІ класу («добрі», «досить чисті») і 4 категорією ІІІ класу якості води («задовільні», «слабко забруднені»). Водночас за найгіршими величинами значення ІВ змінювалися від 3,5 (2015 р.) до 4,1 (2016 р.) та визначили якість води 3 й 4 категорією ІІ та ІІІ класів якості («добрі», «задовільні», «досить добрі» за їхнім природним станом, «досить чисті», «слабко забруднені» за ступенем чистоти). Значення ІВ у пункті 1,5 км нижче міста за середніми величинами коливались у діапазоні від 2,6 (2008 р.) до 3,9 (2012 р.) та охарактеризували води 3 і 4 категоріями ІІ та ІІІ класів якості води, а за найгіршими величинами - від 4 (2010; 2012) до 4,6 (2016 р.) та 5 (2013 р.) та відзначали води р. Стир 4 і 5 категоріями ІІІ класу якості («задовільні», «досить добрі», «посередні» за їхнім природним станом, «слабко забруднені», «помірно забруднені» за ступенем чистоти) [3].

Середнє значення індексу специфічних речовин токсичної дії ІС за багаторічний період на ділянці 1 км вище від міста за середніми (1,7) і найгіршими (2,2) величинами характеризували якість води р. Стир 2 категорією ІІ класу якості («добрі», «дуже добрі» за їхнім природним станом, «чисті» за ступенем чистоти). На ділянці спостереження 1,5 км нижче міста багаторічне середнє значення ІС за середніми (2,6) і найгіршими (2,8) величинами віднесли води р. Стир до 3 категорії ІІ класу («добрі» за їхнім природним станом, «досить чисті» за ступенем чистоти).

Згідно з аналізом багаторічної просторово-часової динаміки значення індексу специфічних речовин токсичної дії за середніми величинами в пункті 1 км вище від міста коливались у межах від до 2,5 (2009 р.) і води р. Стир характеризувалися 1 й 2 категоріями І та ІІ класів якості («відмінні» «дуже добрі» за їхнім природним станом, «дуже чисті», «чисті» за ступенем чистоти), змінюючись у субкатегоріях від 1(2) до 2 (3). За найгіршими величинами значення ІС змінювались у діапазоні від (2012; 2014 рр.) до 2,8 (2009 р.) та визначили води р. Стир 1 і 3 категоріями І та ІІ класів якості («відмінні», «добрі» за їхнім природним станом, «дуже чисті», «досить чисті» за ступенем чистоти).

У пункті 1,5 км нижче від міста за досліджуваний період спостерігали вищі значення ІС як за середніми, так і за найгіршими величинами, порівняно з пунктом 1 км вище від міста. Так, за середніми величинами вони перебували в межах від 1,8 (2007 р.) до 3,2 (2008 р.) та характеризували води р. Стир 2 і 3 категоріями ІІ класу якості («дуже добрі», «добрі» за їхнім природним станом, «чисті», «досить чисті» за ступенем чистоти). За найгіршими величинами значення ІС коливалось у діапазоні від 2,1 (2007 р.) до 3,6 (2009 р.) та 4 (2008 р.). Це дало підставу віднести води до 2 і 4 категорій ІІ і ІІІ класів якості («дуже добрі», «досить добрі» за їхнім природним станом, «чисті», «слабко забруднені» за ступенем чистоти) [3].

Усереднене значення екологічного індексу якості води ІЕ за 10-річний період в обох пунктах спостереження за середніми величинами становило 2 і 2,4, що дало підставу віднести води р. Стир до категорії ІІ класу якості («дуже добрі» за їхнім природним станом, «чисті» за ступенем чистоти). За найгіршими величинами в обох пунктах спостереження усереднене значення ІЕ становило 2,5 і 2,8 та визначило води р. Стир 2 і 3 категоріями ІІ класу якості («дуже добрі», «добрі» за їхнім природним станом, «чисті», «досить чисті» за ступенем чистоти»). У часовому зрізі за значеннями екологічних індексів за середніми величинами в пункті 1 км вище від міста якість води р. Стир коливалася від 1,6 (2011 р.) до 2,2 (2008-2010 рр.), тобто визначалася 2 категорією ІІ класу якості води. За найгіршими величинами екологічні індекси змінювалась у діапазоні від 2,2 (2014 р.) до 2,8 (2016 р.), тобто від 2 до 3 категорій ІІ класу якості води.

Отже, якість води за середніми та найгіршими величинами за досліджуваний період у пункті 1 км вище від міста характеризувалася стабільністю, а отже, відповідала 2 категорії. Водночас у 2009-2010 рр. та 2016 р. якість води за найгіршими величинами оцінено 3 категорією. Також установлено, що на якість води р. Стир у пункті вище від міста впливає забруднення ЖКП «Млинівське», що потрапляють із р. Іква та ДКП «Дубнівське», а також стічні води, які переносяться з Львівської області - КП «Радехівське ВКГ» (через р. Острівка) і КП «Бродиводоканал» (через р. Бовдурка). Значення екологічних індексів якості води за багаторічний період у пункті 1,5 км нижче від міста за середніми величинами змінювалися від 2,2 (2007 р.; 2014 р.) до 2,6 (2016 р.) та 2,7 (2009 р.), тобто води р. Стир належали 2 і 3 категорій ІІ класу якості води. За найгіршими величинами значення ІЕ перебували в межах від 2,5 (2012 р.) до 3,1 (2008 р.; 2013 р.; 2015 р.), тобто якість води змінювалася від 2 до 3 категорій ІІ класу [3].

Отже, якість води за середніми величинами за досліджуваний період у пункті 1,5 км нижче від міста також характеризувалася стабільністю, тобто відповідала 2 категорії, окрім 2009 та 2016 рр., коли її оцінено 3 категорією. За найгіршими величинами теж спостерігали стабільність, тобто 3 категорія якості води, хоча 2 категорію якості води фіксували у 2012 р.

Ураховуючи вищепроведений аналіз за багаторічний період, у просторовому відношенні ми спостерігали тенденцію до погіршення значень трьох блокових та екологічного індексів якості води р. Стир у пункті спостереження 1,5 км нижче від міста Луцька. Це зумовлено тим, що, протікаючи через територію м. Луцьк, води забруднюються внаслідок скиду неочищених поверхневих стоків із території міста (у т. ч. й із промислових майданчиків) у рр. Сапалаївку і Жидувку, стічних вод з очисних споруд Гнідавського цукрового заводу в р. Чорногузку, а також інтенсивного рибогосподарського використання й скиду неочищених поверхневих стоків у р. Омеляник. Важливо зазначити, що на виході р. Стир із міста розміщується місце скиду очищених стічних вод із МКОС. Саме скид цих недостатньо очищених стічних вод і спричинює найбільше забруднення річки.

У зв'язку з цим для покращення екологічного стану р. Стир у м. Луцьку потрібно, передусім, розчистити русло річки від перестійних дерев на ділянці від моста в с. Рокині до с. Липляни; провести реконструкцію та модернізацію комунальних каналізаційно-очисних споруд; увести в експлуатацію систем водопостачання із замкнутим циклом, оборотні системи виробничого водопостачання, провести модернізацію очисних пристроїв стічних вод; будівництво локальних очисних споруд поверхневих стоків; установлення допустимих скидів у міську дощову каналізацію за допомогою впровадження «Правил приймання поверхневого стоку в Луцьку міську дощову каналізацію».

Висновки та перспективи подальших досліджень

На підставі проведеного дослідження можна стверджувати, що за значеннями усередненого індексу забруднення компонентами сольового складу води р. Стир у м. Луцьку належали до першого класу якості («відміні», «дуже чисті»), індексу еколого-санітарних показників -- до другого й третього класів якості («добрі», «задовільні», «чисті», «забруднені»), індексу специфічних речовин токсичної дії - до другого класу якості («добрі», «чисті»). За усередненою величиною інтегрального екологічного індексу води р. Стир у м. Луцьку за середніми та найгіршими величинами належали до другого класу якості («добрі» за їхнім природним станом, «чисті» за ступенем чистоти). Екологічна оцінка якості води річок важлива для узагальнення інформації про екологічний стан водних об' єктів, прогнозування його змін і розробки науково обґрунтованих водоохоронних рекомендацій для прийняття відповідних управлінських рішень у галузі використання, охорони та відтворення водних ресурсів. Усе це окреслює перспективу подальших досліджень басейну річок Волинської області.

Джерела та література

1. Боярин М. В. Екологічний стан поверхневих вод басейну річки Стохід / М. В. Боярин, І. М. Нетробчук // Людина та довкілля. Проблеми неоекології. - № 3-4 (28). - Харків: ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2017. -. 120-129.

2. Караїм О. А. Оцінка екологічного стану басейну річки Стрипа та заходи щодо його поліпшення / О. А. Караїм,

І. М. Панасюк // Людина та довкілля. Проблеми неоекології. -- № 3--4. - Харків: ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2015. - С. 89--95.

3. Методика екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями / В. Д. Романенко, В. М. Жукинський, О. П. Оксіюк та ін. - Київ: Символ-Т, 1998. - 28 с.

4. Мольчак Я. О. Луцьк: сучасний екологічний стан та проблеми: монографія / Я. О. Мольчак, В. О. Фесюк, Ф. Картава. - Луцьк: РВВ ЛДТУ, 2003. - 464 с.

5. Нетробчук І. М. Динаміка змін якості води річки Стир у місті Луцьку / І. М. Нетробчук, М. В. Боярин // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. - Серія: Географічні науки. - Луцьк: Волин. нац. ун-т. ім. Лесі Українки, 2012. - № 9. - С. 166-171.

6. Цьось О. О. Екологічна оцінка якості поверхневих вод річки Цир за категоріями / О. О. Цьось // Людина та довкілля. Проблеми неоекології. - № 1-2 (27). - Харків: ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2017. - С. 71-76.

7. Яцик А. В. Екологічна оцінка якості основних річкових басейнів Волинської області / А. В. Яцик, В. Гопчак // Водне господарство України. - 2005. - № 5. - С. 13-17.

References

1. Boiaryn M. V. Ekolohichnyi stan poverkhnevykh vod baseinu richky Stokhid / M. V. Boiaryn, I. M. Netrobchuk // Liudyna ta dovkillia. Problemy neoekolohii. - № 3-4 (28). - Kharkiv: KhNU im. V. N. Karazina, 2017. - S. 120-129.

2. Karaim O. A. Otsinka ekolohichnoho stanu baseinu richky Strypa ta zakhody shchodo yoho polipshennia / O. A. Karaim, I. M. Panasiuk // Liudyna ta dovkillia. Problemy neoekolohii. - № 3-4. - Kharkiv: KhNU im. V. N. Karazina, 2015. - S. 89-95.

3. Metodyka ekolohichnoi otsinky yakosti poverkhnevykh vod za vidpovidnymy katehoriiamy / V. D. Romanenko, V. M. Zhukynskyi, O. P. Oksiiuk ta in. - Kyiv: Symvol-T, 1998. - 28 s.

4. Molchak Ya. O. Lutsk: suchasnyi ekolohichnyi stan ta problemy: monohrafiia / Ya. O. Molchak, V. O. Fesiuk,

0. F. Kartava. - Lutsk: RVV LDTU, 2003. - 464 s.

5. Netrobchuk I. M. Dynamika zmin yakosti vody richky Styr u misti Lutsku / I. M. Netrobchuk, M. V. Boiaryn // Naukovyi visnyk Volynskoho natsionalnoho universytetu imeni Lesi Ukrainky. - Seriia: Heohrafichni nauky. - Lutsk: Volyn. nats. un-t. im. Lesi Ukrainky, 2012. - № 9. - S. 166-171.

