Главная Коллекция "Revolution" Экология и охрана природы Гігієнічна оцінка води м. Запоріжжя за деякими показниками епідемічної безпеки з гідробіологічною складовою

Гігієнічна оцінка води м. Запоріжжя за деякими показниками епідемічної безпеки з гідробіологічною складовою

Визначення основних епідемічних показників дніпровської води. Мікробіологічна оцінка питних водних зразків м. Запоріжжя. Дослідження угруповань зоопланктону із Запорізького водосховища. Розрахунок індексу сапробності р. Дніпро за методикою Пантлє-Букка.

Рубрика	Экология и охрана природы
Вид	статья
Язык	украинский
Дата добавления	21.03.2024
Размер файла	894,4 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://allbest.ru

Запорізький державний медико-фармацевтичний університет

Гігієнічна оцінка води м. Запоріжжя за деякими показниками епідемічної безпеки з гідробіологічною складовою

Крупєй К.С., Домбровський К.О.,

Рильський О.Ф., Оверченко А.В.

Анотація

Мікробіологічну оцінку зразків питної води проводили у 3-х районах м. Запоріжжя, дніпровської води у 3-х місцях водозабору (в липні 2023 року). Визначали основні епідемічні показники: загальне мікробне число (ЗМЧ) глибинним методом, колі-індекс титраційним методом.

При опрацюванні проб дніпровської води для гідробіологічного аналізу (дослідження угруповань зоопланктону) використовували загальноприйняті методики. Для розрахунку індексу сапробності Пантлє-Букка застосовували прикладну програму для обробки гідробіологічних даних «Saprogram-ZB», розроблену співробітниками інституту гідробіології НАН України.

ЗМЧ водогінної води у всіх зразках перевищувало норму. Найвищий показник ЗМЧ зареєстрували у 3-му зразку (вода з Комунарського району) 214±11,9 (в 2,4 та 1,4 раза більше ніж в 1-му та 2-му, відповідно). Дніпровська вода у всіх точках відбору також характеризувалася високими значеннями ЗМЧ.

Найвище ЗМЧ зафіксували у зразку № 3 (18350±220,2 КУО/см³). Показник ЗМЧ у зразку № 1 та № 2 був нижче в 1,5 та 2 рази, відповідно, ніж в 3-му місці забору води. За колі-індексом питна вода у зазначених точках відбору проб не перевищувала норму. Колі-індекс дніпровської води у всіх 3-х зразках був вище норми.

Зразок води із Запорізького водосховища (№ 1) за колі-індексом перевищував норму в 4,2 раза (21000), зразок № 2 в 14 раз (70000), зразок № 3 вище норми в 48 раз (колі-індекс був > 240000).

В угрупованнях зоопланктону домінували ракоподібні, які складали 80 % (пляж «Центральний») та 47 % (пляж ДЮСШ «Локомотив») від загальної кількості видів. Найбільша чисельність та біомаса зоопланктону була зареєстрована на ділянці № 2 (пляж «Центральний»).

Результати розрахунку індексу сапробності за методикою Пантлє-Букка вказують на низький рівень забруднення органічними речовинами р. Дніпро та Запорізького водосховища на досліджених станціях спостереження. Показник сапробності для усіх станцій спостереження змінювався у дуже незначному діапазоні від 1,29 до 1,91. Водні маси р. Дніпро та Запорізького водосховища на досліджених ділянках характеризувалися олігосапробними та Р-мезосапробними водами, відповідаючи ІІ-му класу якості вод.

Ключові слова: загальне мікробне число, колі-індекс, зоопланктон, індекс сапробності Пантлє-Букка.

Abstract

Hygienic assessment of water in the city of Zaporizhzhia by some indicators of epidemic safety with a hydrobiological component

Krupiei K., Dombrovskiy K., Rylsky O., Overchenko A.

Microbiological assessment of drinking water samples was carried out in 3 districts of Zaporizhzhia, and of Dnipro water at 3 water intake sites (in July 2023).

The main epidemic indicators were determined: total microbial count (TMC) by the depth method, coliform index by the two-phase fermentation method. When processing samples of Dnipro water for hydrobiological analysis (study of zooplankton communities), generally accepted methods were used. To calculate the Pantle-Bucca saprobity index, we used the “Saprogram-ZB” application program for processing hydrobiological data developed by the staff of the Institute of Hydrobiology National Academy of Sciences of Ukraine.

The TMC of tap water in all samples exceeded the norm. The highest value of the TMC was recorded in the 3^rd sample (water from the Komunarskyi district) 214±11.9 CFU/cm³ (2.4 and 1.4 times higher than in the 1^st and 2^nd samples, respectively).

The Dnipro water at all sampling points was also characterized by high TMC values. The highest TMC was recorded in sample 3 (18350±220.2 CFU/cm³). In samples 1 and 2, the TMC was 1.5 and 2 times lower, respectively, than in the 3^rd water sampling site.

According to the coliform index, drinking water at these sampling points did not exceed the standard. The coliform index of Dnipro water in all 3 samples was above the norm. The water sample from the Zaporizhzhia reservoir exceeded the norm by 4.2 times (21000), sample 2 by 14 times (70000), sample 3 by 48 times (coli index was > 240000).

Crustaceans dominated the zooplankton communities, accounting for 80 % (“Tsentralnyi” beach) and 47 % (“Lokomotiv” beach) of the total number of species. The highest number and biomass of zooplankton was recorded at site 2 (“Tsentralnyi” beach). The results of calculating the saprobity index using the Pantle-Bucca methodology indicate a low level of organic pollution of the Dnipro river and Zaporizhzhia reservoir at the studied observation stations.

The saprobity index for all observation stations varied within a very small range from 1.29 to 1.91. The water masses of the Dnipro river and the Zaporizhzhia reservoir in the studied areas were characterized by oligosaprobic and P-mesosaprobic waters, corresponding to the second class of water quality.

Key words: total microbial count, coli-index, zooplankton, Pantle-Bucca index of saprobity.

Вступ

Постановка проблеми. Якість більшості поверхневих вод в Україні не відповідає вимогам санітарного законодавства та водопостачання [1], а в умовах воєнного стану ситуація продовжує загострюватися, оскільки близько 80 % питного водопостачання України забезпечується поверхневими водами. На жаль, безліч басейнів річок за гігієнічною класифікацією характеризуються як забруднені та дуже забруднені [2]. Виходячи з цього, гігієнічна оцінка води господарсько-питного та культурно-побутового використання є вкрай важливим завданням, особливо впродовж воєнного стану в Україні.

Актуальність дослідження обумовлена необхідністю комплексного екологічного моніторингу в умовах війни та після техногенних / екологічних катастроф на території України.

Зв'язок авторського доробку із важливими науковими та практичними завданнями. Результати проведених досліджень сприяють інформуванню населення України щодо епідемічної ситуації в деяких регіонах та є підґрунтям до розробки практичних рекомендацій безпечного водоспоживання та водокористування, а також аргументують важливість включення гідробіологічної оцінки в комплексний екологічний моніторинг водних екосистем.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. В умовах воєнного стану результати лабораторних досліджень питної води (за органолептичними, деякими фізико-хімічними та токсикологічними показниками) повинні відповідати нормам згідно з додатками ДСанПіН № 683 [3], а показники епідемічної та радіаційної безпеки ДСанПіН 2.2.4-171-10 [4]. Попри вдосконалення методів знезаражування води та переважання централізованого водопостачання у населених пунктах, вивчення епідемічного значення води є актуальним, оскільки вона є фактором передачі безлічі кишкових інфекцій, збудники яких передаються за фекально-оральним механізмом, та є причиною виникнення епідемій та пандемій [5]. Н. Рингач (2022) та Тіфф-Енні Кенні (2020) вважають, що безліч країн сьогодні перебувають в стані синдемії (одночасне поширення епідемій різних захворювань в межах однієї популяції), у тому числі й Україна в умовах війни. Md. Zobaidul Alam зі співавт. зазначає, що у країнах СНД щороку від 1,5 до 2 млн дітей помирають від кишкових інфекцій, пов'язаних з неякісним водопостачанням та порушенням правил санітарії та гігієни [6], тому комплексна оцінка стану водних ресурсів є одним із першочергових завдань сьогодення. епідемічний мікробіологічний запоріжжя вода дніпро

Мета. Провести санітарно-гігієнічну оцінку водогінної та дніпровської води м. Запоріжжя за основними показниками епідемічної безпеки та угрупованнями зоопланктону.

Об'єкт дослідження мікробіологічні показники питної води та поверхневих джерел, угруповання зоопланктону дніпровської води.

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття. Проведена оцінка якості води за мікробіологічними та гідробіологічними показниками у м. Запоріжжя в умовах воєнного стану.

Новизна. Вперше були досліджені основні епідемічні показники води м. Запоріжжя з урахуванням кількісного та якісного складу зоопланктону дніпровської води й наслідків техногенної катастрофи, що сталася в червні 2023 року (підрив греблі Каховської ГЕС).

Методологічне або загальнонаукове значення. Отримані результати досліджень демонструють важливість комплексного підходу при екологічній оцінці стану водних ресурсів та врахування гідробіологічних досліджень при мікробіологічній оцінці якості та безпечності води.

Матеріали та методи дослідження

Дослідження якості та безпечності водогінної і дніпровської води м. Запоріжжя за деякими мікробіологічними та гідробіологічними показниками проводили на базі кафедри загальної та прикладної екології і зоології Запорізького національного університету. Зразки води відбирали наприкінці липня 2023 року (майже через 2 місяці після підриву російськими окупантами греблі Каховської ГЕС).

Точки відбору проб водогінної води у м. Запоріжжя були наступні:

1 Вознесенівський (вул. В'ячеслава Зайцева);

2 Олександрівський (вул. Гоголя);

3 Комунарський (вул. Лазаретна).

Точки відбору проб дніпровської води у м. Запоріжжя включали (рис. 1):

1 пляж «Правобережний» (t води 25 °С);

2 пляж «Центральний» (t води 23 °С);

3 пляж ДЮСШ «Локомотив» по вул. Чубанова, 1-г (t води 24 °С).

Мікробіологічну оцінку зразків води проводили за 2-ма показниками: загальне мікробне число (далі ЗМЧ), яке визначали глибинним методом, колі-індекс (кількість лактозопозитивних бактерій групи кишкової палички (далі БГКП або ЛПКП)) титраційним методом (двофазним бродильним). Для відтворення глибинного методу в стерильні чашки Петрі вносили по 0,2 см³ водогінної / дніпровської води (останню розбавляли 1:200). Після чого в кожну чашку додали 1,5 %-й стерильний поживний агар, охолоджений до температури 45 °С (по 10-12 см³). Надалі чашки з вмістом перемішували на поверхні столу, залишали на горизонтальній поверхні до застигання середовища, після цього ставили в термостат догори дном на інкубацію за t 37 °С на 1 добу. Дослід проводили у 3-х кратній повторності. На 2-гу добу проводили підрахунок колоній, що виросли (у перерахунку на 1 см³ нерозведеної води), виділяли домінантні морфотипи колоній (КУО колонієутворюючі одиниці), робили культуральний опис колоній, а потім мазки, які забарвлювали за методом Грама. Для визначення колі-індексу зразки води засівали на глюкозо-пептонне середовище (далі ГПС) Ейкмана, через добу (після інкубації за t 37 °С) з флаконів, де було помутніння та газоутворення, проводили засівання на диференційно-діагностичне середовище Ендо. Після інкубації протягом 18-20 годин робили мазки з колоній, що виросли, та забарвлювали їх за Грамом, а також ставили тест на цитохромоксидазу (“OXItest”). У випадку виявлення грамнегативних та оксидазонегативних колоній, визначали колі-індекс за таблицею й порівнювали отриманий результат з нормативним значенням [7-9].

Гідробіологічний матеріал (зоопланктон) відбирали у липні 2023 року на 3-х станціях (Запорізьке водосховище, точка № 1; верхня ділянка р. Дніпро в межах м. Запоріжжя, точки № 2-3), тобто там, де відбирали проби дніпровської води для мікробіологічних досліджень (див. рис. 1).

Рис. 1. Точки забору проб дніпровської води у м. Запоріжжя на карті

Для збору літорального зоопланктону використовували планктонну конічну сітку Апштейна (газ № 72, діаметр вхідного отвору 18 см), через яку пропускали воду об'ємом 100 дм³. Отриманий матеріал фіксували 70° розчином етилового спирту. При опрацюванні проб та аналізі даних використовували загальноприйняті методики [10, 11]. Ідентифікацію видового складу зоопланктону проводили за допомогою визначників із використанням стереомікроскопу. Для розрахунку індексу сапробності Пантлє-Букка використовували прикладну програму для обробки гідробіологічних даних “Saprogram-ZB”, розроблену співробітниками інституту гідробіології НАН України [12].

Виклад основного матеріалу

Гігієнічну оцінку водогінної та дніпровської води проводили шляхом визначення ЗМЧ та колі-індексу (табл. 1).

Таблиця 1

Загальне мікробне число та колі-індекс води м. Запоріжжя

Показник	Водогінна вода	Д	ніпровська вода
	Зразок 1	Зразок 2	Зразок 3	Зразок 1	Зразок 2	Зразок 3
ЗМЧ (КУО/см³)	89±5,7	156±7,5	214±11,9	12200±231,8	8960±188,2	18350±220,2
Колі-індекс (БГКП/дм³)	< 3	< 3	< 3	21000	70000	>240000

ЗМЧ водогінної води у всіх зразках перевищувало норму 50 КУО/см³. Найвищий показник ЗМЧ був у 3-му зразку (у 2,4 та 1,4 рази більше ніж в 1-му та 2-му варіанті, відповідно). Такі показники здебільшого можуть бути пов'язані з застарілою водогінною мережею, всередині якої утворюється біоплівка з мікроорганізмів різних видів. Н.Ф. Петренко зі співавт. [1] також зазначають, що 75,3 % проблем забезпечення якісною питною водою в Україні пов'язано з відсутністю зон санітарної охорони.

Дніпровська вода у всіх точках відбору також характеризувалася високими значеннями ЗМЧ. Найвище ЗМЧ зафіксували у зразку № 3 (18350 КУО/см³). У зразку № 1 та № 2 ЗМЧ було в 1,5 та 2 раза нижче, відповідно, ніж в 3-му місці забору води (рис. 2, 3, табл. 2).

Рис. 2. Результати засівання водогінної та дніпровської води на поживний агар

Рис. 3. Бактерії (забарвлення за Грам ом) з домінантних морфотипів колоній

Серед колоній, що виросли на поживному агарі з усіх зразків водогінної та дніпровської води, відмітили декілька домінантних морфотипів та провели їх культуральний опис і вивчили тинкторіальні, морфологічні властивості. Рельєф всіх вивчених колоній був плоским, форма 50 % колоній кругла, характер країв суцільний, колір білий, структура однорідна. Консистенція 68.75 % колоній характеризувалася як м'яка, 18.75 % щільна, 12,5 % з вростанням в агар. Домінантні колонії відрізнялися також за розміром, у рівних співвідношеннях були представлені колонії середніх розмірів (від 3,0 до 5,0 мм) та великі (від 5 мм), колонія, яка виділена зі зразка № 3, була дрібна (2,4 мм).

За колі-індексом питна вода у зазначених точках відбору проб не перевищувала норму (норма < 3 ЛПКП в 1 дм³ води). При засіванні водогінної води всіх 3-х зразків на середовище Ейкмана, помутніння зафіксували лише в одному об'ємі по 0,01 см³у зразку № 3 (вода з Комунарського району). При пересіванні матеріалу з цього флакону на середовище Ендо виросли слабко-рожеві дрібні колонії, забарвлений за Грамом мазок з бактеріями був негативний.

Для визначення колі-індексу проводили тест на цитохромоксидазу з колоній, що виросли в об'ємі 0,01 см³, який виявився позитивним (індикаторний папірець набув синьо-фіолетового кольору). Виходячи з позитивного окситесту можна стверджувати, що колі-індекс не перевищував норму в 3-му зразку питної води, оскільки ЛПКП є оксидазонегативними.

Колі-індекс дніпровської води у всіх 3-х зразках перевищував норму. Норма цього показника у поверхневих водоймах на територіях рекреаційних зон, пляжів складає не більше 5000 ЛПКП в 1 дм³води [8, 9].

При засіванні води із Запорізького водосховища (1-ша точка відбору проб) у ГПС зафіксували помутніння у 2-х об'ємах по 1,0 та 0,01 см³ та 1-му об'ємі по 0,1 см³ (колі-індекс дорівнює 21000, що вище норми в 4,2 раза).

У зразку № 2 помутніння у флаконах з ГПС та досліджуваною водою було у 2-х об'ємах по 1,0 та 0,1 см³ та 1-му об'ємі по 0,01 см³ (колі-індекс перевищував норму в 14 раз 70000). Вода з 3-го місця водозабору (територія пляжу ДЮСШ «Локомотив») характеризувалася найвищим показником колі-індексу > 240000 (вище норми в 48 раз та більше), оскільки помутніння було у всіх флаконах з ГПС.

При пересіванні матеріалу з флаконів, де було помутніння та газоутворення, спостерігався ріст лактозопозитивних, грамнегативних та оксидазонегативних культур. У всіх досліджених зразках водогінної та дніпровської води домінантними морфологічними групами бактерій, що виросли на поживному агарі, були палички, актиноміцети, бацили та клостридії.

Одним з індикаторів стану водних екосистем може виступати зоопланктон угруповання нижчих водних безхребетних тварин, які в процесі життєдіяльності зумовлюють синтез і деструкцію органічної речовини у водоймах та формують якість води. Тому зоопланктон може успішно використовуватись як індикаторне угруповання для оцінки органічного забруднення природних вод.

Зоопланктон Запорізького водосховища (пляж «Правобережний») характеризувався невисокими показниками видового різноманіття та кількісним розвитком. У його складі зареєстровано 9 таксонів (чотири веслоногі ракоподібні, два таксони гіллястовусі, один таксон коловертки, інші групи нематоди і остракоди були представлені одним видом). В зоопланктоні головним чином домінували ракоподібні (веслоногі та гіллястовусі), які разом складали до 56 % від загальної кількості таксонів угруповання.

Чисельність зоопланктону становила 5200 екз/м³, біомаса 134,5 мг/м³. За чисельністю та біомасою домінували гіллястовусі ракоподібні, які складали 35 % та 65 % від загальної чисельності і біомаси зоопланктону. Також можна зазначити, що в період досліджень у прибережній мілководній ділянці Запорізького водосховища почалось інтенсивне «цвітіння» води представниками Cyanoprokaryota. Синьо-зелені водорості дослідженої ділянки водосховища головним чином були представлені 2 видами. В пробі домінували основні збудники «цвітіння» води Microcystis aeruginosa (Kutz.) Kutz., M. wesenbergii (Komarek) Komarek.

Видовий склад зоопланктону ділянок відкритої літоралі р. Дніпро в межах м. Запоріжжя був представлений 23 видами, які відносяться до 3 систематичних груп. Максимальною кількістю таксонів були представлені коловертки 9, веслоногі та гіллястовусі ракоподібні налічували по 7 таксонів. В угрупованнях зоопланктону домінували ракоподібні, які складали 80 % (пляж «Центральний») та 47 % (пляж ДЮСШ «Локомотив») від загальної кількості видів. Найбільша чисельність та біомаса зоопланктону була зареєстрована на ділянці № 2 (пляж «Центральний»). Кількісні показники розвитку зоопланктону на цих обстежених ділянках річки Дніпро коливались у певних межах, чисельність 16380-23200 екз/м³ і біомаса 254,71-1587,6 мг/м³ (табл. 3).

Таблиця 3

Чисельність (N, тис. екз/м³) і біомаса (В, мг/м³) основних груп літорального зоопланктону досліджених ділянок Запорізького водосховища та р. Дніпро в межах м. Запоріжжя

Групи	Точки відбору проб
	Пляж «Правобережний»	Пляж «Центральний»	Пляж ДЮСШ «Локомотив»
	N	B	N	B	N	B
Rotatoria	0,26	0,05	2,00	8,80	8,84	59,80
Copepoda	1,82	87,88	8,00	298,40	4,42	84,15
Cladocera	1,04	41,60	13,20	1280,40	3,12	110,76
Загалом	3,12	129,53	23,20	1587,60	16,38	254,71
Середня індивідуальна маса зооплан-ктонтів	0,042	0,068	0,016

За чисельністю та біомасою на досліджених ділянках р. Дніпро домінували головним чином гіллястовусі ракоподібні Bosmina coregoni Baird, Daphnia (D.) cristata Sars та коловертки Brachionus calyciflorus Pallas.

Для проведення оцінки сапробіологічного стану досліджених водних об'єктів ми використовували індикаторні зоопланктонні організми сапробності води, які відомі із літературних джерел. В зоопланктонних угрупованнях водних екосистем в цілому було виявлено 19 видів гідробіонтів, які є індикаторами сапробності води. Серед цих індикаторних видів 10 (52,6 %) відносяться до олігосапробів, 9 (47,4 %) до Р-мезосапробів. Індекс сапробності досліджених ділянок поверхневих водних об'єктів на станціях (пляж «Правобережний» і пляж «Центральний») коливався у межах 1,29-1,41. Якість води досліджених ділянок за індексом сапробності відповідала чистим водам.

Результати розрахунку індексу сапробності на станції (пляж ДЮСШ «Локомотив») за методикою Пантлє і Букка 1,91 вказують на незначний рівень органічного забруднення вод, а якість води водотоку відповідала помірно забрудненим водам. Про це свідчать також і результати розрахунку середньої індивідуальної маси зоопланктонтів, яку отримували шляхом ділення загальної біомаси на загальну чисельність угруповання [13]. Так, найнижче значення даного показника (0,016) було виявлено в районі пляжу ДЮСШ «Локомотив», що відповідає органічному забрудненню даної ділянки та збільшенню відносної кількості дрібнорозмірних коловерток та молоді ракоподібних в угрупованні зоопланктону.

Головні висновки

Проведені моніторингові дослідження стану водогінної води у м. Запоріжжя свідчать про те, що вода досліджуваних зразків не відповідала нормам за ЗМЧ, але відповідала за колі-індексом, а стан дніпровської води, окрім високих значень ЗМЧ, характеризувався також значно підвищеним колі-індексом. Результати розрахунку індексу сапробності за методикою Пантлє і Букка вказують на низький рівень забруднення органічними речовинами дніпровської води на досліджених станціях спостереження. Показник сапробності для усіх станцій спостереження змінювався у діапазоні від 1,29 до 1,91. Водні маси р. Дніпро й Запорізького водосховища на досліджених ділянках характеризувалися олігосапробними та Р-мезосапробними водами (відповідали ІІ-му класу якості вод).

Перспективи використання результатів дослідження. За результатами досліджень автори створили навчальний відеофільм для використання в освітньому процесі студентів біологічних та медичних факультетів ЗВО [Режим доступу: https://youtu. be/X7QjVywcj8g]. Результати дослідження також будуть висвітлені в регіональних наукових телепередачах при інформуванні населення Запорізької області про екологічний стан питної води та поверхневих джерел.

Література

1. Петренко М.Ф., Мокієнко А.В., Платов С.М. Загальна гігієнічна оцінка якості питної води та питного водопостачання в Україні. Актуальні проблеми транспортної медицини. 2018. № 4(54). С. 7-16.

2. Національна доповідь про якість питної води та стан питного водопостачання в Україні у 2019 році / Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. К., 2019. 407 с.

3. Про затвердження Державних санітарних норм і правил «Показники безпечності та окремі показники якості питної води в умовах воєнного стану та надзвичайних ситуаціях іншого характеру» : наказ МОЗ України від 22.04.2022 № 683.

4. Про затвердження Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» : наказ МОЗ України від 12.05.2010 № 400 (із змінами, внесеними Наказом МОЗ України № 341).

5. Бабієнко В.В., Мокієнко А.В. Гігієна води та водопостачання населених місць : навчальний посібник. Одеса : Прес-кур'єр, 2021. 372 с.

6. Md. Zobaidul Alam, Abdullah Al Mukarrom. Hygiene, sanitation facility, and assessment of drinking water quality in the schools of Chattogram city, Bangladesh. Global Health Journal. 2022. Vol. 6. P. 204-211.

7. Про затвердження методичних вказівок «Санітарно-мікробіологічний контроль якості питної води» : наказ МОЗ України від 03.02.2005 № 60.

8. «Гігієнічні нормативи якості води водних об'єктів для задоволення питних, господарсько-побутових та інших потреб населення» : наказ МОЗ України від 02.06.2022 № 721.

9. Про затвердження Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів : наказ МОЗ України від 19.06.1996 № 173 (із змінами, внесеними згідно з Наказами МОЗ України № 362 та № 653).

10. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни «Гідробіологія» для здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня за спеціальністю 207 «Водні біоресурси та аквакультура» денної та заочної форм навчання / В.В. Сондак, М.І. Чижняк. Рівне : НУВГП, 2019. 26 с.

11. Хижняк М.І., Евтушенко М.Ю. Методологія вивчення угруповань водних організмів : навчальний посібник. К. : УФЦ, 2014. 269 с.

12. Афанасьєв С.О., Юришинець В.І., Воліков Ю.М., Усов О.Є., Ляшенко А.В. Прикладні програми для обробки гідробіологічних даних : методичний посібник. К. : Інститут гідробіології НАН України, 2019. 28 с.

13. Пашкова О.В. Зоопланктон у системі біоіндикації органічного забруднення водних екосистем (Огляд). Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2012. Т 1(26). С. 116-124.

Размещено на Allbest.ru

...

статья "Гігієнічна оцінка води м. Запоріжжя за деякими показниками епідемічної безпеки з гідробіологічною складовою" скачать

Подобные документы

Аналіз якості питної води міста Херсон
Хімічний, бактеріологічний и технологічний аналіз води. Методика визначення показників її якості. Стан і використання водних ресурсів Херсонської області. Екологічна оцінка якості питної води і характеристика стану систем водопостачання та водовідведення.

курсовая работа [430,5 K], добавлен 14.05.2012
Хімічний склад води відкритих водойм Зарічненського району
Проблеми прісної води. Значення водних ресурсів. Джерела забруднення відкритих водойм. Методи дослідження води водойм. Нормування і аналіз якості води відкритих водойм. Визначення прозорості, каламутності, кількості завислих часток та провідності води.

реферат [55,6 K], добавлен 30.03.2011
Оцінка стану поверхневих водоносних горизонтів у Полтавській області
Водозабезпеченість Полтавської області, проблема скидання підприємствами забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистки стічних вод. Гідробіологічна, мікробіологічна та радіаційна оцінка якості вод, стан гідробіоценозу водосховища на річці Дніпро.

доклад [763,8 K], добавлен 03.07.2015
Характеристика екологічної ситуації в місті Запоріжжя
Основні природні та техногенні чинники, які негативно впливають на стан природного геологічного середовища. Фізико-географічні процеси, які розвиваються на території Запоріжжя. Характеристика джерел забруднення атмосфери, літосфери та гідросфери міста.

курсовая работа [433,0 K], добавлен 12.02.2014
Біохімічні показники сироватки крові прісноводних риб в умовах токсичного забруднення
Вплив токсикантів на біохімічні показники крові коропа. Географічна характеристика, геоморфологія, акваторіальний розподіл та клімат Запорізького водосховища. Дослідження показників ниркового та печінкового комплексів у риб Запорізького водосховища.

дипломная работа [419,7 K], добавлен 28.06.2013
Вода в промисловості
Шляхи та способи забезпечення водою промислово-господарського комплексу. Показники якості та методи очищення води, їх техніко-економічна оцінка. Раціональне водокористування і охорона водних ресурсів. Резерви зменшення витрат води на підприємствах.

контрольная работа [30,4 K], добавлен 28.05.2014
Водогосподарсько-екологічна оцінка басейну р. Турія
Географічні, кліматичні та гідрологічні умови, рельєф, геологічна будова території. Використання земельних та водних ресурсів. Стан атмосферного повітря в басейні ріки. Екологічна оцінка стану гідрографічної мережі р. Турія. Оцінка якості річної води.

дипломная работа [2,7 M], добавлен 23.05.2019
Складання планового водогосподарського балансу
Розрахунок споживання води в комунально-побутовому і сільськогосподарському водопостачанні. Визначення об’ємів спожитої води на зрошуваний масив. Розрахунок прибуткової частини водогосподарського балансу. Ефективність заходів з економії споживання води.

курсовая работа [154,7 K], добавлен 15.03.2014
Дослідження якості води в басейні річки Стир
Теоретичні основи дослідження якості води в річках, якість води та фактори, що її формують. Хімічний склад річкових вод, джерела та шляхи надходження забруднюючих речовин, вплив забруднень на екосистему річки. Методика дослідження якості води в річці.

курсовая работа [147,7 K], добавлен 06.10.2012
Динаміка біохімічних та хімічних показників стану Печенізького водосховища та прогнозування зміни складу даної водної екосистеми
Загальні поняття про водосховища України. Хімічний склад вод, проблеми після виникнення водосховищ. Їх екологічний стан на сьогодні та господарське значення. Закономірності формування і просторового розподілу гідрохімічних показників якості води.

курсовая работа [568,3 K], добавлен 29.11.2011
Проект обладнання для очищення води для теплофонаційної мережі
Вимоги до хімічного складу води, алгоритм розрахунку її потрібної якості. Обгрунтовання технології очищення води, експлуатація обладнання. Розрахунок об’ємів завантаження іонообмінних смол, дегазатора, основних параметрів фільтру і його дренажної системи.

курсовая работа [1,1 M], добавлен 10.10.2011
Водопровідні очисні споруди системи господарсько-питного водопостачання
Перевірка результатів аналізу вихідної води. Визначення повної продуктивності водоочисних споруд. Коагулювання води, відділення поліакриламіду та вапнування. Технологічний розрахунок водоочисних споруд. Повторне використання води від промивання фільтрів.

курсовая работа [135,6 K], добавлен 28.12.2011
Аналіз ефективності використання антрацит-фільтрату в очисних спорудженнях систем комунального господарства
Сутність та ознаки інновацій, їх класифікація. Особливості очищення води фільтруванням. Характеристика зернистих матеріалів. Аналіз показників води після очищення антрацит-фільтратом, оцінка його економічної ефективності у порівнянні з кварцовим піском.

дипломная работа [1,6 M], добавлен 15.10.2012
Екологічна оцінка стану довкілля Коростишивського району та розробка заходів з його поліпшення
Суть і основні характеристики водних ресурсів, їх забруднювачі та загальне екологічне становище. Характеристика методів очищення стічних вод. Забруднення і охорона водних ресурсів Житомирської області та Коростишівського району, покращення питної води.

дипломная работа [379,2 K], добавлен 01.11.2010
Екологічний стан р. Південний Буг. Характеристика та заходи щодо його поліпшення
Вода як екологічний фактор. Характеристика водних ресурсів Землі та України. Джерела забруднення водних ресурсів та їх характеристика в Україні. Дослідження якості та безпеки води, якою забезпечуються споживачі міста Вінниця, шляхи і методи її очищення.

дипломная работа [87,9 K], добавлен 25.10.2010
Оцінка ступені забруднення за біологічними показниками
Системи видів-індикаторів, за допомогою яких класифікуються ступінь забруднення по присутності чи відсутності індикаторних видів чи груп. Визначення середньозважених сапробних валентностей за Зелінке та Марваном. Індекс сапробності (індекс Ротшайна).

контрольная работа [78,8 K], добавлен 04.06.2010
Розробка проекту очищення стічних вод від нафтопродуктів з використанням електрохімічних методів очищення
Методи потрапляння нафтопродуктів у стічні води. Екологічна небезпека, що пов’язана з цими забрудненнями та їх еколого-економічна оцінка. Основи електрохімічного очищення води. Методика розрахунку тонкошарового о відстійника за протитечійною схемою.

курсовая работа [468,1 K], добавлен 24.04.2014
Вплив фітопланктону на якість питної води на прикладі КП "Житомирський водоканал"
Водні ресурси Житомирської області, споруди водопідготовки КП "Житомирводоканалу". Екологічна оцінка р. Тетерів. Підприємства водопостачання України. Технологія очистки питної води. Санітарний нагляд за джерелами господарсько-питного водопостачання.

дипломная работа [1,3 M], добавлен 11.07.2014
Стан водних екосистем м. Чернігова і антропічний вплив на них
Характеристика токсичних речовин та шляхи їх надходження до водних екосистем. Основні водні об`єкти м. Чернігова. Забруднення водних систем міста комунальними, промисловими стоками. Використання методу біотестування для оцінки якості води водних об`єктів.

курсовая работа [65,0 K], добавлен 21.09.2010
Збереження якості питної води джерел децентралізованого водопостачання м. Житомира
Забезпечення населення якісною питною водою як стратегічний національний інтерес держави. Показники невідповідності якості води за санітарно-хімічними показниками, за вмістом нітратів та заліза загального, каламутності та забарвленості в м. Житомирі.

статья [17,0 K], добавлен 15.06.2016

Другие документы, подобные "Гігієнічна оцінка води м. Запоріжжя за деякими показниками епідемічної безпеки з гідробіологічною складовою"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.