Особливості геоекологічних проблем Коломийського району Івано-Франківської області

Размещено на http://allbest.ru

Особливості геоекологічних проблем Коломийського району Івано-Франківської області

Антоніна Нєвєнченко

Анотація

Досліджено екологічну ситуацію в Коломийському районі Івано-Франківської області, який характеризується значним забрудненням довкілля. Вивчено екосистеми міста Коломия та селищ міського типу Отинія й Печеніжин. Проаналізовано сучасний екологічний стан досліджуваної території на основі цілісної оцінки природокористування. Встановлено основні джерела (епіцентри) забруднення навколишнього середовища та показано їх вплив на екосистеми краю. В зонах сміттєзвалищ досліджуваної території виявлено міграційні процеси токсичних речовин, зокрема важких металів (Pb, Cd, Ni), серед яких свинець перевищує ГДК. Обґрунтовано неефективність функціонування очисних споруд на досліджуваній території, а також виявлено їх відсутність. Визначено головні екологічні проблеми Коломийського району, серед яких найбільш небезпечною є вивіз гравійного матеріалу з берегів річки Прут, що призводить до зміни водного режиму та негативних руслових процесів. Виділено місцеві ареали екологічних загроз за ступенем екологічної небезпечності. Запропоновано практичні рекомендації для вирішення геоекологічних проблем досліджуваної території.

Ключові слова: антропогенний вплив, природокористування, ландшафт, сміттєзвалища, токсичні речовини, джерела забруднення, Коломийський район.

Постановка наукової проблеми та її значення

Загальний стан екологічної ситуації в Коломийському районі є досить складним, що обумовлено діяльністю людини.

Значний вплив мають різноманітні чинники природного й антропогенного характеру.

Це значною мірою впливає на екологічний стан території, формування еконебезпечних зон відповідно з техногенним навантаженням та міграцією токсичних речовин у компонентах ландшафту.

Наведені обставини зумовлюють потребу комплексного вивчення та вирішення екопроблем досліджуваного району. Під час аналізу екологічних проблем необхідно визначити роль окремих факторів, що впливають на техноприродну геосистему.

Для цього використовуємо фондові матеріали про компоненти довкілля, картографічну інформацію, а також результати наших польових досліджень.

Актуальність проблем дослідження полягає в екологічно небезпечному стані досліджуваного району, що обумовлено розвитком негативних природних й антропогенних (промислова, водогосподарська, транспортна та інша діяльність людини) процесів, а також зниженням стійкості геосистем.

Метою дослідження є аналіз існуючих екологічних проблем Коломийського району та рекомендації щодо їх вирішення для раціонального природокористування.

Аналіз попередніх досліджень. Оцінці стану навколишнього середовища Карпатського регіону, складовою частиною якого є Івано-Франківська область, до якої входить і Коломийський район, структурі природних територіальних комплексів і їх генезису, тенденцій розвитку і можливостей господарського використання присвячені роботи К. І. Геренчука (1957, 1982), С. А. Генсірука (1992), В. М. Гуцуляка, Г. П. Міллера, В. М. Петліна, А. В. Мельника (2002), А. В. Мельника (1997, 1999, 2003), І. П. Ковальчука (1997), О. М. Адаменка, М. М. Приходька (2000), М. А. Голубця (2001) та інших учених.

Проте Коломийський адміністративний район залишався слабо дослідженим, особливо антропогенне навантаження, пов'язане з полігонами твердих побутових відходів (ТПВ).

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження

Коломийський район розміщений у межах Івано-Франківської області. Його площа становить тис. км² (7,46 % території області). Тут представлені рівнинні (Прут-Дністровське межиріччя), передгірські (лісолучні) та гірські ландшафтні комплекси, які відрізняються особливостями рельєфу, клімату, ґрунтово-рослинного покриву [2]. Ландшафтні комплекси району перебувають у зоні надлишкової вологозабезпеченості (гідротермічний коефіцієнт становить 1,7). Річна кількість опадів 657 мм.

