Збереження та охорона культурної спадщини в Криму: актуальні виклики та проблеми

Размещено на http://www.allbest.ru

Збереження та охорона культурної спадщини в Криму: актуальні виклики та проблеми

Бакальчук Владислава Олегівна,

кандидат філософських наук

У статті розглянуто актуальні виклики щодо збереження культурної спадщини в Криму, що зумовлені експансіоністською політикою Російської Федерації (РФ) на окупованій території півострова. Здійснений аналіз втрат, які зазнає Україна внаслідок проведення такої політики на тлі відсутності можливостей безпосереднього доступу, контролю та впливу на стан забезпечення та охорони культурної спадщини в Криму. Серед основних викликів збереження культурної спадщини на півострові, зокрема, виокремлено такі, як-от: руйнування низки об'єктів культурної спадщини та проведення неякісних реставраційних робіт, відсутність належного обліку та незаконного переміщення культурних цінностей. Звертається увага на загострення ситуації, коли масштабні незаконні археологічні розкопки на території Криму зумовили не лише незадовільний рівень обліку та збереження археологічних експонатів, а й переповненість наявних кримських музейних сховищ. У публікації стверджується, що безконтрольність цих процесів стає сприятливим середовищем для вивезення культурних цінностей з АР Крим. Зазначено, що ситуація навколо масштабної реставраційної та протиаварійної діяльності окупаційної «влади» щодо об'єктів культурної спадщини та музейних установ півострова має подібну мету. Наслідком такої діяльності є як втрата автентичного вигляду об'єктів культурної спадщини внаслідок проведення неякісних робіт, так і руйнування археологічних об'єктів через відсутність їхньої подальшої консервації та музеєфікації. Аргументовано висновок про те, що політика РФ орієнтована на підпорядкування культурної спадщини Криму під юрисдикцію російської сторони та привласнення. Невпорядкованість і слабкий контроль над цими процесами призводять до криміналізації відносин у сфері охорони культурної спадщини півострова, у т. ч. і незаконного обігу культурних цінностей, фінансових махінацій під час проведення реставраційних робіт на об'єктах культурної спадщини в Криму, тощо. Деструктивна політика щодо культурної спадщини півострова викликає певне суспільне невдоволення, зокрема спричинене обмеженням доступу місцевого населення до об'єктів культурної спадщини, що може стати сприятливим чинником під час деокупації Криму в майбутньому.

Ключові слова: культурна спадщина, культурні цінності, археологічні розкопки, Крим, Україна.

культурний крим експансіоністський окупований

Bakalchuk Vladyslava

KEEPING AND PROTECTING CULTURAL HERITAGE IN CRIMEA: ACTUAL CHALLENGES AND PROBLEMS

The article deals with the actual challenges of preserving the cultural heritage in Crimea, which are caused by the expansionary policy of the Russian Federation in the occupied territory of the peninsula. The analysis of the losses suffered by Ukraine as a result of such a policy is carried out against the background of the lack of opportunities for direct access, control and influence on the state of protection and protection of cultural heritage in Crimea. The main challenges to preserving the cultural heritage of the peninsula, in particular, are the destruction of a number of cultural heritage sites and poor restoration works, lack of proper accounting and illegal movement of cultural property. Attention is drawn to the aggravation of the situation, when massive illegal archaeological excavations on the territory of the Crimea caused not only unsatisfactory level of accounting and preservation of archaeological exhibits, but also overcrowding of existing Crimean museum storage facilities. The article argues that the uncontrolledness of these processes becomes a favorable environment for the export of cultural property from the peninsula. It is noted that the situation around the large-scale restoration and emergency work of the occupation authority on objects of cultural heritage and museum institutions of the peninsula has a similar purpose. The consequence of such activity is the loss of the authentic appearance of objects of cultural heritage as a result of low-quality works and the destruction of archaeological objects due to the lack of their further conservation and museum design. It is argued that the policy of the Russian Federation (RF) is focused on submission to the jurisdiction of the Russian side and appropriation of the cultural heritage of Crimea. Disordered and weak control over these processes leads to criminalization of relations in the sphere of protection of the cultural heritage of the peninsula, including illegal circulation of cultural values, financial fraud from the performed restoration works on the objects of cultural heritage in Crimea, etc. Thus, the destructive policies of the peninsula is the cultural heritage and some public discontent caused by the limited access of local people to cultural heritage sites in particular that may be favorable factor for de occupation of the peninsula in the future.

Keywords: cultural heritage, cultural values, archaeological sites, cultural values, Crimea, Ukraine.

Постановка проблеми

Після окупації РФ території Кримського півострова гостро постало питання збереження культурної спадщини Криму як невід'ємної складової національної культури Української держави. На території півострова окупаційна «влада» розгорнула масштабну політику підпорядкування під юрисдикцію російської сторони та привласнення культурної спадщини півострова. За відсутності можливостей безпосереднього впливу Української держави на ситуацію в окупованій АР Крим пріоритетним стає опосередкований вплив -- через міжнародні організації та структури. Це зумовило активізацію дій Уряду України на міжнародній арені, зокрема в рамках діяльності ЮНЕСКО.

За ініціативи української сторони проведено низку інформаційних зустрічей ЮНЕСКО з кримської проблематики. Це сприяло включенню актуальних першочергових питань щодо збереження культурної спадщини Криму в умовах окупації до переліку порядку денного діяльності Організації [1]. Вагомим досягненням співпраці української сторони з ЮНЕСКО стало ухвалення рішення про початок прямого моніторингу до квітня 2019 р. в межах мандата діяльності ЮНЕСКО ситуації на окупованому півострові, на основі якого має бути оприлюднений відповідний звіт Гендиректора Організації на 207-й сесії Виконавчої ради в жовтні 2019 р. Водночас, окрім активних дій на міжнародній арені, Українська держава повинна розробити власну стратегію державної політики щодо окупованої культурної спадщини, у Криму зокрема.

Ступінь наукової розробки проблеми. З часу втрати контролю над територією півострова проблема збереження культурної спадщини на території АРК стала предметом вітчизняного наукового та політико-правового дискурсу. Окремим аспектам проблем збереження культурної та історичної спадщини присвячені праці Ю. Тищенко, С. Кота, О. Розумної, Д. Мельника, І. Кривошея та Л. Якименко. Питання захисту культурних цінностей на окупованій території Автономної Республіки Крим відповідно до норм та механізмів міжнародного права досліджували Д. Коваль, В. Акуленко, О. Мельничук (питання нематеріального культурного спадку). Означені проблеми також висвітлювали В. Денисова, В. Максимова, Ю. Шемшученко та інші науковці.

Проблема збереження культурної спадщини Криму є предметом численних фахових наукових заходів та «круглих столів».

Для вироблення державної політики щодо культурної спадщини України в умовах окупації важливе значення має визначення основних викликів щодо актуальних питань збереження культурної спадщини нашої держави в АР Крим. При цьому важливо врахувати не лише дії окупаційної «влади», а й внутрішні (регіональні та місцеві) суспільно-політичні процеси, що супроводжують реалізацію політики цієї «влади» на півострові.

Метою статті є аналіз основних викликів, що постали перед Українською державою у питанні вироблення політики щодо збереження культурної спадщини в окупованому РФ з 2014 р. Криму.

Виклад основного матеріалу

Для вироблення ефективної державної політики стосовно окупованої культурної спадщини в Криму вагоме значення має вирішення комплексу питань щодо формування та ведення обліку об'єктів культурної спадщини. Складність статистичного визначення загальної кількості об'єктів анексованої культурної спадщини на території Криму спричинена відсутністю на момент окупації відповідного електронного реєстру. За даними Українського незалежного центру політичних досліджень (УНЦПД), внаслідок окупації Україна втратила 11,5 тис. пам'яток історії, культури та архітектури, з яких майже 150 історико-архітектурних об'єктів внесено до каталогів ЮНЕСКО [2]. Опираючись на дані поточного архіву Кримської Республіканської установи «Науково-дослідний центр пам'ятко- охоронних досліджень Автономної Республіки Крим», С. Кот [3] констатує, що станом на 2013 р. на території АР Крим перебувало 3772 пам'ятки історії, археології, архітектури та містобудування, монументального мистецтва. Оскільки частина з них кваліфікується як комплекси чи ансамблі, то загальна чисельність пам'яток культури Криму сягала 8693. Однак станом на 2016 р. Міністерством культури у Державному реєстрі нерухомих пам'яток України (національного значення) [4] на території тимчасово окупованого півострова відзначено лише 63 пам'ятки культурної спадщини національного значення Автономної Республіки Крим та 23 пам'ятки культурної спадщини національного значення м. Севастополя. Отже, питання обсягу об'єктів культурної спадщини та культурних цінностей півострова залишається відкритим.

Непоправних втрат культурна спадщина України зазнає через руйнування низки об'єктів, що сталися з часу окупації Криму. Так, руйнувалася Безіменна башта № 19 Судацької фортеці (м. Судак, АР Крим), яку в 2015 р. було внесено до Попереднього списку Світового культурного надбання ЮНЕСКО. Гострою залишається проблема знищення інших археологічних об'єктів, як-от давньогрецького кургану «Госпітальний» у м. Керчі, частини Кіммерійського захисного валу при будівництві під'їзної дороги до Керченського мосту, археологічних об'єктів античного городища Артезіан та низки інших об'єктів. Фактично можна говорити про необхідність формування окремого реєстру втраченої культурної спадщини АР Крим.

Обсяг об'єктів культурної спадщини в Криму постійно поповнюється завдяки масштабним археологічним розкопкам, що здійснюються по всій території півострова. Лише за підсумками польового археологічного сезону 2018 р. [5] фонди кримських музеїв-заповідників упродовж цього року поповнилися 14 026 од. зберігання, що вдвічі перевищує показники 2017 р. Однак через окупацію Криму Українська держава не лише не має доступу до обліку цих цінностей та об'єктів культурної спадщини, а й не в змозі відслідковувати можливе їхнє потенційне переміщення за межі території півострова.

Так, з часу окупації АР Крим РФ розгорнула на території півострова масштабні археологічні розкопки, що суперечать як вітчизняному, так і міжнародному правовому полю, незаконний характер яких відзначається і ЮНЕСКО [6]. Цей «археологічний бум» охопив територію всього Криму, передусім ідеться про м. Севастополь та археологічні роботи впродовж останніх років на ділянках вздовж будівництва траси «Таврида». Однією з найбільших знахідок тут стала антична садиба Манітра, виявлена археологами в районі Керчі в 2018 р. Однак гострими залишаються питання обліку культурних цінностей, виявлених під час таких незаконних розкопок, та якості проведених археологічних робіт, а також включення таких знахідок до переліку об'єктів культурної спадщини України.

Фактичні обсяги археологічних робіт, які РФ розгорнула на території Криму, включно з тими масштабними археологічними розкопками, які супроводжують будівництво підходів до Кримського мосту і траси «Таврида», вкрай загострили низку проблем, пов'язаних із збереженням археологічних експонатів та переповненістю кримських музейних сховищ. А проведення науковими установами Росії археологічних розкопок не стало гарантією їхньої якості. Яскравим прикладом цього є розкопки співробітниками Ермітажу в Херсонесі Таврійському -- після проведених археологічних робіт такі об'єкти залишаються без подальшої консервації та музеєфікації. Ситуацію ускладнює і поширена практика залучення некваліфікованих працівників, зокрема волонтерів, до проведення відповідних робіт та їх неякісна організація. Це відзначено також і РФ -- за численні порушення у проведенні археологічних робіт Генпрокуратурою ще у вересні 2018 р. було винесено відповідне подання міністру культури РФ і директору Інституту археології Російської академії наук (ІА РАН) [7].

Невизначеною також залишається доля юридичного підпорядкування таких нововиявле- них об'єктів культурної спадщини, особливо тих, які не були включені до переліку об'єктів культурної спадщини федерального значення, а також були виключені з переліку місцевого значення. Так, Управління охорони об'єктів культурної спадщини м. Севастополя в лютому 2019 р. видало низку наказів стосовно виявлених об'єктів культурної спадщини, серед них, зокрема, такі: «Хрестовокупольний храм (№ 29)», «Некрополь Загороднього храму», «Поселення таврів “Сапун-гора-4”», «Клер Херсонеса Таврійського з садибами. Комплексний пам'ятник», «Курганне поле», «Поселення на ділянці 102», «Поселення Балаклава», «Могильник “Уркуста”-Східний, IV--VII ст.». Усі вони виключені з переліку виявлених об'єктів культурної спадщини, розташованих на території м. Севастополя, а також цим об'єктам відмовлено у включенні до Єдиного державного реєстру культурної спадщини народів РФ.

Незадовільний контроль за організацією археологічних розкопок, обліком та музеєфікацією археологічних артефактів створює сприятливе середовище для розвитку «чорної археології», діяльності на окупованій території Криму «чорних копачів» та незаконного вивезення археологічних артефактів, творів культури і мистецтва до РФ. Лише офіційно співробітники ФСБ у грудні 2018 р. передали до Центрального музею Тавриди в Сімферополі [8] 182 археологічні об'єкти, які були вилучені в рамках боротьби з незаконним обігом культурних цінностей. Фактичні ж обсяги «чорної археології» визначити наразі неможливо.

Не менш гострими викликами збереженню культурної спадщини України є реставраційні та протиаварійні роботи на історичних та культурних об'єктах у Криму, що становлять небезпеку втрати ними своєї історичної автентичності та загрозу руйнування загалом. Подібні «протиаварійні та реставраційні роботи» охопили фактично всі ключові об'єкти культурної спадщини Криму, зокрема Ханський палац у Бахчисараї, Воронцовський палац в Алупці, палац «Ластівчине гніздо», Мечеть і медресе Хана Узбека у м. Старий Крим тощо. Складною є ситуація щодо змін, котрих зазнає Музей-заповідник «Херсонес Таврійський», на території якого активно ведеться капітальне будівництво нових об'єктів, а також легких конструкцій для реалізації комплексу заходів розважального та пропагандистського характеру, що є основними пріоритетами діяльності нового керівництва заповідника.

Втрата автентичного вигляду об'єктів історичної спадщини внаслідок проведення неякісних т. зв. «реставраційних робіт», які часто проводяться від виглядом протиаварійних, залишається однією з найгостріших проблем у політиці окупаційної «влади» в Криму. У таких випадках фірми, що проводять «протиаварійні роботи», не мають відповідних ліцензій на проведення реставраційних робіт. Наприклад, це стосується московського ТОВ «Корпорація АТТА Груп» і сімферопольського ТОВ «Кірамет», що виконують роботи у Ханському палаці (м. Бахчисарай).

Проблема неякісних реставраційних робіт об'єктів історико-культурної спадщини є характерною для робіт, що виконуються на основі бюджетного фінансування в рамах федерально-цільових програму РФ загалом, і в Криму зокрема. Така ситуація зумовлена, з одного боку, некваліфікованою роботою підрядників, яких винаймає фірма, відповідальна за проведення цих робіт, а з іншого -- можливістю великих фінансових махінацій та розкрадання державних коштів. Показовою у цьому відношенні стала ситуація з «реконструкцією» Мітридатських сходів на березі Керченської протоки, частина яких зруйнувалась у 2015 р. Попри виділення значних бюджетних коштів проведені проти- аварійні роботи не дали позитивних результатів, відтак ініційоване відповідне службове розслідування щодо махінацій на суму 160 млн рублів [9]. Як бачимо, політика окупаційної «влади» на півострові передусім спрямована на експлуатацію культурної спадщини в Криму, пріоритетом є швидке збагачення окупантами через можливості махінацій із фінансуванням таких робіт та контрабандою необлікованих культурних цінностей.

Іншим викликом для України у питанні збереження культурної спадщини Криму постала проблема вивезення на територію РФ культурних цінностей. За оцінкою Міністерства з питань окупованих територій [10], РФ за часи окупації півострова вивезла щонайменше мільйон археологічних артефактів. Широкі можливості для вилучення цінних експонатів з кримських музеїв використовуються російською стороною під прикриттям проведення т. зв. «ремонтних, реставраційних, протиаварійних робіт», організації тимчасових місць їхнього зберігання та експонування. Вивезення культурних цінностей з кримських музеїв, всупереч Конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту від 1954 р. [11], якою заборонено вивозити цінності з окупованих територій, залишається одним із найбільш масштабних викликів збереження культурної спадщини України.

Наявною є й тенденція спротиву низки музейних установ, розташованих на території Криму, їхньому перепідпорядкуванню під федеральну юрисдикцію, а також вивезенню їхніх музейних експозицій до РФ. Зокрема, йдеться про Феодосійську картинну галерею ім. І. К. Айвазовского. Так, ще в 2016 р. 38 картин митця вивозилися до Третьяковської картинної галереї. Після їх повернення керівництво музею зазначило, що більше не планує вивезення творів мистецтва з території музею. Однак у 2019 р. «опікунською радою» установи в Москві прийнято рішення про організацію виставки робіт І. К. Айвазовського із Феодосійської картинної галереї в різних музеях Росії.

Прикладом спроб скористатись проведенням «ремонтних робіт» для вивезення культурних цінностей кримських музейних установ до РФ стала ситуація, що склалася в 2018 р. щодо колекції робіт А. Куїнджі з фондів Севастопольського художнього музею імені М. П. Крошицького, які представниками Третьяковської галереї були доправлені до Москви. Ще один приклад -- частина колекції книг із фондів Будинку-музею Чехова, які московські «реставратори» забрали для «відновлення». Безповоротною втратою нині вважаються експонати Музею Лесі Українки в Ялті, що зникли після проведення там «ремонтних робіт». Отже, складною залишається ситуація з об'єктивною оцінкою цілісності музейних фондів та автентичності музейних експонатів після проведення в їхніх приміщеннях «реставраційних та ремонтних робіт».

Зразком доволі ефективної протидії України привласненню культурної спадщини Криму Росією стала міжнародна судова справа т. зв. «скіфського золота» [2] -- експонатів із фондів київського Музею історичних коштовностей та чотирьох кримських музейних установ, вивезених 2014 р. до музею Алларда Пірсона (м. Амстердам) для участі у виставці «Крим: скарби і таємниці Чорного моря». Попри незавершеність судового спору, саме рішення Окружного адміністративного суду м. Амстердама на користь України від 14 грудня 2016 р. стало унікальним досвідом та прецедентом у питаннях захисту культурних цінностей з боку Української держави. Спираючись на положення Конвенції про заходи, спрямовані на заборону та запобігання незаконному ввезенню, вивезенню та передачі права власності на культурні цінності від 1970 р. [12], відповідно до яких власником культурної спадщини є суверенна держава, Україна має можливість претендувати й на всі культурні цінності окупованих територій та подавати відповідні судові позови, якщо вони будуть вивезені з території РФ для участі у міжнародних виставках.

На протидію фактичній варварській політиці РФ щодо культурної спадщини Криму спрямована діяльність низки кримських активістів, особливо з числа колишніх працівників музейних установ півострова, прикладом чого є діяльність Громадської організації «Севастопольське товариство охорони природи, прав людини та історичної спадщини». Спробою привернути увагу російської влади до необхідності здійснення заходів із збереження та охорони пам'ятки Пантікапея як об'єкта культурної спадщини народів РФ федерального значення став збір підписів місцевими активістами під відповідною петицією напередодні падіння його колон взимку 2019 р.

Невдоволення місцевого населення Криму також викликають заходи окупаційної «влади» щодо обмеження вільного доступу до низки об'єктів культурної спадщини Криму, що торкнулися як території Музею-заповідника «Херсонес Таврійський» (зокрема, доступу до моря та культового храму через територію музею для місцевого населення), так і ландшафтних парків фактично всіх знакових палацово-паркових комплексів півострова. Зведення парканів у паркових зонах, додаткові платні послуги та дозвільні процедури зумовлюють суспільне напруження між місцевим населенням та представниками окупаційної «влади» Криму. Подальше зростання суспільного невдоволення з боку місцевого населення діями представників окупаційної «влади» РФ може стати сприятливим фактором для майбутньої деокупації півострова.

Висновки

Вироблення державної політики збереження культурної спадщини на тимчасово окупованій території Криму потребує системної роботи щодо обліку об'єктів цієї спадщини. Особливу увагу слід приділяти нововиявленим об'єктам під час поточних археологічних робіт на окупованій території, та об'єктам, які з часу окупації зазнали руйнувань або є під загрозою знищення. Серед актуальних викликів збереження культурної спадщини -- нанесення непоправної шкоди культурній спадщині Криму, а саме: руйнування низки об'єктів, що відбулося з часу окупації Криму; незаконні археологічні розкопки на території Криму; незадовільний рівень обліку та збереження археологічних експонатів; переповненість кримських музейних сховищ; вивезення на територію РФ культурних цінностей з півострова; втрата автентичного вигляду об'єктами історичної спадщини внаслідок проведення неякісних «реставраційних та протиаварійних робіт», частки музейних експонатів та музейних фондів після проведення в їхніх приміщеннях таких «робіт» тощо.

Важливим напрямом подальших наукових студій щодо викликів збереження культурної спадщини Криму є дослідження наявних процесів експлуатації історико-культурних об'єктів у пропагандистських кампаніях та експансіоністської політики ідентичності, яку проводить окупаційна «влада» на території Криму.

Перелік використаних джерел

1. Ситуація в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь (Україна) у сферах компетенції ЮНЕСКО. URL: https://unesco.mfa.gov.ua/ua/ukraine-unesco/cooperation/Crimea (дата звернення: 26.02.2019).

2. Крим. Анексована власність -- Annexed Property in Crimea / Тищенко Ю., Каздобіна Ю., Дячук М. ; за заг. ред. Ю. Тищенко. Київ : ТОВ «Агентство» Україна», 2016. 148 с. URL:http://www.ucipr.org.ua/index. php?option=com_content&view=category&layout=blog&id=42&Itemid=205&lang=ua (дата звернення: 04.03.2019).

3. Кот С. І. Проблеми захисту культурних цінностей на окупованих територіях Криму та м. Севастополя // Культурні цінності Криму і Донбасу в умовах війни та окупації : матеріали круглого столу. Київ : Ін-т історії України НАН України, 2016. 90 с. URL: http://history.org.ua/LiberUA/978-966-02-7932-2/978-966-02-7932-2. pdf (дата звернення: 05.03.2019).

4. Перелік пам'яток культурної спадщини національного значення Автономної Республіки Крим, занесених до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. URL: http://mincult.kmu.gov.ua/control/publish/ article?art_id=245082570 (дата звернення: 04.03.2019).

5. Археологические экспедиции сдали 14 тыс. находок в музейные фонды Крыма. 2018. 6 дек. URL: https:// regnum.ru/news/2532883.html (дата звернення: 12.03.2019).

6. Follow-up of the situation in the Autonomous Republic of Crimea (Ukraine). 2017, August 8. URL: https:// unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000252788 (дата звернення: 26.02.2019).

7. Генпрокуратура вынесла представление Минкульту 2018. 24 сент. URL: https://ria.ru/20180924/1529211949. html?referrer_block=index_main_1 (дата звернення: 11.03.2019).

8. ФСБ Крыма отдала музею отобранные у «черных археологов» ценности. 2018. 21 дек. URL: https://an- crimea.ru/page/news/174628 (дата звернення: 11.03.2019).

9. В Крыму найдут виновных в провале реконструкции Митридатской лестницы. 2018. 14 сент. URL: https:// rg.ru/2018/09/14/reg-ufo/v-kerchi-najdut-vinovnyh-v-provale-rekonstrukcii-mitridatskoj-lestnicy.html (дата звернення: 12.03.2019).

10. За час окупації Криму Росія вивезла щонайменше мільйон археологічних артефактів. 2019. 17 січ. URL: https://www.unian.ua/science/10412445-za-chas-okupaciji-krimu-rosiya-vivezla-shchonaymenshe-milyon- arheologichnih-artefaktiv.html (дата звернення: 05.03.2019).

11. Конвенция о защите культурних ценностей в случае вооруженного конфликта (14 мая 1954 года). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_157 (дата звернення: 27.02.2019).

12. Конвенція про заходи, спрямовані на заборону та запобігання незаконному ввезенню, вивезенню та передачі права власності на культурні цінності (від 14 листопада 1970 р.). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/995_186 (дата звернення: 28.02.2019).

References

1. Sytuatsna v Avtonomnn Respublitsi Krym ta m. Sevastopol (Ukraina) u sferakh kompetentsii YUNESKO [The situation in the Autonomous Republic of Crimea and Sevastopol (Ukraine) in the areas of competence of UNESCO]. (n. d.). unesco.mfa.gov.ua. Retrieved from https://unesco.mfa.gov.ua/ua/ukraine-unesco/cooperation/ Crimea (viewed 26.02.2019) [in Ukrainian].

2. Tyshchenko, Yu. (Ed.), Kazdobina, Yu., & Dyachuk, M. (2016). Krym. Aneksovana vlasnist [Annexed Property in Crimea]. Kyiv (148 p.) www.ucipr.org.ua. Retrieved from http://www.ucipr.org.ua/index.php?option=com_content& view=category&layout=blog&id=42&Itemid=205&lang=ua (viewed 04.03.2019) [in Ukrainian].

3. Kot, S. I. (2016). Problemy zakhystu kulturnykh tsinnostei na okupovanykh terytoriiakh Krymu ta m. Sevastopolia [Problems of protection of cultural values in the occupied territories of Crimea and the city of Sevastopol]. In: Kulturni tsinnosti Krymu i Donbasu v umovakh viiny ta okupatsii -- Cultural values of Crimea and Donbass in the conditions of war and occupation. Kyiv (90 p.). history.org.ua. Retrieved from http://history.org.ua/Liber UA/978-966-02-7932-2/978-966-02-7932-2.pdf (viewed 05.03.2019) [in Ukrainian].

4. Perelik pamiatok kulturnoi spadshchyny natsionalnoho znachennia Avtonomnoi Respubliky Krym, zanesenykh do Derzhavnoho reiestru nerukhomykh pamiatok Ukrainy [List of monuments of the cultural heritage of the National significance of the Autonomous Republic of Crimea, entered in the State Register of immovable monuments of Ukraine]. (n. d.). mincult.kmu.gov.ua. Retrieved from http://mincult.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_ id=245082570 (viewed 04.03.2019) [in Ukrainian].

5. Arkheologicheskiie ekspeditsii sdali 14 tys. nakhodok v muzeinyie fondy Kryma [Archaeological expeditions handed over 14 thousand finds to the museum funds of Crimea]. (n. d.). regnum.ru. Retrieved from https://regnum.ru/ news/2532883.html (viewed 12.03.2019) [in Russian].

6. Follow-up of the situation in the Autonomous Republic of Crimea (Ukraine). (2017, Aug. 8). unesdoc.unesco.org. Retrieved from https://unesdoc.unesco.org/arfc/48223/pf0000252788 (viewed 26.02.2019) [in English].

7. Genprokuratura vynesla predstavleniie Minkultu [Prosecutor General's Office issued a submission to the Ministry of Culture]. (2018, Sept. 24). an-crimea.ru. Retrieved from https://an-crimea.ru/page/news/174628 (viewed 11.03.2019) [in Russian].

8. FSB Kryma otdala muzeiu otobrannyie u «chernykh arkheologov» tsennosti [The Federal Security Service of the Crimea gave to the museum the values taken away from the “black archeologists”]. (2018, Dec. 21). an-crimea.ru. Retrieved from https://an-crimea.ru/page/news/174628 (viewed 11.03.2019) [in Russian].

9. V Krymu naidut vinovnykh v provale rekonstruktsii Mitridatskoi lestnitsy [In the Crimea, will find those responsible for the failure of the reconstruction of the Mitridat stairs]. (2018, Sept. 14). rg.ru. Retrieved from https://rg.ru/2018/09/14/reg-ufo/v-kerchi-najdut-vinovnyh-v-provale-rekonstrukcii-mitridatskoj-lestnicy.html (viewed 12.03.2019) [in Russian].

10. Za chas okupatsii Krymu Rosia vyvezla shchonaimenshe milion arkheolohichnykh artefaktiv [During the occupation of Crimea, Russia took out at least one million archaeological artifacts]. (2019, Jen. 17). www.unian.ua. Retrieved from https://www.unian.ua/science/10412445-za-chas-okupaciji-krimu-rosiya-vivezla-shchonaymenshe- milyon-arheologichnih-artefaktiv.html (viewed 05.03.2019) [in Ukrainian].

11. Konventsyia o zashchite kulturnykh tsennostei v sluchaie vooruzhennogo konflikta (14 maia 1954 goda) [Convention for the Protection of Cultural Property in the Event of Armed Conflict on May 14, 1954]. (n. d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_157 (viewed 27.02.2019) [in Russian].

12. Konventsia pro zakhody, spriamovani na zaboronu ta zapobihannia nezakonnomu vvezenniu, vyvezenniu ta peredachi prava vlasnosti na kulturni tsinnosti (vid 14 lystopada 1970 r.) [Convention on Measures Aimed at the Prohibition and Prevention of the Illegal Import, Export and Transfer of Ownership of Cultural Property (dated November 14, 1970)]. (n. d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_186 (viewed 28.02.2019) [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru