Природний рекреаційний потенціал малих річок Володимирського району Волинської області

Размещено на http://allbest.ru

Природний рекреаційний потенціал малих річок Володимирського району Волинської області

Віталій Соловей Віталій Соловей старший викладач Відокремленого структурного підрозділу «Фаховий коледж технологій, бізнесу та права Волинського національного університету імені Лесі Українки», м. Луцьк, Україна, Сергій Полянський Сергій Полянський кандидат географічних наук, доцент кафедри фізичної географії географічного факультету Волинського національного університету імені Лесі Українки, м. Луцьк, Україна, Ганна Лук'янова Ганна Лук'янова здобувачка освіти групи Гео-43 О географічного факультету Волинського національного університету імені Лесі Українки, м. Луцьк, Україна,

Сергій Ковальчук Сергій Ковальчук магістр географії, страший лаборант кафедри фізичної географії географічного факультету Волинського національного університету імені Лесі Українки, м. Луцьк, Україна, , Роман Качаровський Роман Качаровський магістр географії, старший лаборант кафедри економічної та соціальної географії географічного факультету Волинського національного університету імені Лесі Українки, м. Луцьк, Україна ,

Андрій Повзун Андрій Повзун здобувач освіти групи Гідр-52М географічного факультету Волинського національного університету імені Лесі Українки, м. Луцьк, Україна , Віолета Ковтунович Віолета Ковтунович здобувачка освіти групи Гідр-42 географічного факультету Волинського національного університету імені Лесі Українки, м. Луцьк, Україна

Анотація

Природний рекреаційний потенціал басейну малих річок Володимирського району було визначено як рекреаційну ємність територій об'єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ). Узагальнено інформацію щодо басейнів малих річок та їх морфометричних показників. Охарактеризовано об'єкти ПЗФ малих річок, зосереджено увагу на їхньому біологічному різноманітті. Враховано особливості сучасних методик обчислення фактичної рекреаційної ємності, для Володимирського району її було визначено з використанням максимально жорстких нормативів рекреаційного навантаження. Запропоновано заходи оптимізації рекреаційного використання.

Ключові слова: природно-заповідний фонд, природний рекреаційний потенціал, річка, озеро, природно-заповідні об'єкти, р. Західний Буг, р. Турія, р. Стохід, р. Луга, Володимирський район, Волинська область.

Abstract

Natural recreation potential of small rivers of the Volodymyr district of the Volyn region

Vitaly Solovei senior lecturer of the Separate Structural Unit «Specialized College of Technology, Business and Law ,Volyn National University named after Lesya Ukrainka»,Lutsk, Ukraine

Serhiy Polyansky Candidate of Geographical Sciences, Associate Professor of the Department of Physical Geography, Faculty of Geography, Lesya Ukrainka Volyn National University, Lutsk, Ukraine,

Hanna Lukyanova student of the Geo-43O group of the Faculty of Geography, Lesya Ukrainka Volyn National University, Lutsk, Ukraine,

Serhiy Kovalchuk Master of Geography, senior laboratory assistant of the Department of Physical Geography, Faculty of Geography, Lesya Ukrainka Volyn National University, Lutsk, Ukraine,

Roman Kacharovskyi Master of Geography, senior laboratory assistant of the Department of economic and social geography, Faculty of Geography, Lesya Ukrainka Volyn National University, Lutsk, Ukraine

Andriy Povzun student of the Hydr-52M group of the Faculty of Geography, Lesya Ukrainka Volyn National University, Lutsk, Ukraine

Violeta Kovtunovych student of the Hydr-42 group of the Faculty of Geography, Lesya Ukrainka Volyn National University, Lutsk, Ukraine

The natural recreational potential of the small rivers of the Volodymyr district was defined as the recreational capacity of the territories of the objects of the nature reserve fund (NRF). Information on small rivers and their morphometric indicators is summarized. The objects of NRF of small rivers are characterized, focused on their biological diversity. The peculiarities of modern methods of calculating the actual recreational capacity are taken into account, for the Volodymyr district it was calculated using the most rigid standards of recreational load. Recreational use optimization measures are proposed.

Keywords: nature reserve fund, natural recreational potential, rivers, lakes, nature reserve objects, Western Bug river, river Turiia, river Stokhid, river Luga, Volodymyr district, Volyn region.

Вступ

Постановка проблеми. За умов достатнього зволоження формування мережі струмків та малих річок є практично неминучим, звісно окрім територій зі значним поверхневим карстом, коли поверхневі води дренуються карстовими порожнинами та перетворюються на підземні. Малі річки, проходячи усі стадії свого розвитку, змінюють гідротермічний режим середовища, що супроводжується формуванням особливого мікроклімату та частково мезоклімату. Взаємодія компонентів ландшафтної оболонки призводить до виникнення складної системи прямих та зворотних причинно-наслідкових зв'язків, що обумовлені дією фізико-хімічних та біологічних процесів і їх крайових ефектів.

Динамічна рівновага, що встановлюється у природно-антропогенному середовищі, відображається у ґрунтовому покриві, біологічному різноманітті і ландшафтній структурі, що безпосередньо визначають естетичну привабливість навколишнього середовища, доступні рекреаційні ресурси та умови. Отож, достатньо розвинена мережа малих річок є важливим локальним трансформуючим чинником та виступає важливою передумовою виникнення природного рекреаційного потенціалу, що і є предметом цього дослідження.

Рекреація в межах малих річок може здійснюватися в різних формах: активний і пасивний відпочинок у межах прибережної частини та самому руслі, а також перебування у природних атракціях в межах басейнів водозбору. У межах Володимирського району такими атракціями, другими за значенням після самих малих річок, є об'єкти ПЗФ. Надмірний негативний вплив антропогенного навантаження загалом зменшує інформаційну ємність середовища, відбувається фрагментація та часткове руйнування ґрунтово-рослинного покриву, фітоценози втрачають здатність до самовідтворення, ландшафтна структура спрощується. Джерелом антропогенного впливу є всі види господарської діяльності людини, зокрема й рекреаційне природокористування. Науково обґрунтована оцінка рекреаційного потенціалу є важливим фактором збереження чи хоча б максимального сповільнення деградаційних процесів. Тому актуальним є проведення додаткових досліджень сучасного стану басейнів малих річок з точки зору оптимізації використання їх рекреаційного потенціалу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Над формуванням теоретико-методичної основи оцінки рекреаційного потенціалу об'єктів природно-заповідного фонду малих річок працюють Л. Т. Чижевська, З. К. Карпюк, С. В. Полянський [14], І. М. Нетробчук, В. Ю. Стельмах, Т. О. Полянська, Н. В. Мельник, І. В. Єрко, О. В. Мельник, С. І. Ковальчук, Р. Є. Качаровський, О. В. Антипюк, О. С. Шевчук, Г. В. Лук'янова, Д. Л. Ярмолюк, Д. В. Журба.

Визначення рекреаційної ємності територій природно-заповідного фонду є важливою, частково невирішеною проблемою, постійно продовжуються теоретичні, практичні та експериментальні дослідження, якими займаються багато дослідників - Л. С. Безручко, О. О. Бейдик, О. О. Вовкунович, С. А. Генсирук, А. А. Голуб, Л. С. Гринів, В. С. Кравців, М. В. Копач, С. П. Кузик, Н. В. Фоменко, Р. І. Ханбеков, Л. П. Царик, Л. М. Полетаєва, Т. А. Сафранов та ін.

Мета та завдання статті. Метою проведеного наукового дослідження є вивчення передумов формування та оцінка природного рекреаційного потенціалу малих річок Володимирського району Волинської області, визначення перспектив функціонування природоохоронних об'єктів у басейні малих річок району. Для досягнення мети поставлені наступні завдання:

1) визначити основні морфометричні характеристики басейнів малих річок;

2) охарактеризувати наявні природно-заповідні об'єкти; 3) розглянути природні передумови рекреаційного потенціалу об'єктів ПЗФ; 4) обчислити рекреаційну ємність об'єктів ПЗФ; 5) обґрунтувати основні заходи щодо оптимізації використання рекреаційного потенціалу та забезпечення повноцінного функціонування об'єктів ПЗФ.

Виконуючи поставлені завдання, проаналізовано інформацію і довідкові матеріали Регіонального офісу водних ресурсів у Волинській області, Управління екології та природних ресурсів Волинської ОДА, інформацію сайту Володимирської районної державної адміністрації. У ході дослідження використано порівняльно-географічний, статистичний, аналітичний методи, проведено узагальнення та систематизацію інформації.