6. Tsos O. O. Ekolohichna otsinka yakosti poverkhnevykh vod richky Tsyr za katehoriiamy / O. O. Tsos // Liudyna ta dovkillia. Problemy neoekolohii. - № 1-2 (27). - Kharkiv: KhNU im. V. N. Karazina, 2017. - S. 71-76.

7. Yatsyk A. V. Ekolohichna otsinka yakosti osnovnykh richkovykh baseiniv Volynskoi oblasti / A. V. Yatsyk, V. Hopchak // Vodne hospodarstvo Ukrainy. - 2005. - № 5. - S. 13-17.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Дослідження якості води в басейні річки Стир

    Теоретичні основи дослідження якості води в річках, якість води та фактори, що її формують. Хімічний склад річкових вод, джерела та шляхи надходження забруднюючих речовин, вплив забруднень на екосистему річки. Методика дослідження якості води в річці.

    курсовая работа [147,7 K], добавлен 06.10.2012

  • Аналіз якості питної води міста Херсон

    Хімічний, бактеріологічний и технологічний аналіз води. Методика визначення показників її якості. Стан і використання водних ресурсів Херсонської області. Екологічна оцінка якості питної води і характеристика стану систем водопостачання та водовідведення.

    курсовая работа [430,5 K], добавлен 14.05.2012

  • Управління якістю поверхневих водойм на прикладі басейну річки Ворскла

    Характеристика сучасного хімічного складу природних вод з точки зору оцінки їх якості. Аналіз домішок і сполук важких металів у природних водах. Фактори формування якості води, оцінка шкідливих характеристик забруднювачів, екологічні критерії якості.

    курсовая работа [1,5 M], добавлен 04.11.2011

  • Хімічний склад води відкритих водойм Зарічненського району

    Проблеми прісної води. Значення водних ресурсів. Джерела забруднення відкритих водойм. Методи дослідження води водойм. Нормування і аналіз якості води відкритих водойм. Визначення прозорості, каламутності, кількості завислих часток та провідності води.

    реферат [55,6 K], добавлен 30.03.2011

  • Водогосподарсько-екологічна оцінка басейну р. Турія

    Географічні, кліматичні та гідрологічні умови, рельєф, геологічна будова території. Використання земельних та водних ресурсів. Стан атмосферного повітря в басейні ріки. Екологічна оцінка стану гідрографічної мережі р. Турія. Оцінка якості річної води.

    дипломная работа [2,7 M], добавлен 23.05.2019

  • Ефективність заходів по покращенню якості води

    Екологічна характеристика "Житомирського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства" та дослідження стану забруднення довкілля. Оцінка та планування стандартних вимог і правил спостереження та контролю за станом довкілля на об’єкті.

    курсовая работа [310,5 K], добавлен 01.11.2010

  • Річка Удай

    Загальні відомості про річку, її довжина та живлення. Сучасний стан річки, найболючіші проблеми погіршення екологічного стану. Забруднення річки, екологічна оцінка якості поверхневих вод. Притоки та населені пункти річки, природоохоронні території.

    презентация [3,5 M], добавлен 28.12.2012

  • Динаміка біохімічних та хімічних показників стану Печенізького водосховища та прогнозування зміни складу даної водної екосистеми

    Загальні поняття про водосховища України. Хімічний склад вод, проблеми після виникнення водосховищ. Їх екологічний стан на сьогодні та господарське значення. Закономірності формування і просторового розподілу гідрохімічних показників якості води.

    курсовая работа [568,3 K], добавлен 29.11.2011

  • Збереження якості питної води джерел децентралізованого водопостачання м. Житомира

    Забезпечення населення якісною питною водою як стратегічний національний інтерес держави. Показники невідповідності якості води за санітарно-хімічними показниками, за вмістом нітратів та заліза загального, каламутності та забарвленості в м. Житомирі.

