Екологічна характеристика ПрАТ "Карлсберг Україна"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Кафедра екології та екоменеджменту

Звіт

з переддипломної практики ПрАТ «Карлсберг Україна»

Здобувача IV курсу 4 групи

Кондратюк А.

Керівник доцент, к.т.н. Семенова О.І.

Київ НУХТ 2024



ЗМІСТ

РОЗДІЛ 1. ЕКОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА ТА ОЦІНКА ЙОГО ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ

1.1 Джерела утворення стічних вод на ПрАТ «Карлсберг Україна»

1.2 Характеристика стічних вод ПрАТ «Карлсберг Україна»

1.3 Аналіз існуючих способів очищення стічних вод на підприємстві

1.4 Джерела забруднення повітряного середовища на ПрАТ «Карлсберг Україна»

1.5 Характеристика викидів в атмосферу

1.6 Способи очищення викидів в атмосферне повітря від підприємства

1.7 Джерела утворення відходів на ПрАТ «Карлсберг Україна»

1.8 Характеристика відходів на ПрАТ «Карлсберг Україна»

1.9 Способи утилізації відходів на ПрАТ «Карлсберг Україна»

ЛІТЕРАТУРА



РОЗДІЛ 1. ЕКОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАТ «КАРЛСБЕРГ УКРАЇНА» ТА ОЦІНКА ЙОГО ВПЛИВУ НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ

1.1 Джерела утворення стічних вод на ПрАТ «Карлсберг Україна»

Основними джерелами утворення стічних вод на підприємстві є миття технологічного обладнання, охолодження та різні технологічні процеси. Зазвичай стоки розрізняють за призначенням, і поділяють їх на виробничі та господарчо-побутові.

Також стічні води можна класифікувати, як умовно чисті та забруднені.

Забруднені стічні води на пивзаводі можуть утворюватися в результаті:

* миття технологічного обладнання та тари;

* миття підлоги, піддонів та панелей;

* миття трубопроводів;

* миття резервуарів;

* під час гідравлічного вилучання пивної дробини;

На ПрАТ «Карлсберг Україна» поділяють стоки на три категорії: промислові, побутові та атмосферні.

Промислові стічні води також можна поділити на три групи: ¹

1) Стоки, які утворились внаслідок технологічних процесів, такі води забруднені великою кількістю забруднюючих речовин. На завершальних етапах виробництва зазвичай технологічні води вже менш забруднені.

2) Стоки, які утворились внаслідок допоміжних процесів, а саме при охолодженні технічних систем і енергетичних установок. Зазвичай така вода має високу температуру.

3) Стоки з допоміжних сервісних цехів (котельні, енергоблоки, склади зберігання сировини та готової продукції, транспортування тощо); Наявні забруднення різними речовинами.

По характеру забруднень стічні води пивзаводу розділяються на наступні категорії:

* виробничі стічні води пивоварного і безалкогольного виробництв;

* їдальні;

* власні потреби водопідготовки;

* господарчо-побутові і душові;

* котельні.

1.2 Характеристика стічних вод ПрАТ «Карлсберг Україна»

Загальні витрати стічних вод пивоварного заводу ПрАТ «Карлсберг Україна» з урахуванням потреб потужностей комплексу становлять 2135,82 м³/добy, в т.ч виробничих 2071,48 м³/добу, господарчо-побутових - 64,34 м³/добу.

Характеристика хімічний склад стічних вод наведено в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 - Вимірювання хімічного складу стічних вод на ПрАТ «Карлсберг Україна»

