Чинники формування якості води у штучних водоймах міста Луцька
Теоретичні та методичні аспекти проведення гідрологічних досліджень штучних водойм міста Луцька, аналізовано історії їх створення. Значення для подальшого просторового планування міста та створення оптимальних умов проживання і діяльності населення.
| Рубрика | Экология и охрана природы |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.03.2024 |
| Размер файла | 3,3 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Волинського національного університету імені Лесі Українки
Чинники формування якості води у штучних водоймах міста Луцька
Василь Фесюк,
доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри фізичної географії географічного факультету
Лариса Чижевська,
кандидат географічних наук, доцент кафедри фізичної географії географічного факультету
Зоя Карпюк,
кандидат географічних наук, доцент кафедри фізичної географії географічного факультету
Роман Качаровський,
магістр географії, старший лаборант кафедри економічної та соціальної географії географічного факультету
Сергій Ковальчук,
магістр географії, старший лаборант кафедри фізичної географії географічного факультету
Олена Антипюк,
старший лаборант кафедри фізичної географії географічного факультету
Сергій Гладков,
здобувач освіти другого магістерського рівня групи Гідр-64М географічного факультету
Сергій Бованко,
здобувач освіти другого магістерського рівня групи ФГ-61М географічного факультету
м. Луцьк
Анотація
Обґрунтовано теоретичні та методичні аспекти проведення гідрологічних досліджень штучних водойм міста Луцька, проаналізовано історію їх створення. Систематизовано наявну інформацію щодо проблеми, встановлено відповідні прогалини у вивченні гідрологічної мережі досліджуваної території. Визначено передумови проведення досліджень, обґрунтовано значення штучних водойм для подальшого просторового планування міста та створення оптимальних умов проживання і діяльності населення. В польових умовах досліджено морфометричні показники штучних водних об'єктів. Здійснено всебічний аналіз якості води у водоймах замкнутого типу, оцінено основні фізико-хімічні та гідробіологічні показники. Подано результати оцінки якості води за методикою екологічних показників, що дозволяє визначити інтенсивність прояву процесу евтрофікації. Виявлено функціональні особливості водних об'єктів замкнутого типу, обґрунтовано основні проблеми водойм та визначено перспективні напрямки їх ефективного використання, зокрема, в сфері пізнавального туризму та рекреації.
Ключові слова: водойма, гідрологія, гідроекологія, морфометричні показники, якість води, чинники формування якості води, фізичні, хімічні та гідробіологічні показники якості води, евтрофікація, Луцьк, Волинська область.
Abstract
Vasyl Fesyuk
Doctor of Geography, Professor,
Head of the Department of Physical Geography, Faculty of Geography, Volyn National University named after Lesya Ukrainka, Lutsk, Ukraine
Zoia Karpiuk
Candidate of Geographical Sciences, Associate Professor of the Department of Physical Geography of Faculty of Geography,
Lesya Ukrainka Volyn National University, Lutsk, Ukraine
Larysa Chyzhevska
Candidate of Geographical Sciences, Associate Professor of the Department of Physical Geography of Faculty of Geography,
Lesya Ukrainka Volyn National University, Lutsk, Ukraine
Roman Kacharovskyi
Master of Geography, senior laboratory assistant of the Department of Economic and social geography, Faculty of Geography, Lesya Ukrainka Volyn National University, Lutsk, Ukraine
Serhiy Kovalchuk
Master of Geography, senior laboratory assistant of the Department of Physical Geography, Faculty of Geography,
Lesya Ukrainka Volyn National University, Lutsk, Ukraine
Olena Antypiuk
Senior laboratory assistant of the Department of Physical Geography, Faculty of Geography,
Lesya Ukrainka Volyn National University, Lutsk, Ukraine
Serhiy Gladkov
student of the second master's level of the Hydr-64M group of the Faculty of Geography of Lesya Ukrainka Volyn National University, Lutsk, Ukraine
Serhiy Bovanko
student of the second master's level of the FG-61M group of the Faculty of Geography of Lesya Ukrainka Volyn National University, Lutsk, Ukraine
Factors of water quality in artificial reservoirs of Lutsk
The theoretical and methodical aspects of conducting hydrological studies of artificial reservoirs in the city of Lutsk are substantiated, and the history of their creation is analyzed. The available information on the problem has been systematized, the corresponding gaps in the study of the water network of the studied territory have been identified. The prerequisites for conducting research have been determined, the importance of artificial reservoirs for further spatial planning of the city and the creation of optimal conditions for living and activity of the population have been substantiated. The morphometric indicators of artificial water bodies were investigated in field conditions. A comprehensive analysis of water quality in closed reservoirs was carried out, the main physico-chemical and hydrobiological indicators were evaluated. The results of the assessment of water quality using the method of ecological indicators are presented, which allows determining the intensity of the manifestation of the eutrophication process. The functional features of closed-type water bodies were identified, the main problems of reservoirs were substantiated, and promising directions for their effective use were determined, in particular, in the field of educational tourism and recreation.
