Охорона земель природо-заповідного фонду та наповнення ДЗК об’єктами регіональної екомережі із застосуванням гіс-технологій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Охорона земель природо-заповідного фонду та наповнення ДЗК об'єктами регіональної екомережі із застосуванням гіс-технологій

Іщенко Наталія Федорівна доктор філософії за спеціальністю «Економіка», доцент, Національний авіаційний університет, м. Київ,

Скрипник Лілія Русланівна доктор філософії за спеціальністю «Економіка», Національний авіаційний університет, м. Київ

Кириченко Анна Олексіївна здобувачка вищої освіти, Національний авіаційний університет, м. Київ

Анотація

Проектування національної екомережі здійснювалось відповідно до Закону України «Про Державну програму побудови національної екомережі на 2000-2015 роки», прийнятого 21 вересня 2000 р. Документ розроблено в контексті формування загальноєвропейських екологічних мереж, унікальних просторових систем європейських національних територій з природним або частково зміненим ландшафтним станом. Згідно з цією програмою 24 червня 2004 року було прийнято Закон України «Про екологічні мережі», який визначає принципи формування, охорони та використання екологічних мереж, а також повноваження органів влади в цих питаннях. Розглянуто сучасне поняття та особливості формування екологічної мережі в контексті єдиної територіальної системи з ділянками природних ландшафтів, що підлягають особливій охороні, і території та об'єкти природно-заповідного фонду. Визначено функції екомережі як комплексної, багатофункціональної природної системи. Розглянута структуру локальної екологічної мережі Роменської територіальної громади Сумської області, яка сприяє збалансуванню структури землекористування. Разом із цим було досліджено склад ключових територій Роменської територіальної громади Сумської області. За допомогою програми QGIS з використанням геоінформаційної системи було розроблено схему локальної екомережі Роменської територіальної громади Сумської області. Зокрема, проаналізовано переваги у використанні програмного забезпечення QGIS для

Проведено аналіз та систематизацію даних локальної екологічної мережі, які повинні бути відображені на Публічній кадастровій карті та повинні бути внесені до Державного земельного кадастру. Представлено еродованість земель по Роменському району Сумської області, характеристику Сульського екокоридору місцевої Роменської екомережі по основним відстанням та сполученням, буферні зони у межах місцевої схеми екомережі Роменської територіальної громади Сумської області.

Ключові слова: земельнї вiднocини, екологічна мережа, нoрмaтивнo- прaвoвi, coцiaльнo-екoнoмiчнi acпекти, Державний земельний кадастр.

Ishchenko Nataliia Fedorivna Doctor of Philosophy in Economics, Associate Professor, National Aviation University, Kyiv

Skrypnyk Liliia Ruslanivna Doctor of Philosophy in Economics, National Aviation University, Kyiv,

Kyrychenko Anna Oleksiivna higher education National Aviation University Kyiv, Kyiv

PROTECTION OF LANDS OF THE NATURE RESERVE FUND AND FILLING THE SLC WITH OBJECTS OF THE REGIONAL ECOLOGICAL NETWORK USING GIS TECHNOLOGIES

Abstract. At the basic level, there is no information in territorial communities about restrictions, burdens, which were formed as a result of the formation of an ecological network. There is no record of landowners and land users who own land plots included in the eco-network of Ukraine and there is no information about the ecological network among owners, land users and the territorial community. Another important aspect is the preservation of biodiversity, natural resources, and the creation of ecological corridors to ensure sustainable development. екологічна мережа землекористування територіальний

The design of the national eco-network was carried out in accordance with the Law of Ukraine "On the State Program for the Construction of the National EcoNetwork for 2000-2015", adopted on September 21, 2000. The document was developed in the context of the formation of pan-European ecological networks, unique spatial systems of European national territories with a natural or partially altered landscape state . According to this program, on June 24, 2004, the Law of Ukraine "On Ecological Networks" was adopted, which defines the principles of the formation, protection and use of ecological networks, as well as the powers of authorities in these matters.

The modern concept and peculiarities of the formation of an ecological network in the context of a single territorial system with areas of natural landscapes subject to special protection, and territories and objects of the nature reserve fund are considered. The functions of the ecosystem as a complex, multifunctional natural system are defined. The structure of the local ecological network of the Roma territorial community of the Sumy region, which contributes to the balancing of the land use structure, is considered. Along with this, the composition of the key territories of the Roma territorial community of the Sumy region was investigated. With the help of the QGIS program with the use of a geoinformation system, a scheme of the local eco-network of the Roma territorial community of the Sumy region was developed. In particular, the advantages of using QGIS software were analyzed for the analysis and systematization of local ecological network data, which should be displayed on the Public Cadastral Map and should be entered into the State Land Cadastre. The erosion of lands in the Romen district of the Sumy region, the characteristics of the Sul ecocorridor of the local Romen eco-network in terms of main distances and connections, buffer zones within the local scheme of the eco-network of the Romen territorial community of the Sumy region are presented.

Keywords: land relations, ecological network, regulatory and legal, socioeconomic aspects, State Land Cadastre.

Постановка проблеми

Сучасне поняття екосистеми характеризується в розрізі взаємозв'язків компонентів природокористування та об'єктів виробничого, соціально-економічного призначення, створених людиною в межах навколишнього природного середовища. Під функціонуванням екосистеми розуміють процес суспільного природокористування, землекористування та особливості змін територіальної організації, яка включає різноманітність географічних об'єктів, національних природних парків, лісових масивів, дендропарків, пам'яток природи, зокрема гірських і рівнинних ландшафтів внаслідок антропогенного навантаження.

Раціональне використання земель природно-заповідногофонду дозволяє відновлювати порушення взаємозв'язку між елементами екосистеми та передбачає вирішення наступних завдань як: ліквідація та мінімізація негативного впливу від надмірного навантаження на природні компоненти; максимальне збереження якісних та кількісних характеристик природних ресурсів; забезпечення ресурсозбереження; охорона та відновлення природних ресурсів.

Сучасний рівень антропогенного навантаження на довкілля вимагає чіткої відповідності існуючим положенням природоохоронного та земельного законодавства, зокрема дотримання обмежень та правового режиму використання відповідних об'єктів. При цьому ландшафтне середовище - один із найважливіших складових елементів керування природокористуванням. Саме різноманітні ландшафти у межах природних територіальних комплексів вимагають формування чіткої системи управління ландшафтами, зокрема створення схем зонування, ландшафтних планів для управління та підтримки екосистеми. Зокрема, важливу роль у збереженні та розширенні площі територій, об'єктів природно-заповідного фонду України відіграє створення регіональних та обласних екологічних мереж.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питаннями щодо узагальнення теоретичних засад розвитку земель природно-заповідного фонду, дослідження структури природокористування та досвід природно- заповідної справи на території Європейського Союзу, а також аналізу нормативно-правового регулювання використання природно-заповідних територій та оцінки сучасного стану земель природно-заповідного фонду присвячено праці наступних вчених: О. Василюк, В. Горлачук, Ю. Грищенко, І. Дуднікова, О. Левицький, А. Якимчук.

Такі вітчизняні вчені як В. Андрейцев, А. Гетьман, Ю. Шемшученко, Г. Балюк, Б. Даниленко, М. Ващишин, М. Дейнега, І. Каракаш, М. Максименко, А. Соколова, П. Кулинич, О. Ковтун, О. Кишко-Єрлі, Р. Гольонко, Є. Платонова теоретико-методологічні аспекти щодо юридично визначене поняття національної екологічної мережі в цілому, правовий режим окремих її структурних елементів та їх складових.

Проблемам щодо забезпечення збалансованого використання й охорони земель природно-заповідного фонду присвячено наукові роботи Д. Добряка, О. Канаш, Г. Лоїк, А. Мартин, С. Осипчук, А. Третяк та багатьох інших українських вчених.

Але не зважаючи на це залишилось недостатньо опрацьованим питання просторовогоплануванняландшафтнихкоридорів,раціонального використання земель в структурі екологічної мережі України та подальше картографування усіх елементів природно-заповідного фонду задля моніторингу та оцінки поточної ситуації, що і зумовлює актуальність теми дослідження.

Мета статті - обґрунтування засад та особливостей охорони земель природо-заповідного фонду в сучасних умовах здійснення землеустрою в у розрізі застосування практичних аспектів ГІС-технологій з метою створення екологічної мережі та наповнення ДЗК відповідними об'єктами землекористування на прикладі Роменської територіальної громади, що розташована у Сумській області.

Виклад основного матеріалу

Екологічна мережа - єдина територіальна система з ділянками природних ландшафтів, що підлягають особливій охороні, і території та об'єкти природнозаповідного фонду.

Формування екологічної мережі передбачає відбувається з метою підтримки екологічного балансу, а також розвитку рекреаційної сфери, відтворення водоохоронних функцій, оптимізації структури сільськогосподарського землекористування, відновлення деградованих земель, економічно неефективного землекористування і збільшення продуктивності природних ресурсів.

Рис. 1 Функції екомережі яккомплексної,багатофункціональної природної системи

Формування зведеної схемиекологічноїмережі Роменської територіальної громади Сумської області передбачає розвиток природо- заповідної справи.

Локальна екологічна мережа Роменської територіальної громади Сумської області сприяє в першу чергу збалансуванню структури землекористування. Також екомережа дозволить оптимізувати ландшафтно- екологічну структуру території, що в свою чергу створить у майбутньому сприятливу екологічну ситуацію та високий рівень комфортності природних просторових умов проживання біологічних видів.

При проектуванні місцевої схеми екомережі Роменської територіальної громади Сумської області враховано ефективність функціонування всіх її елементів.

У першу чергу, до складу ключових територій включені:

• території та об'єкти природно-заповідного фонду (природний заповідник, ділянки національних природних парків, а також значні за площею заказники та заповідні урочища, регіональні ландшафтні парки тощо);

• земельні ділянки, на яких зростають рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги України;

• території, які є місцями перебування чи зростання видів тваринного та рослинного світу, занесених до Червоної книги України, а також землі водного фонду, водно-болотні угіддя, водоохоронні зони;

• землі лісового фонду (у першу чергу праліси та великі за площею масиви мало змінених лісів);

• частково землі оздоровчого призначення з їх природними ресурсами; інші природні території та об'єкти (ділянки степової рослинності, пасовища, сіножаті, кам'яні відслонення, піски, солончаки, земельні ділянки, в межах яких є природні об'єкти, що мають особливу природну цінність);

• частково землі сільськогосподарського призначення екстенсивного використання - пасовища, луки, сіножаті тощо.

Базовими критеріями відбору сполучних територій (екокоридорів) є: природність меж, достатність широти й протяжності для забезпечення міграції видів, розмноження біоти, переживання несприятливих умов.

Схема локальної екомережі Роменської територіальної громади Сумської області розроблена з використанням геоінформаційної системи, зокрема, для виготовлення картографічної частини застосоване програмне забезпечення QGIS.

Тож перевагами у використанні інструментів QGIS є управління даними та інтегрування, проведення розгорнутого аналізу, моделювання і автоматизація операційних процесів і виведення результату у вигляді карт високої якості. Багате середовище аналізу, яке включає готові інструменти і засоби розробки моделей, процесів, скриптів і закінчених послідовностей виконаних дій QGIS дозволяє досліджувати зв'язки даних.

QGIS є інтегральною частиною нової послідовності виконуваних дій для створення, забезпечення доступу і використання географічної інформації. Використовуючи QGIS можна отримати переваги від використання географічних експертних знань при створенні геопросторового контенту і публікації його на сервері за допомогою інтегрованих інструментів.

Рис. 2 Проект схеми екомережі Роменської територіальоної громади

Сумьскої області

Всеохоплюючий набір картографічних інструментів в QGIS автоматизує багато аспектів картографії, робить процес виробництво карт менш затратним завданням в часі.

QGIS підтримує велике різноманіття форматів даних, що дозволяє інтегрувати всі типи даних для візуалізації та аналізу.

На публічній кадастровій карті відображено шар «Природно-заповідний фонд», у якому міститься інформація про понад 7 тисяч природних об'єктів на площі 4,28 млн га. Це важливо, оскільки дозволяє розмішувати конкретні природні резервати та заказники. Карта доступна на сайті map.land.gov.ua і містить актуальну інформацію. Охорона та збереження об'єктів природно- заповідного фонду є першочерговою метою цього шару. Це також дозволяє оприлюднювати дані щодо зазначених територій та їх місцезнаходження, надаючи людям доступ до цієї інформації. Крім того, державні кадастрові реєстратори мають змогу враховувати ці дані при прийнятті рішення про реєстрацію земельної ділянки.

Зокрема, до Державного земельного кадастру в шар «Природно- заповідний фонд» вносять такі елементи: земельні ділянки екологічних коридорів, буферні зони та сполучні ділянки, лісові масиви.

Екологічним коридором є земельна ділянка або певна визначена кількість земельних ділянок, вздовж якої може відбуватися обмін генетичним матеріалом і міграції між ключовими територіями. Крім сполучного значення, екокоридор може мати самостійне значення для збереження та відтвор природно-ландшафтного різноманіття.

До складових сполучних територій екомережі включені більшою мірою:

• території та об'єкти природно-заповідного фонду (заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища);

• землі водного фонду, водно-болотні угіддя, водоохоронні зони;

• землі лісового фонду;

• інші заліснені території, у т.ч. лісові смуги та інші захисні насадження, які не віднесені до земель лісового фонду;

• землі оздоровчого призначення з їх природними ресурсами;

• інші природні території та об'єкти (ділянки степової рослинності, пасовища, сіножаті, кам'яні відслонення, піски, солончаки, земельні ділянки, в межах яких є природні об'єкти, що мають особливу природну цінність);

• земельні ділянки, на яких зростають рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги України;

• території, які є місцями перебування чи зростання видів тваринного та рослинного світу, занесених до Червоної книги України;

• частково землі сільськогосподарського призначення екстенсивного використання - пасовища, луки, сіножаті, перелоги тощо.

Таблиця 1

Еродованість земель по Роменському району Сумської області

Сульський екологічний коридор локального значення, яки проходить по території екомрежі Роменської територіальної громади Сумської області прокладений переважно долиною річки Сула у верхній її течії і включає її заплаву, стрімкі частини надзаплавних терас, ділянки штучних водойм по руслу та по прилеглих балках.

Екокоридор витягнутий переважно у субширотному напрямку на 65,0 км, а в середній течії - субмеридіонально на близько 65,0 км. У крайній східній частині екокоридор зигзагоподібно прямує на північ-північний східпівнічний захід. На захід від с. Марківка набуває південно-західного спрямування, а на захід від с. Верхосулка - західного спрямування. В районі с. Коровинці коридор набуває південно-західного спрямування і прямує аж до адміністративної межі з Полтавською областю.

Таблиця 2

Характеристика Сульського екокоридору місцевої Роменської екомережі по основним відстанням та сполученням

Сульський екокоридор сполучає складові регіональної екомережі, що входять до Галицько-Слобожанського екокоридору, з елементами екомережі центральної частини області, які не входять до жодного з коридорів національного значення.

У перспективі на території Сульського екокоридору є створення Верхньосульського національного природного парку.

Уздовж Сульського екокоридору у безпосередній близькості до нього розміщені багато населених пунктів, серед яких:

• найбільші - це міста Ромни та Недригайлів,

• найменші - Луциківка, Верхосулка, Ольшана, Коровинці, Пустовойтівка, Герасимівка, Бобрик, Перекопівка, Андріяшівка, Гудими та інші.

Екокоридор у багатьох місцях перетинається лініями електропередач, залізницею та автомобільними дорогами місцевого та регіонального значення. У місцях їх перетину з руслом річки побудовані мости.

Для ефективного збереження об'єктів та територій природно- заповідного фонду, цінних водно-болотних угідь чи ділянок, де зростають природні рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги України, чи територій, де є поширеними представники флори й фауни з Червоної книги України, потрібно забезпечувати захисний зовнішній бар'єр, котрий мінімізує чи унеможливить негативний вплив господарської чи іншої діяльності на екосистеми цих ключових територій екомережі.

Створення буферних зон (як особливого екомережевого захисного інструменту) дозволяє на вищому рівні, аніж це передбачено законодавством про природно-заповідний фонд, досягати цілей збереження цінних видів флори й фауни та унікальних природних ландшафтів.

Земельним та природоохоронним законодавством передбачено створення важливого структурного елемента екомережі - сполучних територій, котрі відіграють роль природних коридорів, що сприяють внутрішній міграції рослин, тварин та птахів. Хоча ділянки сполучних територій екомережі самі не є унікальними з точки зору їх особливої екологічної цінності, однак вони є надзвичайно важливими для збереження і відтворення цінних та зникаючих видів флори й фауни. Саме тому для захисту природних коридорів від їх перетину із транспортними коридорами та об'єктамисоціально-економічноїінфраструктури також необхідно

встановлювати природні бар'єри, функцію котрих частково виконують буферні території екомережі.

Буферні території є перехідними смугами між природними територіями і територіями господарського використання. Основною функцією буферної території є забезпечення захисту територіальних елементів екомережі від негативного антропогенного впливу. Вони повинні мати площу, достатню для захисту ключових територій та екокоридорів від дії зовнішніх негативних факторів і оптимізації певних форм господарювання з метою збереження існуючих і відновлення втрачених природних цінностей. До складових буферних територій екомережі включені частково землі водного фонду та водоохоронні зони; частково землі лісового фонду; інші заліснені території, у т.ч. лісові смуги та інші захисні насадження, які не віднесені до земель лісового фонду; землі рекреаційного призначення, які використовуються для організації масового відпочинку населення і туризму та проведення спортивних заходів; частково - землі сільськогосподарського призначення екстенсивного використання - пасовища, луки, сіножаті тощо.

У межах місцевої схеми екомережі Роменсської територіальної громади Сумської області сформовані і виділені 2 буферні зон із загальної кількості буферних зон регіональної екомережі, який було створено 19.

Таблиця 3

Буферні зони у межах місцевої схеми екомережі Роменсської територіальної громади Сумської області

Більшою мірою буферні зони виділені на контакті населених пунктів з ключовими елементами екомережі (ядрами).

Висновки

Аналіз системних зв'язків між структурними елементами екомережі показує, що екокоридори та буферні території виконують системоформуючу роль, здійснюючи сполучну та захисну функції для ключових територій екомережі і забезпечуючи їх екосистемну єдність. Ключові території екомережі мають особливу природну цінність, заради збереження і відновлення котрої вибудовується функціональна система екомережі. Просторову цілісність екомережі повинні забезпечити її відновлювані території.

Структурні елементи національної екологічної мережі, перебуваючи у тісному взаємозв'язку між собою, консолідуючись у єдину територіальну систему, спрямовані на досягнення основної мети - поліпшення умов для формування та відновлення довкілля, підвищення природно-ресурсного потенціалу території України, збереження ландшафтного та біологічного різноманіття, місць оселення та зростання цінних видів тваринного і рослинного світу, генетичного фонду, шляхів міграції тварин через поєднання територій та об єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, які мають особливу цінність для охорони навколишнього природного середовища.

Саме тому важливим є наповнення Державного земельного кадастру відомостями, елементами екологічної мережі та природно-заповідного фонду задля своєчасного моніторингу змін, а також здійснення відповідних заходів з охорони та збереження навколишніх природних екосистем.

Література:

1. Про екологічну мережу України: Закон України від 24 червня 2004 року № 1864-IV. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/1864-15#Text

2. Про природно-заповідний фонд України:Закон України від 23.03.2023, № 34, ст.502 URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2456-12#Text

3. О.Г.Топчієв, А.М.Шашеро. Застосування методів аналізу великомасштабних планів землекористувань при формуванні регіональних екомереж. 2012. с. 51. URL: https://ukrgeojournal.org.ua/sites/default/files/ugj-2012-3-51_0.pdf

4. Ясінецька І.А. Петрище О.І. Ковтуняк І.П. Державний земельний кадастр як інформаційна база. ЕКОНОМІКА І СУСПІЛЬСТВО. № 14. 2023. С. 680-685

5. Черевко О.В., Бєлоусова Н.В., Головчук Ю.О. Теоретико-методологічне забезпечення розвитку економіки регіонів України. Актуальні проблеми економіки. 2021. №4. С.17-25

6. Новаковська І.О., Іщенко Н.Ф., Скрипник Л.Р. Проблеми збереження та охорони земель на сучасному етапі. Проблеми с^ис~темного під:ход;у в економіці. 2021. № 5(85).

7. Природно-заповідний фонд Сумсько+ї області: Атлас-довідник. К.: ТОВ «Українська Картографічна Група», за ред. Дудченко Г.І., Карлюкова О.Ю., Кулижко І.О., Панченко С.М. 2016. 94 с.

References:

1. Zakon Ukrayiny “ Pro ekolohichnu merezhu Ukrayiny”Јє vid 24 chervnya 2004 roku № 1864-IV. [Law of Ukraine “ On the ecological network of Ukraine ” from June 24, 2004 No. 1864-IV 20]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1864-15#Text [in Ukrainian].

2. Zakon Ukrayiny “ Pro pryrodno-zapovidnyy fond Ukrayiny ”Јє vid 23.03.2023, № 34, st.502 [Law of Ukraine “ On the Nature Reserve Fund of Ukraine ” from 23.03.2023, No. 34, Article 502]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 2456-12#Text [in Ukrainian].

3. O.G. Topchiev, A.M. Shashero. Application of methods of analysis of large-scale land use plans in the formation of regional eco-networks. 2012. c. 51. URL: https://ukrgeojournal.org.ua/ sites/default/files/ugj-2012-3-51_0.pdf

4. Yasinets'ka I.A. Petryshche O.I. Kovtunyak I.P. (2023). Derzhavnyy zemel'nyy kadastr yak informatsiyna baza. [State land cadastre as an information base.]. K.: EKONOMIKA I SUSPIL'STVO. 14. 680-685 [in Ukrainian].

5. Cherevko O.V., Belousova N.V., Golovchuk Yu.O (2021). Teoretyko-metodolohichne zabezpechennya rozvytku ekonomiky rehioniv Ukrayiny. [Theoretical and methodological support for the development of the economy of the regions of Ukraine]. K.: Actual problems of the economy. 4. 17-25 [in Ukrainian].

6. Novakovska I.O., Ishchenko N.F., Skrypnyk L.R. (2021). Problemy zberezhennya ta okhorony zemel' na suchasnomu etapi. [Problems of preservation and protection of lands at the modern stage.]. K.: Problems of the systemic approach in economics. 5(85) [in Ukrainian].

7. Pryrodno-zapovidnyy fond Sums'koyi oblasti [Nature reserve fund of the Sumy region]: Atlas-dovidnyk. K.: TOV «Ukrayins'ka Kartohrafichna Hrupa», za red. Dudchenko H.I., Karlyukova O.YU., Kulyzhko I.O., Panchenko S.M. 2016. 94 s [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru