Рід Bosmina baird, 1845 (Cladocera: Bosminidae) на теренах Галичини у дослідженнях Б. Дибовського, А. Вежейського та М. Гроховського (за матеріалами круглого столу екологічної комісії наукового товариства ім. Шевченка)

Размещено на http://allbest.ru

Львівський національний університет імені Івана Франка

Рід Bosmina baird, 1845 (Cladocera: Bosminidae) на теренах Галичини у дослідженнях Б. Дибовського, А. Вежейського та М. Гроховського (за матеріалами круглого столу екологічної комісії наукового товариства ім. Шевченка)

Іванець О.Р.

м. Львів



Анотація

Б. Дибовський, А. Вежейський та М. Гроховський видатні польські гідробіологи, які значну увагу приділяли вивченню гіллястовусих раків (Cladocera) Галичини і, зокрема, роду Bosmina.

Б. Дибовський та М. Гроховський зареєстрували наступні таксони роду Bosmina: Bosmina brevirostris Hellich., варієтет Bosmina brevirostris var. Switeziana, nob.; Bosmina cornuta, Jurine; Bosmina Janoviensis, nob.; Bosmina Kromaniana, nob.; Bosmina longirostris, O. F. Mull. Bosmina Varsoviensis, nob. А. Вежейський зареєстрував таксони: B. longirostris O. F. M.; B. cornuta, Jurine.; B. lacustris, Sars. М. Гроховський описав новий рід родини Bosminidae: Garbinia Grochowski, 1910 і вид Garbinia Аdriani Grochowski, 1910.

У списку Cladocera фауни світу таксон Bosmina Janoviensis, nob., подається із зазначенням “species inquirenda” і потребує додаткової характеристики. Види Bosmina Kromaniana, nob. і Bosmina Varsoviensis, nob., варієтет Bosmina brevirostris var. Switeziana, nob., у списку Cladocera фауни світу та у фауні Європи не зазначені як валідні. На сьогодні рід Garbinia Grochowski, 1910 вважається синонімом роду Bosmina Baird, 1845, а вид Garbinia Adriani Grochowski, 1910 синонім таксону Bosmina (Bosmina) longirostris (O.F. Muller, 1776).

У водоймах Українського Розточчя та прилеглих теренах на сьогодні у роді Bosmina зареєстровано два підроди (Bosmina і Eubosmina) які містять по одному виду: B. (B.) longirostris (O.F. Muller, 1776) та B. (E.) coregoni Baird, 1857.

Відомості щодо роду Bosmina, отримані Б. Дибовським, А. Вежейським та М. Гроховським мають важливе значення для сьогоденних досліджень у царині історичного розвитку зоологічної науки, таксономії та систематики роду Bosmina. Ці матеріали важливі для встановлення минулого стану гідроекосистем і дозволять з'ясувати динаміку гідроекологічних характеристик у водоймах протягом тривалих періодів часу. Вони допоможуть прослідкувати за особливостями змін мікроклімату окремих регіонів, визначити рівень антропогенної трансформації та спрогнозувати можливі тенденції у гідроекосистемах внаслідок різних форм діяльності людини.

Ключові слова: зоопланктон, Bosmina, Галичина, Б. Дибовський, А. Вежейський, М. Гроховський.



Abstract

The genus Bosmina Baird, 1845 (Cladocera: Bosminidae) in Galicia in the research of B. Dybowski, A. Wierzejski, and M. Grokhowsky

Ivanets O.

B. Dybowski, A. Wierzejski, and M. Grokhowsky are outstanding Polish hydrobiologists who paid considerable attention to the study of Cladocera of Galicia and, in particular, the genus Bosmina.

B. Dybowski and M. Grokhowsky registered the following taxa of the genus Bosmina: Bosmina brevirostris Hellich., variety Bosmina brevirostris var. Switeziana, nob.; Bosmina cornuta, Jurine; Bosmina Janoviensis, nob.; Bosmina Kromaniana, nob.; Bosmina longirostris, O. F. Mull. Bosmina Varsoviensis, nob. A. Wierzejski registered the following taxa: B. longirostris O. F. M.; B. cornuta, Jurine.; B. lacustris, Sars. M. Grokhowsky described a new genus of the Bosminidae family: Garbinia Grochowski, 1910 and the species Garbinia Adriani Grochowsky, 1910.

In the list of Cladocera of the fauna of the world, the taxon Bosmina Janoviensis, nob., is submitted with the designation “species inquirenda” and requires additional characterization. Species Bosmina Kromaniana, nob. and Bosmina Varsoviensis, nob., a variety of Bosmina brevirostris var. Switeziana, nob., is not listed as valid in the Cladocera of the Fauna of the World and in the Fauna of Europe.

Today, the genus Garbinia Grochowski, 1910 is considered a synonym of the genus Bosmina Baird, 1845, and the species Garbinia Adriani Grochowsky, 1910 is a synonym of the taxon Bosmina (Bosmina) longirostris (O.F. Muller, 1776).

Two subgenera (Bosmina and Eubosmina) containing one species each are registered in the Bosmina genus in the reservoirs of the Ukrainian Roztocze and adjacent areas: B. (B.) longirostris (O.F. Muller, 1776) and B. (E.) coregoni Baird, 1857.