Keywords: reservoir, hydrology, hydroecology, morphometric indicators, water quality, factors of water quality formation, physical, chemical and hydrobiological indicators of water quality, eutrophication, Lutsk, Volyn region.
Основна частина
Постановка проблеми. Актуальність обраної теми зумовлена наявністю доволі густої мережі штучних водойм у межах міста Луцька. Йдеться про штучні канали Центрального парку імені Лесі Українки, які з одного боку, виконують меліоративну роль на цій перезволоженій ділянці нашого міста. З іншого боку, давно стали невід'ємною частиною міського ландшафту, а тому повинні бути естетично привабливими, перебувати у доброму екологічному стані. Незважаючи на давню історію та освоєність території міста, його водні об'єкти характеризуються недостатньою вивченістю, їх потенціал використовується обмежено. Варто пам'ятати, що канали - це водойми замкнутого типу з особливими гідрологічним режимом. На сьогодні важливо дослідити передумови, що мають вплив на формування якості води в них, виявити існуючі загрози. За результатами проведених досліджень необхідно обґрунтувати, розробити та впровадити в дію перспективні напрямки водокористування.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Міське середовище здавна приваблювало увагу науковців області. Здебільшого досліджувався клімат Луцька, його основна водна артерія - річка Стир, особливості забудови [2, 7-8]. Низка публікацій присвячена дослідженню рослинного покриву цієї території [4], зокрема в межах паркових зон, що мають неабиякий вплив на формування екологічної ситуації [11]. Цікавились дослідники й особливостями мікроклімату міста, ландшафтного проєктування [7]. Водні об'єкти замкнутого типу, особливо штучні канали, залишались поза увагою. Інформації про них в літературі та інтернет-джерелах обмаль.
Мета та завдання статті. Дослідження чинників формування якості води у штучних водоймах міста Луцька. Для досягнення мети були поставлені такі завдання: обґрунтувати теоретичні та методичні аспекти дослідження штучних водойм, дослідити їх сучасні гідрологічні особливості; з'ясувати, в якому стані перебувають основні водойми; здійснити оцінку екологічного стану за методикою екологічних показників; виявити наявні проблеми; запропонувати перспективні напрямки використання.
Виклад основного матеріалу. Важливими елементами гідрографічної мережі міста є штучні меліоративні канали - водойми замкнутого типу, що були створені на цій перезволоженій території місцевого парку в період його становлення як зони відпочинку задля регулювання водного режиму [3]. Згодом перелік функцій, що їх виконують канали розширився [5]. Утворились естетично привабливі аквальні ландшафти. Чималий вплив вони мають на формування мікроклімату у межах досліджуваної території. Проблема полягає в тому, що замкнуті водойми, позбавлені швидкості течії та проточності води. Вода у їх товщі застоюється, а з прилеглих ділянок міста надходить безліч різних забрудників фізичного, хімічного й бактеріологічного походження, що піддаються нагромадженню. У межах нашого міста такі водойми є критичними об'єктами [9-10]. Скупчення забрудників в умовах відсутності проточності води напряму веде до евтрофікації водойми [6]. Евтрофікація - (грец. ев - над, тіофос - живлення) - гіперпродукція органічної речовини у водному об'єкті, що відбуваються під впливом внутрішньоводних та зовнішніх чинників. Евтрофікація - це природний процес, що триває дуже довго, тисячі років в природних умовах, але за участю людини скорочується до десятків років. Особливо інтенсивною є евтрофікація водойм в урбанізованих зонах. Евтрофікації піддаються всі водні об'єкти замкнутого характеру.
Штучні канали міста Луцька знаходяться в межах південної та, водночас, центральної його частини, у межиріччі Стиру та Глушця, річки, яка ще на початку 20 століття була притокою Стиру. Територія здавна була заболоченою. У 1926 році було розпочато осушення річки Глушець. Також планувалося висадити неподалік фруктові сади і хміль. Паралельно насипалася земляна дамба, і в 1933 році на осушеній території було засновано сквер, який потім став парком. Орієнтовна хронологія формування парку подана у таблиці 1.
Таблиця 1. Етапи проведення гідротехнічних робіт з метою формування парку у місті Луцька
|
Етап |
Рік |
Події |
|
|
1. |
До 1926 |
Між річками Стир та її правою притокою Глушець існувала невикористовувана заболочена, а в періоди повеней і паводків й зовсім затоплена ділянка. Вода підступала до стін замку Любарта й підвищення рельєфу, яке спрямовувалось до основних на той час вулиць міста - Ягеллонської та Болеслава Хороброго |
|
|
2. |
1926 |
Прийняття рішення про осушення р. Глушець, яка заболочувала територію, де нині зосереджений парк |
|
|
3. |
1928 |
Початок спорудження насипної дамби на правому березі р. Стир |
|
|
4. |
1933 |
Заснування скверу на осушеній території, яка в подальшому стала міським парком |
|
|
5. |
1961 |
Розпочато роботи зі створення парку за проєктом групи архітекторів на чолі з М. Самбуровим, з урахуванням особливостей місцевих ландшафтів. |
|
|
6. |
1964 |
Урочисте відкриття парку імені Юрія Гагаріна |
|
|
7. |
1971 |
Перейменування парку на честь Лесі Українки, започаткування роботи майданчика з атракціонами. |
|
|
8. |
1972-2010 |
Період занепаду парку |
|
|
9. |
2010 |
Формування у межах парку сучасної рекреаційної зони, впорядкування зелених насаджень, розчищення каналів, відновлення роботи насосної станції |
|
|
10. |
2014 |
Оновлення зоокуточка, відкриття КП «Луцький зоопарк» |
|
|
11. |
2017 |
Подальше удосконалення функціонування парку: ремонт та освітлення алей, створення велодоріжок, озеленення, догляд за природоохоронними ділянками та каналами |
|
|
12. |
2020 |
Оновлення дамби і узбережжя р. Стир в межах міського пляжу |
Варто зауважити, що система каналів на початкових етапах формувалась з метою регулювання водного режиму території. До гідрографічної мережі в межах досліджуваної території належить також природний водний потік, а саме р. Стир, з якою штучні канали поєднані завдяки шлюзу в межах дамби, який і сприяє регулюванню рівня води. На даний час і річка, і канали впливають на формування мікроклімату в межах міста, використовуються для розведення риби, водоплавних птахів, мають рекреаційне значення (рис. 1).
Рис. 1. Штучні водойми в різні пори року
У ході польового обстеження каналів проведено їх оцифровування з метою подальшого опису і дослідження. Загалом у межах парку канали розташовані в геометрично правильному порядку (рис. 2).
Рис. 2. Штучні водойми на Генеральному плані м. Луцька
штучний водойма гідрологічний
Частина з них паралельні до річки Стир і вулиці Глушець (1.1-1. 3,2.1-2.3, 3.1-3.3). Інші ж перпендикулярні вказаним об'єктам (1.4 та 3.4). Проведено аналіз морфометричних показників кожного з каналів, встановлено їх довжину, ширину, розраховано площу водного дзеркала (табл. 2). Глибина водойм коливається залежно від пори року та погодних умов і може становити від 40 см до 1,5 м.
Гідрологічні спостереження в межах парку передбачали визначення основних фізичних, окремих хімічних та гідробіологічних показників води.
З-поміж фізичних показників оцінено температуру, прозорість, колір води, каламутність, наявність поверхневих плівок, піни, плаваючих предметів, відчутність запаху (табл. 3). Встановлено, що температура води коливається залежно від пори року та погодних умов. Влітку вона прогрівається до +26°С. Під час морозних зим вода в каналах вкривається міцним і потужним шаром криги, яку важко зруйнувати. Цікавим фактом є те, що прозорість і каламутність води неоднакова в різних каналах. Найпрозорішою є вода у каналах, що прилягають до центральної алеї. Каламутною є вода у водоймах поблизу КП «Луцький зоопарк» та центрального ринку. Така ситуація пов'язана із переважанням у водоймі шару придонного мулу або водоростей. Як правило, за наявності водоростей вода є прозорішою (рис. 3).
Таблиця 2. Морфометричні показники штучних водойм-каналів міста Луцька*
|
Код водойми |
Довжина, м |
Ширина, м |
Площа водного дзеркала, м2 |
|
|
1.1 |
173, 4 |
9,6 |
1664,64 |
|
|
1.2 |
169,8 |
6,0 |
1018,8 |
|
|
1.3 |
170,0 |
7,2 |
1224,0 |
|
|
1.4 |
414,6 |
7,8 |
3233,88 |
|
|
2.1 |
144,6 |
10,8 |
1561,68 |
|
|
2.2 |
154,8 |
6,0 |
928,8 |
|
|
2.3 |
154,2 |
8,4 |
1295,28 |
|
|
3.1 |
141,6 |
9,6 |
1359,36 |
|
|
3.2 |
183,6 |
4,2 |
771,12 |
|
|
3.3 |
186,0 |
6,6 |
1227,6 |
|
|
3.4 |
277,8 |
6,6 |
1833,48 |
|
|
3.5 |
241,8 |
10,8 |
2611,44 |
|
|
4.1 |
84,6 |
7,2 |
609,12 |
|
|
Разом |
2323,4 |
- |
19 339,2 |
* складено за результатами польових досліджень авторів
Простежуються відмінності у колірності води, що змінюється від зеленуватих до сірих та коричневих відтінків, що залежить від характеру дна, а саме наявності водоростей, опалого листя чи мулу. Окремі канали, а саме 1.3 та 2.3 позбавлені плівок та сміття, вода в них чиста на вигляд. У той же час на поверхні водойм 1.4, 3.3, 3.4 виявлено піну, плями від пального, пластикові пляшки та поліетилен, гілки дерев. Такий стан вказаних водойм зумовлений наявністю автостоянки та практично постійним рухом транспорту алеєю парку, що прилягає до каналу 1.4 і сполучає вул. Глушець із дамбою в районі спорткомплексу №3, близьким розташуванням до каналів 3.3 та 3.4 ринку. Попри забрудненість води у каналах, неприємних запахів не виявлено.
Рис. 3. Поверхня штучних водойм поблизу Центрального ринку м. Луцька
Використовуючи прилад Алямовського, безпосередньо у польових умовах було визначено рН води, що становив 6,8-7,0 одиниць. Такий показник засвідчує, що вода у каналах на час проведення обстежень має нейтральну реакцію.
Таблиця 3. Фізичні показники води. у штучних каналах*
|
Код водойми |
Прозорість |
Характер дна |
Колір |
Наявність плівок, чужорідних предметів |
|
|
1.1 |
Прозора |
Вкрите опалим листям |
Коричневувата |
Поверхня чиста |
|
|
1.2 |
Злегка каламутна |
Мулисте |
Коричневувата |
Поверхня чиста |
|
|
1.3 |
Злегка каламутна |
Вкрите опалим листям |
Зеленувато-сіра |
Поверхня чиста |
|
|
1.4 |
Каламутна |
Вкрите опалим листям |
Коричневувата |
Наявні піна, плівки пального, сміття |
|
|
2.1 |
Прозора |
Густо заросле водоростями |
Коричневувата |
Поверхня чиста |
|
|
2.2 |
Каламутна |
Мулисте, з вмістом листя |
Сірувато- зелена |
Поверхня чиста |
|
|
2.3 |
Каламутна |
Вкрите опалим листям |
Коричневувата |
Поверхня чиста |
|
|
3.1 |
Прозора |
Густо заросле водоростями |
Коричневувата |
Наявні плівки пального, сміття |
|
|
3.2 |
Прозора |
Заросле водоростями |
Коричневувата |
Наявні плівки пального |
|
|
3.3 |
Злегка каламутна |
Мулисте з незначним вмістом опалого листя |
Коричневувато- сіра |
Наявні плівки пального |
|
|
3.4 |
Дуже каламутна, дно майже не проглядається |
Мулисте з вмістом листя, гілля |
Коричневувато- сіра |
Наявні плівки пального, дуже брудна |
* складено за результатами польових досліджень авторів
Одним із актуальних напрямків дослідження каналів парку є виявлення їх гідробіологічних особливостей, що передбачає опис водної та узбережної рослинності та наявної фауни (табл. 4.). Перш за все, слід зауважити, що рослинність у межах досліджуваних водойм відрізняється. У природних умовах дно зазвичай заростає водоростями, які були виявлені лише в каналах 2.1 та 3.2. В інших водоймах водорості відсутні, оскільки з використанням спецтехніки проводиться розчищення придонного мулу та водоростей, шар яких коливається від 0,4 до 1,0 м (рис. 4).
Рис. 4. Працює техніка з розчищення штучних водойм
Проведено також і розмулення водойм, збільшення глибини каналів, обладнано ями для зимівлі риб.
Таблиця 4. Рослинність водойм парку*
|
Код водойми |
Деревна та чагарникова рослинність |
Трав'яниста рослинність |
Водорості |
|
|
1.1 |
Ялина, туя |
Глечики жовті, очерет, рогіз |
Відсутні |
|
|
1.2 |
Відсутні |
Рогіз, очерет, комиш |
Відсутні |
|
|
1.3 |
Береза, верба, калина |
Комиш |
Відсутні |
|
|
1.4 |
Верба |
Очерет |
Відсутні |
|
|
2.1 |
Відсутні |
Очерет, рогіз |
Є |
|
|
2.2 |
Відсутні |
Рогіз |
Відсутні |
|
|
2.3 |
Верба, клен |
Очерет |
Відсутні |
|
|
3.1 |
Верба, туя |
Рогіз, комиш, стрілолист, ряска |
Є |
|
|
3.2 |
Верба |
Очерет, рогіз, ряска |
Відсутні |
|
|
3.3 |
Клен, верба |
Очерет, рогіз |
Відсутні |
|
|
3.4 |
Верба |
Ряска |
Відсутні |
* складено за результатами польових досліджень авторів
Простежуються відмінності і в поширенні узбережної рослинності. Загалом серед дерев і чагарників найчастіше трапляються верби, клени, берези, калина. Найпоширенішими трав'янистими рослинами є рогіз, комиш, очерет, стрілолист, рдест, подекуди виявлено червонокнижний вид - глечики жовті. Поверхня каналів 3.1, 3.2 і 3.4 густо вкрита ряскою, яка приваблює сімейства диких качок, мартинів (рис. 5.).
Рис. 5. Рослинність штучних водойм
Щодо фауни паркових водойм, то неозброєним оком тут можна помітити згадуваних качок та мартинів, лелек, іноді із зоопарку мігрують лебеді. Серед земноводних поширеними є: ропухи, жаби. Із плазунів трапляються вужі й тритони, що часто виходять навіть на алеї парку. Інколи поблизу каналів можна побачити навіть болотяну черепаху завбільшки із солдатську каску. У водній товщі каналів завжди водилась риба, передусім лин та ротань, що привалювало до парку рибалок-любителів. Останнім часом у водойми запущено мальків білого амура, товстолоба, коропа, аби ті надалі поїдали органіку (планктон і водорості). На даний час риболовля заборонена.
