Аналіз флори національного природного парку "Холодний Яр": попередні результати
Узагальнення відомостей про таксономічний склад флори НПП "Холодний Яр", її аналіз, основні характеристики. Історія дослідження флори території національного природного парку "Холодний Яр". Виявлення у "Холодному Яру" причорноморського Galanthus plicatus.
| Рубрика | Экология и охрана природы |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 15.04.2024 |
| Размер файла | 54,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Аналіз флори національного природного парку «Холодний Яр»: попередні результати
Олександр Іванович Шиндер
Василь Леонович Шевчик
Оксана Анатоліївна Спрягайло
Олександр Васильович Спрягайло
Ольга Сергіївна Галушко
Вперше узагальнено відомості про таксономічний склад флори НПП «Холодний Яр», зроблено її аналіз та наведено основні характеристики. Проаналізовано історію дослідження флори території національного природного парку «Холодний Яр». Вказано, що історія флористичних досліджень на цій території розпочалася у 1923 р. із роботи Д.К. Зерова. На сьогодні у флорі «Холодного Яру» відмічено 428 видів та внутрішньовидових таксонів рослин, із яких 331- аборигенні, а 97 - адвентивні. 10 видів рослин занесено до Червоної книги України (2021), а 17 - мають регіональний охоронний статус.
Відмічено, що у розвитку вітчизняної (і східноєвропейської загалом) фітогеографії певною мірою відіграли дослідження, проведені і в лісах «Холодного Яру». Зокрема, вказано на заувагу Ю.Д. Клеопова про закономірності формування різних генетичних елементів широколистяних лісів Східної Європи та сучасної неморальної флори як складного гетерогенного комплексу, що розвивався у взаємодії із іншими типами рослинності після Рісс-Вюрмського інтергляціалу. Зазначено, що найбільш помітною знахідкою було виявлення у «Холодному Яру» популяції підсніжника, який при детальному вивченні виявився причорноморським Galanthus plicatus, відірваним від основного субевксинського ареалу на сотні кілометрів. Вказано знахідки інших охоронюваних видів рослин на території НПП, зокрема Allium ursinum, Cephalanthera longifolia, Co ronilla elegans, Epipactis helleborine, Epipactis purpurata , Euonymus nanus, Neottia nidus-avis, Platanthera bifolia , Tulipa quercetorum та ін. Складено та подано попередній флористичний список НПП «Холодний Яр».
Ключові слова: Флора, флористичний список, Холодний Яр, історія дослідження, охоронювані види.
Shynder O.I., Shevchyk V.L., Spriahailo O.A., Spriahailo O. V., Galushko O.S. Analysis of the Flora of the Kholodnyi Yar National Nature Park: Preliminary Results
The article summarizes for the first time the information on the taxonomic composition of the flora of the Kholodnyi Yar National Nature Park, analyzes it and presents its main characteristics. The history of the study of the flora of the territory of the Kholodnyi Yar National Nature Park is analyzed. It is indicated that the history of floristic research in this area began in 1923 with the work of D.K. Zerov, in which the author briefly characterized the hornbeam-oak forest stand in the northern outskirts of the village ofHolovkivka, now known as the Atamansky Park, and listed more than 40 flora species. In the following decade, Yu.D. Kleopov studied in more detail the forest vegetation conditions of the same massif (indicated as the "Hetman's Grove" tract of the Kholodnoyarsky forestry) and provided geobotanical descriptions of its two sections, where he noted more than 70 species of flora.
It was noted that the development of national (and Eastern European in general) phytogeography was to some extent influenced by the research conducted in the forests of Kholodnyi Yar. In particular, the author points out the remark of Yu.D. Kleopov on the patterns offormation of various genetic elements of broadleaf forests of Eastern Europe and modern nemoral flora as a complex heterogeneous complex that developed in interaction with other types of vegetation after the Riss-Wurm interglacial.
The further sequence offloristic studies on the territory of the Kholodnyi Yar forest massif is described. It is noted that the most notable finding was the discovery of a population of snowdrop in Kholodnyi Yar, which, upon detailed study, turned out to be the Black Sea Galanthus plicatus, which is separated from the main sub-Euxine area by hundreds of kilometers. The findings of other protected plant species on the territory of the NNP, in particular Allium ursinum, Cephalanthera longifolia, Coronilla elegans, Epipactis helleborine, Epipactis purpurata, Euonymus nanus, Neottia nidus-avis, Platanthera bifolia, Tulipa quercetorum, etc. are indicated. A preliminary floral list of the Kholodnyi Yar NNP was compiled and presented.
As of today, 428 species and intraspecific plant taxa have been recorded in the flora of Kholodnyi Yar, 331 of which are aboriginal and 97 are adventitious. 10 plant species are listed in the Red Book of Ukraine (2021), and 17 have a regional conservation status.
It has been found that the aboriginal fraction of the Park's flora is nemoral in nature with well-defined southern features (Table 2). Thus, species with European and European-Sub-Mediterranean habitat types make up more than a third of the flora - 35.3%. The share of sub-Mediterranean species is also notable - 8.2%. Such a character of the geographical spectrum is quite expected for partial forest flora close to their southern limit of distribution. At the same time, the analyzed flora has a very high proportion of wide -ranging species (48.3% in total).
In the biomorphological structure of the Park's flora (Table 3), most life forms are fairly evenly represented, with the exception of aquatic grasses. The share of woody morphs in total is 13.5%, which is slightly higher than the average for forest-steppe flora, but is expected for the partial flora of a forest area. The relatively significant contribution of woody plants to the adventitious fraction (16.5%) is explained by the prolonged use of woody species of alien origin in forest management practices. According to available data, the degree of adventitiousness of the Kholodnyi Yar flora is 22.7%, which is a rather high indicator for a protected area.
This area has long been densely populated, which had a negative impact on the vegetation. In particular, in Soviet times, grazing, unorganized tourism, and active logging caused great damage to the Kholodnyi Yar forest.
Among the alien adventitious plants recorded in the Park are: 48 species and intraspecific taxa of subMediterranean origin, 21 of Asian origin, 18 of American origin, 4 of Eurasian origin, 3 of European origin, and 3 of anthropogenic origin. Such a geographical spectrum has a significant "southern" bias and is typical for the adventive fractions of the flora of Ukraine.
Key words: Flora, floral list, Kholodnyi Yar, history of research, protected species.
Постановка проблеми
флора національний природний парк холодний яр
Національний природний парк «Холодний Яр» (далі - Парк) - один із наймолодших в Україні, хоча його основний масив уже тривалий час був заповіданий на правах комплексної пам'ятки природи загальнодержавного значення та мав гучну славу як територія видатної історико-культурної, природоохоронної та рекреаційної цінності [22, 29]. Як і кожна важлива природоохоронна територія національного значення, Парк потребує максимально повної інвентаризації біорізноманіття, яка в цілому не проводилася, хоча ряд таксономічних та созологічних груп живих організмів та їх угруповань тут уже вивчалися. Актуальним залишається дослідження таксономічного складу флори «Холодного Яру» та її аналіз. Наразі ми поставили за мету проаналізувати наявні відомості про таксономічний склад рослинного покриву Парку (в його сучасних межах). Очевидно, що повноцінне вивчення флори потребуватиме ґрунтовних досліджень. Але узагальнення уже наявних, хоча і неповних, відомостей про фітобіоту «Холодного Яру» дає змогу представити попередній інвентарний список флори, встановити її головні характеристики, визначити сучасну динаміку і уточнити подальшу програму досліджень.
Мета: узагальнити історичні відомості про дослідження флори на території національного природного парку «Холодний Яр», представити попередній список інвентаризації флори та здійснити її аналіз.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Історія флористичних досліджень
Аналіз літературних та інших джерел засвідчив, що флора «Холодного Яру» залишалася вивченою досить неповно, хоча її созологічна фракція в наш час уже цілком встановлена [25].
Перші відомості про рослинний покрив території Парку (в сучасних межах) серед опрацьованих джерел, були наведені у роботі Д.К. Зерова [7], де автор стисло охарактеризував грабово-дубовий деревостан лісу у північній околиці с. Головківки, відомого нині як Атаманський парк та навів понад 40 видів флори. Найбільш цінною була вказівка про виявлення двох локусів Clinopodium menthifolium - нового виду флори України, який і донині залишився загадковим [30]. У наступному десятилітті Ю.Д. Клеопов більш детально дослідив лісо-рослинні умови цього ж масиву (вказаного як урочище «Гетьманський гай» Холодноярського лісництва) і навів геоботанічні описи двох його ділянок, де відзначив понад 70 видів флори [9]. Серед іншого автор підтвердив зростання у трав'яному ярусі «Гетьманського гаю» Clinopodium menthifolium, а також звернув увагу, що тут на верхівках лісових південних схилів у підліску росте Cornus mas, а у травостої - Coronilla elegans.
Слід звернути увагу, що із самого початку флористичних досліджень на сучасній території Парку було встановлено факт зростання трьох субсередземноморських диз'юнктивно-ареальних видів рослин реліктового характеру: Clinopodium menthifolium, Cornus mas і Coronilla elegans. У ході своїх досліджень Ю.Д. Клеопов звернув увагу, що острівні локалітети цілої групи подібних видів зосереджені у середньопридніпровському рефугіумі, який під час Дніпровського зледеніння був укритий льодовиком, а отже імовірний час імміграції субсередземноморського елементу на дану територію - не раніше останнього міжльодовикового періоду (Рісс-Вюрмського інтергляціалу) [8-9]. Разом подібні закономірності формування різних генетичних елементів широколистяних лісів Східної Європи дозволили автору представити неморальну флору як складний гетерогенний комплекс, окремі формації якого розвивалися внаслідок взаємодії неморальних угруповань із багатьма іншими типами рослинності (березняки, високотравні луки, степи, солончаки та ін.). Цей прогресивний погляд прийшов на зміну колись домінуючій теорії «боротьби лісу і степу» [10]. Тож певну участь у розвитку вітчизняної (і східноєвропейської загалом) фітогеографії відіграли дослідження, проведені і в лісах «Холодного Яру».
У другій половині 20 ст. було детально вивчено лісову рослинність Холодноярського масиву. Ю.Р. Шеляг-Сосонко та В.В. Курсон навели детальні описи асоціацій лісової рослинності основного масиву «Холодного Яру», котрий планувалося заповідати на правах державного заповідника [29]. Автори представили геоботанічну картосхему масиву, відзначили едифікаторну роль Quercus robur з участю Carpinus betulus, Fraxinus excelsior і Tilia cordata, вказали у складі рослинності понад 70 видів флори.
В.В. Курсон описала в Креселецькому лісництві лісове угруповання з участю Euonymus nanus [12], та навела список рідкісних субсередземноморських видів, які відомі з острівних локалітетів у широколистяних лісах Придніпров'я, в т. ч.: Clinopodium menthifolium, Coronilla elegans і Viburnum lantana із Холодного Яру [13]. У цей же період опубліковано короткий опис ділянки грабового лісу за участю Cornus mas в околиці с. Медведівка [4], хоча це урочище не було включене до складу Парку. Дуже рідко поодинокі вказівки про окремі види рослин зустрічаються і в інших роботах того періоду, зокрема у багатотомному виданні «Флора УРСР 1954, 1960, 1961, 1965 років [23] та ін. [17].
Останнім часом вивчення фіторізноманіття Холодного Яру було пов'язане переважно із дослідженням видового складу рідкісних рослин і стану їх популяцій. Найбільш помітною знахідкою було виявлення у «Холодному Яру» популяції підсніжника, який при детальному вивченні виявився причорноморським Galanthus plicatus, відірваним від основного субевксинського ареалу на сотні кілометрів [15]. Загалом було виявлено та описано 6 локусів цього виду у Креселецькому лісництві. Вказівки про зростання у «Холодному Яру» іншого виду роду - європейського G. nivalis [3, 6, 14], - імовірно, стосуються саме G. plicatus.
Дещо пізніше в лісах «Холодного Яру» були вперше виявлені види з Червоної книги України: Cephalanthera longifolia [27], Epipactis atrorubens і Platanthera bifolia [25], Epipactis purpurata [18] та деякі інші малопоширені рослини, зокрема: Anchusa ochroleuca [27-28]; Corydalis marschalliana [15, 16, 27], Delphinium cuneatum [1, 27]; Digitalis grandiflora [1]. Стараннями багатьох авторів продовжують накопичуватися нові хорологічні відомості про поширення рідкісних видів рослин на території Парку [2, 11, 14, 21, 26], видовий склад окремих фітоценозів та ранньовесняної синузії [3, 21]. У роботі [14] було відзначено, що на території «Холодного Яру» налічується близько 467 видів трав'яних рослин, але межі території дослідження не були уточнені.
В цілому, у розглянутих літературних джерелах представлені близько 150 видів флори Парку, що, очевидно, охоплює меншу частину її таксономічного різноманіття. Виявлені в останній період на території «Холодного Яру» нові для його флори види з Червоної книги України є свідченням про актуальність подальших фітосозологічних та флористичних досліджень цієї надзвичайно цінної і до цього часу маловивченої території.
Аналіз флори. Флора Чигиринщини загалом надзвичайно багата, як і інші чудові місцевості уздовж Дніпра. Проте, територія НПП «Холодний Яр» досить локальна і репрезентує майже виключно лісовий флорокомплекс. У ході даного дослідження попередній конспект флори охоплює імовірно близько 70% всього очікуваного таксономічного багатства рослинного покриву «Холодного Яру». Подальші дослідження дозволять уточнити повну флору Парку.
За результатами опрацьованих літературних джерел, власних досліджень та інших матеріалів було складено конспект флори Парку.
КОНСПЕКТ ФЛОРИ НПП «ХОЛОДНИЙ ЯР» (у першому наближенні)
EQUISETIDAE (ХВОЩІ)
EQUISETACEAE: Equisetum arvense L.
POLYPODIIDAE (ПАПОРОТІ)
ATHYRIACEAE: Athyrium filix-femina (L.) Roth
CYSTOPTERIDACEAE: Cystopterisfragilis (L.) Bernh.
DRYOPTERIDACEAE: Dryopteris filix-mas (L.) Schott
GYMNOSPERMS (ГОЛОНАСІННІ)
PINACEAE: Pirns sylvestris L.
ANGIOSPERMS, MONOCOTS (ПОКРИТОНАСІННІ, ДВОДОЛЬНІ)
AMARYLLIDACEAE: Galanthusplicatus M.Bieb., Allium oleraceum L., Allium rotundum L., Allium ursinum L.
ARACEAE: Lemna minor L.
ASPARAGACEAE: Asparagus officinalis L., Convallaria majalis L., Muscari neglectum Guss. ex Ten., Polygonatum multiflorum (L.) All., Polygonatum odoratum (Mill.) Druce, Scilla bifolia L., Scilla siberica Andrews
CYPERACEAE: Carex acutiformis Ehrh., Carex digitata L., Carex elongata L., Carex hirta L., Carex michelii Host, Carex otrubae Podp., Carexpilosa Scop., Carexpraecox Schreb., Carex remota L., Carex spicata Huds.
JUNCACEAE: Juncus compressus Jacq., Juncus effusus L., Luzulapallescens Sw.
LILIACEAE: Gageafragifera (Vill.) E.Bayer & G.Lopez, Gagea lutea (L.) Ker Gawl., Gagea minima (L.) Ker Gawl., Lilium martagon L., Tulipa sylvestris subsp. australis (Link) Pamp. (=T. quercetorum Klokov & Zoz)
MELANTHIACEAE: Paris quadrifolia L.
ORCHIDACEAE: Cephalanthera longifolia (L.) Fritsch, Epipactis helleborine (L.) Crantz, Epipactispurpurata Sm., Neottia nidus-avis (L.) Rich., Platanthera bifolia (L.) Rich.
POACEAE: Agrostis capillaris L., Agrostis gigantea Roth, Alopecurus arundinaceus Poir., Avena fatua L., Avena sativa L., Bothriochloa ischaemum (L.) Keng, Brachypodium sylvaticum (Huds.) P.Beauv., Bromus arvensis L., Bromus benekenii (Lange) Trimen, Bromus tectorum L., Calamagrostis epigejos (L.) Roth, Dactylis glomerata L., Digitaria sanguinalis (L.) Scop., Echinochloa crus-galli (L.) P.Beauv., Elymus repens (L.) Gould (=Elytrigia repens (L.) Nevski), Eragrostis minor Host, Eragrostispilosa (L.) P.Beauv., Festuca rupicola Heuff., Glyceria maxima (Hartm.) Holmb., Hordeum murinum L. subsp. murinum, Koeleria macrantha (Ledeb.) Schult. (=K. cristata (L.) Pers.), Lolium arundinaceum subsp. orientale (Hack.) G.H.Loos (=Festuca orientalis Kern.), Lolium giganteum (L.) Darbysh. (=Festuca gigantea (L.) Vill.), Lolium perenne L., Melica nutans L., Milium effusum L., Phleum phleoides (L.) H.Karst., Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steud., Poa angustifolia L., Poa annua L., Poa bulbosa L., Poa compressa L., Poa nemoralis L., Poa pratensis L., Poa trivialis L., Puccinellia distans (Jacq.) Parl., Secale cereale L., Setaria pumila (Poir.) Roem. & Schult. (=S. glauca auct. (L.) P.Beauv. p.p.), Setaria viridis (L.) P.Beauv., Triticum aestivum L., Zea mays L.
ANGIOSPERMS, EUDICOTS (ПОКРИТОНАСІННІ, ДВОДОЛЬНІ)
AMARANTHACEAE: Amaranthus retroflexus L., Atriplex oblongifolia Waldst. & Kit., Atriplexpatula L., Atriplex tatarica L., Chenopodiastrum hybridum (L.) S.Fuentes, Uotila & Borsch, Chenopodium album L.s.l., Chenopodium betaceum Andrz., Chenopodium opulifolium Schrad. ex W.D.J.Koch & Ziz, Lipandra polysperma (L.) S.Fuentes, Uotila & Borsch (=Chenopodium polyspermum L.)
APIACEAE: Aegopodium podagraria L., Aethusa cynapium L., Angelica sylvestris L., Anthriscus sylvestris (L.) Hoffm., Chaerophyllum aromaticum L., Chaerophyllum temulum L., Conium maculatum L., Daucus carota L., Eryngium campestre L., Eryngium planum L., Falcaria vulgaris Bernh., Heracleum sibiricum L., Pastinaca sativa var. sylvestris (Mill.) Merat, Pimpinella saxifraga L., Seseli annuum L., Seseli campestre Besser, Torilis japonica (Houtt.) DC.
APOCYNACEAE: Asclepias syriaca L., Vinca minor L., Vincetoxicum hirundinaria Medik.
ARISTOLOCHIACEAE: Asarum europaeum L.
ASTERACEAE: Achillea millefolium subsp. collina (Wirtg.) Oborny (=A. collina (Wirtg.) Becker ex Rchb.), Achillea nobilis L., Achilleapannonica Scheele, Achillea setacea Waldst. & Kit.,
Ambrosia artemisiifolia L., Arctium tomentosum Mill., Artemisia absinthium L., Artemisia marschalliana Spreng., Artemisia vulgaris L., Bidens frondosa L., Bidens tripartita L., Carduus acanthoides L., Carduus crispus L., Carlina biebersteinii Bernh. ex Hornem., Centaurea diffusa Lam., Centaurea jacea L. subsp. jacea, Centaurea jacea subsp. angustifolia (DC.) Gremli (=C. pannonica (Heuff.) Hayek), Centaurea phrygia subsp. pseudophrygia (C.A.Mey.) Gugler (=C. pseudophrygia C.A.Mey.), Centaurea scabiosa subsp. apiculata (Ledeb.) Mikheev (=C. apiculata Ledeb. p. fl. Taur.), Cirsium arvense var. integrifolium Wimm. & Grab. (=C. setosum M.Bieb.), Cirsium vulgare (Savi) Ten., Cyclachaena xanthiifolia (Nutt.) Fresen., Erigeron acris subsp. podolicus (Besser) Nyman, Erigeron annuus (L.) Desf. subsp. annuus, Erigeron annuus subsp. lilacinus Sennikov & Kurtto, Erigeron canadensis L. (=Conyza canadensis (L.) Cronquist), Galinsoga parviflora Cav., Helianthus annuus L., Inula helenium L., Jacobaea vulgaris Gaertn. (=Senecio jacobaea L.), Leucanthemum vulgare Lam., Matricaria chamomilla L., Pentanema asperum (Poir.) G.V.Boiko & Korniy. (=Inula aspera Poir.), Pentanema britannica (L.) D.Gut.Larr., Santos-Vicente, Anderb., E.Rico & M.M.Mart.Ort. (=Inula britannica L.), Tanacetum corymbosum (L.) Sch.Bip. (=Pyrethrum corymbosum (L.) Scop.), Tanacetum vulgare L., Tripleurospermum inodorum (L.) Sch.Bip. (=Matricariaperforata Merat), Tussilagofarfara L., Xanthium orientale var. albinum (Widder) Adema & M.T.Jansen (=X albinum (Widder) Scholz & Sukopp), Chondrilla juncea L., Chondrilla latifolia M.Bieb., Cichorium intybus L., Crepis foetida subsp. rhoeadifolia (M.Bieb.) Celak., Crepis tectorum L., Lactuca muralis (L.) E.Mey. (=Mycelis muralis (L.) Dumort.), Lactuca quercina L., Lactuca serriola L., Lapsana communis L., Picris hieracioides L., Pilosella echioides (Lumn.) F.W.Schultz & Sch.Bip., Pilosella floribunda (Wimm. & Grab.) Fr., Pilosella officinarum Vaill., Scorzoneroides autumnalis (L.) Moench (=Leontodon autumnalis L.), Sonchus arvensis subsp. uliginosus (M.Bieb.) Nyman, Taraxacum officinale F.H.Wigg. s.l., Taraxacum proximum (Dahlst.) Dahlst., Tragopogon dubius subsp. major (Jacq.) Vollm., Tragopogon orientalis
L.BALSAMINACEAE: Impatiens noli-tangere L., Impatiensparviflora DC.
BETULACEAE: Alnus glutinosa (L.) Gaertn., Betula pendula Roth, Carpinus betulus L., Corylus avellana L.
BORAGINACEAE: Aegonychon purpurocaeruleum (L.) Holub, Anchusa ochroleuca
M.Bieb. (=A. pseudoochroleuca auct. non Des.-Shost.), Asperugo procumbens L., Buglossoides czernjajevii (Klokov & Des.-Shost.) Czerep., Cynoglossum officinale L., Echium vulgare L., Myosotis arvensis (L.) Hill, Myosotis sparsiflora J.C.Mikan ex Pohl, Pulmonaria obscura Dumort., Symphytum tauricum Willd.
BRASSICACEAE: Alliariapetiolata (M.Bieb.) Cavara & Grande, Arabidopsis thaliana (L.) Heynh., Berteroa incana (L.) DC., Bunias orientalis L., Camelina microcarpa Andrz. ex DC., Capsella bursa-pastoris (L.) Medik., Cardamine bulbifera (L.) Crantz (=Dentaria bulbifera L.), Cardamine impatiens L., Cardamine parviflora L., Cardamine quinquefolia (M.Bieb.) Schmalh. (=Dentaria quinquefolia M.Bieb.), Descurainia sophia (L.) Webb ex Prantl, Lepidium draba L. (=Cardaria draba (L.) Desv.), Lepidium ruderale L., Sisymbrium loeselii L., Sisymbrium officinale (L.) Scop., Thlaspi arvense L., Turritis glabra L.
CAMPANULACEAE: Campanula bononiensis L., Campanula persicifolia L., Campanula rapunculoides L., Campanula rapunculus L., Campanula sibirica L., Campanula trachelium L.
CANNABACEAE: Humulus lupulus L.
CAPRIFOLIACEAE: Lonicera tatarica L., Dipsacus fullonum L., Dipsacus laciniatus L., Dipsacuspilosus L., Knautia arvensis (L.) Coult., Valerianapratensis Dierb. (= V. stolonifera Czern., V. collina Wallr.)
CARYOPHYLLACEAE: Arenaria viscida Loisel. (=A. uralensis Pall. ex Spreng.), Cerastium holosteoides Fr., Cerastium semidecandrum L., Dianthus membranaceus Borbas, Gypsophila paniculata L., Holosteum umbellatum L., Moehringia trinervia (L.) Clairv., Rabelera holostea (L.) M.T.Sharples & E.A.Tripp (=Stellaria holostea L.), Saponaria officinalis L.,
Scleranthus annuus L., Silene chersonensis (Zapal.) Kleopow (=Otites chersonensis (Zapal.) Klokov), Silene dioica (L.) Clairv., Silene latifolia subsp. alba (Miller) Greuter & Burdet (=Melandrium album (Mill.) Garcke), Silene noctiflora L., Silene vulgaris (Moench) Garcke (=Oberna behen (L.) Ikonn.), Stellaria aquatica (L.) Scop. (=Malachium aquaticum (L.) Fries.), Stellaria graminea L., Stellaria media (L.) Vill., Viscaria vulgaris Roehl.
CELASTRACEAE: Euonymus europaeus L., Euonymus nanus M.Bieb., Euonymus verrucosus Scop.
CONVOLVULACEAE: Convolvulus arvensis L., Cuscuta campestris Yunck.
CORNACEAE: Cornus mas L., Cornus sanguinea L. subsp. sanguinea (=Swida sanguinea (L.) Opiz), Cornus sanguinea subsp. australis (C.A.Mey.) Jav. (=Swida australis (C.A.Mey.) Pojark. ex Grossh.), Cornus sanguinea subsp. x hungarica (Karpati) Soo (=C. s. subsp. australis x C. s. subsp. sanguinea )
CRASSULACEAE: Hylotelephium maximum (L.) Holub subsp. maximum, Hylotelephium maximum subsp. ruprechtii (Jalas) Dostal
EUPHORBIACEAE: Euphorbia saratoi Ardoino (=E. virgultosa Klokov), Mercurialis perennis L.
FABACEAE: Astragalus glycyphyllos L., Astragalus onobrychis L., Caragana arborescens Lam., Coronilla elegans PanCiC (=Securigera elegans (Pancic) Lassen), Coronilla varia L. (=Securigera varia (L.) Lassen), Lathyrus niger (L.) Bernh., Lathyrus sylvestris L., Lathyrus tuberosus L., Lathyrus vernus (L.) Bernh., Lotus corniculatus L., Medicago falcata L., Medicago lupulina L., Medicago sativa L., Melilotus officinalis (L.) Lam., Trifolium alpestre L., Trifolium campestre Schreb., Trifolium hybridum L., Trifolium montanum L., Trifolium pratense L., Vicia pisiformis L., Vicia sepium L., Vicia villosa Roth
FAGACEAE: Quercus robur L., Quercus rubra L.
GERANIACEAE: Erodium cicutarium (L.) L'Her., Geranium pusillum L., Geranium robertianum L., Geranium sibiricum L.
GROSSULARIACEAE: Ribes spicatum E.Robson
HYPERICACEAE: Hypericum hirsutum L., Hypericum perforatum L.
JUGLANDACEAE: Juglans regia L.
LAMIACEAE: Ajuga genevensis L., Ballota nigra L., Betonica officinalis L., Clinopodium acinos (L.) Kuntze (=Acinos arvensis (Lam.) Dandy), Clinopodium menthifolium (Host) Merino (=Calamintha officinalis Moench, C. menthifolia Host.), Clinopodium vulgare L., Galeopsis ladanum L., Glechoma hederacea L., Glechoma hirsuta Waldst. & Kit., Lamium amplexicaule L., Lamium galeobdolon (L.) L. (=Galeobdolon luteum Huds.), Lamium maculatum (L.) L., Lamium purpureum L., Leonurus quinquelobatus Gilib., Lycopus europaeus L., Origanum vulgare L., Prunella vulgaris L., Salviapratensis L., Salvia verticillata L., Scutellaria altissima L., Stachys germanica L., Stachys palustris L., Stachys recta L., Stachys sylvatica L., Teucrium chamaedrys L., Thymus pannonicus All. (=T. marschallianus Willd.)
LYTHRACEAE: Lythrum salicaria L.
MALVACEAE: Malvapusilla Sm., Malva thuringiaca (L.) Vis. (=Lavatera thuringiaca L.), Tilia cordata Mill.
MORACEAE: Morus alba L.
OLEACEAE: Fraxinus excelsior L., Fraxinus pennsylvanica Marshall (=F. lanceolata Borkh.), Ligustrum vulgare L.
ONAGRACEAE: Circaea lutetiana L., Epilobium hirsutum L., Epilobium parviflorum Schreb., Epilobium tetragonum L.
OROBANCHACEAE: Lathraea squamaria L., Melampyrum pratense L.
PAPAVERACEAE : Chelidonium majus L., Corydalis cava (L.) Schweigg. & Korte, Corydalis marschalliana (Pall. ex Willd.) Pers., Corydalis solida (L.) Clairv., Fumaria schleicheri Soy.-Will., Fumaria vaillantii Loisel.
PLANTAGINACEAE: Digitalis grandiflora Mill., Linaria vulgaris Mill., Plantago lanceolata L., Plantago major L., Plantago media L., Plantago urvillei Opiz (=P. stepposa Kuprian.), Veronica anagallis-aquatica L., Veronica chamaedrys L., Veronica persica Poir., Veronica polita Fr., Veronica prostrata L., Veronica spicata L., Veronica sublobata M.A.Fisch. (= V. hederifolia auct. non L.), Veronica teucrium L.
POLYGALACEAE: Polygala comosa Schkuhr
POLYGONACEAE: Fallopia dumetorum (L.) Holub, Persicaria hydropiper (L.) Delarbre, Persicaria maculosa Gray, Polygonum aviculare L., Rumex confertus Willd., Rumex obtusifolius subsp. sylvestris (Lam.) Celak. (=R. sylvestris Wallr.), Rumexpatientia L.
PORTULACACEAE: Portulaca oleracea L.
PRIMULACEAE: Androsace elongata L., Lysimachia nummularia L.
RANUNCULACEAE: Aconitum lasiostomum Rchb. ex Besser, Anemonoides ranunculoides (L.) Holub, Clematis recta L., Delphinium consolida L. (=Consolida regalis Gray), Delphinium cuneatum Spreng., Ranunculus cassubicus L., Ranunculus ficaria L. (=Ficaria verna Huds.), Ranunculus polyanthemos L., Ranunculus repens L., Thalictrum lucidum L., Thalictrum minus L.
RESEDACEAE: Reseda lutea L.
ROSACEAE: Agrimonia eupatoria L. subsp. eupatoria, Agrimonia eupatoria subsp. grandis (Asch. & Graebn.) Bornm., Crataegus x kyrtostyla Fingerh., Crataegus monogyna Jacq., Filipendula vulgaris Moench, Fragaria vesca L., Fragaria viridis Weston, Geum urbanum L., Malus domestica (Suckow) Borkh., Malus sylvestris (L.) Mill., Potentilla alba L., Potentilla argentea L., Potentilla recta L. subsp. recta, Potentilla recta subsp. obscura (Willd.) Arcang., Prunus avium (L.) L., Prunus cerasifera Ehrh., Prunus spinosa subsp. dasyphylla (Schur) Domin (=P. stepposa Kotov), Pyrus communis L. subsp. communis, Pyrus communis subsp. pyraster (L.) Ehrh., Rosa canina L., Rosa corymbifera Borkh., Rosa villosa L., Rubus caesius L., Rubus idaeus L.
RUBIACEAE: Galium aparine L., Galium odoratum (L.) Scop., Galium spurium L., Galium verum L.
RUTACEAE: Ptelea trifoliata L.
SALICACEAE: Populus x canescens (Aiton) Sm., Populus tremula L., Salix alba L., Salix caprea L., Salix cinerea L., Salix x fragilis L. (=S. x rubens Schrank), Salix triandra L.
SANTALACEAE: Viscum album L.
SAPINDACEAE: Acer campestre L., Acer negundo L., Acer platanoides L., Acer tataricum L., Aesculus hippocastanum L.
SCROPHULARIACEAE: Scrophularia nodosa L., Verbascum lychnitis L., Verbascum nigrum L., Verbascum phlomoides L.
SOLANACEAE: Solanum nigrum L.
ULMACEAE: Ulmus glabra Huds., Ulmus laevis Pall., Ulmus minor Mill., Ulmuspumila L.
URTICACEAE: Urtica dioica L.
VIBURNACEAE: Sambucus ebulus L., Sambucus nigra L., Viburnum lantana L., Viburnum opulus L.
VIOLACEAE: Viola arvensis Murray, Viola collina Besser, Viola hirta L., Viola mirabilis L., Viola odorata L., Viola reichenbachiana Jord. ex Boreau, Viola suavis M.Bieb., Viola tricolor subsp. matutina (Klokov) Valentine
VITACEAE: Parthenocissus vitacea (Knerr) Hitchc.
До флористичного списку НПП «Холодний Яр» включено 428 дикорослих валідних таксонів (видів та гібридів) із 66 родин; із них 331 - аборигенні, а 97 - адвентивні. Загальні риси систематичної структури флори наведені у табл. 1.
Таблиця 1Систематична структура флори НІНІ «Холодний Яр»
|
Вищий таксон |
Аборигенна фракція |
Адвентивна фракція |
Уся флора |
|
|
ХВОЩІ |
1 |
- |
1 |
|
|
ПАПОРОТІ |
3 |
- |
3 |
|
|
ГОЛОНАСІННІ |
1 |
- |
1 |
|
|
ПОКРИТОНАСІННІ |
326 |
97 |
423 |
|
|
у т. ч. однодольні |
62 |
15 |
77 |
|
|
дводольні |
264 |
82 |
346 |
|
|
Всього видів і гібридів |
331 |
97 |
428 |
Головна пропорція аборигенної фракції флори за фактичними даними - 1:1,7:5,3. Це низькі показники, як очікувано, через локальність флори, так і через її неповну вивченість. Зокрема, у наявному переліку аборигенних видів переважають роди (198) із одним видом. Очікується, що подальші дослідження дозволять значно уточнити головну пропорцію флори.
Аборигенна фракція флори Парку має неморальний характер із добре вираженими південними рисами (табл. 2). Так, видів із європейським та європейсько - субсередземноморським типами ареалів у складі флори більше третини - 35,3%. Помітна частка і субсередземноморських видів - 8,2%. Подібний характер географічного спектру є досить очікуваний для парціальних лісових флор близько до їх південної межі поширення. У той же час, у проаналізованій флорі дуже велика частка широкоареальних видів (разом - 48,3%). Це теж є наслідком розташування «Холодного Яру» в місцевості, де чимало типових європейських неморальних рослин не зустрічаються або є рідкісними. Загалом, «Холодний яр» та його околиці - типова лісостепова місцевість. Вона не є притулком північних елементів, якими у Середньому Придніпров'ї виступають болото Ірдинь або піщані тераси Дніпра та його приток (Zerov, 1924). У часи активного поширення бореальних видів у цьому регіоні на піднятих ділянках вже була сформована широколистяно-лісова рослинність, яка не сприяла розповсюдженню тут таких більш світлолюбних видів.
Таблиця 2Географічна структура аборигенної фракції флори НПП «Холодний Яр»
|
Геоелемент |
Кількість видів і гібридів |
% |
|
|
Широкоареальні |
|||
|
Плюрирегіональний |
8 |
2,4 |
|
|
Голарктичний |
18 |
5,4 |
|
|
Євразійський |
89 |
26,9 |
|
|
Палеоарктичний |
45 |
13,6 |
|
|
Зональні та регіональні |
|||
|
Бореальний |
7 |
2,1 |
|
|
Європейський |
56 |
16,9 |
|
|
Європейсько-сибірський |
4 |
1,2 |
|
|
Європейсько-субсередземноморський |
61 |
18,4 |
|
|
Субсередземноморський |
27 |
8,2 |
|
|
Євразійський лісостеповий |
6 |
1,8 |
|
|
Євразійський степовий |
10 |
3,0 |
|
|
Всього |
331 |
100 |
У біоморфологічній структурі флори Парку (табл. 3) досить рівномірно представлені більшість життєвих форм, за винятком водних трав. Частка дерев'янистих морф разом становить 13,5%, що є дещо більшим від середніх показників для лісостепових флор, але очікувано для парціальної флори лісового масиву. Серед адвентивних рослин абсолютно переважають одно- і малорічні трави, що є характерним для цієї фракції загалом у флорі України. Відносно значна участь деревних рослин у складі адвентивної фракції (16,5%) пояснюється тривалим використанням деревних видів чужинного походження у практиці лісо- господарювання.
Таблиця 3Біоморфологічна структура флори НІНІ «Холодний Яр»
|
Життєва форма |
Аборигенна фракція |
Адвентивна фракція |
|||
|
Кількість видів і гібридів |
% |
Кількість видів і гібридів |
% |
||
|
Дерева |
22 |
6,6 |
11 |
11,3 |
|
|
Кущі |
15 |
4,5 |
5 |
5,2 |
|
|
Кущики |
5 |
1,5 |
- |
- |
|
|
Півкущики |
3 |
0,9 |
- |
- |
|
|
Ліани |
- |
- |
1 |
1,0 |
|
|
Одно- і малорічні трави |
66 |
19,9 |
63 |
64,9 |
|
|
Багаторічні трави |
219 |
66,2 |
17 |
17,5 |
|
|
Водні трави |
1 |
0,3 |
- |
- |
|
|
Всього |
331 |
100 |
97 |
100 |
У еколого-ценотичній структурі флори Парку відображений її лісовий характер (табл. 4). Більше половини місцевих рослин (разом 56,5%) є лісовими та узлісно -чагарниковими (маргінатними). Помітну роль у складі флори Парку відіграють лучні рослини, значно менше тут - степових, піщаних і водно-болотних рослин. Серед адвентивних видів рослин традиційно висока частка належить до синантропного елементу.
Таблиця 4Еколого-ценотична структура флори НІНІ «Холодний Яр»
|
Флорокомплекс |
Аборигенна фракція |
Адвентивна фракція |
|||
|
Кількість видів і гібридів |
% |
Кількість видів і гібридів |
% |
||
|
Лісовий |
122 |
36,9 |
12 |
12,4 |
|
|
Чагарниковий та узлісний |
65 |
19,6 |
4 |
4,1 |
|
|
Лучний |
54 |
16,3 |
5 |
5,2 |
|
|
Степовий |
32 |
9,7 |
1 |
1 |
|
|
Синантропний |
23 |
6,9 |
70 |
72,2 |
|
|
Болотний і прибережний |
16 |
4,8 |
2 |
2,1 |
|
|
Піщаний |
14 |
4,2 |
3 |
3,1 |
|
|
Кристалічних відслонень |
2 |
0,6 |
- |
- |
|
|
Водний |
1 |
0,3 |
- |
- |
|
|
Лесових відслонень |
1 |
0,3 |
- |
- |
|
|
Солончаків і засолених лук |
1 |
0,3 |
- |
- |
|
|
Всього |
331 |
100 |
97 |
100 |
Раритетна фракція. На території Парку віддавна охороняються рідкісні види рослин, хоча за їх багатством «Холодний Яр» поступається великому регіональному осередку збереження біорізноманіття - Канівському природному заповіднику. У 2010 р. в межах Холодноярського лісового масиву (Грушківське та Креселецьке лісництва) були зафіксовані 8 видів рослин з Червоної книги України [25]. Нині цей перелік дещо змінився і на території Парку відомі наступні види рослин із національним охоронним статусом (в дужках наведені первинні джерела):
Allium ursinum - Креселецьке лісництво, урочище Холодний Яр, [5, 15, 21, 29]; матеріали гербарію KWU; польові описи О.В. Свистун; etc.;
Cephalanthera longifolia - Креселецьке лісництво [27];
Coronilla elegans (=Securigera elegans) - лісове урочище Гетьманський гай, Креселецьке лісництво, 26.08.1937 [9]; урочище Холодний яр, дубово-грабовий ліс Креселецького лісництва, 10.06.1978, В. Курсон (KW) [29];
Epipactis helleborine - урочище Холодний яр, Креселецьке лісництво [29]; «околиці с. Буди, Холодний яр, дубово-грабовий ліс», 18.07.1984, В.М. Вірченко, - det. 1.02.1993, М.М. Бортняк (Каталог KWU8842);
Epipactis purpurata - урочище Холодний яр, О. Сенчило [18]; «ліс Атаманський парк, Креселецьке л-во, кв. 76, одинично на тінистому схилі у грабняку, 49.1350, 32.3387», 12.08.2018, О. Шиндер (KWHA);
Euonymus nanus - лісовий масив Холодний яр, кв. 55 Креселецького лісництва, на площі близько 2 га [29]; там же, квартали 55 і 59 [29]; лісовий масив «Холодний Яр» [2, 26]; Galanthus plicatus - лісовий масив «Холодний Яр», кв. 5, 17 і 39 Креселецького лісництва, 2001, О.А. Спрягайло, О.В. Спрягайло (sub Galanthus sp., польові записи, [2]; урочище Холодний яр, кв. 5, 10, 17, 33, 36, 39 і 42 Креселецького лісництва [15]; там же, кв. 38 і 39 Креселецького лісництва [21]. - Імовірно цього ж виду стосується зразок підсніжника: «с. Мельники, ур. Холодний яр», 1987, зібрано школярами в ході акції «Підсніжник», - який був визначений як G. nivalis [6];
Neottia nidus-avis - «с. Буда, «Холодний яр», дубово-грабовий ліс, нерідко», 19.07.1984, В.М. Вірченко (Каталог KWU - №214); урочище Холодний яр, Креселецьке лісництво [29]; урочище Зубкове [21];
Platanthera bifolia - урочище Холодний яр [25];
Tulipa quercetorum (=Tulipa sylvestris subsp. australis s.l.) - урочище Холодний яр, кв. 17 Креселецького лісництва [15]; лісовий масив «Холодний Яр» [2].
Отже, на сьогоднішній день на території НПП «Холодний Яр» встановлене зростання 10 видів рослин із Червоної книги України [20].
Крім того, у лісах Холодного Яру було виявлено ще Epipactis atrorubens - в околиці с. Буда, загалом 6 клонів за 200-300 м від дуба Залізняка [25, 27]. Але це місцезнаходження перебуває поза існуючими межами Парку. Також, для Холодного Яру були наведені Adonis vernalis і Lilium martagon [14], але без уточнення локалітетів.
Щодо охоронних видів рослин на регіональному рівні, то у Черкаській області ще донедавна був відсутній офіційно затверджений їх список, але було розроблено науково-обґрунтований перелік [1, 28], котрий згодом був критично переглянутий і суттєво скорочений [11] та у 2021 році затверджений Черкаською обласною радою [19]. Відповідно до цього списку, на території НІНІ «Холодний Яр» були відзначені принаймні 17 видів і внутрішньовидових таксонів: Aconitum lasiostomum, Aegonychon purpureo-caeruleum, Anchusa ochroleuca (sub A. pseudoochroleuca auct.), Calamintha menthifolia (=Clinopodium menthifolium), Centaurea pseudophrygia (=C. phrygia subsp. pseudophrygia), Cornus mas, Corydalis marshalliana, Delphinium cuneatum, Dentaria quinquefolia (=Cardamine quinquefolia), Digitalis grandiflora, Lactuca quercina, Muscari neglectum, Potentilla alba, Scilla siberica, Symphytum tauricum, Vinca herbacea та Viola collina.
Адвентизація флори. Ступінь адвентизації флори «Холодного Яру» за наявними даними становить 22,7%, що є доволі високим показником для природоохоронної території. Імовірно, слід очікувати, що реальна частка аборигенних рослин у складі флори значно більша, адже у зв'язку з неповнотою її вивченості адвентивні рослини у складі синантропних угруповань вздовж доріг і по краю лісових ценозів імовірно могли бути краще вивчені. Але сильний антропогенний вплив на флору «Холодного Яру» дуже відчутний. Ця територія здавна була густонаселеною, що знаходило негативний вплив на рослинний покрив. Зокрема, в радянський час великої шкоди лісу «Холодного Яру» завдавало випасання худоби, неорганізований туризм та активні рубки [29].
Серед чужорідних адвентивних рослин, відзначених на території Парку, представлені: 48 видів і внутрішньовидових таксонів субсередземноморського походження, 21 - азійського, 18 - американського, 4 - євразійського, 3 - європейського, 3 - антропогенного. Подібний географічний спектр має значний «південний» ухил і це типово для адвентивних фракцій флор України.
За способом імміграції адвентивні рослини поділяються на дві основні групи: ксенофіти (випадково занесені та вселені самостійно) і втікачі з культури або ергазіофігофіти. У дослідженій флорі 64 чужорідні види і внутрішньовидові таксони - це ксенофіти, а 33 - втікачі з культури. Серед ксенофітів 56 - одно- і малорічних трав та 8 багаторічних трав; серед втікачів із культури - 11 дерев, 5 кущів, 1 ліана, 7 однорічних трав і 9 багаторічних трав.
Походження кількох видів у флорі Парку має дискусійний характер. Так, виявлений у Атаманському парку Clinopodium menthifolium довгий час розглядався як реліктовий вид у острівному локалітеті, відірваному від основного ареалу [9-10] і більше ніде не відомий у дикорослому стані в центральній частині рівнинної України. Ще один його зразок зібраний у дендропарку «Олександрія» в м. Біла Церква і, ймовірно, стосується інтродукованих рослин [30]. Нині цей вид зрідка зустрічається в культурі, тож цілком імовірним припущенням буде те, що виявлені у 1920-30-х роках місцезростання цього виду в околиці с. Головківка були вторинними. Інший приклад - Galanthus plicatus, популяція якого у «Холодному Яру» є феноменом природи Середнього Придніпров'я. Першим висловленим припущенням про цей вид є його реліктовий характер у лісах Придніпров'я [15]. Пізніше з'явилися думки про заносний характер його острівного локалітету [22, 24].
Найбільш негативним наслідком адвентизації флори є розповсюдження інвазійно- активних рослин, які представлені і на території Парку. Деякі чужорідні трав'яні рослини успішно адаптувалися і стали частими або постійними елементами місцевого рослинного покриву, наприклад: Conium maculatum, Erigeron annuus, Geranium sibiricum, Impatiens parviflora, Solanum nigrum тощо. Але в лісових екосистемах значно небезпечнішою є натуралізація дерев'янистих чужорідних рослин, які можуть конкурувати із едифікаторами і домінантами лісових угруповань. В «Холодному Яру» серед таких видів відмічені: Acer negundo, Cornus sanguinea subsp. australis, Parthenocissus vitacea і Quercus rubra, а на узліссях небезпеку експансій створюють: Fraxinus pennsylvanica, Morus alba, Ptelea trifoliata, Ulmus pumila. Ці та інші подібні види рослин потребують особливого моніторингу.
Висновки
Отже, флора НІНІ «Холодний Яр» досить різноманітна і, хоча «Холодний Яр» і не належить до найбагатших осередків біорізноманіття у Середньому Придніпров'ї, але по-своєму унікальна і до цього часу є далекою від завершеного вивчення. Холодноярські ліси поєднують у собі риси європейських неморальних угруповань із субсередземноморськими елементами флори. Їхні флористичні особливості відіграли певну роль у розвитку вітчизняної фітогеографії завдяки роботам Ю.Д. Клеопова. На сьогоднішній день актуальними є охорона і комплексне вивчення фіторізноманіття цього чудового куточка Середньої Наддніпрянщини.
Важливим залишається уточнення відомостей про таксономічний склад флори Парку, і основою для цієї роботи є наявний конспект флори. Для флористичного моніторингу перспективними є пошуки популяцій рідкісних видів рослин, які давно не були підтверджені, зокрема: Calamintha menthifolia і Coronilla elegans, та нових для флори Парку рідкісних рослин, наприклад, Prunus fruticosa, P. tenella, видів родин Iridaceae, Orchidaceae тощо. Актуальним є вивчення експансії чужорідних таксонів, зокрема моніторинг появи нових інвазійних рослин.
Список використаної літератури
флора національний природний парк холодний яр
1. Бащенко М.І., Гончар О.Ф., Лавров В.В., Дерій С.І. 2009. Екологічна мережа Центрального Придніпров'я. Київ: Центр екологічної освіти та інформації. 386 с.
2. Василюк О.В., Куземко А.А., Спрягайло О.А., Спрягайло О.В., Чорна Г.А., Шевчик В.Л., Ширяєва Д.В. 2019. Знахідки рослин, занесених до Червоної книги України, в Черкаській області. В зб.: Знахідки рослин і грибів Червоної книги та Бернської конвенції (Резолюція 6), т. 1. [Серія: «Conservation Biology in Ukraine», вип. 11]. Київ-Чернівці: Друк Арт, с. 142-153.
3. Гайова Ю.Ю. 2010. Унікальна рослинність Холодного яру. В зб.: Перспективи розвитку території Холодного яру: Матеріали конференції (м. Черкаси, 27 квітня 2010 р.), с. 40-41.
4. Гринь Ф.О. 1971. Дубові та широколистяно-дубові ліси. В кн.: Рослинність УРСР. Ліси УРСР. Київ: Наукова думка, с. 194-328.
5. Діденко І. 2009. Онтогенетична структура популяцій Allium ursinum L. в природних фітоценозах та в умовах Національного дендрологічного парку "Софіївка" НАНУ. Вісник КНУ ім. Т. Шевченка. Серія Інтродукція та збереження рослинного різноманіття, 22-24: 118-119.
6. Діденко С.Я. 2000. Види роду Galanthus L. (Amaryllidaceae) в природі і в культурі в Україні: дисканд. біол. наук. 03.00.05 - ботаніка. Київ. 178 с.
7. Зеров Д.К. 1924. До флори Черкаської округи (кол. Черкаський та Чигиринський повіти) Київщини.Вістник Київського ботанічного саду, 1: 5-26.
8. Клеопов Ю.Д. 1931. До питань, зв'язаних із знахідкою Orobus variegatus Ten. в лісах Правобережної України. В зб.: Четвертинний період, вип. 3 [ВАН. Труди Природничо-технічного відділу, 14]: 207-214.
9. Клеопов Ю.Д. 1938. Ботаніко-географічні етюди. 1. Про нові знахідки Evonymus nana M. B. і Coronilla elegans Pane в УРСР. Журнал інституту ботаніки АН УРСР, 17(25): 137-165.
10. Клеопов Ю.Д. 1938. Реликты во флоре широколиственных лесов Европейской части СССР. В кн.: Проблема реликтов во флоре СССР (тезисы совещания). Вып. 2. Москва-Ленинград, с. 16-22.
11. Куземко А.А., Шевчик В.Л., Чорна Г.А., Спрягайло О.В. 2017. Список видів рослин, що потребують регіональної охорони на території Черкаської області: сучасний стан та перспективи. В зб.: Матеріали V Наукових читань пам 'яті Сергія Таращука (м. Миколаїв, 21 квітня 2017 року), вип. 3, с. 65-67.
12. Курсон В.В. 1978. Поширення та еколого-ценотичні особливості Euonymus nana Bieb. на території Наддніпрянської височини. Український ботанічний журнал, 35(3): 318-321.
13. Курсон В.В. 1983. Про охорону рідкісних видів широколистяних лісів Наддніпрянської височини. В кн.: Рідкісні рослини природної флори України, шляхи та методи їх охорони: Матеріали конференції. Київ: Наукова думка, с. 61-63.
14. Ложкова І.Ю., Осипенко В.В. 2014. Фіторізноманітність Холодноярського лісового масиву. В зб.:
Актуальні питання сучасної науки: Матеріали міжнародної науково -практичної конференції (м. Київ, 2425 жовтня 2014 р.). Херсон: Гельветика, с. 44-46.
15. Мельник В.І., Діденко С.Я., Спрягайло О.В. 2006. Рівнинна популяція Galanthus plicatus Bieb. (Amaryllidaceae) в Україні. Інтродукція рослин, 3: 7-12.
16. Мельник В.І., Шиндер О.І., Діденко С.Я. 2010. Нові місцезнаходження рідкісних видів флори Придніпровської височини. Український ботанічний журнал, 67(3): 425-431.
17. Омельчук Т.Я. 1962. Род Лук (Allium L.) во флоре Украины: дисс. ... канд. биол. наук. Киев. 270 с.
18. Парнікоза І.Ю. 2011. Знахідка Epipactis purpurata Smith. на території Голосіївського лісу у м. Києві. В зб.:
...Подобные документы
Вивчення змісту методу екологічної профілізації. Аналіз структури динаміки деградації дубово-грабово-ясеневого фітоценозу проектованого національного природного парку "Холодний Яр". Оцінка інтенсивності рекреаційного навантаження на екологічні профілі.
статья [230,6 K], добавлен 28.12.2012Особливості формування флори та фауни міста. Опис урбанізованих біоценозів. Значення фітомеліорації міського середовища. Розгляд комплексних зелених зон міста. Аналіз відомостей щодо переважаючих видів флори на території парку відпочинку міста Чернігів.
дипломная работа [473,6 K], добавлен 21.09.2010Вплив різних джерел забруднення на екологічний стан природних компонентів території Зміївського району. Екологічні дослідження геологічної структури та рельєфу, клімату, водних об'єктів, ґрунтів, флори та фауни, як складових формування стану довкілля.
дипломная работа [2,7 M], добавлен 12.12.2011Кліматичні та ґрунтові умови національного природного парку. Характеристика його флори та фауни. Етапи створення НПП та режими використання. Моніторинг стану видів рослин, занесених до Червоної книги: лілії лісової, осоки буріючої та кулястоподібної.
курсовая работа [1,8 M], добавлен 14.05.2015Обґрунтування необхідності створення національного природного парку "Верховинський". Структура та режим території парку. Визначення переліку обмежень та характери діяльності у кожній зоні. Пропозиції щодо ділянок,які пропонується включити до складу парку.
курсовая работа [2,3 M], добавлен 22.02.2016Аналіз рівня екологічної стійкості районів на території Волинської області. Дослідження режиму охорони та використання водних живих ресурсів у водоймах Шацького національного природного парку. Огляд проблем утилізації відходів техногенного походження.
контрольная работа [44,3 K], добавлен 16.02.2012Наукове значення Національного природного парку "Синевир" - природоохоронної науково-дослідної установи, що займається вивченням унікального куточку Карпат - верхів'я Тереблянської долини. Освітнє і господарське значення парку, перспективи його розвитку.
реферат [38,7 K], добавлен 23.07.2015Таксономічний склад "червонокнижних" видів регіону. Їх систематична структура, еколого-ценотичні особливості, тип життєвої форми. Охорона раритетного компоненту флори Буковинських Карпат та його значення. Оцінка природоохоронного статусу даного регіону.
дипломная работа [255,7 K], добавлен 10.01.2015Найбільші заповідники в Україні. Історія створення Дніпровсько-Орільського заповідника. Рослини та тварини даної території, занесені до Червоної книги. Особливості флори та фауни Ялтинського гірсько-лісового й Опукського природного заповідників.
презентация [1,7 M], добавлен 16.12.2014Предмет та завдання ландшафтної екології. Структура ландшафтної екології і її місце в системі наук. Ландшафти національного природного парку "Прип'ять-Стохід", його тваринний та рослинний світ. Опис та характеристика урочищ та фацій об’єкта дослідження.
отчет по практике [7,3 M], добавлен 14.12.2012Загальні відомості про парк Какаду, етапи створення. Фізико-географічна характеристика парку: тектонічна будова, рельєф, клімат. Флора Какаду як одна з найбагатших в північній Австралії. Тваринний світ: ссавці, рептилії. Гідрологія, екологія, ландшафти.
контрольная работа [316,8 K], добавлен 06.02.2012Алергенна флора й захворюваність полинозом в світовому просторі. Еколого-біоморфологічні особливості пилку алергенних рослин. Характеристика алергенної флори міста за ступенем небезпеки. Профілактика полинозів та заходи боротьби з ними в урбоекосистемі.
дипломная работа [4,0 M], добавлен 26.12.2012Розкриття особливостей екологічної адаптації флори і фауни пустель світу. Різноманіття пустель світу і їх географічні особливості. Характеристика видового різноманіття, екологічних груп флористичних і фауністичних комплексів і взаємозв’язок між ними.
курсовая работа [66,6 K], добавлен 06.09.2010Характеристика кримського природного заповідника, який веде широку природоохоронну роботу. Ознайомлення з типовими та унікальними гірсько-лісовими комплексами, рідкісними видами флори і фауни, а також з основами природоохоронного законодавства України.
реферат [18,5 K], добавлен 30.11.2010Місцезнаходження та історія створення заповідника "Біловезька пуща". Водно-льодяникові ландшафти парку з високовіковими хвойно-широколистяними лісами. Рослинний та тваринний світ парку. Історико-культурна спадщина нрціонального парку "Біловезька пуща".
доклад [15,9 K], добавлен 23.03.2010Дослідження генетичних типів островів: їх характеристика та історичні факти про видоутворення. Флористична та ценотична різноманітність островів північно-західного узбережжя Азовського моря та Сиваша. Біоморфологічний, еколого-ценотичний аналіз флори.
курсовая работа [36,3 K], добавлен 21.09.2010Аналіз еколого-ландшафтних особливостей та природної цінності територій Кордівки. Основні шляхи та особливості формування флори та фауни міста, фітоландшафтні особливості міського середовища, формування та природна цінність комплексних зелених зон міста.
курсовая работа [406,3 K], добавлен 21.09.2010Дослідження рослинності долини ріки Бабче (Передкарпаття). Проведення систематичного аналізу родин. Аналіз видів за життєвими формами, місцем зростання, рясністю та флори за флороценотипом, відношенням до поживних речовин, вологості, інтенсивності світла.
дипломная работа [378,8 K], добавлен 04.05.2015Класифікація забруднень довкілля. Основні забруднювачі повітря. Науково-технічні нормативи на гранично допустимі викиди (ГДВ), порядок їх розробки і затвердження. Контроль за додержанням нормативів ГДВ. Розрахунок ГДВ для гарячих, холодних викидів.
курсовая работа [3,0 M], добавлен 02.06.2010Території природно-заповідного фонду: природні заповідники, заказники, біосферні заповідники, пам’ятники природи. Основні завдання природних заповідників. Аналіз природного заповіднику "Єланецький степ". Результати створення природно-заповідного фонду.
реферат [42,9 K], добавлен 01.02.2012