№	Показники	Одиниця виміру	Результат вимірювання	Допустима концентрація для скиду
1	Завислі речовини	мг/дм3	145,8	300
2	БСК5	мгО2/дм3	48,5	200
3	ХСК	мгО2/дм3	297,0	500
4	Мінералізація	мг/дм3	465,0	1000
5	Сульфати	мг/дм3	56,0	380
6	Хлориди	мг/дм3	97,8	240
7	Азот амонійний	мг/дм3	5,41	20,0
8	Нітрити	мг/дм3	Не виявлено	3,3
9	Нітрати	мг/дм3	Не виявлено	45,0
10	Фосфати	мг/дм3	4,18	8,0
11	Нафтопродукти	мг/дм3	Не виявлено	4,5
12	СПАР	мг/дм3	0,48	20,0
13	Феноли	мг/дм3	Не виявлено	0,14
14	Формальдегід	мг/дм3	Не виявлено	0,68
15	Ціаніди	мг/дм3	Не виявлено	0,5
16	Сульфіди	мг/дм3	Не виявлено	1,5
17	Алюміній	мг/дм3	Не виявлено	2,72
18	Залізо (загальне)	мг/дм3	0,69	2,0
19	Кадмій	мг/дм3	Не виявлено	0,05
20	Марганець	мг/дм3	Не виявлено	0,68
21	Мідь	мг/дм3	Не виявлено	0,3
22	Нікель	мг/дм3	Не виявлено	0,6
23	Свинець	мг/дм3	Не виявлено	0,1
24	Срібло	мг/дм3	Не виявлено	0,05
25	Цинк	мг/дм3	Не виявлено	0,9
26	Жири	мг/дм3	2,55	50
27	рН	одиниць рН	6,8	6,5 - 9
28	Температура	°С	24	Не вище 40

З таблиці 1.1 бачимо, що стічні води підприємства не перевищують встановлених норм

Відведення стічних вод від пивоварного заводу здійснюється до міської каналізаційної мережі, яка проходить поряд із територією проммайданчика, у відповідності до Умов на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва від 25 червня 2010 р. Згідно з «Умовами», підприємству дозволяється скид стічних вод в мережу каналізації м. Києва з загальною витратою 2576,19 м³/добу.

Водовідведення передбачається за роздільною схемою:

- виробничі стічні води від пивоварного та безалкогольного виробництва, водопідготовки та котельні самопливом відводяться на споруди біологічного очищення з метою досягнення допустимих показників забруднення перед скидом до міської каналізаційної мережі;

- господарчо-побутові стоки від санвузлів, душових та їдальні відводяться самопливом окремою мережею і далі, разом з попередньо очищеними виробничими стоками скидаються до міської каналізаційної мережі.

- дощові стоки відводиться на існуючі очисні споруди дощової каналізації підприємства з подальшим скидом в міську мережу дощової каналізації. Виробнича каналізація відводиться на існуючі очисні споруди виробничих стічних вод.

На ПрАТ «Карлсберг Україна» господарчо-побутові стічні води скидаються у водовідведну мережу міста Київ, де очищаються на міських очисних спорудах, при цьому дотримуючись встановлених вимог та лімітів на скид. Вразі виявлення перевищень ГДК стоки направляють на очисні споруди підприємства.

Відповідно до умов Дозволу на спеціальне водокористування ПрАТ «АК «Київводоканал» Nє УКР-618 - Кіє від 02.06.2017 р. ліміт використання води з міського водопроводу згідно погоджених Басейновим управлінням водних ресурсів нормативних розрахунків водоспоживання та водовідведення: вул. Пирогівський шлях, 137 в обсязі не більше 1018,803 тис.м³ на 2023 рік.

Аналітичний контроль за скидами забруднюючих речовин із стічними водами на філії ПрАТ «Карлсберг Україна» здійснюється сертифікованою виробничою лабораторією.

1.3 Аналіз існуючих способів очищення стічних вод на підприємстві

На ПрАТ «Карлсберг Україна» було реалізовано проект по будівництву сучасного очисного комплексу. Будівництво проводилось в цілих III черги, адже під час 1-ї та 2-ї черги, робота комплексів не в повній мірі відповідала проектним показникам. Тому III черга передбачалась, як для збільшення потужності очисних споруд до 3000 м³/добу, так і для коригування існуючої технологічної схеми очистки з метою підвищення якісних показників. Для цього було встановлено новий високоефективний метантенк (І пусковий комплекс) та аеротенк (ІІ пусковий комплекс) з допоміжними спорудами.

Виробничі стоки від пивоварного і безалкогольного виробництв, котельні та потреб водопідготовки самопливом відводяться на КНС (каналізаційна насосна станція) з вбудованим блоком усереднення і нейтралізації та реагентним відділенням. В приймальній камері блоку встановлений сітчастий контейнер для вилучення крупних домішок (20 мм) та занурені насоси для подачі виробничих вод в усереднювач-нейтралізатор. При надходженні кислих стоків (рН менше 6,5) автоматично дозується розчин каустичної соди, при надходженні лужних (рН більше 9,5) - в усереднювач подається вуглекислий газ. Потужність блоку усереднення та нейтралізації - 3750 м³/добу.

Після механічного очищення, нейтралізації та усереднення виробничі стічні води скидаються в міську каналізаційну мережу.

Дощові та талі води з дахів будівель та з території підприємства збираються у закриту внутрішньомайданчикову мережу дощової каналізації, по якій надходять на локальні очисні споруди дощових вод.

До складу очисних споруд входять:

- барабанне сито;

- первинні відстійники (відстійники анаеробного мулу);

- змішувач-усереднювач (колишній метантенк);

- метантенк Biomar ASBx (новий) з обладнанням для підготовки біогазу до утилізації і аварійною установкою спалювання біогазу;

- дегазатор вуглекислого газу (новий) для нового метантенку Biomar ASBx;

- аеротенк Biomar OSB (новий);

- два вторинні відстійники;

- мулонакопичувач;

- два мулоущільнювачі;

- дві аварійні ємності (колишні аеротенк і відстійник аеробного мулу);

- ємність перекачування мулу (колишній відстійник аеробного мулу);

- декантатор;

- станція дозування хімічних реагентів.

В якості опції в другому пусковому комплексі будівництва встановлено біофільтр для очистки відпрацьованого повітря.

Очищення стоків на ПрАТ «Карлсберг Україна» відбувається за схемою наведеною на рисунку 1.1

Рисунок 1.1 - Схема очищення стоків на ПрАТ «Карлсберг Україна»

1- каналізаційна нососна станція; 2 - барабанна решітка; 3 - ємність для фільтрату; 4 - серпаратор; 5 - змішувач-усереднювач; 6 - метантенк; 7 - аеротенк; 8 - вторинний відстійник; 9 - накопичувач анаеробного активного мулу; 10 - накопичувач аеробного активного мулу; 11 - декантатор; 12 - контейнер; 13 - факел.

Стоки з виробництва надходять до насосної станції, яка знаходиться біля барабанної решітки, куди перекачуються стічні води.

На цій стадії видаляються тверді часточки зі стічної води. Вода подається в ємність для фільтрату 1, видалені часточки подаються в контейнер, розташований під барабанними решітками.

Стоки з барабанних решіток перекачуються насосами у освітлювачі, в них видаляються ті часточки які не видалились на решітках.

Вже освітлена вода з освітлювачів подається в змішувач-усереднювач. В ньому вбудовані pH-метр і датчик каламутності.

Осад, який утворився в освітлювачах насосами подають в мулонакопичувач, де його зневоднюють для подальшого використання.

Змішувач устаткований мішалками, щоб перемішувати реагенти (луг) NaOH і/або (азотна кислота) HNO₃ які подаються окремо для нейтралізації.

Стічні води насосами подаються в анаеробний реактор активного мулу (метантенк) Biomar ASBx устаткований відцентровими насосами, з високою пропусковою спроможністю.

Перед тим як подати стоки в метантенк їх підігрівають до 36 °C, за допомогою пари яка виробляється в котельні де спалюють біогаз, який в свою чергу утворюється в тому ж метантенку. В котельню біогаз подають компресорами, якщо обсяги біогазу перевищені, то біогаз спалюють в аварійній факельній установці.

За допомогою анаеробного біологічного мулу органіка в стічній воді перетворюється на біогаз. Склад біогазу: CH? (метан), CO? (вуглекислий газ), H?S (сірководень) та N? (азот).

В метантенку є модуль в якому стічна вода після очисти поділяється на воду і мул. Мул осідає в модулі, а вода потрапляє в дегазатор.

