Раритетна флора і рослинність Боржавського гірського масиву Українських Карпат та перспективи їх охорони

Размещено на http://www.allbest.ru/

Раритетна флора і рослинність Боржавського гірського масиву Українських Карпат та перспективи їх охорони

Л.М. Фельбаба-Клушина, А.В. Гукливська

Ужгородський національний університет

Вул. Волошина, 32, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000

Боржавський гірський масив Українських Карпат здавна слугував кормовою базою для тваринництва та найбагатшим масивом за запасами чорниці в Українських Карпатах. Тому його флора і рослинність зазнали суттєвих змін. Попри це навколо полонин створено низку природно-охоронних об'єктів, переважно лісових заказників, загальною площею близько 4000 га. Полонини до цього часу залишаються неохоронюваними. На досліджуваній території нами виявлено 32 види судинних рослин, включених до Червоної книги України (2009) та 7 рослинних угруповань, включених до Зеленої книги України. У статті представлений їх созологічний, синфітосозологічний та біотопічний аналіз. Більша кількість представників флори ростуть саме на полонинах, що свідчить про необхідність їх охорони. Серед них є 9 рідкісних, 15 вразливих та 8 неоцінених. На цьому масиві зосереджена найбільша кількість ценопопуляцій рідкісного реліктового аркто-альпійського виду Diphasiastrum alpinum (L.) Holub. в Українських Карпатах. На ньому найчастіше трапляються й деякі інші созофіти (Lunaria rediviva L., Lilium martagon L., Allium ursinum L.) та раритетні лісові угруповання з їх участю. Ми зафіксували 7 рослинних угруповань, включених до Зеленої книги України (2009). Серед раритетних угруповань є три асоціації зі статусом «знаходяться під загрозою зникнення» та чотири асоціації зі статусом «рідкісні».

Ключові слова: Українські Карпати; Боржавський масив; раритетна флора; Diphasiastrum alpinum; рідкісні рослинні угруповання; зникаючі рослинні угруповання; охорона.

RARE FLORA AND VEGETATION OF THE BORZHAVSK MOUNTAIN MASSAGE OF THE UKRAINIAN CARPATHIANS AND PROSPECTS OF THEIR PROTECTION

L.M. Felbaba-Klushina, A.V. Guklyvska

Uzhhorod National University

The Borzhavsky mountain range of the Ukrainian Carpathians has long served as a fodder base for livestock and the richest massif of blueberry reserves in the Ukrainian Carpathians. Therefore, its flora and vegetation have undergone significant changes. Nevertheless, a number of nature protection sites, mostly forest reserves, (with a total area oabout 4,000 hectares) have been created around the subalpine meadows (Polonyny). At the same time, polonyny still remain unprotected. In the study area we identified 32 species of vascular plants included in the Red Book of Ukraine (2009) and seven plant communities included in the Green Book of Ukraine (2009). The article presents their sozological, synphyto sozological and biotopic analysis. More representatives of the flora grow in the subalpine meadows, which indicates the need for their protection. Among them there are 9 rare, 15 vulnerable and 8 invaluable species. The largest number of coenopopulations of the rare relict arcto-alpine species Diphasiastrum alpinum (L.) Holub is concentrated in this massif in the Ukrainian Carpathians. Some other sozophytes (Lunaria rediviva L., Lilium martagon L., Allium ursinum L.) and rare forest communities with their participation are most often found on it. Among the rare communities are three associations with the status of "endangered" and four associations with the status of "rare".

Key words: Ukrainian Carpathians; Borzhavsky massif; rare flora; Diphasiastrum alpinum; rare plant communities; endangered plant communitie; protection.

Вступ

Боржавський масив є однією з найбільших геоморфологічних утворів Полонинського хребта, ключовою територією екомережі Українських Карпат та об'єктом Смарагдової мережі України (№ UA0000263) (Фельбаба-Клушина, 2007а; 2010). До нього приурочені верхів'я водозбору ріки Боржава, частини водозборів рік Латориця та Ріка. Зважаючи на екосистемну цінність його лісових біогеоценозів протягом останніх десятиліть на схилах Боржави було створено низку об'єктів природно-заповідного фонду загальною площею близько 4000 га. До цього часу неохопленими охороною залишилися високогірні луки. У зв'язку з цим, було запропоновано створення регіонального ландшафтного парку «Полонина Боржава», який мав на меті включити високогірні луки та усі створені об'єкти (Фельбаба-Клушина, 2020). Однак, до цього часу ця ідея не була втілена у практику. Метою даної публікації є висвітлення созологічної цінності рослинного покриву досліджуваної території як додаткового аргументу необхідності охорони Боржавського масиву.

Матеріали та методика

Дослідження проводили впродовж 2016-2020 рр. В процесі експедицій були охоплені як східні, так і західні мегасхили Боржавського масиву в межах висот 600-1681 м над р.м. Геоботанічні описи здійснені за класичними геоботанічними методиками, однак назви раритетних асоціацій приведені за домінантною класифікацію з метою ідентифікації їх синфітосозологічного статусу у відповідності до методики, наведеної у «Зеленій книзі України» (2009). Назви видів судинних рослин приведені за “Vascular Plants...A Nomenclatural Checklist” (2009). Під назвою «луки» автори традиційно мають на увазі післялісові луки, що сформувалися до верхнього лісового поясу (до 1200 м над р.м. на місці вирубаних лісів), а «полонини» - луки субальпійського поясу, розташовані вище 1200 м над р.м.

Результати та їх обговорення

флора рослинність карпати охорона

Завдяки незначним висотам гір рослинний покрив Східних Бескидів й низьких полонин, до яких належить Боржавський масив, є суттєво антропогенно змінений. Довжина Боржавського масиву в цілому становить понад 50 км, а приблизна середня ширина становить 5 км (Байцар А., & Байцар І., 2016). Найвищими вершинами є гори Стой (1681 м) та Великий Верх (1598). Традиційно на полонинах Боржави велося випасання худоби, збирання чорниці, брусниці й лікарської сировини. Ліси на доступних схилах вирубувалися і часто на їх місцях створювалися штучні ялинники. За останні роки Боржава стала улюбленим місцем для туристів. Внаслідок вищезгаданих чинників в загальному рослинний покрив Східних Бескидів втратив значну кількість запасу біомаси і значною мірою здатність виконувати основні екосистемні функції (Голубец, 1992; 1994). Проте, на схилах Боржави переважно вище 800 м над р.м. або на крутих схилах до цього часу збереглися цінні старовікові букові, буково-яворові, та рідше буково-ялицеві ліси, що є оселищем значної кількості раритетних видів фауни й флори. На найвищих пригребневих кам'янистих ділянках збереглися рідкісні первинні локалітети чагарничково-мохової рослинності, на високогірних луках (полонини) - первинні різнотравно-злакові угруповання з кострицею розмальованою (Festucapicta Kit), к. безостою (F. inarmata Schur), у місцях виходу підземних джерел - трав'яно-мохові болітця з реліктовими видами як мохоподібних, спорових, так і квіткових рослин (Федурця та ін., 1997; Малиновський, 1980; Фельбаба-Клушина, & Бізіля, 2016).

Аналіз раритетної флори

Флора Боржавських полонин, як і Східних Бескидів в цілому, має свою специфіку. Зокрема, у поясі криволісся відсутній Pinus mugo Turra, Duschekia alnobetula (Ehrh.) Pouzar не утворює угруповань, а трапляється лише окремими особинами. Після тривалого і посиленого випасання худоби на полонинах Боржави та на післялісових луках верхнього лісового поясу сформувалися найбільші за площею в Українських Карпатах зарості Vaccinium myrtillus L. з участю Vaccinium vitis-idaea L. На підставі флористичних досліджень та аналізу літературних джерел встановлено, що конспект созофітів Боржавського масиву охоплює 32 види судинних рослин, включених до Червоної книги України (2009). Серед них є дев'ять рідкісних для України видів: Diphasiastrum alpinum (L.) Holub, Gentiana laciniata Kit. ex Kanitz, Carex rupestris All. та інші види. Особливу наукову цінність становлять, зокрема, аркто-альпійський реліктовий вид Diphasiastrum alpinum (L.) Holub, для якого Боржавський масив є оселищем найбільшої кількості його ценопопуляцій, та Campanula kladniana (Schur) Witasek., що є рідкісний у Східних Бескидах вид і наводився до цього часу лише для гори Пікуй. Нами він був знайдений 15.07.2019 біля вершини гори Стой. На луках в межах верхнього лісового поясу та рідше в субальпійському поясі зустрічається щонайменше 15 видів родини Orchidaceae Juss. Серед них є рідкісні види, такі, як Cephalanthera longifolia (L.) Fritsch., C. rubra (L.) Rich., Coeloglossum viride (L.) Hartm. У конспекті созофітів є чотирнадцять видів з категорією «вразливий». Серед них також найбільше представників родини Orchidaceae. Деякі види флори (представники інших родин), зокрема Lilium martagon L. та Gladiolus imbricatus L. також найчастіше трапляються саме у Східних Бескидах і на Боржаві, зокрема, у порівнянні з іншими флористичними районами. Когорта видів зі статусом «неоцінений» включає переважно ранньовесняні ефемероїди (Galanthus nivalis L., Allium ursinum L., Leucojum vernum L.). Чотири види з цього переліку (Erythronium dens-canis, Leucojum vernum, Carex rupestris, Malaxis monophyllos) включені до Червоного списку Карпат (Tasenkevich, 2003). У таблиці 1 показані умови зростання видів. Найбільша кількість созофітів росте саме на післялісових луках та на полонинах (табл. 1.). Саме тому охорона високогірних лук особливо важлива для збереження фіторізноманітності Українських Карпат.

Таблиця 1 Конспект видів судинних рослин Боржавського масиву, що потребують охорони

Примітка. VU - під загрозою.

Аналіз раритетних фітоценозів

За результатами аналізу геоботанічних досліджень встановлено, що на Боржавському гірському масиві найбільше поширені ліси формації Fageta sylvatica (від підніжжя 600 м до висоти 900-1100 м н. р. м.). Осередки бука зустрічаються і вище, до 1150- 1320 м. Згідно даних А. Л. Байцар та І. М. Байцар (2016) верхня межа лісу на Боржаві збігається переважно з ізогіпсою 1200 м. Проте на бокових відгалуженнях північно-східної та південно-західної частин головного хребта, які прилягають до долини Латориці і Воловецько-Міжгірської верховини, вона збігається з ізогіпсою 1100 м, а місцями - 1000 м. На схилах головного хребта Зеньова-Стій-Великий Верх межа лісу є найвищою (Малиновський, 1980). Найбільші площі високогірних лук Боржави зайняті чорничниками (угруповання асоціації чорницевої (Vaccinietum myrtilli Szafer, Pawl. et Kulcz. 1927 ) й чорничниками-брусничниками (Maloch, 1931; Малиновський, & Мельничук, 1955; Бережной, 1964) (Рис. 2). Площа чорничників у 50-х роках минулого століття становила близько 30% (Малиновський, & Мельничук, 1955), а площі чорничників на полонині Боржава на теперішній час, згідно наших підрахунків, становлять понад 60% (Фельбаба-Клушина, 2020). На пригребневих ділянках до цього часу збереглися осередки первинних чагарничково-мохових та чагарничково-мохово-лишайни- кових угруповань, які мають реліктовий характер (рис. 3), а на луках - деякі трав'янисті угруповання, що мають синфітосозологічну цінність.

К.А. Малиновський та В.В. Крічфалушій (2002) на високогірних луках Боржави зафіксували наявність угруповань шістнадцяти асоціацій, виділених за принципами еколого-флористичної класифікації на основі методу Браун-Бланке (Festucetum pictae Krajina 1933, Potentillo-Polytrichetum communis Malynovski et Kricsfalusy 2000, Cetrar io-Festucetum airoidis Jenik 1961, Festucetum rubrae Pu^caru et al., 1965, Soldanello-Nardetum Kricsfalusy et Malynovski 2000), Phleo alpine-Deschampsietum caespitosae (Krajina 1933) Coldea 1983), Poo-Deschamp- sietum caespitosae Pawl. et Wal.1949, Brachytecio rivularis-Cardaminetum opizii (Krajina 1933) Hadac 1983) та інші асоціації. Крім того, нами було зафіксовано також угруповання асоціації Caricetum paniculatae Wangerin 1916), виявленої нами на північно-східних відрогах гори Темнатик.

Згідно наших досліджень в межах Боржавських полонин трапляється сім раритетних асоціацій: п'ять асоціацій лісової рослинності та по одній асоціації болотної й лучної рослинності.

Букові ліси (Fageta sylvaticae) з домінуванням у травостої Lunaria rediviva L. представлені раритетними асоціаціями: буковий ліс оживаючолунарієвий (Fagetum (sylvaticae) lunariosum (redivive) та яворово-буковий ліс оживаючолунарієвий (Acereto (pseudoplatani) - Fagetum (sylvaticae) lunariosum (redivivae). До Зеленої книги України вони включені зі статусом «рідкісні» (Устименко, Мілкіна & Стасєнкевич, 2009). Угруповання першої асоціації порівняно часто трапляється у заказниках «Темнатик», «Росішний», «Березниківські праліси», «Приборжавський». Бук лісовий (Fagus sylvatica L.) формує перший ярус. Другий ярус утворюють Acer pseudoplatanus L. з домішкою Ulmus glabra Huds., Carpinus betulus L. У підліску трапляються Corylus avellana L., Sambucus nigra L., S. racemosa L. Проективне покриття травостою становить 40-90%, у якому домінують або співдомінують Lunaria rediviva L., Symphytum cordatum Waldst. & Kit. ex Willd., Impatiens noli-tangere L., а також майже всюди у заказниках «Росішний» та «Темнатик» наявні Phyllitis scolopendrium (L.) Newman, Urtica dioica L., Polystichum aculeatum (L.) Roth., Athyrium filis-femina (L.) Roth. та деякі інші види (Фельбаба-Клушина, & Гукливська, 2020).

Букові ліси з домінуванням у травостої Allium ursinum L. представлені такими раритетними асоціаціями: буковий ліс ведмежоцибулевий (Fagetum (sylvaticae) alliosum (ursini), яворово-буковий ліс ведмежоцибулевий (Acereto (pseudoplatani)-Fagetum (sylvaticae) alliosum (ursini). До Зеленої книги України включені зі статусом «перебувають під загрозою зникнення» (Устименко, & Мілкіна, 2009). Флористичне ядро тут утворюють Allium ursinum L., Stellaria nemorum L., Athyrium filix-femina (L.) Roth., Mercurialis perennis L. та інші види. Трапляються у заказниках «Росішний», «Темнатик», «Приборжавський», «Ждимирський».

Букові ліси з домінуванням у травостої Scopolia carniolica Jacq. представлені однією раритетною асоціацією буковий ліс карніолійськоскополієвий (Fagetum (sylvaticae) scopoliosum (carniolicae). Такі угруповання вказувалися для цього району й раніше, а до Зеленої книги України включені зі статусом «рідкісні» (Стойко, & Устименко, 2009). Вони трапляються переважно на південно-західних схилах масиву Боржава, в межах заказників «Ждимирський», «Потік Оса», «Росішний», рідко у заказнику «Темнатик». У їх складі незначну участь беруть Picea abies (L.) H. Karst. та Abies alba Mill., дещо частіше трапляється явір (Acer pseudoplatanus L.).

Осокові болота формації осоки волотистої (Cariceta paniculatae) представлені однією раритетною асоціацією волотистоосоковою (Caricetum paniculatae). Угруповання формуються на присхилових ділянках, а також вздовж гірських джерел, перебувають на східній межі свого ценоареалу і включені до Зеленої книги України (2009) зі статусом «перебувають під загрозою зникнення» (Андрієнко, 2009). В Українських Карпатах найчастіше трапляються у Східних Бескидах (Фельбаба-Клушина, 2007b). Carex paniculata L. домінує з проективним покриттям 70-80%. До неї поодиноко домішуються представники болотного різнотрав'я: Filipendula denudata J. Presl & C. Presl., Deschampsia caespitosa (L.) P. Beauv., Epilobium palustre L., Juncus effusus L., J. articulatus L., Caltha palustris L., Equisetum palustre L.

Угруповання формації костриці безостої (Festuceta inarmatae) представлені однією раритетною асоціацією безостокострицева чиста (Festuceta inarmatae purum). До Зеленої книги (2009) включена зі статусом «рідкісна». До цього часу вона не охоплена охороною на полонинах Боржавського масиву. Такі угруповання трапляються на цьому масиві спорадично вздовж хребтів у межах висот 1200-1500 м н. р. м. і належать до первинних. У першому під'ярусі домінує Festuca inarmata Schur., до неї домішуються Campanula kladniana (Schur) Witasek., Festuca airoides Lam., Leucanthemum raciborskii M. Pop & Chrshan., Carduus kerneri Simonk. На території Боржавських полонин наведені раритетні рослинні угруповання знаходяться на вершинах гірських масивів й на привершинних схилах, куди часто пролягають туристичні стежки. Тому при відсутності заповідного режиму є небезпека їх порушення.

Отже, організація охорони раритетних рослинних угруповань в межах Боржавського масиву сприятиме підтриманню його фітоценотичного потенціалу, формуванню біологічно стійких угруповань, стабілізації екологічного стану регіону.

Сучасний стан охорони ландшафтів Боржасвського масиву

Ще у 1974 році на південно-західному схилі гори Стій було створено лісовий заказник загальнодержавного значення Росішний (461 га), а згодом у 1998 році - загальнозоологічний заказник загальнодержавного значення Потік Оса (500 га), на південних відрогах Боржавського масиву, де охороняються оселища таких рідкісних видів тварин як саламандра плямиста, тритон гірський, жаба прудка, бурозубка альпійська, кутора мала, форель струмкова, включених до Червоної книги України (2009). У 2007 році професором Ковальчуком А.А. та його колегами було запропоновано створення НПП «Ждимирський», однак ця пропозиція не мала практичного застосування (Ковальчук та ін., 2007). За останні роки на масиві Боржава було створено ще п'ять об'єктів ПЗФ. Переважно це лісові заказники місцевого значення: перші три з них за науковим обгрунтуванням автора цієї статті) «Темнатик» (1200 га), «Приборжавський» (444,8 га), «Ждимирський» (123,9 га), «Березниківські праліси» (385,5), «Боржавські праліси» (835,5 га). Загальна площа природоохоронних територій на масиві Боржава становить 3950,7 га. Усі лісові раритетні угруповання Боржавського масиву представлені на територіях згаданих об'єктів ПЗФ.

Не охоплені охороною лучні та болотні угруповання, що трапляються на полонинах. Більша кількість представників флори також не охоплені охороною, оскільки до цього часу не охороняються найвразливіші елементи цієї екосистеми - полонини, близько 60% площі яких вкрито чорничниковими угрупованнями. Вони характеризуються відносно бідним видовим складом, однак до низу приурочено більше 50% раритетної флори. Разом з тим вони виконують важливу водорегулюючу та ґрунтозахисну функцію, що в багато разів потужніша, ніж у трав'янистих фітоценозах. Водночас чагарничкові фітоценози є природною стадією відновлення приполонинного криволісся, знищеного господарською діяльністю. У відповідності до закону тісного зв'язку між усіма компонентами басейнових екосистем, особливо басейнів гірських рік, що беруть початок у високогір'ях, порушення цілісності рослинного покриву полонин внаслідок земельних робіт призведуть до посилення водної та вітрової ерозії ґрунтів, формування твердого стоку (селеві потоки), зсувів тощо. Такі явища спровокують дисбаланс у прилеглих лісових екосистемах, які охороняються. Тому, щоб досягти природоохоронного ефекту приполонинних боржавських лісів, які вже є об'єктами ПЗФ, охороною необхідно охопити й полонини (Фельбаба-Клушина, 2020). Загальна площа пропонованого природохоронного об'єкту разом з вже охоронюваними територіями, буде становити близько 14 000 га.

На рис. 1 зображена його карта-схема.

Рис. 1. Схематична карта розташування пропонованого РЛП Полонина Боржава

Висновки

За результатами флористичних досліджень на Боржавському масиві зафіксовано 32 види судинних рослин, що включені до Червоної книги України (2009). Серед них є 9 рідкісних, 15 вразливих та 8 неоцінених. Особливістю цього масиву є наявність в його межах найбільшої в Українських Карпатах зосередженості ценопопуляцій рідкісного реліктового аркто-альпійського виду Diphasiastrum alpinum (L.) Holub.

Рис. 2. Полонини із заростями чорничників на Боржавському масиві (Фото Фельбаба-Клушина, 2020)