Проблеми поводження з техногенними відходами

Размещено на http://www.allbest.ru

Проблеми поводження з техногенними відходами

Легеза Ю.О. доктор юридичних наук, професор, професор кафедри цивільного, господарського та екологічного права, Навчально-науковий інститут гуманітарних та соціальних наук Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Северин В.Ю. студентка 4 курсу, Навчально-науковий інститут гуманітарних та соціальних наук Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Анотація

Valeria Severin

4th year student, Institute of Human and Social Sciences, Dnipro University of Technology

Issues of legal regulation of the use and protection of man-made waste are on the border of many areas of scientific research, so the scientific developments of scientists specializing in technical, economic, environmental and other re-search will provide a scientific basis for research on legal regulation of land use and protection. useful in deepening legal research on this issue, in particular, to study the issues of legal regulation of rational use and protection of man-made mineral deposits, the introduction of administrative and legal principles of management activities for the acquisition of special rights to use man-made waste. The purpose of the article is to determine the regulatory problems of man-made waste management. Realization of the set purpose provides the decision of a number of tasks, such as: 1) definition of essence of technogenic waste as objects of legal regulation; 2) characteristics of the peculiarities of accounting and certification of man-made waste and 3) draw conclusions from the optimization of the regime of man-made waste management. Scientific novelty. The article substantiates the expediency of introducing a mechanism of legal liability for the use of man-made waste, the issue of their accounting and licensing of economic activities for their manage-ment, including unauthorized development of man-made waste, non-compliance with safety requirements for man-made deposits and environmental protection. There is a situation when the company, which as a result of its activities generated man-made waste and thus formed a promising man-made field, continues to use it without certification of the field, without obtaining a special permit for mining from the site and at real risk of dangerous consequences its ac-tivities - and at the same time is not responsible for the lack of rules that would establish responsibility for such actions.

Key words: administrative responsibility, economic and accounting, certification.

Постановка проблеми. З великих обсягів сві-тового видобутку мінеральної сировини, яку об-числюють десятками мільярдів тон, безпосеред-ньо у виробництві використовується лише 5-10%. Залишки видобутої сировини стають відходами гірничодобувних та гірничопереробних виробництв. Ці відходи містять некондиційні корисні копалини, розкривні та уміщуючі породи, відходи гірничозба-гачувальних та металургійних комплексів, які скла-дають більшу частину (70-80%) всієї маси твердих, рідких та газопилових відходів усіх основних вироб-ництв і, по суті, стають таким спеціальним об'єктом правовідносин, як техногенно-мінеральні утворення та техногенні родовища.

Зазначене свідчить про актуальність питання складування, переробки та утилізації відходів гір-ничодобувної промисловості.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Се-ред робіт, що складають теоретико-методологічну базу наукових розвідок із зазначеної тематики, слід виділити праці таких вітчизняних учених, як В. І. Андрейцев, А. Г Бобкова, А. П. Гетьман, В. А. Зуєв, Р С. Кірін, Н. Р Кобецька, В. В. Костицький, П. М. Рабінович, Ю. С. Шемшученко та ін. Варто відокре-мити дослідження, здійснені О. В. Гладієм (Гладій, 2017), В. М. Плохого (Плохий, 2020), де висвітлено окремі проблеми поводження із відходами вироб-ництва.

Однак питання адміністративно-правового ре-жиму використання техногенних родовищ окремо майже не вивчалися. Вказані обставини й зумовили обрання теми наукової роботи.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Метою статті є визначення нормативних проблем поводження із техногенними відходами.

legal responsibility, state control and supervision, waste,

Виклад основного матеріалу дослідження.

На думку Г П. Євграшкіної, Н. П. Шерстюк, І. А. Вла- сової, для вирішення проблеми неконтрольова- ного та безхазяйного складування відходів гір-ничодобувної промисловості особливе значення мають як удосконалення нормативно-правової бази, призначеної для регулювання відповідних правовідносин, так і винахід та реалізація відпо-відних технічних заходів, що сприятимуть розв'я-занню зазначених труднощів з наукової точки зору (Євграшкіна, Шерстюк, Власова, 2009).

Доцільним, виправданим і правомірним рішенням було б надати відходам гірничодобувних, збагачувальних та перероблюючих мінеральну сировину виробництв особливий статус режимного об'єкта, визначаючи їх не як техногенні родовища корисних копалин, а як специфічні об'єкти відно-син надрокористування - техногенні мінеральні утворення.

Практична значущість встановлення для вка-заних відходів статусу техногенних мінеральних утворень та відповідного правового режиму поводження з ними полягає в тому, що вони можуть бути як об'єктами надрокористування (з поши-ренням на відносини, пов'язані з користуванням цими об'єктами, законодавства про надра), так і об'єктами цивільно-правового обігу, якщо це визначено в ліцензійній угоді. При цьому доцільним є встановлення не лише знижки до платежів за ко-ристування техногенними мінеральними утворен-нями, але й податкових та інших пільг суб'єктам господарювання, що засвоюють такі відходи і по-кращують у зв'язку з цим екологічний стан у країні.

Постійне збільшення обсягів утворених у гір-ничодобувній і переробній промисловості різних видів відходів та складування їх у сховищах, а та-кож досвід використання таких об'єктів у промис-ловості дозволяє розглядати їх як джерела для отримання вторинної сировини і будівельних мате-ріалів. Для визначення можливості використання техногенних джерел як вторинних мінеральних ресурсів необхідне проведення комплексу робіт щодо їх вивчення і еколого-економічної оцінки.

Передусім слід оцінити еколого-економічний ефект від розробки техногенних родовищ, який може бути отриманий за рахунок ліквідації тех-ногенних відходів, що утворюються від видобут-ку та переробки мінеральної сировини, а також за рахунок відмови від підготовлених до розробки рудних родовищ, не порушених гірничодобувними роботами. З урахуванням великих витрат на утри-мання хвостосховищ, а також на рекультивацію земель, особливо на природоохоронних територі-ях, ресурсних податків, штрафів за наднормативні викиди і скиди шкідливих речовин, такий ефект буде дуже істотний. Дослідниками (Формирова-ние и разработка техногенных месторождений железных и марганцевых руд, 2012) розглянуті закономірності розподілу кольорових і рідкісних металів, що містяться у вугільних родовищах Кривбасу.

За законодавством про надра до техноген-них родовищ корисних копалин належать місця, де накопичилися відходи видобутку, збагачення та переробки мінеральної сировини, запаси яких оцінені і мають промислове значення. Такі родо-вища можуть виникнути також внаслідок втрат при зберіганні, транспортуванні та використанні продуктів переробки мінеральної сировини (ст. 5 Кодексу України про надра) (Кодекс України про надра, 1994).

Першим техногенним родовищем України, занесеним до резервного фонду надр, стало шламосховище рудозбагачувальної фабрики ім. Максимова, що працювала до 1960 року у смт Червоногригорівка Нікопольського р-ну Дніпропе-тровської області. Запаси марганцевих руд у шла- мосховищі були оцінені у 1,09 млн. т при вмісті Mn в руді 13,6%. Кількість об'єктів накопичення на сьогодні перевищує 1,5 тис., але тільки 13 з них мають статус родовища (Маланчук, 2009).

Облік державних родовищ та запасів корисних копалин, у тому числі техногенного та природного походження, ведеться в порядку Постанови Кабі-нету Міністрів України від 31 січня 1995 р. № 75 «Про затвердження Порядку державного обліку родовищ, запасів і проявів корисних копалин», де визначено, що «усі родовища корисних копа-лин, у тому числі техногенні, з запасами, оціне-ними як промислові, становлять державний фонд родовищ корисних копалин, а всі попередньо оці-нені родовища - резерв цього фонду». Обов'язок ведення обліку родовищ, запасів та проявів корис-них копалин покладається на Державну службу геології та надр України, яка щорічно готує аналі-тичний звіт про стан мінерально-сировинної бази України, перспективи її формування та розвитку.

Отже, техногенні родовища корисних копалин є складовою Державного фонду родовищ корисних копалин.

Підставою для складання державного кадастру є паспорт родовища або прояву корисних копалин, який розробляється для кожної групи корисних копалин. Форма паспорта, методичне керівниц-тво щодо складання паспортів та інструкція щодо ведення державного кадастру розробляються і затверджуються Міністерством екології та при-родних ресурсів України. Відповідно до пункту 9 Постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 1995 р. № 75 «Про затвердження Порядку держав-ного обліку родовищ, запасів і проявів корисних копалин» організація та методичне керівництво веденням державного кадастру, а також збір, об-лік, систематизація, зберігання, обробка та на-дання даних державного кадастру заінтересо-ваним користувачам здійснюються Державною службою геології та надр України. Додатково пунктом 15 встановлено, що Державна служба геології та надр України контролює своєчасність подання підприємствами та організаціями звітних балансів запасів корисних копалин, перевіряє їх правильність та відповідність встановленим вимо-гам і складає державний баланс запасів корисних копалин.

Однак законодавством чітко не визначено суб'єкта, відповідального за здійснення паспор-тизації перспективних техногенно-мінеральних утворень і надання їм статусу техногенного ро-довища корисних копалин. Така невизначеність має своїм наслідком неврахування значних площ техногенних родовищ, відсутність ефективного державного контролю та нагляду за використан-ням техногенно забруднених земель.

Станом на 1 липня 2017 року в Державному фонді родовищ корисних копалин зареєстровано лише 15 техногенних родовищ (Державний ка-дастр родовищ і проявів корисних копалин, 2020), з них 7 використовуються на підставі відповідних спеціальних дозволів, при цьому, враховуючи сус-пільно небезпечну обстановку на територіях АР Крим, Донецької та Луганської областей, забезпе-чення доступу для здійснення належного моніто-рингу та контролю залишилось на території лише до п'яти трьох техногенних родовищ, розташова-них поза межами проведення антитерористичної операції. Між тім при видобутку корисних копалин втрачається тільки в Україні: вугілля - 14%, ка-лійної солі - 61%, кухонної солі - 46% і залізної руди - близько 4%. Великий обсяг накопичення відходів гірської маси і високі втрати мінеральної сировини в надрах зумовлюють необхідність осво-єння техногенних мінеральних ресурсів.

Отже, техногенні родовища з відходів гірничого, металургійного, хімічного та інших видів вироб-ництв перетворюються в об'єкт правовідносин, який має рівноцінне значення з природогенними родовищами корисних копалин, з моменту внесен-ня їх до Державного кадастру родовищ і проявів корисних копалин

У дійсності ж рівень використання промислових відходів в Україні низький і за окремими регіона-ми складає від 5 до 20% (у середньому 8-10%), в той час як у США, Японії, Франції, Німеччині цей показник сягає 80%. У США, приміром, із промис-лових відходів добувають понад 20% від усього алюмінію, що виробляється в країні, 33% заліза, 50% свинцю і цинку, 44% міді (Галецкий, Наумен-ко, Пилипчук, 2020).

До моменту паспортизації техногенного родо-вища на нього розповсюджується режим права власності на техногенні відходи, який належить суб'єкту господарювання, внаслідок діяльності якого виник такий об'єкт.

Вимога про державну реєстрацію родовища спричинена тим, що техногенні родовища містять мінеральну сировину, тому мають бути занесені до Державного кадастрового обліку родовищ ко-рисних копалин і враховані у державному обліку запасів з метою їх раціонального використання, що, відповідно, позбавляє права власності на тех-ногенне родовище суб'єкт господарювання - і пра-во власності на техногенне родовище закріплю-ється за державою.

Лише на території розташування техногенних утворень Кривбасу «втрачені» руди підземного видобутку становлять більше 300 млн. тонн з се-реднім змістом заліза 58%. Втім, законодавство про надра не розмежовує поняття техногенних утворень і техногенних родовищ, що фактично свідчить про прогалину у правовому регулюванні і встановленні режиму безгосподарського воло-діння для таких об'єктів, що має своїм наслідком зростання площі техногенно забруднених земель та виснаження природогенних родовищ корисних копалин (Гладій, 2016).

Ситуація не вирішується і розробкою й удоско-наленням законодавства про відходи, оновлення якого вимагається Угодою про асоціацію з Євро-пейським Союзом.

Нову редакцію проекту Закону України «Про відходи» розроблено на виконання пунктів 246, 247 Плану заходів з імплементації Угоди про асо-ціацію між Україною, з однієї сторони, та Європей-ським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, на 2014-2017 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 № 847-р та оприлюдненого на офіцій-ному веб-сайті Міністерства у розділі «Регуляторні акти». При цьому, згідно з положеннями проекту Закону України «Про відходи», під відходами ро-зуміються будь-які речовини, матеріали і пред-мети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, у тому числі товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використан-ня за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення (Про відходи, 2016).

При цьому статтею 4 проекту Закону України «Про відходи» підкреслено, що поводження з не- вловлюваними газоподібними речовинами, що викидаються безпосередньо у повітря, речови-нами, що скидаються зі стічними водами у вод-ні об'єкти (крім тих, які акумулюються і підляга-ють вивезенню у спеціально відведені місця чи об'єкти), радіоактивними відходами і речовинами, забрудненими ними, розкривними породами гір-ничодобувних підприємств, які за технологією зво-ротного відвалоутворення використовуються для закладення виробленого простору, металобрух-том, включаючи побічні продукти від виробництва та оброблення чорних і кольорових металів та їх сплавів (шлаки, шлами та інше),- що по суті є тех-ногенними відходами,- визначаються спеціальним законодавством (Про відходи, 2016).

Отже, сфера дії даного законопроекту не охо-плює порядку та особливостей використання тех-ногенних родовищ. Залишається неврегульованим питання правового режиму використання техно-генних родовищ, що вимагає подальшої активіза-ції законотворчої діяльності у цій сфері.

Питання відповідальності за порушення режи-му використання техногенних родовищ корисних копалин є власне таким, що належить до про-блем глобального світового рівня, вирішення якої дозволить зберегти корисні копалини в надрах планети для майбутніх поколінь, а також сприя-тиме запобіганню подальшого забруднення на-вколишнього природного середовища. При цьому розробка техногенних родовищ має бути активі-зована і здійснюватися за налагодженої внутріш-ньої та зовнішньої державної екологічної політики, ефективність реалізації якої має забезпечуватися всіма суб'єктами публічного управління.

Дослідження проблеми відповідальності в умовах адміністративно-правового режиму ви-користання техногенних родовищ має декілька аспектів. Однією з підстав притягнення до відпо-відальності є розміщення техногенних відходів суб'єктами господарювання на ділянках, на яких вони або не мають права їх розміщувати, або на ділянках, що їм не належать, або спостеріга-ється поєднання цих двох підстав, що на практиці має найбільший відсоток розповсюдження серед таких порушень.

Відповідальності за порушення режиму тех-ногенних відходів безпосередньо не визначено Кодексом України про адміністративні право-порушення. У такому випадку застосовуються положення статті 52 Кодексу України про адмі-ністративні правопорушення, де підставою відпо-відальності визначено псування сільськогосподар-ських та інших земель, забруднення їх хімічними і радіоактивними речовинами, нафтою та нафто-продуктами, неочищеними стічними водами, ви-робничими та іншими відходами (Кодекс України про надра, 2020).

У цьому аспекті хотілось б навести такий при-клад судової практики застосування законодав-ства про надра стосовно розробки техногенних родовищ. У справі № 2а-3032/10/0870 (Постанова Запорізького окружного адміністративного суду, 2011) предметом позову було оскарження рішень прокуратури Запорізької області в частині засто-сування вимог законодавства про надра щодо необхідності розробки техногенного родовища ко-рисних копалин Балка Середня. У ході перевірки прокуратурою Заводського району м. Запоріжжя господарської діяльності ВАТ «Дніпроспецсталь» вимагалося обґрунтування правомірності викори-стання техногенного родовища корисних копалин відповідачем. Колізія винесення прокурорського припису полягає у недотриманні строків прийняття правозастовного рішення (як випливає з матеріа-лів справи, рішення прокуратурою (відповідачем) винесено 21 травня 2010 року, тоді як необхідна для вивчення інформація ВАТ «Дніпроспецсталь» надалася суб'єкту владних повноважень 25 трав-ня того ж року). Однак у судовому засіданні пред-ставник прокуратури повідомив, що у відповіді на запит прокуратури Заводського району м. За-поріжжя ВАТ «Дніпроспецсталь» надало листом від 25.05.2010 № 122-223 інформацію, яка вже була відома прокуратурі і не була новою.

Спеціальний дозвіл на користування надрами № 3448 від 25.12.201 є дійсним, правомірність його видачі та переоформлення підтверджено судовими рішеннями у справах № 2а-7160/09/ 0870 та № 2а-17064/09/2670. Натомість з боку відповідача залучено до розгляду справи третю особу - ТОВ фірма «Деа Рома, ЛТД», яка має спе-ціальний дозвіл на користування надрами - тери-торії техногенного родовища корисних копалин Балка Середня, але при цьому не має можливості здійснювати геологічне дослідження, в тому числі дослідно-промислову розробку техногенного ро-довища Балка Середня із застосуванням сучас-них технологій з метою забезпечення найбільш раціональної і комплексної розробки родовища, поліпшення екологічного стану району робіт че-рез господарську діяльність ряду промислових підприємств м. Запоріжжя, серед яких Відкрите ак-ціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» ім. С. Орджонікідзе», Від-крите акціонерне товариство «Електрометалургій-ний завод «Дніпроспецсталь» ім. А. М. Кузьміна», Відкрите акціонерне товариство «Запоріжкокс» та Відкрите акціонерне товариство «Запорізький завод феросплавів» в межах географічних коор-динат земельних ділянок. Окрім того, зазначені суб'єкти господарювання, за свідченням третьої особи, незаконно та безкоштовно розроблюють та використовують надра України, використання яких дозволено лише на підставі дозволів, що видає Міністерство екології та природних ресурсів України.

У ході судового розгляду справи за письмо-вим запитом до Державної геологічної служби Міністерства охорони навколишнього природного середовища України отримано лист від 03.06.2008 № 29/04/2-152, де зазначено, що «відходи ВАТ «Дніпроспецсталь» (паспорт № 475, ф. Л) обліко-вані у ДКРП як об'єкт техногенний перспективний і не кваліфіковані як техногенне родовище. Інши-ми словами, промислові відходи полігону Балка Середня можуть набути статусу техногенного ро-довища за умови геологічного вивчення об'єкта з проведенням комплексу геологорозвідувальних робіт з метою промислової оцінки та затверджен-ня запасів у ДКЗ в установленому порядку. Од-нак при цьому 25.12.2008 Міністерством охорони навколишнього природного середовища України ТОВ «Деа Рома, ЛТД» видано спеціальний доз-віл на користування надрами № 3448, у якому зазначено, що у користування надається саме техногенне родовище Балка Середня, а не об'єкт техногенний перспективний. І на день внесення приписів прокуратурою Заводського району м. Запоріжжя вказаний дозвіл був не скасованим та був чинним. Отже, дії одного органу виконавчої влади суперечать діям іншого.

14.11.2008 ТОВ «Деа Рома, ЛТД» звернулась з листом за № 34 до Запорізької регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» (вхідний № 2537 від 20.11.2008), у якому для врегулювання питан-ня щодо користування земельними ділянками, розташованими на території техногенного родо-вища Балка Середня, просило надати інформа-цію з Державного земельного кадастру стосовно власників та користувачів (орендарів, наймачів та інше) земельних ділянок, розташованих у ра-йоні техногенного родовища Балка Середня згід-но з географічними координатами, зазначеними у ліцензії (спеціальному дозволі) на користування надрами.

Відповідно до Державних актів на право влас-ності на земельну ділянку Серії ЯГ № 717445, Серії ЯГ № 717446, Серії ЯГ № 717471, виданих на ім'я ВАТ «Дніпроспецсталь», цільове призна-чення (використання) земельних ділянок визна-чено як «для розташування відвалів промислових відходів». Як зазначено у ст. 5 Кодексу України про надра, техногенні родовища корисних копалин - це місця, де накопичилися відходи видобутку, збагачення та переробки мінеральної сировини, запаси яких оцінені і мають промислове значення. Такі родовища можуть виникнути також внаслідок втрат при зберіганні, транспортуванні та викорис-танні продуктів переробки мінеральної сировини. Державний фонд родовищ корисних копалин є частиною державного фонду надр (ст. 5 Кодек-су України «Про надра»). Позивачем не надано до суду рішення органу місцевого самоврядування про відвід земельних ділянок для розміщення від-ходів і будівництва об'єктів поводження з відхода-ми. Також позивачем не надано до суду й дозволу спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами.

Позивачем надано до суду Ліцензію Се-рії АБ № 110682 строком дії з 09.12.2004 по 09.12.2009 та Ліцензію Серії АВ № 501506 строком дії з 22.12.2009 по 22.12.2014, видані Міністерством промислової політики України ВАТ «Дніпроспецсталь» на заготівлю, переробку, мета-лургійну переробку металобрухту чорних металів.

За вказаних обставин суд вважає внесення прокуратурою Заводського району м. Запоріжжя припису від 21.05.2010 за № 9/1148вих10 голові правління ВАТ «Дніпроспецсталь» обґрунтованим.

Отже, ВАТ «Дніпроспецсталь» було визнано винним у самовільному використанні техноген-ного родовища не лише для розміщення відходів металургійного виробництва, а і для їх розробки, не маючи на те спеціального дозволу.

Однак історія має завершення де-юре, а де-факто техногенне родовище Балка Середня використовується і зараз без спеціальної дозвіль-ної документації, і навіть не йдеться про притяг-нення товариства до відповідальності. Між тим при цьому погіршується ситуація із забезпечення стану екологічної безпеки регіону, а враховуючи можливість забруднення ґрунтових підземних вод р. Дніпро, то й України в цілому (Фортунин, 2020).

Висновки

Наявною є ситуація, коли підприєм-ство, що внаслідок своєї діяльності утворило техногенні відходи і таким чином сформувало пер-спективне техногенне родовище, продовжує його використовувати без паспортизації родовища, без отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин з території об'єкта і за умови ре-ального ризику виникнення небезпечних наслідків своєї діяльності - і при цьому не несе відповідаль-ності через відсутність норми, яка б встановила відповідальність за такі дії.

Отже, виходячи з таких міркувань, вбачаємо за доцільне доповнити КУпАП статтею 57-1 «Не-законна розробка техногенних родовищ корисних копалин» такого змісту:

«Використання техногенних родовищ корисних копалин або перспективних техногенних об'єк-тів корисних копалин без спеціального дозво-лу (ліцензії), у тому числі самовільне освоєння техногенних відходів виробництва, невиконання вимог безпеки використання техногенних родо-вищ і вимог охорони навколишнього природного середовища,- тягнуть за собою накладення штрафу на гро-мадян від двохсот до трьохсот неоподатковува-них мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

Застосування заходів адміністративної відпо-відальності не виключає необхідності застосу-вання положень ст. 239 Господарського кодексу України (Господарський кодекс України) про мож-ливість поєднання притягнення до адміністратив-ної відповідальності юридичної особи чи фізич-ної особи - суб'єкта підприємницької діяльності та застосування санкцій господарсько-правової відповідальності.

Бібліографічний список

1. Гладій О.В. Адміністративно-правовий режим техногенних родовищ: дис. ... 12.00.07. Запоріжжя: ЗНУ, 2017. 249 с.

2. Плохий В.М. Адміністративно-правовий режим поводження з техногенними відходами: постановка про-блеми. Jurnalul juridic national: teorie §i practice. 2020. № 1(41). С. 180-183.

3. Євграшкіна Г.П., Шерстюк Н.П., Власова І.А. Екологічна експертиза територій, що прилягають до хвосто- сховища Північного гірничо-збагачувального комбінату (Кривбас). Екологічний вісник. 2009. № 1. С. 31-32.

4. Формирование и разработка техногенных месторождений железных и марганцевых руд: монография. Днепропетровск: Монолит, 2012. 140 с.

5. Кодекс України про надра: Закон України від 27 липня 1994 року № 132/94-ВР. Відомості Верховної Ради України. 1994. № 36. Ст. 340.

6. Маланчук Є.З. Обґрунтування параметрів зон концентрації важких металів в техногенних розсипах при гідровидобутку : дис. ... канд. техн. наук: 05.15.09. Рівне, 2009. 236 с.

7. Державний кадастр родовищ і проявів корисних копалин. URL: http:geoinf.kiev.ua/derzhavnyy-oblik- rodovyshch-ta-zapasiv-korysnykh-kopalyn/derzhavnyy-kadastr-rodovyshch-i-proyaviv-korysnykh-kopalyn/

8. Галецкий Л.С., Науменко У.З., Пилипчук А.Д. та ін. Техногенні родовища - нове нетрадиційне джерело мінеральної сировини в Україні. URL: http:www.sustainable-cities-net.org.ua/publicationshow.php?id=374

9. Гладій О.В. Поняття та класифікація техногенних родовищ як об'єкта правовідносин. Jurnalul juridic national: teorie §i practice. 2016. № 6. С. 23-27.

10. Про відходи: проект Закону України від 10.03.2016. URL : http: www.menr.gov.ua/normbaza/regulatory/554- proekty-rehuliatornykh-aktiv

11. Кодекс України про надра: проект. URL: http: geonews.com.ua/news/detail/proekt-kodeksu-ukraini-pro- nadra-47301

12. Постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2011 р. у справі № 2а- 3032/10/0870. URL : http : www.reyestr.court.gov.ua/Review/14403634

13. Фортунин В. Отходы и социально-экономическая политика ГМК. URL : http : www.web-standart.net/ magaz.php?aid=8464.

14. Господарський кодекс України від 16.01.2003 № 436-!V. URL: http:zakon3.rada.gov.ua/laws/show/436-15.

References

нормативний техногенний відходи

1. Hladii, O.V. (2017). Administratyvno-pravovyi rezhym tekhnohennykh rodovyshch [Administrative-legal regime of technogenic ancestors]. Zaporizhzhia: ZNU. [in Ukrainian].

2. Plokhyi, V.M. (2020). Administratyvno-pravovyi rezhym povodzhennia z tekhnohennymy vidkhodamy: postanovka problemy [Administrative-legal regime related to technogenic inputs: problem statement]. Jurnalul juridic national: teorie §i practica. № 1(41). S. 180-183. [in Ukrainian].

3. levhrashkina, H.P., Sherstiuk, N.P. & Vlasova, I.A. (2009). Ekolohichna ekspertyza terytorii, shcho pryliahaiut do khvostoskhovyshcha Pivnichnoho hirnycho-zbahachuvalnoho kombinatu (Kryvbas) [Ecological examination of the territory, which will lie down to the tailings storage facility of the Pivnichny Girnicho-Zbagachuvalny Combinat (Kryvbas)]. Ekolohichnyi visnyk. № 1. S. 31-32. [in Ukrainian].

4. Formyrovanye y razrabotka tekhnohennykh mestorozhdenyi zheleznbikh y marhantsevykh rud [Formation and development of technogenic deposits of iron and manganese ores] (2012): monohrafyia. Dnepropetrovsk: Monolyt [in Russian].

5. Kodeks Ukrainy pro nadra: Zakon Ukrainy vid 27 lypnia 1994 roku № 132/94-VR [Code of Ukraine on Nadra: Law of Ukraine] (1994). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. № 36. St. 340. [in Ukrainian]

6. Malanchuk, Ye.Z. (2009) Obgruntuvannia parametriv zon kontsentratsii vazhkykh metaliv v tekhnohennykh rozsypakh pry hidrovydobutku [Determination of the parameters in the zones of concentration of important metals in technogenic grades in case of a hydraulic bottle]: dys. ... kand. tekhn. nauk: 05.15.09. Rivne. [in Ukrainian]

7. Derzhavnyi kadastr rodovyshch i proiaviv korysnykh kopalyn [State cadastre of genera and manifestations of cinnamon copalins]. URL: http:geoinf.kiev.ua/derzhavnyy-oblik-rodovyshch-ta-zapasiv-korysnykh-kopalyn/ derzhavnyy-kadastr-rodovyshch-i-proyaviv-korysnykh-kopalyn/ [in Ukrainian].

8. Haletskyi, L.S., Naumenko, U.Z., Pylypchuk, A.D. ta in. Tekhnohenni rodovyshcha - nove netradytsiine dzherelo mineralnoi syrovyny v Ukraini [Technogenic genera - nove non-traditional dzherelo minerals in Ukraine]. URL: http:www.sustainable-cities-net.org.ua/publicationshow.php?id=374 [in Ukrainian].

9. Hladii, O.V. (2016) Poniattia ta klasyfikatsiia tekhnohennykh rodovyshch yak obiekta pravovidnosyn [Understand the classification of technogenic ancestors yak ob^kta pravovidnosin]. Jurnalul juridic national: teorie §i practica. 6. 23-27. [in Ukrainian].

10. Pro vidkhody [About waste] (2016): proekt Zakonu Ukrainy vid 10.03.2016. URL : http: www.menr.gov.ua/ normbaza/regulatory/554-proekty-rehuliatornykh-aktiv[in Ukrainian].

11. Kodeks Ukrainy pro nadra [Code of Ukraine on mineral resources]: proekt. URL: http: geonews.com.ua/news/ detail/proekt-kodeksu-ukraini-pro-nadra-47301 [in Ukrainian].

12. Postanova Zaporizkoho okruzhnoho administratyvnoho sudu vid 17 liutoho 2011 r. u spravi № 2a-3032/10/0870 [Resolution of the Zaporizhia District Administrative Court]. URL : http : www.reyestr.court.gov.ua/Review/14403634[in Ukrainian].

13. Fortunyn, V. Otkhody y sotsyalno-ekonomycheskaia polytyka GMK [Waste and socio-economic policy of the mining and metallurgical complex]. URL : http : www.web-standart.net/magaz.php?aid=8464 [in Russian].

14. Hospodarskyi kodeks Ukrainy [Economic Code of Ukraine] vid 16.01.2003 № 436-IV. URL: http:zakon3.rada. gov.ua/laws/show/436-15 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest