Комплексна оцінка впливу електромобілів на біосферу
Оцінка ролі транспорту в забрудненні довкілля. Визначення екологічних наслідків для клімату застосування електродвигунів на транспортних засобах на прикладі тягачів VOLVO. Аналіз основних напрямків зменшення впливу автотранспорту на оточуюче середовище.
Рубрика | Экология и охрана природы |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 26.03.2024 |
Размер файла | 712,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://allbest.ru
Харківський національний автомобільно-дорожній університет
Комплексна оцінка впливу електромобілів на біосферу
Внукова Наталія Володимирівна
Завідувач кафедри екології, д-р. техн. наук, проф.
Позднякова Олена Ігорівна
канд. хім. наук, доц. кафедри екології
Україна
Анотація
Метою роботи явилося визначення екологічних наслідків для клімату застосування електродвигунів на транспортних засобах (ТЗ) на прикладі тягачів VOLVO. Визначені позитивні та негативні фактори впливу на довкілля при використанні електродвигунів протягом усього життєвого циклу ТЗ. На прикладі ТЗ VOLVO FE проведено порівняльний аналіз впливу на емісію токсичних речовин та витрати природних ресурсів джерел виробництва електроенергії: гідроенергії та вітряної. Проаналізовано вплив джерел виробництва електроенергії в різних країнах на зменшення емісії СО2. Показано, що з урахуванням LCA-аналізу електромобілі на сучасному етапі не являються екологічно безпечними. Визначені інші напрямки зменшення впливу автотранспорту на оточуюче середовище.
Ключові слова: вуглекислий газ, електромобілі, оксиди азоту
Вступ
На транспорт припадає 15 % світових викидів ПГ та 23 % від загального обсягу викидів CO2, які пов'язані з енергетикою [1]. Кількість автотранспортних засобів, що експлуатуються у світі, ще у 2017 р. перевищила 1,5 млрд одиниць. Автомобілізація стала значним явищем, що впливає на різні аспекти глобального сталого розвитку: соціальні, економічні, екологічні та інші. Автомобілебудування, що прискорено розвивається, вимагає використання значного обсягу природних ресурсів: енергії, води, металів, нафтопродуктів тощо. Крім того, відмічають значну теплову емісію, що надходить в атмосферу від автотранспортних засобів. Але головний негативний вплив автомобілізації на оточуюче середовище (о. с.) пов'язано з емісією забруднюючих речовин у складі відпрацьованих газів (ВГ). Зниження навантаження на довкілля від автомобілізації пов'язують з використанням електромобілів та автомобілів, які оснащених гібридними силовими установками. Головна їх перевага заключається в відсутності ВГ та емісії СО2 у процесі експлуатації автомобіля. Але існує низка проблем, яка пов'язана з виробництвом та утилізацією літій-іонних акумуляторів.
Актуальність роботи обумовлена тим, що автомобільний транспорт на сучасному етапі являється потужним джерелом антропогенних викидів СО 2 та споживачем природних ресурсів, тому комплексний аналіз впливу на довкілля електромобілів, протягом життєвого циклу ТЗ дозволить оцінити ефективність застосування цього напрямку з позицій захисту довкілля.
Аналіз публікацій та ціль дослідження. Електромобілі визнані однією з ключових технологій у скороченні викидів та енергоспоживання на ТЗ. Відомо, що електромобілі не утворюють емісію СО2 безпосередньо, але це відбувається при їх виробництві. Останнім часом все більше дискусій ведеться про те, наскільки екологічні електрокари.
Електромобілі, здавалося б, екологічно нешкідливі, мають у своєму складі Li батареї, які дуже небезпечні для навколишнього середовища та погано піддаються утилізації. У багатьох роботах, наприклад, [2, 3] проведено аналіз різних технологій утилізації літій-іонних батарей та визначено, що всі вони являються небезпечними для довкілля.
Спеціалістами інжинірингової компанії Ricardo, що займається дослідженнями в автомобільній промисловості, встановлено, що виробництво одного легкового автомобіля в середньому спричиняє викид 5,6 т. еквівалента СО2 в атмосферу, а для електромобіля ця цифра в середньому становить 8,8 т. Причому, майже половина викидів припадає на процес виробництва батарей. На додаток до викидів CO2, що утворюються під час виробництва електромобілів, майже всі країни ЄС генерують значні викиди CO2 ще й під час заряджання акумуляторів транспортних засобів. У більшості країн Європи викопні джерела одержання енергії поки що переважають над відновлюваними. Крім того, енергія, яку вони споживають при зарядці акумуляторів, часто не є «зеленою», а виробляється з застосуванням вуглевмісної сировини.
Якщо розглядати електромобілі як масові засоби транспорту, то через кілька років їх експлуатації з'являться серйозні проблеми з утилізацією великої кількості акумуляторних літієвих батарей, які містять велику кількість токсичних речовин [4, 5]. До основних екологічних проблем, які пов'язані з утилізацією літій-іонних батарей відносяться:
- при виробництві літій-іонних акумуляторів використовують розчин бромистого літію його солі негативно впливають на центральну нервову систему людини;
- при виробництві одного з найпрогресивніших підвидів літій-іонних акумуляторів - Li-NMC (Li-NMC-O2-Lithium Nickel Manganese Cobalt Oxide, Літій- Нікель-Марганець-Кобальт Оксид) використовуються токсичні метали кобальт та нікель. Через необхідність роботи з кобальтом виробництво літій-іонних акумуляторів виявляється вдвічі шкідливішим для зайнятих у ньому людей, ніж виробництво будь-яких інших батарей;
- найбільшу небезпеку здоров'ю людей становить процес вилучення матеріалів, зокрема сульфату кобальту і солей літію (до 28%) літію перетворюється на відходи. За підрахунками Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), якщо людство піде шляхом виконання рішень Паризької угоди щодо клімату, то до 2030 р. на землі буде вже 140 млн. електричних машин. Таке зростання призведе до того, що до 2030 р. електромобілі «вироблять» 11 млн. т. відходів літій-іонних батарей, а технологія вилучення літію зі старих акумуляторів малоефективні та екологічно небезпечні, тому сьогодні частка їхньої утилізації складає лише 5%.
Таким чином, якщо враховувати увесь цикл LCA -аналізу електромобілів, то не можливо вважати їх екологічно безпечними. Досягти цього можливо буде тільки тоді коли електроенергія, яку споживають акумулятори електромобілів, буде отримуватися «зеленими методами», а саме, за допомогою альтернативних джерел енергії. До того ж необхідно знайти економічно ефективні та екологічно безпечні засоби утилізації токсичних компонентів акумуляторів.
Метою роботи явилося визначення екологічних наслідків для клімату застосування електродвигунів ТЗ на прикладі тягачів VOLVO
Для досягнення цієї мети необхідно було вирішити наступні завдання: оцінити витрати природних ресурсів при роботі ТЗ VOLVO за допомогою екологічного калькулятору та порівняти їх з ТЗ, які працюють на звичайному нафтовому ДП; проаналізувати сучасні засоби отримання електроенергії у провідних країнах ЄС; проаналізувати чинники, які впливають на емісію СО2 при використанні електрокарів VOLVO в сучасних умовах; оцінити можливість застосування електромобілів у якості пріоритетного напрямку зменшення парникового ефекту та впливу на довкілля в сучасних умовах України.
Оцінка споживання природних ресурсів для volvo fe
Об'єктом наших досліджень являлися базові моделі ТЗ VOLVO FE. Для покращення екологічних показників вантажівок та визначенню шляхів зменшення їх впливу на довкілля у корпорації було створено комп'ютерну програму «Environmental Footprint Calculator» [6]. У корпорації запропоновано різні рішення для відновлюваних джерел палива залежно від транспортних завдань. Газові вантажівки підходять для важких завдань на дальніх відстанях, тоді як електричні вантажівки ідеально підходять у межах міста та між містами.
Оцінку проводили для повного життєвого циклу ТЗ, при річному пробігу ТЗ 100000 км та споживанню 60kWh/100km/ Можливо також визначити масу матеріалів ТЗ, яка підлягає рециклінгу (Мрец).
Ми проаналізували ефективність скорочення впливу на довкілля електромобілів. Технічні аспекти експлуатації електромобілів виходять за рамки цієї статті. Ми сконцентрувалися на оцінці екологічних показників. В корпорації VOLVO виготовляються декілька моделей тягачів, які працюють з електродвигунами при застосуванні літій-іонних акумуляторів. Оцінка була проведена за допомогою екологічного калькулятору для різних країн. На рисунку 1 наведено графік типового аналізу впливу електромобілю на довкілля. транспорт забруднення довкілля електродвигун екологічний
Як видно з рис. 1, наші розрахунки повністю підтверджують думку багатьох авторів про те, що головний вплив на довкілля електромобілів відбувається на етапі виробництва акумуляторних батарей. Видобуток і обробка літію, кобальту і марганцю, необхідних для виробництва автомобільних акумуляторів, є дуже енергоємними. Крім того, застосовуються таки токсичні речовини, як бромистий літій, нікель, сульфат кобальту та інші. Відомо, що до 2030р. у світі може бути накопичено 11 млн. т відпрацьованих літій-іонних батарей. Від'ємне споживання енергії та вуглекислого газу на етапі утилізації мабуть пов'язано з тим, що на сучасному етапі головна частка відпрацьованих літій-іонних батарей накопичується на складах, а та частка, яка утилізується, використовується знову для виробництва енергії.
Рис. 1. Використання природних ресурсів та емісія забруднюючих речовин протягом життєвого циклу вантажівки VOLVO FE
У таблиці 1 наведено оцінку впливу на довкілля VOLVO FE.
Таблиця 1
Споживання ресурсів протягом життєвого циклу вантажівки VOLVO FE
Назва ресурсу |
Виробництво |
Експлуатація |
Утилізація |
|
Вуглекислий газ kg CO2 EQ |
44400 |
1680 |
-10,300 |
|
Енергія, MWh |
191 |
220 |
-35 |
Як видно з таблиці 1, споживання енергії на етапі експлуатації у 1,2 рази менше за етап виробництва. Емісія СО2 на етапі виробництва у 26 разів більша за етап експлуатації. Але при оцінці впливу електромобілів на довкілля та їх переваг етап виробництва часто взагалі не враховується.
Розподіл електроенергії за джерелами постачання для різних країн, емісія токсичних речовин та споживання природних ресурсів для типового електромобілю Volvo FE Electric наведено згідно [7] у таблиці 2. При розрахунках вважалося, що при зарядці акумулятору споживаються усереднену за джерелами виробництва електроенергію для країн ЄС.
Таблиця 2
Для Volvo FE Electric. Споживання природних ресурсів для різних країн (Fuel consump. - 60Wh\100km. Hydro power battery 4
Країна |
Емісія СО2, kg CO2 EQ |
Споживання ел. енергіі MWh |
Витрата води, м3 |
Емісія NOx, кг |
ТЕС, % |
АЕС, % |
НПДЕ, % |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
|
Турція |
48400 |
216 |
706 |
106 |
57,3 |
- |
42,4 |
|
Іспанія |
35900 |
241 |
556 |
61 |
42,9 |
21,4 |
35,7 |
|
Великобританія |
30200 |
225 |
431 |
49 |
56,3 |
17,4 |
26,3 |
|
Швейцарія |
22500 |
199 |
535 |
36 |
5,1 |
36,0 |
58,9 |
|
Нідерланди |
41700 |
201 |
384 |
50 |
82,3 |
3,2 |
14,0 |
|
Польща |
67300 |
236 |
449 |
85 |
88,6 |
- |
11,3 |
|
Норвегія |
13500 |
135 |
720 |
25 |
2,2 |
- |
97,5 |
|
Італія |
38100 |
235 |
521 |
49 |
66,4 |
- |
33,4 |
|
Німеччина |
48800 |
239 |
426 |
57 |
54,9 |
12,3 |
32,5 |
|
Франція |
17600 |
213 |
504 |
33 |
10,9 |
69,9 |
19,1 |
|
Україна |
43000 |
255 |
472 |
87 |
37,8 |
53,8 |
8,3 |
|
Чеськая республіка |
50100 |
247 |
487 |
65 |
58,0 |
34,8 |
7,1 |
|
Бельгія |
24000 |
207 |
408 |
38 |
36,9 |
46,4 |
16,2 |
|
Данія |
26100 |
202 |
449 |
41 |
42,0 |
- |
58,0 |
|
Болгарія |
54000 |
261 |
591 |
67 |
48,7 |
37,4 |
13,9 |
|
Австрія |
30100 |
199 |
478 |
44 |
28,6 |
- |
71,4 |
Також у таблиці 2 наведено долю виробництва електроенергії на теплоелектростанціях (ТЕС), атомних електростанціях (АЕС) та нових поновлюваних джерел енергії (НПДЕ), причому останні включають також і електроенергію, яка виробляється на гідроелектростанціях (ГЕС) і також не супроводжується емісією токсичних речовин у атмосферу.
Як видно з таблиці 2, результати значно відрізняються для різних країн. Такий розбіг в значенням емісії СО2 пов'язаний з тим, яким чином у країні отримують електроенергію. Чим більше частка електроенергії, яка виробляється на ТЕС, тим більша емісія СО2 від електромобілів. До таких країн відносяться: Турція, Нідерланди, Польща, Італія, Німеччина, Чеська республіка, Болгарія. Найменші значення емісії вуглекислого газу спостерігаються для Норвегії в якої частка електроенергії, яка виробляється ТЕС не перевищує 2 %.
У таких країнах, як Великобрітанія, Бельгія, Данія теж досить велика частка ТЕС у виробництві електроенергії, але при цьому емісія СО2 значно менша за вище названи країни. Наприкдад у Данії та Іспанії доля ТЕС у виробництві електроенергії практично однакова (приблизно 42 %), але емісія СО2 в Данії у 1,4 рази менша за таку у Іспанії. Вирогідно це пов'язано з кращіми екологічними характеристиками роботи ТЕС у Данії: більш ефективне газоочисне обладнання, сучасні конструкції енергетичних агрегатів, технології спалювання, якості підготовки вугілля то що. Ций приклад може бути показовим для України в якої доля ТЕС менша, але на них застосовуються застаріли технології спалювання і газоочисного обладнання і тому емісія вуглекислого газу у 1,6 раз (на 65 %) більша за Данію та у 1,2 раза за Іспанію. Провідне значення сучасних технологій
очиски викидів забруднюючих речовин при роботі ТЕС також добре видно, якщо порівняти емісію СО2 для України (43000 kg CO2 EQ) та Бельгії (24000 kg CO2 EQ). Як видно, в Україні вона у 1,8 рази більша, при чому доля ТЕС та АЄС у ціх країах практично однакова. До того ж, емісія NOx в Україні також в 2.3 рази більша за Бельгію. Таким чином, наша країна має багати резерви для зменшення емісії шляхом модернізації роботи ТЕС. Найменша емісія СО2 спостерігаєтьс ядля Норвегії у якої доля НПДЕ (переважно ГЕС) складає 97,5 %.
Зокрема слід відмітити Францію, де доля АЕС складає 69,9 %, (найбільша у світі) а разом з НПДЕ - 89 %. Як бачимо, у цій країні також спостерігаються мали значення емісії СО2 у порівнянні з усіма іншими країнами. Як свідчать отримані нами данні, емісія СО2 при експлуатації електромобілів напряму залежить від джерела виробництва електроенергії та ефективності роботи ТЕС. Для визначення цього ми порівняли емісію речовин та споживання природних ресурсів, якщо електроенергія виробляється на ГЕС та вітряних електростанціях (ВЕС) на прикладі Volvo-FM Electric. Результати наведені у таблиці 3. Як видно, при споживанні електромобілем електроенергії, яка вироблена на ГЕС спостерігається трохи менша емісія СО2, але більше споживання енергії. Емісія оксидів азоту практично однакова. Таким чином, суттєвої різниці між двома джерелами, які відносятся до НПДЕ не спостерігається.
Таблиця 3
Аналіз споживання природних ресурсів при виробництві електроенергії на ГЕС та ВЕС для ТЗ Volvo-FF Electric (ful consamp - 60kWh/100. Батарея - 4.)
Вид енергії |
Емісія СО2 |
Споживання енергії |
Споживання Н2О |
Емісія NOx |
Мрец. |
|
ГЕС |
4440 |
94 |
133 |
10 |
418 |
|
ВЕС |
4610 |
174 |
89 |
11 |
418 |
В умовах післявоєнної України з урахуванням обмежених фінансових ресурсів, пошкодженої дорожньо-транспортної інфраструктури, великими площами замінованих земель, зруйнованими джерелами постачання електроенергії, на наш погляд, не слід очикувати швидкого впровадження біодизельних палив та електромобілей. В роботі [8] ми визначили вплив на довкілля біодизельного палива 1 покоління з застосуванням LCA-аналізу та показали, що негативний вплив на довкілля спостерігається протягом усього життєвого циклу ТЗ. Українськими фахівцями [9] запропановані заходи підвищення енергетичної та екологічної ефективності транспортних засобів. В Україні вони можуть бути забезпечені завдяки: заходам інформаційного характеру; встановленням обов'язкових до виконання стандартів енергетичної ефективності ТЗ та їх складових; економічному стимулюванню вибору більш енергетично ефективних конструкцій транспортних засобів. Зменшення споживання енергії та викидів СО2, не повинні бути самоціллю і мають узгоджуватися з питаннями розвитку економіки країни, екологічними та іншими аспектами. Стимулювання альтернативних видів моторних палив і джерел енергії (біопалив, електромобілів тощо) має здійснюватися виключно на основі комплексного аналізу їх ефективності з врахуванням всіх складових LCA -аналізу. На наш погляд ці напрямки найбільш прийнятні для України в найближчий перспективі.
Висновки
Аналіз впливу на довкілля тягачів VOLVO з електродвигунами показав, що переважна більшість споживання природних ресурсів та емісія токсичних речовин відбувається на етапі виробництва акумуляторних батарей таких ТЗ.
Встановлено, що емісія СО2 протягом життєвого циклу електромобілю залежить від способу отримання електроенергії в країні. Найбільша емісія спостерігається в країнах з великою часткою ТЕС, особливо якщо на них застосовуються застаріли технології та не ефективне очисне обладнання.
Проаналізовані комплексні заходи підвищення енергоефективності та скорочення емісії СО2, які найбільш прийнятні в умовах сучасної України.
Список використаних джерел
[1] Energy Technology Perspect. 2020. -- Paris: Internat. Energy Agency, 2020. Вилучено з: https://www.iea.org/reports/energy-technology-perspectives-2020
[2] Sheth R. P., Ranawat N.S., Chakraborty A., Mishra R.P., Khandelwal M. (2023). The Lithium- Ion Battery Recycling Process from a Circular Economy Perspective--A Review and Future Directions. Energies. (16), 3228: https://doi.org/10.3390/en16073228
[3] Darlene S., Ahmad M., Margaret M. (2019). Econ. and Challenges of Li-Ion Battery Recycling from End-of-Life Vehicles, Procedia Manufact., (33), 272-279
[4] Bartlomiejczyk M Modern Technologies in Energy Demand Reducing of Public Transport-Practical Applications: Proceedings of 2017 Zooming Innovation in Consumer Electronics International Conference (ZINC) (pp 64-69). May-June - 2017, Novi Sad, Serbia. IEEE - -
[5] Velazquez-Martinez O., Valio J., Santasalo-Aarnio A., Reuter M., Serna-Guerrero R. A. (2019). Critical Review of Lithium-Ion Battery Recycling Processes from a Circular Economy Perspective. Batteries, 5 (4), 68-75
[6] «Environmental Footprint Calculator» (2023) Вилучено з: https://www.volvotrucks.ru/ru- ru/trucks/volvo-fh/volvo-fh-lng1 .html.
[7] EESEAEC. Мировая энергетика. Вилучено з https://www.eeseaec.org/ energeticeskij- profil-velikobritanii
[8] Volkov V., Vnukova N., Taran I., Pozdnyakova O., Volkova T. (2021). Influence of diesel vehicles on the biosphere. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Univer., (5) Р. 094 - 099: https://doi.org/10.33271/nvngu/2021 -5/094
[9] Редзюк, А. М., Клименко, О. А. (2018). Щодо стратегії підвищення ефективності використання енергії дорожнім транспортом. - Науково-виробничий журнал, 4 (256), 2-10.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Доповнення планування проекту аналізом довкілля. Оцінка впливу проекту на навколишнє природне середовище (повітря, воду, землю, флору і фауну району, екосистеми). Типи впливу проектів на навколишнє середовище. Оцінка екологічних наслідків проекту.
реферат [137,6 K], добавлен 28.10.2009Дослідження обґрунтування організації екологічного моніторингу. Аналіз та оцінка викидів, скидів та розміщення відходів підприємства у навколишньому середовищі. Характеристика шляхів зменшення негативного впливу трубопрокатного виробництва на довкілля.
дипломная работа [1,6 M], добавлен 18.05.2011Сучасний стан та шляхи вирішення проблем забруднення довкілля відходами промислових виробництв. Оцінка впливу виробництва магнезіальної добавки в аміачну селітру на навколишнє середовище. Запобігання шкідливого впливу ВАТ "Рівнеазот" на екологію.
магистерская работа [1,9 M], добавлен 24.09.2009Забруднюючі речовини що викидають автомобілі та їхній вплив на навколишнє середовище і здоров'я людей. Комплексний вплив автомобільного транспорту на довкілля. Оцінка забруднення атмосферного повітря, автотранспортом за концентрацією оксиду вуглецю.
курсовая работа [60,8 K], добавлен 11.09.2014Методи виробництва хлору за різними технологіями з різної сировини. Економічна доцільність виробництва хлору з меляси, його технологічна схема. Оцінка впливу виробництва на навколишнє природне середовище. Комплексні заходи щодо нормалізації стану.
курсовая работа [742,1 K], добавлен 28.08.2014Аналіз функціонування паливно-енергетичного комплексу в економіці України. Зміст екологічних проблем в цій сфері. Шляхи екологізації паливної промисловості. Напрямки зменшення негативного впливу енергетики на довкілля. Впровадження новітних технологій.
курсовая работа [541,0 K], добавлен 19.09.2016Аналіз екологічних проблем, викликаних функціонуванням складових частин транспортних комплексів. Розгляд інфраструктури сервісного обслуговування автомобілів як чинника забруднення довкілля. Визначення заходів оптимізації стану навколишнього середовища.
курсовая работа [85,5 K], добавлен 08.11.2015Оцінка наслідків забруднень атмосферного повітря автомобільними викидами, склад, масштаби забруднень. Завантаження вулиць міста автотранспортом, оцінка ступеню забрудненості атмосферного повітря відпрацьованими газами автомобілів, шляхи їх зменшення.
лабораторная работа [14,4 K], добавлен 11.05.2010Історія розвитку прикладної екології. Вивчення загальних закономірностей впливу антропогенної діяльності на навколишнє природне середовище (біосферу, Всесвіт), зокрема промисловості, сільського господарства, транспорту, комунального господарства.
реферат [23,7 K], добавлен 13.11.2010Географічна і адміністративна характеристика району розміщення підприємства. Виявлення джерел забруднення. Оцінка впливу підприємства СП ЗАТ "ХЕМЗ-ІРЕС" на компоненти навколишнього середовища: воду, повітря, грунти, рослинний і тваринний світ.
дипломная работа [1,7 M], добавлен 01.06.2012Розробка заходів зі зменшення негативного впливу авіаційно-транспортного підприємства на навколишнє середовище. Методи визначення ефективності еколого-економічної діяльності ТОВ "Аеро-експрес" і побудова алгоритму вибору стратегії її фінансування.
дипломная работа [420,9 K], добавлен 25.04.2011Історичний нарис урбаністичних процесів в світі як підвищення ролі міст в розвитку суспільства, їх сучасний стан в Україні, оцінка екологічних наслідків та проблеми. Знешкодження, переробка та утилізація відходів, умови забезпечення їх ефективності.
курсовая работа [964,8 K], добавлен 04.12.2014Оцінка стану навколишнього середовища. Аналіз існуючих методів оцінки стану водних ресурсів, ґрунтів, атмосферного повітря та рослинного світу. Вплив підприємства на ґрунтові води. Розробка можливих заходів щодо зменшення його негативного впливу.
дипломная работа [987,9 K], добавлен 17.12.2011Розрахунок масових викидів шкідливих речовин при експлуатації транспорту, визначення витрати палива. Аналіз методів зниження забруднення навколишнього середовища. Оцінка ефективності переобладнання роботи автомобілів з бензину на стиснутий природний газ.
курсовая работа [274,8 K], добавлен 23.11.2014Транспорт як великий споживач палива та джерело забруднення довкілля. Раціональне використання земельних ресурсів. Шумове забрудненнями від транспорту. Особливості розв'язання екологічних проблем на автомобільному, авіаційному та водному транспорті.
контрольная работа [23,6 K], добавлен 15.11.2015Поняття про житлово-комунальне господарство та його проблеми на сучасному етапі. Аналіз окремих складових комунального господарства, їх функціональні особливості. Характеристика впливу комунального господарства на довкілля, заходи боротьби з забрудненням.
курсовая работа [368,7 K], добавлен 25.09.2010Негативний вплив мінеральних добрив на компоненти агроекосистеми. Агроекологічна оцінка нових видів мінеральних добрив. Класифікація мінеральних добрив за показниками впливу на ґрунтову систему. Екотоксикологічні, гідрохімічні, агрохімічні методи оцінки.
курсовая работа [170,6 K], добавлен 11.11.2010Загальна характеристика навколишнього середовища Полтавської області. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Фізико-географічна характеристика та метеокліматичні умови майданчику будівництва. Оцінка впливу діяльності на ґрунтовий покрив.
курсовая работа [502,1 K], добавлен 06.12.2014Характеристика р. Інгулець, вплив гірничо-збагачувального комбінату (ГЗК) на води її басейну, а також оцінка сучасного стану вод річки. Балка Свистунова як основний забруднювач. Рекомендації щодо зменшення негативного впливу ГЗК на води р. Інгулець.
курсовая работа [35,8 K], добавлен 08.05.2010Перелік основних джерел радіоактивного забруднення. Аналіз впливу Чорнобильської катастрофи на екологічну ситуацію в агроекосистемах Білорусі, а також оцінка її наслідків. Особливості акумуляції радіонуклідів грибами в зонах радіоактивного забруднення.
курсовая работа [28,0 K], добавлен 02.12.2010