Аналіз впливу біотичних, абіотичних чинників на стан лісових насаджень Карпатського регіону на прикладі Львівської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут агроекології і природокористування НААН

Аналіз впливу біотичних, абіотичних чинників на стан лісових насаджень карпатського регіону на прикладі Львівської області

Мороз В.В. кандидат сільськогосподарських наук,

Стасюк Н.М. аспірант,

Анотація

Розглянуто вплив різних чинників на сучасний стан лісових насаджень в Карпатському регіоні (на прикладі Львівської області). Проаналізовано природно-кліматичні зміни в регіоні дослідження, а саме зростання температури повітря, зменшення опадів, що призвело до збільшення по сухості у вегетаційний період розвитку деревних росли. Виявлено, що такі кліматичні зміни сприяють втраті хвойних та листяних деревних порід через збільшення площ, що постраждали від ентомологічних шкідників.

Ключові слова: кліматичні зміни, ентомошкідники, фітозахворювання, хвойні та листяні дерева, втрачені насадження.

Summary

ANALYSIS OF THE INFLUENCE OF BIOTIC, ABYOOTIC FACTORS ON THE STATE OF FOREST PLANTINGS OF THE CARPATHIAN REGION IN THE EXAMPLE LVOVSKAYA OBLAST

Moroz V. V. candidate of Agricultural Sciences,

Institute of Agroecology and Nature Management of National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine

Stasiuk N.M. graduate student,

Institute of Agroecology and Nature Management of National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine

The influence of various factors on the present state of forest plantations in the Carpathian region (for example, Lviv oblast) is considered. The natural-climatic changes in the region of research, namely, the increase in air temperature, the decrease of precipitation, which led to an increase in dry vegetation during the development of woody plants, was analyzed. It has been found that such climatic changes contribute to the loss of coniferous and deciduous tree species due to increased areas affected by entomological pests.

Key words: climate change, entomological pests, phytopathological diseases, coniferous and deciduous trees, lost plantings.

Стрімке збільшення обсягів концентрації вуглекислого газу в атмосфері Землі внаслідок природних та антропогенних процесів є головним чинником зміни клімату на планеті. Лісові насадження, які здатні поглинати вуглекислий газ з атмосфери у процесі фотосинтезу чим зменшують концентрацію парникових газів, що збільшуються через індустріальні та транспортні емісії, є одним із головних природних кліматостабілізуючих механізмів. кліматичний повітря температура деревний

Однак, через кліматичні зміни спостерігається збільшення площ деревостанів уражених шкідниками і хворобами лісу (біля 50% насадження), зростання в лісах природної пожежної небезпеки (за останні 30 років спостерігається збільшення пожеж у 2,6 рази), пошкодження насаджень буреломами і вітровалами, зміни в закономірностях сукцесійної динаміки лісів, деградація лісових екосистем загалом. Через що, знижується продуктивність насаджень і вартість деревини на міжнародному ринку [7].

Отже, оцінка впливу антропогенних і біотичних чинників на сучасний стан лісових насаджень є доволі актуальним завданням, що потребує детального вивчення.

Мета наших досліджень полягає проаналізувати вплив різних чинників на сучасний стан лісових насаджень у Карпатського регіону на прикладі Львівської області.

Наші дослідження були спрямовані на вивчення проблеми безпосередньо лісів Львівської області, що належать до другої групи лісів - експлуатаційних. Такі дослідники, як П.І. Лакида, С.І. Ми- клуш, Р.Д. Василишин, О.М. Колосок, М.М. Завада та ін. звертали особливу увагу на екологічні функції лісових насаджень, як у регіоні дослідження так і загалом [1-5].

Для аналізу впливу біотичних, абіотичних та антропогенних чинників на сучасний стан лісових насаджень нами було використано дані Державного лісового агенства України, Львівської гідрометеорологічної станції, Головного управління статистики Львівської області та Державної служби статистики [6, 8].

Згідно даних Державного лісового кадастру загальна площа лісових ділянок у Львівській області становить 671,7 тис. га. Переважаюча більшість лісових площ належить Державному агентству лісових ресурсів 68,8% та Органам місцевого самоврядування 21,0%, а близько 1,1% належать іншим міністерствам та відомствам (рис. 1).

Рисунок 1 - Розподіл площ вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок за міністерствами і відомствами

Загальна площа вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок стиглих дерев серед листяних становить - 46,8 тис. га, а серед хвойних - 32,4 тис. га.

В розрізі адміністративно-територіальних одиниць зауважується, що найбільшу площу вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок, серед стиглих та перестійних насаджень, займають листяні та хвойні породи у Соколівському районі, де площа насаджень під хвойними породами є більшою 4 рази за інші райони дослідження, а площа під листяними насадженнями у 2 рази (рис. 2).

Рисунок 2 - Площа вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок під хвойними та листяними деревними породами в розрізі адміністративно-територіальних одиниць

За показниками гідрометеорологічних станцій Львівської області проаналізовано природно-кліматичні зміни в регіоні дослідження за останні п'ятдесят шість років, а саме температура повітря та кількість опадів (рис. 3, 4).

Рисунок 3 - Зміна середньорічної температури повітря в Львівській області за період 1961-2017рр.

Рисунок 4 - Середньорічна кількість опадів у Львівській області за період 1961-2017рр.

Згідно показників наведених на рисунках 3, 4 спостерігається щорічне зростання температури повітря, при цьому середньорічна кількість опадів суттєво не змінюється.

При проведені порівняльного помісячного аналізу кліматичних змін 1961 р. з 2017 р. встановлено, що за цей період клімат став більш посушливий. Особливі зміни спостерігаються у вегетаційний період розвиток рослин, спостерігається збільшення температури починаючі з травня місяця по серпень місяці, кількість опадів у цей період досить незначна (рис. 5).

а)

6)

Рисунок 5 - Кліматографія Львівської області: а) 1961 р. 6) 2017р.

Зниження кількості опадів та збільшення середньодобової температури в теплі (з ІІІ по ІХ) місяці року негативно впливають на розвиток деревних насаджень, оскільки саме в цей період відбувається їх активний вегетативний розвиток. Такі кліматичні зміни сприяють розвитку енто- мошкідників лісу, особливо стовбурових, хвоє- та листогризучих комах.

від пошкоджень комахами И від фітозахворювань від впливу несприятливих погодних умов ¦ від лісових пожеж з інших причин

Рисунок 6 - Площа знищених вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок внаслідок антропогенних, абіотичних, та біотичних чинників

Згідно проведено нами аналізу знищених лісових насаджень в наслідок антропогенних (пожежі), абіотичних (несприятливих погодних умов), та біотичних (фітозахворювання, ентомошкідники) чинників, з'ясовано що за всіма чинниками, окрім пошкоджень насаджень ентомологічними шкідниками спостерігається зниження показників за роками (рис. 6).

Хоча більшість насаджень гине внаслідок спостерігається зменшення пошкоджених вкритих фітопатологічних захворювань лісу, але з роками лісовою рослинністю лісових ділянок, натомість зростає кількість загиблих насаджень через комах- Тому, подальші наші подальші дослідження шкідників лісу. зосереджено на втраті лісових насаджень через шкодочинну ентомофауну (рис. 7).

Рисунок 7 - Площа знищених вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок ентомошкідниками

Згідно отриманих результатів аналізу з'ясовано, що починаючи з 2012 р. спостерігається збільшення лісових ділянок знищених ентомошкідни- ками.

Серед найбільш поширених ентомологічних шкідників лісових насаджень у Карпатському регіоні є: травневий хрущ західний (Melolontha melolontha L.), травневий хрущ східний (Melolontha hippocastan F.), букова пагонова попелиця (Lachnus exicator Alt.), листоїд тополевий (Melasoma populi L.), сосновий шовковпряд (Dendrolimus pini L.), шовкопряд-черниця (Lуmantria monacha L.), совка соснова (Panolis flammea Denis & Schiffermuller) п'ядун сосновий (Bupalus piniarius L.), кільчастий коконопряд (Malacosoma neustria L.), листовійка зелена дубова (Totrix viridana L.), непарний шовкопряд (Ocneria dispar L.), золотогуз (Euproctis chrysorrhoea L.), п'ядун зимовий (Operophtera bru- mata L.), американський білий метелик (Hyphantria cunea Drury), велика соснова златка (Chalcophora mariana L.), пильщик сосновий звичайний (Diprion pini L.).

Висновки

Нині проблемам кліматичних змін приділяється значна увага у зв'язку з їх важливістю та актуальністю. Зміни та коливання температури повітря, кількості опадів та інших метеорологічних величин значно впливають на життя та діяльність людей (сільське господарство, транспорт, енергетику та ін.). Очевидно, що зміни клімату відбувалися постійно, але сучасні зміни характеризуються значними швидкостями та високою повторюваністю несприятливих метеорологічних процесів та явищ. Внаслідок цього створюються нові, нетипові для Карпатського регіону погодні умови, що безпосередньо впливають на поширення комах- шкідників, та фітозахворювань лісових насаджень.

Нагальною стає потреба в створенні певної моделі взаємозв'язку між проявами абіотичних чинників та станом лісів з метою визначення найбільш стійких видів деревних порід.

Список літератури

1. Василишин Р. Д. Продуктивність і еколого- енергетичний потенціал лісів Українських Карпатах : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня д- ра. с.-г. наук: спец. : 06.03.02 «Лісовпорядкування та лісова таксація». К., 2014. 46 с.

2. Завада М.М. Лісова ентомологія. К: КВІЦ, 2007. 2016 с.

3. Колосок О. М. Продуктивність і структура фітомаси штучних лісостанів ялини звичайної в Українських Карпатах: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. с.-г. наук: спец.: 06.03.02 «Лісовпорядкування та лісова таксація». К., 2002. 20 с.

4. Лакида П. І. Домашовець Г. С. Непродуктивність лісів Львівщини та її динаміка: [монографія]. К.: [б. в.], 2009. 235 с.

5. Миклуш С. І. Рівнінні букові ліси України: продуктивність та організація сталого господарства : монографія. Львів : ЗУКЦ, 2011. 259 с.

6. Публічний звіт т.в.о. Голови Державного агентства лісових ресурсів України за 2016 рік. Київ, 2016.

7. Ткач В. П. Наукові аспекти вирішення проблеми відтворення лісів і сталого ведення лісового господарства. Лісівництво і агролісомеліорація. Харків: УкрНДІЛГА, 2010. Вип. 117. С. 16-20.

8. Україна у цифрах 2016. Статистичний збірник / [за ред. І. Є. Вернера]. К., 2017. 240 с.

Размещено на Allbest.ru