Ситуація зі штучними каналами, що є водоймами замкнутого типу, викликає занепокоєння, оскільки вода в них застояна. Зазнаючи зовнішнього впливу, вона майже не піддається природному самоочищенню. Забрудники механічного, біологічного та хімічного походження в каналах переважно накопичуються, розкладаються й залучаються у трофічні ланцюги. Як результат, надмірний розвиток органіки у водоймі, що призводить до її евтрофікації [6, 10]. Загалом, на формування якості води мають вплив зовнішні та внутрішньоводні чинники (табл. 5).
Таблиця 5. Чинники формування якості води
|
Зовнішні |
алохтонні) |
Внутрішньоводні (автохтонні) |
||
|
Поверхневий стік з території |
Механічне (фізичне) забруднення |
Гідравлічні процеси |
Швидкість течії, проточність води |
|
|
Діяльність вітру |
Біологічне забруднення |
Фізичні процеси |
Осідання, змутніння, сорбція |
|
|
Вплив атмосферних опадів |
Хімічне забруднення |
Хімічні процеси |
Гідроліз, дисоціація, фотоіонізація |
|
|
Побутове сміття |
Біологічні процеси |
Включення в ланцюги живлення |
||
|
ЕВТРОФІКАЦІЯ |
Для оцінки якості води у каналах парку застосовано методику екологічної оцінки якості вод з використанням так званих екологічних показників [6]. Екологічна оцінка якості води передбачає використання трьох груп показників (сольового складу, трофо-сапробіологічних (еколого - санітарних, специфічних речовин). Характеристики сольового складу й еколого-санітарні (трофо-сапробні) ознаки вод вказують на вміст у воді звичайних, властивих всім водним екосистемам компонентів, концентрація яких може змінюватись під впливом господарської діяльності людини. Специфічні показники характеризують вміст у воді шкідливих речовин токсичної дії. Показники групуються у відповідні блоки, згідно поданої класифікації. Вихідною інформацією для оцінки якості води є результати аналізу проб води в межах досліджуваної території, що зібрані власноруч та опрацьовані лабораторією гідрохімічного контролю Волинського гідрометеоцентру (табл. 6). Інтегральний екологічний індекс Ie, використання якого є доцільним для планування водоохоронної діяльності, здійснення екологічного та еколого-економічного районування, екологічного картографування, визначають за формулою:
Ie - інтегральний екологічний індекс якості води;
11 - сумарний індекс показників сольового складу води;
12 - сумарний індекс трофо-сапробіологічних (еколого-санітарних) показників води;
13 - сумарний індекс показників вмісту специфічних речовин у воді (табл. 7).
Таблиця 6. Результати аналітичного контролю якості води у штучних водоймах Центрального парку
|
Точка забору проб |
Завислі речовини, мг/дм3 |
Розчи нений кисень, мг/дм3 |
рН |
Сульфа ти, мг/дм3 |
Хлори ди, мг/дм3 |
Нітрати, мг/дм3 |
Залізо, мкг/дм3 |
Нафт о - продукт и |
|
|
Канал 1.2 |
13,8 |
12,5 |
7,8 |
88,4 |
64,6 |
4,76 |
0,59 |
4,8 |
|
|
Канал 2.3 |
27,5 |
13,2 |
7,6 |
87,3 |
64,4 |
4,83 |
0,63 |
1,4 |
|
|
Канал 3.1 |
37,8 |
11,6 |
7,9 |
89,5 |
67,2 |
4,92 |
0,74 |
3,5 |
|
|
Канал 3.3 |
35,5 |
13,12 |
7,8 |
86,2 |
66,3 |
4,94 |
0,62 |
1,4 |
|
|
Канал 3.4 |
39,5 |
10,9 |
7,8 |
87,7 |
67,5 |
4,95 |
0,67 |
2,7 |
|
|
Точка забору проб |
Сумарний індекс I1 |
Сумарний індекс I2 |
Сумарний індексI3 |
Інтегральний індекс Ie |
|||||
|
Канал 1.2 |
2 |
2,5 |
3 |
3,1 |
1 |
1 |
2 |
2,2 |
|
|
Канал 2.3 |
2 |
2 |
3 |
3,1 |
1 |
1 |
2 |
2 |
|
|
Канал 3.1 |
2,5 |
2,5 |
3 |
3,25 |
1 |
1 |
2,1 |
2,25 |
|
|
Канал 3.3 |
2,5 |
2,5 |
3 |
3 |
1 |
1 |
2,1 |
2,1 |
|
|
Канал 3.4 |
3 |
3 |
3,25 |
3,25 |
1,5 |
1,5 |
2,6 |
2,6 |
Таблиця 7. Класи та категорії якості поверхневих вод за екологічною класифікацією [6]
|
Клас якості вод |
I |
II |
A. III |
IV |
V |
|||
|
Категорія якості вод |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|
|
Назва класів і категорій якості води за їх станом |
відмінні |
добрі |
задовільні |
погані |
дуже погані |
|||
|
відмінні |
дуже добрі |
добрі |
задовільні |
посередні |
погані |
дуже погані |
||
|
Назва класів і категорій якості вод за ступенем їх чистоти |
дуже чисті |
чисті |
забруднені |
брудні |
дуже брудні |
|||
|
дуже чисті |
чисті |
досить чисті |
слабко забруднені |
помірно забруднені |
брудні |
дуже брудні |
||
|
Трофність |
оліго- трофні |
мезотрофні |
евтрофні |
полі- трофні |
гіпер- трофні |
|||
|
оліго- трофні |
мезо трофні |
мезо- евтрофні |
евтрофні |
евпо- літрофні |
полі- трофні |
гіпер- трофні |
* складено за результатами польових досліджень авторів
Застосування методики екологічних показників щодо оцінки стану каналів засвідчує певну ймовірність їх евтрофікації, з урахуванням зовнішнього впливу та особливостей природного самоочищення. Вода в межах досліджуваних водойм відзначається інтегральним екологічним індексом від 2 до 2,6 і відноситься до другого класу за якістю, що засвідчує її добрий стан, відносну чистоту та мезотрофність, а також подекуди характеризує її як недостатньо чисту та мезоевтрофну. Подібна тенденція вказує на те, що стан водних об'єктів може значно погіршитись при посиленні навантаження, а вода за якістю перейти у наступний клас, що визначатиме її як евтрофну. Отже, необхідно впровадити чіткі норми антропогенного навантаження на поверхневі води парку. Зокрема, це стосується застосування впливу транспорту, використання узбережних ділянок з рекреаційною метою. Важливим моментом охорони водойм є регулювання руслових процесів, а саме протидія замуленню, загаченню та застоюванню води.
Висновки. У ході пошукових робіт встановлено, що в межах водойм парку чітко виявляються такі проблеми: 1. Замулення та заростання каналів. 2. Зниження рівня води, обміління влітку, особливо в посушливі роки. 3. Актуальною є проблема забруднення вод каналів поверхневим стоком, який важко проконтролювати, і, як результат, зростає ймовірність прояву евтрофікації. 4. Незважаючи на поєднання каналів у єдину мережу і їх водообмін з р. Стир, простежується застоювання води, що посилює процеси накопичення забрудників. 5. Розведення риби, з одного боку, є позитивним чинником, оскільки, сприяє зростанню біорізноманіття. У той же час, наявність риби призводить до зростання біологічного споживання кисню, що також сприяє прояву евтрофікації.
Водночас існує потреба більш ефективного використання поверхневих вод парку: облаштування відпочинкових зон на узбережжях водойм; організації екологічного, пізнавального, спортивного, зокрема, водного видів туризму, сімейного відпочинку; розвиток туризму вихідного дня для мешканців міста. Тому дослідження в цьому напрямку варто продовжувати.
Література
1. Волошин І.М., Лепкий М.І. (2004). Еколого-географічні проблеми урбосистем Волинської області: монографія. Львів: ВЦ ЛНУ, 241 с.
2. Гурний Д., Чижевська Л. (2020) Поверхневі води Ківерцівського району Волинської області. Суспільно-географічні чинники розвитку регіонів:матер. IV Міжнар. наук. - практ. інтернет-конференції, 9-10 квітня 2020 р. Луцьк, С. 78-80.
3. Зузук Ф.В., Колошко Л.К., Карпюк З.К. (2012) Осушені землі Волинської області та їх охорона: монографія. Луцьк: Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки. 294 с. http://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/13031
4. Коцун Л. Молодіє парк древнього Луцька. Міське господарство України. №1. 1997. С. 34-36.
5. Лойчик А., Чижевська Л. (2020). Екологічні наслідки рекреаційного освоєння узбережних територій Білого озера Володимирецького району Рівненської області. Суспільно-географічні чинники розвитку регіонів: матеріали ІУ Міжнар. наук. - практ. інтернет-конференції, 9-10 квітня 2020 р. Луцьк, С. 98-100.
6. Методика екологічної оцінки стану поверхневих вод України (1996). Київ: Вид. УНДІВЕП. 48 с.
7. Михайлишин О. Палацово-паркові ансамблі Волині 2-ї половини ХУІІІ-ХІХ століть (2000). Київ. С. 92 - 93.
8. Мольчак Я.О., Фесюк В.О., Картава О.Ф. (2003). Луцьк: сучасний екологічний стан та проблеми. Луцьк: РВВЛДТУ. С. 115-119.
9. Чижевська Л.Т. (2018). Теорія і методика визначення якості поверхневих вод у Волинській області. Природа Західного Полісся та прилеглих територій. Луцьк. №15. С 34-39.
10. Чижевська Л.Т., Нетробчук І. М. (2002) Екологічний стан поверхневих вод у Волинській області. Гідрологія, геохімія та екологія. Луцьк: Вид-во ЛДТУ. С. 39-44.
11. Шкарупелова І., Чижевська Л. (2020) Сучасний стан і напрямки використання ботанічного заказника «Теребіжі» Славутського району Хмельницької області. Суспільно - географічні чинники розвитку регіонів: матер ІУ Міжнар. наук. - практ. інт.-конф., 9-10 квітня 2020 р. Луцьк. С. 88-90.
References
1. Voloshyn I.M., Lepkyi M.I. (2004). Ekoloho-heohrafichni problemy urbosystem Volynskoi oblasti [Ecological and geographical problems of urban systems of the Volyn region]: Monohrafiia [Monograph]. Lviv: VTs LNU, 241 s. [in Ukrainian].
2. Hurnyi D., Chyzhevska L. (2020) Poverkhnevi vody Kivertsivskoho raionu Volynskoi oblasti [Surface waters of the Kivertsiv district of the Volyn region.]. Suspilno-heohrafichni chynnyky rozvytku rehioniv: [Socio-geographic factors of regional development:] mater. IV Mizhnar. nauk.-prakt. internet-konferentsii, 9-10 kvitnia 2020 r. Lutsk. [in Ukrainian].
3. ZuzukF. V., KoloshkoL. K. &KarpiukZ. K. (2012). Osusheni zemli Volynskoi oblasti ta yikh okhorona: monohrafiia. Lutsk. [Drained lands of the Volyn region and their protection: a monograph] [in Ukrainian].
4. Kotsun L. Molodiie park drevnoho Lutska [Molodieh park of ancient Lutsk] Miske hospodarstvo Ukrainy [Municipal economy of Ukraine]. 1. 1997.
5. Loichyk A., Chyzhevska L. (2020). Ekolohichni naslidky rekreatsiinoho osvoiennia uzberezhnykh terytorii Biloho ozera Volodymyretskoho raionu Rivnenskoi oblasti [Ecological consequences of the recreational development of the coastal areas of the White Lake of Volodymyretsky district of the Rivne region]. Suspilno-heohrafichni chynnyky rozvytku rehioniv: [Socio-geographical factors of the development of regions:] materialy IV Mizhnar. nauk.-prakt. internet-konferentsii, 9-10 kvitnia 2020 r. Lutsk [in Ukrainian].
6. Metodyka ekolohichnoi otsinky stanu poverkhnevykh vod Ukrainy [Methods of ecological assessment of the state of surface waters of Ukraine] (1996). Kyiv: Vyd. UNDIVEP, 48 s. [in Ukrainian].
7. Mykhailyshyn O. (2000). Palatsovo-parkovi ansambli Volyni 2-yi polovyny ХУІІІ - ХІХ stolit [Palace and park ensembles of Volyn in the second half of the 18th - 19th centuries]. Kyiv: 2000. S. 92-93. [in Ukrainian].
8. Molchak Ya. O., Fesiuk V.O., Kartava O.F. (2003). Lutsk: suchasnyi ekolohichnyi stan ta problemy [Lutsk: modern ecological condition and problems.]. Lutsk: RVVLDTU, S. 115-119. [in Ukrainian].
9. ChyzhevskaL. T. (2018). TeoriiaimetodykavyznachenniayakostipoverkhnevykhvoduVolynskiioblasti. [Theory and methodology of surface water quality determination in the Volyn region.]. Pryroda Zakhidnoho Polissia taprylehlykh terytorii [The nature of Western Polissia and adjacent territories]. Lutsk. №15. S. 34-39. [in Ukrainian].
10. Chyzhevska L.T., Netrobchuk I.M. (2002) Ekolohichnyi stan poverkhnevykh vod u Volynskii oblasti [Ecological state of surface waters in the Volyn region.]. Hidrolohiia, heokhimiia ta ekolohiia. [Hydrology, geochemistry and ecology]. Lutsk: Vyd-vo LDTU. S. 39-44. [in Ukrainian].
11. ShkarupelovaI., ChyzhevskaL. (2020) Cuchasnyistaninapriamkyvykorystanniabotanichnohozakaznyka «Terebizhi» SlavutskohoraionuKhmelnytskoioblasti. [Current state and directions of use of the botanical reserve «Terebizhi» of the Slavut district of the Khmelnytskyi region] Suspilno-heohrafichni chynnyky rozvytku rehioniv [Socio-geographical factors of the development of regions]: mater IV Mizhnar. nauk.-prakt. int.-konf, 9-10 kvitnia 2020 r. Lutsk. [in Ukrainian].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Особливості формування флори та фауни міста. Опис урбанізованих біоценозів. Значення фітомеліорації міського середовища. Розгляд комплексних зелених зон міста. Аналіз відомостей щодо переважаючих видів флори на території парку відпочинку міста Чернігів.
дипломная работа [473,6 K], добавлен 21.09.2010Місто як система територій. Основні компоненти міської системи: територія, населення, щільність забудови, озеленення. Інженерна інфраструктура міста. Динаміка простору системи міста. Оцінка впливу антропогенних чинників. Процеси формування якості води.
курсовая работа [226,4 K], добавлен 07.06.2010Огляд досліджень хімічного складу атмосферних опадів. Особливості утворення поверхневого стоку міста. Забруднюючі компоненти поверхневого стоку на урбанізованих територіях. Порівняльний аналіз фітотоксичності талих і дощових вод на території м. Черкаси.
дипломная работа [803,5 K], добавлен 18.07.2014Проблеми прісної води. Значення водних ресурсів. Джерела забруднення відкритих водойм. Методи дослідження води водойм. Нормування і аналіз якості води відкритих водойм. Визначення прозорості, каламутності, кількості завислих часток та провідності води.
реферат [55,6 K], добавлен 30.03.2011Формування зеленого каркасу міста та характеристика екологічної проблеми. Планувальна структура міста і його функціональне зонування. Аналіз методів та способів вирішення проблеми озеленення міста Суми. Екологічні та економічні проблеми озеленення міст.
дипломная работа [1,8 M], добавлен 13.03.2019Хімічний, бактеріологічний и технологічний аналіз води. Методика визначення показників її якості. Стан і використання водних ресурсів Херсонської області. Екологічна оцінка якості питної води і характеристика стану систем водопостачання та водовідведення.
курсовая работа [430,5 K], добавлен 14.05.2012Рівні циркуляції інформації усередині антропоекосистеми. Забруднення навколишнього середовища. Безпека в екології людини. Вплив якості питної води на населення міста Пенза. Чинники, що впливають на здоров'ї городян. Екологічно небезпечні речовини.
реферат [37,5 K], добавлен 19.06.2010Морфологічно-просторова характеристика міста, його територія, населення, щільність забудови, озеленення, інженерна інфраструктура. Динаміка простору системи міста, побудова моделі розвитку. Вплив антропогенних чинників, комфортність міського середовища.
курсовая работа [72,8 K], добавлен 03.06.2010Водні об'єкти міст, джерела в міській зоні. Централізоване i децентралізоване водопостачання. Раціональне використання водних ресурсів. Показники якості води та методика оцінки якості води. Система водовідведення, чи iншими словами каналізаційна система.
курсовая работа [2,1 M], добавлен 25.09.2010Аналіз еколого-ландшафтних особливостей та природної цінності територій Кордівки. Основні шляхи та особливості формування флори та фауни міста, фітоландшафтні особливості міського середовища, формування та природна цінність комплексних зелених зон міста.
курсовая работа [406,3 K], добавлен 21.09.2010Теоретико-методологічні основи вивчення несприятливих та небезпечних фізико-географічних процесів, методи їх моніторингу. Антропогенні зміни компонентів природи в межах урбанізованих територій. Характеристика природних умов території міста Чернівці.
курсовая работа [2,2 M], добавлен 10.04.2014Значення зеленого господарства міста. Функції рослинного покриву в містах. Фітомеліоративні системи і їх класифікація. Принципи створення фітомеліоративних систем у містах і приміських зонах. Властивості рослин у складі міських і приміських насаджень.
курсовая работа [142,9 K], добавлен 28.10.2010Вивчення міста, як типового зміненого ландшафту. Характерні особливості клімату у містах та причини їх виникнення: радіаційний та температурний режими, вологість повітря та опади, режим блискавок. Рекомендації щодо оптимізації мікроклімату м. Черкаси.
реферат [28,2 K], добавлен 04.12.2010Просторово-морфологічні характеристики міста. Стійкість міських ландшафтів до антропогенної трансформації. Оцінка впливу антропогенних чинників на місто. Кількість автотранспорту, районування території міста за ступенем забруднення, шумове забруднення.
методичка [204,3 K], добавлен 07.06.2010Водні об’єкти в міській зоні. Характеристика різних видів палива. Продукти згорання палива. Стан питної води в Україні. Покращення якості питної води в Україні. Способи зниження токсичності вихлопних газів. Вплив транспорту на навколишнє середовище.
курсовая работа [249,6 K], добавлен 25.06.2015Аналіз закономірностей накопичення важких металів у ґрунтах та рослинній продукції в залежності від стійкості природних компонентів та ступеню забруднення території. Огляд стійкості ґрунтів міста Маріуполя та його околиць, ступеню забруднення території.
дипломная работа [1,6 M], добавлен 15.03.2012Основні проблеми та наслідки виникнення мегаполісів. Джерела забруднення атмосфери, питної води міста. Наслідки надмірного використання штучного світла. Причини зниження кількості та погіршення якості зелених зон. Екологічна ситуація великих міст України.
контрольная работа [28,3 K], добавлен 15.05.2019Характеристика токсичних речовин та шляхи їх надходження до водних екосистем. Основні водні об`єкти м. Чернігова. Забруднення водних систем міста комунальними, промисловими стоками. Використання методу біотестування для оцінки якості води водних об`єктів.
курсовая работа [65,0 K], добавлен 21.09.2010Характеристика шляхів та особливостей формування флори міста. Вивчення ролі рослинного світу в урбоекосистемі і житті міського населення. Властивості рослин, що використовуються у складі міських і приміських насаджень. Екологічні основи інтродукції.
курсовая работа [44,9 K], добавлен 21.09.2010Теоретичні основи дослідження якості води в річках, якість води та фактори, що її формують. Хімічний склад річкових вод, джерела та шляхи надходження забруднюючих речовин, вплив забруднень на екосистему річки. Методика дослідження якості води в річці.
курсовая работа [147,7 K], добавлен 06.10.2012
