Основні парадигми екологічної підготовки майбутніх дизайнерів та їх характеристики

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОСНОВНІ ПАРАДИГМИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ДИЗАЙНЕРІВ ТА ЇХ ХАРАКТЕРИСТИКИ

Романишина Людмила Михайлівна,

доктор педагогічних наук, професор,

Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія,

м. Хмельницький Романишина Оксана Ярославівна,

Островська Надія Дмитрівна, кандидат.

педагогічних наук, доцент, Відокремлений

підрозділ НУБіП України «Бережанський агротехнічний інститут»,

м. Бережани,

Дацун Олена Анатоліївна, кандидат педагогічних наук, старший

викладач, Хмельницький обласний інститут

післядипломної освіти, м. Хмельницький

В статье рассмотрен вопрос об экологической подготовку будущих дизайнеров. Подробно представлены суть экологической подготовки будущих дизайнеров и ее особенности. Автор представляет различные виды парадигм, которые влияют на развитие современной образовательной парадигмы: традиционно консервативная, рационалистическая, гуманистическая, эзотерическая, технократическая. Рассмотрено существенное значение педагогической парадигмы. Дизайн рассматривается как сложная система, которая существенно влияет на формирование и удовлетворение потребностей человека и на социально-политическую ситуацию в обществе. Подается понятие экологического дизайна, который рассматривает проблему сотрудничества с окружающей средой и обеспечивает решение проблем экологии с помощью природных принципов.

Ключевые слова: экологическая подготовка, будущие дизайнеры, образовательные парадигмы, экодизайн, модульная технология.

The article deals with the issue of environmental training of future designers. The essence of environmental training of future designers and its features are presented in detail. The author presents different types of paradigms that influence the development of the modern educational paradigm: traditionally conservative, rationalistic, humanistic, esoteric, technocratic. Traditionally -conservative paradigm is in line with the traditions of the technology of learning and is based on three postulates (academic nature, orientation to the basic fields of education, humanitarian education). Rationalistic paradigm corresponds to the activity approach and promotes human adaptation to culture. Esoteric paradigms essence lies in relation to Truth, which is impossible to grasp. Autotraining, neurolinguistic programming, respiratory techniques were developed on its basis. Technocratic paradigm is built on the logic of equality of cognitive opportunities. The essential importance of the pedagogical paradigm is considered, which is a set ofsemantic characteristics of the essence of the features of the schemes of theoretical and practical pedagogical activity. The pedagogical feature has certain particularity - it is considered as established, as a model-standard. The pedagogical paradigm of the education of future designers plays a dual role: ensuring the introduction of common pedagogical approaches and at the same time preventing the perception of progressive ideas and innovation. Therefore, there was a need to introduce one of the components of the pedagogical paradigm - integrative. It is based on interdisciplinary relationships. The integrative paradigm should be the basis for the development of eco-design education. The designer is presented as a subject of culture, which has the knowledge of the traditions of national and world culture. Design is regarded as a complex system that significantly influences the formation and satisfaction of human needs and the socio-political situation in society. The concept of ecological design is defined, which addresses the problem of cooperation with the environment and provides solutions to environmental problems using natural principles.

Key words: ecological preparation, future designers, educational paradigms, ecodesign, modular technology.

У статті розглянуто питання про екологічну підготовку майбутніх дизайнерів. Детально подано суть екологічної підготовки майбутніх дизайнерів та її особливості. Автор подає різні види парадигм, які впливають на розвиток сучасної освітньої парадигми: традиційно-консервативна, раціоналістична, гуманістична, езотерична, технократична. Розглянуто суттєве значення педагогічної парадигми. Дизайн розглядається як складна система , яка суттєво впливає на формування і задоволення потреб людини і на соціально- політичну ситуацію в суспільстві. Подається поняття екологічного дизайну, який розглядає проблему співпраці з навколишнім середовищем та забезпечує вирішення проблем екології за допомогою природних принципів.

Ключові слова: екологічна підготовка, майбутні дизайнери, освітні парадигми, екодизайн, модульна технологія.

дизайн екологічний суспільство

Постановка проблеми. Нині екологічна ситуація, що склалася в Україні, є неблагополучною. Тому в сучасних умовах приділяється особлива увага екологічному вихованню майбутніх фахівців, зокрема майбутніх дизайнерів. Саме екологічний дизайн допомагає розв'язати проблему взаємозв'язку людини з оточуючим середовищем. Дослідниками визначено, що нині екологічна підготовка майбутніх дизайнерів не відповідає вимогам професійної педагогіки. Тому розвиток дизайн-освіти заслуговує на увагу і має бути спрямований на використання інтеграції художньої, інженерної, екологічної та гуманістичної складових професійної освіти дизайнерів.

Аналіз актуальних досліджень і публікацій. За останнє десятиріччя в педагогіці посилилася увага до проблеми екологічної підготовки майбутніх фахівців. Проблема дизайну та дизайн освіти займалися науковці О. Бойчук, Є. Лазарєва, О. Орлова, Л. Оршанський, О. Фурса, І. Яковець та інш. Методологцчну основу проблеми пов'язують із дослідженнями В. Андрущенка, Г. Васяновича, І. Зязюна, М. Кагана, І. Рижова та інш. Безпосередньо проблемам екологізації освіти присвячені праці Г. Васюкова, М. Кисельова, І. Зверєва, Г. Пустовіта. Питання екодизайну та екологічної освіти дизайнерів розглядалися в працях О. Бойчука, В. Даниленко, Д. Звенигородмького, В. Прусака та ін.

Мета статті: визначити і охарактеризувати освітні парадигми, які вплинули на розвиток сучасної педагогічної парадигми, покладеної в основу екологічної підготовки майбутніх дизайнерів.

Результати дослідження. Одним із завдань екологічної підготовки майбутніх дизайнерів є звести весь навчальний матеріал в єдину систему, яка забезпечує удосконалення навчальних програм з екології шляхом визначеності і і концептуальності [4]. Одним із завдань дизайнера є творення краси середовища, в якому перебуває людина, не завдаючи шкоди. Тому такою важливою є екологічна підготовка майбутнього дизайнера. Концептуальність екологічної підготовки полягає у такому: «гуманітарно-культуротворча парадигма філософії освіти дає можливість методологічно орієнтувати зміст педагогічних технологій на духовний універсам слова-логосу числа, кольору, пластики, гармонії звуків, ментально- архетипну своєрідність етнонаціонального, що тільки в органічній єдності й зумовлюють розвиток гуманітарного стилю мислення особистості як творчого суб'єкта культури» [10, с.30]. Була розроблена філософська концепція розвитку дизайну та екодизайну [9]. Її суть полягає в тому, що дизайн розглядається як феномен пізнання і управління соціокультурних процесів, які взаємо узгоджують відносини суспільства і особистості. Вчення про дизайн відображає духовно-практичний процес , який відповідає інтересам людини. Дизайнер - це суб'єкт культури, тому важливе значення має опанування традиціями національної і загальносвітової культури.

Екологічний дизайнер - це представник нової ідеології, яка спрямована на пошук нових і вдосконалення усталених принципів формотворення, що забезпечують збереження та відтворення навколишнього середовища. Увага дизайнерів до живої природи полягає в тому, що їх діяльність має безпосередній зв'язок із матеріальним виробництвом. Це пов'язано з проблемою економії матеріалу, сил і часу, що витрачається на виробництво [8]. Важливе значення, на думку В. Прусака, має неперервна екологічна підготовка майбутнього дизайнера, яка має бути поєднанням трьох складових: філософії природи, філософії мистецтва, філософії виробництва. Автор виділяє, як специфічну складову -філософію дизайну та екодизайну [8].

Вивчаючи літературні джерела, були виділені вимоги до екологічної підготовки майбутніх дизайнерів:

- формування особистості яка спроможна вирішувати екологічні проблеми самостійно;

- застосування у процесі навчання новітніх досягнень науковців;

- використання педагогіки співробітництва;

- застосування принципу «від сучасного до майбутнього»;

- активна та діяльна форма спільного навчання всіх учасників процесу екологізації [7,с.19-207].

Розроблена соціально-філософська концепція дизайну, яка представлена І.Рижовою, розглядається як феномен пізнання і регуляції механізмів організації та самоорганізації соціокультурних процесів[9]. Дослідження природи освіти свідчить про те, що в основу розвитку освіти покладено освітні парадигми. Під парадигмою розуміють культурно-історичний тип педагогічного мислення і педагогічні дії. Розвиток педагогічної теорії і практики проходить декілька етапів: становлення , завершення і статика, коли вона стає гальмом у розвитку освіти. Цим і пояснюється зміна однієї парадигми на іншу [3]. Парадигма - одна з значимих освітніх категорій науки [4]. Вона постійно змінюється і вдосконалюється. Такі зміни сприяють взаємопроникненню різних культур, що вимагає дослідження різних парадигм, які стали основою сучасної педагогічної парадигми: традиційно-консервативна, раціоналістична, гуманістична, езотерична, технократична. Розглянемо особливості кожної парадигми і що вони заклали в сучасну педагогічну парадигму.

Езотерична парадигма є найстарішою, тобто заклала основу для інших парадигм. Її суть полягає у відношенні до Істини, яка подавалася як вічна і незмінна. Деякі прийоми відомі як аутотренінги, нейролінгвістичного програмування, дихальні технологі. У підготовці майбутніх дизайнерів можна використати аутотренінги і програмування [5].

Традиційно-консервативна парадигма. Вона базується на трьох положень: основою освіти покладено знання,вміння і способи навчання; освіта повинна мати академічний характер; мати гуманістичний характер, володіти етичними цінностями. Ця парадигма спирається на охоронну, консервативну роль освіти. Тобто є суто академічною.

Технократична парадигма. Вона базувалася на результатах спостережень за фактами і явищами, які відбуваються завдяки науково-технічної революції, які сформували професійну свідомість. В основу парадигми покладено уявлення про наукові істини, що обґрунтовані знаннями та практичним досвідом. На нашу думку, саме технократична парадигма заклала основи поняття «компетентність». Оцінювання результатів проводиться за крайніми точками: «так і ні». «знає-не знає», «володіє не володіє» і так далі. Ця парадигма побудована за логікою недовіри до рівнозначності пізнавальних можливостей. Але саме завдяки цій парадигмі відкрився доступ до нових освітніх технологій. Тому ця парадигма відіграла значну роль у екологічній підготовці майбутніх дизайнерів.

Гуманістична парадигма ґрунтується на визнанні особистості, як центру навчального процесу, при цьому використовується гуманістичний підхід до студента, на якому базується особистісно орієнтована технологія.

Нині відбувається значна трансформація парадигми педагогічної науки, що позначається на розвитку сучасної педагогічної парадигми. Педагогічна парадигма розглядається як «сукупність стійких смислових характеристик ,які визначають сутнісні особливості схем теоретичної і практичної педагогічної діяльності та взаємодіють в освіті незалежно від ступеня та форм їх рефлексії»[6, с. 87].

Як і кожна парадигма педагогічна має свої особливості, які полягають у тому , що вона розглядається як модель-стандарт для розв'язання педагогічних задач і відіграє їх виконання, одночасно і заважаючи їм. Сама зважання виконанню задач є рушійною силою її розвитку. Це сприяє розробці і впровадженню нових освітніх технологій. Тому однією з характерних ознак сучасної педагогічної парадигми є нові технології, інноваційні методи навчання. Ще однією особливістю сучасної педагогічної парадигми є впровадження її складової - інтегративної [1,с.155]. Використання принципу інтеграції у екологічній підготовці майбутніх дизайнерів відіграло значну роль у забезпеченні якості підготовки майбутніх фахівців. Ця потреба виникла як наслідок зменшення кількості годин на викладання дисциплін, зокрема і фахових. Інша складова педагогічної парадигми - модульна технологія. Складання нових програм якраз і базується на міждисциплінарних зв'язках. Ми виділяємо ще одну складову - інформаційну. Кожна з цих складових заслуговує більш детального розгляду, що є предметом наших подальших досліджень.

Для нашого дослідження найбільш суттєве значення має екологічна парадигма. Базою для її розвитку є постматеріальні цінності і турбота про нематеріальні цінності, якими є особистісні, естетичні та інтелектуальні. В основу цієї парадигми покладена теза: екологія людини розглядається як сукупність біологічної, медичної та географічної науки і проблеми її здоров'я, психіки виживання, працездатності [2]. Впровадження екологічної парадигми пов'язано з використанням принципу міждисциплінарності. Для екологічної підготовки майбутніх дизайнерів серед дисциплін, які використовуємо ми виділяємо такі: «Основи композиції» та «Основи формоутворення», які поряд з основним змістом вводять студентів в основи екологічних знань і розглядають шляхи рішень екологічних проблем засобами дизайну.

Наші дослідження показали, що екологічна підготовка майбутніх дизайнерів має здійснюватися з використанням складових усіх парадигм, особливо тих, які можуть удосконалюватися.

Висновки і перспективи подальших досліджень

Ми зупинилися на характеристиці тих парадигм, які є найбільш суттєвими у екологічній підготовці майбутніх дизайнерів. Кожна з поданих парадигм має значення для екологічної підготовки майбутніх дизайнерів, оскільки є взаємодоповнюваними і доповнюють одна одну.

Найбільшу зацікавленість для нас складають інформаційна і екологічна парадигми. Тому наші подальші дослідження будуть присвячені вивченню їх особливостей і методиці використання.

Список використаних джерел

1. Вознюк О. В. До проблеми обґрунтування інтегральної педагогічної парадигми / О. В. Вознюк // Нові технології навчання. Матеріали міжнародної конференції «Духовно-моральне виховання і професіоналізація: виклики ХНІ ст.» № 66, Ч. 1: Інститут інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України, Академія міжнародного співробітництва з креативної педагогіки. - Київ- Вінниця, 2010. - С. 154-159.

2. Гончаренко М. С. Екологія людини: навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / М.С.Гончаренко, Ю. Д Бойчук; за ред. Н. В. Кочубей. - Суми : ВТД «Університетська книга». - К.: Видавничий дім «Княгиня Ольга», 2005. - 394 с.

3. Зязюн І.А. Філософія педагогічної дії: монографія / І.А. Зязюн. - Черкаси: Вид. від. ЧНУ імені Богдана Хмельницького, 2008. - 608 с

4. Кисельов М.М. Національне буття серед екологічних реалій / М.М. Кисельов, Ф.М. Канак. - К.: Тандем, 2000. - 320 с.

5. Колесникова И. А. Педагогическая реальность в зеркале межпарадигмальной рефлекси / И. А. Колесникова. -- Санкт-Петербург, 1999. -- 242 с.

6. Корнетов, Г.Б. Общая педагогика / Г.Б.Корнетов. - М.: Изд-во УРАО, 2003. - 192 с.

7. Корсак К. До проблеми парадигми сучасної національної освіти // Освіта і управління. - 1997. - Т. 1, N»4. - С. 20-21.

8. Прусак В. Ф. Екологічна дизайн-освіта - стратегія ХХІ століття. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтва. Сер.: Мистецтвознавство: зб. наук. пр. / за ред. Даниленка В. Я. Харків: ХДАДМ, 2012. № 3. - С. 192.

9. Рижова І. С. Дизайн як фактор гармонізації відносин суспільства і особистості: методологічні засади: автореф. дис... д-ра філософ. наук: 09.00.03 / І.С. Рижова ; Ін-т вищ. освіти АПН України. -- К., 2008. -- 32 с

10.Чернилевский Д В. Дидактические технологии в высшей школе: Учеб. Пособие для вузов. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. - 437 с.

References