Функціонально-екологічна експертиза (ФЕЕ) Гайсинського району Вінницької області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Функціонально-екологічна експертиза (ФЕЕ) Гайсинського району Вінницької області

О.В. Єрмішев, Донецький національний університет імені Василя Стуса проспект Юності

Розроблена нами концепція функціонально-екологічної експертизи (ФЕЕ) регіонів радіаційного контролю принципово доповнює прийняті форми дозиметричного і тиреодозиметричного контролю. Метою нашої роботи стало провести за допомогою функціонально-екологічної експертизи (ФЕЕ) верифікацію радіаційної залежності функціонального здоров'я і дозиметричної паспортизації населених пунктів Гайсинського району Вінницької області. Екологічним критерієм ФЕЕ конкретного регіону проживання населення є системно залежне зіставлення пригнічення функціональної активності організму (парасимпатична активність (ПА), вегетативної рівноваги (ВР) та симпатичної активності (СА). Обстежено за методом В.Г. Макаца 186 дітей різного віку (хлопці - 91, дівчата - 95), що проживали в с. Карбівка, с. Кунка та с. Степашки Гайсинського району упродовж 1993-1996 років. На цій основі сформовано інтегральна характеристика екологічного стану і визначено рівні (зони) його екологічного тиску в населених пунктах с. Карбівка, с. Кунка та с. Степашки Гайсинського району Вінницької області, що відносяться до IV зони радіаційного контролю.

Встановлено, що функціонально-вегетативне здоров'я дітей екологічно залежне, а його показники є найбільш чутливими біоіндикаторами радіаційного (екологічного) забруднення. Функціонально-вегетативне здоров'я дітей обстежених населених пунктів Гайсинського району збігаються з офіційною дозиметричною паспортизацією населених пунктів. Моніторинг вегетативного здоров'я дітей має стати основою сучасної функціональної диспансеризації дитячого населення і доповнювати державну дозиметричну і тиреодозиметричну паспортизацію населених пунктів.

Ключові слова: функціонально-екологічна експертиза, екологічна паспортизація, функціональне здоров'я.

Functional and ecological expertise (FEE) in Haisyn district of Vinnytsia region

O. V. Yermishev, Vasyl' Stus Donetsk National University

The concept of functional and ecological expertise (FEE) of radiation control regions fundamentally complements the accepted forms of dosimetric and thyroid dosimetric control. The purpose of our work was to carry out the verification of radiation dependence of functional health and dosimetric certification of settlements in Haisyn district of Vinnytsia region with the help of FEE. 186 children (91 boys, 95 girls) of different age groups living in the villages of Karbivka, Kunka and Stepashky of Haisyn district during 1993-1996 were examined with the help of FVD method by V.G. Makat.s

The functional health of population, which is becoming a "bioindicator" of individual health and characterizing the environmental dynamics of the compact living area, is in the focal point of FEE. The ecological criterion of FEE of a particular region of the population is systemically dependent comparison of inhibition of functional activity of the organism (parasympathetic activity (PA), vegetative equilibrium (VE) and sympathetic activity (SA). An integral characteristic of the ecological state is formed on this basis and the levels (zones) of its ecological pressure are determined. The surveyed populated areas of Karbivka village, Kunka village and the village of Stepashky in Haisyn district of Vinnytsia region belong to the IV radiation control zone. Our observations have shown that functional and vegetative health of children is ecologically dependent, and its indicators are the most sensitive bioindicators of radiation (environmental) pollution. Functional vegetative health of children in the surveyed populated areas of Haisyn district coincides with the official dosimetric certification of these areas. Monitoring of vegetative health of children should become the basis of modern functional medical examination of paediatric population and supplement state dosimetric and thyroid dosimetric certification of the populated areas.

Key words: functional ecological inspection, ecological certification, functional health.

Зростаючий антропогенний вплив на довкілля, його забруднення різними відходами виробництва призводить до поступової деградації природного середовища під впливом негативних антропогенних чинників. У сучасних умовах швидкість науково-технічного прогресу на кілька порядків перевищує адаптаційні можливості існуючих живих організмів, включно людини [1, 4].

