Еколого-економічні питання утилізації опалого листя шляхом використання в якості біопалива для "теплих грядок"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Еколого-економічні питання утилізації опалого листя шляхом використання в якості біопалива для "теплих грядок"

Жук М.В., здобувач групи АГР-31

Мисковець І.Я., кандидат географічних наук, доцент,

Луцький національний технічний університет

В статті розглянуто метод утилізації опалого листя, картопляного бадилля тощо на невеликих фермерських господарствах, дачних ділянках, шляхом використання даних решток в якості біопалива для «теплих грядок». В статті обґрунтовано, що саме ефективне використання таких органічних відходів, є передумовою забезпечення екологічної безпеки. Проаналізовано методи переробки органічних відходів, а саме, компостування, компостування із застосуванням гумітів в якості біопалива для «теплих грядок». Обгрунтовано, що на таких «теплих грядках», за правильної агротехніки та догляду, плоди дозрівають на три тижні раніше, ніж на штучних (з підґрунтовим механічним підігрівом). Такий спосіб утилізації рослинних решток дає екологічний ефект.

Zhuk MV., Myskovets LYa., the article considers the method of utilization of fallen leaves, potato tops, etc. on small farms, summer cottages lands, by using the given above residues as biofuel for "warm beds". The article substantiates that the most efficient usage of such organic waste is a prerequisite for environmental safety. Methods of processing organic waste, namely, composting, composting with the usage of humites as biofuels for "warm beds" are analyzed. It demonstates that on such "warm beds", with proper farming techniques and care, consequently the fruits ripen three weeks earlier than on artificial ones (with the help of mechanical soil heating). This method of disposal of plant residues gives an ecological effect.

Постановка проблеми

Оскільки світ сьогодні все більше переходить на «зелені» технології, повторне використання ресурсів, питання ефективного поводження з відходами активно розглядається науковцями як із позиції екології, так і з економічної точки зору. Відходи аграрного сектору мають свої особливості, зокрема, вони є переважно органічними і мають значний енергетичний потенціал. тепла грядка органічний утилізація

Останнім часом і, особливо, із законом про посилення відповідальності за спалювання сухої трави, залишків рослинності та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, кількість випадків спалювання даних органічних відходів справді зменшилась, що є позитивним фактором, однак кількість даних відходів у смугах відводу автомобільних доріг та вздовж вітрозахисних насаджень (посадок) почала збільшуватись[1]. Що в свою чергу теж може мати негативний вплив на гідрологічний та екологічний стани смуг та насаджень, хоч і менший, ніж від спалювання даних відходів. Водночас дана органіка є цінною сировиною в агрономічних цілях, виконує важливу функцію у природі, так як може бути використання для закладання «теплих грядок», що дасть змогу отримувати городину ще ранньої весни.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Переробці опалого листя та рослинних решток є достатньо досліджень як вітчизняних так і зарубіжних науковців, у тому числі таких авторів, як О.І Єлізаров, М. Л. Сорока, Е.Э. Сазанова, В.І. Д'яков, О.В. Дьяконов, О С. Скрипник та інші. Однак у більшості досліджень описується переробка шляхом компостування чи використання в якості палива біореактора, де воно переробляється на метан та компост, натомість питання переробки рослинних решток таких як картопляне бадилля та опале листя через використання в «теплих грядках» розглянуто недостатньо, що зумовлює актуальність даної статті.

Дослідження «теплих грядок» проводили Курдюмов М.Г., Лядов І.В., Розум В.М. в котрих встановили ефективність застосування теплих грядок, у порівнянні із звичайними.

Формування цілей статті

Стаття присвячена вирішенню актуального науково-технічного завдання:підвищення рівня екологічної безпеки вітрозахисних насаджень (посадок) та смуг відводу автомобільних доріг, шляхом раціонального поводження з відходами рослинного походження, а саме картопляного бадилля та опалого листя, обґрунтовані наукові засади екологічно безпечних шляхів утилізації опалого листя, як відходу рослинного походження.

Виклад основного матеріалу дослідження

Відомо, що для нормального проростання та розвитку ранньої весни рослинам необхідно тепло і не стільки листям, скільки для коренів - і якщо тим добре, то й урожай буде хороший. А тому теплиця - це чудово, але якщо вирощувати в ній прямо на мерзлій землі, то проблем зі сходами не уникнути. І, навіть, якщо сніг давно зійшов, варто пам'ятати, що грунт гріється найдовше через що немає можливості висадити рослини раніше.

Але якщо під грядки вкопати рослинні рештки, в тому числі опале листя, екзотермічні процеси, що будуть відбуватись під час розкладу органіки, будуть зігрівати коріння рослин, що в свою чергу допомагатиме розвиватись рослинам швидше і легше переносити нетривалі нічні заморозки. Більше того, при розкладі органіки буде виділятись вуглекислий газ та поживні речовини, що позитивно

вплине на розвиток рослин і на таких теплих грядках плоди дозрівають на три тижні раніше за правильної агротехніки та догляду, ніж на штучних (з підґрунтовим механічним підігрівом) [4]. Щодо періоду плодоношення та експлуатації, то використовувати такі «теплі грядки» можна до пізньої осені.

На сьогодні доступно досить багато технологій, що можна використовувати для підігріву землі, наприклад: електрокабелі, підземні труби і, навіть, інфрачервона підлога. Однак, це не є дешево і потребує ретельного контролю. А органічний підігрів - це абсолютно безкоштовно, безпечно для довкілля та людини, так і плюс до цього всього використовується органіка, яку так чи інакше якось необхідно утилізувати.

Щодо будови «теплих грядок», то Микола Курдюмов пропонує «теплі грядки» двох типів [3, с.ЗЗ]:

1) заглиблені - вони представлені траншеями, що наповнені рослинними рештками, в нашому випадку бадиллям картоплі та листям, перегноєм та садовою землею, це все роблять так, щоб верхній шар був на одному рівні з ґрунтом городу;

2) високі грядки - розміщені на ґрунті (або дещо заглиблені) заповнюють за тим самим принципом, що і заглиблені грядки.

За основу «теплих грядок» Курдюмова беруться розроблені в ще 70-і роки XX ст. вузькі грядки Джорджа Мітлайдера (див. рис. 1). При будові заглиблених грядок викопується яма, згідно розмірів ширини та довжини, вказаних на рис. 1 і глибиною близько 60-70 см і закладається органікою, згідно рис. 2, після закладання перших 2- х шарів органіки рекомендується обробити їх біопрепаратами, які прискорюють процеси ферментації й заселення ефективними мікроорганізмами, наприклад:"Екостерн", "Органік-баланс

Біокомплекс-БТУ", "Композана" [3, с.38]. Якщо будуються високі грядки принцип той самий тільки конструкція більшою частиною знаходиться над поверхнею землі. Високі грядки більш доцільні в районах, де може бути підтоплення, а також їхня перевага в тому, що біля них легше працювати, так як немає необхідності нахилятись так низько, як у випадку із заглибленими.

Рисунок 2 - Будова «теплих грядок»

Використовують такі собі «бутерброди», що дає більш стабільний ефект зігрівання, ніж спосіб з використання одного гною, як згадується у Каратаева Е С. в «Настольной книге овощевода» [5].

За підрахунками встановлено, що на одну грядку Курдюмова з розмірами 0,5x9 м витрачається (знизу)

1) шар бл. 1,1 м3 об'ємної органіки, гілок та обрізків дерев;

2) шар бл. 0,9 м3 картопляного бадилля чи інших грубих рослинних залишок;

3) шар бл. 0,9 м3 листя, трави, а це, приблизно, 12-15 кг на грядку утилізованого листя;

4) шар бл. 0,45-0,68 м3 землі.

Таким чином, на 1 теплу грядку Курдюмова можна використати З м3 органіки, 2 м3 (це опале листя та бадилля).

Рисунок 1 - Розмір класичної грядки Мітлайдера (б), високі грядки Курдюмова (а): 1 - ширина стежки 90 см; 2 - висота дошки 10-15 см; 3 - ширина грядки 45 см; 4 - довжина грядки береться від 4,5 до 9 м; 5 - висота короба до 80 см

А в перерахунку на 1 м2 площі, з урахуванням ширини міжрядь

90 см грядок, можна утилізувати сумарно 0,24 м3 органіки.

Окрім грядок Курдюмова також особливо цікавими є «теплі грядки» Володимира Розума, де пропонується ще простіша система, що не потребує використання коробів. Схема таких грядок зображена на рис. 3.

Рисунок 3 - «Теплі грядки» Володимира Розума

Проте за його схемою одна грядка вміщує бл. 0,8 м3 органіки і в перерахунку на 1 м2 іде 0,05 м3 органіки, але тим не менше «грядка Розума» цікава в аграрному плані так, як зазначається, що за дотримання технології приріст урожаю сягає 30--55 % [6].

Висновки

Отже, даний метод утилізації картоплиння та опалого листя має такі переваги: економічність - із фінансових затрат для облаштування грядок необхідним є короб для стінок та за можливості біопрепарат, що прискорить ферментацію, простота, підвищення агрофізичного стану грунту, сприяння плодоношенню рослин в більш ранні строки та протягом довшого терміну.

До недоліків даного методу, як утилізації, можна віднести відносно невелику кількість органіки, яку можна переробити на 1 м2 в такий спосіб. Так зараз ще досі, окрім органіки, в посадці ще можна знайти купу пластику і не тільки, але популяризувавши методи переробки органічних відходів, в майбутньому, на одну проблему щодо чистоти узбічь буде менше.

В сучасних умовах під час стрімкого технологічного прогресу, аби досягати максимальних результатів з мінімальним затратами сил, за можливості, проблеми негативної дії на природне навколишнє середовище необхідно вирішувати комплексно, а застосування картоплиння та опалого листя в «теплих грядках» є одним із таких рішень.

Перспективи подальших досліджень. В подальшому планується проводити популяризацію даного способу утилізації органічних відходів, проведення очних досліджень щодо ефективності даних грядок, із замірами температур на теплих та звичайних грядках.

Перелік джерел посилання

1. В Україні суттєво збільшено штрафи за спалювання листя, трави та відходів, 26.03.2021. [Електронний ресурс]. ЇШрз^/когорвка- gromada.gov.ua/news/1616752109/

2. Джекоб Р. М. Курс овощеводства по Миттлайдеру [Електронний

ресурс]. - Режим доступу:https://royallib.com/book/mittlayder_-

dgekob/kurs_ovoshchevodstva _po_mittlayderu.html

3. Камінськнй В.Ф. Виробництво органічної продукції рослинництва в межах сільських сельбищних територій [Методичні рекомендації] / С.Г. Корсун, Л.І. Шкарівська, Г.В. Давидюк, Ю.В. Слепцов, Л.А. Пилипенко; за редакцією академікаНААНВ.Ф. Камінського. -Вінниця: ТОВ «ТВОРИ»,2018. [Електронний ресурс]. - https://zemlerobstvo.com/wp-content/uploads/2021/04/kaminskij-korsun- isbn-.pdf

4. Теплые грядки по Курдюмову: секреты плодородия при органическом

земледелии. [Електронний ресурс]. - Режим доступу:ІШр8:/Л?а8Ііа-

teplitsa.ru/obustroistvo/teplyegryadki-po-kurdyumovu.html

5. Каратаев Е.С., Русанов Б.Г., Бешанов А.В. и др. Настольная книга овощевода. Справочник Л. Агропромиздат. Ленингр. отд-ние, 1990г. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://padabum.eom/d.php7idM71871

Теплые грядки Розума В.Н. как создать плодородие земли своими руками. [Електронний ресурс].https://www.rn-dachnik.com/teplyie-gryadki-rozurna- тп-как-зогйаі-ріойогойіе-гетіі-зтоіті-гикаті

Размещено на Allbest.ru