Після метантенку стічна вода потрапляє в аераційну стабілізаційну ємність для завершення анаеробних процесів і для стабілізації мулу для подальшої його обробки.

Після стабілізації вода подається у вторинні освітлювачі, в яких залишковий мул осідає. Осаджений мул подають насосами у мулонакопичувач, де його зневоднюють в декантаторі. Для видалення вологи додають флокулянт. Зневоднений мул направляють на утилізацію.²

Відведення запахів, що дурно пахнуть, від метантенка, здійснюються через біофільтр з ККД до 90%.



Рисунок 1.2 - високоефективний метантенк Biomar ASBx

Для контролю за процесом на етапах очищення стоків беруться проби за графіком та проводиться постійний моніторинг стану стічних вод.

Аварійна установка спалювання біогазу

Після метанового реактора, біогаз компресором подається в котельню на утилізацію. Коли біогаз не може бути утилізований в котельні, він надходить в двоступеневу установку спалювання біогазу. Дана установка передбачається для автоматичного спалювання біогазу, який утворюється в процесі анаеробної біологічної очистки. Процес спалювання проходить ізольовано (полум'я повністю закрите) в пальнику з нержавіючої сталі.

Використання прогресивних технологічних процесів та обладнання, раціонального використання природних ресурсів, глибокої очистки скидних вод до норм ГДК забезпечують екологічну безпеку підприємства.(висновок 1)

Параметри стічних вод по ступеням очистки

У наведеній нижче таблиці 1.2 представлені якісні та кількісні параметри стічної води після кожного із зазначених ступенів очистки.

Зазначені параметри очищених виробничих стічних вод після вторинних відстійників, що відводяться в міську каналізацію (скид), не перевищують допустимих параметрів.

Якісні та кількісні параметри стічної води після кожного із етапів очистки наведені в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 - Якісні та кількісні параметри стічної води після кожного із етапів очистки.

Найменування	Одиниці виміру	Вхід на очистку	Механічна очистка в барабанному ситі	Первинний відстійник	Змішувач-усереднювач	Метантенк BIOMAR ASBx	Аеротенк BIOMAR	Вторинні відстійники (скид)
Об'єм стоків	м3/добу	3000	3000	3000	3000	2250	3000	3000
Загальний вміст завислих речовин	мг/дм3	3700	925	185	185	150	5000	100
ХСК	мг/дм3	6500	5850	5265	5000	500	50	30
БСК5	мг/дм3	2800	2520	2270	2160	320	40	20
Нафтопродукти	мг/дм3	4,5	4,5	4,5	4,5	4,0	2,0	2,0
NH4-N	мг/дм3	100	100	100	189	189	1	1
NH3-N	мг/дм3	10	10	10	0	0	9	9
NH2-N	мг/дм3	1	1	1	0	0	0	0
N-загальний	мг/дм3	200	200	200	189	189	10	10
Фосфат	мг/дм3	50	50	50	50	28	6	6
pH	мг/дм3	5,5 - 12,0	5,5 - 12,0	5,5 - 12,0	7,0 - 8,0	7,0 - 8,0	6,5 - 9,0	6,5 - 9,0

1.4 Джерела забруднення повітряного середовища на ПрАТ «Карлсберг Україна»

Відповідно до «Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів» затверджених наказом МОЗ України від 19.06.96р. Nє173 «Виробництво по обробці харчових продуктів та смакових речовин» санітарно-захисну зону для пивоварних заводів без (солодівень) слід приймати не менше 50 м. Умови до дотримання С33 на підприємстві виконуються.

СЗЗ підприємства становить 50 м, зона очисних споруд становить 150 м.

Клас небезпечності: 5

Зважаючи на технологію, що використовується на очисних спорудах, а саме, що мулові площадки відсутні, метантенк споруд повністю закритий, здійснюється автоматизоване відведення утвореного, в процесі життєдіяльності бактерій, біогазу на спалювання в котельні, у разі припинення роботи котла, задіяна факельна установка аварійного спалювання біогазу. Тобто викиди від очисних споруд мінімізовані до критично малих.

Відстань до найближчої житлової забудови складає 160 м.

На підприємстві наявні 46 джерел викидів забруднюючих речовин, з яких:

Організованих - 43: приймальний бункер зернозапасів, виробниче обладнання, лінія транспортування, каменевідділювачі, ротаційний змішувач, силоси, бункер квасу, склад зберігання хлоридної кислоти, компресорні, склад зберігання їдкого натру (сода каустична), пляшкомийні машини, машини для приготування розчину, лінія миття кег, машини видування ПЕТ- пляшок, машини термопакування, хімічна шафа заводської лабораторії, хімічна шафа лабораторії стічних вод, очисні споруди КНС, біофільтр, процес спалювання органічного палива в енергетичних установках, спалювання біогазу на факелі, пост зарядки акумуляторів, пост зварювання, пост пайки електричної дільниці, обладнання механічної дільниці, кухня та їдальня, обладнання кухні гуртожитку, дизель-генератор.

Неорганізованих - 2: вантажні рампи на 11 машин та холодильні установки головного виробничого корпусу.

Пересувні - 1: наземна відкрита стоянка автомобілів.

Характеристика джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та їх параметри наведені в таблиці 1.3



Таблиця 1.3 - Характеристика джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та їх параметри

№	Джерело викиду	Висота, м	Потужність викиду, т/рік
1	Труба приймального бункера	10	0,239
2	Труби дроб.-полірувального відділення (4 шт)	29	0,585
3	Противовибухові мембрани силосу (3шт)	0,3	0,85
4	Труба аміачної компресорної	2,3	2,12
5	Труби пляшкомийних машин (2 шт)	9,4	0,219
6	Труба лінії миття	9,4	0,04
7	Труба машини приготування розчину	9,4	0,056
8	Труба пляшковидувної машини (2 шт)	14,6	9,34
9	Дефлектор цеху розливу (2 шт)	9,4	0,00056
10	Труба цеху розливу	14,6	0,001
11	Труба зарядної (3 шт)	13,5	0,046
12	Труба складу зберігання (2 шт)	12,4	0,391
13	Труба лабораторії	10	0,0328

Балансову схему матеріальних потоків наведено в таблиці 1.4

забруднення стічна вода атмосфера

Таблиця 1.4 - Балансова схема матеріальних потоків

Технологічний процес	Обладнання	Продукція	Викиди ЗР
Виробництво пива та безалкогольних напоїв	Технологічне обладнання підприємства	Пиво - 30,3 млн.дал б/а напої - 3,3 млн. дал ПЕТ-пляшки - 22536 млн.од	8,981 т/рік
Виробництво пари	Парові котли	Пара - 120 тис.тон	7396,353 т/рік
Аварійне спалювання біогазу	Горизонтальна факельна установка	-	1,071 т/рік
Виробництво холодової енергії	Обладнання компресорної, кондиціонери, чиллер	Холодова енергія -38000 Гкал	1,5025 т/рік
Очистка стічних вод	Лабораторія та склад КНС, біофільтр	Очищені стічні води - 543,967 тис.м3	0,0025 т/рік
Прогонка двигунів дизель-генераторних установок	Дизель-генераторні установки	-	0,008 т/рік
Допоміжне виробництво	Акумуляторна, обладнання мехцеху, їдальні, вантажні рампи	-	0,200121 т/рік



1.5 Характеристика викидів в атмосферу

Філія ПрАТ «КАРЛСБЕРГ УКРАЇНА» в м. Києві, має дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами терміном дії 10 років, з 09.11.2016 по09.11.2026.

Потужність викидів по підприємству в цілому становить 6,478687 г/с та 17,131 т/рік (без урахування парникових газів та викидів від пересувних джерел).

Викиди від пересувних джерел без врахування парникових газів становлять 0,786220 г/с та 2,830 т/рік.

Джерела спричиняють викиди в атмосферне повітря, несучи в собі забруднюючі речовини, зокрема: пил зерновий, оксид вуглецю, фреони, кислота оцтова, аміак, метан, ртуть та її сполуки, залізо та його сполуки, етиловий спирт, сульфатна кислота, вуглеводні, калій їдкий, оксиди азоту, сірководень, диметилсульфід, свинець, ацетальдегід, акролеїн та діоксид вуглецю.

В таблиці 1.5 наведено сумарну кількість викидів забруднюючих речовин на на ПрАТ «Карлсберг Україна»

Таблиця 1.5 - Сумарні викиди забруднюючих речовин на ПрАТ «Карлсберг Україна»

№	Забруднююча речовина	Валовий викид забруднюючих речовин т/рік
1	Пил зерновий	0,7077
2	Хлористий водень	0,0010
3	Аміак	0,1908
4	Їдкий натр (натрію гідроокис)	0,3222
5	Кислота оцтова	1,5124
6	Оксид вуглецю CO	3,983
7	Вуглецю діоксид CO?	3601,789
8	Оксиди азоту N2O5	4,46
9	Азотна кислота	0,0001
10	Сульфатна кислота	0,0003
11	Спирт етиловий	0,0087
12	Калій їдкий	0,0127
13	Сірководень	0,009
14	Метан	0,1319
15	Ртуть та її сполуки	0,0000031
16	Сульфатна кислота	0,0159
17	Трифторетан (фреон R-143a)	0,0063
18	Пентафторетан (фреон R-125)	0,0063

Основним джерелом викидів забруднюючих речовин та парникових газів на підприємстві є спалювання органічного палива в енергетичних установках, тобто водогрійна котельня де встановлені два парові котла. Котел 1 працює виключно на природному газі.

Під час спалювання палива можливе його неповне згоряння, механічний недопал, внаслідок чого до викидів потрапляють горючі речовини, головним чином вуглець.

Це пов'язано з недосконалою очисткою викидів в атмосферу. На даний час на підприємстві встановлено рукавний фільтр для очищення зернового пилу. В подальшому, потрібно встановлювати більш ефективні очисні споруди саме для уловлення газоподібних речовин (адсорбери, абсорбери).

1.6 Способи очищення викидів в атмосферне повітря від підприємства

Для зменшення викидів забруднюючих речовин від експлуатації очисних споруд та покращення органолептичних показників, на підприємстві встановлено два біофільтри - типу EC-BF3500 Enviro Chemie продуктивністю 3500 м³/год та типу BF28 ІТЕКО TIM продуктивністю 1500 м³/год. Біофільтри призначені для біологічного очищення газу, що утворюється при експлуатації обладнання очистки стічних вод (усереднювач, відстійники, резервуари осаду та ін.).

Принцип біофільтрації полягає у біологічному розкладанні оксидів (газів), що забруднюють повітря. Даний процес відбувається при проходженні повітря через біологічно активний фільтруючий матеріал. Під час початкового етапу на фільтруючому матеріалі утворюється біологічно активний шар живих мікроорганізмів, які здатні безперервно біологічно розщеплювати гази, що створюють неприємний запах, та нетоксичні сполуки.

На різних етапах підготовки та транспортування сировини на підприємстві встановлено індивідуальне пилогазоочисне устаткування:

1) Аспірація забрудненого повітря, що утворюється при прийманні та транспортуванні сировини та допоміжних матеріалів з автомобільного та залізничного транспорту самопливно пересипається в приймальний бункер, де очищується за допомогою рукавно-повітряного фільтра фірми Simatek A/S типу JM 32/35. Ефективність очистки становить 98,7%.

2) Аспірація забрудненого повітря, що утворюється при транспортуванні зернозапасів до приймального розподільчого бункера, очищається за допомогою фільтру типу DLMS 15/15 Donaldson. Ефективність очистки становить 99,9%

3) Аспірація забрудненого повітря, яке утворюється при роботі устаткування лінії транспортування зернозапасів, здійснюється крізь рукавний фільтр Simatek A/S типу JM 52/35. Ефективність даної установки становить 99,1 %.

4) Аспірація забрудненого повітря, яке утворюється при роботі ротаційного змішувача, здійснюється крізь фільтр ЦАРМ-В-Бф03/1/07/-21ф1-16В16. Ефективність даної установки, становить 99,1 %.

5) Аспірація забрудненого повітря, яке утворюється при роботі устаткування лінії транспортування зернозапасів, здійснюється крізь фільтр Пфк 36 Prokop invest. Ефективність даної установки, становить 99,2 %.

6) Аспірація забрудненого повітря, яке утворюється при зберіганні солоду та борошна в силосі, здійснюється крізь фільтр ЦАРМ-В- Бф03/2/07ХГ01-16B16 Prokop invest. Ефективність даної установки, становить 97,2 %.

При використанні обладнання дробильно-полірувальної дільниці, а саме: приймального бункера, ланцюгового скребкового конвеєра, норії, вібросита, пневмотранспорту, машин для очищення солоду (магнітний сепаратор для видалення металевих домішок) та відокремлення каміння утворюється така забруднююча речовина, як пил зерновий.

Зерновий пил є проблемою для підприємств які безпосередньо з ним взаємодіють. Адже зерновий пил є вибухонебезпечним та спричиняє забруднення навколишнього середовища і має негативний вплив на здоров'я людей впливаючи на органи дихання. Кожен виробничий процес починаючи від приймання зерна закінчуючи його подрібненням, призводять за недостатнього вентилювання до запиленості повітря у виробничих приміщеннях, що суттєво перевищує безпечні (порогові щодо вибуху) концентрації. ³

Недостатня робота аспіраційних систем та недостатня герметичність обладнання призводить до потрапляння пилу у приміщення. Для зернового пилу ГДК становить 4 мг/м³, а борошняного пилу 6 мг/м³, саме такі показники забезпечать можливість дихання у приміщенні. Хоча в деяких зонах виробництва концентрація пилу значно може перевищувати встановлений норматив, тим самим несучи загрозу вибуху. ⁴

Пил який знаходиться безпосередньо у повітрі є вибухонебезпечним, пил що встиг осісти на обладнання, вважається пожежонебезпечним. Такі концентрації зазвичай виникають у силосах, транспортному та технологічному обладнанні, в самій аспіраційній системі та пиловловлювачах. ⁵

Тому вкрай важливо слідкувати за концентрацією зернового пилу та використовувати якісне пилоочисне обладнання.

Для зменшення викидів забруднюючих речовин (пилу) від дробильно-полірувальних відділень та приведення їх роботи до відповідності потужностей виробництва на підприємстві, використовується рукавний фільтр Simatek JM 52/35.

Також було проведено реконструкцію існуючого пилоочисного обладнання та модернізація дільниці в цілому. Рік впровадження 2004.

На русинках 1.3 та 1.4 представлені схеми очищення газопилових сумішей фільтром Simatek JM 52/35 від залізничного приймального пристрою та від дробильно-полірувального відділення.

Рисунок 1.3 - Схема очищення ГПП від залізничного приймального пристрою фільтром Simatek JM 52/35

Рисунок 1.4 - Схема очищення ГПП від дробильно-полірувального відділення фільтром Simatek JM 52/35



ЛІТЕРАТУРА

1 Левандовський, Л. В; Бублієнко, Н. О.; Семенова, О. І. Природоохоронні Технології та Обладнання; НУХТ: Київ, 2013; с 243.

2 Інструкція по експлуатації для анаеробної/аеробної установки по очистці стічних вод. - 2015, 83 с.

3 Штокман Е.А. Вентиляция, кондиционирование и очистка воздуха на предприятиях пищевой промышленности. М.: АСВ. 2001. 564 с

4 Balanyuk, V.M., Kozyar, N.M., Garasymuyk, O.I. Study of fire- extinguishing efficiency of environmentally friendly binary aerosol-nitrogen mixtures. Eastern-european journal of enterprise. 2016. № 3/10 (71). C. 4-12.

5 Дмитрук Є.А., Гопанюк О. І. Правила проектування аспіраційних установок підприємств по збереженню та переробці зерна. К., Одеса: Друкарський дім. 1995. 131 с

Размещено на Allbest.ru

...