Information about the genus Bosmina, obtained by B. Dybowski, A. Wierzejski and M. Grokhowsky, is of great importance for today's research in the field of historical development of zoological science, taxonomy and systematics of the genus Bosmina. These materials are important for establishing the past state of hydroecosystems and will allow to elucidate the dynamics of hydroecological characteristics in reservoirs over long periods of time. They will help to monitor the specifics of microclimate changes in individual regions, determine the level of anthropogenic transformation and predict possible trends in hydroecosystems as a result of various forms of human activity.

Key words: zooplankton, Bosmina, Galicia, B. Dybowski, A. Wierzejski, M. Grokhowsky.



Вступ

Постановка проблеми. Організми роду Bosmina ють важливу роль в процесах самоочищення водойм. за способом харчування є фільтраторами і відіграїх популяції досягають значної чисельності та біомаси, що обумовлює суттєве значення цих гіллястовусих раків у процесах трофодинаміки гідроекосистем. Вони є чутливими біологічними індикаторами і застосовуються у методиках біологічного аналізу якості води.

У вивченні роду Bosmina важливим є комплексний підхід, який використовує морфологічні ознаки не тільки самок, але і самців, охоплює значні регіони, а також застосовує методи молекулярних досліджень. Такий підхід передбачає і аналіз вивченості цього таксону у різні історичні періоди. Це особливо є важливим з огляду на гідроекологічний моніторинг стану довкілля, який враховує значимість зоопланктерів як надійних біологічних індикаторів стану водойм.

На необхідності проведення комплексної екологічної оцінки стану поверхневих вод наголошує Водна Рамкова Директива ЄС (Directive 2000/60/EC) [1]. Така оцінка має базуватися на дослідженнях абіотичних і біотичних факторів середовища з врахуванням особливостей змін у гідроекосистемах протягом тривалих періодів часу. Зоопланктон включений у методологію встановлення екологічних нормативів якості води України. Систематизація та аналіз, в історичному аспекті, фауністичної структури зоопланктоценозів, у яких суттєву роль відіграє і рід Bosmina, дозволить ретроспективно прослідкувати зміни, що відбуваються у гідроекосистемах, визначити наслідки антропогенного впливу на водойми і дасть можливість спрогнозувати зміни гідробіоценозів у перспективі [1, 2, 3, 4].

Актуальність дослідження. Історичні аспекти дослідження роду Bosmina регіональних фаун на сьогодні розкриті недостатньо і вимагають особливого акценту. Систематика роду Bosmina досить складна і невизначена внаслідок значної фенотипічної пластичності цього таксону.

Саме тому, у даній роботі приділяється увага вивченню роду Bosmina у регіоні Головного Європейського Вододілу, який відіграє значущу роль у формуванні гідроекосистем Українського Розточчя на теренах Галичини.

Такий підхід має цінне теоретичне і практичне значення. Врахування вагомих перебудов фауністичної структури за тривалі періоди часу є важливим для цілісного розуміння процесів, що відбуваються у водоймах.

Вивчення Bosmina під таким кутом зору дозволить, з позицій сучасної таксономії, провести ретроспективний аналіз видового складу даного роду, дасть можливість проаналізувати фауністичні трансформації у цьому таксоні і прослідкувати за перебудовами, які відбуваються в гідроекосистемах.

Зв'язок авторського доробку з важливими науковими та практичними завданнями. Дане дослідження проводилось в межах науково-дослідних тем «Оптимізація екологічної мережі транскордонних об'єктів природно-заповідного фонду заходу України у рамках Програми ЮНЕСКО «Людина та біосфера», «Ценотичні зв'язки ключових видів як основа збереження та відтворення біорізноманіття водотоків Європейського вододілу» та «Трансформація оселищ і її вплив на зообіоту заходу України за сучасних умов кліматичних змін».

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Рід Bosmina привертає на сьогодні увагу багатьох науковців, які вивчають різноманітні аспекти біології цього таксону. Зокрема, проведене компаративне дослідження пор голови та ефіппіумів роду Bosmina [5, 6].

Аналізується морфологічна пластичність B. longirostris з врахуванням змін у цикломорфозі [7]. Звертається увага на фенотипічну пластичність B. cornuta і B. pellucida з врахуванням впливу температури та планктонофагів [8]. Розглядається порівняльна характеристика реакцій на вплив зовнішніх факторів у B. cornuta, B. pellucida та Daphnia [9]. Дається оцінка статевому диморфізму Bosmina [10]. Проводиться таксономічна ревізія Bosmina різноманітних регіонів [11]. Уточнюється характер ембріогенезу B. longirostris [12].

Досліджується мітохондріальний геном B. fatalis та проводиться його філогенетичний аналіз [13]. Проведена ревізія роду Bosmina з врахуванням морфологічних ознак самців та особливостей молекулярної філогенії [14].

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття. Мета нашої роботи проаналізувати вивченість роду Bosmina за матеріалами досліджень Б. Дибовського, А. Вежейського та М. Гроховського, які були проведені на теренах Галичини.

Досягнення мети передбачає розв'язання таких завдань:

1) проведення ретроспективного аналізу таксономії і фауністичної структури роду Bosmina за матеріалами Б. Дибовського, А. Вежейського та М. Гроховського з урахуванням таксонів, які були описані цими дослідниками і чинної на той час систематики;

2) подання характеристики фауністичної структури роду Bosmina у фауні Європи, Українського Розточчя та прилеглих теренів з врахуванням сучасних таксономічних досліджень;

3) аналіз синоніміки таксонів роду Bosmina.

Новизна. За матеріалами досліджень Б. Дибовського, А. Вежейського та М. Гроховського проаналізовано вивченість роду Bosmina та проведено ретроспективний аналіз його таксономії і фауністичної структури з урахуванням чинної на той час систематики.

Подано характеристику фауністичної структури роду Bosmina у фауні Європи, Українського Розточчя та прилеглих теренів з урахуванням сучасних таксономічних досліджень, проаналізовано синоніміку таксонів роду Bosmina.

Методологічне або загальнонаукове значення. Проведене дослідження є важливим з огляду на значимість зоопланктону та його компонентів в проблематиці оцінки впливу факторів зовнішнього середовища на гідроекосистеми.

Дослідження відгуків зоопланктонних угруповань на ті чи інші чинники з врахуванням особливостей фауністичної стуктури є одним із ключових аспектів на яких базується проблематика гідроекологічного моніторингу.

У цьому зв'язку представляє особливий інтерес фауністичний аналіз компонентів зоопланктону та порівняльна характеристика показників, що ідентифікують тривалі періоди часу. Такі роботи є актуальними з врахуванням сучасних методологічних підходів у дослідженнях регіональних фаун роду Bosmina, який відрізняється суттєвою фенотипічною пластичністю.



Виклад основного матеріалу

Б. Дибовський, А. Вежейський та М. Гроховський видатні польські гідробіологи, які значну увагу приділяли вивченню гіллястовусих раків (Cladocera) Галичини і, зокрема, роду Bosmina [15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24].

У публікації Б. Дибовського та М. Гроховського, яка вийшла у 1895 році “Spis systematyczny Wioslarek (Cladocera) krajowych sporz^dzony na podstawie okazow i preparatow, ktore oddane byly na nasz^ tegoroczn^ Wystaw^ krajow^ we Lwowie” [16] було виділено 6 видів роду Bosmina і подані варієтети для деяких із них (рис. 1).

Рис. 1. Фрагмент публікації Б. Дибовського та М. Гроховського “Spis systematyczny Wioslarek (Cladocera) krajowych sporzqdzony na podstawie okazow i preparatow, ktore oddane byly na naszq tegorocznq Wystawf krajowq we Lwowie ” [16]

Причому, означеним видам були надані польські назви. Подамо назви цих таксонів, так як це вказано у публікації авторів, з врахуванням діючої на той час систематики. Польські назви зазначаємо у дужках:

1. Bosmina brevirostris, Hellich. Варієтет Bosmina brevirostris var. Switeziana, nob. (Sloniczka Switezianka).

2. Bosmina cornuta, Jurine. (Sloniczka czulka).

3. Bosmina Janoviensis, nob. (Sloniczka Janinka).

4. Bosmina Kromaniana, nob. (Sloniczka Kromanka).

5. Bosmina longirostris, O. F. Mull. (Sloniczka dlugoczulka).

6. Bosmina Varsoviensis, nob. (Sloniczka Warszawianka).

Таксони B. Janoviensis, B. Kromaniana та Varsoviensis були вперше описані цими авторами. Для B. brevirostris, Hellich був виділений варієтет brevirostris var. Switeziana, який також вперше описаний Б. Дибовським та М. Гроховським.

Досліджені Cladocera були представлені у вигляді спеціально виготовених мікропрепаратів на найбільшому ярмарку в історії Королівства Галичини та Володимирії Галицькій крайовій виставці яка відбувалася під патронатом імператора Франца Йосифа І. Виставка проходила у м. Львові від 5 червня до 10 жовтня 1894 року. Мікропрепарати Cladocera, які були представлені, а також низка інших експонатів, значною мірою популяризували гідробіологічні дослідження, які проводили Б. Дибовський та М. Гроховський [24, 25, 26, 27, 28].

У 1895 році вийшла також публікація А. Вежейського “Przegl^d fauny skorupiakow galicyjskich” [29, 30] в якій зазначено 3 види роду Bosmina (рис. 2).

Рис. 2. Фрагмент публікації А. Вежейського “Przeglqd fauny skorupiakow galicyjskich” [29]



Подамо ці таксони із збереженням діючої на той час систематики:

1. B. longirostris O. F. M.

2. B. cornuta, Jurine.

3. B. lacustris, Sars.

При цьому А. Вежейський підкреслює, що у нього є значна кількість матеріалу, який характеризує родину Bosminidae і обробка усього матеріалу вимагала б монографічних досліджень. Тому, у своїй публікації він подає лише три види, які можна було точно ідентифікувати. Він зазначає наступне: “Jakkolwiek posiadam z tej rodziny dose obfity materyal, w ktorym mogo bye nawet formy nowe, to na razie podaje tylko 3 gatunki, ktore dokladnie wyroznie zdolalem, gdyz opracowanie calego materyalu wymagaloby przy obecnym stanie dotycz^cej literatury monograficznych studyow.” [29, с. 30].

М. Гроховський особливо зацікавився родиною Bosminidae і здійснив низку наукових спостережень, результати яких були викладені у його публікації “O nowym rodzaju i nowym gatunku rodziny Sloniczki (Bosminidae) Garbinia Adriani nov. gen. et nov. spec.” [31, рис. 3].

Рис. 3. Фрагмент публікаціїМ. Гроховського “O nowym rodzaju i nowym gatunku rodziny Sloniczki (Bosminidae) Garbinia Adriani nov. gen. et nov. spec.” [31]



Ця публікація на сьогодні представляє особливий інтерес, висвітлюючи історичні аспекти досліджень родини Bosminidae і роду Bosmina, які і в наш час привертають особливу увагу науковців. М. Гроховський, аналізуючи списки видів в означених вище публікаціях [16, 29], відзначає, що у них часто трапляється вид Bosmina cornuta J u r i n e. Це дає підстави вважати, що цей таксон є одним з найбільш поширених, оскільки його зареєстровано в найрізноманітніших водоймах.

Для того, щоби більш докладно з'ясувати особливості морфологічних ознак не тільки самок але і самців, що мало особливе значення для систематики, М. Гроховський поставив собі за мету провести спеціальні дослідження в осінній період, оскільки самці, трапляються у гідроценозі переважно осінню.

Це пов'язано з особливостями життєввого циклу гіллястовусих раків. Самки цих рачків весною і в літній період розмножуються партеногенезом і народжують лише самок. Лише осінню, коли знижується температура води, появляються самці, далі відбувається запліднення після чого самки утворюють “зимові” яйця з надійними захисними оболонками, що робить можливим пережити несприятливий зимовий період. Весною, коли прогрівається вода, із таких яєць знову виходять партеногенетичні самки. М. Гроховський наступним чином акцентує таку закономірність у своїй публікації: “W roku zeszfym postanowilem zbierac Wioslarki (Cladocera) dopiero w jesieni poznej, a to w tym celu, zeby nie poprzestawac na samych samicach, lecz odszukiwac samce, ktore zwykle pojawiaj^ si$ dopiero w jesieni, jak wiadomo bowiem, samice na wiosn§ i w lecie przewaznie rodz^ partenogenetycznie same samice. Dopiero w jesieni zwykle pojawiaj^ si$ samce i wtedy zaplodnione samice zaczynaj^ skladac jaja, t. zw. zimowe jaja.” [31, с. 341-342].

Використанню морфологічних ознак самців і сьогодні приділяється особлива увага з метою проведення ревізії цих таксонів із застосуванням методичних підходів, які базуються на молекулярній філогенії [14].

Досліджуючи морфологію самців М. Гроховський головну увагу приділив матеріалу, зібраному у Пелчинському ставі м. Львова. Саме у цій водоймі, як зазначає науковець, він легко віднайшов самців, котрі мали значні відмінності від тих, які описувалися іншими авторами під назвою Bosmina cornuta J u r i n e.

Це дало йому підстави описати не тільки новий вид але і новий рід. У своїй публікації він зазначає наступне: “Postanowilem jednak faktycznie poprzestac tylko na materyale do opisu ze stawu Pelczynskiego, gdyz w materyale tym z latwosci^ odszukalem samce, ktore wykazaly roznic$ tak wielk^ tego gatunku (t. j. Pelczynskiego) od opisywanych przez autorow pod nazw^ Bosmina cornuta, ze okazala si§ potrzeba nietylko nazwania gatunku tego nowym gatunkiem, lecz nawet rodzajem.” [31, с. 342].

В історії м. Львова Пелчинський став займає особливе місце (рис. 4).

Рис. 4. Пелчинський став на фото Кароля Блейма, близько 1893 року [33]

Ця водойма, яка у XVI ст. належала монахам-домініканцям, була власністю родини Пелків, що й обумовило її назву.

Заступник головнокомандувача збройних сил Галичини генерал Йоган-Карл Фреснель ще до Першої світової війни у 1820 році розпорядився розташувати тут військовий басейн та школу плавання. У 1921 році, коли прокладали та спрямовували вулицю Пелчинську, яка сьогодні носить ім'я Д. Вітовського, цей став було засипано. На сьогодні на місці колишнього Пелчинського ставу розташовується сквер парку культури ім. Б. Хмельницького [32, 33].

На той час особливості морфології самців Bosmina привертали увагу і інших дослідників. Зокрема, у 1904 році в журналі “Zoologischer Anzeiger” вийшла публікація Людвіга Кайльхака [34] у якій за матеріалом, зібраним у 1903 році, подано опис самців Bosmina coregoni gibbera Schodler та представлено рисунок самця цього таксону (рис. 5).

Рис. 5. Фрагмент публікації Л. Кайльхака “Bosmina coregoni gibbera Schodler [34]

При проведенні досліджень особливу увагу М. Гроховського привернула інша публікація Людвіга Кайльхака “Zur Cladocerenfauna der Mark Brandenburg”.

У цій роботі також подано опис самців Bosmina [35]. Ця праця, була опублікована 1908 року та мала, як зазначав М. Гроховський, суттєву значущість на той час (рис. 6).



Внаслідок проведених досліджень М. Гроховський у родині Bosminidae виділив два роди: рід Bosmina і рід Garbinia. М. Гроховський зазначає наступне: “Rodzina ta wedlug naszych pogl^dow i materyalow rozpada si? na dwa rodzaje:

A) Mas femina minor. B o s m i n a Baird.

B) Mas femina major. G a r b i n i a mihi.” [31, с. 342].

М. Гроховський далі подає детальний опис, розмірні характеристики та рисунки самця і самки Garbinia Adriani з виділеного ним роду Garbinia і викладає порівняльну характеристику описаного ним таксону з описами, які були здійснені іншими авторами, вказуючи на відмінності (рис. 7).