    статья [17,0 K], добавлен 15.06.2016

  • Екологічна оцінка природних умов басейну річки Рудка (Волинська область)

    Фізико-географічна характеристика басейну річки Рудка. Умови формування поверхневого стоку. Гідрологічний режим річки. Природно-заповідні території Волинської області. Аналіз техногенного навантаження в басейні річки. Основні джерела забруднення річки.

    дипломная работа [192,7 K], добавлен 01.11.2010

  • Екологічна оцінка стану водних ресурсів басейну річки Устя Рівненської області

    Екологічна оцінка природних умов басейну річки Устя. Фізико-географічна характеристика басейну. Кліматичні умови. Характеристика грунтового покриву в басейні річки Устя. Гідрологічні характеристики річки. Рекомендації по покращенню екологічного стану.

    курсовая работа [42,8 K], добавлен 27.09.2008

  • Забруднення водного середовища

    Вода як найбільш поширена неорганічна сполука на Землі. Особливості розподілу на Землі прісної води, основні споживачі. Розгляд основних шляхів забруднення гідросфери: механічний, радіоактивний. Аналіз методів очищення води: хімічний, біологічний.

    презентация [13,8 M], добавлен 26.12.2012

  • Охорона вод басейну р. Інгулець від впливу ГЗК

    Характеристика р. Інгулець, вплив гірничо-збагачувального комбінату (ГЗК) на води її басейну, а також оцінка сучасного стану вод річки. Балка Свистунова як основний забруднювач. Рекомендації щодо зменшення негативного впливу ГЗК на води р. Інгулець.

    курсовая работа [35,8 K], добавлен 08.05.2010

  • Вода в промисловості

    Шляхи та способи забезпечення водою промислово-господарського комплексу. Показники якості та методи очищення води, їх техніко-економічна оцінка. Раціональне водокористування і охорона водних ресурсів. Резерви зменшення витрат води на підприємствах.

    контрольная работа [30,4 K], добавлен 28.05.2014

  • Аналіз екологічної системи мікрорайону "Північний"

    Поняття та суть соціоекосистеми, особливості її екологічних ризиків. Екологічні проблеми забруднення навколишнього середовища, основні причини незадовільної якості води. Характеристика екологічної системи, комплекс її властивостей і розробка структури.

    курсовая работа [42,3 K], добавлен 02.02.2010

  • Гідроекологічна оцінка річки Рось

    Загальна характеристика річки, показники рибопродуктивності, гідробіологічний режим і стан річкової флори та фауни. Інтенсивність забруднення, санітарно-біологічний і мікробіологічний стан води, вплив антропогенних факторів на екологію річкового басейну.

    реферат [26,6 K], добавлен 08.11.2010

  • Аналіз сучасного екологічного стану Джарилгацької затоки Чорного моря

    Загальна характеристика антропогенного впливу на екологічний стан Джарилгацької затоки. Джерела забруднення води. Природні негативні зміни акваторії та берегів затоки. Методи покращення екологічної ситуації. Оцінка впливу рисосіяння на стан води.

    дипломная работа [354,0 K], добавлен 16.09.2014

  • Екологічні проблеми мегаполісів та їх вирішення

    Основні проблеми та наслідки виникнення мегаполісів. Джерела забруднення атмосфери, питної води міста. Наслідки надмірного використання штучного світла. Причини зниження кількості та погіршення якості зелених зон. Екологічна ситуація великих міст України.

    контрольная работа [28,3 K], добавлен 15.05.2019

  • Вода в харчуванні людини

    Поняття харчового статусу організму людини, якісний склад оптимального раціону. Роль та місце води як важливої харчової речовини. Наслідки надлишкового споживання води та зневоднення організму. Вимоги до якості та аналіз ресурсів питної води в Україні.

    реферат [526,8 K], добавлен 05.12.2010

  • Видалення, переробка і утилізація зважених часток із води

    Загальна характеристика води, її властивості. Основні вимоги до якості води, що скидається в централізовані біологічні очисні споруди та водойми. Особливості видалення зважених часток із води. Процес фільтрування, флотації, адсорбції, екстрагування.

    курсовая работа [1,4 M], добавлен 23.07.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены