Скорочення ареалу популяції Umbra Krameri (Walbaum,1792) у пониззі р. Дністер та заходи із її збереження

Размещено на http://www.allbest.ru

Нижньодністровський національний природний парк

Скорочення ареалу популяції Umbra Krameri (Walbaum,1792) у пониззі р. Дністер та заходи із її збереження

В. В. Губанов

М. А. Степанок

Умбра звичайна Umbra krameri Walbaum,1792 (евдошка європейська) - туводний верхне- третичний релікт (Никольский, 1950; Gaudant et al., 2012), ендемік басейну Дунаю та пониззя Дністра (рис. 1). Umbra krameri один з 3 видів роду Umbm. Два інших види: американська евдошка Umbra limi Kirtland, 1840 та карликова евдошка Umbra pygmaea DeKay, 1842 - мешкають у водоймах Північної Америки. Генетичний аналіз Umbra krameri із різних водойм Європи свідчить про наявність генетичних відмінностей між її дунайською та дністровською популяціями (Mariс еt al., 2015, 2017; Kuehne, Olden, 2014), а також свідчить про її розповсюдження із східної частини її ареалу на захід.

Стара назва Umbra krameri - собача риба (Hundfich). Європейські автори у публікаціях використовують назву European mudminnow та Common mudminnow. У Закарпатті місцева назва Umbra krameri -- пецка та пецго (Владыков, 1926), а у пониззі Дністра халдод, бабошка або евдошка. Разом із цим А. К Макаров (Макаров, 1936) вважає, що евдошкою у дельті Дністра у минулому столітті називали інший вид - бобирця звичайного або калинку (Petroleuciscus borysthenicus Kessler, 1859).

У басейні Дунаю Umbra krameri зустрічається у водоймах Угорщини (Bajomi et al., 2013), Відня, Боснії і Герцеговині (Trombitsky et al., 2001), Хорватії (Takacs et al., 2015), Сербії (Sekulic et al., 2013), Угорщини (Bajomi et al., 2013), Словаччині (Лобченко и др., 2003), Румунії (Gaudant, 2012) та Болгарії (Velkov et al., 2004). На території України вона знайдена в українській частині дельти Дунаю у Дунайському біосферному заповіднику,у озері Ялпуг (Волошкевич , 1999; Матвеев, 2007) та у Сасику (Смірнов, Ткаченко, 2007). Крім Придунавя, Umbra krameri мешкає у пониззі Дністра, у Закарпатті у басейні Тиси (Владыков, 1926; Червона книга України, 2009), а також, вірогідно, у пониззі Пруту (Червона книга України, 2009).

Umbra krameri охороняється практично в усіх країнах, де вона зустрічається. Вона занесена до Червоної книги України (охоронний статус рідкісний вид), Червоної книги Молдови (зникаючий вид), Червоної книги Придністровської Молдавської Республіки (зникаючий вид), а також включена у Червоний список МСОП (уразливий вид) та Європейський Червоний список. Охороняється Бер- нською конвенцією.

У пониззі Дністра Umbra krameri вперше була знайдена у 1879 році у Турлацькому озері біля Акерману (Білгород-Дністровського) та Карагольскому болоті Дністровського лиману І. М. Вильд- гаймом (Видгальм, 1879), який обіймав посади консерватора та лаборанта Зоологічного кабінету Імператорського Новоросійського університету. Пізніше вона була описана у дельті Дністра О. О. Браунером (Браунер, 1887). На початку минулого століття ареал Umbra krameri у пониззі Дністра за даними А. К. Макарова (Макаров, 1936) обмежувався ділянкою від села Чобручи до північної частини Дністровського лиману. У значній кількості вона мешкала у озерах біля села Біляївка (Квашене, Кругле, Криве та ін.), села Троїцьке (Довге, Великий лак, Свіне, Рамазан та інших) та села Коротке. Знаходження одиничних екземплярів Umbra krameri у річках Дністер та Турунчук, великих озерах пойми (Біле, Тудорово, Путрино), Кучурганському лимані та Карагольській затоці має випадковий характер (Егерман, 1922; Макаров, 1936). У ці водойми вона потрапляє головним чином під час повені. З 1960-х років чисельність Umbra krameri у дельті Дністра та на території Молдови почала швидко зменшуватися (Замбриборщ, 1965; Лобченко и др., 2003; Снигирев, 2012; Trombitsky et al., 2001). Наприкінці минулого століття вона у незначній кількості збереглася лише у озерах Васильки, Вільха, Сафроново, Бабка, Біле (Русев, 2003; Щеголев и др., 2020), а також у декількох водоймах пойми Турунчука на території Молдови (Лобченко и др., 2003). У 1990-х роках Umbra krameri була знайдена І. Т. Русєвим (Русев, 2003) тільки у озерах та лаках прилиманної плавні у яких ним з 1991 по 1993 роки було виловлено усього 8 особин. Umbra krameri дуже чутлива до рівня води у озерах пойми та у маловодні роки мігруючи у єрики, які поєднують їх з Дністром та Турунчуком, у значній кількості риби потрапляють у знаряддя лову. У маловодному 2000 році І. В. Щоголєв з співавт. (Щеголев и др., 2020) знайшов приблизно 700 екземплярів Umbra krameri середнього та великого розміру у 15 «куках», які стояли у єрику з горілих плесів. У 2009 році її кількість у «куках» в Ермолатієвому єрику склала лише 10 екземплярів. Науково-дослідні лови, проведені у 2006-2019 роки співробітниками Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова, Одеського центру Південного науково-дослідного інституту морського рибного господарства та океанографії та Нижньодніпровського національного природного парку показали незначну чисельність Umbra krameri у водоймах дельти Дністра (Літопис природи..., 2017; Снигирев, 2012; Снигирев и др., 2007; Снігірьов та ін., 2018).

Причинами значного скорочення ареалу та чисельності дністровської популяції Umbra krameri стало одамбування під сільгоспугіддя та ставкові господарства більше ніж 4 тисяч га пойми Дністра (Русев, 2003), а також ліквідація водотоків у дамбі автодороги Одеса-Рені та 23 мостів на ділянці Маяки-Паланка, що призвело до значного зменшення надходження води з Дністра до прилиманної плавні. На її чисельність також негативно вплинув промисел в'юна «котцами» («котами») та яте- рями («куками») у заплавних озерах дельти під час якого вона масово виловлювалася разом із ним та здавалася на рибоприймальні пункти рибколгоспу «Червоний Придністровець» тим самим була об'єктом промислу. Згідно з даними статистичної звітності Західно-Чорноморського управління рибоохорони («Запчеррыбвод»), які наведені І. Д. Щоголевим зі співавт. (Щеголев и др., 2020), максимальний вилов Umbra krameri у 70-х роках у дельті Дністра склав 15,8 тонн, але такі значні об'єми її вилову більш за все не відповідають дійсності. Слід відзначити, що скорочення популяції Umbra krameri відбувалася одночасно із зменшенням чисельності в'юна, улови якого на початку двохтисячних років значно впали та коливались від 0,4 т у 2001 р . до 2,8 т у 2012 р., починаючи з 2013 року цей вид зовсім зник із статистики промислових уловів.

Вивчення паразитофауни Umbra krameri свідчить, що незважаючи на її різноманіття, епізоотологічну ситуацію у пониззі Дністра можна вважати благополучною (Чернышенко, 1956; Кулаковский, 1976). Головними чинниками деградації дністровської популяції Umbra krameri стало зарегулювання у 1983-1987 році стоку Дністра внаслідок експлуатації Дністровського водосховища та недостатні обсяги екологічних (репродукційних) попусків з цього водосховища. До введення в експлуатацію Дністровського гідровузла чисельність Umbra krameri у дельті Дністра за підрахунками І. В. Щеголева зі співавт. (Щеголев и др., 2020) орієнтовно складала 2,0-2,5 млн. екземплярів.

У 2020 р. та на початку 2021 р. нами, у рамках пілотного проєкту Глобального екологічного фонду «Содействие трансграничному сотрудничеству и комплексному управлению водными ресурсами в бассейне реки Днестр», були проведені дослідження з уточнення ареалу Umbra krameri та розроблені рекомендації із збереження її популяції у пониззі Дністра.

На першому етапі проекту проводилися науково-дослідні лови на території Нижньодніст- ровського НПП та у декількох водоймах за його межами. Крім того, були проаналізовані статистичні данні управління «Одесарибвод» та управління Державного агентства рибного господарства в Одеській області за період з 1983 по 2020 роки, а також проведено опитування інспекторів Нижньодністровського НПП та рибного патруля, а також рибалок, які здійснювали промисел в'юна. У водоймах поза межами Нижньодністровського національного природного парку науково- дослідні лови здійснювалися знаряддями, які дозволені Правилами любительського та спортивного рибальства для відлову живців: підсакою діаметром до 100 см та “хваткою”(“павуком”) розміром 1х1 м з вічком сіткового полотна 10 мм. Після визначення видової складу улову риба негай- но випускалася у водойму у живому виді у місці вилову. Науково-дослідні лови проводились: у північній частині Дністровского лиману та Карагольскої затоки, каналах на острові між Дністром и Глибоким Турунчуком, в озерах Вільха, Біле та Погорелі, у Стоячому Турунчуку, Олександровско- му та Фестивальному єриках, котрі поєднують Стоячий Турунчук (колишнє русло Дністра) з Дністром та у каналі на 51 км автодороги Одеса-Рені.

Другий етап робіт по проекту включав:

вибір водойм для вилову Umbra krameri та водойми-резервата для її інтродукції;

отримання дозволу Міндовкілля на вилов Umbra krameri;

опрацювання біотехніки утримання та розведення Umbra krameri у акваріумах;

проведення роз'яснювальної роботи щодо збереження Umbra krameri серед рибалок та місцевого населення;

розробку рекомендацій із збереження популяції Umbra krameri у пониззі Дністра.

На виконання цих завдань:

вибрано водойму для вилову Umbra krameri за дозволом Міндовкілля - канал на території Нижньодністровського НПП у районі 51 км автодороги Одеса - Рени який забезпечує водообмін між Дністром та плавнями північної частини Дністровського лиману.

отриманий дозвіл Міндовкілля на вилов 80 екземплярів Umbra krameri для розведення та здійснення її інтродукції у водойму-резерват;

вибрано на території Нижньодніпровського НІШ водойму-резерват для інтродукції Umbra krameri;

обладнані акваріуми для утримання та розведення Umbra krameri у акваріальній кафедри «Водні біоресурси та аквакультура» Одеського державного екологічного університету;

виготовлені та розповсюджені серед рибалок та інспекторів рибного патруля листівки з інформацією про необхідністю збереження Umbra krameri, а також календарі із її зображенням та нагадуванням про заборону вилову цього виду. Опубліковано статтю «Европейская евдошка. Исчезающий вид рыбы низовья Днестра нуждается в охране» у всеукраїнській газеті «Моряк Украины».

На основі проведених досліджень були розроблені рекомендації щодо збереження Umbra krameri у пониззі Дністра.

Висновки

популяція umbra krameri

Проведенні дослідження свідчать про катастрофічний стан популяції Umbra krameri у пониззі Дністра внаслідок зарегулювання стоку Дністра та промислу в'юна.

У 2020 році найбільша у кількість Umbra krameri була знайдена у каналі біля 51 км автодороги Одеса-Рені, озері Білому, Олександрівських озерах та у єриках, які поєднують Стоячий Турунчук з плавневою системою.

Потенційними загрозами (чинниками негативного впливу), які можуть вплинути на стан популяції Umbra krameri у пониззі Дністра, є продовження антропогенної сукцесії озер пойми, збільшення температури води внаслідок зміни клімату, промисел в'юна та можливе проникнення у дельту Дністра ротана-головешки Perccottus glenii, присутність якого вже зареєстрована у Дністрі (Мошу, Гудзун, 2002), а також будівництво автодороги в прилиманній плавні від 53 км на Червону косу.

Збереження популяції Umbra krameri у пониззі Дністра у першу чергу потребує проведення меліоративних робіт для збереження біотопів її мешкання, у першу чергу розчистку єриків до озер Софронове, Давидове та Бабка, які розташовані між дамбою автодороги Одеса-Рені та Дністровським лиманом

Література

Браунер А. Заметки о рыболовстве на р.Днестре и Днестровском лимане в пределах Одесского уезда // Сб. Херсонского земства, 1922.- № 3.

Видгальм И. Новые виды русской фауны // Природа и охота, 1879, отд. 3. - 64 с.

Владыков В. Рыбы Подкарпатской Русии их главнейшие способы ловли. - Ужгород, 1926. - 151 с.

Волошкевич О.О. Біорізноманітність дунайського біосферного заповідника, збереження та управління. Риби.

Київ: Наукова думка, 1999. - С. 135-139.

Егерман Ф. Ф. Материалы по ихтиофауне Кучурганского лимана (басейн р. Днестр) по сборам 1922- 1925 гг. // Труды Всеукр. Черномор. - Азов. научно-произв. Опыт станции. Херсон. -1926. - Т.2. - Вып. 1 - С. 141-156.

Замбриборщ Ф. С. Рыбы низовьев рек и приморских водоёмов северо-западной части Черного моря и условия их существования. Автореф. дисс. доктора биол.наук. - Одесса, 1965. - 46 с.

Кулаковский О.П. Паразитофауна Umbrakrameri Walbaum // Вестник зоол., 1976. - № 4. - С. 82-84.

Літопис природи Нижньодністровського національного природного парку книга 8 рег. №0116U006643, 2017 р.

Лобченко В.В.,Тромбицкий И.Д., Мошу А., Цуркан А.Н. //Сохранение редких и исчезающих видов Молдовы Umbra krameri и др. Кишинев: БІОТІСА, 2003.- 60 с.

Макаров А. Умбра в Днестре // Природа, 1936, - № 2. - С.111-112.

Матвеев А. С. Новые материалы по педофильным особям обыкновенного тритона Lissotriton vulgaris (LINNE., 1758) с территории Украины //Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія, 2007. - Випуск 21. - С. 74-78.

Мошу А. Я., Гудзун А. А. Первая находка ротана-головешки - Perccottus glenii (Perciformes, OdontOEutidac) и реке Днестр // Вестн. зоологии, 2002. - 36, № 2. - С. 98.

Никольский А. К. Частная ихтиология. - М.: Советская наука, 1950. - 436 с.

Русев И. Т Дельта Днестра. История природопользования, экологические основы мониторинга, охраны и менеджмента водно болотних угодий. - Одесса: Астропринт, 2003 - 768 с.

Смірнов А. І, Ткаченко В.О. Характер біорізноманіття як біологічний маркер опріснювання лиману Сасик ( Кундук) // Збірник праць Зоологічного музею, 2007. - № 39. - С. 41-56.

Снигирев С. М. Ихтиофауна бассейна Нижнего Днестра // Известия Музейного фонда им. А. А. Браунера -

- Т IX, № 3. - С. 1-21.

Снигирев С. М., Мединец В. И., Рыбалко В. Я., Заморов В. В., Абакумов А. Н., Мерекий Я. В. Результаты изучения ихтиофауны дельты Днестра и Днестровского лимана в осенне-летний период 2006 г. // Причорноморський екологічний бюлетень. - 2007. - 1 (23). - С. 91-97.

Снигирев С. М., Мединец В. И. и др. Исследование умбры Umbra krameri Walbaum, 1792 в бассейне Нижнего Днестра в 2006-2010 гг. // Тез. Международной научно-практической конференции Эколого-экономические проблемы Днестра. Одесса, 7-8 октября 2010 г. 2010. - С. 32.

Снігірьов С. М., Фіногенов О. Л, Піцик В. З., Абакумов О. М. «Червонокнижні» види риб Нижнього Дністра // Матеріали до 4-го видання Червоної книги України. Тваринний світ / Серія: «Conservation Biology in Ukraine».

Вип. 7, Т 2. - Київ, 2018. - С. 275.

Червона книга України. Тваринний світ / за ред. І. А. Акімова - К.: Глобалконсалтинг, 2009. - 600 с.

Чернышенко А. С. К вопросу о паразитофауне эндемичных реликтовых рыб // Зоол. журнал, 1956. - Т. 35, № 8. - С. 1261.

Щеголев И. В., Щеголев Е. И., Щеголев С. И. Промысловые рыбы Северо-Западного Причерноморья. Том 6.

Аккерман, 2020. - С. 350.

Ambrus A., Sallai Z. Distribution and conservation сохранение) of the European mudminnow (Umbra krameri Walbaum, 1792) at the range of the Fertх-Hansag National Park (North West Hungary) //Pisces Hungarici. 2014, - 8. - Р 97-100.

Bаnаrescu P M., Otel V., Wilhelm A. The present status of Umbra krameri Walbaum in Romania // Annalen des Naturhistorischen Museums in Wien. 1995. - 97B: 496-501.

Bajomi B., Tatаr S., ТоФ B., Demеny F., Mullerne-Trenovszki M., Urbanyi B., et al. Captive-breeding, re-introduction and supplementation of the European mudminnow in Hungary / In Soorae P S. (ed.). Global Re-introduction Perspectives: 2013. Further case studies from around the globe. Gland, Switzerland: IUCN/SSC Re-introduction Specialist Group and Abu Dhabi, UAE: Environment Agency-Abu Dhabi. xiv - 282 p.

Gaudant J. An attempt at the palaeontological history of the European mudminnows (Pisces, Teleostei, Umbridae). Neues Jahrbuch Fur Geologie Und Palaontologie-Abhandlungen 2012, 263(2): Р 93-109.

Kovoc V. Experience with captive breedind of the Eropean mudminnov Umbra krameri Walbaum and why it may be in danger of extinction // Aqvarium Sciences and conservation 1, 1997.- Р 45.

Kuehne M. L., Olden D. J.. Ecology and conservation ofmudminnow species worldwide // Fisheries. 2014. - 39: - Р 341-351.

Maric S., Snoj A., Sekulic N., Krpo-Cetkovic J., Sanda R., Jojic V. Genetic and morphological variability of the European mudminnow Umbra krameri (Teleostei, Umbridae) in Serbia and in Bosnia and Herzegovina-a basis for future conservation activities // Journal of Fish Biology. 2015, 86(5): - Р 1534-1548.

Maric S., Stankovic D., Wanzenbock J., Sanda R., Erxs T., Takacs P, Specziar A., Sekulic N., Banaduc D., Caleta M., Trombitsky I., Galambos L., Sipos S., Snoj A. Phylogeography and population genetics of the European mudminnow (Umbra krameri) with a time-calibrated phylogeny for the family Umbridae //Hydrobiologia, 2017. - v. 792. - Р 151-168.

Sekulic N., Maric S., Galambos L., Radosevic D., Krpo-Cetkovic J. New distribution data and population structure of the European mudminnow Umbra krameri in Serbia and Bosnia and Herzegovina //Journal of Fish Biology.

- 83: P 659-666.

Takacs P., Eros T., Specziar A., Saly P, Vital Z, Ferincz Б., Molnar T., Szabolcsi Z., Biro P., Csoma E. Population genetic patterns of threatened European Mudminnow (Umbra krameri Walbaum, 1792) in a fragmented landscape: implications for conservation management. - PLoS ONE 2015. - 10(9): e0138640.

Trombitsky, I., V. Lobcenco & A. Moshu, 2001. The European mudminnow, Umbra krameri, still populates the Dniester River in Moldova // Folia Zoologica, 2001. - 50: 159-160.

Velkov, B., Pehlivanov L., Vassilev M. Umbra krameri (Pisces: Umbridae): a reinstated species for the Bulgarian ichthyofauna. //Acta Zoologica Bulgarica, 2004. - 56: 233-235.

Размещено на Allbest.ru