Особливості динаміки забруднення атмосферного повітря пилом у деяких містах України
Оцінка впливу антропогенних і природних чинників на сезонні та міжрічні варіації вмісту забруднень в атмосфері. Вивчення умов формування внутрішньорічної мінливості пилу у промислових містах України. Аналіз супутникових даних аерозольного індексу.
| Рубрика | Экология и охрана природы |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 04.07.2021 |
| Размер файла | 2,2 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://allbest.ru
Український гідрометеорологічний інститут
ДСНС України та НАН України
Особливості динаміки забруднення атмосферного повітря пилом у деяких містах України
Л.М. Надточій, М.В. Савенець, М.П. Баштаннік, І.В. Дворецька
Київ
Анотація
Метою дослідження є оцінювання внутрішньорічної та міжрічної мінливості вмісту пилу в атмосфері міст, визначення особливостей мінливості за умов впливу антропогенних та природних чинників формування концентрацій для різних часових масштабів. Використовуючи статистичні методи дослідження обчислено сезонні та міжрічні варіації вмісту пилу в атмосфері, побудовано тренди та визначено особливості метеорологічних умов, що визначають міжрічну мінливість пилу.
Виявлено відсутність чіткої внутрішньорічної мінливості пилу з появою чітких коливань в окремі періоди, наявність позитивних та негативних трендів вмісту пилу та істотне посилення ролі природної складової на часових масштабах у декілька років. Встановлено основну роль метеорологічних умов у міжрічних варіаціях пилу, пов'язаних зі змінами умов вологого осадження та розсіювання домішок.
Ключові слова: пил; атмосферне повітря; внутрішньорічнамінливість; міжрічнамінливість; антропогенні чинники.
Abstract
The features of dust air-polluiton dynamics in certain Ukrainian cities
L.M. Nadtochii, M.V. Savenets, M.P. Bashtannik, I.V. Dvoretska
Ukrainian Hydrometeorological Institute, Kyiv
The purpose of research is evaluation of intra- and interannual dust variability in the atmosphere of certain Ukrainian cities, determination of dust dynamics within influence of anthropogenic and natural factors for different temporal scales. Based on statistical methods the research contains seasonal and interannual variability calculation, trend estimation, and determination of meteorological conditions, which cause interannual dust variability. Clear intraannual variations are absent, however, they could appear during separate periods. In general, coefficients which show seasonality strength decrease in cities and correspond to weakening of intraanual variations.
The reason of such effects connected with increasing of mobile sources impact due to constant emission during the whole year and mechanical influence on accumulated dust.
Within timescale of several years positive and negative trends were observed and natural factor strengthens in dust variations. Highest positive and all negative trends coincide with changes of emission from stationary sources. 4 among 20 cities do not have any tendency in dust content changes. Significant interannual variations could be combine in several groups.
The highest impact in total dispersion have variations approximately 6.2 and 9.3 years with amplitudes 0.04-0.08 mg/m3 and 0.02-0.08 mg/m3 accordingly. Large group of significant interannual variations are within 2.7-3.7 years and 4-5.2 years. All periods could be found in meteorological dynamics correspond to low frequent lunar nodal tidal variations and global circulation variability.
Clear connection with meteorological conditions had been found with relative humidity and wind characteristics: average wind speed and zonal component. Spatial dependences also were found: dust variability in coastal cities mostly influenced by changes in relative humidity, whereas wind play crucial role on inland territories. Relation between dust and relative humidity have negative sign, which means that saturation of the atmospheric air impact on dust decreasing. Therefore, the research defines crucial role of meteorological conditions for dust interannual variability, which are connected with changes of wet deposition and pollutant dispersion.
Keywords: dust; atmospheric air; intraannual variability; interannual variability, anthropogenic factors.
Вступ
Актуальність досліджень. Як відомо, проблема забруднення атмосферного повітря є однією з головних проблем сучасності. Найбільше це проявляється у великих промислових містах, де до основних чинників забруднення атмосферного повітря належить пил, що являє собою сукупність завислих у повітрі дрібних (розміром до декількох десятків мікрометрів) твердих частинок різної природи [1,2].
Джерелами пилу природного походження є: вивітрювання, виверження вулканів, емісія від лісових пожеж. Антропогенні викиди твердих частинок пов'язані, головним чином, із процесами спалювання вугілля й мазуту, сміття на міських звалищах, промисловим виробництвом, будівництвом та автотранспортом [3-5].
Існує значна кількість наукових робіт про небезпеку для здоров'я людини зважених у повітрі твердих частинок діаметром менше 10 мкм (РМ10) і 2.5 мкм (РМ25), що можуть спричинити широкий спектр захворювань, основні з яких респіраторної та серцево-судинної систем [6-10]. У багатьох державах постійно досліджують рівні вмісту часток РМ10 та РМ25 в атмосферному повітрі, їх основні джерела надходження та сезонні зміни [7-11]. Такі дослідження почали проводити і в Україні, наприклад у роботі [11] оцінено забруднення повітря частками РМ25 та РМ10 в Україні та проведено порівняння з іншими країнами.
Нині почав здійснюватися регулярний моніторинг із відкритою інформацією для користувачів за даними автоматичної станції у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, що працює у тестовому режимі. Проте, в Україні на даний час відсутні систематичні спостереження за вмістом PM10 та PM25 на мережі Центральної геофізичної обсерваторії (ЦГО) імені Бориса Срезневського, вимірюється лише загальна маса всього пилу за нормативами РД 52.04.186-89 [12].
З метою покращення якості атмосферного повітря в 1996 р. Європейська комісія прийняла Першу Рамкову Директиву щодо оцінки та управління якістю атмосферного повітря - 1996/62/ЄС.
Згодом було прийнято ще чотири дочірні директиви, в першій з яких (1999/30/ЄС) йдеться про необхідність вимірювання твердих часток із зазначенням їх граничних значень.
В 2008 р. було прийнято Директиву - 2008/50/ЄС, положення якої імплементуються і в Україні. У ній також наголошено на необхідності вимірювання твердих часток (РМ25 та РМ10) та представлено нормативи і правила проведення вимірювань [13,14].
За відсутності інформації про вміст окремих фракцій часток в атмосфері аналіз динаміки пилу із залученням наземних та супутникових спостережень є єдиним джерелом інформації щодо співвідношення антропогенних та природних чинників формування концентрацій. Досі недостатньо вивченими залишаються питання умов формування внутрішньорічної мінливості пилу у великих містах, де значні антропогенні емісії ускладнюють виявлення природних коливань (що важливо для правильного моделювання домішок).
Значний вплив на тенденції вмісту пилу в атмосфері індустріальних міст справляють постійні зміни викидів промислових підприємств [15]. Необхідно при цьому зазначити, що наявність міжрічних варіацій може вносити істотні зміни у динаміку концентрації пилу та кількість випадків перевищення граничних значень.
Мета дослідження - оцінювання внутрішньорічної та міжрічної мінливості вмісту пилу в атмосфері міст, визначення особливостей мінливості за умов впливу антропогенних та природних чинників формування концентрацій для різних часових масштабів.
Вихідні дані та методика досліджень. Для проведення досліджень використано щомісячні дані концентрацій пилу, осереднених загалом по місту, за результатами наземних спостережень ЦГО імені Бориса Срезневського.
За період 2000 - 2014 рр. із 53 міст, де проводились спостереження за пилом, відібрано дані 20 міст України (рис. 1) таким чином, щоб охопити усі регіони та отримати інформацію щодо забруднення у великих та промислових містах, де вивчення динаміки пилу найбільш ускладнене. 15-річний період вибірки дозволяє провести аналіз внутрішньорічних та міжрічних коливань концентрацій, визначити сучасний стан забруднення атмосфери великих міст України, зберігаючи однотипність та цілісність вибірок усіх регіонів.
Рис. 1. Географічне положення міст України, обраних для аналізу
Дані аерозольного індексу отримано з супутникових приладів TOMS/OMI [16] у точках, що за координатами збігаються з розташуванням міст. Аналіз метеорологічної інформації здійснено з використанням даних радіозондування атмосфери електронних архівів Університету Вайомінг [17]. На першому етапі проведено загальне порівняння концентрацій забруднюючих речовин в досліджуваних містах з гранично допустимими концентраціями (ГДК). Цей показник характеризує якість навколишнього середовища та відноситься до затверджених в Україні нормативів. Середньодобова гранично допустима концентрація пилу (ГДКсд) становить 0.15 мг/м3 [12]. На вимірювальній мережі ЦГО вимірюють лише загальну масу всього пилу, при цьому існують співвідношення вмісту частинок PM10 та PM25 в його загальній масі. Наприклад, згідно [18], маса PM10 складає 0.5 від маси усього пилу, а маса PM25 - 0.55 від маси PM Ці значення є наближеними і пропорції можуть коливатись.
Статистичний аналіз часових рядів концентрацій пилу складався з трьох етапів: обчислення та виокремлення високочастотної складової - внутрішньорічних коливань (сезонного ходу) з їх подальшим видаленням та отриманням залишків; визначення трендів; виокремлення низькочастотної складової - міжрічних коливань.
Враховуючи необхідність аналізу даних із метеорологічною (в т.ч. аерологічною) інформацією, що супроводжується значною кількістю пропусків, розрахунок коливань, їх кількісних характеристик та середніх значень здійснено з використанням некласичного підходу гармонічного аналізу, в якому коефіцієнти Фур'є отримано методом найменших квадратів (регресійний аналіз).
Регресію значень концентрацій пилу проведено на гармоніки сезонного ходу під час обчислення внутрішньорічних коливань та залишків на першу гармоніку низькочастотних коливань під час аналізу міжрічної мінливості. Значущість гармонік визначено за коефіцієнтом Стьюдента з 95%-им рівнем забезпеченості результатів.
Висновки про наявність вираженого сезонного ходу встановлено за критерієм Фішера, враховуючи значення коефіцієнта детермінації (R2). У випадку R2<0.5 сезонні коливання вважалися відсутніми.
Залежність концентрації пилу та аерозольного індексу від метеорологічних характеристик було визначено за наявності значущої (критерій Стьюдента) лінійної апроксимації. У випадку залежності було обчислено внесок складової у динаміку концентрації пилу і видалено з часових рядів залишків сезонного ходу. Такий алгоритм розрахунку дає змогу уникати хибних висновків щодо залежності від різних метеорологічних характеристик за однакового фізичного механізму впливу.
Виклад основного матеріалу
За досліджуваний період перевищення ГДК спостерігалося у 11 містах із 20 проаналізованих, зокрема в Одесі, Львові, Дніпрі, Донецьку, Хмельницькому, Маріуполі, Армянську, Красноперекопську, Вінниці, Кривому Розі та Сумах. Враховуючи, що перевищення концентрацій характерне для місячних значень, у яких кількість випадків високого вмісту пилу та екстремуми згладжені процедурою осереднення, реальний стан значно гірший. Найнижчі концентрації пилу спостерігалися у Чернігові та Луцьку. На відміну від ГДК , Всесвітня організація охорони здоров'я використовує для оцінки перевищень вмісту пилу середньорічні показники: для PM10 - 0.02 мг/м3, для PM25 - 0.01 мг/м3, (рис.2) [19], що дають змогу детальніше оцінити стан забруднення та небезпечні рівні під час порівняння із осередненими за значний проміжок часу значеннями, з урахуванням часу дії небезпечних рівнів. Згідно ж нормативних документів ЄС граничні значення інші: для PM10 - 0.04 мг/м3, для PM25 - 0.02 мг/м3.
Рис. 2. Середні концентрації пилу та обчислені значення PM10 та PM25 у містах України за 2000-2014 рр.
Із усіх проаналізованих міст лише для Чернігова концентрації знаходяться на межі рекомендованих показників (згідно Всесвітньої організація охорони здоров'я) та для Чернігова і Луцька (згідно нормативних документів ЄС), в той час як для інших міст характерне істотне перевищення цих значень. Проведено оцінювання наявності сезонного ходу вмісту пилу та визначено кількісні особливості внутрішньорічних коливань. Обчислення здійснено окремо для супутникових даних аерозольного індексу та наземних спостережень за пилом. Уміст аерозолю в стовпі атмосфери дає змогу вловити природні коливання концентрацій за їх наявності, які в даних наземних спостережень істотно згладжені за рахунок емісії й можуть не проявлятися взагалі. За даними супутникових спостережень аерозольного індексу в точках, координати яких збігаються з місцем розташування досліджуваних міст, не діагностовано жодних внутрішньорічних коливань. Коефіцієнти детермінації моделей сезонного ходу не перевищують значень R2=0.1. Разом з тим, за даними наземних спостережень, у деяких містах простежуються слабкі сезонні коливання, зокрема у Харкові, Черкасах, Армянську та Красноперекопську. Коефіцієнти детермінації таких коливань знаходилися у межах 0.45 - 0.55 з досить високими значеннями коефіцієнта Фішера (F= 12.3-14.7). Амплітуда варіює у межах 0.04-0.08 мг/м3, що досягає приблизно 25-50% від ГДКсд. Максимуми концентрацій у названих містах припадають на червень - липень (рис. 3). Для міст, де сезонність пилу не проявляється, повторюваність максимальних концентрацій може бути характерна для різних місяців. Оскільки формування сезонності пилу у містах залежить від внутрішньорічних варіацій граничного шару атмосфери у співвідношенні з джерелами антропогенної емісії, визначення причин формування максимумів концентрацій (навіть за умови, що вони збігаються у часі для різних міст) необхідно проводити для кожного міста окремо з оцінкою викидів поблизу постів спостережень.
Рис. 3. Річний хід концентрацій пилу в Черкасах за період 2000-2014 рр.
В інших містах, за даними наземних спостережень концентрацій пилу, не спостерігалися статистично значущі внутрішньорічні коливання, що свідчить про основну роль антропогенної складової у формуванні концентрацій пилу разом із т.з. вторинним забрудненням, тобто підняттям у повітря осадженого пилу за рахунок механічного впливу.
Той факт, що супутникові дані аерозольного індекса не завжди можуть відобразити зміни, які спостерігаються за даними наземних спостережень пилу, свідчить про необхідність залучення усіх методів вимірювань та проведення комплексного аналізу, коли йдеться про моніторинг стану забруднення атмосферного повітря у великих містах та промислових центрах. Для аналізу змін вмісту в атмосфері завислих речовин, згідно [6], весь період дослідження розділено на три п'ятирічки. Аналіз окремих п'ятирічних періодів у межах загального періоду 2000-2014 рр. забезпечив можливість виявити тимчасову появу слабких внутрішньорічних коливань вмісту пилу у Кривому Розі (2005-2009 рр.), що збігається зі значним збільшенням викидів від стаціонарних джерел у 2005-2007 рр. [15]. Загалом спостерігається зменшення коефіцієнтів детермінації та Фішера таких коливань у часі в усіх проаналізованих містах, тобто чіткість прояву внутрішньорічної мінливості стає слабшою. Виникнення такої закономірності можливе зі збільшенням ролі автотранспорту у формуванні концентрацій пилу [9] внаслідок постійної емісії протягом року та постійного механічного впливу на осаджений пил, що формує вторинне забруднення. З метою отримання об'єктивної оцінки трендів із часових рядів концентрацій пилу видалено сезонні коливання та обчислено залишки (відхилення від середніх багаторічних значень). Практично в усіх промислових містах за даними наземних спостережень мають місце тренди концентрацій пилу в атмосфері (таблиця 1).
Таблиця 1.
Величина тренду концентрації пилу у промислових містах України
|
Місто |
Значення тренду (мг/м3 за 10 років) |
Коефіцієнт детермінації тренду |
|
|
Кривий Ріг |
0.25 |
0.40 |
|
|
Житомир |
0.07 |
0.69 |
|
|
Дніпро |
0.07 |
0.27 |
|
|
Донецьк |
0.06 |
0.07 |
|
|
Хмельницький |
0.06 |
0.04 |
|
|
Київ |
0.04 |
0.68 |
|
|
Луцьк |
0.03 |
0.42 |
|
|
Черкаси |
0.03 |
0.19 |
|
|
Маріуполь |
0.03 |
0.05 |
|
|
Армянськ |
не значущий |
||
|
Львів |
не значущий |
||
|
Суми |
не значущий |
||
|
Чернігів |
не значущий |
||
|
Луганськ |
-0.03 |
0.13 |
|
|
Красноперекопськ |
-0.04 |
0.04 |
|
|
Харків |
-0.04 |
0.28 |
|
|
Запоріжжя |
-0.05 |
0.19 |
|
|
Ужгород |
-0.06 |
0.47 |
|
|
Одеса |
-0.07 |
0.32 |
|
|
Вінниця |
-0.13 |
0.43 |
Проте, однакової закономірності не спостерігається: у 9 містах уміст пилу зростає, у 7 - зменшується. Ще у 4-х містах (Армянськ, Львів, Суми та Чернігів) не виявлено статистично значущих тенденцій у змінах концентрацій пилу. Найстрімкіше зростання вмісту пилу виявлено у Кривому Розі - 0.25 мг/м3 за 10 років (рис. 4), що найімовірніше пов'язано зі зростанням промислових викидів.
Рис. 4. Тренд пилу в Кривому Розі зі значенням 0.25 мг/м3 за 10 років ISSN 1561-4980. Укр. геогр. журн. 2019, 1(105)
У Вінниці спостерігається найстрімкіше зменшення концентрацій пилу в атмосфері зі значенням тренду -0.13 мг/м3 за 10 років. Враховуючи зростання промислового виробництва [15] та розташування постів незалежно від великих автомобільних доріг, подібне зменшення не є логічним.
Істотна різниця тренду пилу у цьому місті, порівняно з іншими містами, може бути пояснена тим, що середні значення у Вінниці отримано за даними 2-х постів, розташованих близько один від одного. Отже, формування такого тренду не може об'єктивно характеризувати забруднення всього міста, найімовірніше, він сформований під впливом локальних змін забудови та підстильної поверхні поблизу постів спостереження. Також може мати місце зменшення частки пилу, що переноситься до міста ззовні. Усі інші негативні тренди чітко узгоджуються зі зменшенням викидів пилу від стаціонарних джерел [15]. Міжрічні варіації вмісту пилу проаналізовано після видалення високочастотної та трендової складової для уникнення хибних значущостей на крайніх ділянках спектра коливань. Аналіз між-річних коливань дає змогу зрозуміти зміни у динаміці пилу, зумовлені в основному природними чинниками, тому що для антропогенних джерел емісії пилу не характерні періодичні міжрічні коливання.
Рис. 5. Міжрічні коливання концентрацій твердих завислих речовин у повітрі деяких міст
На основі залишків сезонного ходу пилу побудовано моделі міжрічної мінливості (рис. 5), що являють собою суму значущих низькочастотних коливань. Коефіцієнти детермінації таких моделей варіюють від R2=0.39-0.40 (Луцьк, Луганськ) до R2=0.6 (Житомир), що для залишків сезонного ходу (часові ряди, в яких відсутні високочастотні коливання) є доволі значними показниками. Періоди отриманих коливань, у своїй більшості, можна об'єднати в окремі групи. Найбільш значні зміни характерні для коливань з максимумами спектра близько 6.2 років. Зокрема, у Хмельницькому, Дніпрі, Києві та Львові амплітуди таких варіацій досягають 0.04-0.08 мг/м3. Можна припустити наявність також статистично значущих коливань з максимумом спектра близько 9.3 років та амплітудами 0.02-0.08 мг/м3, що свідчить про фізичну природу таких змін, зумовлених змінами метеорологічних умов, оскільки дані періодичності простежуються у динаміці метеорологічних характеристик, пов'язаних з низькочастотними припливними коливаннями [20]. Достатньо велика група варіацій з амплітудами до 0.06 мг/м3 спостерігається в межах 2.7-3.7 років та з амплітудами до 0.03 мг/м3 в межах 4 - 5.2 роки. Подібні періоди простежуються у змінах загальної циркуляції атмосфери [21].
З метою виявлення метеорологічних чинників, які найбільше впливають на міжрічні варіації пилу для помісячно осереднених значень концентрацій в атмосфері міст, проведено пошук залежності з метеорологічними характеристиками.
Чіткий зв'язок отримано після виокремлення авторегресійної частини у часових рядах залишків сезонного ходу пилу. Так, встановлено залежність від відносної вологості та приземних характеристик вітру - середньої швидкості та його зональної складової.
Поблизу моря характеристики вітру втрачають значущість на фоні підсилення ролі показників вологості. Зокрема, в Одесі сума регресійної залежності з показниками вологості та авторегресії першого порядку пилу пояснюють до 80% розкиду значень у загальній дисперсії концентрацій у містах поблизу моря. антропогенний промисловий пил україна
Наявність зв'язку з характеристиками вітру значно покращує сумарний зв'язок із концентраціями пилу, внаслідок чого пояснюється до 90-95% загальної дисперсії показника. Зв'язок з відносною вологістю негативний, тобто збільшення загального стану насичення атмосферного повітря призводить до зменшення концентрацій пилу. Це свідчить про те, що міжрічні зміни у процесах, які визначають умови вологого осадження та розсіювання домішок, є основними чинниками наявності міжрічних коливань вмісту пилу в атмосфері. Для міст, у яких проводяться аерологічні спостереження, простежується зв'язок приземних концентрацій пилу з показником швидкості вітру на рівні 250 гПа. Він значно слабший ніж залежність з приземними метеорологічними характеристиками, проте пояснює до 13-15% розкиду значень у загальній дисперсії ряду. Проведений подібний аналіз для супутникових даних аерозольного індексу показав наявність зв'язку з температурою на цьому ж рівні.
Враховуючи, що рівень 250 гПа близький до рівня тропопаузи, встановлені зв'язки з концентраціями можуть бути частковими проявами залежності міжрічної динаміки вмісту пилу від змін у особливостях циркуляційних умов над територією України, що підтверджується також виділеними періодичностями.
Висновки
Стан забруднення атмосферного повітря пилом у великих містах та промислових центрах України викликає значне занепокоєння у зв'язку з перевищенням допустимих нормативних показників. Значне антропогенне навантаження та вторинне забруднення вносять істотні зміни не тільки на рівні забруднення, а й на особливості часової мінливості вмісту пилу в атмосфері, посилюючи амплітуди внутрішньорічних коливань у деяких містах до 0.04-0.08 мг/м3. Основні тенденції вмісту пилу пов'язані з рівнем розвитку промисловості, внаслідок чого формуються тренди з абсолютними значеннями понад 0.1 мг/м3 за 10 років.
На часових масштабах у декілька років істотно посилюється прояв природної складової формування вмісту пилу в атмосфері. Природні міжріч- ні коливання досягають амплітуд до 0.08 мг/м3, основна роль належить змінам циркуляційних умов, що проявляються через зміни умов вологого осадження та розсіювання домішок.
Новизна дослідження: виявлено відсутність чіткої внутрішньорічної мінливості пилу з появою чітких коливань в окремі періоди, наявність позитивних та негативних трендів пилу, що є важливою інформацією для оцінювання якості атмосферного повітря у містах, розроблення планів дій щодо зменшення забруднення пилом.
Встановлено основну роль метеорологічних умов у міжрічних варіаціях пилу, пов'язаних зі змінами умов вологого осадження та розсіювання домішок, що дає змогу оцінити часові масштаби впливу та роль природної складової у формуванні забруднення пилом за умов інтенсивного антропогенного навантаження.
Referenses [Література]
1. Essentials of Meteorology. (2012). 6th Edition. Brooks/Cole, Cengage Learning. 528 p.
2. Glossary of Meteorology. American Meteorology Society. Dust. URL: http://glossary.ametsoc.org/wiki/Dust (Last Accessed: 23.12.2018)
3. Bashtannik M.P, Zhemera N.S., Kiptenko E.N, Kozlenko T.V. (2014). Air pollution state the territory of Ukraine. Scientific papers of UkrGMI. Iss.266, 70-93. [In Ukrainian].
[Баштаннік М. П., Жемера Н. С., Кіптенко Є. М., Козленко Т. В. Стан забруднення атмосферного повітря над територією України. Наукові праці УкрНДГМІ. 2014. Вип. № 266. С. 70-93.]
4. Beccaceci S. et al. (2010). Report AS 65. CPEA 28: Airborne particulate concentrations and numbers in the United Kingdom (phase 2). Annual Report. Report Date: 31/08/2011
5. Snizhko S.I., Shevchenko O.H. (2011). Meteorological Aspects of Air Pollution ofUrbanAreas. Kyiv. 297 p. [In Ukrainian]. [Сніжко С.І., Шевченко О.Г. Урбометеорологічні аспекти забруднення атмосферного повітря великого міста. Київ, 2011. 297 с.]
6. Bezuglaya E.Yu. (1986). Monitoring of atmospheric pollution state in cities. Leningrad, 200 р. [In Russian].
[Безуглая Э.Ю. Мониторинг состояния загрязнения атмосферы в городах. Ленинград, 1986. 200 с.]
7. Makarov V.Z., Surovtseva O.V, Chumachenko A.N. (2014) Saratov Air Basic Dusty Rating According to the Direct and Indirect Methods of Research. VestnikSaratov. Univ. Series Earth Sciences. Vol 14. Iss. 1, 16-25. [In Russian]. [Макаров В.З., Суровцева О.В., Чумаченко А.Н. Оценка запыленности воздушного бассейна города Саратова по данным прямых и косвенных методов наблюдений. Вестник Сарат. ун-та. Серия «Науки о Земле». 2014. Т. 14. Вып. 1. C.16-25.]
8. Namazbayeva Z.I. et al. (2005). Impact of dust on disturbance of organism reproductive function. Hygiene and sanitation. 5, 72-75. [In Russian].
[Намазбаева З.И. и др. Воздействие пыли на нарушение репродуктивной функции организма. Гигиена и санитария. 2005. № 5. С. 72-75.]
9. Bedogni M., S. Casadei and G. Pirovano (2008). Assesing the contribution of the main emission sources to particulate matter concentrations in the Milan area. Proceedings of the 12th International Conference on Harmonisation within Atmospheric Dispersion for Regulatory Purposes. Cevtat, Croatia. P. 598 - 602.
10. WHO air quality guidelines for particular matter, ozone, nitrogen dioxide and sulfur dioxide. Summary of risk assessment. URL: http://apps.who.mt/iris/bitstream/handle/10665/69477/WHO_SDE_PHE_OEH_06.02_eng.pdf;jsessionid=40A17 504DA803DCFB3992FCD56408E15?sequence=1 (Last accessed: 23.12.2018)
11. Milinevsky G. et al. (2018). Evaluation of air by particulate matter PM2.5/PM10 in the Ukraine and China cities. International Conference Astronomy and Space Physics in the Kyiv University. Kyiv. P. 98-99.
12. RD52.04.186-89. Guidelines for the Control of Atmospheric Pollution (1991). Guidance document. Moscow. [In Russian].
[РД52.04.186-89. Руководство по контролю загрязнения атмосферы. Руководящий документ. Москва, 1991.]
13. Bashtannik M. et al. (2016). Opportunity for implementation of 2008/50/EC and 2004/107/EC directives on ambient air quality in Ukraine. Ukrainian-Polish Conference The problems of air pollution and purification: control, monitoring, catalytic, and sorption methods of treatment (November 6-8. Kyiv, Ukraine)
14. Directive 2008/50/EC of the European Parliament and of the Council of 21 May 2008 on ambient air quality and cleaner air for Europe. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/ALL/?uri=celex:32008L0050 (Last accessed: 23.10.2018)
15. Reports of the Ministry of Ecology and Natural Resources of Ukraine. URL: https://menr.gov.ua/timeline/?t=569&th=0 &m=2&g=569&from=&till= [In Ukrainian].
[Звіти Міністерства екології та природних ресурсів України. URL: https://menr.gov.ua/timeline/?t=569&th=0&m= 2&g=569&from=&till=]
16. Ozone and air quality. Aerosols. URL: https://ozoneaq.gsfc.nasa.gov/data/aerosols (Last accessed: 28.10.2018)
17. Upper-air soundings. URL: https://weather.uwyo.edu/upperair/sounding.html (Last accessed: 23.10.2018)
18. SIEV-Sustainability Indicators and Environmental Valuation. URL: http://www.feem.it/Feem/Pub/Publications/ WPapers/default.htm (Last accessed: 20.07.2018)
19. Air pollution levels. URL: www.who.int/news-room/detail/12-05-2016-air-pollution-levels-rising-in-many-of-the- world-s-poorest-cities (Last accessed: 19.09.2018)
20. Best C., Madrigali R. (2015). Observation of a tidal effect on the Polar Jet Stream. Atmos. Chem. Phys. Discuss. Vol.15, 22701-22713.
21. Richard J. Greatbatch. The North Atlantic Oscillation. URL: uol.de/fileadmin/user_upload/icbm/ag/physoz/download/ cl_dyn/full/nao/NAO.pdf (Last accessed: 23.10.2018)
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Оцінка наслідків забруднень атмосферного повітря автомобільними викидами, склад, масштаби забруднень. Завантаження вулиць міста автотранспортом, оцінка ступеню забрудненості атмосферного повітря відпрацьованими газами автомобілів, шляхи їх зменшення.
лабораторная работа [14,4 K], добавлен 11.05.2010Автотранспорт та промислові об'єкти як головні джерела забруднення атмосферного повітря м. Ужгород. Аналіз чинників, які впливають на рівень забруднення. Дослідження вмісту шкідливих речовин у поверхневих водах. Моніторинг земельних ресурсів та надр.
курсовая работа [671,2 K], добавлен 26.07.2015Визначення антропогенних джерел забруднення атмосферного повітря, засобів здійснення моніторингу та схеми зв’язків між ними. Розробка програмного забезпечення для обробки результатів спостережень та візуалізації даних, нанесення їх на електронну карту.
курсовая работа [4,7 M], добавлен 20.05.2011Практика оцінювання впливу промислових підприємств, енергетичних установок на стан атмосферного повітря та розрахунок розміру виплат компенсації за шкоду, заподіяному атмосферному повітрі. Аналіз дії основних забруднюючих речовин на організм людини.
лабораторная работа [41,7 K], добавлен 20.10.2008Географічні, метеокліматичні, геологічні та інші характеристики, що впливають на розповсюдження в атмосфері забруднюючих речовин. Характеристика техногенних викидів та їх впливу на реципієнтів. Розрахунок дальності розповсюдження домішок зони забруднення.
курсовая работа [122,5 K], добавлен 24.12.2012Вивчення проблемних аспектів охорони атмосферного повітря. Вплив на забруднення атмосфери відсутності установок по вловлюванню газоподібних сполук, які надходять від котелень. Необхідність впровадження сучасних технологій очищення промислових викидів.
курсовая работа [387,3 K], добавлен 11.12.2013Дослідження ступеню забруднення атмосферного повітря Донецької області канцерогенними речовинами. Джерела викидів та визначення індексу забруднення атмосфери токсинами. Соціально-гігієнічний моніторинг ризику онкологічної захворюваності населення.
дипломная работа [2,2 M], добавлен 03.07.2011Атмосфера, як частина природного середовища. Атмосферне повітря. Склад атмосфери. Баланс газів в атмосфері. Природне й штучне забрудненя атмосфери. Наслідки забруднення атмосфери людством. Заходи щодо охорони атмосферного повітря від забруднення.
реферат [27,7 K], добавлен 15.07.2008Фізико-географічна характеристика Херсонської області. Вивчення погодних умов та стану атмосферного повітря. Історія створення та дослідження природних заповідників області. Спеціальні методи спостереження за рівнем забруднення природного середовища.
дипломная работа [701,4 K], добавлен 25.02.2014Загальна характеристика складу атмосферного повітря. Викиди автомобiльного транспорту як джерело забруднення довкiлля. Методологічні аспекти дослідження стану повітря м. Києва. Еколого-економічні розрахунки збитків, завданих державі в результаті викидів.
дипломная работа [121,9 K], добавлен 28.02.2009Створення та структура Донецького Гідрометцентру. Стан виконання заходів охорони атмосферного повітря підприємствами металургійної і коксохімічної промисловості. Аналіз стану забруднення атмосферного повітря міст Донецька та Макіївки за 2010 рік.
отчет по практике [710,1 K], добавлен 05.12.2013Екологія та екологічні проблеми в Україні. Характеристика та екологічна оцінка Хмельницької області. Вербальний опис ТОВ "Дунаєвецький арматурний завод". Умови забруднення атмосферного повітря. Інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферу.
дипломная работа [2,1 M], добавлен 09.09.2014Значення активного впливу людини на земельні ресурси. Порівняльний аналіз підходів до оцінки антропогенного впливу на ландшафт. Сутність поняття і класифікація антропогенних ландшафтів. Зональні і азональні антропогенні ландшафти України та Полтавщини.
дипломная работа [117,5 K], добавлен 25.02.2009Характеристика відділу екологічної інспекції в Білій Церкві. Оцінка стану водойм і атмосферного повітря. Охорона природних ресурсів. Утилізація промислових і побутових відходів. Аналіз негативного впливу автозаправочних станцій району на довкілля.
курсовая работа [42,5 K], добавлен 19.10.2010Проблеми екології автомобільного транспорту України, застосування альтернативних видів палива. Сполуки у вихлопних газах автомобілів. Заходи по зниженню забруднення чадним газом. Оцінка рівня забруднення повітря оксидом вуглецю ділянок в м. Черкаси.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 23.05.2009Просторово-морфологічні характеристики міста. Стійкість міських ландшафтів до антропогенної трансформації. Оцінка впливу антропогенних чинників на місто. Кількість автотранспорту, районування території міста за ступенем забруднення, шумове забруднення.
методичка [204,3 K], добавлен 07.06.2010Розрахунок екологічної ефективності заходів, спрямованих на охорону та відновлення водних ресурсів. Забруднення атмосферного повітря Харківського району. Аналіз економічного збитку від забруднення водних об’єктів. Платежі за скиди забруднюючих речовин.
курсовая работа [108,6 K], добавлен 26.02.2013Основні способи захисту навколишнього середовища на залізничному транспорті України. Забруднення грунту, рослинного і тваринного світів залізним транспортом. Захист природних ландшафтів, атмосферного повітря, водного середовища, захист від шуму.
реферат [40,2 K], добавлен 17.12.2014Вплив джерел забруднень на екологічний стан природних компонентів Гадяцького р-ну Полтавської обл. Екологія та охорона природних територіальних та антропогенних комплексів як показників екологічного стану. Вміст хімічних елементів у рослинній продукції.
дипломная работа [412,3 K], добавлен 28.10.2011Моніторинг стану повітряного басейну. Вплив наслідків забруднення атмосферного повітря на стан здоров'я населення. Розрахунок максимального значення приземної концентрації шкідливих речовин. Механічні, фізичні, хімічні методи очистки газопилового потоку.
курсовая работа [135,0 K], добавлен 26.06.2014
