Оцінка просторового поширення інвазійних деревних видів у бореальних лісах Середнього Придніпров’я
Дослідження особливості просторового поширення інвазійних Robinia pseudoacacia L., Quercus rubra Du Rei та Acer negundo L. в соснових та мішаних лісових насадженнях на модельному об’єкті - лісовому масиві "Білоозерська дача" НПП "Білоозерський".
| Рубрика | Экология и охрана природы |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.03.2024 |
| Размер файла | 133,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Оцінка просторового поширення інвазійних деревних видів у бореальних лісах Середнього Придніпров'я
Лукіша В.В., Мовчан М.М.
Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління
На модельному об'єкті - лісовому масиві «Білоозерська дача» (3366,1 га) Національного природного парку «Білоозерський» вивчені окремі особливості просторового поширення інвазійних Robinia pseudoacacia L., Quercus rubra Du Rei та Acer negundo L. в соснових та мішаних лісових насадженнях. Зазначено, що основними індикаторами експансії є динаміка площі деревостанів за участі інвазійних видів та території, зайнятої вегетативним та насіннєвим поновленням (підростом). Окреслена одна з важливих проблем, що потребує розв'язання, - з'ясування характеру та особливостей просторового поширення інва- зивних деревних видів.
Кількісні показники просторового поширення інвазійних видів отримували керуючись таксаційними описами шляхом видільної вибірки насаджень з часткою інвазійних видів у деревостані та (або) площ їх підросту. При цьому до загальної площі зараховувалися лісові ділянки, де частка інвазійних порід становила від 5 до 100%. Динаміка поширення насіннєвого та вегетативного поновлення інвазійних видів свідчить, що найсприятливішим для його появи та експансії був період початку 2000-х років. Підріст інвазійних рослин поширюється в біотопах, різних за вологістю та трофністю ґрунтів, демонструючи при цьому схильність до затінення. Небезпека поширення підросту Robinia pseudoacacia L. та Acer negundo L., зважаючи на складність його елімінації, зростає. Так, станом на кінець 2020 року площі лісових насаджень за участі інвазійних видів у деревостані та підрості займали 30,6% вкритої лісом території лісового масиву. Найбільшу площу займають лісові насадження Robinia pseudoacacia L., вона поширена в 7 біотопах проти 4 - у Acer negundo L. і 3 - у Quercus rubra Du Rei. Ключові слова: інвазійні види деревних рослини, експансія, лісові насадження, деревостан, підріст, вегетативне та насіннєве поновлення території, трофність грунтів, таксаційний опис, біотопи.
Assessment of the spatial distribution of invasive tree species in the boreal forests of the Middle Dnieper region. Lukisha V., Movchan M.
Some features of the spatial distribution of invasive Robinia pseudoacacia L., Quercus rubra Du Rei and Acer negundo L. in pine and mixed forest stands were studied at the model site - the forest massif “Biloozerska Dacha” (3366.1 ha) of the National Nature Park “Biloozersky”. The main indicators of expansion are the dynamics of the area of stands with the participation of invasive species and the area occupied by vegetative and seed regeneration (undergrowth). One of the important problems that needs to be solved is outlined - clarification of the nature and features of the spatial distribution of invasive tree species.
Quantitative indicators of the spatial distribution of invasive species were obtained from tax descriptions by selecting stands with a share of invasive species in the stand and (or) areas of their undergrowth. At the same time, forest plots were included in the total area, the share of invasive species in which was from 5 to 100%. The dynamics of the spread of seed and vegetative renewal of invasive species shows that the period of the early 2000s was the most favorable for its appearance and expansion. The growth of invasive plants spreads in biotopes that differ in soil moisture and trophicity, showing tolerance to shading. The danger of spreading undergrowth of Robinia pseudoacacia L. and Acer negundo L. increases due to the difficulty of its elimination. As of the end of 2020, the area of forest plantations with the participation of invasive species in the tree stand and undergrowth already occupied 30.6% of the forested area of the forest massif. The largest area is occupied by forest plantations with the participation of Robinia pseudoacacia L., it is common in 7 biotopes against 4 - in Acer negundo L. and 3 - in Quercus rubra Du Rei. Key words: invasive woody plants, expansion, forest plantations, stand, undergrowth.
Постановка проблеми
Серед загроз біорізнома- ніттю та стійкості природних екосистем чільне місце посідає проблема інвазій. Однією з найбільш визнаних причин їх розвитку вважаються процеси синан- тропізації, зокрема адвентизації. В охоронних лісах, у тому числі й на територіях природно-заповідного фонду, створених на основі напівприродних лісів, низка видів деревних рослин завдяки їх певним цінностям (приріст та технічні якості деревини, декоративність, медоносність тощо) додавалися до складу лісових насаджень. Не маючи природних ворогів, вони відображають інвазійні властивості, поширюючись у лісостанах і витісняючи аборигенні види та стають едифікаторами.
