Геоінформаційні, комунікаційні системи у сфері охорони довкілля: європейський та український досвід

Размещено на http://www.allbest.ru/

ГЕОІНФОРМАЦІЙНІ, КОМУНІКАЦІЙНІ СИСТЕМИ У СФЕРІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ТА УКРАЇНСЬКИЙ ДОСВІД

система електронний екологія європейський

Воробйов С.В.

Аспірант кафедри інформаційної політики та цифрових технологій Національної академії державного управління при Президентові України,

Голова Наглядового комітету громадської організації е-Екологія

Анотація. Проаналізовано теоретико-методологічні та організаційні засади функціонування геоінформаційно-комунікаційних електронних систем у сфері екології, природоохорони та природокористування країн Європейського Союзу. Розглянуто досвід функціонування електронних систем у сфері охорони довкілля зарубіжних країн в контексті його можливого використання в Україні. Наведено дані про тенденцію щодо збільшення кількості країн, які використовують інноваційні механізми в державному управлінні з питань контролю якості повітря, ефективного використання земель та охорони навколишнього природного середовища. Досліджено типові проблеми, які виникли на шляху впровадження інструментів електронного врядування в Україні. Визначено особливості функціонування геоінформаційних, комунікаційних систем у сфері охорони довкілля, як одного з чинників демократичних перетворень у взаємодії влади, бізнесу та організацій громадянського суспільства.

Ключові слова: електронне урядування, Європейський Союз, геоінформаційні системи, контроль якості повітря, е-екологія.

Sergey V. Vorobyov

PhD student of Information Policy and Digital Technologies Department of the National Academy for Public Administration under The President of Ukraine,

Chairman of the Supervisory Committee NGO e-Ecology

GEOINFORMATION AND COMMUNICATION SYSTEMS
IN THE FIELD OF PROTECTION OF THE ENVIRONMENT: EUROPEAN AND UKRAINIAN EXPERIENCE

Annotation. The theoretical, methodological and organizational principles of information-communication functioning and geoinformation electronic systems in the ecology area, nature conservation and nature management by the European Union countries are analyzed. The foreign countries experience of electronic systems functioning in the environmental protection area in the context of its possible use in Ukraine is considered. The tendency to increase the number of countries using innovative mechanisms in the state administration on issues of air quality control, effective land use and environmental protection are presented. The typical problems that have arisen in the way of e-government tools implementation in Ukraine are investigated. The information systems functioning peculiarities in the field of environmental protection are determined as one of the factors of democratic transformations in the interaction of power, business and civil society organizations.

Keywords: e-government, European Union, geoinformation systems, air quality control, e-ecology.

Постановка проблеми

Механізми обміну інформацією в умовах сучасного розвитку інформаційного суспільства, з урахуванням тенденцій до глобалізації інформаційно-комунікаційних процесів, потребують широкого обговорення у професійному середовищі відповідних галузей державних і недержавних інституцій, а також - постійного вдосконалення функціонування цих механізмів.

Проте, на даний час, обмін інформацією в окремих випадках здійснюється шляхом створення та експлуатації кожним органом власних інформаційних систем, які у певній мірі забезпечують виконання покладених на відповідний орган завдань, але ефективний розвиток окремої країни чи об'єднання країн, можливий лише за умови наявності розвинутої повноцінної інформаційно - комунікаційної галузевої інфраструктури.

Екологія та охорона навколишнього природного середовища не є виключенням, тому пропонується розглянути і проаналізувати передовий досвід країн Європейського Союзу у впровадженні інформаційних систем з питань охорони довкілля, що утворюють єдине інформаційне середовище функціонування органів державної влади у сфері екології, природоохорони та природокористування.

За результатами проведеного дослідження, з урахуванням особливостей функціонування аналогічних систем в країнах ЄС, пропонується сформувати рекомендації щодо вдосконалення існуючих інформаційних систем в Україні, як ефективного інструменту для розв'язання проблеми інформаційної взаємодії та координації всіх зацікавлених суб'єктів, влади, громадськості та бізнесу.

Аналіз публікацій за проблематикою

Дослідження щодо особливостей функціонування механізмів обміну інформацією та інформаційних систем у сфері екології і охорони довкілля, отримали висвітлення у наукових працях авторів М. Маклюена (Herbert Marshall McLuhan), Д. Белла (Daniel Bell), О. Тоффлера (Alvin Toffler) та інших. У працях зарубіжних дослідників впровадження інформаційно - комунікаційних технологій в природоохоронну галузь аналізується здебільшого, як засіб вирішення екологічних проблем за допомогою електронних ЗМІ, що мають розширити можливості чуттєвого сприйняття світу й поглибити здатність його природного бачення. Цікавий підхід запропоновано німецьким соціологом Ю. Хабермасом (Jьrgen Habermas). Він, звертаючись до аналізу постіндустріального суспільства, відзначав провідну роль електронних ЗМІ у здатності привернути увагу світової спільноти не до локальних соціально-політичних, а до глобально-екологічних проблем. На його думку, у такій ситуації комунікативна діяльність цільових електронних ЗМІ, полягатиме в тому, щоб об'єднати людство перед загрозою екологічної катастрофи [1, C.380].

Мета статті

Метою статті є дослідження особливостей функціонування інформаційних систем урядових та неурядових організацій, що створюються для забезпечення електронної взаємодії та координації з питань реалізації природоохоронних заходів в країнах ЄС.

Виклад основного матеріалу

Досліджуючи досвід країн Європейського Союзу у впровадженні механізмів обміну інформацією, слід звернути увагу на цікаву особливість вироблення підходів до впровадження інформаційних систем та інноваційних засобів комунікації. Так, одним з параметрів, який обов'язково враховується при побудові відповідних моделей є усвідомлення того, що ефективність державної влади на пряму залежить від характеру комунікації як всередині самих органів влади, так і від рівня залучення громадян до процесу прийняття рішень.

Змінюються, відповідно, функції основних суб'єків такої комунікації, оскільки взаємодія здійснюється не лише по вертикалі, але й по горизонталі. Владні інституції сьогодні розуміють, що інформація -- це те, що виходить, а комунікація -- це те, що доходить, тому слід розвивати саме комунікаційну, а не інформаційну складову власної діяльності.

Ефективність комунікації значно підвищується при системному впровадженні новітніх технологій у цей процес. Прийняття узгодженої нормативно-правової бази та розвиток єдиного інформаційного простору мають охоплюватати розбудову всіх елементів сучасної інформаційної інфраструктури техніко-технологічної бази органів влади, ефективну взаємодію відомчих інформаційних систем, передбачати створення єдиних правил формування, обліку, збереження, використання інформаційних ресурсів та форматів даних і протоколів для забезпечення взаємодії всіх суб'єктів інформаційних відносин у суспільстві [2, С.16].

У той же час, аналізуючи електронну комунікацію органів влади у сфері екології та охорони навколишнього природного середовища Європейського Союзу, можна дійти висновків, що вона направлена, в першу чергу, на створення і ведення діалогу з основними цільовими аудиторіями та зосередженість на наданні послуг громадян. В Україні, натомість, така комунікація направлена на публікацію на веб-сторінках органу влади інформації про власну діяльність.

Так, зокрема, в Естонії функціонує інтернет- портал «Сьогодні вирішую я», за допомогою якого кожен громадянин республіки може взяти участь в процесах вироблення державно-управлінських рішень з питань охорони довкілля, а саме висловити свою думку про поточні процеси у в галузі, запропонувати поправки до законопроектів тощо. Якщо ідея поправки чи іншої пропозиції містить раціональне зерно і підтримується іншими інтернет-користувачами, естонський прем'єр-міністр відсилає цю пропозицію зі своєю резолюцією у відповідне міністерство. Цей портал також дозволяє користувачу голосувати [3, С.299].

Фактично, передумовами створення згаданого порталу, стало нагромадження різноманітних баз даних у державних структурах, тому й виникла проблема обміну інформацією між ними. Для цього уряд країни доручив розробникам інформаційних технологій розробити спеціальний софтверний продукт, названий «Х-Шлях». Сьогоднішня версія «Х- Шляху» забезпечує надання електронних послуг з одночасним використанням даних з різних баз, що, по суті, перетворює країну в єдиний офіс, в якому можна отримувати як адміністративні послуги, так і звичайні побутові консультації.

Цікаво також і те, що в сфері використання цифрової комунікації в діяльності органів державної влади Естонії запроваджено інноваційний підхід до державного планування та фінансування цього процесу. Естонія відмовилася від мільярдних бюджетів і капіталомістких довгострокових державних програм, розрахованих на десятиліття. Ставка робиться на конкретні проекти, які висувають природоохоронні органи, інші незалежні організації, приватні особи, які поступово зводяться в загальну схему.

У Великобританії також акумулювали більшість послуг, серед яких і природоохоронна діяльність, в єдиний портал Directgov. Заходячи на даний сайт, людина не шукає міністерство, що вирішує певну проблему, а розділ, де пропонується її розв'язання. Такий формат надання урядових послуг на Directgov, з одного боку, значно спрощує процедуру обслуговування громадян, а з другого робить її прозорою й унеможливлює будь-які підстави для корупції.

Важливо й те, що урядові послуги на сайті приносять суттєву економію для державного бюджету. Британці підрахували, що при наданні адміністративних послуг, уряд отримує 34-разову економію бюджетних коштів. Загалом, цифрова комунікація між державними природоохоронними органами та громадськістю є складовою урядової політики на етапі аналізу проблеми, прийняття рішення і його втілення [4, с. 53].

Цікавим є принцип побудови урядового порталу Великобританії - послуги, які можна отримати на ньому, згруповані довкола «життєвих епізодів людини» (довкілля, освіта, житло, тощо). Окремо в країні створено й урядовий консультаційний портал, який займається, окрім практичного консультування, також і обліком думок користувачів.

Останнім з досягнень Європейського Союзу у впровадженні інформаційних систем з питань охорони довкілля є новостворена інтерактивна мапа «Європейський індекс якості повітря» www.airindex.eea.europa.eu, яка показує якість повітря у містах та регіонах Європи в режимі реального часу.

Мапа використовує погодинні дані із понад 2000 станцій моніторингу якості повітря в Європі і дозволяє користувачам з'ясувати, чи безпечним є повітря, яким вони дихають. Якість повітря оцінюється із урахуванням вмісту п'яти ключових забруднювальних речовин: твердих частинок РМ2.5 і РМ10 (пилу), озону, діоксиду азоту та діоксиду сірки.

На мапі колами позначені станції моніторингу якості повітря. Колір відповідає індексу якості повітря на цій станції. Ситуацію з якістю повітря на кожній станції моніторингу описує індекс, який враховує п'ять ключових забруднювачів. Такий індекс дозволяє користувачам краще зрозуміти поточну якість повітря в окремих країнах, регіонах та містах.

Аналізуючи дані цієї системи, можна спостерігати цікаву тенденцію - найчистіше повітря у Скандинавських країнах, Швеції, Норвегії та Фінляндії.

Повертаючись до вітчизняних напрацювань у сфері охорони довкілля, варто зазначити, що в Україні Міністерством екології та природних ресурсів також здійснено спробу створення інформаційно - комунікаційної системи, на основі фрагментарного використання практичного досвіду профільних інститутів громадянського суспільства. Так, у 2016 році, профільним відомством було презентовано електронний сервіс «Інтерактивна мапа Мінприроди» www.ecomapa.gov.ua, який містить інтерактивну карту сміттєзвалищ України та мобільний додаток із функцією онлайн-сповіщення про незаконні точки розміщення сміттєзвалищ.

Окремо варто звернути увагу, що аналогічний анонсованому Міністерством екології сервіс, кілька років тому вже створила громадська організація е- Екологія. Це автоматизована система збирання, накопичення та передачі за призначенням інформації про екологічні правопорушення та проблеми регіонального і загальнодержавного рівнів від громадян до органів влади, зі значно розширеним функціоналом - «Інтерактивний реєстр екологічних проблем України» з мобільним додатком EcoinspectorUA. Систему вибудувано за моделлю інформаційної взаємодії C2G (громадяни -- уряду) в межах сприяння громадськості впровадженню системи eGov в Україні, за підтримки Google Україна. Функціонування цієї системи, додатково забезпечує меморандум про співпрацю між громадським об'єднанням та Держекоінспекцією України [5].

Відтак, без врахування ґрунтовних наукових досліджень та практичних напрацювань у впровадженні інформаційних систем у сфері охорони навколишнього природного середовища, державним природоохоронним органом, до повноважень якого належить формування політики у відповідній сфері, не було забезпечено належне функціонування даного ресурсу відповідно до вимог діючого законодавства, зокрема в частині особливостей здійснення державного природоохоронного нагляду (контролю) та звернення громадян.

Наслідком таких дій, є низький рівень ефективності роботи державної інформаційно-комунікаційної системи, адже аналіз звернень громадян свідчить, що за 4 місяці роботи сервісу вирішено менше 40% проблем у сфері поводження з відходами, дані про наявність яких зазначені на карті [6], що в свою чергу призводить до негативних наслідків у вигляді відсутності сприйняття у суспільстві дійсно корисного і якісного ІТ продукту, який би мав відповідати тим вимогам, на які є найбільший запит.

Нажаль, використання подібних підходів до розробки механізмів інформаційної взаємодії, характеризуються фрагментарністю та не дають запитувачу, громадянину, жодних переваг від використання сучасних технологій у взаємодії громадянин - владна інституція, натомість тільки збільшують рівень негативного сприйняття будь-яких, навіть справді корисних, новацій.

Першочерговими завданнями профільних державних установ і відомств, які необхідно вирішити для посилення демократії в Україні, мають бути створення умов для вільного та всебічного доступу громадян до рішень, що приймають органи влади, з урахуванням різних поглядів, інтересів, наукових досліджень та практичних результатів.

Для забезпечення поширення цифрової комунікації у сфері охорони довкілля між органами державної влади та громадськістю необхідно:

— забезпечити доступність якомога більшого обсягу адміністративних послуг і інформації в мережі Інтернет;

— забезпечити простоту і доступність веб-по- слуг;

— розвиток інформаційно-комунікаційної інфраструктури, що являє собою сукупність територіально розподілених державних і корпоративних інформаційних систем, а також організаційних структур, правових і нормативних механізмів, засобів масової інформації, що забезпечують їх ефективне функціонування;

— створення фінансової бази для розвитку цифрової комунікації між інститутами влади та громадськістю, використовуючи не лише кошти державного бюджету, але й інвестиції від юридичних та фізичних осіб;

— забезпечити реальним доступом до швидкого Інтернету мешканців сіл, селищ, міст;

— сформувати чітку, ієрархічну та узгоджену нормативно-правову базу для регулювання цифрової комунікації між органами державної влади і громадськістю;

— розробити єдині узгоджені технічні стандарти розробки інформаційних систем цифрової міжінституційної комунікації, використання однорідних інтерфейсів, форматів даних, кодів безпеки тощо.

Висновки і перспективи подальших досліджень

Узагальнюючи досвід країн ЄС можна констатувати, що значною мірою вирішити існуючі проблеми у екологічній сфері можна шляхом використання інноваційних підходів та побудови повноцінної інформаційно - комунікаційної інфраструктури у сфері екології, природокористування та охорони навколишнього природного середовища. При чому, з урахуванням зарубіжного досвіду, наприклад Естонії, цікавим є те, що саме громадськість може і повинна ініціювати встановлення таких інформаційних взаємозв'язків, а державні управлінці всіх рівнів повинні розуміти, що відсутність якісної та ефективної інформаційної взаємодії органів державної влади з бізнесом або громадськістю, неодмінно призведе до зростання соціальної напруги і як результат - конфлікту інтересів загальнодержавного масштабу з непередбачуваними наслідками.

Інститутам громадянського суспільства, в свою чергу, необхідно позиціонувати себе як дієвих партнерів держави, які готові брати на себе частину функцій з організації та проведення спільних освітніх, наукових, практичних та інших заходів з метою підвищення рівня якості професійно-орієнтованого інтелектуального капіталу, який залучається до формування та реалізації державної екологічної політики.

За таких умов, коли ініціативи громадськості підтримуються державою, а громадськість, в свою чергу, підтримує діяльність держави тому, що поінформована належним чином і розуміє необхідність тих чи інших рішень та приймає участь у їх реалізації, побудова сучасної демократичної країни буде відбуватись абсолютно прогнозовано, ефективно та у цивілізований спосіб в рамках, визначених світовою демократичною спільнотою.

Список використаних джерел

1. Хабермас Ю. Моральноесознание и комму- никационноедействие [Електронний ресурс] / Ю. Хабермас; пер. з нім. Д. В. Скляднева. -- СПб. : Наука, 2000. -- С. 380. - Режим доступу: https://goo.gl/DZ74WC

2. Водолазький В.А. Формування зв'язків із громадськістю в органах місцевого самоврядування: соціологічний аналіз моделей : автореф. дис... канд. соціол. наук : спец. 22.00.03 «Соціальні структури та соціальні відносини» / В.А. Водолазький - К., 2003. - 16 с.

3. Заржицький Р.В. Роль інформаційного суспільства у розвитку європейських держав: досвід для України / Р.В. Заржицький // Демократичні стандарти врядування й публічного адміністрування : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. за між нар. участю. - Ч.1. - Львів : ЛРІДУ НАДУ, 2008. - 564с. - С.299-304.

4. Крутій О.В. Конструктивні засади взаємодії влади і суспільства в державному управлінні / О.В. Крутій // Розвиток публічного адміністрування на засадах менеджменту: європейський контекст : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 15-16 травня 2009 р. - Д. : ДРІДУ НАДУ, 2009. - С. 53-54.

5. Листопад О. Ліві смітники під тотальний контроль [Електронний ресурс] / О.Листопад : Урядовий кур'єр, 2016. - Режим доступу:https ://goo.gl/H6bYsm

6. Семерак О. Завдяки роботі Інтерактивної мапи сміттєзвалищ вдалося прибрати понад сотню сміттєзвалищ по всій Україні [Електронний ресурс] / О.Семерак : Урядовий портал, 2017. - Режим доступу: https://goo.gl/C5HHNB

References

1. J. Habermas Moralnoesoznanye and kom- munykatsyonnoedeystvye [electronic resource] / Habermas ; Per. with him. DV Sklyadneva . - St. Petersburg . : Science, 2000. - P. 380 - Access : http://www.ic.ac.kharkov.ua/RIO/v39/12.pdf

2. Vodolazsky V.A. Formation of public relations in local self-government bodies: sociological analysis of models: author's abstract. Dis ... Cand. sociologist Sciences: special 22.00.03 "Social structures and social relations" / VA Vodolazky - K., 2003. - 16 p.

3. Zarzhitsky R.V. The role of the information society in the development of European states: experience for Ukraine / R.V. Zarzhitsky // Democratic Standards of Governance and Public Administration: Materials of Intern. science-practice conf. behind the crowd participation. - Part 1. - Lviv: LRIT NAPA, 2008. - 564p. - P.299-304.

4. Kruty O.V. Constructive principles of interaction of power and society in public administration / O.V. Cool / / Development of public administration on the basis of management: the European context: materials intern. science-practice Conf., May 15-16, 2009 - D.: DRID NAPA, 2009. - P. 53-54.

5. Lystopad O. Leftist garbage under total control [Electronic resource] / O. Lystopad: Government Courier, 2016. - Access mode: https://goo.gl/KB4136

6. Semerak O. Thanks to the work of the Interactive Dump Map managed to remove more than a hundred dumps in all of Ukraine [Electronic resource] / O. Semerak: Government portal, 2017. - Access mode: https ://goo.gl/h8uebW

Размещено на Allbest.ru