Схарактеризуємо структуру роду Bosmina у фауні Європи [36]. На сьогодні у фауні зоопланктону Європи зареєстровано два підроди роду Bosmina (підрід Bosmina Baird, 1845 і підрід Eubosmina Seligo, 1900) та 8 видових таксонів. До підроду Bosmina належить один вид: B. (B.) longirostris (O. F. Muller, 1785. До підроду Eubosmina належить 7 видів: B. (E.) coregoni (Baird, 1857), B. (E.) crassicornis (Lilljeborg, 1887), B. (E.) gibbera (Schodler, 1863), B. (E.) longispina (Leydig, 1860), B. (E.) longicornis (Schodler, 1866), B. (E.) maritima (P. E. Muller, 1867), B. (E.) thersites (Poppe, 1887).

Рис. 7. Фрагмент публікації “O nowym rodzaju i nowym gatunku rodziny Sioniczki (Bosminidae) Garbinia Adriani nov. gen. et nov. spec.” із зображеннями та розмірними характеристиками самки (А) і самця (Б) таксону Garbinia Adriani, який був описаний М. Гроховським [31].

Структура синоніміки та внутрішньовидова організація роду Bosmina з огляду на морфологічну пластичність цього таксону досить широка [36, 37] (табл. 1).

Найбільша кількість синонімів (41 синонім) відзначена для B. (E.) longispina, найменша, (три синоніми), для B. (E.) maritima [36, 37].

B. (B.) longirostris і B. (E.) gibbera мають по 15 синонімів. Дещо меншою кількістю синонімів характеризуються B. (E.) crassicornis, B. (E.) thersites і В. (E.) coregoni (відповідно 12, 11, та 8 синонімів). У B. (E.) longicornis 23 синоніми, що складає середню величину між максимальним та мінімальним заченням цього показника [36, 37].



Таблиця 1

Структура синоніміки та внутрішньовидова організація роду Bosmina в межах Європи [36, 37]

Синоніми і підвиди	Рід Bosmina
	Підрід Bosmina	Підрід Eubosmina
	B. (B.) longirostris	В. (E.) corogom	B. (E.) crnrsicornis	B. (E.) gibbera	B. (E.) longispina	B. (E.) longirornis	B. (E.) thersites	B. (E.) maritima
А	15	8	12	15	41	23	11	3
Б	6	-	-	-	4	5	-	-

Примітка: А кількість синонімів; Б кількість підвидів

Вид B. (B.) longirostris нараховує 6 підвидів. У B. (E.) longicornis та B. (E.) longispina відповідно 5 та 4 підвиди [36, 37].

Рід Bosmina вивчався у структурі зоопланктонних угруповань заходу України [38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51].

У водоймах Українського Розточчя та прилеглих теренах у роді Bosmina зареєстровано два підроди (Bosmina і Eubosmina) які містять по одному виду: B. (B.) longirostris (O.F. Mbller, 1776) та B. (E.) coregoni Baird, 1857 [48].

Очевидно, що таксони, які характеризуються більш високим показником кількості синонімів, відзначаються більшою фенотипічною пластичністю, що детермінувало опис науковцями одного таксону під різними видовими назвами. У подальшому, з вдосконаленням методів досліджень та проведенням ревізій роду Bosmina на основі більш новітніх наукових підходів, було встановлено валідність тих чи інших видових таксонів.

На сьогодні, відповідно до списку Cladocera фауни світу, рід Garbinia Grochowski, 1910 вважається синонімом роду Bosmina Baird, 1845, а вид Garbinia Аdriani Grochowski, 1910 вважається синонімом таксону Bosmina (Bosmina) longirostris (O.F. Mdller, 1776) [52].

У списку Cladocera фауни світу таксон Bosmina Janoviensis, nob. (Sloniczka Janinka), який зареєстрований у публікації Б. Дибовського і М. Гроховського [16] подається із зазначенням “species inquirenda”, тобто, це є вид, який характеризується невизначеною таксономічною достовірністю і потребує подальшої додаткової характеристики [52].

Види Bosmina Kromaniana, nob. (Sloniczka Kromanka) і Bosmina Varsoviensis, nob. (Sloniczka Warszawianka), а також варієтет Bosmina brevirostris var. Switeziana, nob. (Sloniczka Switezianka), описані Б. Дибовським та М. Гроховським [16] у списку Cladocera фауни світу, а також у фауні Європи не зазначені як валідні [36, 52].



Головні висновки

Отже, у публікації Б. Дибовського та М. Гроховського [16] зареєстровані наступні таксони роду Bosmina: Bosmina brevirostris Hellich., варієтет Bosmina brevirostris var. Switeziana, nob.; Bosmina cornuta, Jurine; Bosmina Janoviensis, nob.; BosminaKromaniana, nob.; Bosmina longirostris, O. F. Mull. Bosmina Varsoviensis, nob. Таксони B. Janoviensis, B. Kromaniana, B. Varsoviensis та варієтет B. brevirostris var. Switeziana, який був виділений для B. brevirostris, Hellich вперше були описані цими авторами [16].

У публікації А. Вежейського [29] зареєстровані наступні таксони: B. longirostris O. F. M.; B. cornuta, Jurine.; B. lacustris, Sars.

М. Гроховський описав новий рід родини Bosminidae: Garbinia Grochowski, 1910. Цим автором описаний також вид Garbinia Adriani Grochowski, 1910 [31].

На сьогодні таксони, відзначені Б. Дибовським та М. Гроховським мають наступну таксономічну характеристику.

У списку Cladocera фауни світу [52] таксон Bosmina Janoviensis, nob. (Sloniczka Janinka), який зареєстрований у публікації Б. Дибовського і М. Гроховського [16], подається із зазначенням “species inquirenda”, тобто, це є вид, який характеризується невизначеною таксономічною достовірністю і потребує подальшої додаткової характеристики.

Види Bosmina Kromaniana, nob. (Sloniczka Kromanka) і Bosmina Varsoviensis, nob. (Sloniczka Warszawianka), а також варієтет Bosmina brevirostris var. Switeziana, nob. (Sloniczka Switezianka) [16], у списку Cladocera фауни світу, а також у фауні Європи не зазначені як валідні [36, 52]. антропогенний гідроекологічний зоологічний таксономія

На сьогодні рід Garbinia Grochowski, 1910 вважається синонімом роду Bosmina Baird, 1845, а вид Garbinia Adriani Grochowski, 1910 вважається синонімом таксону Bosmina (Bosmina) longirostris (O.F. Muller, 1776) [52].

Рід Bosmina на сьогодні вивчався у структурі зоопланктонних угруповань заходу України. У водоймах Українського Розточчя та прилеглих теренах у роді Bosmina зареєстровано два підроди (Bosmina і Eubosmina) які містять по одному виду: B. (B.) longirostris (O.F. MUller, 1776) та B. (E.) coregoni Baird, 1857 [47].

Перспективи використання результатів дослідження. Відомості щодо роду Bosmina, отримані Б. Дибовським, А. Вежейським та М. Гроховським мають важливе значення для сьогоденних досліджень у царині історичного розвитку зоологічної науки, таксономії та систематики роду Bosmina, які донині на теренах Галичини досліджені неповно.

Публікації Б. Дибовського, А. Вежейського та М. Гроховського, з огляду на сучасні фауністичні і таксономічні дослідження роду Bosmina у зоопланктоценозах заходу України, не втрачають своєї актуальності. Матеріали, отримані цими науковцями, важливі для використання у роботах, які покликані встановити минулий стан гідроекосистем. Застосування комплексного багатофакторного підходу у вивченні довкілля, порівняння таких даних із сучасними, дозволить встановити динаміку гідроекологічних змін у водоймах протягом тривалих періодів часу. Такі характеристики, з врахуванням біоіндикаційних параметрів зоопланктерів, дадуть можливість також прослідкувати за особливостями змін мікроклімату окремих регіонів, визначити рівень антропогенної трансформації та спрогнозувати можливі зміни у гідроекосистемах внаслідок різних форм діяльності людини.



Література

1. Directive 2000/60/EC of the European Parliament and of the Council of 23 October 2000 establishing a framework for Community action in the field of water policy. Official Journal of the European Communities. L 327, 22.12.2000. 72 p.

2. Романенко В.Д., Жукинський В.М., Оксіюк О.П., Яцик А.В, Чернявська А.П., Васенко О.Г, Верниченко А.А. Методика встановлення і використ. еколог. нормативів якості поверхн. вод суші та естуаріїв Укр. К., 2001. 48 с.

3. De Eyto E., Irvine K., Free G. The Use of Members of the Family Chydoridae (Anomopoda,Branchiopoda) as an Indicator of Lake Ecological Quality in Ireland. Biology and Environment: Proceedings of the Royal Irish Academy. 2002. Vol. 102B, № 2. P. 81-91.

4. De Eyto E., Irvine K., Garda-Criado F., Gyllstrom, M., Jeppensen E., Kornijow R., Miracle M., Nykanen M., Bareiss C., Cerbin S., Salujoe J., Franken R., Stephens D., Moss B. The distribution of chydorids (Branchiopoda, Anomopoda) in European shallow lakes and its application to ecological quality monitoring. ArchivfurHydrobiologie. Vol. 156, № 2, 2003. Р. 181-202.

5. Korinek V Comparative study of head pores in the genus Bosmina Baird (Crustacea, Cladocera). Vest. Cs. Spol. zool. 1971. 35. P. 275-296.

6. Korinek V, Sacherova V, Havel L. 1997. Subgeneric differences in head shield and ephippia ultrastructure within the genus Bosmina Baird (Crustacea, Cladocera). Hydrobiologia 360 P. 13-23.

7. Kappes H., Sinsch U. Morphological variation in Bosmin a longirostris (O. F. Muller, 1785) (Crustacea : Cladocera): consequence of cyclomorphosis or indication of cryptic species? Journal of Zoological Systematics and Evolutionary Research. 2002a. 40 P. 113-122.

8. Kappes H. Sinsch U. Temperatureand predator induced phenotypic plasticity in Bosmina cornuta and B. pellucida (Crustacea : Cladocera). Freshwater Biology. 2002b. 47. P. 1944-1955.

9. Kappes H., Sinsch U. Speciesand clone-specifific responses to environmental stimuli in the cladocerans Bosmina cornuta and B. pellucida a comparison with Daphnia. Marine and Freshwater Behaviour and Physiology.2005. 38. P. 199-208.

10. Lord H., Lagergren R., Svensson J., Lundqvist N. 2006. Sexual dimorphism in Bosmina: the role of morphology, drag, and swimming. Ecology. 2006. 87. P. 788-795.

11. Tanaka S. A taxomonic revision of Japanese Bosminidae (Crustacea, Cladocera). Research Report of the Scientifific and Cultural Center of Toyama City. 3. 2000. P. 109-125 (in Japanese).

12. Uhlik M. E., Brzezinski, T. Embryogeny of Bosmina longirostris (O. F. Muller, 1785) (Bosminidae) confirms a close relationship to the superfamily Eurycercoidea (Branchiopoda, Cladocera, Anomopoda). Crustaceana, 95 (8-9). 2022. P. 907-923. https://doi. org/10.1163/15685403-bja10236

13. Wei W., Zhang K., Shi Q. Complete mitochondrial genome of Bosmina fatalis (Cladocera: Bosminidae) and its phylogenetic analysis. Mitochondrial DNA Part B, 6:9. 2021. P. 2567-2568. DOI: 10.1080/23802359.2021.1959442

14. Kotov A., Ishida S., Taylor D. Revision of the genus Bosmina Baird, 1845 (Cladocera : Bosminidae), based on evidence from male morphological characters and molecular phylogenies. Zoological Journal of the Linnean Society, Volume 156, Issue 1, May 2009, P. 1-51. https://doi.org/10.1111/j.1096-3642.2008.00475.x

15. Dybowski B., Grochowski M. O Lynceidach czyli Tonewkach fauny krajowej. Kosmos, XIX, Lwow, 1894. S. 376-383.

16. Dybowski B., Grochowski M. Spis systematyczny Wioslarek (Cladocera) krajowych sporzqdzony na podstawie okazow i preparatow, ktore oddane byly na naszq tegorocznq Wystaw^ krajowq we Lwowie. Kosmos, XX, Lwow, 1895. S. 139-165.

17. Dybowski B., Grochowski M. O czulkach drugiej pary u Tonewek (Lynceidae) i Eminkow (Eurycercidae). Kosmos, XXIII, Lwow, 1898a. S. 25-73.

18. Dybowski B., Grochowski M. Odnoza u wioslarek (Cladocera). Cz. I. Kosmos, XXIII, Lwow, 18986. S. 287-314.

19. Dybowski B., Grochowski M. Odnoza u wioslarek (Cladocera). Cz. II. Kosmos, XXIII, Lwow, 1898в. S. 425-444.

20. Dybowski B., Grochowski M. Odnoza u wioslarek (Cladocera). Cz. III. Kosmos, XXIII, Lwow, 1898г. S. 523-544.

21. йанець О.Р. Гідроекологічні та кладоцерологічні дослідження професора Бенедикта Дибовського в парадигмі євроінтеграційних процесів України. Екологічні науки, № 22. 2018а. С. 164-167.

22. йанець О.Р. Таксономічна структура кладоцероценозів Галичини та прилеглих теренів за матеріалами досліджень професора Бенедикта Дибовського. Екологічні науки, № 23. 20186. С. 96-100. DOI https://doi.org/10.32846/2306-9716-2018-423-21

23. йанець О.Р. Гідробіологічні дослідження Бенедикта Дибовського на теренах Галичини. Професор Бенедикт Дибовський визначний дослідник спільної природної спадщини Польщі, Білорусі та України. Львів : Компанія «!мперіал», 2018в. С. 134-147.

24. йанець О.Р. Родина Daphniidae (Cladocera) у палітрі гідробіологічної експозиції Бенедикта Дибовського на Галицькій крайовій виставці 1894 року. Екологічні науки, № 26. 2019а. С. 93-98. DOI https://doi.org/10.32846/2306-9716-2019-3-26-18

25. Сулим Б.В. Феномен Крайової виставки 1894 року у Галичині. Кторичний огляд. Львів : Поллі. 2007. 208 с.

26. Чорновол I.n. Галицька крайова виставка 1894. Енциклопедія історії України. Т. 2. Київ : Наук. думка. 2004. С. 28-29.

27. Niezabitowski E. Sprawozdania. Odnoza u wioslarek (Cladocera). Opisali B. Dybowski i M. Grochowski. II. Porownanie odnozy u Erycercus polyodontus nob. z opisami i rysunkami odnozy Erycercus lamellatus auct. (15 rys. cynk.). (Kosmos. R. XXIII, Zeszyt IX i X. str. 435-444). Wszechswiat. Tygodnikpopularny, poswi^cony naukomprzyrodniczym. Warszawa, dnia 4 czerwca 1899 roku. Tom XVIII. № 23. S. 364-365.

28. Niezabitowski E. Sprawozdania. Odnoza u wioslarek (Cladocera). Opisali B. Dybowski i M. Grochowski. I. Opis szesciu par odnozy tulowia u Erycercus polyodontus nob. i porownanie ich z odnozem typowem u przekopnic (Apusidae). (15 rys. cynk.). (Kosmos, 1898, str. 287-314). Wszechswiat. Tygodnik popularny, poswi^cony naukom przyrodniczym. Warszawa, dnia 4 czerwca 1899 roku. Tom XVIII. № 23. s. 364.

29. WierzejskiA. Przeglqd fauny skorupiakow galicyjskich. Sprawozd. Kom. Fiz. Akad. Umiej. wKrakowie. T. XXXI. 1896. S. 160-215.

30. йанець О.Р. Родина Daphniidae Straus, 1820 у видовій структурі кладоцероценозів Галичини за матер. досліджень професора А. Вежейського. Перспективи гідроекологічних досліджень в контексті проблем довкілля та соціальних викликів: Збірник матеріалів VIII з'їзду Гідроекологічного товариства України, присвяченого 110-річчю заснування Дніпровської біологічної станції. Київ, 2019б. C. 40-43.

31. Grochowski M.O nowym rodzaju i nowym gatunku rodziny Sloniczki (Bosminidae) Garbinia Adriani nov. gen. et nov. spec. (Sur un nouveau genere et nouvelle espzce de la famille Bosminidae). Kosmos, XXXV, Lwow, 1910. S. 341-351.

32. Крип'якевич I. Кторичш проходи по Львові. Львів: Апріорі, 2007. 116 с.

33. Львів, якого не повернеш. Пелчинський став. https://photo-lviv.in.ua/lviv-yakoho-ne-povernesh-pelchynskyj-stav/

34. Keilhack L. Bosmina coregoni gibbera Schodler. Zoologischer Anzeiger. 1904. 27. Р. 564.

35. Keilhack L. Zur Cladocerenfauna der Mark Brandenburg. Mittelungen aus dem Zoologischen Museum in Berlin. 1908.3. Р. 435-488.

36. Bl^dzki L.A., Rybak J.I. Freshwater Crustacean Zooplankton of Europe: Cladocera & Copepoda (Calanoida, Cyclopoida). Key to species identification, with notes on ecology, distribution, methods and introduction to data analysis. Switzerland: Springer International Publishing Switzerland. 2016. 918 р.

37. Kipp R.M., Larson J., Makled T.H., Fusaro A. Eubosmina maritima P.E. Muller, 1867: U.S. Geological Survey, Nonindigenous Aquatic Species Database, Gainesville, FL, 2023, https://nas.er.usgs.gov/ queries/ FactSheet.aspx?speciesID=2370.

38. йанець О.Р. Зоопланктон як об'єкт екологічного моніторингу водойм Розточчя. Розточанський збір 2000: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (с. Старичі Львівської області, 17-18 листопада 2000 р.): в 2 кн. Львів: Меркатор, 2001. Кн. 2. С. 115-118.

39. йанець О.Р. Динаміка популяцій планктонних організмів у антропогенно трансформованих гідроекосистемах. Вісн. Львів. ун-ту. Сер. біол. 2003. Вип. 32. С. 157-164.

40. йанець О.Р. Фауна гіллястовусих раків (Crustacea, Cladocera) Українського Розточчя. Вісник Львівського університету. Серія «Біологічна». 2013. Вип. 63. С. 110-117.

41. Іванець О.Р Еколого-морфологічна характеристика роду Daphnia O.F. Muller, 1785 (Crustacea, Cladocera) Українського Розточчя. Біологічні студії. Studia Biologica. 2014а. Т. 8. № 2. С. 169-186.

42. Іванець О.Р Таксономічна структура кладоцероценозів Українського Розточчя. Вісник Львівського університету. Серія «Біологічна». 20146. Вип. 64. С. 260-269.

43. Іванець О.Р. Фітофільні зоопланктоценози водойм Укр. Розточчя. Scientific Journal "ScienceRise”. Серія «Біологічні науки». 2014в. № 3/1(3). С. 27-31.

44. Іванець О.Р. Гідроекологічні дослідження водойм Українського Розточчя та їх роль у формуванні соціально-економічної стратегії розвитку регіону. Економіка, наука, освіта: інтеграція та синергія: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (Братислава Відень Будапешт, 17-22 січня 2016 р.): в 3 т. К.: Центр навчальної літератури, 2016. Т 3. С. 59-60.

45. Іванець О.Р. Систематика та фауністика гіллястовусих раків (Cladocera). Навчально-методичний посібник. Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2019. 384 с.

46. Іванець О.Р. Таксономічна структура та фауна гіллястовусих раків (Crustacea: Cladocera) водойми Глинна Наварія. Екологічні науки, № 42. 2022. С. 147-150. DOI https://doi.org/10.32846/2306-9716/2022.eco.3-42.24

47. Ivanets O.R. Zooplankton of the water vegetation in the ponds of west forest-steppe of Ukraine. Вісн. Львів. ун-ту. Сер. біол. 2011. Вип. 56. С. 148-156.

48. Ivanets O.R. The fauna of Rotatoria and microcrustaceans (Cladocera, Copepoda) of the Ukrainian Roztocze and its surroundings. Development of natural sciences in countries of the European Union taking into account the challenges of XXI century: Collective monograph. Lublin: Izdevnieciba “Baltija Publishing”. 2018а. Р. 183-196.

49. Ivanets O.R. Patterns of taxonomic structure and ecomorphology Chydoridae, Dybowski & Grochowski, 1894 (Cladocera : Anomopoda) of the Ukrainian Roztocze and its surroundings. Scientific achievements of countries of Europe in the field of natural sciences: Collective monograph. Sandomierz, Poland. Riga : Izdevnieciba “Baltija Publishing”, 20186. P. 1-16.

50. Ivanets O.R. Daphnia and Ceriodaphnia (Cladocera : Anomopoda) in the conditions of the flat hydroecosystems of Western Ukraine. Actual problems of natural sciences: modern scientific discussions: Collective monograph. Riga : Izdevnieciba “Baltija Publishing”, 2020. P. 261-274.

51. Kovalchuk A.A., Ivanets O.R. The impact of damming and water poundage on the formation and structure of zooplanktocoenoses in the conditions of rivers in the Ukrainian Roztocze (the “outer” or “chunk” Carpathians). Issues and challenges of small hydropower development in the Carpathians region (hydrology, hydrochemistry, and hydrobiology of watercourses): Collective monograph. Uzhgorod; L'viv; Kyiv: Biological Faculty of L'viv National University & Hydroecological society “Uzh”, 2016. P 138-151.

52. Kotov A., Forro L., Korovchinsky N.M., Petrusek A. World checklist of freshwater Cladocera species. 2009 May 01. World Wide Web electronic public. Available online at http://fada.biodiversity.be/group/show/17 [date accessed]

Размещено на Allbest.ru

...