Найбільший антропогенний вплив на навколишнє середовище України чинить транспорт, промисловість, енергетика, сільське господарство. Усі зазначені вище чинники згубно впливають на екологічну ситуацію в Україні і викликають такі негативні наслідки, як парниковий ефект, кислотні дощі, руйнування озонового шару. Основними екологічними проблемами для України на сучасному етапі розвитку є радіоактивне забруднення територій, деградація с/г угідь, забруднення питної води, знищення лісів і зелених насаджень, нагромадження побутових і промислових відходів, забруднення атмосферного повітря тощо [1, 4, 9].

Сьогодні в Україні частка відносно чистих територій держави становить 7%; умовно чистих - 8%; малозабруднених - 15%; небезпечних для життєдіяльності людини - 70%, з яких 1,7% визнано територіями екологічного лиха. Близько 30% загальних захворювань населення зумовлено забрудненням атмосфери.

Нині одну з найбільших небезпек для жителів України становить радіоактивне забруднення, рівень якого є єдиним контрольованим державою на законодавчому рівні еколого-антропогенним фактором негативного впливу на організм людини. Розроблена нами концепція функціонально-екологічної експертизи (ФЕЕ) регіонів радіаційного контролю України підтверджує доцільність державної уваги до проблеми «Екологічної паспортизації дитячого населення» і принципово доповнює прийняті форми дозиметричного і тиреодозиметричного контролю [3, 8].

Метою роботи стала верифікація за допомогою функціонально-екологічної експертизи (ФЕЕ) радіаційної залежності функціонального здоров'я і дозиметричної паспортизації населених пунктів Гайсинського району Вінницької області.

Матеріал і методи досліджень

НДР є фрагментом державної програми «Двоетапна система реабілітації вегетативних порушень у дітей, що проживають в зоні радіаційного контролю України» (виконується за Дорученням КМ України від 01.06.1999 р. № 12010/87).

Основним предметом дослідження методу ФЕЕ регіонів радіаційного контролю України є комплексний стан вегетативної нервової системи (ВНС) дитячого організму і аналіз процесів, що на нього впливають. Вегетативна нервова система регулює всі внутрішні процеси в організмі й виконує адаптаційно-трофічну функцію - регуляцію обміну речовин щодо умов зовнішнього середовища [5, 6, 10, 11].

Серед багатьох методів дослідження окремих показників стану вегетативної нервової системи більшість малодостовірні через низьку повторюваність (повторні результати не збігаються з попередніми). Цих недоліків позбавлена функціонально-вегетативна діагностика (ФВД) вегетативного здоров'я населення за методом В. Макаца, що дозволяє виявити показники дисперсії вегетативних рівнів, які є інтегральними біоіндикаторами внутрішнього гомеостазу і його залежність від змінних умов зовнішнього середовища [5, 6, 7]. На цій основі формується інтегральна характеристика екологічного стану і визначаються рівні (зони) його екологічного тиску. Функціональне здоров'я населення більш об'єктивно відображає екологічні зміни території, оскільки характеризує здатність адаптації організму до змінних умов зовнішнього і внутрішнього середовищ [3].

Нами обстежено за допомогою ФВД 186 дітей (хлопці - 91, дівчата - 95) різного віку, які проживають в с. Карбівка, с. Кунка та с. Степашки Гайсинського району упродовж 1993-1996 років.

Математико-статистична обробка результатів спостережень проводилась за допомогою методу непараметричної статистики запропонованого Є.А. Дерев'янко для визначення величини зсуву досліджуваної функції [2].

Результати досліджень та їх обговорення

У центрі уваги ФЕЕ є функціональне здоров'я окремих вікових груп дитячого населення, яке стає «біоіндикатором» індивідуального здоров'я і характеризує екологічну динаміку в регіоні компактного проживання.

Встановлено, що рівні функціонального здоров'я є специфічними маркерами стану адаптації організму до змінних умов зовнішнього і внутрішнього середовищ та відображають загальний функціонально-вегетативний гомеостаз організму людини. Отриманні дані про стан функціонального здоров'я дитячого населення певної території та усередненої інформації про порушення відхилення вегетативної нервової системи можна використати для проведення аналізу впливу інтегрального екологічного тиску на організм людини, можливих екологічних проблем території і ступінь екологічного впливу. Нині є розуміння адаптаційної залежності від динамічної сталості функціонально-вегетативного гомеостазу. Залежність індивідуально-функціонального здоров'я дитини від стану довкілля є основою ендоекології.

Вінницька область - один із розвинених аграрно-промислових та культурно-історичних регіонів України. Територія області має 26,5 тис. км², що становить 4,4% від площі України. Кількість населення - 1,61 млн. осіб, (3,75% населення країни), у тому числі міське - 50,6%, сільське - 49,4%.

Згідно з даними статистичної звітності, у 2017 році викиди від стаціонарних джерел викидів становили 155,8 тис. тонн, 46,3% припадає на сполуки сірки (72,1 тис. тонн); у 2016 році - 119,8 тис. тонн та 51,1 тис. тонн відповідно. Обсяги викидів зросли на 36 тис. тонн (на 30%) за рахунок оксиду карбону, сполук сульфуру, сполук нітрогену, твердих часточок. Знизилися викиди неметанових летких органічних сполук (НМЛОС) та аміаку. Викиди диоксиду карбону склали 6,4 млн. тонн (2016 рік - 5,1 млн. тонн).

Високі рівні забрудненості повітря у 2017 році зафіксовані у міських населених пунктах Вінницького (18,2% проб з понаднормативним вмістом забруднюючих речовин), Жмеринського (11,8%) та Чернівецького районів (8,3%); та у сільських населених пунктах Гайсинського (15,4%), Чернівецького (8,3%) та Томашпільського районів (7,1%).

Згідно з попередніми даними, упродовж 2017 р. на підприємствах області утворилось 2345,4 тис. тонн відходів I-IV класів небезпеки, включно І-ІІІ класів небезпеки - 970,0 т. Із загальної кількості спалено відходів 59,9 тис. т, утилізовано - 350,5 тис. т та видалено у спеціально відведені місця - 127,6 тис. т. Найбільше відходів I-ГУ класів небезпеки утворилося у місті Ладижин - 24,4% від загальної кількості), Вінниці - 21,5%, а також Гайсинському - 22,5% та Крижопільському - 20,4% районах.

Гайсинський район розташований у східній частині Вінницької області, межує з Черкаською областю, а також з Тростянецьким, Іллінецьким, Немирівським, Теплицьким районами. Має площу 1,1 тис. кв. км (4,2% від території Вінницької області, 62 сільські населені пункти). Чисельність населення на 01.01.2020 становило 55,5 тис. осіб (29,9 тис. осіб - сільське населення, а 25,6 тис. - міське). Промисловий сектор економіки представляють 12 підприємств переробної промисловості.

У Вінницькій області 89 населених пунктів знаходяться в зоні посиленого радіоекологічного контролю, у тому числі в Гайсинському районі - 14 (табл. 1).

Екологічним критерієм ФЕЕ конкретного регіону проживання населення є системно залежне зіставлення пригнічення функціональної активності організму (парасимпатична активність (ПА)), вегетативної рівноваги (ВР) та симпатичної активності (СА).

Таблиця 1. Забруднення території техногенними та техногенно-підсиленими джерелами природного походження

На цій основі формується інтегральна характеристика екологічного стану і визначаються рівні (зони) його екологічного тиску. Критерії ФЕЕ повинні бути співвідносними з рівнями радіонуклідного (екологічного) забруднення в контрольованих регіонах спостереження Гайсинського району Вінницької області.

Виходячи з наведеного, слід згадати міжнародну класифікацію акупунктурних каналів, біофізична реальність яких (як і їх відношення до вегетативного гомеостазу) сьогодні доведені й визнані [5, 6] (табл. 2).

Таблиця 2 Міжнародна класифікація акупунктурних каналів

Відомо, що зміни фізіологічного стану організму проявляються трансформацією електрошкірного опору в певних ФАЗ шкіри, які топографічно збігаються з ходом 12-ти класичних акупунктурних меридіанів (функціональних систем) - сечовий міхур (BL), жовчний міхур (GB), шлунок (ST), тонкий кишківник (SI), стан лімфатичної системи (ТЕ) та товстий кишківник (LJ), сума показників яких формує показник загальної симпатичної активності (СА) організму (стан діяльності симпатичної нервової системи); легені (LU), перикард (РС), серце (HT), селезінка і підшлункова залоза (SP), печінка (LR) та нирки (KI), сума показників яких формує показник загальної парасимпатичної активності (ПА) організму (стан діяльності парасимпатичної нервової системи).

Відносне співвідношення суми показників загальної симпатичної активності до парасимпатичної активності, отриманні в мкА в результаті проведення ФВД, переводили у відносні значення і визначали як направленість вегетативного балансу. Числовим результатом цього співвідношення є вегетативний коефіцієнт kV, за яким виділено сім рівнів вегетативної дисперсії (розсіювання) функціонального здоров'я: ПАзн - зона значної парасимпатичної активності (kV до 0,75); ПАв - зона вираженої парасимпатичної активності (kV 0,76-0,86); ФкП - зона функціональної компенсації парасимпатичної активності (kV 0,87-0,94); ВР - зона допустимої вегетативної рівноваги (kV 0,95-1,05); ФкС - зона функціональної компенсації симпатичної активності (kV 1,06-1,13); САв - зона вираженої симпатичної активності (kV 1,14-1,26) та САзн - зона значної симпатичної активності (k-V >1,26). Для функціонально-екологічної оцінки впливу факторів довкілля зручніше використовувати вегетативну дисперсію (розсіювання) за критичними зонами, тобто співвідношення парасимпатичної активності - ПА (ПАзн + Пв) - функціональної рівноваги - ФР (ФкП+ВР+ФкС) та симпатичної активності - СА (САзн + САв). Отриманні дані про стан функціонального здоров'я населення певної території та усередненої інформації про порушення відхилення вегетативної нервової системи можна використати для проведення аналізу впливу інтегрального екологічного тиску на організм людини, впливу можливих екологічних проблем території і ступеня екологічного впливу [3, 6].

У запропонованому нами методі функціонально-екологічної експертизи (ФЕЕ) в основу систематичного аналізу відбирається кількість людей (%), у яких показники функціонального здоров'я знаходяться в станах функціонального пригнічення (ПА - перевага парасимпатичної активності), вегетативної рівноваги (ВР) та кількість випадків переваги функціонального збудження (СА - перевага симпатичної активності). За розробленими критеріями, функціональне здоров'я людини знаходиться в зоні умовної норми, коли 70% людей входять в зону функціональної рівноваги (ФР), а по 15% входять у зони парасимпатичної і симпатичної активності [6] (табл. 3).

Таблиця 3. Показники функціонально-екологічної експертизи (за В.Г. Макацем)

Серед полютантів найбільшу увагу приділяють радіоактивному забрудненню навколишнього середовища. Більше 60% викинутих ізотопів трансуранових елементів і ⁹⁰Sr залишилося на території зони відчуження. Унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС у навколишнє середовище, за підрахунками, було викинуто близько 200 радіоактивних ізотопів елементів у різних фазових і хімічних формах загальною активністю до 13 Ексабеккерелів (ЕБк = 10¹⁸ Бк), загальною масою більше 4% від 180 тонн ядерного палива зруйнованого четвертого реактора, до складу яких у значній кількості входили й аналоги біогенних елементів, таких як калій і кальцій, - 137Cs і 90Sr. На сьогодні основу радіологічної небезпеки складають трансуранові елементи та цезій-137 і стронцій-90, які мають великий часовий термін розкладу. У 1989-1992 рр. критерієм небезпеки помилково прийняли «щільність радіоактивного забруднення ¹³⁷Cs» (15 Кі/км² не потребує протирадіаційного захисту населення). Це обумовило перевищення нормативів забруднення молока і м'яса. Опади з радіоактивних хмар зростали в дощову погоду, тому забруднення ¹³⁷Cs, ⁹⁰Sr та іншими радіонуклідами має чіткий плямистий характер і може відрізнятися. Ця ситуація стосується навіть «радіаційно умовно чистих» територій.

Обстежені населенні пункти с. Карбівка, с. Кунка та с. Степашки Гайсинського району Вінницької області відноситься до IV зони радіаційного контролю. Упродовж 2008 року проводили спостереження з метою верифікації радіаційної залежності функціонального здоров'я і дозиметричної паспортизації населених пунктів (табл. 4).

Таблиця 4 Критерії радіаційної характеристики обстежених населених пунктів (2008 р.)

При дослідженні функціонального здоров'я дитячого населення в с. Степашки Гайсинського району (Cs¹³⁷ в ґрунті 32,7 кБ/м²) виявили, що дисперсія вегетативних рівнів (рівні вегетативної рівноваги) в жіночій і чоловічій групах мала динамічну ідентичність, але в чоловічій групі спостерігається більш виражене погіршення стану функціонального здоров'я дітей (рис. 1).

