Морфометричний гомеостаз іхтіоценозу та екологічний статус малої річки Рівненської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

3

Морфометричний гомеостаз іхтіоценозу та екологічний статус малої річки Рівненської області

Ольга Бєдункова

Проведено аналіз флуктуючої асиметрії представників іхтіоценозу малої річки Устя, що засвідчив: у риб зі створів із мінімальним антропогенним навантаженням стабільність розвитку була вищою, ніж в особин у межах уробекосистеми. Найвищий морфометричний гомеостаз мав карась, найнижчий - плітка та верховодка, сягаючи різниці між створами 47,9 та 60,9 %. Найтіснішими виявилися залежності від рівня забруднення поверхневих вод і дисперсією асиметрії кількості зябрових тичинок у першій зябровій дузі (Я²=0,735), а також морфометричний гомеостаз плітки (Я²=0,808) та верховодки (Я²=0,673).

Ключові слова: іхтіоценоз, флуктуюча асиметрія, якість поверхневих вод.

Бедункова Ольга. Морфометрический гомеостаз ихтиоценоза и экологический статус малой реки Ровенской области. Анализ флуктуирующей асимметрии представителей ихтиоценоза малой реки Устья показал, что у рыб, отловленных в створах с минимальной антропогенной нагрузкой, стабильность развития была выше, чем у особей в пределах уробекосистемы. Самый высокий морфометрический гомеостаз имел карась, самый низкий - плотва и верховодка. Тесными оказались зависимости от уровня загрязнения поверхностных вод и дисперсией асимметрии количества жаберных тычинок в первой жаберной дуге (R²=0,735), а также морфометрический гомеостаз плотвы (R²=0,808) и верховодки (R²=0,673). Стабильность развития ихтиоценоза и качество водной среды оценены как «средний уровень отклонений от нормы», III бала. Гидрохимические показатели свидетельствовали о переходе от II к III классу качества поверхностных вод. При этом в отдельных створах результаты оценок экологического статуса реки по использованным методикам не совпадали, что свидетельствует о необходимости разработок унифицированных критериев оценки состояния гидроэкосистем.

Ключевые слова: ихтиоценоз, флуктуирующая асимметрия, качество поверхностных вод.

Biedunkova Olga. Morphometric Ichthyocenosis Homeostasis and Ecological Status of The Small River of Rivne Region. Fluctuating asymmetry in fish that are caught in the sections of the river with minimal anthropogenic load showed that the stability of their development has been higher than that of individuals within urobekosistem. Highest morphometric homeostasis had the roach and the perched. It turned out to be closely based on the level of contamination of surface water and the dispersion of the asymmetry in the number of gill rakers of the first gill arch (R²=0,735), and the morphometric homeostasis roach (R²=0,808) and the perched (R²=0,673). Stability and development ichthyocenosis water quality rated as «average deviation from the norm», III ball. Hydrochemical indicators showed the transition from II to III class quality of surface waters. At the same time, in separate alignments results of the evaluations of the ecological status of the river on the methodology used did not match. This demonstrates the need for development of standardized criteria for assessment of hydroecosistem.

Key words: ichthyocenosis, fluctuating asymmetry, surface water quality.

флуктуюча асиметрія гомеостаз риба річка

Постановка наукової проблеми та її значення

Сучасні дослідження стану гідроекосистем Рівненської області свідчать, що в їхніх басейнах знизилася стійкість природних ландшафтів, порушилася рівновага в екосистемах, простежується повсюдне погіршення якості поверхневих вод, значна частина річок утратила природну самоочисну здатність [1]. Зокрема, антропогенне навантаження на басейн малої річки Устя визначається розміщеними на її берегах промисловими підприємствами Рівненського й Здолбунівського районів. Уздовж русла в межах населених пунктів відзначається побутове забруднення. Річка зарегульована водосховищами, у верхній та нижній течії заплава меліорована. У літньо-осінню та зимову межень у поверхневих водах відзначено зменшення концентрації розчиненого кисню, погіршення умов розкладу органічних речовин і їх інтенсивне накопичення, збільшення концентрації азоту, фосфору, різноманітних металів, хлорорганічних сполук тощо [2]. У результаті відбувається збідніння видового складу іхтіоценозу річки та погіршення фізіологічного стану особин [3].

Аналіз досліджень проблеми. Численні дослідження свідчать, що при появі будь-якого стресового фактора у водному середовищі відчутно зростають відхилення від білатеральної симетрії в будові різних морфологічних структур риб [4, 5]. Уважається, що підвищення показника флуктуючої асиметрії (ФА) на груповому рівні вказує на дестабілізацію процесу розвитку в популяції, від стану якої, нарешті, залежить як збереження окремих видів, так і нормальне функціонування екосистеми в цілому [6, 7].

Так, під час аналізу вибірок уклейки Albumis albumis із місць із різним рівнем радіоактивного забруднення з'ясовано, що найбільш показовою ознакою впливу негативного фактора є саме аси- мерія меристичних ознак при тому, що морфометричні ознаки не мали такої чутливості [4].

Антропогенні ефекти на ФА риб відзначено й у гольяна Phoxinus phoxinus річки, на території басейну якої здійснюється розробка нафтогазових родовищ, що призводить до її хімічного забруднення. При цьому найвищою виявилася залежність від рівня забруднення поверхневих вод (г=0,69) за дисперсією по асиметрії для такої меристичної ознаки, як кількість променів у грудних плавцях [8].

Загалом аналіз доступних нам робіт із вивчення ФА риб доводить: рівні ФА є прямим відображенням морфометричного гомеостазу іхтіоценозів, який є підставою, щоб стверджувати і про гетерогенність популяцій риб, і про механізми зворотних реакцій рибного населення гідроекосистем на різні рівні антропогенного впливу.

Мета досліджень - з'ясування відгуку іхтіоценозу малої річки Устя на різні рівні антропогенного впливу, а завдання - визначення рівнів флуктуючої асиметрії парних меристичних ознак риб і виявлення залежності дисперсії асиметрії від якості поверхневих вод.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження

Контрольні облови риби проводили в період літньо-осінньої межені 2014 р. на малій річці Устя, долина якої лежить у нижній частині Волинського Полісся, у межах Рівненського лесового плато, у створах із різним рівнем антропогенного навантаження: створ № 1 - поблизу с. Івачків, верхів'я річки (природний фон) - на відстані 65 км від гирла; створ № 2 - у межах міста Рівне (вплив скиду стічних вод), відстань від гирла - 25-27 км; створ № 3 - у межах смт Оржів (контрольний пункт) - 0,7 км від гирла.

Морфометричні проміри здійснювали для шести видів риб, які виявилися найбільш масовими представниками іхтіоценозу річки: лящ Abramis brama(Linnaeus, 1758) - лімно-фітофіл, бентофаг; карась сріблястий Carassiusauratus(Linnaeus, 1758) - лімно-фітофіл, фітобентофаг; окунь річковий Percafluviatilis(Linnaeus, 1758) - лімнофітофіл, іхтіобентофаг; плітка Rutilusrutilus(Linnaeus, 1758) - лімно-фітофіл, еврифаг; краснопірка Scardiniuserythrophthalmus(Linnaeus, 1758) - лімнофітофіл, еврифаг; верховодка Alburnusalburnus(Linnaeus, 1758) - фітофіл, еврифаг.

Морфометричний гомеостаз, який відображає стабільність розвитку риб та дає змогу отримати уявлення про умови, у яких перебував організм на ранніх стадіях онтогенезу, оцінювали за показником флуктуючої асиметрії (ФА). Як показник асиметрії для міжпопуляційного порівняння використовували середню частоту асиметричного прояву (ЧАП) на ознаку, яку розраховували як відношення числа ознак, що виявляють асиметрію, до загальної кількості врахованих ознак [9].

Оцінку відхилення стабільності розвитку від умовно нормального стану проводили за відповідною шкалою згаданої методики (табл. 1).

Таблиця 1 Шкала для оцінки відхилень стану риб від умов норми [9]

Усі проміри проводили безпосередньо після вилову риби, прижиттєво, після чого особин знову випускали в річки.

Флуктуючу асиметрію оцінювали для дев'яти білатеральних (парних) меристичних ознак: кількість променів у грудних (Р) і черевних (V) плавцях; кількість зябрових тичинок на першій зябровій дузі (sp.br.);кількість пелюсток у зябровій перетинці tf.br.); кількість лусок у бічній лінії (/у); кількість лусок із сенсорними канальцями (jj.sk); кількість рядів лусок над (squ.1) і під (squ.2) бічною лінією; кількість лусок із боку хвостового плавця (squ.pl).

Усереднені результати проведених промірів меристичних ознак для всіх видів риб щодо окремих створів та їх статистичний обробіток наведено в таблицях 2-4.

Аналіз таблиць 2-4 дає підставу відзначити, що статистично достовірними (Р<0,05; Р<0,01) за критерієм Стьюдента були результати визначень насамперед для таких видів риб, як плітка, верховодка, краснопірка, окунь і лящ. Достовірність різниці меристичних промірів карася, як правило, не підтверджувалася відносно контрольних значень. Можна припустити, що, оскільки карась сріблястий не є характерним представником аборигенної іхтіофауни Волинського Полісся [3], то адаптованість до місцевих умов зумовлена притаманним цьому виду високим рівнем морфологічного гомеостазу.

Ознака		Верховодка		Плітка		Краснопірка	Окунь річковий	Карась сріблстий		Лящ
		(п= 27 екз.	)	(п	= 24 екз.)		(п	= 25 екз.)	(п=	= 21 екз.'		(п=	= 26 екз.'		(п	= 23 екз.)
Значення*		я	Ь	А	я	Ь	А	я	Ь	А	я	Ь	А	я	Ь	А	я	Ь	А
	м	10,6	10,7		16,7	16,5		10,5	10,6		13,8	13,7		12,8	12,8		16,5	16,6
р	±т	0,62	0,64	15	0,57	0,72	11	0,59	0,5	8	0,51	0,48	10	0,37	0,40	7	0,51	0,51	11
	р<	0,05	0,05		0,05	0,05		0,05	0,05		-	0,05		0,01	0,01		0,05	0,05
	м	8,2	8,0		8,8	8,6		13,7	13,6		10,6	10,6		11,8	11,8		8,8	8,7
V	±т	0,43	0,61	11	0,44	0,5	7	0,48	0,49	9	0,51	0,49	7	0,40	0,40	10	0,42	0,45	9
	р<	0,05	0,05		0,05	0,05		0,05	0,05		0,05	0,05		0,01	0,01		0,01	0,05
	м	45,2	45,3		11,4	11,3		45,4	45,0		51,3	51,2		52,1	52,1		23,3	23,2
sp.br.	±т	0,82	0,71	21	0,65	0,64	14	0,7	0,76	19	0,66	0,7	14	0,61	0,59	7	0,77	0,72	15
	р<	0,05	0,05		0,05	0,05		0,05	0,05		0,05	0,05		0,05	0,05		0,05	0,05
	м	9,7	9,6		2,8	2,8		9,8	9,6		11,8	11,6		12,8	12,8		2,7	2,7
Г'Ьг.	±т	0,5	0,6	13	0,42	0,44	9	0,44	0,49	9	0,40	0,50	8	0,37	0,40	5	0,47	0,49	11
	р<	0,05	0,05		0,01	0,05		0,05	0,05		0,01	0,05		0,01	0,01		0,05	0,05
	м	45,6	45,6		41,7	41,7		42,8	42,7		67,8	67,7		40,9	40,9		52,8	52,7
и	±т	0,57	0,49	11	0,48	0,46	12	0,5	0,56	12	0,4	0,46	6	0,33	0,27	3	0,39	0,47	9
	р<	0,05	0,05		0,05	0,05		-	0,05		0,01	0,05		-	-		0,05	0,05
	м	18,7	18,7		40,8	40,8		37,7	37,8		60,7	60,6		38,9	38,9		52,7	52,7
Лск	±т	0,53	0,47	5	0,44	0,42	11	0,48	0,44	10	0,46	0,50	8	0,19	0,33	4	0,49	0,45	7
	р<	0,05	0,05		0,05	0,01		0,05	0,05		0,05	0,05		-	-		0,05	0,05
	м	10,7	10,9		6,9	6,9		9,8	9,7		7,9	7,9		8,9	8,9		9,0	9,0
squ.J	±т	0,45	0,36	5	0,34	0,2	4	0,44	0,48	8	0,22	0,36	4	0,19	0,27	3	0,0	0,0	0
	р<	0,05	0,05		-	-		0,05	0,05		-	-		-	-		-	-
	м	3,8	3,7		3,9	3,9		3,9	3,8		4,9	4,9		4,8	4,8		4,0	4,0
squ.2	±т	0,4	0,48	5	0,2	0,3	3	0,28	0,37	7	0,30	0,30	5	0,37	0,37	2	0,0	0,0	0
	р<	0,05	0,05		-	-		-	0,01		-	-		0,01	0,01		-	-
	м	11,8	11,7		9,9	9,8		12,9	12,9		11,9	11,9		11,8	11,8		12,9	12,8
squ.pl	±т	0,40	0,47	3	0,3	0,4	2	0,29	0,38	5	0,32	0,27	5	0,37	0,37	0	0,28	0,38	6
	р<	0,05	0,05		-	0,01		-	0,01		-	-		0,01	0,01		-	0,01

Ознака Значення*	Верховодка (п= 27 екз.)	Плітка (п= 22 екз.)	Краснопірка (п = 35 екз.)	Окунь річковий (п= 32 екз.)	Карась сріблстий (п= 38 екз.)	(п	Лящ = 23 екз.)
	я	Ь	А	я	Ь	А	я	Ь	А	я	Ь	А	я	Ь	А	я	Ь	А
р	м	10,9	11,0	12	16,4	16,8	18	10,4	10,5	21	13,5	13,3	21	12,6	12,6	14	16,7	16,7	13
	±т	0,62	0,48		0,53	0,57		0,8	0,66		0,62	0,65		0,5	0,49		0,54	0,45
	р<	0,05	0,05		0,05	0,05		0,05	0,05		0,05	0,05		0,05	0,05		0,01	0,05
V	м	8,4	8,4	13	8,9	8,6	14	13,5	13,5	18	10,8	10,9	19	11,7	11,6	15	8,6	8,7	11
	±т	0,75	0,69		0,51	0,47		0,74	0,66		0,91	0,91		0,49	0,46		0,59	0,56
	р<	0,05	0,05		0,05	0,05		0,05	0,05		0,05	0,05		0,01	-		0,05	0,01
sp.br.	м	45,4	45,2	21	11,4	11,1	26	45,3	45,5	23	52,2	52,3	22	52,2	52,1	16	24,3	24,2	16
	±т	0,75	0,89		0,91	0,67		0,77	0,66		0,83	0,96		0,79	0,76		0,82	0,67
	р<	0,05	0,05		0,05	0,05		0,05	0,05		0,05	0,05		0,05	0,05		0,05	0,05
Г'Ьг.	м	13,9	14,0	3	2,4	2,5	16	9,7	9,7	5	11,8	11,8	4	12,7	12,7	8	12,9	12,8	7
	±т	0,27	0,0		0,53	0,58		0,46	0,47		0,42	0,42		0,45	0,45		0,34	0,39
	р<	0,05	0,05		0,05	0,05		0,05	0,05		0,05	0,05		-	-		-	0,01
и	м	46,8	46,7	17	41,7	41,6	15	45,7	45,7	17	41,6	41,7	17	40,5	40,6	17	38,7	38,6	10
	±т	0,51	0,53		0,45	0,43		0,73	0,70		0,49	0,52		0,51	0,50		0,54	0,51
	р<	0,05	0,05		0,05	0,05		0,05	0,05		0,05	0,05		0,01	0,01		0,01	0,01
Лск	м	44,5	44,5	19	40,4	40,8	14	44,6	44,6	16	39,8	39,8	13	38,7	38,6	7	38,7	38,5	12
	±т	0,7	0,6		0,44	0,49		0,61	0,69		0,49	0,44		0,48	0,49		0,57	0,59
	р<	0,05	0,05		0,05	0,05		0,05	0,05		0,05	0,05		0,01	0,01		0,05	0,05
squ.J	м	10,9	10,9	8	6,7	6,9	12	10,6	10,6	7	8,8	8,8	8	8,7	8,7	9	8,7	8,9	7
	±т	0,32	0,27		0,34	0,40		0,6	0,55		0,4	0,44		0,52	0,46		0,56	0,29
	р<	0,05	0,05		0,05	0,05		0,55	0,55		0,05	0,05		-	-		0,01	-
squ.2	м	3,8	3,8	9	3,9	3,8	8	3,6	3,7	9	5,8	5,7	9	4,7	4,7	5	3,9	3,9	6
	±т	0,42	0,58		0,34	0,37		0,6	0,59		0,51	0,46		0,45	0,48		0,29	0,34
	р<	0,05	0,05		0,05	0,05		0,05	0,05		0,05	0,05		-	-		-	-
	м	10,7	10,7		10,8	10,9		10,7	10,7		12,7	12,8		11,7	11,7		12,8	12,8
squ.pl	±т	0,73	0,45	10	0,35	0,32	7	0,46	0,51	6	0,54	0,44	10	0,48	0,46	4	0,39	0,42	9
	р<	0,05	0,05		0,05	0,05		0,05	0,05		0,05	0,05		-	-		0,01	0,01

статья "Морфометричний гомеостаз іхтіоценозу та екологічний статус малої річки Рівненської області" скачать

Подобные документы

• Водосховища та стави басейну річки Рось

  Фізико-географічні умови формування р. Рось. Управління і використання водних ресурсів в басейні річки Рось в межах Київської області. Виконання програми державного водогосподарського моніторингу. Аналіз екологічного стану річки та шляхи його покращення.
  
  дипломная работа [2,1 M], добавлен 29.11.2012
  

• Екологічна оцінка стану водних ресурсів басейну річки Устя Рівненської області

  Екологічна оцінка природних умов басейну річки Устя. Фізико-географічна характеристика басейну. Кліматичні умови. Характеристика грунтового покриву в басейні річки Устя. Гідрологічні характеристики річки. Рекомендації по покращенню екологічного стану.
  
  курсовая работа [42,8 K], добавлен 27.09.2008
  

• Екологічна оцінка природних умов басейну річки Рудка (Волинська область)

  Фізико-географічна характеристика басейну річки Рудка. Умови формування поверхневого стоку. Гідрологічний режим річки. Природно-заповідні території Волинської області. Аналіз техногенного навантаження в басейні річки. Основні джерела забруднення річки.
  
  дипломная работа [192,7 K], добавлен 01.11.2010
  

• Екологічний моніторинг басейну річки Полтва

  Загальна характеристика Львівської області. Організація процедури екологічного моніторингу річки Полтва. Оцінка екологічного стану річки і характеристика основних учасників водогосподарського комплексу. Спостереження забруднень повітря і водного об'єкту.
  
  курсовая работа [254,1 K], добавлен 26.01.2012
  

• Гідрологічний нарис басейну річки Дністер

  Фізико-географічна, гідробіологічна та морфометрична характеристики басейну річки, водний, гідрохімічний, термічний, льодовий режими та режим наносів. Антропогенний вплив на стік Дністра, аналіз екологічних проблем річки, необхідні водоохоронні заходи.
  
  практическая работа [37,4 K], добавлен 13.11.2010
  

• Річка Удай

  Загальні відомості про річку, її довжина та живлення. Сучасний стан річки, найболючіші проблеми погіршення екологічного стану. Забруднення річки, екологічна оцінка якості поверхневих вод. Притоки та населені пункти річки, природоохоронні території.
  
  презентация [3,5 M], добавлен 28.12.2012
  

• Екологічна оцінка стану навколишнього середовища в басейні річки Дніпро

  Фізико-географічна характеристика басейну річки. Характеристика ґрунтового покриву в Сумській області. Гідрологічні характеристики річки. Розрахунок максимальних концентрацій забруднюючих речовин в атмосфері. Визначення небезпечної швидкості вітру.
  
  курсовая работа [182,3 K], добавлен 12.05.2011
  

• Головні екологічні проблеми річки Дніпро

  Фізико-географічне та геоботанічне положення, кліматичні умови та гідрографія р. Дніпро. Характеристика тваринного та рослинного світу Дніпра. Стан підземних вод і радіаційне забруднення річки. Скидання забруднюючих речовин та проблеми збереження річки.
  
  курсовая работа [51,6 K], добавлен 27.02.2012
  

• Відновлення порушених екосистем річки Замчисько

  Аналіз природних умов басейну річки Замчисько: грунту рослинність, клімат, гідрогеологія. Оцінка впливу господарської діяльності на водозбір та хімічний склад вод річки. Антропогенне навантаження на басейн водойми, заходи реабілітації річкових екосистем.
  
  курсовая работа [803,7 K], добавлен 23.05.2019
  

• Екологія річки Луга

  Характеристика природно-кліматичних умов басейну річки Луга, її географічне розташування, геологічна будова та ґрунтовий покрив, рослинний і тваринний світ. Меліорація, сільськогосподарська діяльність, розрахунок інтегрального індексу екологічного стану.
  
  курсовая работа [7,6 M], добавлен 23.12.2015
  

• Гідроекологічна оцінка річки Рось

  Загальна характеристика річки, показники рибопродуктивності, гідробіологічний режим і стан річкової флори та фауни. Інтенсивність забруднення, санітарно-біологічний і мікробіологічний стан води, вплив антропогенних факторів на екологію річкового басейну.
  
  реферат [26,6 K], добавлен 08.11.2010
  

• Оцінка стану екологічної системи басейну річки Інгул

  Фізико-географічні умови розташування басейну річки Інгул. Характеристика біотичної складової екосистеми: рослинного, тваринного світу. Екологічна структура популяцій. Оцінка стану поверхні водозбору і оптимізації її структурно-функціональної організації.
  
  курсовая работа [5,7 M], добавлен 27.02.2014
  

• Екологічний стан малих річок лівобережної України

  Аналіз водних об’єктів Житомирської області, а саме річки Словечна та Нового озера. Оцінка токсичності природних вод за ефектом сумарного впливу токсиканта на ростові параметри тест-об’єкта. Використання тест-рослин, умови і можливості його ефективності.
  
  статья [101,7 K], добавлен 18.08.2017
  

• Вивчення природних екосистем

  Поняття системного аналізу. Елементи системи та зв'язкі між ними. Структурний і функціональний аспекти вивчення природних екосистем. Механізм зворотного зв'язку. Гомеостаз системи "хижак-жертва". Закон безповоротності еволюції. Спіраль розвитку Абдєєва.
  
  реферат [208,2 K], добавлен 29.09.2009
  

• Екологічний стан довкілля промислово-міських агломерацій Карпатської гірсько-складчастої області

  Характеристика природних умов Карпатської гірсько-складчастої області: геологічна будова, клімат, ґрунти. Техногенне навантаження на території Івано-Франківська та Ужгорода, антропогенний вплив на річки. Заходи щодо охорони довкілля Карпатського регіону.
  
  курсовая работа [73,3 K], добавлен 02.01.2014
  

• Екологічна оцінка якості річкових вод басейну Західного Бугу в межах Львівської області

  Оцінка сучасного стану управління водними ресурсами басейну Західного Бугу в межах Львівської області. Визначення впливу антропогенних факторів на екологічний стан басейну. Рекомендації щодо оптимізації екологічного моніторингу в басейні р. Західний Буг.
  
  дипломная работа [415,1 K], добавлен 13.05.2015
  

• Вплив природних та соціально-економічних факторів на формування якості рослинної харчової продукції на першій надзаплавній терасі річки Псел Гадяцького району Полтавської області

  Вплив джерел забруднень на екологічний стан природних компонентів Гадяцького р-ну Полтавської обл. Екологія та охорона природних територіальних та антропогенних комплексів як показників екологічного стану. Вміст хімічних елементів у рослинній продукції.
  
  дипломная работа [412,3 K], добавлен 28.10.2011
  

• Екологічні проблеми м. Кривий Ріг та Дніпропетровської області

  Стабілізація гідрохімічного стану річки Інгулець та Карачунівського водосховища після завершення скиду зворотних вод у весняно-літній період. Найважливіші екологічні проблеми Дніпропетровщини та забруднення Дніпра. Вирішення екологічних проблем.
  
  реферат [24,5 K], добавлен 21.06.2015
  

• Аналіз основних проблем екології регіонів України

  Визначення впливу екологічних факторів на структуру та функціонування екосистеми України та її економіку. Екологічна характеристика басейну річки Дніпро, Чорного та Азовського морів, Карпат та Донбасу. Перспективи вирішення проблем у даній сфері.
  
  курсовая работа [379,2 K], добавлен 30.03.2014
  

• Дослідження якості води в басейні річки Стир

  Теоретичні основи дослідження якості води в річках, якість води та фактори, що її формують. Хімічний склад річкових вод, джерела та шляхи надходження забруднюючих речовин, вплив забруднень на екосистему річки. Методика дослідження якості води в річці.
  
  курсовая работа [147,7 K], добавлен 06.10.2012
  

Другие документы, подобные "Морфометричний гомеостаз іхтіоценозу та екологічний статус малої річки Рівненської області"

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам

• Рубрики
• По алфавиту
• Закачать файл
• Заказать работу

• весь список подобных работ

• скачать работу можно здесь

• сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены

Ознаки Значення*	Верховодка (п= 25 екз.)	Плітка (п=32 екз.)	Краснопірка (п = екз.)	Окунь річковий (п= екз.)	Карась сріблстий (п= екз.)	Лящ (п= екз.)