У Коломийському районі нараховується 9516 га боліт, заболочених і перезволожених земель [3; 4]. За різноманітністю природних умов і багатством природних ресурсів, район належить до інтенсивно освоєних територій Передкарпаття. Про це свідчить не тільки густота населення, а й мережа залізниць та автомобільних шляхів, насиченість промисловими підприємствами. Значна освоєність території відображається й на використанні природних ресурсів у різноманітних цілях, що, у свою чергу, призводить до змін у навколишньому середовищі [5]. Коли починалось освоєння території допускалися певні помилки, що привели до негативних екологічних процесів та явищ.

Так, зміни почалися у районах видобутку нафти, територіях для полігонів військових об'єктів, промислових та побутових відходах. Розвивалися зсуви, карстові явища, ерозія грунтів, почали руйнуватися береги річок, виникали провали, відбувалося засолення та забруднення важкими металами грунтів, підвищення мінералізації й забруднення поверхневих та підземних вод.

Також змінюється й атмосферне повітря, відбувається деградація рослинного покриву, збільшується рівень захворювань, яке за собою тягне зменшення тривалості життя населення. Велику небезпеку несуть канцерогенні речовини, джерелом яких є викиди котелень. Коли зростає рівень промисловості та обсягів сільськогосподарського виробництва й урбанізації території, рівень антропогенного впливу зростає, що призводить, як правило, до погіршення та забруднення якості води у річках і водоймах.

Найбільш ефективна боротьба з цією проблемою буде запровадження водоохоронного режиму. Важливим кроком було б виділення вздовж річок та інших водойм захисних смуг із режимом обмеженої господарської діяльності, а також функціонування очисних мереж. Загалом у Коломийському районі функціонують загальноміські очисні мережі для міста Коломиї та навколишніх сіл (рис. 1).

Рис. 1. Очисні мережі Коломийського району

Очисні мережі смт Отинія, с. Коршів працюють малоефективно, вони потребують заміни фільтруючого матеріалу на біофільтри. До цього часу ще вирішується питання з будівництвом очисних мереж у смт Печеніжин, с. Товмачик. У м. Коломия розпочато масштабні роботи на очисних мережах водоканалу. Іншою вагомою екологічною проблемою є вивіз гравію й гравійно-піщаної суміші з берегів річки Прут.

Гравій та пісок утягує в себе воду, зменшує небезпеку повені та підтоплення. Об'єм гравію, що відповідає кузову КАМАЗу, здатний стримувати до тонни води. Крім цього це спричиняє обвал берегів та зниження рівня річки.

За останні роки рівень Пруту впав на 3-5 метрів. Це не тільки руйнує екосистему річки, а й дуже ускладнює очищення вод Пруту. Не слід забувати також, що вивезення гравію змінює русло річки Прут [5].

Притоки ріки Прут, які протікають по території м. Коломиї, це: Коломийка, Чорний потік, Радилівка, Косачівка та ін. Ці малі річки забруднені значно більше, ніж ріка Прут, мають невисоку стійкість і низький потенціал самоочищення.

На майже всіх берегах річок, що протікають у межах населених пунктів розміщені неорганізовані сміттєзвалища, які є причиною занесення в поверхневі та ґрунтові води інфекційних мікроорганізмів. Важливим показником екологічного стану геосистем району є результати геохімічного аналізу ґрунтових вод (табл. 1).

Таблиця 1

Результати аналізу ґрунтових вод Коломийського району*

* Складено за: [7].

Як видно з даних таблиці 1, уміст хімічних компонентів та жорсткість води не перевищують гранично допустимі концентрації (ГДК).

Результати досліджень атмосферного повітря автотранспортом (проводились автором у 2017 р. в м. Коломия) показали, що забрудненість переважно перебуває в прямій залежності від інтенсивності руху автотранспорту. екосистема забруднення коломия

Так, у місцях найбільшої інтенсивності руху автотранспорту вміст СО, КО_х , 8О₂ , формальдегіду, бенз-а-пірену та сажі перевищують гранично-допустимі норми (ГДК) у 2-3 рази, а в деяких місцях і більше разів.

Крім інтенсивності руху, на кількісний і якісний склад шкідливих речовин, що викидаються автотранспортом, значний вплив мають: технічний стан автотранспорту, належна справність їх двигунів та інших агрегатів, частота зміни режиму роботи двигунів (переключень коробки передач) у місцях перехрестків та вуличних поворотів, стану доріг та їх асфальтового покриття, якість палива, степені природної вентиляції - провітреності вулиць та низка інших факторів (табл. 2).

Таблиця 2

Результати замірів атмосферного повітря в м. Коломия на основних вулицях*

* Складено за: [7].

Автозаправочні станці (АЗС). На території м. Коломиї розташовано десять АЗС, через мережу яких здійснюється реалізація нафтопродуктів. Усі АЗС м. Коломиї згідно ВБНВ 2.2.58.1-94 відносяться до складів III категорії, підкатегорії III-в. Вони здійснюють операції по прийому нафтопродуктів у власні резервуарні ємності, зберігають їх і реалізують через роздавальні колонки споживачам. Від резервуарів, заправних колонок, очисних споруд АЗС виділяються пари нафтопродуктів (НП). Використання обладнання на цих АЗС - 15-25 років, на деяких АЗС мали місце випадки грубого порушення природоохоронного законодавства (зокрема на № 1, 4, 7). Розлиті нафтопродукти на територіях бензозаправних станцій та нафтобаз, автопідприємств, біля власних гаражів, на дорогах і автостоянках, пунктах зберігання паливно-мастильних речовин, попадаючи в грунти, просочуються у водоносні горизонти, забруднюють їх.

Еконебезпечним полігоном є Коломийське сміттєзвалище. Про те, що сміттєзвалища є об'єктами, які забруднюють довкілля, описано багатьма науковцями у своїх працях. Ступінь забруднення сміттєзвалищами обумовлюється кліматом, рельєфом, густотою річок. Негативними явищами сміттєзвалища є також відчуження родючих земель, механічний вплив на грунт, шумове забруднення під час експлуатації полігону та транспортуванні твердих побутових відходів (ТПВ), неприємний запах. Токсичні компоненти шкідливих викидів сміттєзвалищ та полігонів ТПВ безпосередньо впливають на населення, тварин, рослинність, які перебувають у безпосередній близькості від складування сміття.

Полігон твердих побутових відходів (ТПВ) знаходиться в північно-східній частині міста, його проектування затверджено 17.04.1995 р. Коломийською міською Радою народних депутатів. Потужність полігону ТПВ - 76 т/м³ у рік, строк експлуатації - 20 років. Доставка твердих побутових відходів на полігон здійснюється сміттєвозами по автодорозі (вул. Кривоноса). Укладка сміття відбувається методом «насуву». Станом на 2018 рік на полігоні твердих побутових відходів захоронено 53 410 м³ сміття. З них 78 % - це побутові відходи Коломиї, а 22 %

Коломийського району, яке транспортує фірма AVE. За рік захоронюють 50 тис. метрів кубічних сміття, як із міста, так і з району.

Як правило, полігони твердих побутових відходів (ТПВ) не повинні порушувати санітарне та епідемічне благополуччя населення, екологічну безпеку навколишнього природного середовища, запобігати розвиткові небезпечних екологічних процесів і явищ. Тому необхідно вибрати й здійснювати таку стратегію та тактику природокористування, які б забезпечили управління природними ресурсами, їх невиснажливе використання й охорону від забруднення. Саме на вирішення цих завдань спрямовувалися наші дослідження.

Метою наших досліджень у районі сміттєзвалища є встановлення чинників еконебезпеки у цій зоні. Для цього відібрали проби ґрунту (19 вересня 2018 р.), що відображено в табл. 3.

Таблиця 3 Місця відбору проб ґрунту Коломийського сміттєзвалища*

* Складено за даними автора.

Результати досліджень умісту рухомих форм важких металів у ґрунтах показали, що значне депонування їх відбувається біля підніжжя сміттєзвалища (табл. 4).

Таблиця 4

Вміст важких металів у ґрунті Коломийського сміттєзвалища*

* Складено автором.

Як видно, підвищений уміст Cu (купруму) - 2,0-2,8 мг/кг при ГДК - 3,0 мг/кг; уміст плюмбуму (Pb) перевищує допустимі концентрації на усіх досліджуваних ділянках у 3,9-4,45 рази (6,1-8,9 мг/кг при ГДК - 2); рівень кадмію (Cd) та цинку (Zn) допустимі концентрації не перевищували.

Серед великої різноманітності забруднювачів, саме важкі метали (ВМ) на сьогодні займають одне з чільних місць за ступенем небезпеки (дані ВООЗ, UNEP). Ці забруднювачі є найнебезпечнішими за темпами й обсягами надходження у навколишнє середовище.

Під час проведення польових досліджень Коломийського сміттєзвалища також встановлено, що насип відходів відбувається хаотично, експлуатація звалища проводиться з порушеннями встановлених вимог. Функціонування цього сміттєзвалища супроводжується частими зсувами на схилах, просіданням земної поверхні, неорганізованим відведенням фільтрату, самозайманням відходів. На сьогодні строк експлуатації цього полігону давно вийшов, проте питання нового місця для нього не вирішено.

На основі аналізу показників екологічного стану території, ступеня шкідливості факторів нами виділено зони за ступенем екологічної небезпечності. Для виділення відповідних зон використано ландшафтно-екологічний підхід. При цьому враховувалися небезпечні природні явища (повінь, паводок), екзогенні процеси, а також вплив техногенних факторів (очисні мережі, сміттєзвалища, скотомогильники тощо).

В результаті виділено зони за ступенем екологічної небезпечності:

1) слабо небезпечні (зона Г), зона з переважанням комунального господарства, є очисні споруди. Межі цієї зони проходять такими селами: П'ядики, Підгайчики, Ценява;

2) середньої небезпечності (зона Д), з переважанням захоронення тварин та каналізаційними очисними спорудами. Межа проходить через с. Годи- Добровідка, с. Коршів, с. Черемхів, смт Отинія;

3) небезпечні (зона А), характерні процеси затоплення, наявність санітарно-небезпечних відходів. Межі цієї зони проходять такими селами: Воскресінці, Королівка, Замулинці, Верхній та Нижній Вербіж (підзона «а»), смт Печеніжин, Малий Ключів;

4) посилено небезпечні (зона Б), де представлені санітарно-небезпечні відходи (полігони та незаконні сміттєзвалища, інтенсивне забруднення атмосферного повітря автотранспортом, неочищені стоки з виправної колонії № 41, де повністю вийшли з ладу 25 пристроїв для очищення стоків.

Окрім цього, лише за 6 км нижче за течією ріки Прут знаходиться русловий водозабір Коломийського водоканалу та ін. Ця зона включає в себе місто Коломию та прилеглі села Шепарівці, Товмачик.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Для вирішення геоекологічних проблем Коломийського району пропонуються такі рекомендації:

- виявлення джерел (епіцентрів) забруднення за видами та ступенем техногенного забруднення території небезпечними (токсичними) речовинами;

- встановлення причин виникнення критичних екологічних ситуацій та розробка моделі їх прогнозування;

- продовження досліджень міграційних процесів токсичних речовин у зонах сміттєзвалищ.

Джерела та література

1. Ландшафти міста Чернівці : монографія / за ред. В. М. Гуцуляка. - Чернівці : Рута, 2006. - 168 с.

2. Природа Івано-Франківської області / за ред. К. І. Геренчука. - Львів : Вид-во ЛДУ, 1973. - 276 с.

3. Регіональна екологія і природні ресурси / за ред. О. М. Адаменка, М. М. Приходька (старшого). - Івано-Франківськ, 2000. - 278 с.

4. Екологічна безпека територій : колективна монографія / за ред. О. М. Адаменка, Я. О. Адаменка. - Івано-Франківськ : Супрун В. П., 2014. - 283 с.

5. Нєвєнченко А. І. Еколого-економічні проблеми міста Коломиї / А. І. Нєвєнченко // Тези міжнар. наук.-практ. конф.: Сучасні напрямки теоретичних і прикладних досліджень 2010 (15-26 березня 2010). - Одеса, 2010. - Т. 7. - С. 84-86.

6. Нєвєнченко А. І. Оцінка транспортної інфраструктури в туризмі / А. І. Нєвєнченко // Наук. вісн. Чернівец. ун-ту : збірн. наук. пр. - Чернівці : Чернівец. нац. ун-т, 2013. - Вип. 672-673. - С. 148-151.

7. Нєвєнченко А. І. Оцінка ступеня екологічної небезпеки об'єктів транспортної інфраструктури на природне середовище міста Коломиї / А. І. Нєвєнченко // Екологічна безпека. - Кременчук, 2016. - № 2 (22). - С. 70-75.

References

1. Landshafty mista Chemivtsi : monohrafiia / za red. V. M. Hutsuliaka. - Chemivtsi : Ruta, 2006. - 168 s.

2. Pryroda Ivano-Frankivskoi oblasti / za red. K. I. Herenchuka. - Lviv : Vyd-vo LDU, 1973. - 276 s.

3. Rehionalna ekolohiia i pryrodni resursy / za red. O. M. Adamenka, M. M. Prykhodka (starshoho). - Ivano- Frankivsk, 2000. - 278 s.

4. Ekolohichna bezpeka terytorii : kolektyvna monohrafiia / za red. O. M. Adamenka, Ya. O. Adamenka. - Ivano-Frankivsk : Suprun V. P., 2014. - 283 s.

5. Nievienchenko A. I. Ekoloho-ekonomichni problemy mista Kolomyi / A. I. Nievienchenko // Tezy mizhnar. nauk.-prakt. konf.: Suchasni napriamky teoretychnykh i prykladnykh doslidzhen 2010 (15-26 bereznia 2010). - Odesa, 2010. - T. 7. - S. 84-86.

6. Nievienchenko A. I. Otsinka transportnoi infrastruktury v turyzmi / A. I. Nievienchenko // Nauk. visn. Chernivets. un-tu : zbirn. nauk. pr. - Chernivtsi : Chernivets. nats. un-t, 2013. - Vyp. 672-673. - S. 148151.

7. Nievienchenko A. I. Otsinka stupenia ekolohichnoi nebezpeky obiektiv transportnoi infrastruktury na pryrodne seredovyshche mista Kolomyi / A. I. Nievienchenko // Ekolohichna bezpeka. - Kremenchuk, 2017- № 2 (22). - S. 70-75.

Анотація

Особенности геоэкологических проблем Коломыйского района Ивано- Франковской области

Невенченко Антонина

Исследовано экологическую ситуацию в Коломыйском районе Ивано-Франковской области, который характеризуется значительным загрязнением окружающей среды. Изучено экосистемы города Коломыя и поселков городского типа Отиния и Печенежин. Проанализировано современное экологическое состояние исследуемой территории на основе целостной оценки природопользования. Установлены основные источники (эпицентры) загрязнение окружающей среды и показано их влияние на экосистемы края. В зонах свалок исследуемой территории обнаружено миграционные процессы токсичных веществ, в частности тяжелых металлов (Pb, Cd, Zn, Cu), среди которых свинец превышает ПДК. Обосновано неэффективность функционирования очистных сооружений на исследуемой территории, а также выявлено их отсутствие. Определены главные экологические проблемы Коломыйского района, среди которых наиболее опасной является вывоз гравийного материала с берегов реки Прут, что приводит к изменению водного режима и отрицательных русловых процессов. Выделены местные ареалы экологических угроз по степени экологической опасности. Предложены практические рекомендации для решения геоэкологических проблем исследуемой территории.

Ключевые слова: антропогенное воздействие, природопользования, ландшафт, свалки, токсические вещества, источники загрязнения, Коломыйский район.

Abstract

Features of Geoecological Problems of the Kolomyia District of Ivano-Frankivsk Region

Nevienchenko Antonina

The ecological situation in the Kolomyia district of Ivano-Frankivsk region, which is characterized by significant pollution of the environment, is investigated. The ecosystems of the city of Kolomyia and urban-type settlements Otinia and Pechenizhin were studied. The modern ecological state of the studied territory on the basis of a holistic estimation of nature use is analyzed. The main sources (epicenters) of pollution of the environment are established and their influence on the ecosystem of the region is shown. Migratory processes of toxic substances, in particular of heavy metals (Pb, Cd, Zn, Cu), in which lead exceeds the MPC, are detected in the areas of landfills in the investigated territory. The ineffectiveness of operation of treatment facilities on the investigated territory was substantiated, and their absence was found. The main ecological problems of the Kolomyia district are identified, among which the most dangerous is the export of gravel material from the banks of the river Prut, which leads to changes in the water regime and negative channel processes. Local areas of ecological threats are distinguished according to the degree of environmental danger. Practical recommendations for solving geoecological problems of the investigated territory are offered.

Key words: anthropogenic influence, nature management, landscape, landfills, toxic substances, sources of pollution, Kolomyia district.

Размещено на Allbest.ru