Рис. 1. Рівні вегетативної рівноваги дітей з с. Степашки, 1996 р.; p < 0,05.

Наші спостереження, проведені в 1996 р., виявили гендерні особливості функціонального здоров'я дітей. Спостереження в жіночій групі указує на відношення с. Степашки до зони «розвитку функціональної катастрофи» (РФК) (4-ї зони радіаційного контролю), а в чоловічій групі - до зони «функціонально-екологічної катастрофи» (ФЕК) (4-ї зони радіаційного контролю) (рис. 2). Результати ФЕЕ с. Степашки збігаються з офіційною дозиметричною паспортизацією населеного пункту.

Рис. 2. Критичні вегетативні зони дітей з с. Степашки, 1996 р.; p < 0,05.

При дослідженні функціонального здоров' я дитячого населення в с. Карбівка Гайсинського району (Cs¹³⁷ в ґрунті 1,6 кБ/м²) виявили, що дисперсія вегетативних рівнів (рівні вегетативної рівноваги) у жіночій і чоловічій групах дітей мала динамічну ідентичність (рис. 3).

Наші спостереження, проведені в 1995 р., виявили гендерні особливості функціонального здоров'я дітей. Спостереження в жіночій і чоловічій групах указує на відношення дитячого населення с. Карбівка до зони «розвитку функціональної напруги» (РФН) (4-ї зони радіаційного контролю) (рис. 3). Результати ФЕЕ с. Карбівка збігаються з офіційною дозиметричною паспортизацією населеного пункту.

Рис.3. Критичні вегетативні зони дітей з с. Карбівка, 1995 р.; p < 0,05.

При дослідженні функціонального здоров'я дитячого населення в с. Кунка Гайсинського району (Cs¹³⁷ в ґрунті 95,4 кБ/м Интегральная оценка работоспособности при умственном и физическом труде / под ред. Е.А. Деревянко. М.: Экономика, 1990. 109 с.) виявили, що дисперсія вегетативних рівнів (рівні вегетативної рівноваги) в жіночій і чоловічій групах дітей також мала динамічну ідентичність, але в чоловічій групі спостерігається більш виражене погіршення стану функціонального здоров'я дітей (рис. 4).

Наші спостереження, проведені в 1995 р., виявили тендерні особливості функціонального здоров'я дітей.

Рис. 5. Рівні вегетативної рівноваги дітей з с. Кунка, 1995-1996 рр.; p < 0,05.

Спостереження в жіночій і чоловічій групах указує на відношення с. Кунка до зони «розвитку функціональної катастрофи» (РФК) (4-ї зони радіаційного контролю) (рис. 6). Результати ФЕЕ с. Кунка збігаються з офіційною дозиметричною паспортизацією населеного пункту.

Рис. 6. Критичні вегетативні зони дітей з с. Кунка, 1995-1996 рр.; p < 0,05.

Висновки

Функціонально-вегетативне здоров'я дітей екологічно залежне і лежить в основі функціонально-екологічної експертизи (ФЕЕ) регіонів радіаційного контролю.

Функціонально-вегетативне здоров'я дітей обстежених населених пунктів Гайсинського району збігаються з офіційною дозиметричною паспортизацією населених пунктів.

Показники функціонально-вегетативного здоров'я дитячого населення є найбільш чутливими біоіндикаторами радіаційного (екологічного) забруднення і вимагають оперативного впровадження задля збереження Генофонду України.

Моніторинг вегетативного здоров'я дітей має стати основою сучасної функціональної диспансеризації дитячого населення і доповнювати державну дозиметричну і тиреодозиметричну паспортизацію населених пунктів.

радіаційний здоров'я вегетативний діти

Література

1. Григорьев А. И., Григорьев К. И. Роль неблагоприятных факторов окружающей среды в формировании нарушений адаптации у детей и подростков. Медицинская сестра. 2018. № 7. С. 3238

2. Єрмішев О., Петрук Р., Овчинникова Ю., Костюк В. Функціональне здоров'я дітей як екологічний біоіндикатор України (Вінницька, Львівська, Чернігівська області, під редакцією доктора медичних наук, професора В.Г. Макаца). Вінниця: вид-во «Наукова ініціатива», 2017. 226 с.

3. Константинова Е.Д., Маслакова Т.А., Шалаумова Ю.В., Вараксин А.Н., Живодеров А.А. Радиоактивное загрязнение территории и адаптационная реакция организма человека. Экология человека. 2019. № 2. С. 4-11.

4. Макац В., Макац Є., Макац Д., Макац Д., Петінов Я. Вегетативный атлас функционального здоровья детского населения Украины (Винницкая, Львовская, Черниговская области). Том-4. Винница: Нилан-ЛТД, 2013. 496 с.

5. Макац В., Нагайчук В., Макац Є., Єрмішев О. Невідома китайська голкотерапія (проблеми вегетативного патогенезу). Том IV. Вінниця: Нілан-ЛТД, 2017. 286 с.

6. Макац В., Макац Є., Макац Д., Макац Д. Основи функціональної вегетології (Невідома китайська голкотерапія). Том V. Вінниця: Нілан-ЛТД, 2018. 152 с.

7. Макац В.Г., Курик М.В., Петрук В.Г., Нагайчук В.І., Єрмішев О.В. Основи функціонально-екологічної експертизи (невідома вегетологія). Том VI. Вінниця: Нілан-ЛТД, 2018. 128 с.

8. Радіологічний стан територій, віднесених до зон радіоактивного забруднення (у розрізі районів) / МНС України у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. ТОВ «Інтелектуальні системи ГЕО». Київ, 2008. 49 с.

9. Jдnig W. Integrative Action of the Autonomic Nervous System. Neurobiology of Homeostasis. - Cambridge University Press; 2008: 636.

10. Parashar R., Amir M., Pakhare A., Rathi P. Age Related Changes in Autonomic Functions. Journal of Clinical and Diagnostic Research. 2016; 10 (3): 11-13.

радіаційний здоров'я вегетативний діти

References

1. Grigoryev A.I., Grigoryev K.I. Role of environmental diseases in the development of adaptation disorders in children and adolescents. Meditsinskaya Sestra. 2018. 20. № 7. S. 32-38 (in Russian).

2. Integral assessment of mental and physical performance. Methodical recommendations. Moscow: Economics, 1990. 109 s. (in Russian)

3. Yermishev O.V, Petruk R.V, Ovchinnikova Yu.Yu., Kostyuk V.V. Functional health of children as an environmental bioindicator of Ukraine. Vinnytsia: Nilan-LTD; 2017. 226 s. (in Ukrainian)

4. Konstantinova E.D., Maslakova T.A., Shalaumova Yu.V., Varaksin A.N., Zhivoderov A.A. Human Adaptation to Radioactive Contamination of a Territory. Ekologiya cheloveka [Human Ecology]. 2019. 2. S. 4-11. (in Russian).

5. Makats V., Makats E., Makats D., Makats D., Petinov Y. Vegetative atlas of functional health of the child population of Ukraine (Vinnytsia, Lviv, Chernihiv regions) Volume-4. Vinnytsia: Nilan-LTD, 2013. 496 s. (in Ukrainian)

6. Makats V.G., Nagaichuk V.I., Makats E.F., Yermishev O.V. Chinese acupuncture (problems of vegetative pathogenesis) is unknown. Volume IV. Vinnytsia: Nilan-LTD, 2017. 286 p.

7. Makats V., Makats E., Makats D., Makats D. Fundamentals of functional vegetology (Unknown Chinese acupuncture). Volume V. Vinnytsia Nilan LTD, 2018. 152 p.

8. Makats V.G., Kurik M.V., Petruk V.G., Nagaychuk V.I., Yermishev O.V. Fundamentals of functional and ecological expertise (unknown vegetology). Volume VI. Vinnytsia: Nilan-LTD. 2018. 128 p.

9. Radiological status of territories assigned to radioactive contamination zones (by district) / Emergencies Ministry of Ukraine for protection of population from the consequences of the Chornobyl disaster. LLC "Intelligent GEO Systems". Kyiv. 2008. 49 s.

10. Jдnig W. Integrative Action of the Autonomic Nervous System. Neurobiology of Homeostasis. - Cambridge University Press. 2008. 636 p.

11. Parashar R., Amir M., Pakhare A., Rathi P. Age Related Changes in Autonomic Functions. Journal of Clinical and Diagnostic Research. 2016. 10. № 3. P. 11-13.

Размещено на Allbest.ru