Удосконалення моделей управління прісноводними ресурсами на інноваційних засадах в умовах сталого розвитку

Дослідження процесів удосконалення моделей управління прісноводними ресурсами на інноваційних засадах в умовах сталого розвитку. Аналіз закономірностей водозабезпеченості території Одеського регіону в контексті управління прісноводними ресурсами.

Рубрика Экология и охрана природы
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 04.10.2023
Размер файла 400,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Одеський державний екологічний університет

Удосконалення моделей управління прісноводними ресурсами на інноваційних засадах в умовах сталого розвитку

Микола Сербов

Ефективне використання прісноводних ресурсів є надзвичайно актуальною проблемою в областях Причорноморського регіону через їх нерівномірне розміщення по території, високий рівень стратегічних потреб та складну екологічну ситуацію. Реалізація наведених пріоритетів потребує насамперед політичної волі, проведення організаційних та економічних реформ у галузі, а також налагодження тісного діалогу між представниками держави, регіональних органів управління, громадським і бізнес-середовищем та наукою. Саме тому удосконалення моделей управління прісноводними ресурсами на інноваційних засадах в умовах сталого розвитку є досить актуальним.

Метою статті є процес удосконалення моделей управління прісноводними ресурсами на інноваційних засадах в умовах сталого розвитку.

Досліджено закономірності водозабезпеченості території Одеського регіону в контексті управління прісноводними ресурсами. Дослідження структуровано на підставі водогосподарського районування, що здійснено у відповідності до існуючих річкових басейнів (Північний, Центральний, Приміський (Придністровський), Південно-Західний, Придунайський водогосподарські райони). Враховано особливості економічної діяльності та її вплив на стан прісноводних ресурсів у межах виділених районів. Визначено, що Одеський регіон характеризується нерівномірністю розподілу запасу поверхневих вод. Доведено необхідність визначення резервів інвестиційного забезпечення системи регіонального управління прісноводними ресурсами. Здійснено оцінку прогнозного значення капітальних інвестицій на охорону навколишнього природного середовища в Одеській області на 2022 рік, яка складає 73,2 млн грн та оцінку прогнозного значення на 2022 рік для поточних витрат на охорону навколишнього природного середовища в області, яка складає 627,0 млн грн.

Розроблено модель сталого соціогуманітарного та екологічно збалансованого управління прісноводними ресурсами на регіональному рівні, яка враховує інноваційні форми взаємодії у сфері водокористування (корпоратизація, кластеризація, концесія, капіталізація, створення холдингів та асоціацій) та важливу роль державно-приватного партнерства. Запропонована модель вимагає трансформації цільових орієнтирів функціонування водогосподарського комплексу в напрямку задоволення потреб теперішнього і майбутнього поколінь у прісноводних ресурсах, забезпечення безпечного середовища та захисту від стихійних можливостей води, що повинно сприяти необхідним інституціонально-структурним перетворенням на рівні регіонів, районів та громад. Визначено орієнтири стратегічного розвитку системи регіонального управління прісноводними ресурсами: актуалізація громадської активності, забезпечення продуктивного та збалансованого використання природних та економічних ресурсів, в тому числі, людського капіталу, на засадах диверсифікації інноваційних форм взаємовідносин у самій системі управління в контексті інституціональних перетворень.

Ключові слова: прісноводні ресурси, інновації, сталий розвиток, модель управління

Nikolay Serbov

Odesa State Environment University

Improvement of freshwater resources management models on an innovative basis in the conditions of sustainable development

Effective use of freshwater resources is an extremely urgent problem in the regions of the Black Sea region due to their uneven distribution on the territory, high level of strategic needs and complex ecological situation. The realization of the above priorities requires, first of all, political will, organizational and economic reforms in the industry, as well as the establishment of a close dialogue between representatives of the state, regional governing bodies, the public and business environment, and science. That is why the improvement of freshwater resource management models on an innovative basis in conditions of sustainable development is quite urgent.

The purpose of the article is the process of improving freshwater resource management models on an innovative basis in conditions of sustainable development.

The regularities of the water supply of the Odesa region in the context of freshwater resource management are studied. The research is structured on the basis of water management zoning, carried out in accordance with the existing river basins (Northern, Central, Primisky (Pridnistrian), South-Western, Danube water management regions). The peculiarities of economic activity and its impact on the state of freshwater resources within the selected districts are taken into account. It was determined that the Odesa region is characterized by uneven distribution of surface water reserves. The need to determine the investment support reserves of the system of regional management of fresh water resources has been proven. An assessment of the forecast value of capital investments for environmental protection in the Odesa region for 2022, which is 73.2 million UAH, and an estimate of the forecast value for 2022 for current costs for environmental protection in the region, which is 627.0 million UAH.

A model of sustainable socio-humanitarian and ecologically balanced management of freshwater resources at the regional level has been developed, which takes into account innovative forms of interaction in the field of water use (corporatization, clustering, concession, capitalization, creation of holdings and associations) and the important role of public-private partnerships. The proposed model requires the transformation of the target orientations of the functioning of the water management complex in the direction of meeting the needs of current and future generations in freshwater resources, ensuring a safe environment and protection from the natural possibilities of water, which should contribute to the necessary institutional and structural transformations at the level of regions, districts and communities. The orientations of the strategic development of the system of regional management of freshwater resources have been defined: actualization of public activity, provision of productive and balanced use of natural and economic resources, including human capital, on the basis of diversification of innovative forms of relationships in the management system itself in the context of institutional transformations.

Keywords: freshwater resources, innovation, sustainable development, management model.

Вступ

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Ефективне використання прісноводних ресурсів є надзвичайно актуальною проблемою в областях Причорноморського регіону через їх нерівномірне розміщення по території, високий рівень стратегічних потреб та складну екологічну ситуацію. Реалізація наведених пріоритетів потребує насамперед політичної волі, проведення організаційних та економічних реформ у галузі а також налагодження тісного діалогу між представниками держави, регіональних органів управління, громадським і бізнес-середовищем та наукою. Саме тому удосконалення моделей управління прісноводними ресурсами на інноваційних засадах в умовах сталого розвитку є досить актуальним.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Обґрунтуванню моделей управління прісноводними ресурсами України попередньо досліджували відомі учені, зокрема: Б.В. Буркинський, О.О. Веклич, К.Г. Гофман, Б.М. Данилишин, Є.О. Бойко, Джеффрі Д. Сакс, Емоту, А. Ендерс, І.О. Іртищева, В.С. Кравців, М.В. Курик, М.Я. Лексін, Л.Г. Мельник, В.С. Міщенко, І.М. Потравний, Т.В. Стрикаленко, М.І. Стегней, О.М. Теліженко, С.К. Харічков, М.А. Хвесик, Л. Хенс, Є.В. Хлобистов, М. Янг та інші. Однак, глобалізаційні зміни, що відбуваються приводять до процесу удосконалення моделей управління прісноводними ресурсами на інноваційних засадах в умовах сталого розвитку. Саме тому ця тема є досить актуальною.

Формулювання цілей статті. Метою статті є процес удосконалення моделей управління прісноводними ресурсами на інноваційних засадах в умовах сталого розвитку.

Виклад основного матеріалу

Серед областей Причорноморського регіону найбільш пріоритетним є впровадження технологій краплинного зрошення у Миколаївській області. За даними Миколаївської обласної державної адміністрації, «зрошувані землі Миколаївської області займають 190,3 тис. га, що складає 11 % від загальної площі зрошуваних угідь в Україні (1700,7 тис. га). Протягом останніх років в області впроваджуються сучасні методи та способи поливу сільгоспкультур, у тому числі краплинного зрошення, площі якого досягли 8,6 тис. га, що становить 27 % від загальної политої площі у 2018 році і порівняно з 2003 роком (184 га) зросли у 47 разів. Загалом протягом останніх 7 років спостерігається тенденція до зростання площ поливу зрошуваних угідь та, як наслідок, зростання виробництва сільськогосподарської продукції. В цілому частка зрошуваних угідь в області за 2018 рік від загальної зрошуваної площі по Україні (511 тис. га) становить 6,3 %» [2].

Враховуючи те, що територія України лежить у різних природньо-кліматичних зонах, крім того, існує галузева структура економіки і пріоритетні галузі, які різняться за регіонами, виникає необхідність застосування диференційованих вимог до формування екологічних пріоритетів регіонального управління прісноводними ресурсами в залежності від характеру взаємодії людської діяльності та природи. Важливими для економічного розвитку є закономірності водозабезпеченості кожної окремої території або регіону.

Одеський регіон вирізняється нерівномірністю розподілу запасу поверхневих вод та особливими характеристиками соціально-економічної діяльності (табл. 1).

Таблиця 1

Основні характеристиками соціально-економічної діяльності Одеської області

Склад:

адміністративних районів

- міст -

об`єднаних територіальних громад

- селищ - сільських населених пунктів -

7

19

91

33

1123

Розташування:

Північно-Західне Причорномор'я від гирла Дунаю до Тилігульського лиману

Чисельність населення, тис. осіб

2370,134

Адміністративний центр - м. Одеса

Площа території, тис. кв. км

Частка України

33,3

5,5 %

Природні зони:

Північна частина -в лісостеповій, а південна - в степовій зоні.

Межує:

На півночі - з Вінницькою та Кіровоградською, на сході - з Миколаївською областями, на заході - з Республікою Молдова та Придністровською Молдавською Республікою, на південному заході - частина державного кордону України з Румунією.

Основні галузі

промисловості:

харчова, машинобудування, постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря, виробництво гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції,

машинобудування, металургія

Обсяг реалізованої

промислової

продукції

у 2020 році, млн грн.

70437,6

Споживчий ринок:

оборот роздрібної торгівлі, млрд грн

обсяг роздрібного товарообороту підприємств (юридичних осіб), млрд грн.

88,1

68,0

Транспортні коридори

5 міжнародних транспортних коридорів: сьомий та дев`ятий критські, транспортний коридор TRACECA (Європа - Кавказ - Азія), коридори «Балтійське море - Чорне море» та «Чорноморське транспортне кільце»

- транспортний коридор навколо Чорного моря Організації Чорноморського Економічного Співробітництва (ОЧЕС)

Протяжність транспортних коридорів, км

706,4

Морегосподарський комплекс: морські торговельні порти: Одеський, Чорноморський, Ізмаїльський, Південний, Білгород- Дністровський, Ренійський, Усть-Дунайський; а також приватний морський рибний порт «Чорноморськ»

Річкова мережа: басейн Чорного моря, Дністра, Південного Бугу. близько 200 річок довжиною понад 10 км. Головні річки: Дунай (з Кілійським гирлом), Дністер (з притокою Кучурган), Кодима і Савранка (притока Південного Бугу). У приморській смузі багато прісноводних (Кагул, Ялпуг, Катлабух) і солоних (Сасик, Шагани, Алібей, Бурнас) озер.

1134 малих річок і струмків, 15 прісноводних та морських лиманів (найбільш великі Дністровський, Тилігульський, Хаджибейський, Алібей, Бурнас, Будакський, Куяльницький, Кучурганський), 68 водосховищ, 45 озер, у тому числі 8 Придунайських озер: Ялпуг, Кугурлуй, Катлабух, Китай, Сасик, Кагул, Картал, Саф`яни.

Джерело: складено на підставі даних [2].

управління прісноводний ресурс інноваційний

З точки зору застосування диференційованих вимог до формування екологічних пріоритетів регіонального управління прісноводними ресурсами в залежності від характеру взаємодії людської діяльності та природи, аналіз водозабезпеченості території Одеського регіону слід проводити на підставі водогосподарського районування у відповідності до існуючих річкових басейнів (Північний, Центральний, Приміський (Придністровський), Південно-Західний, Придунайський водогосподарські райони). Важливим є врахування особливості економічної діяльності та її вплив на стан прісноводних ресурсів у межах виділених районів.

Водні ресурси Одеської області сформовані із підземних та поверхневих вод. Поверхневі прісноводні ресурси розподілені по території області нерівномірно. Достатній (великий) запас води є на півдні та заході регіону, там, де території прилеглі до річок Дністер та Дунай, а північ та центр регіону обмежені у прісноводних ресурсах.

За даними департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації: «забезпеченість підземними водами якісною питною водою у цілому по області становить близько 30 %. Питне водопостачання області майже на 80 % забезпечується за рахунок поверхневих джерел, тому якість води у поверхневих водних об`єктах є вирішальним чинником санітарного та епідеміологічного благополуччя населення. Одеський водопровід одержує воду з поверхневих джерел річки Дністер, Ізмаїльський район з ріки Дунай, Белградський район з озера Ялпуг. Всі інші населені пункти користуються водою з підземних джерел» даних [2].

На території Північного водогосподарського району Одеської області переважна більшість підземних джерел мають питну воду повністю придатну для споживання.

На території Центрального водогосподарського району Одеської області переважна більшість підземних джерел характеризуються наявністю води з підвищеним рівнем мінералізації.

Наступним водогосподарським районом Одеської області, який характеризується найбільшою кількістю артсвердловин (2338) є Приміський або, як його ще називають - Придністровський район. У даному районі забір питної води здійснюється із підземних водоносних горизонтів, що тяжіють до річки Дністер.

Наступним водогосподарським районом Одеської області, для якого ситуація із водозабезпеченням вважається незадовільною, навіть загрозливою є Південно-західний район, яких характеризується дуже незначним рівнем надійності водопостачання та високим рівнем мінералізації наявних підземних вод. Особливості Південно-західного водогосподарського району Одеської області: незадовільна водогосподарська ситуація; відсутністю надійних джерел водопостачання; високий рівень мінералізації.

Ще одним районом із незадовільним водопостачанням і найменшою кількість артсвердловин (296) є Придунайський водогосподарський район Одеської області. У даному районі забір питної води також здійснюється із підземних водоносних горизонтів, що тяжіють до річки Дністер.

Таким чином, окрім нерівномірності розподілу поверхневих прісноводних ресурсів по території Одеської області, нерівномірністю характеризуються і підземні водоносні горизонти. Але найгіршим є той факт, що переважна більшість артсвердловин (понад 60%) у незадовільному технічному стані. Тому ситуацію із прісноводним водозабезпеченням Одеської області можливо вважати незадовільною, навіть загрозливою. Звичайно, в першу чергу потребують відновлення існуючі артсвердловини. За період 20182020 роки загальний обсяг забраної води з природних джерел в Одеській області збільшився із 751,7 млн м3 у 2018 році до 820,254 млн м3 у 2020 році, тобто збільшився на 68,554 млн м3 (табл. 2).

Таблиця 2

Забір, використання та відведення води в Одеській області, млн.м3

Показники

Одиниці виміру

2018 рік

2019 рік

2020 рік

Забрано води з природних джерел, усього

3

млн м3

751,7

866,5

820,254

у тому числі:

поверхневої

3 млн м3

713,2

832,9

793,369

підземної

3 млн м3

30,58

27,10

26,885

морської

3 млн м3

7,947

6,566

-

Забрано води з природних джерел у розрахунку на одну особу

м3

900,0

400,0

346,4

Використано свіжої води, усього

3

млн м3

276,2

279,3

310,105

у тому числі на потреби:

господарсько-питні

3млн м3

85,23

78,86

81,165

виробничі

3млн м3

45,05

47,97

43,838

сільськогосподарські

3млн м3

7,337

3,605

4,949

зрошення

3млн м3

138,5

145,7

180,152

Використано свіжої води у розрахунку на одну особу

м3

116,63

110,0

130,95

Втрачено води при Транспортуванні, млн.

м3

49,08

52,26

-

Скинуто зворотних вод, усього

3

млн м3

166,893

161,421

155,591

у тому числі:

у підземні горизонти

3млн м3

-

-

-

у накопичувані

3млн м3

-

-

-

на поля фільтрації

3млн м3

-

-

-

не віднесених до водних об`єктів

3млн м3

7,093

6,821

6,21

у поверхневі водні об`єкти

3

млн м3

159,8

154,6

149,381

Джерело: [2].

За період 2018-2020 роки зросло також використання свіжої води в Одеській області. Загальний обсяг використаної свіжої води збільшився із 276,2 млн м3 у 2018 році до 310,105 у 2020 році, тобто збільшився на 33,905 млн м3. Таке зростання відбулося, зокрема, за рахунок використання води у сільському господарстві для зрошення. А обсяг скинутих зворотних вод трохи зменшився на 11,302 млн м3.

Проблемним для Одеської області є питання очистки стічних вод, адже «На території Одеської області налічується 132 підприємства, які скидають стічні води в поверхневі водойми, у тому числі 24 господарства, які здійснюють скид в канали зрошувальних систем. Основними забруднювачами являються: ТОВ «Інфокс» філія «Інфоксводоканал», КП «Чорноморськводоканал», КП «Водоканал» м. Арциз, КВЕП «Подільськводоканал», КП «Білгород-Дністровськводоканал», Затоківське ВУЖКГ, КП «Балтаводоканал», ПАТ «Целюлозно-картоний комбінат», МКП «Теплодарводоканал» та інші. Основними забруднювачами поверхневих вод є підприємства житловокомунального господарства. Скид стічних вод від яких у 2020 році складає 149,381 млн м3» [2].

Важливе значення для відновлення та очищення прісноводних ресурсів має інвестиційне забезпечення системи регіонального управління прісноводними ресурсами (табл. 3).

Таблиця 3

Динаміка значень капітальних інвестицій та поточних витрат на охорону навколишнього природного середовища в Одеській області, млн грн.

2010

2015

2016

2017

2018

2019

2020

Капітальні

інвестиції

55,4

26,5

17,5

95,1

73,7

67,4

67,6

Поточні

витрати

332,8

279,3

519,7

778,4

545,0

395,1

577,7

Джерело: складено за даними Державної служби статистики України [3].

Для визначення резервів інвестиційного забезпечення системи регіонального управління прісноводними ресурсами, важливим є аналіз тенденцій зміни та оцінка прогнозних значень капітальних інвестицій та поточних витрат на охорону навколишнього природного середовища в Одеській області.

Представлення тенденції зміни капітальних інвестицій на охорону навколишнього природного середовища у вигляді полінома y = 0,3712x2 - 1493,8x + 2E+06 дає можливість визначити оціночні значення капітальних інвестицій на 2022 рік на рівні 73,2 млн грн. Така прогнозна оцінка може справдитися за умови збереження попередніх факторів впливу та виявлених закономірностей.

Представлення тенденції зміни поточних витрат на охорону навколишнього природного середовища у вигляді експоненціальної функції y = 4E-47e0,0561x дає можливість визначити оціночні значення поточних витрат на 2022 рік на рівні 627 млн грн. Така прогнозна оцінка може справдитися за умови збереження попередніх факторів впливу та виявлених закономірностей.

Наочне представлення одночасної зміни значень капітальних інвестицій та поточних витрат на охорону навколишнього природного середовища в Одеській області дає можливість ідентифікувати подібність зміни виявлених закономірностей коливання обох показників.

Можливо стверджувати про залежність між зростанням (або спаданням) капітальних інвестицій та поточних витрат на охорону навколишнього природного середовища. Зростаннях (або спадання) одного з наведених показників пов'язане із зростанням іншого і, навпаки.

Для реалізації моделі регіонального управління прісноводними ресурсами в інноваційній площині окрім оновлення системи інвестиційно-фінансового забезпечення важливе значення має використання інноваційних форм взаємодії у сфері водокористування, зокрема державно-приватного партнерства. Державно-приватне партнерство у сфері водокористування повинно відповідати концепту децентралізованого управління природно-ресурсним потенціалом територіального розвитку, який базується на засадах збалансованого використання фінансових ресурсів спрямованих на збереження та відновлення природніх благ.

Задоволення особистих потреб населення у воді та водозабезпеченість економічної сфери залежить від системи управління водогосподарськими об'єктами, що пояснює неможливість повної передачі останніх у сферу приватної власності. Тому необхідно розвивати можливості поширення державної власності із залученням підприємницького капіталу у сферу управління прісноводними ресурсами, що дозволить комерціалізувати водогосподарську діяльність і зберегти державний контроль в системі водозабезпечення, адже основні інструменти управління (оподаткування, держзамовлення, тарифна політика, контроль за станом природних ресурсів та якістю наданих послуг у сфері водного господарства) залишаються завжди у компетенції державних органів.

В умовах децентралізації влади у сфері управління прісноводними ресурсами активізується ініціатива місцевого самоврядування стосовно розвитку державно-приватного партнерства, адже саме територіальні громади стають зацікавленими у підвищенні фінансової самодостатності та у ефективному використанні водних ресурсів на їх території з метою забезпечення потреб у воді не тільки для теперішнього, а і для майбутнього поколінь.

Окрім державно-приватного партнерства в системі регіонального управління прісноводними ресурсами доцільними є інші інноваційні форми взаємовідносин в контексті інституціональних перетворень. Удосконалення механізмів та нормативної бази сфери використання прісноводних ресурсів має відбувається на засадах поширення процесів кластеризації, корпоратизації, концесії, капіталізації, створення холдингів та асоціацій.

Формування інноваційної моделі регіонального управління прісноводними ресурсами в умовах сталого розвитку вимагає трансформації цільових орієнтирів функціонування водогосподарського комплексу в напрямку задоволення потреб теперішнього і майбутнього поколінь у прісноводних ресурсах, забезпечення безпечного середовища та захисту від стихійних можливостей води, що має сприяти необхідним інституціонально-структурним перетворенням на рівні регіонів, районів та громад. Відтак, формуються орієнтири стратегічного розвитку системи регіонального управління прісноводними ресурсами, відповідно до яких значної вагомості набуває громадська активність, забезпечення продуктивного та збалансованого використання природних та економічних ресурсів, в тому числі, людського капіталу, на засадах диверсифікації інноваційних форм взаємовідносин у самій системі управління в контексті інституціональних перетворень.

Інноваційна модель регіонального управління прісноводними ресурсами в умовах сталого розвитку повинна повністю відповідати Цілям сталого розвитку, тобто повинна відстежуватися концептуальна єдність Цілей сталого розвитку та цілей розвитку прісноводних територіальних систем.

Стале управління прісноводними ресурсами лежить не тільки в рамках концепції сталого розвитку України та держав світу, а і в системі сталого управління водними ресурсами, за яку відповідає в нашій державі Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.

«Державне управління водними ресурсами - діяльність спрямована на подолання наявних водно- екологічних загроз в країні, створення сприятливих умов для сталого, екологічно безпечного водокористування, відтворення та охорону всіх водних ресурсів на території країни з урахуванням їх транскордонного значення, а також водних екосистем» [4].

Важливого значення набуває соціо-гуманітарна складова у формуванні інноваційної моделі регіонального управління прісноводними ресурсами, що відповідає принципам сталого розвитку. В моделі регіонального управління прісноводними ресурсами в умовах сталого розвитку має бути структурна підпорядкованість суб'єктно-об'єктних взаємозв'язків об'єктивним природньо-екологічним та економічним законам, враховуючи специфічні прояви водогосподарської діяльності (рис. 1).

Рис. 1. Соціо-гуманітарна складова інноваційної моделі регіонального екологічно збалансованого управління прісноводними ресурсами

Джерело: розроблено автором

Для ефективного розвитку регіонального екологічно збалансованого управління прісноводними ресурсами важливим є збереження законів пропорційності економічного та соціального розвитку, використання і відтворення природних ресурсів, еволюції виробничих відносин та законів функціонування водоресурсного потенціалу регіонів, як основи сталого життєзабезпечення та сталого економічного розвитку.

Не менш важливим напрямком формування інноваційної моделі управління водними ресурсами є подальше здійснення реформ в управлінні галуззю, а також розвиток і упровадження цифрових технологій. До таких технологій, що активно використовуються в системі обліку, моніторингу та регулюванні водних ресурсів відносяться технології BIG DATA у країнах з розвинутою економікою. Вони дозволяють формувати єдину та інтерактивну платформу обліку водних ресурсів та їх використання у розрізі регіонів, територій та окремих економічних суб'єктів, в якій об'єднуються дані про екологічний стан і водний баланс під впливом природних явищ. Інтегровані GIS-технології в систему кадастру водних ресурсів спрощують системи обліку водних ресурсів у регіонах, їх кількісні та якісні характеристики, а також визначають їх територіальне розміщення що створить передумови для більш ефективного просторового планування розвитку територій, оптимізації ЖКГ, розвитку сільського господарства та промисловості.

Економічні інновації створюють передумови для зростання обсягів фінансування сфери водного господарства та збільшення інвестицій, сприяють зростанню довіри населення і бізнесу до заходів і проектів що реалізуються, стимулюють до раціонального, екологічного та ощадного використання прісної води у побуті та виробництві.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі

Досліджено закономірності водозабезпеченості території Одеського регіону в контексті управління прісноводними ресурсами. Дослідження структуровано на підставі водогосподарського районування, що здійснено у відповідності до існуючих річкових басейнів (Північний, Центральний, Приміський (Придністровський), Південно-Західний, Придунайський водогосподарські райони). Враховано особливості економічної діяльності та її вплив на стан прісноводних ресурсів у межах виділених районів. Визначено, що Одеський регіон характеризується нерівномірністю розподілу запасу поверхневих вод. Доведено необхідність визначення резервів інвестиційного забезпечення системи регіонального управління прісноводними ресурсами. Здійснено оцінку прогнозного значення капітальних інвестицій на охорону навколишнього природного середовища в Одеській області на 2022 рік, яка складає 73,2 млн грн та оцінку прогнозного значення на 2022 рік для поточних витрат на охорону навколишнього природного середовища в області, яка складає 627,0 млн грн.

Розроблено модель сталого соціогуманітарного та екологічно збалансованого управління прісноводними ресурсами на регіональному рівні, яка враховує інноваційні форми взаємодії у сфері водокористування (корпоратизація, кластеризація, концесія, капіталізація, створення холдингів та асоціацій) та важливу роль державно-приватного партнерства. Запропонована модель вимагає трансформації цільових орієнтирів функціонування водогосподарського комплексу в напрямку задоволення потреб теперішнього і майбутнього поколінь у прісноводних ресурсах, забезпечення безпечного середовища та захисту від стихійних можливостей води, що повинно сприяти необхідним інституціонально-структурним перетворенням на рівні регіонів, районів та громад. Визначено орієнтири стратегічного розвитку системи регіонального управління прісноводними ресурсами: актуалізація громадської активності, забезпечення продуктивного та збалансованого використання природних та економічних ресурсів, в тому числі, людського капіталу, на засадах диверсифікації інноваційних форм взаємовідносин у самій системі управління в контексті інституціональних перетворень.

Література

1. Стратегія розвитку Миколаївської області до 2027 року. URL: https://www.minregion. gov.ua/wp- content/uploads/2021/02/strategiva-rozwtku-mvkolavivskovi-oblasti-na-period-do-2027-roku.pdf

2. Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища у Одеській області у 2019році. URL:

https://ecologv.odessa.gov.ua/files/ecologv portal/doc/reg onal na dopov d 2019 povnij 01 09 2020.pdf

3. Державна служба статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/

4. Стале управління водними ресурсами. Сайт Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України. URL: https://mepr.gov.ua/timeline/Ohorona-vod.html

5. Глобальні цілі сталого розвитку. URL: https://www.ua.undp.org/content/ukraine/uk/home/sustainable- development-goals.html

6. Крамаренко І. С. Формування та розвиток регіонального інвестиційного потенціалу в умовах структурних трансформацій економіки: теорія, методологія та практика: монографія. ФОП Швец В.М., 2019. 356 с.

7. Бойко Є. О. та ін. Екологічні інвестиції: стан та перспективи впровадження на мікро-, мезо- та макрорівнях. ВісникХНАУ ім. В.В. Докучаєва. Серія: Економічні науки. 2021. № 2. Т. 3. С. 40-49.

8. Irtvshcheva, I. еt аі. The economv of war and postwar economic development: world and Ukrainian realities. Baltic Journal of Economic Studies. 2022. Vol. 8. рр. 78-82.

9. Irtyshcheva, I. еt аі. Mechanisms to Manage the Regional Socio-Economic Development and Efficiencv of the Decentralization Processes. International Conference on Human Interaction and Emerging Technologies. 2021. рр. 694-701.

10. Vyshnevska, O. еt аі. The Influence of Globalization Processes on Forecasting the Activities of Market Entities. Journal of Optimization in Industrial Engineering. 2022. vol. 3. pp. 261-268.

11. Іртищева І. О., Рогатіна Л. П., Крамаренко І.С., Андрющенко Є. Г., Білан В.В. Трансформація інвестиційної інфраструктури - запорука економічної безпеки: національний та регіональний аспекти. Агросвіт. 2020. № 12. С. 27-33.

References

1. Stratehiia rozvvtku Mvkolaivs'koi oblasti do 2027 roku. [Development strategv of the Mvkolaiv region until 2027]. Available at: https://www.minregion.gov.ua/wp-content/uploads/2021/02/strategiva-rozvvtku-mvkolavivskovi-oblasti-na-period-do-2027-roku.pdf

2. Rehional'na dopovid' pro stan navkolvshn'oho pryrodnoho seredovvscha u Odes'kij oblasti u 2019 rotsi. [Regional report on the state of the natural environment in Odesa region in 2019]. Available at:

https://ecologv.odessa.gov.ua/files/ecologv portal/doc/reg onal na dopov d 2019 povnij 01 09 2020.pdf

3. Derzhavna sluzhba statvstvkv Ukrainv. [State Statistics Service of Ukraine]. Available at: http://www.ukrstat. gov.ua/

4. Stale upravlinnia vodnvmv resursamv. Sajt Ministerstva zakhvstu dovkillia ta prvrodnvkh resursiv Ukrainv. [Sustainable management of water resources. Website of the Ministry of Environmental Protection and Natural Resources of Ukraine]. Available at: https://mepr.gov.ua/timeline/Ohorona-vod.html

5. Hlobal'ni tsili staloho rozvytku. [Global goals of sustainable development]. Available at: https://www.ua.undp.org/content/ukraine/uk/home/sustainable-development-goals.html

6. Kramarenko, I. S. (2019). Formuvannia ta rozvytok rehional'noho investytsijnoho potentsialu v umovakh strukturnykh transformatsij ekonomiky: teoriia, metodolohiia ta praktyka: monohrafiia [Formation and development of regional investment potential in conditions of structural transformations of the economy: theory, methodology and practice: monograph]. FOP Shvets V.M. Mykolaiv, Ukraine.

7. Boyko, E. O. and etc. (2021). «Environmental investments: status and prospects of implementation at the micro, meso, and macro levels». Visnyk KhNAU im. V.V. Dokuchaieva. Seriia: Ekonomichni nauky. no 2. Vol. 3. рр. 40-49.

8. Irtyshcheva, I. and etc. (2022). «The economy of war and postwar economic development: world and Ukrainian realities». Baltic Journal of Economic Studies. Vol. 8. рр.78-82.

9. Irtyshcheva, I. and etc. (2021). «Mechanisms to Manage the Regional Socio-Economic Development and Efficiency of the Decentralization Processes». International Conference on Human Interaction and Emerging Technologies. рр. 694-701.

10. Vyshnevska, O. and etc. (2022). «The Influence of Globalization Processes on Forecasting the Activities of Market Entities». Journal of Optimization in Industrial Engineering. Vol. 3. pp. 261-268.

11. Irtischeva, I. O., Rogatina, L. P., Kramarenko, I. S., Andryushchenko, E.G. and Bilan V. V. (2020). «Investment infrastructure transformation is a key to economic security: national and regional aspects». Ahrosvit. no 12. рр. 27-33.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Системи й особливості системних уявлень. Управління в природокористуванні. Концепція "сталого розвитку" і основні умови переходу до сталого розвитку. Основи системного підходу до природоохоронної політики держави. Моделі еколого-економічної системи.

    курс лекций [448,5 K], добавлен 24.02.2012

  • Сутність управління природокористуванням, особливості формування його регіональних систем. Роль держави в системі управління природокористуванням в Росії. Основи функціонування системи управління природокористуванням на засадах стійкого розвитку Росії.

    реферат [1,3 M], добавлен 10.10.2010

  • Сучасний стан екологічної безпеки та соціально-економічного розвитку регіону. Методи аналізу та моделювання сталого розвитку, стану здоров'я населення та якості життя. Забезпечення регіонального системного екологічного управління Чернігівської області.

    дипломная работа [2,4 M], добавлен 16.09.2010

  • Державна система управління у сфері природокористування та природоохоронної діяльності. Сутність екологічної політики. Критерії сталого розвитку. Функції Міністерства екології та природних ресурсів України. Екологічна політика на рівні підприємства.

    презентация [209,9 K], добавлен 12.02.2014

  • Організація Об’єднаних Націй. Провідна роль в організації міжнародного екологічного співробітництва. Поточне управління діяльністю ЮНЕП. Процес розвитку міжнародного права навколишнього середовища. Проблеми сталого розвитку и екологізації сфер життя.

    реферат [20,9 K], добавлен 24.01.2009

  • Сучасні вимоги до екологічного управління та його фундаментальні складові. Історичні епохи розвитку системи "природа-суспільство", їх соціальна характеристика. Загальні властивості складних систем. Основи теорії управління: предмет, структура, методи.

    реферат [16,7 K], добавлен 18.02.2011

  • Збалансований розвиток як шлях вирішення проблеми гармонізації системи "природа–суспільство". Класифікація систем і механізмів екологічного управління. Процес, технологія і наукові принципи управління. Динаміка та темпи розвитку інноваційної діяльності.

    реферат [30,8 K], добавлен 20.02.2011

  • Програма формування та система управління створенням національної екологічної мережі: її структурні елементи, організаційна інфраструктура та комплексні результати. Основні принципи керування екологічною безпекою в контексті збалансованого розвитку.

    реферат [22,2 K], добавлен 03.03.2011

  • Методологічні та практичні засади геомаркетингу, його завдання і функції. Здійснення екологічного управління на принципах сталого розвитку та збалансованості. Зростання якості життя в місті та роль екотуризму в системі урбоекологічного маркетингу.

    реферат [19,3 K], добавлен 08.11.2010

  • Суспільно-економічний розвиток Причорноморського регіону України та особливості формування еколого-безпечної політики регіону. Оцінка існуючого стану еколого-економічної системи та порівняння її з майбутнім станом та поставленими цілями розвитку регіону.

    реферат [26,1 K], добавлен 08.12.2010

  • Водные ресурсы: общее понятие. Объем речного стока, формирующегося на территории России. Краткая историческая справка по управлению водными ресурсами в России. Обзор российского законодательства в области управления водными ресурсами на современном этапе.

    реферат [30,3 K], добавлен 18.01.2015

  • Концепция международного управления морскими живыми ресурсами. Функционирование промышленного рыболовства. Современные нормы и правила управления морскими ресурсами в Конвенции по морскому праву. Документы, определяющие использование природных ресурсов.

    реферат [21,6 K], добавлен 21.12.2013

  • Європейські норми сталого розвитку в принципах Карпатської конвенції. Пріоритети запровадження збалансованого природокористування Буковинських Карпат на екосистемних принципах. Екомережа Карпат і ключові складові концепції сталого ведення господарства.

    презентация [89,4 M], добавлен 28.12.2012

  • Вдосконалення науково-методичних засад формування і розвитку екомережі України та збереження потенціалу біотичних ресурсів. Характеристика агроекологічних умов і біорізноманіття Поділля. Функціонально-просторовий аналіз стану й розвитку екомережі регіону.

    автореферат [565,6 K], добавлен 28.12.2012

  • Особливості еколого-економічного розвитку Південного регіону України: особливості природокористування і економічна оцінка природних ресурсів. Якісні і кількісні характеристики природних ресурсів регіону, цілі і забезпечення їх функціонального розвитку.

    реферат [18,8 K], добавлен 08.12.2010

  • Критические водные проблемы тесно взаимосвязаны с применением трех Дублинских принципов. Концепция интегрированного управления водными ресурсами. Проект по Ферганской долине. Управление водными ресурсами на трех уровнях. Продуктивность земли и воды.

    реферат [13,4 K], добавлен 14.06.2008

  • Функції управління в екології - напрямки діяльності державних об’єднань у сфері ефективного використання природних ресурсів, охорони навколишнього середовища і забезпечення екологічної безпеки. Організаційні та попереджувально-охоронні функції управління.

    реферат [12,7 K], добавлен 18.01.2009

  • Мета управління в галузі раціонального природокористування. Структура державного апарату управління раціональним природокористуванням, територіальні органи. Природокористування і ефективність природоохоронної політики, адаптація режиму управління.

    контрольная работа [17,2 K], добавлен 19.10.2011

  • Характеристика та розрахунок індивідуального екологічного ризику здоров'ю людей через забруднення ґрунту цинком, нікелем, міддю на території Краснокутського району. Управління небезпекою здоров'ю населенню через забруднення навколишнього середовища.

    курсовая работа [34,3 K], добавлен 26.11.2011

  • Лісові ресурси модельних підприємств Криму, Буковинських Карпат і Передкарпаття, Центрального Лісостепу, Західного Полісся. Система критеріїв еколого-економічного оцінювання лісових ресурсів. Антропогенна трансформація природних умов та лісових ресурсів.

    отчет по практике [712,1 K], добавлен 28.12.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.