Зміна погодних умов Славутчини в контексті глобального потепління

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміна погодних умов Славутчини в контексті глобального потепління

Протягом останніх десятирічь в Україні на тлі глобальних процесів потепління істотно підвищується температура повітря, змінюється термічний режим та структура опадів. А це - зміни у природних циклах і перебудова геосистем, підвищення рівня Світового океану, зміни кількості і режиму опадів в регіонах, зміни агрокліматичних умов, підвищення частоти і інтенсивності небезпечних погодних явищ, поширення інфекційних захворювань та ін.. Перелік можна було б значно розширити.

Згідно тенденцій зміни головних кліматичних параметрів призведе до подовження теплого посушливого періоду року, скорочення днів з температурами нижче 0°С, підвищення інтенсивності випаровування, збільшення кількості надзвичайно спекотних днів і скорочення періоду з постійним сніговим покривом. Дуже ймовірною є більш швидка зміна пір року та збільшення інтенсивності і руйнівної сили екстремальних та небезпечних погодних явищ, таких як: шквали, буревії, сильні зливи і снігопади, грози і град [2, с.7].

Актуальною проблема глобального потепління є і для України, тому що зміна клімату на території нашої країни проявляється досить інтенсивно, охоплює всю територію, а з початку ХХІ ст. випереджає ті прогнози, які давалися раніше (у 80-х роках минулого століття) вченими Українського науководослідного гідрометеорологічного інституту та фахівцями Гідрометцентру України. Серед вітчизняних учених дана тематика представлена в наукових працях М.І. Кульбіди, М.Б. Барабаш, В.Ф. Мартазінової, Т.І. Адаменко, В.М. Бабиченко, О.О. Косовця, С.Г. Бойченка, В.М. Волощука, Г.Ф. Прихотька, А.В. Ткаченка та інших.

Результати проведеного українськими вченими попереднього аналізу вразливості екологічних та економічних систем до зміни клімату свідчать про те, що з великою ймовірністю для України ці зміни матимуть суттєві наслідки, зокрема, для водних, лісових ресурсів, сільського господарства.

Сільське господарство України є найбільш вразливою галуззю економіки до коливань та змін клімату, оскільки функціонування галузей землеробства та тваринництва, їх спеціалізація, урожайність сільськогосподарських культур значною мірою залежать від агрокліматичних умов території і насамперед від її тепло- і вологозабезпеченості. Зміна термічного режиму та режиму зволоженняв пливає на структуру сільськогосподарських угідь України[ 13, с.67].

Темою наукової роботи є фізико - географічне обґрунтування зміни погодних умов Славутчини в контексті глобального потепління.

Мета та завдання дослідження полягає в тому, що вивчення зміни основних кліматичних чинників дасть змогу проаналізувати їх вплив на погодні умови регіону.

Для досягнення поставленої мети передбачається розв'язати наступні завдання:

опрацювати наукову літературу з питань зміни основних кліматичних показників;

проаналізувати дані метеорологічних спостережень щодо зміни температурного режиму та режиму зволоження регіону.

Предметом дослідження є погодні умови Славутчини, їх негативні зміни: підвищення температури повітря, посилення дії посух, скорочення сніжного покриву, порушення рівномірності надходження атмосферних опадів, що в комплексі призводить до негативних тенденцій в сільському господарстві.

Об'єктом дослідження обрано динаміку коливання термічного режиму та режиму зволоження, їх вплив на соціально - економічний стан регіону В процесі вивчення динаміки погодних умов Славутчини були застосовані порівняльно-географічний, статистичний, картографічний і математичний методи, які сприяли дослідженню. Для проведення наукових досліджень використані довідники по клімату та матеріали.

В Україні, згідно з її розташуванням у помірній зоні та особливостями прояву кліматоутворювальних чинників (західний перенос повітряних мас, циклонічна діяльність і рівнинний рельєф), сформувався помірно-континентальний тип клімату. Характерними особливостями клімату України є:

зональність;

сезонні контрасти в річному розподілі кліматичних показників;

зростання континентальності з північного заходу на південний схід;

формування кліматичних відмінностей у регіонах.

Загальною закономірністю клімату України є зростання його континентальності з заходу на схід і близька до широтної зональність у розподілі температури, вологості та опадів. Це пов'язано з різною віддаленістю західних і східних районів від Атлантичного океану [8. ст. 65].

Температура повітря території України коливається у таких межах: середня температура найхолоднішого місяця (січень) - 5⁰ на північному заході та від -8⁰ С на південному сході до -12⁰ С на півдні Одеської області. Абсолютні мінімуми температури повітря від - 34⁰ ( Полісся ) до -18⁰ С на півдні Криму і до -42⁰ С на сході Луганської області. Середні температури найтеплішого місяця (липня) змінюються від + 15⁰ С нависокогір'ях Карпат, + 18⁰ С у західних та північно-західних регіонах до +22⁰-- +23⁰ С на узбережжях Чорного й Азовського морів та в Криму. Абсолютні максимуми температури повітря коливаються від +32⁰ С в Карпатах, + 36⁰ С на зх., пн. і в центрі до + 41⁰ С на сході Луганської області та в Криму.

Найбільший вплив, у зміну річної температури в Україні, мають літній та зимовий сезони. Їх середня температура за 1991- 2019 рр. зросла відносно базового періоду на 1,3 та 0,9°С відповідно. При цьому, найбільш суттєво підвищилась температура повітря у січні (2,3°С) та липні (1,4°С). Весною середня температура виросла на 0,8°С. Температура повітря восени змінилась несуттєво (0,4°С). Зростання середньої за рік та місяць температури повітря зумовлено збільшенням мінімальної та максимальної температури впродовж усього року. При цьому у холодний період відмічається більш суттєве зростання мінімальної температури (на 1,2°С взимку), а в теплий - максимальної (на 1,5°С влітку) [8. ст. 187].

Січневі ізотерми мають, в основному, напрямок з північною заходу на південний схід, а липневі - з південного заходу на північний схід. Отже, йдуть вони майже перпендикулярно одні до одних, а тому різниця температур найхолоднішого і найтеплішого місяця (амплітуда температур) змінюється з заходу на схід. Ця особливість клімату пов'язана з зменшенням впливу на нього Атлантичного океану. Водночас посилюється вплив материка, тобто континентальність клімату.

Важливою характеристикою режиму зволоження є атмосферні опади, які на території України визначаються переважно інтенсивністю циркуляційних процесів. Річний розподіл опадів належить до континентального типу, з максимумом влітку (червень або липень) та мінімумом взимку (січень або лютий). Спостерігається поступове зменшення кількості опадів із заходу, північного заходу на південний схід, південь - від 650--700 мм до 350--400 мм. Максимальна кількість опадів випадає в Карпатах (1800--2000 мм за рік), мінімальна - на півдні Херсонської області та у Присивашші (320 - 350 мм) (Додаток А). Зважаючи на ландшафтне різноманіття, агрокліматичні умовами, можна визначити, що вся територія України комфортна для проживання та ведення сільського господарства [8. ст.304].

Зміна клімату Землі та його несприятливі наслідки є предметом спільного занепокоєння людства, яке останнім часом стривожене істотним збільшення концентрації «парникових газів» в атмосфері, що призводять до додаткового потепління поверхні та атмосфери Землі і можуть несприятливо вплинути на природні системи і на все людство в цілому.

Зараз клімат України у тренді глобального потепління, воно охопило всю територію нашої країни, а швидкість підвищення температури повітря навіть дещо випереджає середньосвітову. Головна характеристика зміни клімату - це зміна середньої річної температури повітря нижнього шару атмосфери (на висоті 1 метр над поверхнею).

Згідно досліджень цього параметру, сучасний клімат України характеризується нерівномірним по території потеплінням, яскраво вираженим у зимові та літні місяці. За останні 30 років середня річна температура повітря в Україні підвищилася більше, ніж на 1 °С. Підвищення температури у холодний період (листопад-березень) складає в середньому 1,3° С, у теплий (квітень-жовтень) - 1,1 °С [2.ст.6].

Рис. 1. Середня річна температура повітря (за десятиріччями) в Україні

Як свідчать ці дані, починаючи із 1991 року кожне наступне десятиріччя було теплішим попереднього: 1991-2000 - на 0,5 °С, 2001-2010 - на 1,2 °С, 2011-2019 - на 1,7 °С.

Позитивна аномалія (відхилення температури повітря від норми) по всій території країни у період 1989-2019 рр. була найбільшою за всю історію інструментальних спостережень за погодою [10, ст. 9].

Зміна температури повітря на території України у літні місяці позначилася на її абсолютних максимумах, тобто на найвищих температурах, які будь-коли фіксували метеорологічні станції за весь період спостережень. Протягом останнього періоду майже на всій території країни були досягнуті або перевищені на 1 - 4°С абсолютні максимуми температури повітря (Додаток Б).

Рис. 2. Середня температура повітря в червні на території України упродовж 2010-2019рр., ⁰ С

В цілому, середня за червень температура повітря склала 23,9С, що було на 3С вище за середню багаторічну норму. До речі, цього літнього місяця така температура повітря відзначалася вперше за 10 років.

Абсолютні максимуми температури повітря +40 - + 42 °С (у затінку), які до 90-х років фіксували лише в окремих населених пунктах південних та східних областей, поширилися у центральні і північні області. На всій території країни збільшилася кількість днів із дуже високими температурами (вище + 30 - + 5°С), або кількість днів із тепловим стресом.

Опади відносять до важливої характеристики клімату, вони є однією із значущих метеорологічних величин. Інформація про режим зволоження використовується у різних галузях економіки. У зв'язку з глобальними змінами клімату, важливо встановити, які зміни відбулися у режимі зволоження за останні роки.

Рис. 3. Середня кількість опадів впродовж березня - червня в Україні 2010 - 2019 рр., мм.

На відміну від температури повітря, річна сума опадів в Україні змінилась несуттєво (3-5%). При несуттєвих змінах річних сум опадів відбувся перерозподіл їх сезонних та місячних значень. Найбільші зміни спостерігаються восени. Саме восени, особливо у жовтні, відмічається істотне підвищення їх кількості (біля 20%). Взимку опадів стало дещо менше. Змінюється структура опадів: збільшується кількість небезпечних і стихійних опадів, зростає їх зливова складова, особливо в теплий період. Це може призвести до збільшення кількості випадків раптових повеней. Попри збільшення дощових днів, очікується, що поповнення ґрунтових вод зменшиться. Підвищений температурний режим в теплу пору, довготривалі бездощові періоди майже кожного року призводять до виникнення посух, які досягають критеріїв стихійних гідрометеорологічних явищ. У сухих районах країни, які вже схильні до пилових буревіїв така динаміка може призвести до збільшення ерозії ґрунтів, що в поєднанні з можливістю раптових повеней може призвести до загальної деградації земель.

В умовах сучасного клімату за період 2010-2019 рр. в Україні відбулися суттєви зміни опадів відносно кліматологічної стандартної норми. Про це свідчать дані з річної кількості опадів та опадів за теплий і холодний періоди, які досить стійкі у часі. Але прослідковується перерозподіл кількості опадів за окремі місяці та сезони. Ці зміни коливаються у межах 10-15%, що спостерігалося і у період 2012 - 2014 рр., який прилягає до розглянутого періоду. Поки що можна говорити лише про помітну тенденцію до зниження опадів у зимовий період, особливо у грудні та січні. Ймовірно це прояви періодичностей, які відмічалися і раніше. Другою помітною закономірністю є зростання опадів практично на всій території восени, особливо у вересні та жовтні (140-180 %) [16, ст. 286].

Аналізуючи дані Українського Гідрометцентру, закономірностей розподілу опадів у процесі потепління не виявлені. Значний недобір опадів у холодний період і практично відсутність стійкого снігового покриву спостерігається в умовах найбільш інтенсивного, порівняно з іншими місяцями, потепління глобального і регіонального клімату. У середньому за 5 років кількість опадів склала 569 мм, що вказує на їх зменшення на 1,5-2%. А у Донецькій, Запорізькій, Вінницькій, Київській, Тернопільській, Хмельницькій, Рівненській, Черкаській, Чернігівській та Закарпатській областях за ці 5 років опадів випало на 7-12% менше норми.

Отже, впродовж коротких періодів важко виявити спільні закономірності зміни температури і опадів.

глобальний потепління метеорологічний

Размещено на Allbest.ru