Оцінка надходження 137CS і 90SR в організм дійних корів на радіоактивно забруднених агроландшафтах центрального лісостепу у віддалений період Чорнобильської катастрофи
Надходження 137Cs і 90Sr з кормом в організм дійних корів, накопичення цих радіонуклідів у молоці і гнойовій масі на радіоактивно забруднених територіях Центрального Лісостепу України. Ведення аграрного виробництва на радіоактивно забруднених територіях.
| Рубрика | Экология и охрана природы |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 26.08.2022 |
| Размер файла | 560,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Оцінка надходження 137CS і 90SR в організм дійних корів на радіоактивно забруднених агроландшафтах центрального лісостепу у віддалений період Чорнобильської катастрофи
Розпутній О.І., Перцьовий І.В., Герасименко В.Ю., Скиба В.В., Савеко М.Є.
Білоцерківський національний аграрний університет
Проведено оцінку надходження 137Cs і 90Sr з кормом в організм дійних корів та накопичення цих радіонуклідів у молоці і гнойовій масі на радіоактивно забруднених територіях Центрального Лісостепу України. Визначальними чинниками формування питомої активності 137Cs і 90Sr у молоці корів є обсяги надходження цих радіонуклідів з кормами з добового раціону, які залежать від складу раціону та щільності забруднення ґрунтів, на яких вирощуються кормові культури. Дослідження показали, що на радіоактивно забруднених агроландшафтах Центрального Лісостепу можна вирощувати кормові культури для годівлі дійних корів та отримувати молоко без обмежень.
Питома активність 137Cs і 90Sr у молоці корів прямопропорційно залежить від активності цих радіонуклідів у кормах добового раціону. В 1 л молока концентрується 0,58-0,85 % 137Cs та 0,13-0,19 % 90Sr, а з добовим надоєм виділяється відповідно 5,74-7,90 % та 1,31-1,90 %, що надходить з кормами добового раціону. Молоко, отримане на радіоактивно забруднених територіях Центрального Лісостепу, відповідає критеріям радіаційної безпеки ДР-2006 за активністю 137Cs і 90Sr. У молоці активність 137Cs і 90Sr не перевищує 10 % значення допустимих гігієнічних нормативів
Основна частка радіонуклідів (до 90,0 % 137Cs і 90Sr), що надходять з средньодобовим раціоном годівлі корів та підстилкою, переходить у гнойову масу. Гнойову масу корів з радіоактивно забруднених територій можна використовувати тільки в межах господарств, де вона отримується. У разі внесення гною, отриманого у господарствах, що розташовані на радіоактивно забруднених територіях, у ґрунти умовно чистих територій необхідно контролювати в ній активність радіонуклідів 137Cs і 90Sr.
Ключові слова: радіоактивно забруднені агроландшафти, радіонукліди, 137Cs, 90Sr, рослинний корм, дійні корови, молоко корів, гнойова маса корів, лісостепова зона.
Оценка поступления 137Cs и 90Sr в организм дойных коров на радиоактивно загрязненных агроландшафтах Центральной Лесостепи в отдаленный период Чернобыльской катастрофы
Распутний О.И., Перцевый И.В., Герасименко В.Ю., Скиба В.В., Савеко М.Е.
Проведена оценка поступления 137Cs и 90Sr с кормом в организм дойных коров и их накопления в молоке и навозной массе на радиоактивно загрязненных территориях Центральной Лесостепи Украины. Определяющими факторами формирования удельной активности 137Cs и 90Sr в молоке коров являются объемы поступления радионуклидов кормами суточного рациона, которые зависят от состава рациона и плотности загрязнения почв, на которых выращиваются кормовые культуры.
Исследования показали, что на радиоактивно загрязненных агроландшафтах Центральной Лесостепи Украины можно выращивать кормовые культуры для кормления дойных коров и получать молоко без ограничений. Активность13^ и 90Sr в молоке коров прямо пропорционально зависит от их активности в кормах суточного рациона. В 1 л молока концентрируется 0,60-0,76 % 137Cs и 0,12-0,17 % 90Sr, а с суточным удоем выделяется соответственно 6,77,6 % и 1,2-1,7 %, от их поступления с кормами суточного рациона. Молоко, полученное на радиоактивно загрязненных территориях Центральной Лесостепи Украины, соответствует критериям радиационной безопасности ДР- 2006 по активности 137Cs и 90Sr. В молоке активность 137Cs и 90Sr не превышает 10 % значения допустимых гигиенических нормативов.
Основная часть (до 90,0 %)137Cs и 90Sr, поступающих со среднеcуточным рационом кормления коров и подстилкой, переходит в навозную массу. Навозную массу коров с радиоактивно загрязненных территорий можно использовать только в пределах хозяйств, где она производится. При внесении навоза, полученного в хозяйствах, расположенных на радиоактивно загрязненных территориях, в почвы условно чистых территорий необходимо контролировать в нем активность радионуклидов 137Cs и 90Sr.
Ключевые слова: радиоактивно загрязненные агроландшафты, радионуклиды, 137Cs, 90Sr, растительный корм, дойные коровы, молоко коров, навозная масса коров, лесостепная зона.
Estimation of 137Cs and 90Sr accumulation in the organism of dairy cows in the radioactive contaminated agro landscapes of the Central Forest-steppe in the remote period of the Chernobyl catastrophe
Rozputnyi O., Herasymenko V., Pertsovyi I., Skyba V., Saveko M.
Because of the Chernobyl catastrophe, almost all the territory of Polissya and a significant part of the Forest-Steppe south of Kyiv suffered radioactive contamination. More than three decades have passed since the Chernobyl accident, but despite the time since the disaster, the problem of radioactive contamination is still very relevant. In radioactive contaminated agro landscapes, plant fodder becomes a source of 137Cs and 90Sr in the body of cows. In the organism of an animal, radionuclides of cesium mainly accumulate in muscle tissue, and strontium in bone and excreted with milk, urine and feces. Milk plays an important role in human nutrition, which necessitates constant monitoring of the radio ecological situation, estimates of the accumulation of 137Cs and 90Sr, and the determination of the laws governing the transition of these radionuclides into products.
The aim of the research was to evaluate the supply of 137Cs and 90Sr with feed in the body of dairy cows and the accumulation of these radionuclides in milk and barnyard manure mass in radioactive contaminated agricultural landscapes of the Central Forest Steppe. The research was carried out at LLC "Agro-Leader Ukraine" Ltd. and "Nadiya" Ltd and on the peasants' plots of Yosypivka, Tarasivka villages of the Bila Tserkva district of the Kyiv region who suffered from the radioactive contamination because of the Chernobyl catastrophe.
Samples of soils, fodder, milk and barnyard manure mass for conducting research were selected. The activity of 137Cs and 90Sr was determined at the USM "Gamma Plus U" with the "Progress 2000" software in the laboratory of the Bila Tserkva NAU, department of life safety. The activity of 137Cs was determined by the method of scintillation gamma spectrometry in a Marinelli vessel of volume 1L in native samples or after their physical concentration, and 90Sr - after radiochemical isolation by scintillation beta spectrometry.
The results of the studies indicate that the content of 137Cs and 90Sr in feed is directly proportional to the level of soil contamination by these radionuclides. At the same time, the least accumulated 137Cs and 90Sr in the green mass of corn, and most of all in the green mass of alfalfa and oats mixture. The intensity of the accumulation of 90Sr in the green mass of corn is 20 times, the alfalfa - in 1,5-2 times, the use of oatmeal mixture - 4 to 6 times higher than 137Cs.
It has been established that the concentration of 137Cs and 90Sr in milk of cows is directly proportional to their activity in the diet. In the daily hopes of milk from cows from the diet 7,6 ± 0,55 % of 137Cs and 1,7 ± 0,42 90Sr passed from their activity in the diet. The coefficient of transition of 137Cs in 1 liter of milk on average was 0.76 % and 0.17 % 90Sr. The activity of 137Cs and 90Sr in milk does not exceed the permissible levels. At the same time, in the milk of households, the activity of 137Cs and 90Sr in the spring-summer period was two to three times higher than that of autumn-winter due to the grazing of cows in natural pastures, where the level of soil contamination is much higher than that of arable lands.
The determinants of the formation of 137Cs and 90Sr activity in cow's milk are the amounts of these radionuclides with feed from the daily ration, which depend on the composition of the diet and the density of soil contamination on which the forage crops are grown.
Studies have shown that the main proportion of 137Cs and 90Sr (up to 90 %), coming from plant foods in the body of cows, is converted into a barnyard manure mass. The accumulation coefficient of 137Cs and 90Sr in the cow barnyard manure is 0.87. The barnyard manure mass of cows, when introduced into the soil, becomes a source of secondary soil contamination and promotes the migration and redistribution of 137Cs and 90Sr in agro landscapes. Obtained in radioactive contaminated areas of the barnyard manure mass of cattle must be used only within the farms in which it is produced. Studies have shown that fodder crops can be grown on the radioactive contaminated forest-steppe areas and it is possible to get milk without any restrictions.
Key words: agro landscapes,radioactive contaminated areas, radionuclides, 137Cs, 90Sr, grass, dairy cows, milk, cow's manure, forest-steppe zone.
Постановка проблеми
Внаслідок Чорнобильської катастрофи значна територія України, Білорусі, Росії та країн Західної Європи, передусім Скандинавії та Альпійського регіону зазнала стійкого радіоактивного забруднення [1-3]. В Україні забруднення зазнала майже вся територія Полісся та значна частина Лісостепу південніше Києва. До зон радіоактивного забруднення було віднесено 2293 населених пункти у 74 районах 12 областей (Вінницька, Волинська, Житомирська, Івано-Франківська, Київська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська) [3]. При цьому було забруднено майже 9 % сільськогосподарських угідь з різним типом ґрунтів та рівнем їх зволоження. Особливо тяжкими наслідки аварії стали для Полісся, північних частин Волинської, Житомирської, Київської, Рівненської і Чернігівської областей, території яких зазнали найбільшого забруднення [4].
Забруднення ґрунтів агроландшафтів 137Cs і 90Sr нині є однією з найактуальніших екологічних проблем для сільськогосподарського виробництва. Ґрунти сільськогосподарських угідь стали своєрідним депо і першою ланкою у міграції 137Cs і 90Sr трофічними ланцюгами агроеко- систем [4-8]. Радіонукліди 137Cs та 90Sr, маючи хімічні властивості, подібні до калію та кальцію, досить легко із ґрунту залучаються у біогенну міграцію трофічним ланцюгом «ґрунт - рослина - тварина» й накопичуються в організмі тварин та продовольчій продукції [8-13].
На радіоактивно забруднених агроландшафтах рослинний корм стає джерелом надходження 137Cs і 90Sr в організм корів. В організмі тварини радіонукліди цезію накопичуються переважно в м'язовій тканині, а стронцію - у кістковій та виділяються з молоком, сечею й калом [4, 8, 14-18].
Молоко відіграє важливу роль у харчуванні людини, що зумовлює необхідність постійного моніторингу радіоекологічної ситуації, оцінки накопичення 137Cs і 90Sr та з'ясування закономірностей переходу цих радіонуклідів у продукцію [4, 19-21].
Споживання населенням продовольчої продукції, забрудненої 137Cs і 90Sr, призводить до додаткового внутрішнього опромінення організму людини понад природні рівні, а це зумовлює необхідність виробництва продукції з мінімальним умістом цих радіонуклідів, який не перевищує встановлених гігієнічних нормативів. Для прогнозування забруднення тваринницької продукції і обмеження надходження 137Cs і 90Sr в організм людини необхідно знати основні закономірності їх поведінки в організмі тварин та кількісно оцінювати процеси їх переходу в продукцію тваринництва [22-27]. радіонуклід забруднений аграрний лісостеп
Ведення аграрного виробництва на радіоактивно забруднених територіях потребує постійного моніторингу радіаційної ситуації, з'ясування процесів і закономірностей міграції 137Cs і 90Sr трофічними ланцюгами агроекосистем. Оцінка потоків радіонуклідів, що залучаються у біогенну міграцію із продукцією сільськогосподарського виробництва, має наукове та практичне значення для управління потоками радіонуклідів 137Cs і 90Sr з метою виробництва продукції з мінімальним умістом цих радіонуклідів [4, 22-24].
Аналіз останніх досліджень і публікацій
Після Чорнобильської катастрофи минуло понад три десятиліття. Внаслідок розпаду 137Cs і 90Sr площа територій із високою щільністю забруднення в цілому зменшилася в 1,5-2 рази, однак проблема радіоактивного забруднення агролан- дшафтів залишається актуальною [3, 8, 22-24].
З огляду на те, що молоко є важливим харчовим продуктом, його радіонуклідному забрудненню присвячено багато досліджень [8, 13-16, 21]. Встановлено, що перехід 137Cs і 90Sr з кормів у молоко залежить від рівня і повноцінності годівлі, віку, продуктивності корів, вмісту в їх раціоні калію та кальцію. У дійних корів значна частка 137Cs і 90Sr виводиться із організму з молоком. У період рівноваги між надходженням та виведенням з організму 137Cs і 90Sr, з 1 л молока виводиться 0,46-1,25 % 137Cs та 0,12-0,16 % 90Sr від добового надходження з кормом. У високопродуктивних тварин коефіцієнти переходу 137Cs з кормів у молоко суттєво нижчі (0,460,7 %). За стійлового утримання корів з надоями 12-15 л на добу коефіцієнт переходу 137Cs з раціону в молоко становить у середньому 0,7 %, а за пасовищного періоду - 0,9 %. Це зумовлено поїданням тваринами разом з травою ґрунту і дернини. Встановлено також зв'язок між умістом клітковини у раціоні корів за стійлового утримання і переходом 137Cs у молоко. У разі збільшення вмісту клітковини в раціоні з 1,3--1,8 до 3,1 кг/добу відмічається зменшення переходу 137Cs від 0,9 до 0,7 [10, 13-16, 21, 28].
Аналіз літературних джерел показав, що в Україні залишаються ще декілька десятків населених пунктів у Житомирській, Рівненській і Волинській областях, де питома активність 137Cs у молоці корів перевищує вимоги державних гігієнічних нормативів (ДР-2006) до 6 разів, а мешканці цих територій зазнають впливу додаткового опромінення, рівень якого перевищує ліміт дози, установлений для населення нормами радіаційної безпеки України [21, 29-31].
Встановлено, що виведення 137Cs і 90Sr з організму корів відбувається переважно через шлунково-кишковий канал (до 90 %), нирки (до 2 %) і молочну залозу (до 6 %) [10, 13-16], що зумовлює необхідність вивчення питання накопичення 137Cs і 90Sr у гнойовій масі корів, яку в подальшому використовують як органічне добриво для ґрунтів.
На думку вчених, радіоактивне забруднення Центрального Лісостепу України небезпечне через наявність ділянок помірного, середнього та місцями сильного забруднення на домінуючому фоні слабкого [22]. Незважаючи на те, що на забруднених територіях Лісостепу отримують продукцію зі значно нижчим вмістом 137Cs і 90Sr, ніж на Поліссі, їх рівні у десятки разів перевищують фонові, фіксовані до аварії.
Метою дослідження була оцінка надходження радіонуклідів 137Cs і 90Sr в організм дійних корів з кормами та їх накопичення у молоці та гнойовій масі на радіоактивно забруднених агроландшафтах центральної частини лісостепової зони у віддалений період Чорнобильської катастрофи. Досліджували активність 137Cs і "Sty ґрунтах, кормах, молоці, гнойовій масі й оцінювали їх накопичення.
Матеріал і методика дослідження
Дослідження проводили у ТОВ ФК «Агро-Лідер Україна» і ТОВ «Надія» та домашніх господарствах жителів сіл Йосипівка і Тарасівка Білоцерківського району Київської області, які знаходяться в зонах радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. Згідно з даними еколого-агрохімічної паспортизації, ґрунти сільськогосподарських угідь у господарствах, де виконували дослідження, складають чорноземи типові легко- та середньосуглинкові з умістом гумусу 2,8--3,2 %, щільністю ґрунту 1,18-- 1,25 г/см3, середніми значеннями вмісту обмінного калію, кальцію та мають нейтральну реакцію середовища водної витяжки. У ТОВ «Надія» рівень забруднення ґрунтів 137Cs становить від 104 до 396 кБк/м2 та 90Sr - від 9,4 до 36,2 кБк/м2. У ТОВ ФК «Агро-Лідер Україна» ґрунти мають щільність забруднення 137Cs 37-284 кБк/м2 та 90Sr - 7,5-32 кБк/м2. Щільність забруднення ґрунтів присадибних ділянок с. Йосипівка 137Cs становить від 206 до 380 кБк/м2 та 90Sr - від 24 до 38 кБк/м2. У с. Тарасівка рівень забруднення ґрунтів 137Cs становить від 57 до 136 кБк/м2 та 90Sr - 10,5-20 кБк/м2 [17-18].
У господарствах коровам згодовували у весняно-літній період зелену масу люцерни, вико- вівсяної суміші, кукурудзи, гичку цукрових буряків, дерть пшеничну, ячмінну, а в осінньо- зимовий період - силос кукурудзяний, солому пшеничну, ячмінну, горохову, дерть пшеничну, ячмінну, горохову. Годівлю здійснювали тричі, корів не випасали. Середньодобовий надій молока на одну фуражну корову упродовж дослідного періоду становив 10-12 л.
Для проведення досліджень було відібрано середні зразки кормів, молока та гнойової маси. Активність 137Cs та 90Sr визначали на УСК “Гамма Плюс U” з програмним забезпеченням “Прогрес 2000” у лабораторії кафедри безпеки життєдіяльності Білоцерківського НАУ. Активність 137Cs визначали методом сцинтиляційної гамма-спектрометрії в посудині Марінеллі ємністю 1 л у нативних зразках чи після їх фізичного концентрування, а 90Sr - після радіохімічного виділення методом сцинтиляційної бета-спектрометрії згідно з методиками проведення вимірювань [32-37]. Дані досліджень обробляли статистичним методом із використанням програми Microsoft Excel 2016. Питому активність 137Cs та 90Sr розрахували на натуральну вологість зразків.
Основні результати дослідження. Результати дослідження обсягів надходження 137Cs і 90Sr з кормами добового раціону, їх активність у молоці корів та коефіцієнти переходу наведено у таблиці 1. З даних таблиці видно, що найвищою активність 137Cs і 90Sr була у середньодобовому раціоні корів ТОВ «Надія», де щільність забруднення угідь найвища. Значно нижчою, в середньому вдвічі, активність зазначених радіонуклідів була у добовому раціоні корів ТОВ ФК «Агро-Лідер Україна», де рівень забруднення полів значно нижчий.
Таблиця 1 - Обсяги надходження 137Cs і 90Sr в організм дійних корів та їх накопичення у молоці*, M±m, n = 36
|
Показники |
Активність у добовому раціоні, Бк |
Питома активність у молоці, Бк/л** |
КПв 1 л молока, % |
КП в добовий надій, % |
||
|
ТОВ «Надія» |
137Cs |
545,0±194,2 201,0-930,0 |
4,1±1,33 1,7-6,7 |
0,76±0,05 0,68-0,82 |
7,6±0,37 6,4-8,0 |
|
|
90Sr |
805,1±215,4 400,8-1186,5 |
1,4+0,39 0,7-2,1 |
0,17±0,01 0,16-0,19 |
1,7±0,11 1,5-1,9 |
||
|
ТОВ ФК «Агро- Лідер Україна» |
137Cs |
298,1±70,4 |
1,8±0,48 |
0,60±0,08 |
6,7±0,55 |
|
|
161,8-442,5 |
1,0-2,4 |
0,43-0,72 |
5,6-6,44 |
|||
|
90Sr |
396,4±53,9 |
0,5±0,07 |
0,12±0,01 |
1,18±0,42 |
||
|
350,4- 576,6 |
0,41-0,7 |
0,11-0,14 |
1,03-1,40 |
Примітка: *У чисельнику наведено середнє, а у - знаменнику мінімальне та максимальне значення.** Допустимі рівні активності у молоці: 137Cs - 100, а 90Sr - 20 Бк/л.
Упродовж дослідного періоду надходження 137Cs та 90Sr в організм тварин з кормами було нерівномірне й коливалося в 2-4 рази, залежно від активності цих радіонуклідів у кормах, виду кормової культури та щільності забруднення поля, оскільки щільність забруднення полів у господарствах неоднорідна та різні кормові культури накопичують неоднакову кількість радіонуклідів. При цьому найменша активність 137Cs і 90Sr була у зеленій масі кукурудзи, а найбільша - у зеленій масі люцерни та вико-вівсяної суміші. Інтенсивність накопичення 90Sr у зеленій масі кукурудзи у 20 разів, люцерни - у 1,5-2 рази, вико-вівсяної суміші - у 4-6 разів вищою, ніж 137Cs.
Активність 137Cs у молоці корів ТОВ «Надія» в середньому становила 4,1 Бк/л, ТОВ «Агро-Лідер Україна» - 1,8 Бк/л. Активність 90Sr у молоці корів ТОВ «Надія» в середньому становила 1,4 Бк/л, ТОВ «Агро-Лідер Україна» - 0,5 Бк/л. Таким чином, молоко отримане у ТОВ «Надія» та ТОВ «Агро-Лідер Україна», відповідає критеріям радіаційної безпеки [38] за вмістом 137Cs і 90Sr. В середньому у добовий надій молока корів ТОВ «Надія» переходило 7,6 % 137Cs і 1,7 % 90Sr, ТОВ ФК «Агро-Лідер Україна» - 6,7 % 137Cs і 1,2 % 90Sr, що надходили з кормами добового раціону. Дослідження показали, що активність 137Cs і 90Sr у молоці корів прямо пропорційно залежала від їх активності у кормах середньодобового раціону (рис. 1).
Рис. 1. Залежність між активністю 137Cs і 90Sr у добовому раціоні корів та молоці
Дослідження активності 137Cs і 90Sr у молоці корів подвірних господарств жителів сіл Йоси- півка і Тарасівка наведено у таблиці 2. У молоці корів с. Йосипівка, щільність забруднення території якого найвища, активність 137Cs ^°Sr не перевищує 10 % значення допустимих гігієнічних нормативів [38]. При цьому в молоці активність 137Cs і 90Sr у весняно-літній період була у 2-3 рази вища, ніж в осінньо-зимовий, що зумовлено випасанням корів на природних пасовищах, де рівень забруднення ґрунтів значно вищий, ніж на орних угіддях. Отримані нами дані (табл. 2), у порівнянні з літературними даними, показали, що активність 137Cs у молоці в середньому у 10-20 разів нижча, ніж на Поліссі.
Таблиця 2 - Питома активність 137Cs і 90Sr у молоці домашніх господарств, Бк/кг, n=12
|
Продукція |
с. Йосипівка |
с. Тарасівка |
||||
|
137Cs |
90Sr |
137Cs |
90Sr |
|||
|
Молоко |
6,3±1,86 |
2,2±0,60 |
2,2±0,67 |
0,7±0,10 |
||
|
3,5 - 9,3 |
1,2 - 2,8 |
1,2 - 3,4 |
0,4 - 1,2 |
Примітка: *У чисельнику наведено середнє, а у - знаменнику мінімальне та максимальне значен- ня.**Допустимі рівні активності у молоці: 137Cs - 100, а 90Sr - 20 Бк/л.
Дослідження щодо активності 137Cs та 90Sr у добовому раціоні дійних корів і підстилці та накопичення цих радіонуклідів у гнойовій масі наведено у таблиці 3. З даних таблиці 3 видно, що основна частка 137Cs та 90Sr (до 90 %), які надходять з рослинними кормами в організм корів та підстилкою, накопичується у гнойовій масі. Вміст 137Cs і 90Sr у гнойовій масі прямо пропорційно залежить від їх вмісту у кормах середньодобового раціону.
Встановлено, що гнойова маса великої рогатої худоби, отримана на радіоактивно забруднених територіях, сприяє міграції та перерозподілу 137Cs і 90Sr у агроландшафтах і є джерелом вторинного забруднення ґрунтів 137Cs і 90Sr. Отже, використання гною великої рогатої худоби, як органічного добрива для ґрунтів зумовлює необхідність оцінки його впливу на рівень забруднення ґрунтів 137Cs і 90Sr.
Таблиця 3 - Накопичення137С« та 90Sr у гнойовій масі корів, M±m, n = 36
|
Показники |
ТОВ ФК «Агро-Лідер Україна» |
ТОВ «Надія» |
|||
|
137Cs |
90Sr |
137Cs |
90Sr |
||
|
Вміст у середньодобовому раціоні та підстилці, Бк на 1 гол. |
307,2±70,2 169,0 - 451,2 |
412,5±58,7 366,1 - 586,8 |
585,3±174,2 228,8-980,8 |
862,1±195,1 460,7-1286,1 |
|
|
Активність гнойової маси, Бк/кг |
7,4±1,7 3,9 - 10,4 |
10,4±1,6 8,6 - 11,4 |
14,3±2,74 6,8-28,0 |
26,2±2,5 13,1-38,1 |
|
|
Вміст у середньодобовому об'ємі гнойової маси, Бк на 1 гол. |
267,8±58,1 152,0 - 398,2 |
360,9±58,9 325,1 - 506,8 |
497,2±162,0 182,4-862,4 |
741,1±175,0 377,2-1110,2 |
|
|
Накопичується у гнойовій масі, % |
87,5±3,7 81,5 - 91,3 |
87,9±4,5 81,1 - 92,2 |
84,7±2,7 78,1 - 89,3 |
85,4±2,0 81,9 - 89,7 |
Примітка: у чисельнику наведено середнє, а у - знаменнику мінімальне та максимальне значення.
Висновки
Визначальними чинниками формування питомої активності 137Cs і 90Sr у молоці корів є обсяги надходження цих радіонуклідів з кормами з добового раціону, які залежать від складу раціону та щільності забруднення ґрунтів, на яких вирощують кормові культури.
Молоко, отримане на радіоактивно забруднених територіях Центрального Лісостепу, відповідає критеріям радіаційної безпеки ДР-2006 за активністю 137Cs і 90Sr. Дослідження засвідчили, що на полях з високими рівнями радіоактивного забруднення можна вирощувати кормові культури для годівлі корів і отримувати молоко без обмежень.
Питома активність 137Cs і 90Sr у молоці корів прямо пропорційно залежить від активності цих радіонуклідів у кормах добового раціону. В 1 л молока концентрується 0,60-0,76 % 137Cs та 0,12-0,17 % 90Sr, а з добовим надоєм відповідно виділяється 6,7-7,6 % та 1,2--1,7 %, що надходить з кормами добового раціону.
Основна частка (до 90,0 %) 137Cs і 90Sr, що надходять з средньодобовим раціоном годівлі корів та підстилкою, переходить у гнойову масу. Гнойову масу корів з радіоактивно забруднених територій можна використовувати тільки в межах господарств, де вона отримується. У разі внесення гною, отриманого у господарствах, що розташовані на радіоактивно забруднених територіях, у ґрунти умовно чистих територій необхідно контролювати в ньому активність радіонуклідів 137Cs і 90Sr.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Atlas of Cesium deposition on Europe after the Chernobyl accident. Luxembourg, European Commission. 1998. 63р.
2. Beresford N.A., Fesenko S., Konoplev A., Skuterud L., Smith J.T., Voigt G. Thirty years after the Chernobyl accident: what lessons have we learnt? Journal of Environmental Radioactivity. 2016. Vol. 157. P. 77-89. URL: http://doi.org/ 10.1016/j.j envrad. 2016.02.003.
3. Kashparov V., Levchuk S., Khomutynyn Yu., Morozova V., Znurba M. Reportof UIAR. Chernobyl: 30 Years of Radioactive Contamination Legacy. Kiev, UIAR of NUBiP of Ukraine. 2016. 59 p.
4. Кашпаров В.А. Поліщук С.В., Отрешко Л.М. Радіологічні проблеми ведення сільськогосподарського виробництва на забрудненій в результаті Чорнобильської катастрофи території України. Чорнобильський науковий вісник. Бюлетень екологічного стану зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення. 2011. № 2 (38). С. 13-30.
5. Иванов Ю. А. Роль свойств выпадений выброса ЧАЭС и характеристик территории в формировании многолетней динамики миграции 90Sr и 137Cs в компонентах почвенно-растительного покрова. Проблеми Чорнобильської зони відчуження. 2016. Вип.15-16. С.30-51.
6. Хомутінін Ю.В., Левчук С.Є., Павлюченко В.В. Оптимізація радіаційного моніторингу сільськогосподарської продукції та угідь. Ядерна фізика та енергетика. 2016. № 3. Т. 17. С. 259-268.
7. Хомутінін Ю.В., Левчук С. Є., Павлюченко В. В. Оптимізація відбору проб ґрунту при картуванні щільності радіоактивних випадінь. Вісник Житомирського університету. 2016. № 1 (55). Т.3. С. 74-84.
8. Лазарєв М.М., Левчук С.Є., Косарчук О.В., Можар А.О. Проблеми забруднених радіонуклідами сільськогосподарських територій на сучасному етапі. Вісник Житомирського національного агроекологічного університету. 2016. № 1 (55). Т.3. С. 191-201.
9. Fesenko S., Isamova N., Howard B.J., Sanzharovaa N., Wells C. Review of Russian language studies on radionuclide behaviour in agricultural animals: Transfer to animal tissues. Journal of Environmental Radioactivity. 2018. Vol. 192. December 2018. P. 233-249. URL:https://doi.org/10.1016/j.jenvrad.2018.06.012.
10. Howard B.J., Beresford N.A., Barnett C.L., Fesenko S. Radionuclide transfer to animal products: revised recommended transfer coefficient values. Journal of Environmental Radioactivity. 2009. Vol. 100. Issue 3. March 2009. P. 263273. URL: https://doi.org/10.1016/j.jenvrad.2008.12.015.
11. Howard B.J., Fesenko S., Balonov M., Prцhl G., Nakayama Shinichi. A Comparison of Remediation after the Chernobyl and Fukushima Daiichi Accidents. Radiation Protection Dosimetry. 2017. Vol. 173. Issue 1-3. 1 April 2017. P. 170176. URL:https://doi.org/10.1093/rpd/ncw312.
12. Fesenko S., Howard B.J., Sanzharova N., Vidal M. Remediation of Areas Contaminated by Caesium: Basic Mechanisms Behind Remedial Options and Experience in Application. Impact of Cesium on Plants and the Environment / eds. D.K. Gupta, C. Walther.Switzerland, Springer International Publishing. 2017. P. 265-310. URL:https://doi.org/10.1007/978-3- 319-41525-3_15.
13. Palsson S. E., Howard B. J., Gudnason K., Sigurgeirsson M. A. Long-term transfer of global fallout 137Cs to cow's milk in Iceland. Environmental Monitoring and Assessment. 2012, Vol. 184. Issue 12. P. 7221-7234. URL:https://doi.org/10.1007/s10661 -011-2498-4.
14. Howard B.J., Wells C., Barnett C.L., Howard D.C. Improving the quantity, quality and transparency of data used to derive radionuclide transfer parameters for animal products. 2. Cow milk. Journal of Environmental Radioactivity. 2017. Vol. 167. February 2017. P. 254-268. URL:https://doi.org/10.1016/j.jenvrad.2016.10.018.
15. Howard B.J., Wells C., Barnett C.L., Sheppard S.C. How knowledge of the gastrointestinal absorption of elements could be used to predict transfer to milk. Scientific Reports. 2016. Vol. 6. Article number: 37041. URL: https://www.nature.com/articles/srep37041.
16. Lettner H., Hubmer A., Bossew P., Strebl F., Steinhausler F. Effective and ecological half-lives of Cs-137 in cow's milk in alpine agriculture. Radiation and Environmental Biophysics. 2009. Vol. 48(1). P. 47-56. URL:https://doi: 10.1007/s00411 -008-0192-x.
17. Розпутній O.I., Перцьовий I.B., Герасименко В.Ю., Савеко М.Є. Оцінка міграції 137Cs і 90Sr на радіоактивно забруднених агроландшафтах Лісостепу у віддалений період після Чорнобильської катастрофи. Чорнобильська катастрофа. Актуальні проблеми, напрямки та шляхи їх вирішення. Житомир: ЖНАЕУ, 2018. С. 293-299.
18. Herasymenko V., Pertsovyi I., Rozputnyi O. Assessment of the radiation safety of the rural population of the Central forest-steppe of Ukraine in the remote period after the Chernobyl catastrophe. Proceedings of the 2nd Annual Conference «Technology transfer: fundamental principles and innovative technical solutions». Tallinn, Estonia, DKLex Academy OЬ and «Scientific Route» OЬ, November 23. 2018. P. 30-33. URL:DOI: http://dx.doi.org/10.21303/2585-6847.2018.00768.
19. Романчук Л.Д. Радіоекологічна оцінка формування дозового навантаження у мешканців сільських територій Полісся України : монографія. Житомир : Полісся, 2015. 300 с.
20. Фещенко В.П., Гуреля В.В. Прогностичний аналіз екологічної безпеки сільськогосподарського виробництва на радіоактивно забруднених агроландшафтах Полісся. Збалансоване природокористування. 2016. № 3. С. 25-30.
21. Левчук С. Є., Лазарев М. М., Павлюченко В. В. Сучасний стан із забрудненням 137Cs молока корів у північних регіонах України. Ядерна фізика та енергетика. 2016. Т. 17. № 1. С. 69-75.
22. Гудков І.М. Становлення сільськогосподарської радіоекології в Україні: етапи розвитку, досягнення, проблеми, перспективи. Агроекологічний журнал. 2017. № 2. С. 58-67.
23. Прістер Б.С. Проблеми радіаційного захисту населення на територіях, забруднених у наслідок аварії на Чорнобильській аЕс. Вісник НАН України. 2011. № 4. С. 3-11.
24. Зубець М.В.,ПрістерБ.С., АлексахінР.М., БогдевічІ.М., Кашпаров В.А. Актуальні проблеми і завдання наукового супроводу виробництва сільськогосподарської продукції в зоні радіоактивного забруднення Чорнобильської АЕС. Агроекологічний журнал. 2011. № 1. С. 3-20.
25. Ландін В.П. Чоботько Г.М., Кучма М.Д., Райчук Л.А. Подолання наслідків Чорнобильської катастрофи в аг- росфері України. Агроекологічний журнал. 2017. № 2. С. 67-76.
26. Fesenko S., Jacob P., Ulanovsky A., Chupov A., Bogdevich I., Sanzharova N., Kashparov V., Panov A., Zhuchenka Y. Justification of remediation strategies in the long term after the Chernobyl accident. Journal of Environmental Radioactivity. 2013. Vol. 119. P. 39-47. URL:https://doi: 10.1016/j.jenvrad.2010.08.012.
27. Maloshtan I.M., Polishchuk S.V., Kashparov V.A. Assessment of radiological effectiveness of countermeasures on peat-bog soils of northwest Polissya of Ukraine. Nuclear Physics and Atomic Energy. 2016. Vol. 17. Issue 3. P. 287-295.
28. Handbook of parameter values for the prediction of radionuclide transfer in terrestrial and freshwater environments. Vienna: IAEA. 2010. 210 p.
29. Меженський А.О. Меженська Н.А., Прокопенко Т.О., Гусак Л.М. Забрудненість об'єктів ветеринарного нагляду радіонуклідами Cs-137 та Sr-90 в Україні за 2005-2015 рр. Науково-теоретичний збірник Вісник Житомирського національного агроекологічного університету. Житомир: ЖНАЕУ, 2016. № 1 (55). Т.3. С. 277-282.
30. Меженський А.О. Меженська Н.А. Радіаційний моніторинг об'єктів ветеринарного нагляду радіонуклідами Cs-137 та Sr-90 в Україні за 2005-2015 рр. Збірник матеріалів XV Міжнародної науково-практичної конференції професорсько-викладацького складу та аспірантів «Проблеми ветеринарної медицини, якості і безпеки продукції тваринництва». Київ: ТОВ «НВП «Інтерсервіс», 2016. С. 73-74.
31. Poltavchenko T.V., Bogatko N.M., Parfenyuk ТО. Radionuclides contamination of food, animal and vegetable origin in Rivne region. Scientific Messenger LNUVMB. 2017. № 19(82). P. 188-191.
32. Меженський А.О., Вінокурова Т.В., Гусак Л.М., Прокопенко Т.О., Меженська Н.А. Методика вимірювання активності радіонуклідів 137Cs, 90Sr в харчових продуктах, кормах, сировині тваринного та рослинного походження на універсальному спектрометричному комплексі «Гамма Плюс». Київ: ДНДІЛДВСЕ, 2014. 82 с.
33. Прокопенко Т.О., Салата В.З. Методичні рекомендації щодо підготовки лічильних зразків для визначення вмісту радіонуклідів методом фізичного концентрування. Київ: ДНДІЛДВСЕ, 2012. 11 с.
34. Меженський А.О., Салата В.З., Прокопенко Т.О. та ін. Методичні рекомендації щодо підготовки проб для визначення питомої активності радіонукліду 137Cs в сировині, продукції тваринного та рослинного походження за допомогою гамма-спектрометрів і радіометрів. Київ: ДНДІ ЛДВСЕ, 2010. 9 с.
35. Меженський А.О., Салата В.З., Чорний С.В. та ін. Методичні рекомендації щодо підготовки проб для визначення питомої активності радіонукліду 90Sr в необроблених харчових продуктах тваринного та рослинного походження, кормах за допомогою сцинтилляційних бета-спектрометрів з програмним забезпеченням «Прогресс». Київ: ДНДІ ЛДВСЕ, 2010. 15 с.
36. Методика измерения активности бета-излучающих радионуклидов в счетных образцах с использованием программного обеспечения «Прогресс». Москва, 1996. 27 с.
37. Методика измерения активности радионуклидов в счетных образцах на сцинтилляционном гамма- спектрометре с использованием программного обеспечения. Москва: «Прогресс», 1996. 38 с.
38. ГН 6.6.1.1-130-2006. Допустимі рівні вмісту радіонуклідів 137Cs і 90Sr у продуктах харчування та питній воді. Державні гігієнічні нормативи. URL:http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0845-06.
REFERENCES
1. Atlas of Cesium deposition on Europe after the Chernobyl accidental Luxembourg, Office for Official Publications of the European Communities, ISBN 92-828-3140-X, 1998. 63p.
2. Beresford, N.A., Fesenko, S., Konoplev, A., Skuterud, L., Smith, J.T., Voigt, G. Thirty years after the Chernobyl accident: what lessons have we learnt?. Journal of Environmental Radioactivity. Vol. 157, 2016. pp. 77-89. Available at: http://doi.org/10.1016/j.jenvrad. 2016.02.003.
3. Kashparov, V., Levchuk, S., Khomutynyn, Yu., Morozova. V., Znurba, M. Reportof UIAR. Chernobyl: 30 Years of Radioactive Contamination Legacy, Kiev, UIAR of NUBiP of Ukraine. 2016. 59 p.
4. Kashparov, V.A. Polishchuk, S.V., Otreshko, L.M. (2011). Radiolohichni problemy vedennya silskohospodarskoho vyrobnytstva na zabrudneniy v rezultati Chornobylskoyi katastrofy terytoriyi Ukrayiny [Radiological problems of agricultural production on the territory of Ukraine contaminated as a result of the Chernobyl catastrophe.]. Chornobylskyy naukovyy visnyk [Chornobyl Scientific Bulletin]. Byuleten ekolohichnoho stanu zony vidchuzhennya ta zony bezumovnoho (obovyazkovoho) vidselennya [Bulletin on the ecological status of the exclusion zone and the zone of unconditional (mandatory) resettlement]. no. 2 (38), pp. 13-30.
5. Ivanov, YU. A. (2016).Rol svoystv vypadeniy vybrosa CHAES i kharakteristik territorii v formirovanii mnogoletney dinamiki migratsii 90Sr i 137Cs v komponentakh pochvenno-rastitelnogo pokrova [The role of the ChNPP emissions and the characteristics of the territory in the formation of the long-term migration dynamics of 90Sr and 137Cs in the components of the land cover]. Problemi Chornobilskoii zoni vidchuzhennya [Problems of the Chernobyl exclusion zone]. Issue 15-16, pp. 30-51.
6. Khomutinin, YU. V., Levchuk, S. YE., Pavlyuchenko, V. V. (2016).Optymizatsiya radiatsiynoho monitorynhu silskohospodarskoyi produktsiyi ta uhid [Optimization of radiation monitoring of agricultural products and lands]. Yaderna fizyka ta enerhetyka [Nuclear Physics and Power Engineering]. Vol. 17, no. 3, pp. 259-268.
7. Khomutinin, YU.V., Levchuk, S. YE., Pavlyuchenko, V. V. (2016). Optymizatsiya vidboru prob gruntu pry kartuvanni shchilnosti radioaktyvnykh vypadin [Optimization of sampling of soil when mapping the density of radioactive fallout]. Visnyk Zhytomyrskoho universytetu [Bulletin of Zhytomyr University]. no. 1 (55), Vol. 3, pp. 74-84.
8. Lazaryev, M.M., Levchuk, S.YE., Kosarchuk, O.V., Mozhar, A.O. (2016). Problemy zabrudnenykh radionuklidamy silskohospodarskykh terytoriy na suchasnomu etapi [Problems of contaminated radionuclides of agricultural territories at the present stage]. Visnyk Zhytomyrskoho natsionalnoho ahroekolohichnoho universytetu [Bulletin of Zhytomyr National Agroecological University]. no.1 (55), Vol. 3, pp. 191-201.
9. Fesenko, S., Isamova, N., Howard, B.J., Sanzharovaa, N., Wells, C. Review of Russian language studies on radionuclide behaviour in agricultural animals: Transfer to animal tissues. Journal of Environmental Radioactivity, Vol. 192, December 2018. pp. 233-249. Available at: https://doi.org/10.1016/j.jenvrad.2018.06.012.
10. Howard, B.J., Beresford, N.A., Barnett, C.L., Fesenko, S. Radionuclide transfer to animal products: revised recommended transfer coefficient values. Journal of Environmental Radioactivity. Vol. 100, Issue 3, March 2009. pp. 263-273. Available at: https://doi.org/10.1016/j.jenvrad.2008.12.015.
11. Howard, B.J., Fesenko, S., Balonov, M., Prцhl, G., Nakayama Shinichi. A Comparison of Remediation after the Chernobyl and Fukushima Daiichi Accidents. Radiation Protection Dosimetry. Vol. 173, Issue 1-3, 1 April 2017. pp. 170176. Available at: https://doi.org/10.1093/rpd/ncw312.
12. Fesenko, S., Howard, B.J., Sanzharova, N., Vidal, M. Remediation of Areas Contaminated by Caesium: Basic Mechanisms Behind Remedial Options and Experience in Application. Impact of Cesium on Plants and the Environment / eds D.K. Gupta, C. Walther. Switzerland, Springer International Publishing. 2017. pp. 265-310. Available at: https://doi.org/10.1007/978-3-319-41525-3_15.
13. Palsson, S. E., Howard, B. J., Gudnason, K., Sigurgeirsson, M. A. (2012). Long-term transfer of global fallout 137Cs to cow's milk in Iceland. Environmental Monitoring and Assessment. Vol. 184, Issue 12, pp. 7221-7234. Available at: https://doi.org/10.1007/s 10661-011 -2498-4.
14. Howard, B.J., Wells, C., Barnett, C.L., Howard, D.C. Improving the quantity, quality and transparency of data used to derive radionuclide transfer parameters for animal products. 2. Cow milk. Journal of Environmental Radioactivity. Vol. 167, February 2017. pp. 254-268. Available at: https://doi.org/10.1016/j.jenvrad.2016.10.018.
15. Howard B.J., Wells C., Barnett C.L., Sheppard S. C. How knowledge of the gastrointestinal absorption of elements could be used to predict transfer to milk. Scientific Reports. Vol. 6, 2016. Article number: 37041. Available at: https://www.nature.com/articles/srep37041.
16. Lettner, H., Hubmer, A., Bossew, P., Strebl, F., Steinhausler, F. (2009). Effective and ecological half-lives of Cs-137 in cow's milk in alpine agriculture. Radiation and Environmental Biophysics. Vol. 48(1), pp. 47-56. Available at: https://doi: 10.1007/s00411 -008-0192-x.
17. Rozputniy, O.I., Pertsovyy, I.V., Herasymenko, V.YU., Saveko, M.YE. (2018). Otsinka mihratsiyi 137Cs i 90Sr na radioaktyvno zabrudnenykh ahrolandshaftakh Lisostepu u viddalenyy period pislya Chornobylskoyi katastrofy [Estimation of migration of 137Cs and 90Sr in radioactive contaminated forest lands in the remote post-Chornobyl disaster]. Chornobylska katastrofa [The Chernobyl disaster]. Aktualni problemy, napryamky ta shlyakhy yikh vyrishennya [Actual problems, directions and ways of their solution]. Zhytomyr: ZNAMEU, pp. 293-299.
18. Herasymenko, V., Pertsovyi, I., Rozputnyi, O. (2018). Assessment of the radiation safety of the rural population of
the Central forest-steppe of Ukraine in the remote period after the Chernobyl catastrophe. Proceedings of the 2nd Annual Conference «Technology transfer: fundamental principles and innovative technical solutions». Tallinn, Estonia, DKLex Academy OЬ and «Scientific Route» OЬ, November 23,2018. pp. 30-33. Available at:DOI:
http://dx.doi.org/10.21303/2585-6847.2018.00768.
19. Romanchuk, L.D. (2015). Radioekolohichna otsinka formuvannya dozovoho navantazhennya u meshkantsiv silskykh terytoriy Polissya Ukrayiny: monohrafiya. [Radioecological assessment of the formation of the dose load of the inhabitants of the rural territories Polissya of Ukraine: monograph]. Zhytomyr : Polissya, 300 p.
20. Feshchenko, V.P., Hurelya, V.V. (2016).Prohnostychnyy analiz ekolohichnoyi bezpeky silskohospodarskoho vyrobnytstva na radioaktyvno zabrudnenykh ahrolandshaftakh Polissya [Prognostic analysis of ecological safety of agricultural production at radioactive contaminated agricultural landscapes of Polissya]. Zbalansovane pryrodokorystuvannya [Balanced natural resources]. no. 3, pp. 25-30.
21. Levchuk, S. YE., Lazaryev, M. M., Pavlyuchenko, V. V. (2016). Suchasnyy stan iz zabrudnennyam 137Cs moloka koriv u pivnichnykh rehionakh Ukrayiny [The current state of contamination of 137Cs of milk of cows in the northern regions of Ukraine]. Yaderna fizyka ta enerhetyka [Nuclear Physics and Power Engineering]. Vol. 17, no. 1. pp. 69-75.
...Подобные документы
Радіоактивне забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. Величини перевищення природного доаварійного рівня накопичення радіонуклідів у навколишньому середовищі. Управління зоною безумовного (обов’язкового) відселення. Оцінка радіаційної обстановки.
реферат [20,5 K], добавлен 24.01.2009Екологічна оцінка впливу Чорнобильської катастрофи на агроландшафти Київської області. Міграція та фізико-хімічний стан цезію і стронцію у ґрунтах. Фактори, що випливають на накопичення цезію і стронцію рослинами. Оцінка річних ефективних доз опромінення.
диссертация [1,9 M], добавлен 28.12.2012Перелік основних джерел радіоактивного забруднення. Аналіз впливу Чорнобильської катастрофи на екологічну ситуацію в агроекосистемах Білорусі, а також оцінка її наслідків. Особливості акумуляції радіонуклідів грибами в зонах радіоактивного забруднення.
курсовая работа [28,0 K], добавлен 02.12.2010Токсикологічна характеристика гербіцидів на основі трифлураліну. Трансформація пестицидів у навколишньому середовищі. Специфіка лікарського рослинництва та асортимент гербіцидів дозволених до застосування при вирощуванні лікарських рослин в Україні.
диссертация [195,7 K], добавлен 28.12.2012Вплив забруднених опадів на якість грунтових вод, змінення складу ґрунтових вод під впливом забруднюючих речовин у атмосферних опадах. Особливості кількісної оцінки захищеності ґрунтових вод. Забруднення підземних вод в результаті зміни ландшафтів.
курсовая работа [104,7 K], добавлен 29.05.2010Лісові ресурси модельних підприємств Криму, Буковинських Карпат і Передкарпаття, Центрального Лісостепу, Західного Полісся. Система критеріїв еколого-економічного оцінювання лісових ресурсів. Антропогенна трансформація природних умов та лісових ресурсів.
отчет по практике [712,1 K], добавлен 28.12.2012Аналіз напрямків розвитку прикладної екології. Особливості екології міських та радіаційно забруднених екосистем, екологічні проблеми космосу та військово-промислового комплексу. Розвиток менеджменту та маркетингу у сфері неоекології; екологічний аудит.
курсовая работа [57,7 K], добавлен 25.09.2010Автотранспорт та промислові об'єкти як головні джерела забруднення атмосферного повітря м. Ужгород. Аналіз чинників, які впливають на рівень забруднення. Дослідження вмісту шкідливих речовин у поверхневих водах. Моніторинг земельних ресурсів та надр.
курсовая работа [671,2 K], добавлен 26.07.2015Загальні відомості про наркотичні речовини та вплив на організм людини. Екологічні наслідки аварії на Чорнобильській АЕС в Чернігівській області. Вплив факторів довкілля на здоров’я населення Чернігівщини. Аналіз стану наркологічної допомоги населенню.
реферат [213,0 K], добавлен 21.03.2009Характеристика господарчо-побутових, дощових та виробничих стічних вод. Аеробні та анаеробні методи біохімічного очищення забруднених вод, застосування біологічних ставків, штучних біофільтрів, аеротенків і оксітенків; відстоювання та фільтрування стоків.
дипломная работа [1,8 M], добавлен 28.05.2014Загальне поняття про радіонукліди, види випромінювання, шляхи потрапляння їх у продукти харчування і продовольчу сировину. Дія іонізуючого випромінювання на організм людини. Концепція радіозахисного харчування. Радіаційна обробка продуктів харчування.
курсовая работа [43,5 K], добавлен 16.01.2013Загальна інформація про Цезій-137. Радіоактивне забруднення водних екосистем після аварії на ЧАЕС. Шляхи надходження радіонуклідів у водойми. Радіаційний стан водних систем районів розташування АЕС. Методологія управління радіоємністю водоймища.
реферат [20,7 K], добавлен 12.02.2012Закономірності міграції радіоактивних речовин у навколишньому середовищі. Надходження радіонуклідів із ґрунту в рослини. Перехід радіоактивних речовин у продукцію тваринництва. Визначення забруднення продукції. Диференціювання з допомогою пакета Maple.
курсовая работа [443,8 K], добавлен 14.03.2012Стан та напрямки природоохоронної діяльності в межах територій природно-заповідного фонду України. Особливості організаційно-правової охорони природи. Сучасний стан проблем охорони природи, програмно-цільовий метод планування природоохоронної діяльності.
курсовая работа [298,8 K], добавлен 25.09.2010Почвенно-географическое районирование области, строение пойменных ландшафтов, факторы, влияющие на продуктивность травостоя и видовое разнообразие. Распределение радиоцезия по профилю почвы. Оценка возможности использования травостоя в кормопроизводстве.
курсовая работа [1,9 M], добавлен 19.01.2016Класифікація шкідливих речовин. Нормування якості атмосферного повітря. Вплив діоксида сірки та азоту, неорганічного пилу на організм людини та навколишнє природне середовище. Порядок розрахунку ризику скорочення життя під впливом забруднюючих речовин.
курсовая работа [967,9 K], добавлен 15.05.2013Визначення та причини антропогенної радіонуклідної аномалії. Нагромадження радіонуклідів у компонентах фітоценозу. Дія на рослини інкорпорованих радіонуклідів. Відбудовні процеси у багаторічних рослин, які виростають у зоні радіонуклідної аномалії.
курсовая работа [111,8 K], добавлен 13.01.2010Аварія на Чорнобильській АЕС як світова проблема. Боротьба людей зі смертельною радіацією і смерть від надлішкового опромінення організму. Наслідки Чорнобильської катастрофи в нашому житті: відхилення в розвитку, а також забруднення радіацією.
сочинение [10,2 K], добавлен 19.11.2008Екологічний стан об'єктів навколишнього середовища на територіях, порушених діяльністю гірничої промисловості, з використанням біоіндикаційних та фізико-хімічних методів дослідження. Стан здоров'я населення, яке мешкає у гірничопромислових центрах.
автореферат [269,8 K], добавлен 03.04.2009Сучасний стан атомної енергетики. Характер ядерно-енергетичного комплексу України. Переміщення радіоактивності в навколишнім середовищі. Вплив радіації на організм людини. Види радіоактивного випромінювання. Радіаційна безпека в зоні відчуження.
курсовая работа [1,9 M], добавлен 03.06.2013
