Сучасний природний рекреаційний потенціал Колодяжненської тг Волинської області та шляхи його удосконалення

Размещено на http://allbest.ru

Волинський національний університет імені Лесі Українки

Сучасний природний рекреаційний потенціал Колодяжненської тг Волинської області та шляхи його удосконалення

Нетробчук І.М. Нетробчук Ірина Марківна кандидат географічних наук, доцент кафедри фізичної географії, географічний факультет, Стельмах В.Ю. Стельмах Валентина Юріївна кандидат географічних наук, старший викладач кафедри фізичної географії географічний факультет, Карпюк З.К. Карпюк Зоя Костянтинівна кандидат географічних наук, доцент кафедри фізичної географії, географічний факультет, Чижевська Л.Т. Чижевська Лариса Тарасівна кандидат географічних наук, доцент кафедри фізичної географії, географічний факультет,

Мельник О.В. Мельник Олег Володимирович кандидат географічних наук, асистент кафедри фізичної географії, географічний факультет, Полянський С.В. Полянський Сергій Володимирович кандидат географічних наук, доцент кафедри фізичної географії, географічний факультет, Качаровський Р.Є. Качаровський Роман Євгенович магістр географії, старший лаборант кафедри економічної та соціальної географії, географічний факультет

Україна

Анотація

Деталізовано передумови формування Колодяжненської територіальної громади (ТГ) Волинської області. Акцентовано увагу на особливостях клімату, поверхневих вод, ґрунтів, лісових та земельних ресурсів. Охарактеризовано об'єкти природно-заповідного фонду (ПЗФ) громади. Вивчено їх природні, зокрема, флористичні та фауністичні особливості. Обгрунтовано умови здійснення природоохоронної та рекреаційної діяльності в їх межах. Запропоновано напрямки покращення функціонування об'єктів ПЗФ та можливості розширення його мережі.

Ключові слова: природно-заповідний фонд, рекреаційний потенціал, клімат, поверхневі води, озеро, річка, лісові ресурси, ґрунт, природно-заповідні об'єкти, Колодяжненська ТГ, Ковельський район, Волинська область.

Вступ

Постановка наукової проблеми та її значення. Потужним поштовхом до розвитку територій стала розпочата державою у 2015 р. децентралізація влади, особливо на місцевому рівні, що дозволила здійснити трансформацію адміністративно-територіального устрою регіонів.

За період з 2015 по 2023 рр. завдяки основним критеріям, закладеним і прописаним у Законі України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» [13], в Україні було утворено 1 438 територіальних громад, з яких у Волинській області - 54 [2-3]. До цього переліку належить сільська Колодяжненська громада, яка географічно розташована на перетині значних автомобільних і залізничних шляхів між містами Ковель (найбільший залізничний вузол краю) та Луцьк (обласний центр Волинської області - великий економічний та промисловий центр регіону) у рівновіддаленості від державного кордону з Республіками Польща та Білорусь.

Децентралізація сприяла розширенню юридичних повноважень господарських важелів управління та фінансових можливостей громад з одночасним отриманням права розпоряджатися певними природними та матеріальними ресурсами. Подальше використання, зокрема, рекреаційних ресурсів сприятиме відновленню природних територій, поліпшенню екологічної ситуації, розвитку рекреації та туризму в їх межах. Тому дослідження природного рекреаційного потенціалу громад є досить актуальним і перспективним [3; 8-9].

Аналіз останніх досліджень з цієї проблематики. Природний рекреаційний потенціал вивчений науковцями досить детально, особливо на регіональному та локальному рівнях. Природно - рекреаційний комплекс Волинської області досліджували Я. Б. Олійник, Л. М. Черчик, О. В. Міщенко, І. В. Єрко. На рівні адміністративних територій, зокрема територіальних громад, його досліджували І. П. Ковальчук, В. О. Фесюк, Ф. В. Зузук, І. М. Нетробчук, Л. Т. Чижевська, З. К. Карпюк, Т. С. Павловська, С. В. Полянський, В. Ю. Стельмах, О. В. Мельник, В. Г. Юровчик, Р. Є. Качаровський, О. В. Антипюк [16-17].

Водночас, проблема наявності і використання природного рекреаційного потенціалу Колодяжненської територіальної громади досліджена недостатньо.

Мета та завдання дослідження. Основною метою роботи є дослідження природного рекреаційного потенціалу Колодяжненської територіальної громади. Головними завданнями є вивчення наявного природного рекреаційного потенціалу, передусім кліматичних умов, гідрологічних об'єктів, лісового та природно-заповідного фонду. Водночас, важливим є пошук шляхів збереження та покращення стану довкілля, що істотно впливає на можливості використання природи як основного чинника рекреації громади. З цією метою здійснено аналіз наявної інформації статистичних щорічників Головного управління статистики у Волинській області, звітних та довідкових матеріалів підрозділів Регіонального офісу водних ресурсів у Волинській області, Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства, Управління екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації. Під час дослідження було використано порівняльно-географічний, статистичний, аналітичний методи, проведено узагальнення та систематизацію інформації.

Виклад основного матеріалу та обґрунтування отриманих результатів дослідження

Колодяжненська територіальна громада утворена 08 жовтня 2016 р. шляхом об'єднання Колодяжненської, Кричевичівської, Скулинської та Уховецької сільських рад Ковельського району.

У складі громади перебуває 19 сільських населених пунктів: Білашів, Будище, Волошки, Воля-Любитівська, Ворона, Гончий Брід, Грушівка, Дроздні, Іванівка, Колодяжне, Кричевичі, Ломачанка, Любитів, Перковичі, Рокитниця, Скулин, Стеблі, Уховецьк, Черемошне. Площа громади становить 464,4 км². природоохоронний рекреаційний колодяжненський

Загальна кількість населення (станом на 01.01.2022 р.) - 8 345 осіб. Адміністративним центром громади є с. Колодяжне. У громаді функціонують шість старостинських округів - Білашівський (центр у с. Білашів), Дрозднівський (с. Дроздні), Кричевичівський (с. Кричевичі), Любитівський (с. Любитів), Скулинський (с. Скулин) та Уховецький (с. Уховецьк) [2-3; 8-9].

Громада має потужний природний рекреаційний потенціал, сприятливі кліматичні умови, різноманітні природні ресурси та природно-заповідні території.

Кліматичні умови та ресурси придатні для здійснення рекреації і туризму впродовж року.

Клімат є помірно-континентальним. Найвищі температури припадають на липень і становлять +18,6 °С. Абсолютний максимум літніх температур за матеріалами метеостанції Ковеля сягає +39,0 °С. Найхолодніший місяць січень, його пересічна температура становить -4,5 °С. Безморозний період триває 158 днів.

Пересічна температура повітря за рік становить +7,0 °С. Пересічний мінімум температури повітря має від'ємне значення з грудня до березня включно. Найнижча мінімальна температура відзначається у січні- 6,7 °С. Найвищі її значення фіксуються у липні - +13,5 °С. [8-9; 18-19].

Головними водними артеріями громади є р. Турія (загальна довжина 192,9 км; площа водозбору - 2 922,86 км2; похил річки - 0,41 м/км), р. Воронка - права притока р. Турія (23,04 км; 149,1 км²; 0,34 м/км), р. Бобрівка - права притока р. Турія (15,11 км; 109,7 км²; 0,53 м/км), р. Широка - права притока р. Бобрівка (10,0 км; 56,1 км2; 0,80 м/км), р. Дурниця - права притока р. Турії, правої притоки р. Прип'ять басейну р. Дніпро (21,44 км; 137,9 км²; 1,5 м/км), р. Закревщина (10,0 км; 29,1 км²).

У громаді налічується ряд озер, найбільші з них: Нечимне (поблизу с. Скулин, площа дзеркала - 7,5 га; об'єм - 0,37 млн м³; максимальна глибина - 10 м), Сомин (поблизу с. Скулин, 24,2 га; 1,58 млн м³; 12,0 м), Ухо (поблизу с. Уховецьк, 25,0 га; 2,25 млн м³; 12,0 м), Кричевицьке (поблизу с. Кричевичі, 55,0 га; 6,5 м), М'якотин (поблизу с. Уховецьк, 4,0 га; 0,01 млн м³; 0,8 м), Перковицьке (поблизу с. Перковичі, 9,1 га; 0,28 млн.м³; 5,0 м). У громаді споруджене Кричевичівське водосховище (площа дзеркала - 51,0 га; об'єм водосховища при НПР: повний - 2,04 млн. м³, корисний - 0,94 млн. м³). Дев'ять ставків розміщуються поблизу сіл Білашів (три), Будище (п'ять) та Колодяжне (один) [4; 8-11; 15; 19-22].

Водні плеса є привабливими для рекреаційного використання- короткотермінового відпочинку (купання, занять водним туризмом, плавання на човнах, рибальства) та екологічного пізнання природи (дослідження біорізноманіття територій ПЗФ) [8-9; 19-22].

У межах Колодяжненської територіальної громади поширені дерново - підзолисті, болотні та антропогенні ґрунти. Дерново-слабко- і середньопідзолисті піщані та глинисто-піщані ґрунти знаходяться на витоках р. Зубра та на північ і північний захід від с. Ломачанка. Дерново-підзолисті глеюваті супіщані та легкосуглинкові ґрунти мають незначне поширення на схід від с. Кричевичі. Дерновопідзолисті глеюваті піщані й суглинкові поширені на південний схід від с. Скулин і на південь від озер Сомин і Кричевицьке. Дерново-підзолисті ґрунти становлять до 30 % осушених земель.

У їх верхньому горизонті містять у середньому 1,26-2,68 % гумусу. Реакція ґрунтового розчину коливається від сильно- до слабкокислої, рН пересічно становить 4,6-5,7.

Крім цього, ґрунти цієї групи в орному шарі містять незначні запаси рухомих форм поживних речовин.

Торфово-болотні ґрунти найбільше поширені у північній і південній її частинах. Торфові ґрунти трапляються у північній частині громади на правобережжі р. Дурниця на північ від оз. Сомин. Ці ґрунти є найпоширенішими.

Вони займають найнижчі елементи рельєфу. Залягають болотні ґрунти на водно-льодовикових і алювіальних відкладах піщаного і супіщаного гранулометричного складу та сучасних болотних утвореннях. На всій території переважають трав'янисто-осокові торфи. Родючість цих ґрунтів важко регулюється.

Залежно від потужності торфу, вони поділяються на неглибокі, середньоглибокі та глибокі. Зольність коливається від 5 до 45 %.

Після осушення окремі ділянки трансформуються в антропогенні ґрунти. Антропогенні оторфовані лучні супіщані і легкосуглинкові ґрунти розміщені на північ від оз. Сомин і на лівобережжі р. Дурниця. Антропогенні гумусовані оглеєні ґрунти із вмістом органічної речовини 20-10 % поширені на окраїні двох масивів торфово-болотних ґрунтів - на північному заході від оз. Кричевицьке та на південному сході від с. Ломачанка [5; 8-9; 18-19].

Значна частина лісових ресурсів громади зосереджена у межах Білинського, Ковельського, Радовичівського, Скулинського лісництв ДП «Ковельське ЛГ».

Головними лісоутворюючими породами є: сосна звичайна Pinus sylvestris - 55 %, береза повисла Betula pendula - 16 %, дуб звичайний Quercus robur - 14 %, вільха чорна Alnus glutinosa - 8 %, осика Populus tremula - 6 % та ялина звичайна Picea abies - 1 %. Потужний потенціал флористичних ресурсів - це цінні види лікувальних трав та дикорослих ягід [4-5].

На території лісництва зростають: підсніжник білосніжний Galanthus nivalis, коручка болотяна Epipactis palustris, зозулинець блощичний Anacamptis coriophora, любка дволиста Platanthera bifolia.

Багатою є й фауна цієї території, що представлена багатьма видами, де переважають дика свиня Sus scrofa, сарна європейська Capreolus capreolus, лисиця звичайна Vulpes vulpes.

Місцеві ландшафти є середовищем гніздування птахів, серед яких грицик великий Limosa limosa, крижень Anas platyrhynchos, кулик Char adrii, бекас Gallinago gallinago, дрізд співочий Turdus philomelos, лиска Fulica atra, лунь очеретяний Circus aeruginosus, сова вухата Asiootus.

Мисливські угіддя розташовані на землях Ковельської УТМР, де є можливість полювати на зайця-русака Lepus europaeus, дику свиню Sus scrofa, лисицю звичайну Vulpes vulpes [1; 8-9; 19].

Важливу роль для сталого розвитку Колодяжненської громади відіграє наявний в її межах природно-заповідний фонд, що сформований та діє на основі положень Закону України «Про природно-заповідний фонд України» [13]. За даними Управління екології та природних ресурсів Волинської ОДА [15], в межах громади знаходиться 16 об'єктів природно-заповідного фонду (рис.1), зокрема один (ландшафтний заказник «Нечимне») загальнодержавного та 15 місцевого значення загальною площею 2 064,62 га (табл.1).

З них п'ять ландшафтних (один загальнодержавного (з/д) та чотири місцевого значення

Таблиця 1

Об'єкти природно-заповідного фонду Колодяжненської ТГ Волинської області [6-7; 12; 18-19]

З табл. 1 видно, що домінуючими серед територій ПЗФ громади є ландшафтні об'єкти, на які припадає 79,3 % від загальної площі. Щільність об'єктів ПЗФ - 0,034 об'єкта/100 км². Площа природоохоронних територій складає 4,4 %. Ландшафтний заказник з/д «Нечимне» (рис. 2), утворений для охорони однойменного озера карстового походження Нечимне.

Під охороною одночасно також перебувають вікові високобонітетні насадження з дуба черешчатого Quercus robur, окремі дерева віком понад 300 років, а також чагарникові й лучно-болотяні угіддя.

Серед різнотрав'я в урочищі є рідкісні види рослин, занесені в ЧКУ: береза низька Betula humilis, булатка червона Cephalanthera rubra, лілія лісова Lilium martagon, зозулині черевички справжні Cypripedium calceolus, росичка англійська Drosera anglica [6-7; 12; 18-19]

У ландшафтному заказнику м/з «Волошки» (рис. 2) охороняються мішані лісові насадження (вік більше 140 р.), де переважають дуб черешчатий Quercus robur і ясен Fraxinus excelsior, а на вологих ділянках - вільха чорна Alnusglutinosa. У підліску домінують жостер ламкий Frangula alnus, ліщина звичайна Corylus avellana, бруслина бородавчаста Euonymus verrucosus, у трав'яному покриві - кропива дводомна Utrica dioica, яглиця звичайна Aegopodium podagraria, гравілат річковий Geum rivale. Серед ссавців трапляються сарна європейська Capreolus capreolus, свиня дика Sus scrofa, лисиця звичайна Vulpes vulpes [6-7; 12; 18-19].

Рис. 2. Ландшафти територій та об'єктів природно-заповідного фонду Колодяжненської територіальної громади Волинської області

У ландшафтному заказнику м/з «Скулинський» (рис. 2) під охороною держави знаходиться лісовий сосново-березовий масив 1 -2 бонітету (вік 50-70 років) із підліском із горобини звичайної Sorbus aucuparia, крушини ламкої Frangula alnus, багатий на лікарські рослин: череду трироздільну Bidens tripartita, звіробій звичайний Hypericum perforatum, чистотіл звичайний Chelidonium majus, медунку лікарську Pulmonaria officinalis. Трапляється рідкісний вид ЧКУ - журавлина дрібноплода Oxycoccus microcarpus. Фауністичний комплекс - 15 видів ссавців: зайців європейських Lepus europeaus, лисиць звичайних Vulpes vulpes, диких кабанів Sus scrofa та багатьох видів птахів горобцеподібних Passeriformes [6-7].

«Літинський» - ландшафтний заказник (рис.2) м/з для збереження сосново-дубового масиву 1-2 бонітету (вік понад 100 років) із підліском із крушини ламкої Frangula alnus і горобини звичайної Sorbus aucuparia, трав'яним покривом із різних видів папоротей Pteridophyta, чорниць звичайних Vaccinium myrtillus, лікарських рослин, зокрема плауна булавоподібного Lycopodium clavatum. Тут також наявні рідкісні види, занесені до ЧКУ: зозулині черевички справжні Cypripedium calceolus, лілія лісова Lilium martagon [6-7; 1 2; 1 8-19]

Для ландшафтного заказника м/з «Радовичівський» характерна охорона вологого судібровного типу лісових насаджень - дубово-соснові й березові масиви 2 бонітету (вік біля 120 років), із підліском із граба звичайного Carpinus betulus, жостеру ламкого Rhamnus frangul, горобини звичайної Sorbus aucuparia. У заказнику є 15 видів ссавців - рядів оленеподібних Artiodactyla і хижих Carnivora, низка видів ряду горобцеподібних Passeriformes птахів [6-7].

Ботанічний заказник «Лісова дача» створений для охорони високобонітетних сосново-дубових насаджень (вік біля 100 років), у трав'яному покриві яких багато ягідників, лікарських рослин: алтеї лікарської Althaea officinalis, конвалії травневої Convalaria majalis, звіробою звичайного Hypericum perforatum. Трапляються рідкісні види рослин, занесені до ЧКУ: молочай волинський Euphorbia volhynica, баранець звичайний Hypersia selago, сон чорніючий Pulsatilla pratensis [6-7; 12; 18-19].

У ботанічному заказнику «Задибський» під охороною перебувають високобонітетні насадження (вік приблизно 100 років) із сосни звичайної Pinus sylvestris з домішкою берези повислої Betula pendula. Підлісок сформований горобиною звичайною Sorbus aucuparia та крушиною ламкою Frangula alnus. У трав'яному покриві переважають лікарські рослини: валеріана дводомна Valeriana officinal, конвалія травнева Convalaria majalis, звіробій звичайний Hypericum perforatum, медунка лікарська Pulmonaria officinalis. Трапляються рідкісні види, занесені до ЧКУ: зозулині черевички справжні Cypripedium calceolus, лілія лісова Lilium martagon [6-7; 12; 18-19].

Гідрологічний заказник «Соминський» утворений для охорони оз. Сомине. Озеро заросле осотом, рястом, жабурником та іншою болотяною рослинністю, інтенсивно евтрофікується, поступово перетворюючись на болото, на дні накопичуються сапропелеві відклади потужністю 4,5 м. У водах озера росте латаття біле Nymphaea alba, включене до ЗКУ [6-7].

Для ботанічних пам'яток природи характерним є збереження: «Дуби звичайні-велетні» - двох дерев дуба черешчатого Quercus robur (вік 525 і 625 років), із діаметрами стовбурів відповідно 1,2 м і 2,0 м, заввишки 25,0 м і 27,0 м; «Волога судіброва» - ділянки сосново-дубових насаджень 1 бонітету (вік близько 100 років); «Лісова хаща» - ботанічна пам'ятка природи площею 6,7 га заболоченого субору - сосново-березових насаджень 4 бонітету (вік понад 100 років); «Соснина-1» - високобонітетних насаджень сосни звичайної Pinus sylvestris (вік 95 років із домішкою акації білої Robinia pseudoacacia); «Соснина-2» -лісового масиву із сосни звичайної Pinus sylvestris з домішкою дуба черешчатого Quercus robur 3 бонітету (вік близько 100 років); «Сосновий бір» - ділянки лісу із сосни звичайної Pinus sylvestris з домішкою берези повислої Betula pendula 3 бонітету (вік 155 років); «Соснянка» - ділянки сосново-дубового лісу 3 бонітету (вік 150 років); «Хвойна» - ділянки лісу сосни звичайної (вік 145 років) Pinus sylvestris 3 бонітету, із підліском із ліщини звичайної Corylus avellana й крушини ламкої Frangula alnus, де у трав'яному покриві ростуть лікарські рослини та ягідники [6-7; 12; 18-19].

Мережа природоохоронних територій громади може слугувати для відпочинку, пізнавальної та екологічної діяльності як місцевого населення, так і прибулих туристів.

Колодяжненська громада має сприятливі кліматичні умови, багата водними, земельними, лісовими ресурсами та природно-заповідними територіями, що створюють передумови для повноцінного розвитку екологічного та пізнавального туризму і природоохоронної діяльності. Проте рекреаційний потенціал ТГ має ряд проблем, що потребують заходів для покращення ситуації: є

1) сприяти призупиненню кліматичних змін (зменшити викиди парникових газів, обмежити діяльність шкідливого промислового та сільськогосподарського виробництв, а також транспортного сполучення, особливо залізничного);

2) значно збільшити площі лісових насаджень;

3) сприяти охороні наявних водних об'єктів громади від забруднення;

4) чітко окреслити межі природоохоронних об'єктів;

5) розглянути можливість розширити мережу об'єктів ПЗФ шляхом утворення нових;

6) розширити межі нині існуючих ПЗФ територій;

7) науково обґрунтувати необхідність надання об'єктам ПЗФ місцевого значення вищого (загальнодержавного) статусу;

8) розробити туристсько-екскурсійні маршрути на локальному та регіональному рівнях включивши до них вже наявні об'єкти ПЗФ;

9) здіснити брендинг рекреаційних пунктів та місць короткотривалого відпочинку для туристів;

10) застосувати новітні високотехнологічні та експериментальні методи інформування населення про цінність територій ПЗФ;

11) істотно підвищити рівень наукової, еколого-виховної, туристсько- рекреаційної діяльності в межах заказників [16-17].

Висновки

Наявні у межах Колодяжненської територіальної громади потужні природні рекреаційні ресурси є базою для розвитку екологічного та пізнавального туризму, здійснення освітньо-наукової та природоохоронної діяльності, сприяють покращенню екологічної ситуації на локальному рівні.

Вивчення потенціалу природи в межах окремо взятої громади допоможе виявленню реального стану справ та забезпечить розробку заходів на місцевому рівні, що допоможе громадам віднайти шляхи вирішення екологічних проблем та розвитку рекреації і туризму.

Список використаних джерел

[1] Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства. Відновлено з https://lisvolyn.gov.ua/.

[2] Головне управління статистики у Волинській області Відновлено з http://www.lutsk. ukrstat.gov.ua.

[3] Децентралізація влади. Відновлено з http://decentralization.gov.ua/region/item.

[4] Журба Д. В., Стельмах В. Ю., Чижевська Л. Т., Карпюк З. К., & Качаровський Р. Є. (2022). Басейн р. Дурниця: рекреаційний потенціал сучасних природно-заповідних об'єктів. Тенденції та перспективи розвитку науки і освіти в умовах глобалізації: матер. Міжнар. наук. Інт.-конференції, (м. Переяслав, 29 листопада 2022 р.).

[5] Зузук Ф. В., Колошко Л. К., & Карпюк З. К. (2012). Осушені землі Волинської області та їх охорона: монографія. Луцьк, Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 294 с. http://evnuir.vnu.edu.Ua/handle/123456789/13031

[6] Карпюк З. К., & Фесюк В. О. (2021). Природоохоронні мережі Волинської області: монографія. Луцьк : видавництво «Терен».

[7] Карпюк, З. К., Фесюк, В. О., & Антипюк, О. В. (2018). Природно-заповідний фонд Волинської області : альбом-каталог. Київ : ТОВ «ОК-ПОЛІГРАФ».

[8] Ковельська районна державна адміністрація. Відновлено з http://koveladm.gov.ua/.

[9] Колодяжненська територіальна громада. Відновлено з https://kolodyazhne.groma da.org.ua//.

[10] Павловська Т. С., Ковальчук І. П., & Чижевська Л. Т. (2013). Сучасний стан природно- заповідної мережі басейну р. Турія. Фізична географія та геоморфологія : міжвід. наук. зб., 1., 44-53.

[11] Полянський С. В., Полянська Т. О., & Свередюк Н. В. (2020). Заходи покращення геоекологічного стану басейну річки Турія. The European potential for development of natural science»: conference proceedings, (November 27-28, 2020). Lublin: Baltija Publishing.

[12] Природно-заповідний фонд Волинської області. Відновлено з http://eco.voladm.gov. ua/category/all/locality=9.

[13] Про добровільне об'єднання територіальних громад Закон України від № 157-VIII від 05 лютого 2015 р. Відновлено з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-19#Text.

[14] Про природно-заповідний фонд Украни№ 2456-XII від 16 червня 1992 року. Відновлено з https://zakon.rada.gov.ua/go/2456-12.

[15] Регіональний офіс водних ресурсів у Волинській області. Відновлено з https://vod res.gov.ua/.

[16] Стельмах Валентина Юріївна, Карпюк Зоя Костянтинівна, Чижевська Лариса Тарасівна, Качаровський Роман Євгенович, Нетробчук Ірина Марківна Мельник Олег Володимирович, & Полянський Сергій Володимирович (2022). Заболоттівська ТГ Волинської області: сучасний природний рекреаційний потенціал та шляхи його збереження. Multidisciplinarni mezinarodni vedecky magazin "Veda a perspektivy" je registrovan v Ceske republice. Statni registraCni cislo u Ministerstva kultury Praha, Ceske republika: 12 (19), 300-314. DOI: https://doi.org/10.52058/2695-1592-2022-12(19)-300- 314.

[17] Стельмах Валентина Юріївна, Юровчик Володимир Генадійович, Качаровський Роман Євгенович, Мельник Олег Володимирович, Чижевська Лариса Тарасівна, Полянський Сергій Володимирович, Полянська Тетяна Олександрівна, & Антипюк Олена Володимирівна. (2023). Сучасний стан і перспективи раціонального використання природного рекреаційного потенціалу Старовижівської територіальної громади Волинської області. Multidisciplinarni mezinarodni vedecky magazin "Veda a perspektivy" je registrovan v Ceske republice. Statni registracni cislo u Ministerstva kultury Praha, Ceske republika: 1 (20), 237-253. (https://doi.org/10.52058/ 2695-1592-2023-1(20)-237-253) https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21729.

[18] Управління екології та природних ресурсів Волинської ОДА. Відновлено з https://volad m.gov.ua/category/upravlinnya-ekologiyi-ta-prirodnih-resursiv/1/.

[19] Чижевська Л. Т., Дацюк В. О., & Поторась О. В. (2020). Туристсько-рекреаційні ресурси Ковельського району Волинської області Наук. вісн. Східноєвроп. нац. унту ім. Лесі Українки, Геогр. науки, 5(409), 126-132.

[20] Чижевська Л. Т., Лавренчук О. М., Качаровський Р. Є., Карпюк З. К., & Антипюк О. В. (2019). Оцінка сучасного стану водних ресурсів Волині. Суспільно-географічні чинники розвитку регіонів: матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. інтер.-конф. (м. Луцьк, 11-12 квітня 2019 р.) Луцьк.

[21] Шевчук О.С., Полянський С.В., Карпюк З. К., Чижевська Л. Т., & Качаровський Р. Є. (2022). Природно-заповідні об'єкти басейну р. Воронка як рекреаційний потенціал регіону. Географія та туризм: матер. V Всеукр. наук.-практ. конф., (м. Харків, 28 лютого 2022 року). Харків.

[22] Ярмолюк Д.Л., Карпюк З.К, Чижевська Л.Т., Антипюк О.В., & Качаровський Р.Є. (2022). Рекреаційний потенціал природно-заповідних об'єктів басейну р. Бобрівка. Українське Полісся: проблеми та тренди сучасного розвитку: матер. Другої Всеукр. наук.-практ. конференції, (м. Ніжин, 10-11 лютого 2022 р.). Ніжин.

Размещено на Allbest.ru