Ресурсометрія у господарських порівнювальних оцінках корисних копалин

Размещено на http://www.allbest.ru/

Науково-дослідноий заклад «Ресурси»

Ресурсометрія у господарських порівнювальних оцінках корисних копалин

Адам Бодюк

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник,науковий керівник

Анотація

Мета статті полягає в обґрунтуванні сутності та понятійного апарату ресурсометрії корисних копалин, практичного застосування геологічної, методичної, економічної інформації для відображення результатів досліджень корисних копалин та продуктів їх промислової переробки. Методологічною основою дослідження є застосування ресурсного підходу до визначення понять, абстрактно-логічного, системно-структурного та порівняльного аналізу, ранжирування, узагальнення. Наукова новизна отриманих результатів полягає в обґрунтуванні понятійного апарату ресурсометрії як науки про вимірювання, оцінювання та передбачення у кількісних і якісних показниках надрових ресурсів і господарського їх використання за потребами, обґрунтування рекомендацій по підвищенню його результативності. Висновки. Таким чином, ресурсометрію логічно трактувати як науку про вимірювання, оцінювання та передбачення у кількісних і кількісно-якісних показниках надрових ресурсів та господарське їх використання за потребами, обґрунтування рекомендацій по підвищенню його результативності, для формування іншої управлінської інформації. Ресуросометрію макромасштабно в отриманні для управлінського аналізу даних логічно розвивати на профільній статистичній базі, з використанням конкретних галузевих матеріалів, зокрема, енергоресурсних, трудоресурсних, мало досліджуванних у надрокористуванні. Для всебічності висвітлення результатів досліджень надрокористування перспективне застосовувати пропонований принцип п-мірності відображення видів й обсягів природних ресурсів та їх господарської значимості, за цим принципом проводити оцінювання з використанням фактичної інформації конкретних корисних копалин та процесів з ними.

Ключові слова: ресурси, управління, інформація, корисні копалини, вуглеводні, уран, залізні руди, надрокористувачі.

Abstract

Adam Bodyuk

Candidate of economic sciences, senior research worker, scientific leader, Research establishment «Resources»

RESOURCE METERING IN ECONOMIC COMPARABLE ASSESSMENTS OF MINERALS

The purpose of the article is to substantiate the essence and conceptual apparatus of mineral resourcemetry, the practical application of geological, methodological, economic information to reflect the results of research of minerals and products of their industrial processing. The methodological basis of the study is the application of a resource approach to the definition of concepts, the use of abstract-logical, system-structural and comparative analysis, ranking, generalization. The scientific novelty of the results obtained is to substantiate the conceptual apparatus of resourceometry as a science of measurement, evaluation and prediction in quantitative and qualitative indicators of the super-level resources and their economic use according to needs, substantiation of recommendations for improving its effectiveness. Conclusions. Thus, resourcemetry is logically interpreted as a science of measuring, evaluating and predicting in quantitative and quantitative- qualitative indicators of surface resources and their economic use according to needs, substantiation of recommendations for improving its effectiveness, for the formation of other managerial information. Management of Resurosometry is macroscale in obtaining for management analysis of data logically developed on a special statistical basis, using specific industry materials, in particular, energy, labor-consuming, little studied in subsoil use. For the comprehensiveness of coverage of the results of subsoil use research, it is promising to apply the proposed n-dimensional principle of displaying the types and volumes of natural resources and their economic significance, and based on this principle, to conduct evaluations using actual information on specific minerals and processes with them.

Keywords: resources, management, information, minerals, hydrocarbons, uranium, iron ores, subsoil users.

Постановка проблеми

Стійкий соціально-економічний розвиток країни, її економічна безпека визначаються ємністю мінерально-сировинної база (МСБ) та перспективністю управління її господарським використанням. Тому за масштабності МСБ потребуються й об'єктивні методи і сучасні засоби її досліджень.

У сучасному економічному світі наявність і доступність видобування мінеральних і вуглеводневих ресурсів, безперебійність поставок й ефективність їх використання в основному визначають стійкий розвиток і енергетичне ресурсування як важливу складову національної безпеки будь-якої країни. Державне регулювання надрокористування в Україні здійснюється законами України, державними програмами і т.д. [1].

Безумовно, що застосування нормативно-правових актів державного регулювання і нормування економічних, фінансових і фіскальних процесів ресурсозабезпечення суб'єктів господарювання потребує постійного аналізу й оцінок використання ними корисних копалин, прогнозування перспектив та нарощування обсягів їх геологічних запасів проведенням геологорозвідувальних досліджень і робіт, а далі виконанням гірничих робіт по їх виліченню з надр, здійсненням товарообмінних операцій і т.д.

Однак, незважаючи на профільні наукові роботи численних дослідників, на наш погляд, немає загальновизнаного підходу до оцінки порівняння віддачі різнорідних за природою ресурсів у натуральних показниках. Тому, на наш погляд, потрібні н-мірні, як пропонується їх називати, оцінки сучасного і перспективного використання ресурсів, наприклад, за економічними, фінансовими, соціальними та іншими видами їх поділу для встановлення ресурсовласницьких, господарських визначень, що вимірюються вартісними показниками в абсолютних і відносних вираженнях; поширюються серед окремих суб'єктів господарювання, по їх галузях, у міжгалузевих економічних потребах; виконуються з застосуванням показників їх ефективності і т.д. Безумовно, до узагальнених і порівняльних оцінок різних видів ресурсів можна застосовувати, як масштабні, показники продуктивних сил на порівнювальній базі, наприклад, по капіталовкладеннях, приведених для порівняння до єдиної бази.

На нашу думку, потреби н-мірності відображення обсягів ресурсів та їх значимості в еквівалентах зумовлює необхідність на практиці вийти за рамки традиційного підходу і при оцінці мінерально-сировинної бази, її складових. Хоча певні методики їх узагальненої оцінки вже розроблені, зокрема у нафтовому еквіваленті енергетичних ресурсів.

Взагалі, до переваг ресурсного підходу до аналізу, оцінки, за економічною теорією предметів праці, зокрема надрових ресурсів, належать названі нами різнорідними: узагальнене трактування різних видів ресурсів; чітка логіка у визначеннях понять щодо ресурсів та процесів використання; можливість оцінити ефективність використання ресурсів конкретного виду, порівняти по них оцінки та дати по обґрунтованим порівнюваним параметрам нові орієнтації в підвищенні ефективності на законодавчій базі, за творчою логікою, пристосуванням відомих методологій чи методик вимірювання рівнів результативності і т. д.; дати узагальнену оцінку ефективності виробництва різних видів ресурсів, їх промислового застосування та за іншими потребами, з певними ознаками подібності або різнорідності, новими критеріями порівнянь. Практичні питання управління надрокористуванням відображено колективом авторів [2].

Метою написання статті є обґрунтування за теоретичною базою сутності та розробка понятійного апарату ресурсометрії корисних копалин, рекомендацій щодо практичного застосування геологічної, методичної, економічної інформації для відображення результатів досліджень корисних копалин та продуктів їх промислової переробки.

Методологія проведення роботи - застосування ресурсного підходу до вираження понять надрокористування, методів абстрактно-логічного, системно-структурного та порівняльного аналізу (для визначення системи понять, які дозволяють характеризувати у кількісних вимірюваннях наявність і поширення корисних копалин у надрах та продуктів їх переробки).

Виклад основного матеріалу

З застосуванням поняття «метр» (лат. міра), утворено поняття «метрологія» (лат. міра + вчення), яке пропонується розуміти як вчення про вимірювання, оцінювання вимірюваних величин [3, с. 399]. Під поняттям метрики розуміють визначальний параметр, який може бути використаний дослідниками для виміру обстежуваних фактів, процесів, об'єктів і надання їм потрібних характеристик. Метрику розглядають і як допоміжний інструмент спостереження, аналізу ситуації і важіль контролю за рішеннями проблем, які виникають на проекті.

Метрики допомагають вирішувати такі задачі: оцінювати стан і конкретні характеристики об'єктів, процесів та знайти можливі причини виникнення проблем з їх використанням; надати інформацію для прийняти рішення (якщо таке потрібно) і згідно з цим рішенням виправити ситуацію у використанні об'єкта, протікання процесу; оцінити прогрес після застосування корегувальних заходів та ін. Метрику логічно застосовувати у поєднанні з вимірюванням та оцінюванням ресурсів, зокрема паливно- енергетичних, залізорудних.

Процеси вимірювання ресурсів у певних атрибутивних виразах (описах) і кількісних показниках та надання виміряним величинам оцінок за прийнятою методикою пропонується називати ресурсометруванням.

Ця наукова галузь за певними методиками, треба розуміти, досліджує процеси підготовки, оцінки та підрахунку ресурсів і запасів паливно- енергетичних корисних копалин, залізорудних та інших корисних копалин. У числі її досліджуваних показників в першу чергу слід прийняти статистичні, оскільки статистика відображає реальну ситуацію з наявними корисними копалинами та стан їх господарського застосування на макрорівні.

Статистика як міжнародна наука вивчає показники кількісних та якісних змін, зокрема у паливно-енергетичному господарстві країни та й за її межами, займається обробкою досліджуваних і зібраних даних з застосуванням статистичних та інших методів за науковими і господарськими потребами, поширює опрацьовані матеріали, як правило, в цифровій формі у виданій статистичній літературі.

У табл. 1 показано рейтинг, по даних ООН, економік країн світу у 2021 - 2022 рр. по показнику ВВП [5].

Таблиця 1. Рейтинг економік країн світу в 2021 - 2022 рр. по показнику ВВП

Безумовно, що на рейтинг економік країн суттєво впливають обсяги надрокористування, переробки корисних копалин, торгівлі її продукцією. Зокрема на показники ВВП суттєво вливають доходи підприємств від господарського використання енергетичних ресурсів.

До окремого розділу ресурсометрії слід відносити паливно-енергетичні баланси (ПЕБ) на різні види паливно-енергетичних ресурсів, що складаються з застосуванням методики зведення даних до одного кількісного вимірника. З застосуванням показників прогнозованої структури видобування цих ресурсів та її очікуваної теплотворної здатності розраховуються перевідні коефіцієнти за видами палива. Переведення здійснюється множенням обсягу видобутку в натуральних одиницях на встановлений перевідний коефіцієнт. Установлені такі орієнтовні значення перевідних коефіцієнтів для природних ресурсів: нафти і газового конденсату - 1,4; газу природного і нафтового - 1,18; вугілля - 0,7; сланців горючих - 0,34; дров - 0,27.

У структурі паливних ресурсів України домінує кам'яне і буре вугілля, запаси якого за категоріями А + В + Сі, за різними джерелами, складають близько 50 млрд т і є цілком достатніми для забезпечення власних потреб економіки і домашніх господарств. Основні запаси кам'яного вугілля зосереджені в Донецькому і Львівсько-Волинському басейнах; бурого вугілля - переважно в Дніпровському басейні.

В Україні утворилося понад 2500 родовищ торфу. Державним балансом враховано понад 1560 їх родовищ. Запаси оцінюються у 2,2 млрд т. Найбільше їх покладів зосереджені у Волинській, Рівненській, Київській, Чернігівській і Львівській областях. «В зональному розрізі в Україні виділено п'ять торфово- болотних областей: Полісся (58,0 % запасів торфу-сирцю), Мале Полісся (7,0 %), Лісостеп (34,6 %), Степ (0,4 %), Карпати і Прикарпаття (2,9 %). Крім того, на території України виявлено близько 350 родовищ покладів сапропелю, Державним балансом враховано 274 родовищ» [6].

До ресурсометричних потрібно відносити й порівняльні оцінки енергоресурсів у різних формах, результативності застосування в енергогенеруючих комплексах. У табл. 3 наведені кількісні показники роботи теплогенерувального обладнання з використанням природного газу і вугілля (за даними Монастирищенської виробничої впроваджувальної фірми «Енергетик», Завод котельного обладнання, Черкаська обл.; www.energetik.com.ua). З приведених даних видно, що вартісні показники використання вугілля майже у три рази нижчі, ніж природного газу. Але калорійність і витрати природного газу кращі, ніж вугілля.

Статистичні показники виробництва і споживання первинних енергетичних ресурсів у світі у 2001 - 2015 рр. за їх видами, статистичними даними British Petroleum, наведено в табл. 2 [4].

Таблиця 2. Виробництво і споживання первинних енергетичних ресурсів у світі у 2001-2015 рр. за їх видами, млн т н. о.

Таблиця 3. Показники роботи теплогенерувального обладнання з використанням природного газу і вугілля

Для порівняння зі станом споживання енергоресурсів в Україні покажемо, за різними даними Інтернет, наступні особливості використання енергоресурсів в окремих країнах. У США відносно рівномірно застосовуються вугілля, газ і нафта, оскільки цих корисних копалин в основному достатньо за обсягами їх власного видобутку. Велика Британія в енергетиці використовує переважно природний газ, оскільки його добуває у великій кількості. у Канаді за прийнятних природних умов переважно розвивається гідроенергетика; за її показником ця країна є світовим лідером.

Росія для внутрішнього енергоспоживання переважно використовує природний газ, одночасно помірно вугілля та нафту відповідно обсягам їх видобування та експортування. Японія і Франція за незначної природної забезпеченості первинними паливно-енергетичними ресурсами розвивають ядерну енергетику. ресурсометрія корисний копалина промисловий

Китай і Польща мають відносно великі поклади та обсяги видобутку вугілля і значно менші - нафти та природного газу, тому у них переважно вугільна енергетика. Китай, як надвелика держава, досить значні потреби в енергоспоживанні у галузях економіки і побуті на 70,5% забезпечує за рахунок власного вугілля. Висока частка вугілля обумовлена наявністю якісного та дешевого власного вугілля і відносно невеликими обсягами запасів інших первинних енергоносіїв. Обсяги видобутку природного газу становлять 16 млрд м3 (менше ніж Україна), нафти - 140 млн т.

В енергетиці Польщі аналогічно висока частка використання вугілля, що обумовлюється тим же фактором - наявністю великих запасів якісного та дешевого видобутку власного вугілля і відносно невеликими обсягами інших первинних енергоносіїв [7].

На вугільному паливі в Німеччині виробляється близько 18% електроенергії. В останні роки в цій країні залишилися всього дві кам'яновугільні шахти, які планувалося закрити. Тому за потреби Росія є основним постачальником цього енергоносія в Німеччину.

Отже, з точки зору формування структури паливно-енергетичного балансу для України показовими є Китай і Польща, тому досвід цих країн логічно вивчати, а результати вивчення адаптовано застосовувати урядом і місцевими органами влади за потребами економіки країни.

В Україні, за прогнозами фахівців до 2030 року обсяги видобутку газу можуть перевищити 28,5 млрд м3 за рахунок експлуатації родовищ на шельфі Чорного і Азовського морів [8, с. 84]. Однак, виходячи з показників видобування і споживання вуглеводнів, безумовно, що Україні уже тепер необхідно створити стратегічні нафтові і газові резерви, як, наприклад, у Китаї, для користування ними в економіці майбутніми поколіннями.

Уран, як енергетичний ресурс, належить до числа поширених у земній корі хімічних елементів. Середній вміст урану у земній корі (кларк) - 2,7 *10-4 % (за Р.Тейлором). Число відомих у нинішній час уранових мінералів, а також мінералів, що містять цей метал, перевищує 200 [9; 10].

Показники ресурсів і запасів урану на межі ХХ-ХХІ ст.у світі (тис. т) показано в табл. 4 [10]. У групу країн з запасами понад 100 тис. т урану входять ПАР, Бразилія, Намібія, Росія, США, Канада, Казахстан, Австралія. У цих 8 країнах зосереджено більше 86 % загальних світових запасів урану.

Таблиця 4. Ресурси і запаси урану на межі ХХ-XXI ст. (тис. т)

В Європі найбільші ресурси та загальні запаси урану (табл. 4), зосереджені в Україні. Вони виявлені в межах Українського щита. За ресурсами й підтвердженими запасами урану Україна входить до першої десятки країн світу. Частка України в світових запасах складає 1,8 %. У Державному балансі запасів корисних копалин України враховавано 17 родовищ (у Кіровоградській обл. - 14, Миколаївській - 2, Дніпропетровській - 1). До відкритих і розвіданих належить 21 родовище.

Оцінки кількості ресурсів урану в Україні дещо відрізняються. Так, за даними Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) за станом на 1 січня 2000 р., ресурси урану в Україні становили 235 тис. т. Основна їх маса пов'язана з урано-натрієвими (альбітитовими) формаціями (133,5 тис. т). За інформацією Геннадія Буткевича_на 2019 рік ресурси уранових руд в Україні оцінювались у 560 тис. тонн, а підтверджені запаси - 270 тис. тонн [11].

Для отримання урану також перспективним є розширення промислового застосування й урановмісних мінералів рідкісних земель, урановмісних органічних сполук та інші. Різноманіття ізотопності мінералів, безумовно, потребує адаптованих геологічних досліджень, технологій видобування, вилучення, переробки, конкретизованих фінансово-економічних оцінок руд і т.д. Хоча важливо відмітити, що за своїми енергетичними можливостями запаси урану-235 не перевищують запасів нафти.

Для орієнтації у вартісно-ресурсних результатах геологічного вивчення родовищ урану, розрахункову вартість одиниці видобутої корисної копалини (Цр), за ПКУ, можна обчислювати за такою формулою:

Цр = (Вмп + (Вмп * Кр)) : Умп ,

де: Вмп - обчислені витрати (у грн); Кр - коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства, обчислений у матеріалах геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених Державною комісією України по запасах корисних копалин (десятковий дріб); Умп - кількість урану, видобутого за звітний період (тонни).

Вартість руд урану, аналогічно золота, видобутих з корінних родовищ, обчислюється з урахуванням ціни реалізації за податковий (звітний) період (у разі відсутності реалізації у цьому періоді - за найближчі попередні податкові періоди) хімічно чистого металу без урахування податку на додану вартість, зменшеної на суму витрат платника на збагачення (афінаж) та доставку (перевезення, транспортування) споживачу. Вартість одиниці видобутих покладів урану визначається з урахуванням частки (в натуральному вимірі) вмісту хімічно чистого металу в одиниці видобутих покладів [12, ПКУ, п. 252.17].

Як і уран, у світових масштабах залізні руди зустрічаються лише на обмежених і тільки вже у відомих територіях. Однак запаси залізної руди на нашій планеті оцінюються приблизно в 140 млрд т [13, с. 15] чи 150 млрд т [14]. Найбільш багатими на руди в перерахунку на залізо є такі країни, як Бразилія, Австралія, Росія, Україна, Китай, США. Україна займає шосте місце за об'ємами видобутку залізної руди і виробляє 5% світових об'ємів залізорудної продукції [13, с. 16 - 17; 14].

В Росії, Україні й Австралії зосереджене 46% світових розвіданих запасів заліза. Але в Україні запаси цього металу найбільші у світі і складають 12 млрд т, більше 16% світових розвіданих запасів [13, с. 15]. В Україні розвідані 58 родовищ залізних руд. Вони представлені трьома основними типами: багатими мартитовими й магнетитовими рудами, залізистими кварцитами (магнетитовими, окисленими), бурими залізняками (осадовими морськими в Керченському залізорудному басейні). Але за різних причин експлуатується тільки 22 родовища [13, с. 18]. На наш погляд, за перспективну проблему слід визнати необхідність розробки нових критеріїв і методик оцінки фактичної вартості та перспективності експлуатації і цих родовищ, а також не використовуваних, з впровадженням нових технологій. Такі проблеми належать до проблем економічної ресурсогеології (ЕРГ).

Розглянемо приклад порівняльного вимірювання. У табл. 5 наведені показники динаміки торгівлі мінеральною продукцією України протягом 2014 - 2020 рр., млн дол. США.

Таблиця 5. Динаміка показників експорту й імпорту мінеральної продукції в Україні

Частка мінеральної продукції у загальному експорті товарів України у 2014 - 2020 рр. не перевищувала 11,3 %. Хоча їх запаси в надрах оцінюються великими показниками. Не високою була питома вага експорту в імпорті цієї продукції, в млн дол. США (хоча у 2020 р. цей показник зріс до 63,2 %) [15, с. 73 - 74].

Розглянемо кількісно-якісне вимірювання. За масштабом родовища корисних копалин поділяють на 5-ть груп. Градація за розміром родовищ на території України з найбільшими запасами окремих руд показана в табл. 6.

Таблиця 6. Поділ родовищ корисних копалин за розміром запасів

З табл. 6 явно видно, що за обсягами потенційні запаси залізних руд найбільш великі (на порядок), але по якісних показниках не самі кращі.

Висновки

Таким чином, ресурсометрію логічно трактувати як науку про вимірювання, оцінювання та передбачення у кількісних і кількісно- якісних показниках надрових ресурсів та господарське їх використання за потребами, обґрунтування рекомендацій по підвищенню його результативності.

Ресурсометричні оцінки та прогнози необхідні для передбачень потреб у ресурсах для поточних заходів, в майбутньому та по їх забезпеченню, а також в інтересах у цілому суспільства, зокрема суб'єктів господарювання, територіальних громад, у зовнішньоекономічних стосунках з суб'єктами господарювання, з врахуванням внутрішніх і зовнішніх, економічних, екологічних, соціальних, зовнішніх політичних та інших факторів, що мають свої походження, статику і динаміку, сфери застосування, практику проведення аналізу статистичних, вартісних та інших матеріалів.

Ресуросометрію в отриманні для аналізу даних логічно розвивати на статистичній базі, з використанням конкретних галузевих матеріалів, зокрема, енергоресурсних, трудоресурсних (мало досліджуванні у надрокористуванні). Отже, за ресурсним підходом нами пропонується створювати таку наукову галузь як ресурсометрія корисних копалин, належної до складових ресурсогеології надрокористування.

Література

1. Загальнодержавна програма розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року. Затв. Законом України від 21 квітня 2011 року № 3268-VI.

2. Довгий С. О., Шестопалов В. М., Коржнев М. М. та ін. Реструктуризація мінерально- сировинної бази України та її інформаційне забезпечення. К.: Наукова думка, 347 с.

3. Сучасний тлумачний словник української мови: 50 000 слів/ За заг. ред. д-ра філол. наук, проф. В.В. Дубічинського. Х. : ВД «ШКОЛА», 2006. 832 с.

4. BP Statistical Review of World Energy June 2016

5. Довгий С.О., Євдощук М. І., Коржнев М. М. та ін. Енергетично-ресурсна складова розвитку України. НАН України, Ін-т телекомунікацій і глобал. інформ. простору. К.: Ніка- Центр, 2010. 264 с.

6. Державна цільова економічна програма «Ядерне паливо України». Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2009 року № 1004.

7. Податковий кодекс України. К.: Вісник Міністерства доходів і зборів України, 2014, січень, № 2 - 3. 430 с. (зі змін. і доп.).

8. Рудько Г.І., Плотніков О.В., Курило М.М., Радованов С.В. Економічна геологія родовищ залізистих кварцитів: монографія. К. : «Академпрес», 2010. 272 с.

9. Михайленко О. Г., Краснікова Н. А. Конкурентоспроможність України на світовому ринку мінеральної продукції. Економіка та держава, 2021, № 7. С. 71 - 82.

References

1. Zagal'noderzhavna programa rozvitku mmerafno-sirovinnof bazi Ukrami na period do 2030 roku [The national program for the development of the mineral and raw material base of Ukraine for the period up to 2030]. [in Ukrainian].

2. Dovgij, S. O., Shestopalov, V. M., Korzhnev, M. M. Restrukturizacija mmerafno- sirovinnof bazi Ukrami ta її mformacijne zabezpechennja [Restructuring of the mineral and raw material base of Ukraine and its information support]. K.: Naukova dumka [in Ukrainian].

3. Dubkhins'kiy, V.V. (2006). Suchasnij tlumachnij slovnik ukrams'kof movi: 50 000 shv [Modern explanatory dictionary of the Ukrainian language: 50,000 words]. H. : VD «ShKOLA» [in Ukrainian].

4. Dovgij, S.O., Єvdoshhuk, M. І., Korzhnev, M. M. (2010). Energetichno-resursna skladova rozvitku Ukrafni [Energy and resource component of development of Ukraine]. K.: Nіka-Centr

5. Derzhavna Uhova ekonomkhna programa «Jaderne palivo Ukrami» [State target economic program "Nuclear fuel of Ukraine"] [in Ukrainian].

6. Podatkovij kodeks Ukra'ini [Tax Code of Ukraine]. K.: Visnik Ministerstva dohodiv і zboriv Ukraini, [in Ukrainian].

7. Rud'ko, G.I., Plotnikov, O.V., Kurilo, M.M., Radovanov, S.V. (2010). Ekonomichna geologija rodovishh zalizistih kvarcitiv [Economic geology of iron quartzite deposits]. K. : «Akadempres» [in Ukrainian].

8. Mihajlenko, O. G., Krasnikova, N. A. (2021). Konkurentospromozhnist' Ukraini na svitovomu rinku mineral'noi produkcii [Competitiveness of Ukraine on the world market of mineral products]. Ekonomika ta derzhava - Economy and the State, 7, 71 - 82 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru