Орнітофауна лучних екосистем у прикордонних районах Львівщини та Волині

Pica pica

0,709±2,628

2,151±6,800

0,281±2,628

0,267±0,731

0,839±3,510

0,445±1,832

1,328±5,219

Acrocephalus

schoenobaenus

1,246±2,578

2,914±4,402

0,323±2,578

0,609±1,584

1,929±4,137

1,105±3,369

2,720±3,744

Acrocephalus

palustris

0,374±0,910

1,408±2,951

0,679±0,910

0,579±1,427

0,595±1,532

0,457±1,135

0,988±2,338

Acrocephalus

arundinaceus

0,744±2,882

1,201±1,889

0,251±2,882

0,341±0,935

1,083±2,819

0,724±2,485

1,122±1,707

Sylvia communis

0,690±1,872

1,388±3,483

0,362±1,872

0,424±0,910

0,807±2,081

0,564±1,400

1,001±2,755

Saxicola rubetra

1,053±2,126

0,859±2,123

0,448±2,126

1,023±4,103

0,870±2,046

0,970±3,038

0,531±1,650

Luscinia luscinia

1,182±1,569

1,159±2,151

1,408±1,569

1,157±2,291

1,344±2,053

1,140±2,035

1,578±2,332

Fringilla coelebs

0,183±0,916

0,000±0,000

0,120±0,916

0,094±0,371

0,249±1,181

0,238±1,084

0,000±0,000

Linaria cannabina

0,801±2,447

0,261±0,977

0,242±2,447

0,287±0,834

0,498±1,866

0,461±1,693

0,302±1,022

Emberiza calandra

0,596±1,093

0,037±0,137

0,362±1,093

1,704±5,132

0,415±0,926

1,019±3,353

0,096±0,273

Emberiza citrinella

0,135±0,406

0,037±0,137

0,380±0,406

0,408±0,890

0,345±0,814

0,424±0,900

0,063±0,225

Emberiza

schoeniclus

0,513±1,538

1,406±3,148

0,915±1,538

1,115±2,295

1,213±2,555

1,043±2,229

1,831±3,395

Такі ж закономірності виявлені й М. Сеник (2007), яка досліджувала орнітофауну лук і зазначає, що фактор зволоження позитивно корелює зі щільністю населення щеврика лучного, плиски жовтої та вівсянки очеретяної. Фактор висоти травостою, що проявляється через зростання пасовищного навантаження, за словами автора, позитивно корелює з чисельністю гніздових видів -- чайки, коловодника звичайного і баранця звичайного. Саме ці види куликів обирають для гніздування розріджений і невисокий травостій. Це узгоджується і з нашими результатами (див. табл. 5) -- виявлено достовірну кореляцію з висотою травостою у деркача, плиски жовтої та очеретянки лучної. На тип середовища, суттєвий вплив має сінокосіння та його терміни. За даними цієї ж дослідниці, позитивна кореляція між видовим різноманіттям гніздових птахів та щільністю їхнього населення, проявляється через захист високотравних лучних угідь від заростання чагарниками при пізньому сінокосінні, яке не веде до знищення гніздових біотопів. Таким чином, видами індикаторами на луках із зміщеними термінами сінокосіння можуть слугувати очеретянки -- лучна і чагарникова, деркач, плиска жовта, кропив'янка сіра та трав'янка лучна. Аналіз наших даних також вказує на ці види, як індикатори стану середовища.

Відтак, деркач тяжіє до ділянок з високим травостоєм, переважно, до пасовищ і лук. Коловодник звичайний тяжіє до вологих ділянок з травостоєм середньої висоти. Ці ж два види птахів, як індикатори стану торфовищ -- низинних боліт, у межиріччі Дністра та Бугу виділяє І. Горбань (2002). Проте, він вказує, що торфовища в долинах річок Рата і Солокія внаслідок інтенсивного осушення та випрямлення русел у 60-70-х роках ХХ ст. були перетворені на поля та пасовища з повною заміною болотних орнітокомплексів на лучні й аграрні. Серед інших досліджених видів птахів -- плиска жовта тяжіє до низького травостою, зокрема лук і пасовищ. Очеретянка лучна віддає перевагу будь-яким лучним екосистемам, окрім пасовищ і вологих ділянок з високим травостоєм. Очеретянка велика тяжіє до вологих та мокрих ділянок біотопів. Вівсянки очеретяна та звичайна тяжіють до заболочених ділянок й агроценозів. На відміну від перелічених вище видів птахів, зозуля звичайна тяжіє до сухих ділянок, а бджолоїдка звичайна трапляється, переважно, над сільськогосподарськими полями.



Висновки

Узагальнюючи результати проведених досліджень, варто відзначити, що лучні екосистеми/ біотопи у прикордонних районах Львівщини і Волині зазнали сильного осушення внаслідок змін клімату, зокрема, відсутності опадів. Зміни у цих екосистемах відбуваються ще й через діяльність людини, яка пов'язана з водорегулюванням і розорюванням річкових долин, лук і пасовищ, що зумовлює у них дегресивні сукцесії. Вищезгадані зміни в екосистемах призвели до зниження чисельності та різноманіття орнітофауни і, насамперед, лучних видів куликів, яких обліковано в межах двох областей лише 10 видів, з яких у семи спостерігали окремих особин чи пари. Крім того, виявлено значне зниження чисельності щеврика лучного, коловодника звичайного і вівсянки очеретяної, які є ключовими видами у вологих біотопах лучних екосистем річкових долин.

Статистичний аналіз отриманих даних дозволяє виділити види, котрі, певною мірою, можуть бути використані як індикатори стану лучних екосистем на досліджених територіях. Зокрема, чисельність десяти видів птахів значуще варіює на ділянках з різними комбінаціями параметрів середовища, для трьох видів -- залежать від висоти травостою, для чотирьох -- від вологості ділянки, для п'яти -- від типу середовища.



Література

Балашов, С., В. А. Сомаха. 2005. Класифікація екосистем заплавних лук України. Український фітоценоОъогічний збірник. Серія С, 1 (23): 108-114. [Balaschev, L. S., V. A. Solomakha. 2005. Ecosystem's classification of flood-plain meadows of Ukraine. Ukrainian Phytosociological Collection. Seria С, 1 (23): 108-114. (In Ukrainian)]

Бокотей, А. А. 1995. Атлас птиц города Львова: основньїе принципи и результати первого года работьі. Проблеми вивчення та охорони птахів. Упьвів-Чернівці, 14-16. [Bokotey, A. A. 1995. Atlas of birds of the city of Lviv: basic principles and results of the first year of work. Problems of study and protection of birds. Lviv-Chernivtsi, 14-16. (In Ukrainian)]

Бокотей, А. А. 2008. Гніздова орнітофауни міста Львова та основні причини її змін (за результатами складання гніздових атласів птахів у 1994-1995 та 2005-2007 рр.). Науковий вісник Ужгородського університету. Серія біологічна, 23: 17-25. [Bokotey, A. A. 2008. Changes in breeding avifauna of Еуіу City and their causes (basing on the results of compiling the ornithological atlases in 1994-1995 and 20052007). Scientific Bulletin of the Uzhhorod University. Series Biology, 23: 17-25. (In Ukrainian)]

Горбань, І. М. 2002. Орнітоценози торфових боліт міжріччя Дністра та Бугу. Вісник Львівського університету. Серія біологічна, 28: 188-199. [Horban, I. M. 2002. Ornithocomplecks is of peat bogs between the rivers Dnister and Bug Visnyk of Lviv University. Biological series, 28: 188-199. (In Ukrainian)]

Горбань, І. М., А. А. Бокотей. 1999. Орнітологічні атласи i сучасна зоогеографія: короткий огляд. Екологічні аспекти охорони птахів. Львів, 29-32. [Horban, I. M., A. A. Bokotey. 1999. Ornithological atlases and modern zoogeography: a brief overview. Environmental aspects of bird protection. Lviv, 29-32. (In Ukrainian)]

Горбань, І. М., В. О. Пограничний, А. А. Бокотей. 1989а. Методичні рекомендації для картографування орнітофауни Львівської області. Част. І. Горобині. Львів, 1-61. [Horban, I. M., V. O. Pohranychnyj, A. A. Bokotey. 1989a. Methodical recommendations for mapping the avifauna of Lviv region. Path. 1. Passerines. Lviv, 1-61. (In Ukrainian)]

Горбань, І. М., В. О. Пограничний, А. А. Бокотей. 1989б. Методичні рекомендації для картографування орнітофауни Львівської області. Част. ІІ. Негоробині. Львів, 1-61. [Horban, I. M., V. O. Pohranychnyj, A. A. Bokotey. 1989b. Methodical recommendations for mapping the avifauna of Lviv region. Path. 1. Passerines. Lviv, 1-61. (In Ukrainian)]

Дідух, Я. П. 2012. Оцінка созоУпогічної значимості біотопів. Біотопи (оселища) України: наукові засади їх дослідження та практичні результати інвентаризації. Матеріали робочого семінару (Київ, 21-22 березня 2012 р.). Київ, Львів, 142-150. [Diduch, Ya. P. 2012. Assessment of sozological significance of biotopes. Habitats of Ukraine: scientific basis of research and inventory results. Proceedings of the workshop (Kyiv, March 21-22, 2012). Kyiv, Lviv, 142-150. (In Ukrainian)]

Куземко, А. А. 2012. Класифікація лучних біотопів Полісся та Лісостепу України. Біотопи (оселища) України: наукові засади їх дослідження та практичні результати інвентаризації. Матеріали робочого семінару (Київ, 21-22 березня 2012 р.). Київ, Львів, 81-88. [Kuzemko, A. A. 2012. Classification of meadow habitats of Polissya and Forest-steppe of Ukraine. Habitats of Ukraine: scientific basis of research and inventory results. Proceedings of the workshop (Kyiv, March 21-22, 2012). Kyiv, Lviv, 81-88. (In Ukrainian)]

Приедниекс, Я. Я., А. У Куресоо, П. И. Курлавичус. 1986. Рекомендации к орнитологическому монито- рингу в Прибалтике. Зинатне, Рига, 1-66. [Priednieks, Ya. Ya., A. U. Kuresoo, P. I. Kurlavichus. 1986. Recommendations for ornithological monitoring in the Baltics. Zinatne, Riga, 1-66. (In Russian)]

Сеник М. А. 2007. Орнітофауна лучних екосистем та її індикаційні властивості. Стан і біорізноманіття екосистем Шацького національного природного парку. Матеріали наукової конф. «Фактори загроз біотичному різноманіттю: їх індикація та способи зниження негативної дії» (21-23 вересня 2007 р.). Львів: Сполом, 113-115. [Senyk, M. A. 2007. Ornithofauna of meadow ecosystems and its indicative properties. Proceedings of the scientific conference. Biodiversity Threat Factors: Their Indication and Ways to Reduce Adverse Effects (September 21-23, 2007). Spolom, Lviv, 113-115. (In Ukrainian)]

Химин, М. В. 1993. Атлас зимуючих птахів Луцького району (1988/89-1991/92). Луцьк, 1-136. [Khymyn, M. V 1993. The Atlas of wintering birds in Lutsk district (1988/89-1991/92). Lutsk, 1-136. (In Ukrainian)]

Bokotey, A. 1996. Preliminary results of work on the ornithological atlas of Lviv city (Ukraine). Acta ornithologica, 31(1): 85-88.

Bokotey, A. A. 2020. Changes of the avifauna of Lviv (Ukraine) assessment of recent bird atlases. Ecologia urbana, 31 (1-2): 15-23.

European Breeding Bird Atlas 2: Distribution, Abundance and Change. 2020. European Bird Census Council & Lynx Edicions, Barcelona, 1-967.

Gaston, K. J. 1994. Rarity. Chapman & Hall, London, 1-205.

Gorban, I., A. Bokotey. 1989. Mapping the distribution of breeding and wintering birds in Western Ukraine. Bird Census and Atlas Studies. Praha, 167-168.

Korniluk, M. 2019. Metodyka oceny stanu zachowania przygranicznych stanowiskach dubelta na Biaiorusi i Ukrainie. Ver. 1.1. Biatystok, 1-10.

Magurran, A. E. 2004. Measuring biological diversity. Blackwell Science, Oxford, 1-256.

Hagemeijer, W., M. Blair (Eds). 1997. The EBCC Atlas of European Breeding Birds: Their Distribution and Abundance. T & A D Poyser, London, 1-903.

Schifferli, L. 2000. Changes in agriculture and the status of birds breeding in European farmland. Ecology and Conservation of Lowland Farmland Birds (eds N. J. Aebischer, A. D. Evans, P. V. Grice & J. A. Vickery), 17-25. British Ornithologists' Union, Tring, UK.

Размещено на Allbest.ru

...