Актуальність дослідження. Середнє Подніпров'я - один із регіонів, де вагому частку займає адвентивна флора. Синантропна фракція лісового та чагарникового комплексів Середнього Придніпров'я нараховує 262 види судинних рослин, у тому числі 162 - адвентивних [1]. Серед високоактивних інвазійних видів деревних рослин у лісових фітоценозах, поширених в Середньому Придніпров'ї, є робінія звичайна (Robinia pseudoacacia L.), дуб червоний (Quercus rubra Du Rei) та клен ясенолистий (Acer negundo L.) [1, 2, 3]. Ці види внесені також до офіційного списку інвазійних видів, заборонених до використання в Україні під час відтворення лісів [4].
Зважаючи на те, що інвазійні деревні рослини вкорінюються у фітоценози та виконують роль едифікаторів, які впливають на абіотичні та біотичні елементи лісових екосистем, актуальними завданнями досліджень є з'ясування характерних особливостей просторового поширення інвазійних видів, що загрожують існуванню аборигенних видів і екосистем [5].
Об'єктом досліджень стали хвойні та мішані лісостани за участі інвазійних деревних рослин.
Предмет досліджень - характерні особливості просторового поширення інвазійних видів деревних рослин у лісостанах НПП «Білоозерський», природоохоронний статус якого отримано в 2009 році.
Основними завданнями дослідження є визначення кількісних показників просторового поширення інвазійних деревних рослин, чинників експансії потомства інвазійних деревних рослин та особливостей інвазій окремих видів у соснових та мішаних насадженнях.
Зв'язок авторського доробку із важливими науковими та практичними завданнями. Дослідження проведені в рамках виконання Пріоритетних напрямків наукових досліджень Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління на 2021-2025 рр., п. 8. «Розробляння методологічних та методичних засад збереження та відтворення біотичного та ландшафтного різноманіття в природно-заповідному фонді та екологічної мережі України» [6].
Аналіз останніх досліджень і публікацій. В сучасних наукових публікаціях в Україні проблемі фіто забруднення останнім часом приділяється значна увага. Зазначається, що основними чинниками поширення інвазійних рослин є синантропізація та адвентизація [1]. Під посиленим пресингом фітоін- вазій знаходяться й охоронні території. Акцентується увага на здатності екосистем охоронних територій протистояти фітоінвазіям. Характер та механізм резистентності охоронних територій до фіто інвазій залежить від тривалості охорони. За тривалості охорони понад 60 років коефіцієнт адвентизації лише за деякими винятками, стабілізується і не перевищує 10%. Термін охорони коротший за 40 років не надає стабільності щодо участі чужинних видів, вона залишається високою і неймовірно динамічною.
Найбільш вразливими для вторгнення інвазійних видів є штучні хвойні насадження, що зазнали посиленого антропогенного впливу, зокрема, фрагменто- вані. Широколистяно-лісові фітоценози, насамперед, у зв'язку із високим затіненням нижніх ярусів, проявляють більш значиму дію «еко-ценотичного фільтра» для синантропної компоненти флори [1]. Лімітуючу роль у масовості поширення та ступеня натуралізації інвазійних видів відіграє гумідність/ аридність клімату [8].
Відчутні зміни видового складу флорокомп- лексів можуть спричинити види трансформери, що знаходяться у стані експансії, активно і масово ущільнюють ареал, зокрема, Acer negundo L. та Robinia pseudoacacia L. [1]. Значне поширення Acer negundo L. та Robinia pseudoacacia L. в соснових та дубово-соснових деревостанах на Середньому Придніпров'ї ще в 1990-х роках зазначав В.І. Мельник [2].
Л.В. Зав'яловою (2017) складено список 100 інвазійних видів судинних рослин, найбільш небезпечних для фіто-різноманіття об'єктів ПЗФ України загальнодержавного значення. За критеріями пріоритетності перелік інвазійних видів складені у формі короткого конспекту із трьох списків: Чорного (17 видів), Сірого (50 видів) та Тривожного (33 види). До Чорного списку віднесено також поширені в лісових флоро-комплексах клен ясенолистий (Acer negundo
L. ), робінія звичайна (Robiniapseudoacacia L.) та дуб червоний (Quercus rubra Du Rei) [9]. Такі види також є в переліку 64 видів судинних рослин, які складають групу високоактивних інвазійних видів [7].
Acer negundo L.: кенофіт північноамериканський, ергазіофіт, фанерофіт, мезофіт, температно- меридіональний, європейсько-американський. До Європи був завезений у XVII ст., на терені України - з 1809 року. Плодоносити може з 5-7 річного віку, має алелопатичні властивості. Поширення Acer negundo L. у лісопарках, парках, в полезахисних смугах, в придорожніх насадженнях та лісах значно посилилося в другій половині ХХ ст. [9, 10].
Robinia pseudoacacia L.: кенофіт північноамериканський, ергазіофіт, фанерофіт, ксеромезофіт; температно-меридіональний, європейсько-американський, має алепатичні властивості. В культурі з 1601 року, в Україні - з XVIII ст. В Україні впродовж півтора століття вид широко використовувався для озеленення та лісорозведення, зокрема на Півдні, нині в Середньому Придніпров'ї став характерним для лісових угруповань класу Robinietea [1].
Quercus rubra L.: кенофіт північноамериканський, ергазіофіт, фанерофіт, ксеромезофіт; темпе- ратно-меридіональний, європейсько-американський. В Європі уведений в культуру в 1691 р. На терені України вперше з'явився у 1809 р., поширення цього виду було досить стрімким [8]. У 70-х роках минулого століття площа лісових культур з домінуванням у складі Quercus rubra L. в лісовому фонді України перевищувала понад 6 тис. га.
Отже, робінія звичайна (Robinia pseudoacacia L.), дуб червоний (Quercus rubra Du Rei) та клен ясе- нолистий (Acer negundo L.) серед інвазійних видів деревних лісотвірних рослин є одними з найбільш поширених і небезпечних для аборигенної флори Середнього Придніпров'я.
Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття. Одним із недостатньо вивчених питань загальної проблеми інвазій є характер і особливості просторового поширення інвазійних видів деревних рослин в лісостанах Середнього Придніпров'я.
Новизна. Вперше досліджено особливості та характер просторового поширення інвазійних деревних рослин у соснових та мішаних лісостанах лівобережної частини Середнього Придніпров'я.
Методологія та методи. Із загальнонаукової методології в роботі застосовано системний підхід, який полягає у комплексному досліджені великих і складних об'єктів (систем), як єдиного цілого з узгодженим функціонуванням усіх елементів і частин.
Основними методами досліджень, використаними в праці, визначені: лісівничо-таксаційний, спостереження, розрахунково-порівняльний та аналітичний. Використання модельного лісового масиву дає змогу отримати інформацію про об'єкт дослідження, тобто соснові та мішані листяно - соснові лісостани Середнього Придніпров'я з аналогічними еколого-ценотичними умовами.
Кількісні показники просторового поширення інвазійних видів деревних рослин отримували з таксаційних описів шляхом видільної вибірки насаджень з наявністю інвазійних видів в деревостані та (або) підрості, які доповнювалися натурними спостереженнями. До загальної площі деревостанів з інвазійними видами додвалися також лісові ділянки з їх часткою в породному складі до 5%, тобто з індексом (+), оскільки навіть поодинокі дерева є джерелом діаспор для поширення виду.
Викладення основного матеріалу
Для виконання завдань дослідження було обрано як модель лісовий масив «Білоозерська дача» (вкрита лісом площа - 3366,1 га), що входить до складу НПП «Білоозерський» і простягається вздовж лівого берега Дніпра. За фізико-географічним районуванням ця територія належить до Лісостепової зони, Ліво-бережно-дніпровського лісостепового краю, Північнопридніпровської терасної низовинної області. Ґрунтоутворюючими породами на території НПП переважно є алювіальні піски та супіски із прошарками суглинку, на яких сформовані дерново-слабопідзолисті піщані ґрунти під сосновими та дубово-сосновими лісами.
Найбільш поширеними біотопами тут є сугруди та субори в свіжих гігротопах, а типами лісу - свіжа грабово-дубово-соснова судіброва (С2ГДС), свіжа грабово-сосново-дубова судіброва (С2ГСД), свіжа грабово-дубова судіброва (С2ГД), та свіжий дубово-сосновий субір (В2ДС). Серед панівних порід (едифікаторів) 69,3% площі займають автохтонні сосна звичайна, 24,3% - дуб звичайний, решта припадає на березу повислу, осику, вільху чорну, берест, клен польовий, липу серцелисту та ін. Лісостани штучного походження займають 67,6% вкритих лісовою рослинністю земель, а в межах Білоозерської дачі ця частка складає 75,6%. Масштабне заліснення піщаних та супіщаних терас Лівобережжя Дніпра проводилося в кінці ХІХ - початку ХХ ст.
Дослідження засвідчують високий рівень синан- тропізації флори НПП «Білоозерський», зумовлений особливостями території парку - наявністю багатьох населених пунктів, широкої мережі автомобільних доріг, надмірними вирубками тощо [12].
Деревостани. Аналіз бази даних лісовпорядкування 2006 і 2021 рр. виявив тенденції загальної динаміки інвазійних деревних рослин Robinia pseudoacacia L., Quercus rubra Du Rei, Acer negundo L. в лісостанах НПП «Білоозерський». За 15 років площа насаджень з Robinia pseudoacacia L. як панівної породи - едифікатора (з участю в І ярусі 0,6-1,0) зросла з 79,5 до 100,2 га, або на 25,7%. (рис. 1)
Quercus rubra Du Rei як панівна порода-едифі- катор на території НПП займає 9,2 га, площа насаджень його участю розширилася на 2,2%. Площа насаджень з Acer negundo L. як панівної породи в НПП нині дещо зменшилася - з 3,3 до 2,6 га, вірогідно, завдяки господарським заходам з елімінації з деревостану цього виду. Однак, як показали дослідження, це не перешкоджає його експансії як супутньої породи (субедифікатора).
Аналіз повидільної бази даних Білоозерської дачі дав змогу окреслити кількісні показники просторового поширення інвазійних видів в деревостанах. Деревостани з участю Robinia pseudoacacia L. нині займають 567,4 га, з Quercus rubra Du Rei- 70,5 га, та Acer negundo L.-49,8 га (табл. 1).
Рис. 1. Динаміка площі деревостанів з інвазійних деревними рослинами в НПП «Білоозерський»
Robinia pseudoacacia L. виявилася найбільш агресивним інвазійним видом в деревостанах Білоозерської дачі, що загалом узгоджується з даними для всієї території НПП. Завдяки екологічній пластичності, здатності до насіннєвого і вегетативного розмноження, алопатичного впливу на аборигенну флору вона зайняла екологічні ніші в 7 біотопах, включаючи свіжий сосновий бір.
На певних етапах заліснення масиву робінія заносилася до складу лісових культур. Найстаріші штучні насадження робінії з сосною звичайною і дубом звичайним, віком 87 років, виявлені в кварталі 25 - виділ 15, тип лісу - свіжий грабо- во-дубово-сосновий сугрудок (С2ГДС), формула нинішнього складу насадження - 8Акб1Дз1Сз, висота робінії - 26 м, сосни - 29 м, дуба - 25 м. Проте в переважній частині штучних насаджень Robinia pseudoacacia L. ідентифікується як порода природного походження. В останні кілька десятиліть уведення Robinia pseudoacacia Ь.в культуру не спостерігалося.
Robinia pseudoacacia L. увійшла до складу першого та другого ярусів деревостанів. Монодомінантні деревостани з Robinia pseudoacacia L. в І ярусі займають 43,7 га на 23 ділянках. У ІІ ярусі Robinia pseudoacacia L. присутня переважно насадженнях віком понад 75-120 років, як домінант зростає на 10 ділянках загальною площею 73,6 га, при цьому 88,2% - вегетативного походження, вік - 30-40 років.
Quercus rubra Du Rei поширений виключно в штучних насадженнях в І ярусі деревостану. Переважають мішані насадження з його участю близько 10% (0,1), за винятком 2 ділянок загальною площею 4,2 га з часткою у породному складі відповідно 0,7 і 0,4. Найстарші насадження за участі Quercus rubra Du Rei мають вік 52 роки, наймолодші - 20 років.
Конкурентоздатність Quercus rubra Du Rei дослідники оцінюють неоднозначно, що пов'язано, з різноманітністю еколого-ценотичних умов об'єктів досліджень. В біотопах з достатньою зволоженістю та трофністю ґрунтів (вологі та свіжі діброви та сугруди) Quercus rubra Du Rei виявляє інвазійні спроможності в повній мірі, витісняючи інші породи І ярусу (дуб звичайний, сосну звичайну, ясен звичайний, березу повислу). В свіжих суборах конкурен- тоздатність Quercus rubra Du Rei істотно знижується [3, 7, 12, 13, 14].
В складних насадженнях конкурентність Quercus rubra Du Rei часто залежить від періоду онтогенезу деревних рослин. Наприклад, у свіжому грабово-дубовому сугрудку (квартал 26 виділ 14) 24-річне вегетативне потомство листяних порід (липа дрібнолиста, дуб звичайний, береза повисла, клен гостролистий т і.), яке в ювенільному періоді росте швидше від насіннєвого, конкуренцію з боку штучно уведеного дуба червоного витримує і перебуває з ним в одному ярусі. В іншому випадку (квартал 69, виділ 9) в 46-річному штучному мішаному насадженні з сосною звичайною та кленом гостролистим, біотоп - свіжий сугрудок, дуб червоний став домінантом (едифікатором), виявляючи інвазійні властивості.
Acer negundo L. в деревостанах поширений в 4 біотопах, займає відносно невелику площу (49,8 га). Більша частина площі ділянок (71,1%) з його участю припадає на свіжий грабово-дубо- во-сосновий сугруд, трапляється і в свіжому суборі. Перебуває переважно в І ярусі деревостанів у складі з іншими породами переважно з участю 0,05-0,5, походження його - насіннєве і вегетативне 20,1%. Єдине насадження з Acer negundo L. в другому ярусі площею 5,8 га виявлено в кварталі 5, виділ 12, біотоп свіжа грабово-дубово-соснова судіброва. В І ярусі - сосна звичайна з дубом звичайним віком 127 років зімкнутість намету - 0,4 в ІІ ярусі - монодомінантий Acer negundo L. віком 35 років. Випадків уведення Acer negundo L. в культуру не виявлено.
Підріст, Індикатором експансії будь-якого адвентивного виду в лісових біогеоценозах є поширення його насіннєвого чи вегетативного потомства (підросту). В Білоозерській дачі підріст інвазійних видів має густоту від 1 до 10 тис/га, при цьому найбільша кількість ділянок має густоту 2-3 тис/га та 5-6 тис/га. Загальна площа, зайнята підростом, складає 508,2 га, при цьому він присутній як на ділянках з деревоста- ном цих порід, так і без нього. Найбільш інтенсивно розповсюджується підріст Robinia pseudoacacia L., площа, зайнята ним, складає 82,4% загальної площі, зайнятої підростом інвазійних порід (табл. 2). Інтенсивність експансії Robinia pseudoacacia L. посилюється при проведенні рубок, зокрема санітарних. На освітлених ділянках з'являється підріст робінії, а спроби його механічного видалення спри- чиняють активізацію коренепаросткового відновлення. Боротися з ним важко, оскільки ефект рубань підросту виявляється не істотним, а застосовувати арборициди не дозволяє природоохоронний статус території.
Таблиця 1Розподіл деревостанів з інвазійними видами за типами лісу, га
|
Вид |
С3ГДС |
С3ГД |
С,ГДС |
С,ГД |
В,ДС |
ВзДС |
А,С |
Разом |
|
|
Робінія |
8,9 |
13,7 |
294,4 |
37,5 |
204,7 |
6,2 |
2,0 |
567,4 |
|
|
Дуб червоний |
2,0 |
62,5 |
6,0 |
70,5 |
|||||
|
Клен ясенолистий |
2,5 |
34,0 |
7,6 |
5,7 |
49,8 |
||||
|
Разом |
13,4 |
13,7 |
390,9 |
51,1 |
210,4 |
6,2 |
2,0 |
687,7 |
Таблиця 2Розподіл підросту інвазійних видів за типами лісу, га
|
Вид |
С3ГДС |
С3ГД |
С2ГДС |
С2ГД |
В2ДС |
А2С |
Разом |
|
|
Робінія звичайна |
4,7 |
4,8 |
237,2 |
4,1 |
161,5 |
6,4 |
418,7 |
|
|
Дуб червоний |
26,2 |
0,4 |
26,6 |
|||||
|
Клен ясенелистий |
56,8 |
0,6 |
5,5 |
62,9 |
||||
|
Разом |
4,7 |
4,8 |
320,2 |
4,7 |
167,4 |
6,4 |
508,2 |
Конкурентність підросту Robinia pseudoacacia L. виявилася досить високою - близько 60% загальної його площі складають монодомінантні угруповання, на решті площі підріст Robinia pseudoacacia L. зростає з дубом звичайним, берестом, дубом червоним, кленом гостролистим, кленом ясенолистим, липою серцелистою, грушою звичайною.
Підріст Robinia pseudoacacia L. має найвищий рівень еврібіонтності - він розповсюджується в шести біотопах (типах лісу), в той час як Quercus rubra Du Rei - в двох, Acer negundo L. - в трьох (табл. 2).
Підріст Quercus rubra Du Rei серед інших інвазійних видів займає найменшу площу і поширюється в насадженнях, сприятливих для експансії. Наприклад, на ділянці площею 2,6 га (виділ 1 кварталу 55) в штучному 38-річному насадженні сосни звичайної з домішкою дуба червоного, дуба звичайного, липи дрібнолистої, берези повислої, розрідженому в результаті елімінації дерев сосни, уражених кореневою губкою, з'явився підріст Quercus rubra Du Rei насіннєвого походження густотою 2 тис. шт./га, у 5 річному віці він має висоту 2 м. За даними європейських науковців найсприятливішим чинником поширення жолудів дуба червоного є гризуни, зокрема щурі, білки, лісові миші та дикий кабан [12]. Quercus rubra Du Rei поширюється у напівприрод- них рослинних угрупованнях, створюючи великі колонії [8, 9]. Домінування дуба червоного у підрості свідчить про ефективність його поширення, навіть за незначної представленості виду у деревостані [14].
На фоні меншої площі деревостанів за участі Acer negundo L., порівняно з Quercus rubra Du Rei, інтенсивність експансії підросту Acer negundo L. спостерігається помітно вища. Займаючи здебільшого освітлені ділянки лісу вздовж просік, доріг, галявин тощо, клен ясенолистий завдяки високій насіннєвій продуктивності активно проникає в глибину насаджень. Небезпека поширення підросту Acer negundo L. зростає у зв'язку зі складністю його викорінення.
Сильватизація галявин є одним із видів експансії інвазійних видів, які швидко заповнюють екологічні ніші. Так, монодомінантне насадження Acer negundo L. віком 20 років на біогалявині площею 1,1 га формується на ділянці виділу 24 кварталу 24. Висота насадження 5 м, густота рослин - 2 тис/га. В кварталі 55 виділ 13 досить велика біогалявина площею 1,5 га, біотоп - свіжа грабово-дубово-со- снова судіброва, інтенсивно заростає підростом Robinia pseudoacacia L., вік його - 5 років, середня висота 5 м, густота рослин - 2 тис. шт./га. А біога- лявина площею 0,4 га в кв. 40 виділ 5 заросла природним поновленням Quercus rubra Du Rei з Betula pendula Roth, вік його 15 - років, висота - 4 м, склад насадження - 9Дчр1Бп, біотоп - свіжий дубово- сосновий субір.
Розподіл підросту інвазійних порід за віком показує, що 77,4% загальної площі розповсюдження припадає на підріст старше 10 років (табл. 3).
Таблиця 3Розподіл підросту інвазійних порід за віком, га
|
Вік підросту |
5-10 р. |
11-30 р. |
Разом |
|
|
Робінія звичайна |
111,4 |
307,3 |
418,7 |
|
|
Дуб червоний |
2,6 |
24,0 |
26,6 |
|
|
Клен ясенолистий |
0,9 |
62,0 |
62,9 |
|
|
Разом |
114,9 |
393,3 |
508,2 |
Понад 60% підросту інвазійних рослин мають вік 15-20 років, отже, найбільш сприятливі умови для його появи були на початку 2000-х років.
Зімкненість намету деревного ярусу має істотне значення для появи і життєдіяльності підросту лісо- твірних порід (табл. 4).
По видільний аналіз бази даних показує, що підріст Robinia pseudoacacia L. поширюється в деревос- танах з різною зімкненістю і при відомій геліофітно- сті цього виду [11] підріст його досить толерантний до затінення: 60,9% площ підросту зосереджені на ділянках із зімкненістю намету 0,6-0,7, трапляється також і при більшій (0,8) зімкненості деревостану
Підріст Quercus rubra Du Rei поширений здебільшого в зріджених насадженнях із зімкненістю 0,45-0,5, хоча трапляється і в більш зімкнених деревостанах. Щодо Acer negundo L., то найбільші площі підросту цього виду займають в насадженнях зімкненістю 0,5-0,6.
До розрахунку загальної площі поширення інвазійних деревних рослин нами включалися усі ділянки з деревостаном та підростом інвазійних видів. Ділянки, які містять по кілька інвазійних видів та одночасно в деревостані і підрості, до розрахунку поширення виду включалися одноразово, щоб не спотворювати результати у бік збільшення загальної площі.
Таблиця 4Поширення підросту інвазійних фанерофітів залежно від зімкненості намету насаджень
|
Вид рослин |
Площа ділянок з підростом, га при зімкненості намету |
Разом, га |
||||||||
|
<0,4 |
0,45 |
0,5 |
0,55 |
0,6 |
0,65 |
0,7 |
0,8 |
|||
|
Робінія звичайна |
26,4 |
5,6 |
45,7 |
70,5 |
78,3 |
43,2 |
133,3 |
15,7 |
418,7 |
|
|
Дуб червоний |
0,4 |
12,6 |
11,0 |
2,6 |
26,6 |
|||||
|
Клен ясенолистий |
1,1 |
24,1 |
26,8 |
8,6 |
2,3 |
62,9 |
||||
|
Разом |
27,9 |
18,2 |
80,8 |
70,5 |
105,1 |
43,2 |
141,9 |
20,6 |
508,2 |
Наприклад, площа насаджень з ділянками, на яких Robinia pseudoacacia L. зростає як дере- востані, так і в підрості, в тому числі разом з іншими інвазійними видами, складає 133,4 га. Тоді загальна площа лісостанів з участю робінії складе 567,4+418,7-133,4=852,7 га. Відповідно загальна площа лісостанів з участю дуба червоного складе 81,9 га, клена ясенолистого - 93,8 га.
Отже, загальна площа лісостанів з участю інвазійних деревних рослин в деревостанах і підрості досягла 1028,4 га, або 30,6% загальної площі масиву, вкритої лісом. У екологів такий тренд викликає занепокоєння, оскільки зростають загрози для біотичного різноманіття і стійкості лісових екосистем НПП «Білоозерський». Оскільки експансія інвазійних видів у зв'язку зі зниженням стійкості лісів, зокрема, бореальних, в умовах глобального потепління може посилюватися, необхідність наукового обґрунтування та вжиття засобів протидії інвазіям стають одними з пріоритетних завдань діяльності установ природно-заповідного фонду.
Головні висновки
Лісостани за участі інвазійних деревних рослин (Robinia pseudoacacia L., Quercus rubra Du Rei, Acer negundo L.) в лісовому масиві «Білоозерська дача» займають 1028,4 га, або 30,6% вкритої лісом площі. Розширення цієї площі відбувається за рахунок насіннєвого і вегетативного потомства інвазійних видів, яке по мірі розвитку насаджень переходить в деревостан. Найвищий рівень загроз для природного аборигенного фіторізноманіття надходить від експансії Robinia pseudoacacia L., що поширена на 852,7 га, або 25,3% площі масиву, вкритої лісом. Підріст інвазійних рослин, як один із основних індикаторів експансії, поширюється в біотопах, різних за вологістю та трофністю ґрунтів, виявляючи при цьому толерантність до затінення. Небезпека поширення підросту Robinia pseudoacacia L. та Acer negundo L., зростає у зв'язку зі складністю його викорінення. Експансія інвазійних рослин потребує вжиття системи заходів протидії цьому явищу (моніторинг, попередження, елімінація, супровід), які мають здійснюватися на наукових засадах.
Перспективи використання результатів дослідження. Результати досліджень можуть слугувати інформаційною основою для управління видовим складом охоронних бореальних лісів Середнього Придніпров'я з експансією інвазійних деревних рослин.
Література
інвазійний лісове насадження сосновий мішаний
1. Федорончук М.М., Протопопова В.В., Шевера М.В., Шевчик В.Л., Джуран В.В., Крецул Н.І., Ярова О.А. Синантропізація лісового та чагарникового флорокомплексів Середнього Придніпров'я (Україна). Науковий вісник Чернівецького університету. Біологія. 2020. Т.12. № 2. С. 263-278. https:// doi.org/10.31861/biosystems2020.02.263.
2. Мельник В.І. Залишки корінних дубово-соснових лісів на Лівобережжі Середнього Придніпров'я. УБЖ. 1994. Т 51. № 2-3. С. 48-51.
3. Познякова С.І. Сучасний стан видів інтродуцентів в лісових насадженнях і дендропарках Лівобережного Лісостепу України. Збереження рослин у зв'язку зі змінами клімату та біологічними інвазіями. Матеріали міжнародної наукової конференції 31 березня 2021 року. С. 115-119.
4. Про затвердження Переліку інвазійних видів дерев із значною здатністю до неконтрольованого поширення, заборонених до використання у процесі відтворення лісів. Наказ Міндовкілля від 03.04.2023 № 184. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 квітня 2023 р. за № 641/39697. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0641-23#Text.
5. Дідух Я. П., Протопопова В.В., Кучер О.О., Зав'ялова Л.В., Шевера М.В. Актуальні завдання дослідження фіто інвазій в Україні. Синантропізація рослинного покриву України. ІІІ Всеукраїнська наукова конференція, 26-27 вересня 2019 р., м. Київ: зб. наук. статей К., 2019. С. 48-49.
6. Пріоритетні напрямки роботи Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління Міндовкілля на 2021-2025 рр. Схвалено на засіданні Вченої ради № 3-31 від 17.09.2021 р. URL: http://dea.edu.ua/prioritetni_napryami_ndr/
7. Протопопова В.В., Шевера М.В. Інвазійні види у флорі України. І. Група високо активних видів. https://doi.org/10.15407/ gb.2019.17.116.
8. Зав'ялова Л. В. Види інвазійних рослин, небезпечні для природного фіто різноманіття об'єктів природно-заповідного фонду України. Біологічні системи. т. 9. вип. 1. 2017. С. 87-107.
9. Протопопова В.В., Шевера М.В., Федорончук М.М., Шевчик В.Л. Види-трансформери у флорі Середнього Придніпров'я. Укр. ботан. журн. 2014. Т 71, № 5. С. 563-572.
10. Клименко Т.К., Сягайло І.О. Успішність впровадження інвазійних видів деревних рослин в урбофітоценози. Екологічні науки № 1(28). С. 328-334. DOI https://doi.org/10.32846/2306-9716/2020.eco.1-28.53
11. Івченко А.І. Дуб червоний (Quercus rubraL.) в лісових насадженнях Львівщини: автореф. дис. канд. с-г. наук: спец. 06.03.03. Львів. 2002. 18 с.
12. Ярова О.А. Синантропна флора Національного природного парку «Білоозерський». Синантропізація рослинного покриву України (27-28 вересня 2012 р., м. Переяслав-Хмельницький). Тези наукових доповідей. Київ-Переяслав-Хмельницький, 2012. С. 92-93.
13. Івченко А. І. Історія впровадження дуба червоного. Науковий вісник УкрДЛТУ: зб. наук. - техн. праць. 2002. Вип. 12.4. C. 35-40.
14. Любінська Л.Г., Оптасюк О.М. Quercus rubra в умовах заповідних територій Хмельниччини. Синантропізація рослинного покриву України. ІІІ Всеукраїнська наукова конференція, 26-27 вересня 2019 р., м. Київ: зб. наук. статей. К., 2019. С. 99-103.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Опис району, матеріал та методика дослідження. Еколого-фауністична характеристика ґрунтової мезофауни, хорологія ґрунтової мезофауни у районі дослідження. Характеристика типових лісів, поширення ґрунтової мезофауни у соснових та березових лісах.
дипломная работа [2,7 M], добавлен 12.09.2012Розвиток лісових екосистем за умов техногенного забруднення атмосфери (огляд літератури). Токсичність газоподібних речовин. Особливості аеротехногенного пошкодження. Природні умови розвитку лісових екосистем регіону. Стан деревостанів Черкаського бору.
дипломная работа [2,8 M], добавлен 28.12.2012Умови та методика проведення досліджень. Динаміка екологічних груп мисливських птахів в умовах регіону досліджень: чисельність лебедів, гусей, куроподібних, голубоподібних, лиски. Процентне співвідношення груп мисливських видів птахів Черкаської області.
научная работа [1,8 M], добавлен 28.12.2012Радіоактивне забруднення території України, основних видів сільськогосподарської продукції. Сучасна радіоекологічна ситуація у лісах Житомирської області. Геоморфологічна характеристика, геологічна будова території та характеристика земельних ресурсів.
дипломная работа [121,5 K], добавлен 17.06.2014Визначення закономірностей поширення тритію у приземному шарі атмосфери внаслідок емісії парогазової суміші з аварійних сховищ РАВ. Оцінка небезпеки тритієвого забруднення атмосфери для населення в зоні впливу аварійного сховища радіоактивних відходів.
автореферат [607,6 K], добавлен 08.06.2013Анатомічна будова лишайників та способи їх розмноження. Їх значення у природі та для людини. Класифікація та методи визначення. Видовий склад ліхенофлори мішаних лісів. Їх вплив на екологічне становище. Ліхеноіндикація чистоти атмосферного повітря.
курсовая работа [1,4 M], добавлен 26.11.2014Радіоактивне забруднення території та основних видів сільськогосподарської продукції. Сучасна радіоекологічна ситуація у лісах Житомирської області. Радіоекологічна ситуація на території області з урахуванням радіонуклідів в різних компонентах екосистеми.
дипломная работа [625,0 K], добавлен 19.08.2014Адміністративне положення та фізико-географічне районування території Корецького лісництва. Геотектоніка ділянки, її гідрологічні та кліматичні умови, стан ґрунтів та ландшафту. Ботаніко-морфологічна характеристика основних деревних лісоутворюючих видів.
дипломная работа [987,5 K], добавлен 21.12.2010Дослідження екологічної ситуації Одеської області: аналіз стану навколишнього середовища, водних, лісових та земельних ресурсів, скидів стічних вод в системи каналізації населених пунктів. Оцінка ефективності впровадження природоохоронних заходів.
курсовая работа [459,8 K], добавлен 22.02.2015Суть і історія виникнення генетично модифікованих живих організмів, дослідження їх властивостей, компонентів і наслідків вживання. Негативні і позитивні аспекти вживання і поширення ГМО в Україні і світі. Аналіз використання ГМО в продуктах харчування.
курсовая работа [79,2 K], добавлен 08.12.2010Екологічна характеристика "Житомирського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства" та дослідження стану забруднення довкілля. Оцінка та планування стандартних вимог і правил спостереження та контролю за станом довкілля на об’єкті.
курсовая работа [310,5 K], добавлен 01.11.2010Загальні поняття про водосховища України. Хімічний склад вод, проблеми після виникнення водосховищ. Їх екологічний стан на сьогодні та господарське значення. Закономірності формування і просторового розподілу гідрохімічних показників якості води.
курсовая работа [568,3 K], добавлен 29.11.2011Поняття, причини та наслідки аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Дослідження поширення радіації, евакуації населення, впливу аварії на здоров'я людей. Визначення проблеми недбалого ставлення до природи, загрозливого стану довкілля України.
реферат [27,1 K], добавлен 11.05.2015Географічна характеристика Смілянського району, рельєф та корисні копалини. Особливості лісових ресурсів, опис деяких видів головних та сухопутних лісо-утворюючих порід. Перелік рідких лікарських рослин, що виростають на території села Березняки.
реферат [26,5 K], добавлен 26.07.2010Ведення Червоної книги як спосіб збереження і підтримки різноманіття природи. Деякі категорії рідкісних ссавців, птиць, рептилій, амфібій, риб, комах, внесених в Червону книгу України. Їх основні зони проживання та поширення, особливості кожного виду.
презентация [1,5 M], добавлен 24.02.2011Таксономічний склад "червонокнижних" видів регіону. Їх систематична структура, еколого-ценотичні особливості, тип життєвої форми. Охорона раритетного компоненту флори Буковинських Карпат та його значення. Оцінка природоохоронного статусу даного регіону.
дипломная работа [255,7 K], добавлен 10.01.2015Види і причини забруднення земельних і водних ресурсів. Оцінка економічних збитків від їх порушень. Структура земельного кадастру і кодекса. Методи планування і економічного стимулювання раціонального природокористування, особливості фінансування.
контрольная работа [115,5 K], добавлен 10.09.2010Підстави для виникнення права спеціального використання лісових ресурсів – лісорубочний квиток (ордер). Припинення права спеціального використання лісу. Ліміти використання лісових ресурсів державного значення. Інструкція про порядок видачі дозволів.
реферат [13,3 K], добавлен 23.01.2009Системи видів-індикаторів, за допомогою яких класифікуються ступінь забруднення по присутності чи відсутності індикаторних видів чи груп. Визначення середньозважених сапробних валентностей за Зелінке та Марваном. Індекс сапробності (індекс Ротшайна).
контрольная работа [78,8 K], добавлен 04.06.2010Передумови виникнення в умовах сухо-степового півдня лісових ділянок. Загальна характеристика Архангельського лісопарку Великоолександрівського лісгоспу. Рослини та стан лісових насаджень, розробка нових методик посадки культур сосни на піщаних ґрунтах.
статья [10,4 K], добавлен 31.01.2010