Виклад основного матеріалу

Постанова Верховної ради України від 17. 07. 2020 р. № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів» стала відправною точкою для сучасної трансформації сучасних меж Володимирського району, коли в наслідок децентралізації його територія істотно розширилась і до його складу увійшло 11 територіальних громад: Володимирська (центр - м. Володимир), Затурцівська (с. Затурці), Зимнівська (с. Зимне), Іваничівська (смт Іваничі), Литовезька (с. Литовеж), Локачинська (смт Локачі), Нововолинська (м. Нововолинськ), Оваднівська (с. Овадне), Павлівська (с. Павлівка), Поромівська (с. Поромів) та Устилузька (м. Устилуг). Район налічує 201 населений пункт: три міста (Володимир, Нововолинськ Устилуг), два селища (Локачі, Іваничі) та 196 сіл. Його площа становить 2 556,0 км2, населення 172 947 осіб, густота населення 67,7 ос./км2. Адміністративним центром району є м. Володимир [1--3;7--8; 9; 21].

Володимирський район має досить значний природний рекреаційний потенціал, що формується завдяки сприятливим кліматичним умовам, різноманіттю природних ресурсів та природно-заповідних територій. Клімат, що визначається впливом Атлантичного океану, помірно континентальний з нестійкими морозами, теплим літом. Улітку й взимку переважають вітри західного та північно-західного напрямків із швидкістю 4 м/с, які значно пом'якшують температурний режим і створюють умови для достатнього зволоження із незначними засушливими періодами. Середньорічна температура становить +7,5 °С, максимальна середньомісячна температура повітря в липні -- +18,4 °С, а мінімальна в січні -- -4,4 °С. Упродовж останніх десятирічь у зв'язку з кліматичними змінами зростає повторюваність періодів з аномальними температурами, особливо влітку, середньодобова температура повітря сягає +25 °С, подекуди навіть більше +30 °С. Середньорічна відносна вологість повітря не перевищує 76-78 %. Пересічно за рік випадає 500-560 мм опадів, 70-71 % з яких випадає у теплий період. Майже щороку очікується близько 150 днів з опадами. Стійкий сніговий покрив з'являється у грудні, його висота впродовж зими коливається від 2-3 до 7-13 см. Середня глибина промерзання ґрунтів 20-25 см. Кліматичні умови сприятливі для рекреації й туризму впродовж року: у травні- серпні - для активного й пасивного відпочинку, кліматолікування, взимку - для організації зимових видів туризму і активного відпочинку в холодний період (триває близько 60 днів) [1; 4-6; 7].

Основними водними об'єктами району є: р. Західний Буг (довжина - 772 км, в межах Волинської області - 220 км) - природний кордон з Польщею та його праві притоки: Луга (89,1 км) з Риловицею (19,8 км), Свинарка (21,6 км), Стрипа (24,5 км), Золотуха (25,8 км), Студянка (26,3 км), Ізівка (16,7 км), Пітушок (20,0 км), та верхні течії Турії і Стоходу; озера - Окорське (72,0 га), Павлівське (27,08 га), Куповатець (16,32 га), Холопичівське (11,9 га), Бросило (Озютичівське) (7,7 га), Щенятинське (7,6 га) та ставки у низці населених пунктів району. Можлива довгострокова оренда водних плес з метою вирощування риби, ракоподібних, а також організації відпочинку та рибальства. З-поміж річок району до малих відносяться майже усі, крім рр. Західний Буг, Турії, Стохід та Луга, адже їхня довжина перевищує 50 км. Основні морфометричні показники річок подано у табл. 1 [1;7-8; 16-18; 21].

Таблиця 1

Основні морфометричні показники річок Володимирського району Волинської області [1; 7; 16-17]

Загальна довжина малих річок Володимирського району становить 951,6 км, а сукупна площа водозбору - 1 330,93 км2. Інформація про малі річки обмежується відомостями про їх морфометричні показники. Це вимагає проведення детального дослідження басейнів малих річок з точки зору їх сучасного стану, перспектив використання з метою організації короткотермінового відпочинку (купання, занять водним туризмом, плавання на човнах, рибальства) та формування природно-заповідної мережі, що сприятиме збереженню водних та прибережних екосистем.

Рис. 1. Річки Риловиця (а), Золотуха (б), Студянка (в)

За даними Управління екології та природних ресурсів Волинської ОДА [17], в межах Володимирського району знаходиться 31 об'єкт природно-заповідного фонду, зокрема шість загальнодержавного та 25 місцевого значення, загальною площею 7 486,3 га. На території басейнів малих річок налічується 10 об'єктів ПЗФ місцевого значення - 6 заказників (2 лісових, 2 загальнозоологічних та 2 гідрологічних), 3 пам'ятки природи - 1 ботанічна, 1 зоологічна, 1 гідрологічна, а також 1 заповідне урочище [11-13; 19-20; 22].

Таблиця 2

Території та об'єкти природно-заповідного фонду малих річок Володимирського району Волинської області [9; 10; 15]

«Стенжаричівський» - лісовий заказник площею 32,0 га утворено для збереження ділянки лісу 1 бонітету із дуба звичайного Quercus robur повнотою 0,7. У підліску - ліщина Corylus avellana і крушина Frangula alnus, у трав'яному покриві поширені папороті Polypodiophyta, суниця Fragania vesca, конвалія травнева Convalaria majalis, валеріана лікарська Valeriana officinalis. природокористування рекреаційний ландшафтний річка

«Нехворощі» - лісовий заказник площею 551,6 га, де охороняються дубово-липові насадження з домішкою граба Carpinus betulus 2 бонітету, віком близько 160 років, з висотою - до 27 м. Підлісок із ліщини звичайної Corylus avellana і бруслини бородавчастої Euonymus verrucosa, трав'яний покрив - папороті, квіткові та лікарські рослини.

«Ішівський» - загальнозоологічний заказник площею 152,0 га, у межах водоохоронної зони на перезволожених берегах р. Західний Буг, де охороняються високобонітетні середньовікові лісові деревостани сосни звичайної Pinus sylvestris з домішкою дуба літнього Quercus robur, берези повислої Betula pendula, вільхи чорної Alnus glutinosa. У чагарниковому ярусі - калина звичайна Viburnum opulus, бузина чорна Sambucus nigra, у трав'яному ярусі: багно звичайне Ledum palustre, тонконіг дібровний Poa nemoralis, осокові угруповання. Фауна представлена численними видами: олень благородний Cervus elaphus, сарна європейська Capreolus capreolus, кабан дикий Sus scrofa, лисиця руда Vulpes vulpes, заєць-русак Lepus europaeus, куниця лісова Martes martes, вивірка звичайна Sciurus vulgaris, собака єнотоподібний Nyctereutes procyonoides, борсук європейський Meles meles; горобце-, дятло-, куро-, соколо- та совоподібні птахи, вид ЧКУ - сорокопуд сірий Lanius excubitor.

«Павлівський» - загальнозоологічний заказник площею 1528,0 га. Охороняються пристигаючі ліси з деревостаном 1-2 бонітету та повнотою 0,8, з переважанням дуба черешчатого Quercus robur (віком близько 75 років), з домішкою сосни звичайної Pinus sylvestris, ялини європейської Picea abies, модрина європейська Larix decidua. Підлісок сформований ліщиною Corylus avellana та бузиною чорною Sambucus nigra, трав'яний покрив - медункою лікарською Pulmonaria officinalis, геранню лісовою Geranium sylvaticum, барвінком трав'янистим Vinca herbacea, копитняком європейським Asarum europaeum, конвалією травневою Convalaria majalis. Зустрічаються сарна європейська Capreolus capreolus, дикий кабан Sus scrofa, куниця лісова Martes martes, вивірка звичайна Sciurus vulgaris, тхір лісовий Mustelaputorius, куріпка сіра Perdix perdix, співочі птахи, лебеді-шипуни Cygnus olor, кулики, качки.

«Луга-Свинорийка» - гідрологічний заказник площею 880,0 га, що знаходиться у водоохоронній зоні р. Луга. Діють п'ять джерел. Рідкісні види: рослин - плодоріжка болотяна Anacamptis palustris, осока затінкова Carex umbrosa; та тварин - деркач Crex crex, журавель сірий Grus grus, лунь польовий Circus cyaneus, чернь білоока Aythya nyroca, видра річкова Lutra lutra.

«Лучний» - гідрологічний заказник площею 1008,0 га, завдовжки 21,0 км, завширшки 0,3 км, де охороняється лучно-болотяний масив у межах водоохоронної зони р. Свинарки. У прибережній смузі переважають верба козяча Salix caprea, вільха клейка Alnus glutinosa, крушина ламка Frangula alnus, біля урізу води - зарості з очерету звичайного Phragmites australis, рогозу широколистого Typha latifolia. На території заказника є популяції крижня Anas platyrhynchos, річкових качок-чирянок Anas, бекасів Gallinago gallinago, курочки водяної Gallinula chloropus, лиски Fulica atra, норців великого Podiceps cristatus і малого P. ruficollis, лебедя-шипуна Cygnus olor, рідкісних видів - деркача Crex crex, черні білоокої Aythya nyroca, луня польового Circus cyaneus, журавля сірого Grus grus, видри річкової Lutra lutra.

«Урочище Бискупичі» - зоологічна пам'ятка природи площею 3,4 га, де охороняється одна з найбільших в області колонія чаплі сірої Ardea cinerea.

«Озеро Невидимка» - гідрологічна пам'ятка природи площею 2,2 га. Охороняється озеро льодовикового походження завглибшки 5 м, оточене дубово-сосновим лісовим масивом, де зустрічаються лікарські та рідкісні рослини - багно болотяне Ledum palustre, суниця лісова Fragania vesca, малина звичайна Rubus idaeus та журавлина дрібноплода Oxycoccus microcarpus.

«Гута» - заповідне урочище площею 435,9 га для збереження болотяно- лісових та низинно-болотяних ПТК із переважанням берези повислої Betula pendula, вільхи чорної Alnus glutinosa, сфагнової рослинності. Рідкісні види - зозулині черевички справжні Cypripedium calceolus, росичка круглолиста Drosera rotundifolia, латаття біле Nymphaea alba, журавель сірий Grus grus [9; 10-13; 15; 19-20; 22]. Для забезпечення стійкого рекреаційного природокористування необхідно вжити ряд заходів: 1) підвищити рівень охорони найбільш збережених частин території об'єктів ПЗФ; 2) здійснити зонування територій; 3) зменшити частку земель, доступних для обмеженого господарського використання; 4) локалізувати рекреаційну дигресію, створюючи екологічні стежки та маршрути із одночасною забороною стаціонарних закладів розміщення, що передбачають будівельні роботи; 5) забезпечити розширення меж наявних та створення нових об'єктів ПЗФ; 6) внести об'єкти ПЗФ до місцевих та регіональних туристсько-рекреаційних маршрутів; 7) сформувати проактивну екологічну позицію у рекреантів.

Природний рекреаційний потенціал об'єкта ПЗФ у першому наближенні відповідає рекреаційній ємності території, яку він займає, що в свою чергу залежить від нормативів рекреаційного навантаження. Допустиме рекреаційне навантаження на підзону регульованої заповідності становить до 0,1 ос./га та 0,8 ос.тод/га, яке й взято за основу для оцінки рекреаційної ємності. Таким чином, допустима одномоментна рекреаційна ємність басейнів малих річок Володимирського району становить до 459 осіб, а добова - 3674 ос.тод або 153 особи з тривалістю перебування впродовж 24 годин підряд.

Висновки

Рекреаційний потенціал малих річок, в першу чергу, визначається об'єктами ПЗФ, що займають значно більшу площу, ніж площа водного плеса русел, та відзначаються максимальними значеннями естетичної привабливості. Значний рівень освоєності території Володимирського району обмежує можливості розширення мережі та збільшення площі об'єктів ПЗФ. Частина об'єктів ПЗФ займає критично малу площу, що унеможливлює їхнє довготривале існування навіть без додаткового антропогенного навантаження, тоді як інші володіють відносно значними земельними ресурсами та можуть бути основою для організації рекреаційного природокористування і підтримання місцевої атрактивності. Рекреаційна ємність у середньостроковій перспективі буде зменшуватися із врахуванням динаміки регіонального клімату, порушенням водного балансу та подальшої трансформації ґрунтово-рослинного покриву. Необхідно розробити комплекс заходів для вирішення екологічних проблем малих річок та ефективної організації рекреації й туризму.

Література

1. Володимирська районна державна адміністрація. URL: http://lbsadm.gov.ua/ (дата звернення: 23.10.2023).

2. Головне управління статистики у Волинській області. URL: http://www.lutsk.ukrstat.gov.ua. (дата звернення: 24.10.2023).

3. Децентралізація влади. URL: http://decentralization.gov.ua/region/item. (дата звернення: 20.09.2023).

4. Екологічний паспорт Володимир-Волинського району Волинської області. URL: https://voladm.gov.ua/article/ekologichniy-pasport-volodimir-volinskogo-rayonu/ (дата звернення 22.08.2023).

5. Екологічний паспорт Іваничівського району Волинської області. URL: https://voladm.gov.ua/article/ekologichniy-pasport-ivanichivskogo-rayonu/ (дата звернення 22.08.2023).

6. Екологічний паспорт Локачинського району Волинської області. URL: https://voladm.gov.ua/article/ekologichniy-pasport-lokachinskogo-rayonu/ (дата звернення 22.08.2023).

7. Карпюк З. К., Антипюк О. В., Качаровський Р. Є. (2020). Володимир-Волинський район Волинської області: туристично-рекреаційні ресурси прикордоння. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія «Географія». № 1/2(76/77). С. 69-77. DOI: 10.17721/1728-2721.2020.76-77.10. URI: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/18687

8. Карпюк З. К., Качаровський Р. Є., Антипюк О. В. (2017). Туристська привабливість Локачинського району Волинської області. Тенденції розвитку туристичної індустрії в умовах глобалізації', матер. Міжн. наук.-практ. конф., 27-28 квітн. 2017 р. Ужгород. нац. уні-т. С. 29-32.

9. Карпюк З. К., Фесюк В. О. (2021). Природоохоронні мережі Волинської області: монографія. Луцьк : видавництво «Терен». 212 с.

10. Карпюк, З. К., Фесюк, В. О., Антипюк, О. В. (2018). Природно-заповідний фонд Волинської області : альбом-каталог. Київ : ТОВ «ОК-ПОЛІГРАФ». 136 с.

11. Лук'янова Г. В., Полянська Т. О., Полянський С. В., Чижевська Л. Т., Качаровський Р. Є. (2022). Природний рекреаційний потенціал басейну р. Пітушок. Modern directions of scientific research development : матер. XVI Міжнар. наук.-практ. конференції, 07-09 вересня 2022 р. : зб. наук. праць. Чикаго. С. 101-108.

12. Поліський лісовий офіс. URL: https://e-forest.gov.ua/struktura/rehionalni-lisovi- ofisy/ (дата звернення 02.09.2023).

13. Полянський С. В., Чижевська Л. Т., Карпюк З. К., Качаровський Р. Є. (2022). Природний рекреаційний потенціал басейну р. Золотуха. Перспективи розвитку науки, освіти та технологій в контексті євроінтеграції : XXIV Міжнар. наук.-практ. конф.: зб. наук. праць. Полтава. С. 77-79.

14. Полянський С. В., Чижевська Л. Т., Карпюк З. К., Мельник О. В., Качаровський Р. Є., Антипюк О. В. (2021). Особливості природно-рекреаційного потенціалу Турійської територіальної громади Волинської області. Modern science: concepts, theories and methods of basic and applied research: матер. ІІ Міжнар. наук.-практ. конф., м. Відень, Австрія - м. Вінниця, Україна 24 грудня 2021 р. International scientific journal «Grail of Science» № 11 (December, 2021) / ГО «Європейська наукова платформа» (Вінниця, Україна) та ТОВ «International Centre Corporative Management» (Відень, Австрія). С. 190-205.

15. Природно-заповідний фонд Волинської області. URL: http://eco.voladm.gov.ua/ category/all/locality=9 (дата звернення 12.09.2023).

16. Регіональний офіс водних ресурсів у Волинській області. URL: https://vodres.gov.ua/ (дата звернення 26.10.2023)

17. Управління екології та природних ресурсів Волинської ОДА URL: https://voladm.gov.ua/ category/upravlinnya-ekologiyi-ta-prirodnih-resursiv/1/(дата звернення 06.08.2022).

18. Фесюк В. О., Полянський С. В. (2009). Водні ресурси Волинської області, їх екологічний стан. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету. Серія: Географія. Вип. 19. С. 49-53.

19. Чижевська Л. Т., Карпюк З. К., Мельник Н. В., Качаровський Р. Є., Антипюк О. В. (2020). Рекреаційний потенціал природно-заповідного фонду басейну р. Стрипа. Вітчизняна наука на зламі епох: проблеми та перспективи розвитку : матеріали Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції (17 листопада 2020 року) : зб. наук. праць. Переяслав. Вип. 65. С. 71-73.

20. Чижевська Л. Т., Мельник Н. В., Качаровський Р. Є. (2020). Природохоронні об'єкти басейну річки Свинарка. Сучасна наука та освіта Волині : матеріали науково- практичної онлайн-конференції (20 листопада 2020 року) : зб. наук. праць. Луцьк. С. 222-224.

21. Чижевська Л. Т., Карпюк З. К., Качаровський Р. Є. (2019). Особливості туристично- рекреаційної атрактивності Іваничівського району Волинської області. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Серія «Географічні науки». № 1 (385). С. 136-142.

22. Чир Н. В., Карпюк З. К., Чижевська Л. Т., Качаровський Р. Є., Антипюк О. В. (2019). Потенційні рекреаційні можливості природно-заповідних об'єктів басейну р. Луга. Тенденції та перспективи розвитку науки і освіти в умовах глобалізації : матеріали Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції : зб. наук. праць. Переяслав. Вип. 52. С. 34-37.

References

1. Volodymyrska raionna derzhavna administratsiia. [Volodymyr District State Administration] Retrieved from http://lbsadm.gov.ua/ [in Ukrainian].

2. Holovne upravlinnia statystyky u Volynskii oblasti. [Main Department of Statistics in Volyn Oblast] Retrieved from http://www.lutsk.ukrstat.gov.ua. [in Ukrainian].

3. Detsentralizatsiia vlady. [Decentralization of power.] Retrieved from http://decentralization.gov.ua/ region/item. [in Ukrainian].

4. Ekolohichnyi pasport Volodymyr-Volynskoho raionu Volynskoi oblasti [Ecological passport of the Volodymyr-Volyn district of the Volyn region.]. Retrieved from: https://voladm.gov.ua/ article/ekologichniy-pasport-volodimir-volinskogo-rayonu/ [in Ukrainian].

5. Ekolohichnyi pasport Ivanychivskoho raionu Volynskoi oblasti [Ecological passport of the Ivanychiv district of the Volyn region.]. Retrieved from: https://voladm.gov.ua/article/ ekologichniy-pasport-ivanichivskogo-rayonu/ [in Ukrainian].

6. Ekolohichnyi pasport Lokachynskoho raionu Volynskoi oblasti [Ecological passport of the Lokachinsky district of the Volyn region.]. Retrieved from: https://voladm.gov.ua/article/ ekologichniy-pasport-lokachinskogo-rayonu/ [in Ukrainian].

7. Karpiuk Z. K., Antypiuk O. V., Kacharovskyi R. Ye. (2020). Volodymyr-Volynskyi raion Volynskoi oblasti: turystychno-rekreatsiini resursy prykordonnia [Volodymyr-Volyn district of the Volyn region: tourist and recreational resources of the border area.]. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Seriia «Heohrafiia». [Bulletin of Taras Shevchenko Kyiv National University. «Geography» series.]. № 1/2(76/77). S. 69-77. DOI: 10.17721/1728-2721.2020.76-77.10. URI: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/18687 [in Ukrainian].

8. Karpiuk Z. K., Kacharovskyi R. Ye., Antypiuk O. V. (2017). Turysfs'ka pryvablyvist' Lokachyns'koho rayonu Volyns'koyi oblasti [Tourist appeal of Lokachinsky district of Volyn region.]. Tendentsiyi rozvytku turystychnoyi industriyi v umovakh hlobalizatsiyi [Tendencies of tourism industry development under the conditions of globalization] : materialy Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi internet-konferentsii : zb. nauk. prats. Uzhhorod [in Ukrainian].

9. Karpiuk Z. K., & Fesiuk V. O. (2021). Pryrodookhoronni merezhi Volynskoi oblasti: monohrafiia [Natureprotection networks of Volyn region: monograph.]. Lutsk. 212 s. [in Ukrainian].

10. Karpiuk, Z. K., Fesiuk, V. O., & Antypiuk, O. V. (2018). Pryrodno-zapovidnyi fond Volynskoi oblasti : albom-kataloh. Kyiv [Nature reserve fund of Volyn region: album-catalog.]. 136 s. [in Ukrainian].

11. Lukianova H. V., Polianska T. O., Polianskyi S. V., Chyzhevska L. T., Kacharovskyi R. Ye. (2022). Pryrodnyi rekreatsiinyi potentsial baseinu r. Pitushok [The natural recreational potential of the Pitushok river basin.]. Modern directions of scientific research development [Modern directions of scientific research development]: mater. XVI Mizhnar. nauk.-prakt. konferentsii : zb. nauk. prats. Chykaho. [in Ukrainian].

12. Poliskyi lisovyi ofis. [Polisky forest office] Retrieved from https://e-forest.gov.ua/ struktura/rehionalni-lisovi-ofisy/ [in Ukrainian].

13. Polianskyi S. V., Chyzhevska L. T., Karpiuk Z. K., Kacharovskyi R. Ye. (2022). Pryrodnyi rekreatsiinyi potentsial baseinu r. Zolotukha [Pryrodnyi rekreatsiinyi potentsial baseinu r. Zolotukha.]. Perspektyvy rozvytku nauky, osvity ta tekhnolohii v konteksti yevrointehratsii : [Perspektyvy rozvytku nauky, osvity ta tekhnolohii v konteksti yevrointehratsii] mater. XVI Mizhnar. nauk.-prakt. konf.: zb. nauk. prats. Poltava. [in Ukrainian].

14. Polianskyi S. V., Chyzhevska L. T., Karpiuk Z. K., Melnyk O. V., Kacharovskyi R. Ye., Antypiuk O. V. (2021). Osoblyvosti pryrodno-rekreatsiynoho potentsialu Turiyskoyi terytorial'noyi hromady Volyns koyi oblasti [Features of the natural and recreational potential of the Turiya territorial community of Volyn region]. Modern science: concepts, theories and methods of basic and applied research : [Modern science: concepts, theories and methods of basic and applied research] proceedings of the II Correspondence International Scientific and Practical Conference. The scientific periodical «GRAIL OF SCIENCE». № 11. [in Ukrainian]

15. Pryrodno-zapovidnyi fond Volynskoi oblasti. [Nature Reserve Fund of Volyn Region] Retrieved from http://eco.voladm.gov.ua/category/all/locality=9. [in Ukrainian].

16. Rehionalnyi ofis vodnykh resursiv u Volynskii oblasti.[ Regional office of water resources in Volyn region] Retrieved from https://vodres.gov.ua/. [in Ukrainian].

17. Upravlinnia ekolohii ta pryrodnykh resursiv Volynskoi ODA. [Department of Ecology and Natural Resources of Volyn Regional State Administration] Retrieved from https://voladm.gov.ua/category/upravlinnya-ekologiyi-ta-prirodnih-resursiv/1[in Ukrainian].

18. Fesyuk V. O., Polyansky S. V. (2009). Vodni resursy Volyns'koyi oblasti, yikh ekolohichnyy stan. [Water resources of the Volyn region, their ecological status]. Naukovi zapysky Vinnyts kobo derzhavnoho pedahohichnoho universytetu. Seriya: Heohrafiya. [Scientific notes of Vinnitsa state pedagogical University named after Mykhailo Kotsiubynsky. Series: Geography]. Issue 19. S. 49-53.

19. Chyzhevska L. T., Karpiuk Z. K., Melnyk N. V., Kacharovskyi R. Ye., Antypiuk O. V. (2020). Rekreatsiinyi potentsial pryrodno-zapovidnoho fondu baseinu r. Strypa. [Recreational potential of the nature reserve fund of the Strypa river basin] Vitchyzniana nauka na zlami epokh: problemy ta perspektyvy rozvytku [Domestic science at the turn of the century: problems and prospects for development]: materialy Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi internet-konferentsii zb. nauk. prats. Pereiaslav. [in Ukrainian].

20. Chyzhevska L. T., Melnyk N. V., Kacharovskyi R. Ye. (2020). Pryrodokhoronni obiekty baseinu richky Svynarka [Nature protection objects of the Svynarka river basin.]. Suchasna nauka ta osvita Volyni. [Modern science and education in Volyn]: materialy naukovo- praktychnoi onlain-konferentsii: zb. nauk. prats. Lutsk. [in Ukrainian].

21. Chyzhevska L. T., Karpiuk Z. K., Kacharovskyi R. Ye. (2019). Osoblyvosti turystychno-rekreatsiinoi atraktyvnosti Ivanychivskoho raionu Volynskoi oblasti [Peculiarities of tourist and recreational attractiveness of Ivanychiv district of Volyn region.]. Naukovyi visnyk Skhidnoievropeiskoho natsionalnoho universytetu imeni Lesi Ukrainky. Seriia «Heohrafichni nauky» [Scientific Bulletin of Lesya Ukrainka East European National University. Series «Geographic Sciences».]. № 1 (385). S. 136-142. [in Ukrainian].

22. Chyr N. V., Karpiuk Z. K., Chyzhevska L. T., Kacharovskyi R. Ye., Antypiuk O. V. (2019). Potentsiini rekreatsiini mozhlyvosti pryrodno-zapovidnykh obiektiv baseinu r. Luha [Potential recreational opportunities of the nature reserve objects of the Luga river basin.]. Tendentsii ta perspektyvy rozvytku nauky i osvity v umovakh hlobalizatsii [Trends and prospects of the development of science and education in the conditions of globalization]: materialy Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi internet-konferentsii : zb. nauk. prats. Pereiaslav. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru