Індикатори стану природних комплексів в умовах рекреаційного навантаження (на прикладі національних парків Карпатський та "Сколівські Бескиди")

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет імені Івана Франка

Національний природний парк “Сколівські Бескиди”

Індикатори стану природних комплексів в умовах рекреаційного навантаження (на прикладі національних парків карпатський та “сколівські бескиди”)

Віталій Брусак, Оксана Леневич



Анотація

Проаналізовано методики дослідження впливу рекреаційного навантаження на природні комплекси. З'ясовано, що головним індикатором рекреаційного навантаження є ґрунтово-рослинний покрив. Його стан і реакція на зовнішній вплив слугують діагностичними ознаками стадій рекреаційної дигресії.

Розрізняють п'ять стадій (ступенів) рекреаційної дигресії, на яких різні дослідники (Казанская и др., 1977; Рысин, 1983; Марфенина и др., 1984; Генсирук и др., 1987; Pipdki, 1999; Шлапак, 2003; Методичні рекомендації ..., 2003; Рысин Л. П. та Рысин С. Л., 2008 та ін.) пропонують використовувати такі індикатори стану природних комплексів: 1) кількісні та якісні зміни рослинності в лучних або наявність/відсутність лісової підстилки в лісових комплексах; 2) ущільнення ґрунтів; 3) ширина стежки, наявність додаткових/паралельних стежок; 4) розвиток ерозійних процесів та стан мікрорельєфу стежки. Щодо IV і V стадій рекреаційної дигресії запропоновано (Брусак, 2018) використовувати показник “ступінь рекреаційної дигресії” з метою відображення якісних змін стану мікрорельєфу стежок, а її показниками - ширину стежки, глибину ерозійного врізу, об'єм винесеного пухкого матеріалу загалом та з 1 м2 полотна стежки.

Натурні дослідження у національних парках Карпатський та “Сколівські Бескиди”, засвідчують можливість використання якісних та кількісних характеристик зазначених індикаторів для виокремлення різних стадій рекреаційної дигресії. Загалом виокремлено такий часовий ряд змін стану компонентів природних комплексів: рослинність (для лучних) або лісова підстилка (для лісових) ^ ґрунти ^ рельєф ^ геологічний субстрат.

На початкових стадіях рекреаційної дигресії лісова підстилка пошкоджена, подрібнена та втоптана у верхній гумусово-акумулятивний горизонт, її запаси на стежках перевищують 1 кг/м2, а їхня водоутримуюча здатність є більшою, ніж на непорушених контрольних ділянках. Зі збільшенням рекреаційного навантаження подрібнену лісову підстилку вимивають дощові та талі води, формуючи обабіч стежки “валики”. Запаси лісової підстилки становлять менше 1 кг/м2, або ж вона цілком відсутня. Значне зменшення запасів лісової підстилки на стежках спричиняє переущільнення верхніх горизонтів ґрунту, щільність яких збільшується майже вдвічі, порівняно з непорушеними ділянками. На сильно ущільненій поверхні стежок активізуються ерозійні процеси, з'являються вимоїни, що зумовлює винесення значного об'єму пухкого матеріалу з полотна стежки.

Отож індикаторами стану природних комплексів в умовах рекреаційного навантаження є кількісні та якісні зміни рослинності в лучних або наявність/відсутність лісової підстилки в лісових комплексах, ущільнення ґрунтів, ширина стежки, наявність додаткових/паралельних стежок, глибина ерозійного врізу та об'єм пухкого матеріалу, винесеного з 1 м2 полотна стежки.

Ключові слова: рекреаційне навантаження; рекреаційна дигресія; лісова підстилка; щільність будови ґрунту; глибина ерозійного врізу.



Abstract

INDICATORS OF THE CONDITION OF NATURAL COMPLEXES UNDER RECREATIONAL LOAD (ON THE EXAMPLE OF CARPATHIAN AND NATIONAL NATURE PARK “SKOLIVSKI BESKYDY”)

Vitaliy Brusak1, Oksana Lenevych2

Ivan Franko National University of Lviv,

National Nature Park “Skolivski Beskydy”

Abstract. Several methods of studying the impact of recreational load on the landscape complexes are analyzed. It is shown that the main indicator of the recreational load is the condition of soil and vegetation. The condition and reaction to external influences serve as diagnostic signs of stages of recreational digression.

There are five stages of recreational digression, in which various researchers (Kazanskaya et al., 1977; Rysin, 1983; Marfenina et al., 1987; Gensiruk et al., 1987; Prcdki, 1999, Shlapak, 2003; Methodical recommendations.... 2003; Rysin L. & Rysin S., 2008) suggest using the following indicators of the state of natural complexes: 1) quantitative and qualitative changes in vegetation in meadows or the presence / absence of forest litter in forest complexes, 2) soil compaction, 3) the width of the trail, the presence of additional or parallel trails, 4) the growth of erosion processes and the microrelief of the trail. For the IV and V stages of recreational digression, it is proposed (Brusak, 2018) to use the indicator "degree of recreational digression" to reflect qualitative changes in the microrelief of trails, which includes trail width, erosion, amount of loose material in general and from 1 m2 of the trail.

Full-scale studies of tourist routes conducted in Carpathian NNP and Skolivski Beskydy NNP attest to the possibility of using different qualitative and quantitative characteristics of these indicators with a purpose to distinguish different stages of recreational digression. In general, the following time series of changes in the state of components of natural complexes are distinguished: vegetation (meadow) or forest litter (forest) ^ soils ^ relief ^ geological substrate.

In the initial stages of recreational degression the forest litter is damaged, crushed and trampled into the upper humus-accumulative horizon. The stocks of forest litter on the trails are more than 1 kg-m“2, and their water holding capacity is much higher than that of forest litter in the control area. With increasing recreational load, heavily shredded forest litter is washed away by rain and melt water, forming on both sides of the so-called "rollers". As follows forest litter reserves are less than 1 kg-m“2, or complete absence. A significant reduction in forest litter reserves on trails leads to overcompaction of the upper soil horizons. Their density increases almost twice compared to the control. Erosion processes occur on a highly compacted surface, which causes the removal of a significant amount of loose material from 1 m2 of the trail.

So, indicators of the state of natural complexes in conditions of recreational activity are quantitative and qualitative changes in vegetation within meadow ecosystems or the presence / absence of forest litter in forest ecosystems, soil compaction, trail width, the presence of additional / parallel trails, depth of erosion cut and the amount of loose material from 1 m2 of the trail.

Key words: recreational load, stage of recreational digression, tourist routes, forest litter, soil structure density, depth of erosion cut.



Вступ

В умовах постійно зростаючого рекреаційного навантаження на природні комплекси національних природних парків (НПП) і регіональних ландшафтних парків (РЛП), приміських зон відпочинку, курортних місцевостей часто спостерігають явища рекреаційної дигресії окремих природних об'єктів та рекреаційної інфраструктури. Головною причиною деградації природних комплексів є надмірне рекреаційне навантаження, яке проявляється на еколого- пізнавальних стежках і туристичних маршрутах (лінійний тип рекреаційного впливу) або у місцях коротко- та довготривалого відпочинку на ділянках стаціонарної рекреації (площинний тип впливу).

Вплив рекреаційного навантаження на природні екосистеми, їхню структуру та функціонування є одним із деструктивних чинників, що неминуче спричиняють істотні, а часом і незворотні зміни (Зінько і Гнатяк, 2003; Olive & Marion, 2009; Wimpey & Marion, 2010; Dragovich, 2015; Fidelus-Orzechowska, Gorczyca & Krzemien, 2017; Amodio, Cerda, Aucelli & Garfi, 2019; Selesa & Cerda, 2020). Особливо небезпечна зазначена форма антропогенного впливу для національних парків (Гнатяк, 2004, 2006; Марискевич і Леневич, 2017; Брусак і Малець, 2018) та РЛП, завданням яких є збереження цінних природних та історико-культурних комплексів, а також створення належних умов для рекреації. Це зафіксовано у відповідних методичних рекомендаціях (Методичні рекомендації ..., 2003) та у Положенні про рекреаційну діяльність у межах територій та об'єктів природо-заповідного фонду України (Наказ., 2009).

Незважаючи на доволі тривалий період дослідження рекреаційного впливу на природні компоненти, починаючи з другої половини ХХ ст., ця тематика недостатньо вивчена в Українських Карпатах. Зокрема, практично не приділяли уваги вивченню зміни мікрорельєфу туристичних стежок у горах та на височинах із сильно розчленованим рельєфом (Зінько i Гнатяк, 2003; Гнатяк, 2009; Брусак, 2018). Окрім цього, оцінюють рекреаційне навантаження на природоохоронні об'єкти в Україні, здебільшого, формально, нерегулярно, без уніфікованої методичної бази і належного технічного забезпечення (Леневич, Марискевич i Козловський, 2014).

Мета статті - проаналізувати існуючі методики дослідження рекреаційної дегресії природних комплексів, з'ясувати індикатори стану природних комплексів на різних стадіях рекреаційної дигресії та їхні якісні й кількісні характеристики.



Методика дослідження

Термін “рекреація” (від лат. recreatio - відновлення, оздоровлення, відпочинок) у науковій літературі трактують неоднозначно. Найчастіше це або “відновлення здоров'я та працездатності людини шляхом відпочинку на лоні природи” (Дедю, 1990), або “вплив людини на навколишнє середовище під час відпочинку” (Миркин и др., 1984). Ми притримуємось останнього визначення, яке розглядає рекреацію як один із антропогенних чинників негативного впливу на природне середовище (Сионова, 2005).

Аналіз методик дослідження рекреаційного впливу на компоненти природних комплексів (Казанская, Ланина і Марфенин, 1977; Горбачевская і Линник, 1978; Рысин, 1983; Марфенина, Жевелева, Зарифова и др., 1984; Генсирук, Нижник і Возняк, 1987; Блага, 1998; Predki, 1999, Шлапак, 2003; Методичні рекомендації ..., 2003; Рысин Л. П. і Рысин С. Л., 2008; Гнатяк, 2006; Леневич, 2017; Брусак, 2018) засвідчує, що: 1) традиційно розрізняють п'ять стадій (ступенів) рекреаційної дигресії; 2) виокремлюють такий часовий ряд змін стану природних комплексів: рослинність (для лучних екосистем) або лісова підстилка (для лісових екосистем) ^ ґрунти ^ рельєф ^ геологічний субстрат.

З метою встановлення кількісних показників на різних стадіях рекреаційної дигресії природних комплексів унаслідок туристично-рекреаційного використання проведено натурні дослідження в Карпатському НИИ та ННП “Сколівські Бескиди”. Ці парки перебувають на різних етапах рекреаційного освоєння їхніх територій (перший - високому, місцями надмірному, а другий - початковому). Їх вважають модельними серед аналогічних природоохоронних установ природно- заповідного фонду Українських Карпат.

Для встановлення стадій рекреаційної дигресії на восьми еколого-пізнаваль- них стежках та одному туристичному маршруті ННИ “Сколівські Бескиди” використано методику Рішарда Ирендкі, за якою ще з 1997 р. провадять моніторинг туристичної активності в Бещадському парку народовому (Польща) (Pr^dki, 1999, 2000, 2018). Розроблена методика передбачає виокремлення п'яти категорій деградації природного оточення за такими критеріями: ширина стежки (І категорія - до 0,5 м, “шлях не змінений”; II категорія - до 1 м, “шлях мало змінений”; III - 2-3 м, “шлях під загрозою”; IV - до 5 м, “шлях змінений”; V категорія - понад 5 м, “шлях сильно змінений”); наявність додаткових/паралельних стежок, а також відсутність/наявність якісних і кількісних змін рослинного покриву обабіч стежок і маршрутів (Pr^dki, 1999). Запропоновано використовувати ще один візуальний критерій оцінки лінійної диградації в межах лісових екосистем - відсутність/наявність лісової підстилки на стежці (Леневич, 2017; Марискевич і Леневич, 2017).

У Карпатському НИИ методику дослідження змін мікрорельєфу туристичних маршрутів уздовж траси їхнього простягання, запропоновану В. Брусаком (2018), апробовано на модельних еколого-пізнавальних стежках “Ирипір - Заросляк” і “На гору Говерла” (Брусак і Малець, 2018) та екостежці “На озеро Несамовите” (Штуглинець, 2020). Автором методики обґрунтовано використання таких кількісних показників для оцінки змін мікрорельєфу туристичних маршрутів: ширина стежки, глибина ерозійного врізу, об'єм винесеного пухкого матеріалу, об'єм винесеного матеріалу з 1 м2 полотна стежки. Основним з них є останній, а інші - допоміжні.

Автором також запропоновано використовувати на IV і V стадіях дигресії показник “ступінь рекреаційної дигресії” для відображення якісних змін стану мікрорельєфу туристичних маршрутів. Виокремлено такі ступені рекреаційної дигресії мікрорельєфу: “епізодична дигресія” (відповідає IV стадії рекреаційної дигресії), “слабкий”, “помірний”, “середній”, “сильний” та “катастрофічний ступінь дигресії” на V стадії дигресії (Брусак, 2018).

Результати та обговорення. За даними різних авторів (Казанская и др., 1977; Генсирук и др., 1987; Predki, 1999; Шлапак, 2003 та ін.) з'ясовано, що на І стадії (категорії) не простежуються видимі зміни у рослинності, тоді як на ІІ стадії відзначається знищення окремих рослин обабіч стежки. Для ІІІ та IV стадій помітні якісні та кількісні зміни в рослинності (Генсирук и др., 1987; Predki, 1999; Шлапак, 2003 та ін.), зокрема, заміна одних видів аборигенних рослин іншими - рудеральними або інвазивними, які є стійкішими до рекреаційних навантажень завдяки добре розвиненій кореневій системі та здатності рости на переущільнених ґрунтах. Однак практична відсутність поживних речовин у ґрунтах, збільшення щільності його будови (V стадія) на 30-50 % (залежно від типу ґрунту), порівняно з непорушеними контрольними ділянками, унеможливлює ріст рослин та їхніх коренів (Бганцова и др., 1987; Predki, 1999; Рысин, 2008). На V стадії (категорії) відзначають знищення на великих ділянках рослинності (Генсирук и др., 1987; Predki, 1999), активізацію ерозійних процесів та зміну мікрорельєфу на туристичних маршрутах і ділянках стаціонарної рекреації (Гнатяк, 2004, 2009; Брусак і Малець, 2018).

Проведені упродовж 2012-2014 рр. та 2019-2020 рр. дослідження в НІНІ “Сколівські Бескиди” дали змогу з'ясувати, що на початкових стадіях рекреаційної дигресії (І категорія) лісова підстилка сильно подрібнена, а на ІІ стадії вона ще й втоптана у верхній гумусово-акумулятивний горизонт. Запаси підстилки на цих стежках перевищують 1 кг/м2 (Леневич, 2019) Зазначимо, що запаси лісової підстилки на І стадії становлять близько 1,54 кг/м2, а на ІІ категорії - 2,01 кг/м2, що в 1,3 раза більше, ніж на стежці шириною > 0,5 м. Із посиленням рекреаційного навантаження (ІІІ стадія) запаси лісової підстилки становлять < 0,5 кг/м2. На ІУ категорії (стадії) лісова підстилка відсутня, і тільки в осінній період фіксують її незначне збільшення до 0,26 кг/м2 завдяки “свіжому” опаду - L підгоризонту (табл. 1).



Таблиця 1. Параметри стану лісової підстилки, щільності будови ґрунтів на різних стадіях рекреаційної дигресії на екостежках і туристичних маршрутах НПП “Сколівські Бескиди” (укладено за Леневич, 2014, 2017, 2019, 2020)

Table 1. Condition parameters of forest litter and soil density at different stages of recreational digression on track in “Skolivski Beskydy” NNP (Lenevich, 2014, 2017, 2019, 2020)

№ дослідної ділянки	Лісова підстилка*, кг/м2	Щільність будови ґрунту, г/см3	Ширина стежки, м	Додаткові/ паралельні стежки
Контроль
1	1,35-4,11	0,54-0,97
І категорія (стадія)
2	1,00-3,82	0,88-1,04	0,35-0,70	Не виявлено
ІІ категорія (стадія)
3	0,8-3,76	1,16-1,24	0,70-1,90	Не виявлено
ІІІ категорія (стадія)
4	0,33-0,93	1,23-1,37	1,25-3,40	Виявлено
IV категорія (стадія)
5	0-0,37	1,36-1,46	2,60-4,90	Виявлено

На показники запасу лісової підстилки значною мірою впливає зімкнутість деревостанів, вік, їх склад, висота над рівнем моря, а також мікро- та мезорельєф території (Ботман, 1969; Голубець, 1975; Владыченский, 1983; Марфенина, Гончарова і Розина, 1988; Хайретдинов і Конашова, 1990; Чорнобай, 2000; Щербина, 2005; Міндер, 2016; Леневич, 2019).

На думку І. Д. Юркевича, Д С. Голод, Е. Л. Красовського (1983), зменшення запасу та потужності підстилки зумовлене зміною її морфологічної будови. Насамперед змінюється співвідношення підгоризонтів L, F та Н. Зазвичай зі складу підстилки випадає найпухкіший, “насичений” мікроорганізмами й ґрунтовою фауною підгоризонт Н. Спостерігається зменшення потужності ферментативного підгоризонту F, а підгоризонт L (опад) - сильно подрібнюється та розпилюється. Унаслідок цього лісова підстилка пошкоджується, спресовується, а її запаси та потужність зменшуються майже вдвічі порівняно з незміненими контрольними ділянками (Хайретдинов, 1990; Спиридонов, 1976; Шудря, 1984; Щербина, 2005). Схожі результати досліджень знаходимо у працях О. Е. Мар- феніної зі співавторами, які досліджували Карпатський державний природний парк (тепер Карпатський НІ II І). В результаті вивчення різного впливу рекреаційного навантаження на підстилку виявилось, що до певної величини рекреаційного навантаження (10, 25, 50 та 100 проходжень ділянкою/стежкою) лісова підстилка слугує так званим “амортизатором” та захищає ґрунт від диградації (Марфенина и др., 1988).

Дослідження, виконані в різних регіонах, виявили певний зв'язок між природними умовами і нагромадженням лісової підстилки в рекреаційних лісах. Зокрема, з'ясовано, що на негативний рекреаційний вплив у подальшому накладаються природні умови та підсилюють його. Серед таких чинників можна виокремити мікро- та мезорельєф території, змивання і намивання лісової підстилки та ґрунту дощовими чи талими водами, надування і видування вітром підстилки на стежці тощо (Ботман, 1969; Владычевский, 1983; Марфенина и др., 1984, 1988; Міндер, 2016).

Зазначимо, що змив лісової підстилки зі стежок відбувається не відразу. За незначної щільності будови бурого лісового ґрунту < 1,0 г/см3 та крутості схилу до 15°, лісова підстилка подрібнюється, ущільнюється та “втоптується” у верхній гумусово-акумулятивний горизонт, формуючи практично один підгоризонт F+Н потужністю понад 1 см. Цей підгоризонт представлений напіврозкладеними (оторфованими) частинками листя та хвої (Леневич, 2019).

Виконані 2014 р. додаткові експериментальні дослідження водоутримуючої здатності лісової підстилки та ґрунтів (Леневич, Марискевич і Козловський, 2014) засвідчили, що вагова вологоємність підстилки у 5 разів більша, ніж для мінеральних горизонтів ґрунту (3 г/г проти 0,4-0,6 г/г). За час проведення лабораторних досліджень (йдеться про: стан максимального насичення; перша доба після максимального насичення; 14-та доба після максимального насичення) з'ясовано, що більша частина вологи видаляється з ґрунтового профілю вже в першу добу після стану повного насичення (найпомітніше на контрольній ділянці). Зазначимо, що на витоптаній ділянці, передусім у верхній частині ґрунтового профілю, волога втрачається значно повільніше (довше, ніж 14-та доба після стану максимального насичення) (Леневич та ін., 2014). За отриманими експериментальними даними можна стверджувати, що на таких ділянках виникають передумови для застійних явищ і відповідного впливу на ґрунтоутворювальні процеси.

З огляду на вищесказане можна припустити, що в разі випадання зливових дощів на рівній ділянці зі щільністю будови ґрунту >1,17 г/см3, а це на 27 % більше, ніж зафіксовано на контролі, відбуватиметься застій води (утворення калюж). Отож ділянка стежки стане важкою для проходження, доведеться використати узбіччя стежки або ж виникнуть нові обхідні стежки. В першому випадку негативний вплив рекреаційного навантаження проявиться через витоптування узбіч стежки, що збільшить її ширину, а в іншому - вплине на площу витоптування відносно загальної площі лісової ділянки. рекреаційний природний ґрунтовий рослинний

Зі збільшенням крутості схилу до >25° за щільності будови бурого лісового ґрунту >1 г/см3, яку фіксують на І та ІІ категоріях, у період випадання зливових дощів лісову підстилку частково може зносити до підніжжя схилу чи до узбіччя стежки, отож виникатимуть “валики”. Зазначимо, що на узбіччях вузьких стежок виникатимуть більші запаси та потужність лісової підстилки, ніж на узбіччях широких (Марфенина и др., 1988). Потужність та запаси підстилки у сформованих валиках уздовж стежки неоднакові. Вони зумовлені інтенсивністю рекреаційного навантаження, крутістю схилу уздовж простягання стежки, і її напрямом та нахилом поверхні (полотна) стежки. Зокрема, на стежці, яка проходить впоперек схилу крутістю >15° і кутом нахилу поверхні до 5-7°, створюються певні особливості у нагромадженні лісової підстилки. Внаслідок нахилу стежки в її межах може виникати “нижній валик” і “верхній валик”, причому нижній валик перевищуватиме верхній в 1,4-2 рази (Марфенина и др., 1988; Леневич, 2019).

На стежках, де показники щільності будови ґрунту збільшились приблизно на 39-48 % (ІІІ та IV категорії, відповідно) за тієї ж крутості схилу в період випадання зливових дощів виникає поверхневий стік. Доволі небезпечні ці процеси у весняний період, коли ґрунти на схилах сильно насичені талою водою і мають найменшу стійкість до рекреаційного навантаження (Predki & Winnicki 2006; Брусак, 2018). Внаслідок площинного змиву і лінійного розмиву ґрунту поверхня полотна стежки стає щебенистою. Під час відбору зразків ґрунту з верхнього гумусово-акумулятивного горизонту (0-5 см) протягом 2012-2014 рр. у межах стежок та їхніх узбіч зафіксовано нагромадження щебеню розміром від 1-3 см до 10-30 см і більше (в V = 50,2 г/см3). Найбільші відсоткові значення нагромадженого щебеню простежували в підніжжі схилу. Частка нагромадженого щебеню на стежках та узбіччях стежок сягала 11-23 %, тоді як на контрольних ділянках частка щебеню становить 8,02-19,48 % (Леневич, 2017).

Якщо не проводити певних організаційно-управлінських та інженерних заходів, то стан туристичних стежок може катастрофічно погіршитись до IV та V стадії рекреаційної дигресії (Брусак, 2018; Брусак і Малець, 2018; Штуглинець, 2020). На цих стадіях індикаторами стану природних комплексів будуть не лучна рослинність/лісова підстилка, а наявність додаткових/паралельних стежок, ширина стежки та глибина ерозійного врізу. На відносно рівній поверхні стежки, де ерозійні процеси практично не активізуються (Ивонин і Воскобойникова, 2014), індикатором стану слугуватиме ширина стежки (Predki, 1999). На ділянках стежок з крутістю падіння полотна >10-15° критеріями оцінки їхнього стану виступатимуть: ширина стежки, глибина ерозійного врізу, об'єм винесеного пухкого матеріалу, об'єм винесеного матеріалу з 1 м2 полотна стежки.

З метою детальнішої оцінки впливу рекреаційного навантаження на стан природних комплексів туристичних стежок виокремлено такі ступені рекреаційної дигресії мікрорельєфу (табл. 2): “епізодична дигресія” (відповідає IV стадії рекреаційної дигресії), за якої об'єм винесеного матеріалу становить до 0,01-0,025 м3 з 1 м2 полотна стежки; для V стадії дигресії виокремлено п'ять ступенів деградації: “слабка дигресія” - 0,025-0,05 м3/м2; “помірна дигресія” - 0,05-0,075 м3/м2; “середній ступінь дигресії” - 0,075-0,1 м3/м2; “сильний ступінь дигресії” - 0,1-0,25 м2; зметою покращення екологічного стану стежок та туристичних маршрутів доцільно запровадити такі організаційно-управлінські та інженерні заходи:

прокладання містків, кладок, викладення східців стежки з природного каменю;

встановлення в улоговинах дренажу для відведення води з метою попередження застою води, заболочення та формування паралельних стежок;

встановлення бар'єрів, зокрема, обмеження траси стежки поручнями;

використання резервних трас зі щорічним їхнім чергуванням;

регулювання чисельності відвідувачів упродовж різних сезонів з метою запобігання швидкому руйнуванню дернового горизонту/лісової підстилки ґрунтів (зокрема, заборона масового сходження на вершини гір пізньою весною, коли розмерзаються та насичуються вологою ґрунти; запровадження певних обмежень для відвідувачів у випадку погіршення погодних умов - під час зливових чи обложних дощів);

проведення відповідного знакування стежок та маршрутів з метою зменшення кількості додаткових (самовільних) стежок (Predki, 1996; Леневич, Шестакова, Рудик і Копильцова, 2014; Fidelus-Orzechowska, Gorczyca & Krzemien, 2017; Брусак і Малець, 2018).

Висновки. Виконані польові та лабораторні дослідження засвідчують, що головним “індикатором” рекреаційного навантаження на природні комплекси є ґрунтово-рослинний покрив. Це проявляється у зміні структури фітоценозу (проективному покритті і характеристиці травостану, кількості підросту), у потужності і розподілі лісової підстилки, у зміні структури і щільності ґрунтів, а “катастрофічний ступінь дигресії” - 0,25-0,5 м3/м2 і більше (Брусак, 2018; Брусак і Малець, 2018).

Таблиця 2. Ступінь рекреаційної дигресії мікрорельєфу на туристичних маршрутах у Карпатському ННП (за Брусак, 2018 з доповненнями Штуглинець, 2020)

Table 2. Degree of recreational digression microrelief on tourist routes in Carpathian NNP (Brusak, 2018; Shtuhlynets, 2020)

Стадія рекреаційної дигресії природного комплексу	Ступінь рекреаційної дигресії мікрорельєфу	Об'єм винесеного матеріалу, м3/м2	Ширина полотна стежки, м	Глибина врізу полотна стежки, см
IV	Епізодична дигресія	До 0,01 - 0,025	До 1,5	До 5
V	Слабка дигресія	0,025 - 0,05	1,5-1,6	5-10
V	Помірна дигресія	0,05 - 0,075	1,6-1,75	10-20
V	Середній ступінь дигресії	0,075 - 0,1	1,75-2,25	20-30
V	Сильний ступінь дигресії	0,1 - 0,25	2,25-2,75	30-50
V	Катастрофічний ступінь дигресії	0,25 - 0,5 і більше	Понад 2,75-3	Понад 50

На І стадії дигресії не простежують видимих змін рослинності, а на ІІ стадії відзначають знищення окремих рослин обабіч стежок. На цих стадіях лісова підстилка на стежці подрібнюється, проте вкриває поверхню стежки, і тільки на крутих схилах (>25°) може бути фрагментарно відсутня. На рівнішій поверхні (<15°) пошкоджена підстилка втоптується у верхній гумусово-акумулятивний горизонт, формуючи F + Н підгоризонт потужністю до 1 см. Запаси лісової підстилки сягають 1 кг/м2 і більше. Хоча щільність будови ґрунту не надто збільшується відносно непорушених контрольних ділянок, однак результати експериментальних досліджень водоутримуючої здатності ґрунту та лісової підстилки засвідчують, що на стежках виникають передумови для застійних явищ, які зі збільшенням рекреаційного навантаження впливатимуть на ґрунтоутворювальні процеси та спричинятимуть ерозію ґрунтів.

З посиленням рекреаційного навантаження (ІІІ та IV стадії) запаси підстилки зменшуються більше, ніж на половину, порівняно з контролем, і становлять менше 1 кг/м2 для ІІІ стадії; на стежках завширшки до 5 м з ІУ стадією лісова підстилка відсутня. Значне зростання показників щільності будови ґрунту (на 39-48 % відносно контролю) зумовлює формування поверхневого стоку води, внаслідок чого вимивається дрібнозем ґрунтів, зростає щебенистість/кам'янистість полотна стежки та виникають ерозійні розмиви на V стадії дигресії.



Список використаної літератури

1. Бганцова В. А. Влияние рекреационного лесопользования на почву / В. А Бганцова, В. Н. Бганцов, Л. А. Соколов // Природные аспекты рекреационного использования леса. - Москва : Наука, 1987. - С. 70-95.

2. Блага М. М. Методика виявлення рекреаційних навантажень на території та туристичні об'єкти з метою їх раціонального використання та охорони / М. М. Блага // Туристично-краєзнавчі дослідження.- Київ : КМ-Трейдинг, 1998. Вип. 1. - С. 247-251.

3. Ботман К. С. Лесная подстилка в искусственных горных насаждениях и ее мелиоративное значение // Лесной журнал. - 1969. - № 1. - С. 142-146.

4. Брусак В. П. Методичні аспекти дослідження рекреаційної дигресії мікрорельєфу туристичних маршрутів / В. П. Брусак // Проблеми геоморфології і палеогеографії Українських Карпат та прилеглих територій. - Львів : ВЦ ЛНУ імені Івана Франка, 2018. - Вип. 1 (8). - С. 108-120.

5. Брусак В. П. Рекреаційна дигресія на туристичному маршруті “На гору Говерла” у Карпатському НПП / В. П. Брусак, В. Б. Малець // Природні ресурси регіону: проблеми використання, ревіталізації та охорони : матеріали ІІІ міжнар. наук. семінару. - Львів : ВЦ ЛНУ імені Івана Франка, 2018. - С. 58-63.

6. Владыченский А. С. Особенности формирования подстилки в горно-лесных биогеоценозах / А. С. Владыченский // Роль подстилки в лесных биогеоценозах. Москва : Наука, 1983. - С. 38-39.

7. Генсирук С. А. Рекреационное использование лесов / С. А. Генсирук, М. С. Нижник, Р. Р. Возняк. - Киев : Урожай, 1987. - 246 с.

8. Гнатяк І. С. Пішохідний мікрорельєф ЕПС КННП “Стежка Довбуша” / І. С. Гнатяк // Проблеми геоморфології та палеогеографії Українських Карпат та прилеглих територій : матеріали міжн. семінару, присвяч. 90-річчю з дня народження проф. П. Цися (Сколе, 30 вересня - 3 жовтня 2004 р.). - Львів : ВЦ ЛНУ імені Івана Франка, 2004. - С. 196-202.

9. Гнатяк І. С. Фотофіксація стану гірськолижних трас та пішохідних стежок / І. С. Гнатяк // Проблеми геоморфології та палеогеографії Українських Карпат та прилеглих територій. - Львів : ВЦ ЛНУ імені Івана Франка, 2006. - С. 94-98.

10. Гнатяк І. С. Дослідження морфодинаміки пішохідного мікрорельєфу в околицях Чорногірського географічного стаціонару / І. С. Гнатяк // Природні комплекси й екосистеми верхів'я ріки Прут: функціонування, моніторинг, охорона. - Львів : ВЦ ЛНУ імені Івана Франка, 2009. - С. 288-289.

11. Голубець М. А. Загальні закономірності нагромадження фітомаси в смерекових лісах / М. А. Голубеь, Л. І. Половніков // Біологічна продуктивність смерекових лісів Карпат. - Київ : Наукова думка, 1975. - С. 4-68.

12. Горбачевская Н. Л. Методика экспериментального определения устойчивости травяного и почвенного покрова к вытаптыванию / Н. Л. Горбачевская, В. Г. Линник // Влияние массового туризма на биогеоценозы леса : сб. науч. тр. - Москва : МГУ, 1978. - С. 13-17.

13. Дедю И. И. Экологический энциклопедический словарь. - Кишинев: Гл. ред. МСЭ, 1990. - 408 с.

14. Зінько Ю. В. Рекреаційна оцінка рельєфу та його трансформації в Українських Карпатах / Ю. В. Зінько, І. С. Гнатяк // Сучасні проблеми і тенденції розвитку географічної науки : мат-ли Міжнар. конф. до 120-річчя географії у Львівському університеті (24-26 вересня 2003 р.). - Львів : ВЦ ЛНУ імені Івана Франка, 2003. - С. 241-243.

15. Ивонин В. М. Влияние туризма на процессы эрозии почв в лесах низкогорий северо-западного Кавказа / В. М. Ивонин, И. В. Воскобойникова // Научный журнал Российского НИИ проблем мелиорации, 2014. - № 4 (16). - С. 87-104.

16. Казанская Н. С. Рекреационные леса (состояние, охрана, перспективы использования) / Н. С. Казанская, В. В.Ланина, Н. Н. Марфенина. - Москва, 1977. - 97 с.

17. Карпачевский Л. О. Структура почвенного покрова в лесных биогеоценозах с высокой рекреационной нагрузкой / О. Л. Карпачевский, Г. В. Морозова, Т. А. Зубкова // Структура почвенного покрова и использование почвенных ресурсов, 1978. - С. 47-52.

18. Леневич О. И. Оценка рекреационной нагрузки на почвенный покров и пути снижения дегресии лесных экосистем национального природного парка “Сколевские Бескиды”, Украинские Карпаты / О.И. Леневич, Е.С. Шестакова, А.Н. Рудык, С.Е. Копыльцова // Научный журнал НИУ ИТМО. Серия “Экономика и экологический менеджмент”. - 2014. - № 3. - С. 279-287.

19. Леневич О. І. Вплив витоптування на гідрофізичні властивості буроземів лісових екосистем НПП “Сколівські Бескиди” (Українські Карпати) О. І.Леневич, О.Г. Марискевич, В. І. Козловський // Вісник Львів. ун-ту. Серія біологічна, 2014. - Вип. 67. -С. 98-107.

20. Леневич О. І. Вплив рекреаційного навантаження на властивості ґрунтів лісових екосистем НІ IIІ “Сколівські Бескиди” (Українські Карпати) / О. І. Леневич. Автореф. дис. канд. біол. наук. - Львів, 2017. - 20 с.

21. Леневич О. І. Вплив рекреаційного навантаження на морфологічні особливості лісової підстилки (НПП “Сколівські Бескиди” Українські Карпати) / О. І. Леневич // Біологія та валеологія. 2019. - Вип. 21. - С. 64-73.

22. Леневич О. І. Оцінка впливу лінійної форми рекреації на властивості бурих гірсько-лісових ґрунтів (на прикладі НПП “Сколівські Бескиди”, Українські Карпати) / О. І. Леневич, О. Г. Марискевич, І. М. Шпаківська // Наукові записки Державного природознавчого музею, 2020. - Вип. 36. - С. 61-68.

23. Марискевич О. Г. Оцінка впливу лінійної форми рекреації на ґрунти в межах природоохоронних територій (на прикладі НПП “Сколівські Бескиди”) / О. Г. Марискевич, О. І. Леневич // Природоохоронні, історико-культурні та екоосвітні аспекти збалансованого розвитку Українських Карпат: Мат-ли міжнар. наук.-практ. конф., присвяченої 15-й річниці НПП “Гуцульщина” (м. Косів, 8-9 червня 2017 р). - Косів, 2017. - С. 437-444.

24. Марфенина О. Е. Влияние нормированных рекреационных нагрузок на свойства бурых лесных почв / О. Е. Марфенина, Е. М. Жевелева, З. А. Зарифова и др. // Вестн. МГУ. Серия 17. - Почвоведение, 1984. - № 3. - С. 52-58.

25. Марфенина О. Е. Последствия рекреационного воздействия на подстилку лесных (еловых) биогеоценозов / О. Е Марфенина, Н. И. Гончарова, М. С. Розина // Экология, 1988. - №2. - С. 7-12.

26. Методичні рекомендації щодо визначення максимального рекреаційного навантаження на природні комплекси та об'єкти у межах природно-заповідного фонду України за зонально-регіональним розподілом / С. С. Комарчук, А. В. Шлапак, В. П. Шлапак та ін. - Київ : Фітосоціоцентр, 2003. - 51 с.

27. Миркин Б. М. Словарь понятий и терминов современной фитоценологии / Б. М. Миркин, Г. С. Розенберг, Л. Г. Наумова. - Москва : Наука, 1989. - 223 с.

28. Міндер В. В. Протиерозійні властивості підстилки паркових насаджень в умовах складного рельєфу / В. В. Міндер // Науковий вісник НЛТУ України, 2016. - Вип. 26.5. - С. 92-97.

29. Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України “Про затвердження Положення про рекреаційну діяльність у межах території та об'єктів природозаповідного фонду України”, №330, 2009. - Інтернет-ресурс. Режим доступу: http://zakon/nau/ua/doc/?code=z0679-09

30. Рысин Л. П. Рекреационные леса и проблема оптимизации рекреационного лесопользования / Л. П. Рысин // Рекреационное лесопользование в СССР : сб. науч. тр. - Москва : Наука, 1983. - С. 5-20.

31. Рысин Л. П. Природные и социальные аспекты рекреационного использования лесов / Л. П. Рысин, С. Л. Рысин // Лесохозяйственная информация, 2008. - № 6-7. - С. 37-52.

32. Сионова М. Н. Влияние рекреации на биоразнообразие модельных групп организмов нижнего яруса широколиственных и сосновых лесов Калужкой области / М. Н. Сионова // Дисс. канд. биол. наук. - Калуга, 2005. - 151 с.

33. Спиридонов В. Н. Изменение запасов лесной подстилки // Лесное хоз-во, 1976. - №10. - С. 30-31.

34. Хайретдинов А. Ф., Динамика подстилки в лесных культурах, используемых для рекреации / А. Ф. Хайретдинов, С. И. Конашова // Лесное хазяйство. - 1990. - №9. - С. 28-29.

35. Чорнобай Ю. М. Трансформація рослинного фітодетриту в природних екосистемах / Ю. М. Чорнобай // Львів: Вид-во ДИМ НАН України, 2000. - 352 с.

36. Шлапак А. В. Методика і норми рекреаційного навантаження на луки, болота та ґрунти і ліси прибережних акваторій природно-заповідного фонду / А. В. Шлапак - Умань : дендропарк “Софіївка”, 2003. - 12 с.

37. Штуглинець В. Рекреаційна дигресія на еколого-пізнавальній стежці “На озеро Несамовите” у Карпатському НИИ / В. Штуглинець // Реалії, проблеми та перспективи розвитку географії та туризму в Україні : Матеріали ХХІ всеукр. студент. наук. конф. (м. Львів, 3 червня 2020 р.). - Львів, 2020. - С. 43-48.

38. Шудря Ю. В. Разложения подстилки в дубовых древостоях под влиянием рекреации / Ю. В. Шудря // Лесной журнал. - 1984. - № 4. - С. 126-127.

39. Щербина В. Г. Зависимость биомассы лесной подстилки от степени рекреационной уплотненности почвы в субтропических буковых биогеоценозах / В. Г. Щербина // Екологія та ноосферологія. - 2005. - Т.16. - №3-4. - С. 145149.

40. Юркевич И. Д. Лесная подстилка и ее роль в хвойных биогеоценозах рекреационных лесов Белоруссии / И.Д. Юркевич, Д.С. Голод, Е.Л. Красовский // Роль подстилки в лесных біогеоценозах, 1983. - С. 226-228.

41. Amodio A. Assesment of soil erosion along a mountain trail in the Eastern Iberiamo Penisula (Spain) / А. Amodio, А. Cerda, Р. Aucelli, V. Garfi. - 2019.

42. Dragovich D. Soil erosion and conservation in two geomorphic and recreational environments / D. Dragovich // Soil-Water Journal. - 2015. - P. 67-73.

43. Fidelus-Orzechowska J., Gorczyca E., Krzemien K. Geomorfologiczne skutki gospodarki turystycznej w Tatrah. - Krakow, 2017. - 239 s.

44. Olive N. D. The influence of use-related, environmental, and managerial factors on soil loss from recreation trails / N. D. Olive, J. L. Marion // Journal of Environmental Management. - 2009.

45. Predki R. Ocena stopnia zniszczen srodowiska przyrodniczego wzdluz szlakow turystycznych BdPN / R. Predki // Roczniki Bieszczadzkie - 1996. - № 4. - S. 292294.

46. Predki R. Ocena zniszczen srodowiska przyrodniczego Bieszczadzkiego Parku Narodowego w obrebie pieszych szlakow turystycznych w latach 1995-1999 - porownanie wynikow monitoringu / R. Predki // Roczniki Bieszczadzkie. - 1999. - № 8. - S. 343-352.

47. Predki R. Przemiany wlasciwosci powietrzno-wodnych gleb w obrebie pieszych szlakow turystycznych Bieszczadskiego Parku Narodowego / R. Predki // Roczniki Bieszczadzkie. - 2000. - № 9. - S. 225-236.

48. Predki R. Charakterystuka i zakres zagrozen w pietrze wysokogorskim Bieszczadzkiego Parku Narodowego / R. Predki, Т. Winnicki // Roczniki Bieszczadzkie. - 2006. - № 14. - S. 267-283.

49. Predki R. Ruch turystyczny w Bieszczdzkim Parku Narodowym w latach 2015-2017 / R. Predki, Т. Demko // Roczniki Bieszczadzkie. - 2018. - № 26. - S. 249-266.

50. Selesa D. Soil erosion on mountain trails as a consequence of recreational activities. A comprehensive review of the scientific literature / D. Selesa, А. Cerda // Journal of Environmental Management. - 2020.

51. Wimpey J.F. The influence of us, environmental and managerial factors on the width of recreation trails / J. F. Wimpey, J. L. Marion // Journal of Environmental Management website. - 2010.

References

1. Bgantcova, V.A., Bgantcov, V.N., Sokolov, L.A. (1987) Vliianie rekreatcionnogo lesopolzovaniia na pochvu [The impact of recreational forestry on the soil]. In Prirodnye aspekty rekreatcionnogo ispolzovaniia lesa. - Moskva : Nauka, 70-95. (In Russian).

2. Blaha, M. M. Metodyka vyiavlennia rekreatsiinykh navantazhen na terytorii ta turystychni obiekty z metoiu yikh ratsionalnoho vykorystannia ta okhorony [Methods of identifying recreational loads on the territory and tourist facilities due to their rational use and protection] In Turystychno-kraieznavchi doslidzhennia. Kyiv : KM- Treidynh, 1998, 1, 247-251. (In Ukrainian).

3. Botman, K.S. (1969) Lesnaia podstilka v iskusstvennykh gornykh nasazhdeniiakh i jeje meliorativnoe znaczenie [Forest litter in artificial mountain plantations and its meliorative value]. In Lesnoi zhurnal, 1, 142-146. (In Russian).

4. Brusak, V. P., Malets, V.B. (2018) Rekreatsiina dyhresiia na turystychnomu marshruti “Na horu Hoverla” u Karpatskomu NPP. [Methodical aspects of research of recreational digression of microrelief of tourist routes]. In Pryrodni resursy rehionu : problemy vykorystannia, revitalizatsii ta okhorony : Materialy III-oho mizhnar. nauk seminaru - Lviv : VC LNU imeni Ivana Franka, 58-63 (In Ukrainian).

5. Brusak, V. P. (2018) Metodychni aspekty doslidzhennia rekreatsiinoi dyhresii mikroreliefu turystychnykh marshrutiv [Methodological aspects of the study of recreational digression of microrelief tourist routes] In Problemy heomorfolohii ta paleoheohrafii Ukrainskykh Karpat ta prylehlykh terytorii. - Lviv : VC LNU im. I. Franka, 1 (8), 108-120. (In Ukrainian).

6. Vladychenskii, A.S. (1983) Osobennosti formirovaniia podstilki v gorno-lesnykh biogeotcenozakh [Features of litter formation in mountain forest biogeocenoses]. In Rolpodstilki v lesnykh biogeotcenozakh. Moskva : Nauka, 38-39 (In Russian).

7. Gensiruk, S. A., Nizhnik, M. S., Voznyak, R. R. (1987) Rekreatsionnoye yspolzovanye lesov. [Recreational use of forests]. Kiyev : Urozhay, 246. (In Ukrainian).

8. Hnatiak, I. S. (2004) Pishokhidnyi mikrorelief EPS KNPP “Stezhka Dovbusha” [Pedestrian microrelief of the ECT "Dovbush Trail" in Carpathian NNP] In Problemy heomorfolohii ta paleoheohrafii Ukrainskykh Karpat ta prylehlykh terytorii: mater. mizhnar. sem. Lviv : VC LNU im. I. Franka, 196-202. (In Ukrainian).

9. Hnatiak, I. S. (2006) Fotofiksatsiia stanu hirskolyzhnykh tras ta pishokhidnykh stezhok / I. S. Hnatiak [Photo-fixation of the condition of ski slopes and footpaths] In Problemy heomorfolohii ta paleoheohrafii Ukrainskykh Karpat ta prylehlykh terytorii. Lviv : VC LNU im. I. Franka, 94-98. (In Ukrainian).

10. Hnatiak, I. S. (2009) Doslidzhennia morfodynamiky pishokhidnoho mikroreliefu v okolytsiakh Chornohirskoho heohrafichnoho statsionaru [Research of morphodynamics of pedestrian microrelief around Chornohora geographical station] Pryrodni kompleksy y ekosystemy verkhivia riky Prut: funktsionuvannia, monitorynh, okhorona. - Lviv : VC LNU im. I. Franka, 288-289. (In Ukrainian).

11. Holubets, M.A., Polovnikov, L.I. (1975) Zahalni zakonomirnosti nahromadzhennia fitomasy v smerekovykh lisakh [General patterns of phytomass accumulation in spruce forests] In Biolohichna produktyvnist smerekovykh lisiv Karpat. - Kyiv: Naukova dumka, 4-68. (In Ukrainian).

12. Horbachevskaia, N. L., Lynnyk, V. H. (1978). Metodyka eksperymentalnoho opredelenyia ustoichyvosty travianoho y pochvennoho pokrova k vytaptovanyiu [Method for the experimental analysis of the resistance of grass and soil cover to weathering] In Vlyianye massovoho turyzma na byoheotsenozy lesa : sb. nauch. tr. Moskwa: MHU, 13-17.

13. Dediu, I.I. (1990) Ekologicheskii entciklopedicheskii slovar. [Ecological encyclopedic dictionary]. Kishinev: Gl. red. MSE, 408. (In Russian).

14. Zinko, Yu. V., Hnatiak, I. S. (2003) Rekreatsiina otsinka reliefu ta yoho transformatsii v Ukrainskykh Karpatakh [Recreational assessment of relief and its transformation in the Ukrainian Carpathians]. In Suchasni problemy i tendentsii rozvytku heohrafichnoi nauky: mater. mizhnar. konf. Lviv: vC LNU im. I. Franka, 2003. 241-243. (In Ukrainian).

15. Ivonin, V. M., Voskoboinikova, I. V (2014) Vliianie turizma na protcessy erozii pochv v lesakh nizkogorii severo-zapadnogo Kavkaza. [The influence of tourism on the processes of soil erosion in the forests of the low mountains of the North-Western Caucasus]. In Nauchnyi zhurnal Rossiiskogo NII problem melioratcii, 4 (16), 87-104. (In Russian).

16. Kazanskaia, N. S., Lanina, V. V., Marfenin, N. N. (1977) Rekreatcionnye lesa (sostoianie, okhrana, perspektivy ispolzovaniia). [Recreational forests (condition, protection, prospects of use)]. Moskva, 97. (In Russian).

17. Karpachevskii, L. O., Morozova, G. V., Zubkova, T. A. (1978) Struktura pochvennogo pokrova v lesnykh biogeotcenozakh s vysokoi rekreatcionnoi nagruzkoi. [The structure of the soil cover in forest biogeocenoses with a high recreational load]. In Struktura pochvennogo pokrova i ispolzovanie pochvennykh resursov, 47-52. (In Russian).

18. Lenevich, O.I., Shestakova, E.S., Rudyk, A. N., Kopyltcova, S. E. (2014) Otcenka rekreatcionnoi nagruzki na pochvennyi pokrov i puti snizheniia degresii lesnykh ekosistem natcionalnogo prirodnogo parka “Skolevskie Beskidy”, Ukrainskie Karpaty [Evaluation of recreational load on topsoil and solutions for decreasing the forest ecosystems digression in the national natural park “Skole Beskids”, Ukrainian Carpathians] In Nauchnyi zhurnal NIUITMO. Seriia “Ekonomika i ekologicheskii menedzhment”, 3, 279-287. (In Russian).

19. Lenevych, O. I., Maryskevych, O. H., Kozlovskyi, V. I. (2014) Vplyv vytoptuvannia na hidrofizychni vlastyvosti burozemiv lisovykh ekosystem NPP “Skolivski Beskydy” (Ukrainski Karpaty). [Influence of trampling on hydrophysical properties of brown soils of forest ecosystems of Skolivski Beskydy National Park (Ukrainian Carpathians)]. In VisnykLviv. un-tu. Seriia biolohichna, 67, 98-107. (In Ukrainian).

20. Lenevych, O. I. (2017) Vplyv rekreatsiinoho navantazhennia na vlastyvosti gruntiv lisovykh ekosystem NPP “Skolivski Beskydy” (Ukrainski Karpaty). (Candidate of Science's thesis). [The impact of recreation loading on soil properties of the forest ecosystems of the NNP “Skolivski Beskydy” (the Ukrainian Carpathians)]. Lviv, 20. (In Ukrainian).

21. Lenevych, O. I. (2019) Vplyv rekreatsiinoho navantazhennia na morfolohichni osoblyvosti lisovoi pidstylky (NPP “Skolivski Beskydy” Ukrainski Karpaty). [The influence of recreation loading on the morphological specifics of forest litter (NPP “Skolivski Beskydy”, Ukrainian Carpathians)]. In Biolohiia ta valeolohiia, 21, 64-73.

22. Lenevych, O. I, Maryskevych, O. H., Shpakivska, I. M. (2020) Otsinka vplyvu liniinoi formy rekreatsii na vlastyvosti burykh hirsko-lisovykh gruntiv (na prykladi NPP “Skolivski Beskydy”, Ukrainski Karpaty) [Estimation the impact of the linear form of recreation on the properties of brown forest soils (for example NPP “Skolivski Beskydy”, Ukrainian Carpathians)] In Naukovi zapysky Derzhavnoho pryrodoznavchoho muzeiu, 36, 61-68.

23. Maryskevych, O. H., Lenevych, O. I. (2017) Otsinka vplyvu liniinoi formy rekreatsii na grunty v mezhakh pryrodookhoronnykh terytorii (na prykladi NPP “Skolivski Beskydy”). [Assessment of the impact of the linear form of recreation on soils within protected areas (on the example of NPP “Skolivsky Beskydy”)]. In Pryrodookhoronni, istoryko-kulturni ta ekoosvitni aspekty zbalansovanoho rozvytku Ukrainskykh Karpat: mater. mizhnar, nauk.-prakt. konf. Kosiv, 437-444. (In Ukrainian).

24. Marfenina, О. Е., Zheveleva, Е. М., Zarifova, Z. A. i dr. (1984) Vliianie normirovannykh rekreatcionnykh nagruzok na svoistva burykh lesnykh pochv. [Influence of normalized recreational loads on the properties of brown forest soils]. In Vestn. MGU, Pochvovedenie, 3, 52-58. (In Russian).

25. Marfenina, O. E., Goncharova, N. I., Rozina, M. S. (1988) Posledstviia rekreatcionnogo vozdeistviia na podstilku lesnykh (elovykh) biogeotcenozov. [Consequences of the recreational impact on the litter of forest (conifers) biogeocenoses ]. In Ekologiia, 2, 7-12. (In Russian).

26. Metodychni rekomendatsii shchodo vyznachennia maksymalnoho rekreatsiinoho navantazhennia na pryrodni kompleksy ta ob'iekty u mezhakh pryrodno-zapovidnoho fondu Ukrainy za zonalno-rehionalnym rozpodilom / Ed. S.S. Komarchuk, A.V. Shlapak, V.P. Shlapak ta in. (2003) - Kyiv: Fitosotsiotsentr, 51. (In Ukrainian).

27. Mirkin B.M., Rozenberg G.S., Naumova L.G. (1989) Slovar poniatii i terminov sovremennoi fitotcenologii/. Moskva: Nauka, 223. (In Russian).

28. Minder, V.V. (2016) Protyeroziini vlastyvosti pidstylky parkovykh nasadzhen v umovakh skladnoho relief [Anti-erosion properties of litter of park plantings in the conditions of a difficult relief] In Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy, 26.5, 92-97. (In Ukrainian).

29. Nakaz Ministerstva okhorony navkolyshnoho pryrodnoho seredovyshcha Ukrainy “Pro zatverdzhennia Polozhennia pro rekreatsiinu diialnist u mezhakh terytorii ta ob'iektiv pryrodozapovidnoho fondu Ukrainy” (2009).

30. Rysyn, L. P. (1983). Rekreatsyonnye lesa y problema optymyzatsyy rekreatsyonnoho lesopolzovanyia [Recreational forests and the problem of optimization of recreational forest use]. In Rekreatsyonnoe lesopolzovanye v SSSR : sb. nauch. tr. Moskwa: Nauka, 5-20. (In Russian).

31. Rysin, L.P., Rysin, S.L. (2008) Prirodnye i sotcialnie aspekty rekreatcionnogo ispolzovaniia lesov [Natural and social aspects of the recreational use of forests] In Lesokhoziaistvennaia informatciia, 6-7, 37-52. (In Russian).

32. Sionova, M.N. (2005) Vliianie rekreatcii na bioraznoobrazie modelnykh grupp organizmov nizhnego iarusa shirokolistvennykh i sosnovykh lesov Kaluzhkoi oblasti. (Candidate of Sciences' thesis). Kaluga, 151. (In Russian).

33. Spiridonov, V.N. (1976) Izmenenie zapasov lesnoi podstilki [Changes in forest litter stock] In Lesnoe khoz-vo, 10, 30-31. (In Russian).

34. Khairetdinov, A.F., Konashova, A. F. (1990) Dinamika podstilki v lesnykh kulturakh, ispolzuemykh dlia rekreatcii [Litter dynamics in forest crops used for recreation] In Lesnoe khaziaistvo, 9, 28-29. (In Russian).

35. Chornobai, Yu. M., Vovk, O.B., Orlov, O. L. (2004) Morfo-funktsionalna otsinka gruntiv NPP “Hutsulshchyna” [Morpho-functional assessment of soils of NPP “Hutsulshchyna”]. In Naukovi zapysky Derzhavnoho pryrodoznavchoho muzeiu, 19, 71-82. (In Ukrainian).

36. Shlapak, A.V. (2003) Metodyka i normy rekreatsiinoho navantazhennia na luky, bolota ta grunty i lisy pryberezhnykh akvatorii pryrodno-zapovidnoho fondu. Uman : dendropark “Sofiivka” , 12. (In Ukrainian).

37. Shtuhlynets, V. (2020) Rekreatsiina dyhresiia na ekoloho-piznavalnii stezhtsi “Na ozero Nesamovyte” u Karpatskomu NPP [Recreational digression on the ecological- cognitive trail "to Lake Nesamovyte" in the Carpathian NNP] In XXI vseukrainska studentska naukova konferentsiia “Realii, problemy ta perspektyvy rozvytku heohrafii ta turyzmu v Ukraini ”, 43-48. (In Ukrainian).

38. Shudria, Iu.V. (1984) Razlozheniia podstilki v dubovykh drevostoiakh pod vliianiem rekreatcii [Litter decomposition in oak stands under the influence of recreation] In Lesnoi zhurnal, 4, 126-127. (In Russian).

39. Shcherbina, V.G. (2005) Zavisimost biomassy lesnoi podstilki ot stepeni rekreatcionnoi uplotnennosti pochvy v subtropicheskikh bukovykh bmgeotcenozakh [Dependence of forest litter biomass on the degree of recreational soil compaction in subtropical beech biogeocenoses] In Ekologiia ta noosferologiia, 16 ,3-4, 145-149. (In Russian).

40. Iurkevich, I. D., Golod, D. S., Krasovskii, E. L. (1983) Lesnaia podstilka i jeje rol v khvoinykh biogeotcenozakh rekreatcionnykh lesov Belorussii [Forest litter and its role in the coniferous biogeocenoses of the recreational forests of Belarus] In Rol podstilki v lesnykh biogeotcenozakh, 226-228. (In Russian).

41. Amodio, A., Cerda, А., Aucelli, P., Garfi, V. (2019) Assesment of soil erosion along a mountain trail in the Eastern Iberiamo Penisula (Spain)

42. Dragovich, D. (2015) Soil erosion and conservation in two geomorphic and recreational environments In Soil-Water Journal, 67-73.

43. Fidelus-Orzechowska, J., Gorczyca, E., Krzemien, K. (2017). Geomorfologiczne skutki gospodarki turystycznej w Tatrah [Geomorphological effects of tourism economy in the Tatras]. Krakow, 239. (In Polish).

44. Marion, J., Wimpey, J. (2017) Assessing the influence of sustainable trail design and maintenance on soil loss. In Journal of Environmental Management, 46-57.

...