Наслідки збройної агресії як виклик для екологічного права

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний юридичний університет ім. Ярослава Мудрого, м. Харків

Факультет прокуратури

Наслідки збройної агресії як виклик для екологічного права

Чиж Вікторія Олександрівна

студентка 4 курсу

Бондаренко Ольга Володимирівна

студентка 4 курсу

Нестеров Борис Борисович

студент 4 курсу

Анотація

вбивство руйнація інфраструктура екоцид

З початку повномасштабної війни, яку розпочала Російська Федерація на території незалежної держави - України, перед нашою країною постало безліч проблем та питань, вирішення яких є негайним питанням, оскільки впливає на життя та здоров'я населення.

Як відомо, війна принесла не тільки масові вбивства та руйнацію інфраструктури, а й екологічну небезпеку людям та природі по всій території України, навіть там де не було активних бойових дій. Таке явище має назву екоцид - злочини, скоєні проти природи.

Росія та її війська кожного дня чинять екоцид на території нашої держави, що вже призводить до погіршення стану навколишнього природного середовища, а в подальшому може призвести до невідворотних наслідків для життя та здоров'я населення.

Україна живе під постійними обстрілами, що призводить до розповсюдження токсичних речовин у повітрі. Через обстріли стаються пожежі, горять природні ресурси, ліси та території природно-заповідних фондів України.

Питання екологічних наслідків, які спричиняються кожного дня вже протягом 8 місяців повинно стати об'єктом наукового дослідження та бути серед переліку негайних до розгляду питань органами влади, оскільки наслідки можуть бути невідворотними, якщо вчасно не прийняти певних рішень та не здійснити ряд запобіжних заходів, що хоча б на який відсоток зможуть знизити завдану довкіллю шкоду.

Ключові слова: війна, шкода довкіллю, шкідливий вплив, екологія, екоцид.

Chyzh Viktoria Oleksandrivna is a 4th-year student at the Faculty of Prosecutor's Office, National Law University named after Yaroslav the Wise, Kharkiv

Bondarenko Olga Volodymyrivna 4th year student of the Faculty of Prosecutor's Office, National University of Law named after Yaroslav the Wise, Kharkiv

Nesterov Boris Borisovych 4th year student of the Faculty of Prosecutor's Office, National University of Law named after Yaroslav the Wise, Kharkiv

Consequences of war: a challenge for environmental law

Abstract

Since the beginning of the full-scale war, which was started by the Russian Federation on the territory of the independent state of Ukraine, our country has faced many problems and issues, the solution of which is an urgent issue, as it affects the life and health of the population.

The war brought not only mass killings and the destruction of infrastructure, but also ecological danger to people and nature throughout the territory of Ukraine, even where there were no active hostilities. Such a phenomenon is called ecocide - crimes committed against nature.

Russia and its troops commit ecocide on the territory of our country every day, which already leads to the deterioration of the natural environment, and in the future can lead to inevitable consequences for the life and health of the population.

From the first days of the Russian invasion, we have been recording all the damage they are causing to the Ukrainian environment. We can already talk about 257 cases of ecocide. These are the explosions of fuel and lubricant warehouses, oil product storages with corresponding consequences for the environment. These include airstrikes on enterprises that use dangerous chemicals in production. This includes the damage and destruction of treatment facilities, and the spilling of sewage into our reservoirs, as well as damage to the soil cover, burning of forests - especially in the territories of the nature reserve fund.

The issue of environmental consequences, which are caused every day already within 8 months, should become the object of scientific research and be among the list of immediate issues to be considered by the authorities, since the consequences may be irreversible if certain decisions are not made in time and a number of preventive measures are not implemented, which at least by what percentage they will be able to reduce the damage caused to the environment.

Keywords: war, damage to the environment, harmful effects, ecology, ecocide.

Постановка проблеми

Військові дії, які почалися на Донбасі у травні 2014р., повномасштабна війна на території України від 24.02.2022р. створили екологічну небезпеку для життя та здоров'я населення нашої держави.

Обстріли лісів, наземних і морських екосистем, промислових об'єктів, транспортної інфраструктури та будинків, а також інфраструктури водопостачання, каналізації та утилізації відходів нанесли широкомасштабну та серйозну шкоду з негайними та довгостроковими наслідками для здоров'я людини та екосистем.

Щодня українська влада реєструє випадки впливу токсичних газів, які виділяються під час вибухів, пожеж і обвалів будівель, що може спричинити довгострокові загрози здоров'ю, наприклад, ризики виникнення раку та респіраторних захворювань[1]. Багато з цих проблем можна вважати транскордонними, тому вплив буде відчутним не лише в Україні, а й за її межами.

Варто зазначити, що шкода, нанесена навколишньому середовищу очевидна та суспільно відома не тільки в Україні, а й за її межами. З метою моніторингу та документування екологічної шкоди, завданої РФ з початку повномасштабної війни, уряд запустив декілька інструментів для документування цієї шкоди. Серед них, наприклад інтернет - платформа з даними про вплив війни на довкілля «ЕкоЗагроза», також в посиленому форматі робота Держекоінспекції, яка на даний момент зафіксувала близько 300 випадків злочинів проти довкілля та більше тисячі випадків нанесення шкоди довкіллю через російську агресію.

Запобігання розповсюдженню шкідливого впливу на навколишнє середовище, та його відновлення у післявоєнний період - надважливе питання, тому воно має стати об'єктом № 1 наукових досліджень та завжди бути на порядку денному в органів влади.

Післявоєнна відбудова буде монументальним завданням і вимагатиме комплексної, добре скоординованої і фінансованої роботи. В Україні вже створено Національну раду з відновлення від наслідків війни, яка готує План післявоєнного відновлення та розвитку України.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питанню вивченню впливу війни на довкілля присвячено наразі не багато наукових праць, оскільки раніше для нашої країни це питання не було настільки актуальним, наскільки є актуальним зараз. Проаналізувавши численну кількість можна виокремити наступних вчених, які досліджували це питання, зокрема, Лісова Н.О., Кравченко О., Василюк О., Войціховська А., та інші.

До того ж , наразі через транскордонний характер екологічної шкоди, питанням дослідження цієї теми займаються і іноземні науковці та журналісти. Найбільшою кількістю наукових публікацій на цю тему відзначається Nikolaenko D. та Eugene A. Simonov.

Мета статті - дослідження впливу військових дій на довкілля, аналіз здійснених та запланованих заходів з запобігання екоциду та відновлення довкілля після завданої екологічної шкоди.

Виклад основного матеріалу

Після Революції гідності та підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у 2014р. Україна активізувала зусилля щодо покращення стану довкілля шляхом вирішення певних екологічних проблем, розпочавши зелену трансформацію держави.

З початку російського вторгнення цей процес призупинився і стан навколишнього середовища значно погіршився. Це беззаперечно пов'язано з військовими діями.

Із перших днів вторгнення росіян ми фіксуємо всю шкоду, яку вони наносять українському довкіллю. Вже можемо говорити про 257 випадків екоциду. Це і підриви складів паливно-мастильних матеріалів, сховищ нафтопродуктів з відповідними наслідками для довкілля. Це і авіаудари по підприємствах, які використовують небезпечні хімічні речовини у виробництві. Це і пошкодження та руйнування очисних споруд, і вилив стоків у наші водойми, а також пошкодження ґрунтового покриву, горіння лісів - особливо на територіях природно-заповідного фонду[2].

Від дій РФ під загрозою знищення сьогодні 2,5 млн га природоохоронної мережі Європи. Це 160 об'єктів Смарагдової мережі - територій існування видів і оселиш,, що охороняються на загальноєвропейському рівні. А ще 17 Рамсарських об'єктів площею 627,3 тис. га - водно-болотних угідь, що мають міжнародне значення[2].

Загалом від дій РФ в небезпеці залишаються 20% площі всіх заповідних територій України.

Від ворожої техніки гине також і європейське біорізноманіття. Це тисячі видів рослин, які занесені до Червоної книги України і охороняються законом. Бойові дії порушують спокій диких тварин. Вони або гинуть, або намагаються втекти з гарячих точок. РФ веде бойові дії на заповідних територіях міжнародного та європейського значення, чим знищує середовища існування рідкісних і ендемічних видів та оселищ. Це може змінити поведінку птахів, включаючи їх міграцію[2].

Більше 2,5 тисяч ракет Росія випустила по Україні із 24 лютого. Ворожі снаряди, які щодня влучають у нашу критичну інфраструктуру та житлові будинки, спричиняють значні загоряння, у тому числі лісів. Це призводить до значного забруднення атмосферного повітря небезпечними речовинами [2].

Під час детонації ракет та снарядів утворюється низка хімічних сполук - чадний газ, бурий газ, діоксид азоту, формальдегід тощо. Під час вибуху всі речовини проходять повне окиснення, а продукти хімічної реакції вивільняються в атмосферу.

Варто враховувати, що окупант обстрілює наші нафтобази, промислові підприємства, які використовують у своїй діяльності різні хімічні речовини. А це також десятки тисяч тонн вивільнених в атмосферу шкідливих речовин.

При цьому забруднене повітря не має кордонів. Викиди в атмосферне повітря, що були спричинені воєнною агресією РФ на території України, переносяться, осідають та мають вплив на території інших держав, іноді на відстані в тисячі кілометрів[2].

Щодо замінованих територій, на розмінування яких знадобиться десятки років, то розриви мін призводять до забруднення ґрунтів такими важкими металами, як свинець, стронцій, кадмій та нікель. Вони роблять ґрунт небезпечним, а в деяких випадках - непридатним для використання земель за сільськогосподарським призначенням.

Тож, серед екосистем, які зазнають негативного впливу військових дій, найбільше страждає екосистема ґрунту. Визнання ґрунту природною екосистемою дозволяє розглядати ушкодження полів як природоохоронну проблему[3].

Внаслідок розриву боєприпасів будь-якого калібру відбувається часткова хімічна реакція, що призводить до забруднення ґрунту та атмосфери.

Руйнування значного масштабу спричиняє і сама вибухова хвиля. Наприклад, 250-кілограмова бомба, детонуючи, може залишити по собі воронку діаметром до 8 метрів і глибиною до 4 метрів. Від вибуху завжди викидається якась частина ґрунту. З урахуванням того, що в середньому 1 кг вибухової речовини = 1,5 м3 вивернутого ґрунту, то у випадку з 250 кілограмами рахунок піде на сотні кубометрів. Голий ґрунт в утвореній воронці ущільнюється по стінках, адже основна дія ударної хвилі припадає саме туди. Ущільнений - це деградований за своєю структурою ґрунт, адже в ньому змінено інтенсивність процесів, які домінували на довоєнному ґрунтовому ландшафті (гуміфікація, вилуговування, вивітрювання та, звичайно, кругообіг вологи). Відмінні процеси ґрунтоутворення неодмінно призведуть до зміни складу ґрунту, як у Центральній Європі, де з цим досі стикаються після часів Першої світової війни[3 ,с.5].

Виникає питання - що робити з землями, пошкодженими внаслідок бойових дій?

Найлегше рішення безпечне для людей та екосистем - просто залишити забруднені боєприпасами території. Як це, наприклад, зробили у Червоній зоні (Zone Rouge фр.) у північно-східній Франції. Понад 1200 км2 родючої французької землі в районі Верденської битви були визнані владою як "повністю порушені", була введена сувора заборона доступу; територію було класифіковано за ступенем ушкодження[3, с. 7].

Реабілітація землі, розчленованої вирвами, є ресурсовитратним шляхом, тому рішення щодо нього слід приймати з урахуванням аналізу щільності та важкості наслідків ушкоджень. Адже альтернативний сценарій - "залишити територію у спокої та дати природі відновитися" - не вимагає жодних засобів[3, с. 9].

Військові дії також призвели до різкого збільшення кількості відходів. Вони включають в себе пошкоджені або покинуті військові транспортні засоби та обладнання, уламки снарядів, цивільні транспортні засоби, будівельне сміття або незібрані побутові чи медичні відходи. Деякі з цих відходів є токсичними, включаючи уламки снарядів, медичні відходи або будівельне сміття, що містить азбест, ПХБ і важкі метали, і потребують спеціального поводження, транспортування та утилізації.

Серйозні негативні наслідки неминуче виникають внаслідок використання зброї, що може мати гострий і довгостроковий вплив на санітарний стан навколишнього середовища. Прямі ризики для здоров'я населення викликані впливом небезпечних речовин, що містяться в залишках боєприпасів, через які токсичні речовини потрапляють у ґрунт і впливають на якість поверхневих і ґрунтових вод. Ризики походять від пов'язаних із боєприпасами важких металів, енергетичних сполук, таких як тринітротолуол (тротил), гексоген (циклоніт) і палива для ракетних снарядів. Велика кількість покинутих або пошкоджених військових транспортних засобів містить токсичні матеріали, які становлять небезпеку для цивільного населення та навколишнього середовища та вимагають обережного поводження під час збору та утилізації[4].

Післявоєнна відбудова буде монументальним завданням і вимагатиме комплексної, добре скоординованої і фінансованої роботи. В Україні вже створено Національну раду з відновлення від наслідків війни, яка готує План післявоєнного відновлення та розвитку України.

План післявоєнного відновлення та розвитку розробляється відповідно до принципів розвитку зеленої економіки та економіки з низьким рівнем шкідливих викидів. Робоча група «Екологічна безпека», яка була створена для розробки пропозицій до Плану, визначила п'ять пріоритетних напрямків: І) реформування державного природоохоронного управління; ІІ) політика пом'якшення негативного впливу на клімат та адаптації; ІІІ) екологічна безпека та ефективне управління відходами; ІV) соціально-відповідальне використання природних ресурсів; V) збереження природних екосистем, збереження біологічного різноманіття та відновлення та розвиток природоохоронних територій[5].

У короткостроковій перспективі Україна має зосередитися на усуненні та зменшенні безпосередніх ризиків для здоров'я людей та довкілля, пов'язаних з наслідками війни. Підготовка та проведення комплексних заходів з очищення навколишнього середовища, особливо пов'язаних зі збором, безпечною утилізацією та знешкодженням величезної кількості військових та інших відходів, допоможе зменшити безпосередні ризики для здоров'я. У той же час виникне нагальна потреба у відновленні та перебудові більш ефективної екологічної інфраструктури для забезпечення постачання безпечної питної води, відповідних санітарних умов і належного збору, зберігання та обробки відходів. При визначенні пріоритетності заходів необхідно керуватись існуючими та потенційними наслідками для здоров'я людей[5].

У довгостроковій перспективі процес післявоєнного економічного розвитку має бути використаний для фундаментальної трансформації України у зелену економіку з чистим нульовим рівнем шкідливих викидів. Реконструкція не повинна відновлювати довоєнну економіку, яка базувалася на викопному паливі, була енергонеефективною та забруднювала довкілля. Пріоритет повинен надаватись коригуванню економічної структури шляхом побудови більш енергоефективних і менш забруднюючих виробництв і транспортних систем[5].

Важливим буде чітке формулювання та озвучення цілей щодо відмови від залежності від викопного палива та включення довгострокового переходу до зеленого та соціально-відповідального розвитку як ключових підходів для всіх аспектів післявоєнного економічного розвитку. Це бачення має охоплювати не лише найбільш постраждалі від війни території, а всю територію України[5].

Політика та правила захисту навколишнього середовища також мають вирішальне значення для сприяння «зеленій» трансформації економіки. Їх слід зробити більш гнучкими та узгодженими, вони мають базуватися на оцінці, орієнтуватися на результати, керуватися даними і містити простіші процедурами для забезпечення ефективного досягнення екологічних цілей та мінімізації адміністративного навантаження та перешкод[6].

Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом у 2014 році містила вичерпний перелік заходів, які необхідно вжити у цьому відношенні. Останнє рішення Європейської Ради про надання Україні статусу країни- кандидата надає важливу можливість пришвидшити прогрес у приведенні правової бази України у відповідність із acquis communautaire ЄС та покращити нормативне забезпечення.

Важливим кроком для посилення енергетичної та матеріальної ефективності та зменшення забруднення буде реформування будівельних та експлуатаційних правил і стандартів, особливо для великих забруднювачів, відповідно до передової практики Європейського Союзу та країн ОЕСР[7].

Більш широке та комплексне використання спрощених процедур екологічної оцінки, таких як Стратегічна екологічна оцінка політики, планів і програм та Оцінка впливу на навколишнє середовище окремих проектів, може допомогти у розгляді та розробці альтернативних варіантів з меншим тиском на навколишнє середовище. Для забезпечення ефективності також необхідні ефективний нагляд і регулятивне забезпечення[8].

Стійке фінансування для узгоджених і стратегічних планів екологічних інвестицій матиме вирішальне значення. У цьому контексті слід належним чином відстежувати та аналізувати фінансові потоки, спрямовані на інвестиції у реконструкцію, щоб переконатися, що вони також сприяють досягненню екологічних і зелених цілей. Використання таксономії ЄС для соціально відповідальної діяльності та аналіз ОЕСР мобілізації зеленого фінансування та інвестицій може бути корисним орієнтиром. Розробка низки придатних для фінансування зелених інвестиційних проектів може допомогти мобілізувати національне та міжнародне приватне фінансування та міжнародне державне фінансування. Цій меті може сприяти перегляд сприятливого нормативно-правового середовища, належне використання економічних інструментів і нарощування потенціалу для підготовки інвестиційних проектів[9].

Щодо зеленої реконструкції, то її слід розглядати не як бажане, але необов'язкове «додаткове», а як економічну необхідність для майбутнього розвитку України[10]. Перехід на зелену економіку забезпечить більшу економічну ефективність і конкурентоспроможність України на європейському та світовому ринках. Реконструкція пропонує Україні можливість перейти до більш екологічних технологій, зменшити залежність від викопного палива та прагнути до економіки з чистим нульовим рівнем шкідливих викидів.

Висновки

Вторгнення з боку РФ кожного дня завдає значної шкоди навколишньому середовищу, життю та здоров'ю людей, що може призвести до невідворотних наслідків. Наразі спрогнозувати всі можливі наслідки та визначити остаточну шкоду від дій РФ, неможливо, ведеться лише фіксація злочинів, які чинить російські війська кожного дня. Однак, можна сказати точно, що на відновлення потрібно буде дуже багато років, а щоб прискорити це потрібно мати чіткий план такого відновлення та підтримку партнерів. Перелічені заходи по відновленню стану довкілля, проведення зеленої реконструкції, мають бути закріплені на законодавчому рівні, чітко врегульовані та виважені. Тільки тоді вони будуть сприяти досягненню екологічних та зелених цілей відбудови.

Література

1. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів (2022), «Дайджест ключових наслідків російської агресії для українського довкілля за 9-15 червня 2022 року», Режим доступу: https://mepr.gov.ua/news/39320.htm.

2. Екологічні наслідки війни в Україні - інтернет ресурс. Режим доступу: https://life.pravda.com.ua/columns/2022/06/22/249216/.

3. Eugene A. Simonov, Oleksii Vasuliuk. Журнал про екологічні наслідки війни. Ukraine War Environmental Consequences Work Group. Вип.№2. 2022р. 46с. Режим доступу: file:///C:/Users/%D0%90%D0%B4%D0%BC%D0%B8%D0%BD/Downloads/uwec_issue_2_ua.pdf.

4. PAX (2022), «Загроза довкіллю через конфлікт в Україні: перший огляд екологічної шкоди, спричиненої вторгненням Росії в Україну. Режим доступу: https://paxforpeace.nl/ news/overview/environment-and-conflict-alert-ukraine-a-firstglimpse-of-the-toxic-toll-of-russias-invasion-of-ukraine.

5. Екологічні наслідки війни в Україні та перспективи зеленої реконструкції - інтернет-ресурс. Режим доступу: https://uploads-ssl.webflow.com/625d81ec8313622a52e2f031/63l985f98e23fb55a59d05ab_UA%20Environment%20Recovery_UKR.pdf.

6. ОЕСР (2021) Рекомендації щодо гнучкого регулювання, https://www.oecd.org/mcm/ Recommendation-for-AgileRegulatory-Governance-to-Harness-Innovation.pdf.

7. Європейська Комісія (2022 р.), Україна: Комісія представляє плани щодо негайних кроків Союзу для вирішення дефіциту фінансування України та довгострокової реконструкції. Режим доступу: https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/ip_22_3121.

8. ОЕСР (2019), Інструментарій для забезпечення виконання нормативних документів. Режим доступу: https://www.oecd.org/gov/regulatory-policy/oecd-regulatory-enforcement-and-inspections-toolkit-9789264303959-en.htm.

9. Європейська Комісія (2022), Таксономія ЄС для соціально-відповідальної діяльності: що ЄС робить для створення загальноєвропейської системи класифікації соціально-відповідальної діяльності. Режим доступу: https://ec.europa.eu/info/business-economy-euro/banking-and-finance/sustainable-finance/eu-taxonomysustainable-activities_en.

10. Saha D. et al (2022), Економічні причини програми зеленої реконструкції реформ в Україні. Режим доступу: https://voxukraine.org/en/economic-reasons-for-a-green-reconstruction-programme-for-ukraine/.

References

1. Ministerstvo zakhystu dovkillia ta pryrodnykh resursiv (2022), «Ministerstvo zakhystu dovkillia ta pryrodnykh resursiv (2022), «Daidzhest kliuchovykh naslidkiv rosiiskoi ahresii dlia ukrainskoho dovkillia za 9-15 chervnia 2022 roku», Rezhym dostupu: https://mepr.gov.ua/news/39320.htmaidzhest kliuchovykh naslidkiv rosiiskoi ahresii dlia ukrainskoho dovkillia za 9-15 chervnia 2022 roku», Retrieved from: https://mepr.gov.ua/news/39320.htm [in Ukrainian].

2. Ekolohichni naslidky viiny v Ukraini - internet resurs. Retrieved from: https://life.pravda.com.ua/columns/2022/06/22/249216/ [in Ukrainian].

3. Eugene A. Simonov, Oleksii Vasuliuk. Zhurnal pro ekolohichni naslidky viiny. Ukraine War Environmental Consequences Work Group. Vyp. № 2. 2022. 46s. Retrieved from: file:///C:/Users/%D0%90%D0%B4%D0%BC%D0%B8%D0%BD/Downloads/uwec_issue_2_ua. pdf [ in Ukrainian and English].

4. PAX (2022), «Zahroza dovkilliu cherez konflikt v Ukraini: pershyi ohliad ekolohichnoi shkody, sprychynenoi vtorhnenniam Rosii v Ukrainu. Retrieved from: https://paxforpeace.nl/news/overview/environment-and-conflict-alert-ukraine-a-firstglimpse-of-the-toxic-toll-of-russias-invasion-of-ukraine [in Ukrainian].

5. Ekolohichni naslidky viiny v Ukraini ta perspektyvy zelenoi rekonstruktsii - internet-resurs. Retrieved from: https://uploads-ssl.webflow.com/625d81ec8313622a52e2f031/631985f98e23fb55a59d05ab_UA%20Environment%20Recovery_UKR.pdf [in Ukrainian].

6. OESR (2021) Rekomendatsii shchodo hnuchkoho rehuliuvannia, Retrieved from: https://www.oecd.org/mcm/Recommendation-for-AgileRegulatory-Governance-to-Harness-Innovation.pdf [in Ukrainian].

7. Yevropeiska Komisiia (2022), Ukraina: Komisiia predstavliaie plany shchodo nehainykh krokiv Soiuzu dlia vyrishennia defitsytu finansuvannia Ukrainy ta dovhostrokovoi rekonstruktsii. Retrieved from: https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/ip_22_3121 [ in Ukrainian].

8. OESR (2019), Instrumentarii dlia zabezpechennia vykonannia normatyvnykh dokumentiv, Retrieved from: https://www.oecd.org/gov/regulatory-policy/oecd-regulatory-enforcement-and-inspections-toolkit-9789264303959-en.htm [in Ukrainian].

9. Yevropeiska Komisiia (2022), Taksonomiia YeS dlia sotsialno-vidpovidalnoi diialnosti:

10. shcho YeS robyt dlia stvorennia zahalnoievropeiskoi systemy klasyfikatsii sotsialno-vidpovidalnoi diialnosti, Retrieved from: https://ec.europa.eu/info/business-economy-euro/banking-and-finance/sustainable-finance/eu-taxonomysustainable-activities_en [in Ukrainian].

11. Saha D. et al (2022), Ekonomichni prychyny prohramy zelenoi rekonstruktsii reform v Ukraini, Retrieved from: https://voxukraine.org/en/economic-reasons-for-a-green-reconstruction-programme-for-ukraine/ [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru