Особливості сезонної динаміки пташиного населення на очисних спорудах м. Чернігів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості сезонної динаміки пташиного населення на очисних спорудах м. Чернігів

Федун О.М., Попівка В.І., Ковган Я.О., Герасименко М.В., Осьмачко О.М., Шевченко В.О.

¹ Національний університет «Чернігівський колегіум» ім. Т.Г Шевченка,

²Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління, Київ

Незважаючи на те, що Чернігівщина не має дефіциту в природних водоймах, очисні споруди різного типу останнім часом все частіше використовують птахи для гніздування, зимівлі та зупинок під час сезонних міграцій. Цьому сприяє низка чинників, які притаманні цим об'єктам: наявність достатньої кормової бази, захисних властивостей водойм, а також незамерзаючих ділянок у зимовий період. Очисні споруди Чернігівського водного управління житлово комунального господарства (ВУЖКГ) розміщуються в південно західній частині м. Чернігів. Стічні води проходять механічну, біологічну очистку та доочищення в біоставках. Під час проведення досліджень у 2006-2010 р.р. на території очисних споруд отримано дані щодо сезонного розподілу, видового складу та чисельності птахів. Загалом упродовж досліджень зафіксовано 135 видів. Встановлені закономірності сезонних змін орнітокомплексів. Високу чисельність фіксували впродовж усього року з окремими підвищеннями в період весняної міграції та у позагніздовий період. Максимальну кількість видів спостерігали у травні - червні. Показники коефіцієнтів Сьоренсена-Чекановського свідчать про високу подібність видового складу птахів у гніздовий період (0,96; 0,83), а показники інших місяців вказують, що частина птахів значний проміжок часу продовжує перебувати на території досліджених об'єктів. Зимові орнітокомплекси починають формуватися в період осінніх міграцій починаючи з жовтня. Індекси подібності зимових місяців мають нижчі значення (0,64; 0,68), що вказує на більшу мобільність видів, а їх присутність на території очисних споруд значною мірою обумовлена доступністю трофічних ресурсів. Наявні види, які постійно перебувають на дослідженій території впродовж усього зимового періоду (пірникоза мала Podiceps ruficollis, крижень Anas platyrhynchos, грак Corvus frugilegus, галка Corvus monedula, ворона сіра Corvus cornix). Впродовж усіх сезонів спостерігалися крижень, горобець польовий Passer montanus, ворона сіра, сорока Pica pica, синиця велика Parus mayor, щиглик Carduelis carduelis.

Ключові слова: орнітофауна, орнітокомплекси, сезонна динаміка, системи очищення стічних вод.

PECULIARITIES OF THE SEASONAL DYNAMICS OF THE BIRDS POPULATION AT THE WASTE WATER TREATMENT PLANTS OF THE CITY OF CHERNIHIV

Fedun O.M., Popivka V.I., Kovhan Y.O., Gerasymenko M.O., Osmachko O.M., Shevchenko V.O.

Despite the fact that Chernihiv region does not have a shortage of natural water bodies, various types of sewage treatment plants have recently been increasingly used by birds for nesting, wintering and stops during seasonal migrations. This is facilitated by a number of factors that are inherent to these objects: the presence of a sufficient fodder base, protective properties of water bodies, as well as non-freezing areas in winter. The Waste Water Treatment Plants (WWTP) are located in the southwestern part of the city of Chernihiv. Wastewater undergoes mechanical and biological purification and further purification in bioponds. During research in 2006-2010 data on the seasonal distribution of the species composition and number of birds were obtained on the territory of the treatment facilities. In total, 135 species were recorded during the research. Regularities of seasonal changes of bird complexes have been established. High numbers were recorded throughout the year with individual increases during the spring migration period and during the non-nesting period. The maximum number of species was observed in May - June. Indicators of Sorensen-Chekanovsky coefficients indicate a high similarity of the species composition of birds during the nesting period (0.96; 0.83), and indicators for other months indicate that some birds continue to stay on the territory of the studied objects for a considerable period of time. Winter bird complexes begin to form during autumn migrations starting from October. The similarity indices of the winter months have lower values (0.64, 0.68), which indicates greater mobility of species and their presence in the territory of treatment plants is largely due to the availability of trophic resources. Available species that are constantly present in the studied area throughout the winter period Little Grebe Podiceps ruficollis, Mallard Anas platyrhynchos, Rook Corvus frugilegus, Jackdaw Corvus monedula, Hooded crow Corvus cornix. Mallard, Tree Sparrow Passer montanus, Hooded Crow, Magpie Pica pica, Great Tit Parus major, Goldfinch Carduelis carduelis were observed throughout all seasons.

Key words: avifauna, ornithocomplexes, seasonal dynamics, wastewater treatment systems

ВСТУП

очисна споруда гніздування птахів

Очисні споруди різного типу є територіями у межах яких формуються своєрідні угруповання птахів, які мають значну видову різноманітність та високу щільність населенням не лише в гніздовий період, але і впродовж усього року. У науковому обігу існують роботи в яких наводяться дані про динаміку видового складу та чисельності видів птахів у межах природних водойм [1], та висвітлено перебіг сезонних міграцій птахів територіями очисних споруд [7].

Значна кількість публікацій присвячена опису характеру проходження зимівель птахів [2; 3; 4]. Проте варто зазначити, що інформація стосовно розподілу та динаміки чисельності птахів на територіях систем очищення стоків в межах України, має несистемний характер.

Мета дослідження - встановити видовий склад та чисельність угруповань птахів та проаналізувати характер сезонної динаміки, особливості розподілу на очисних спорудах Чернігівського водного управ- ління житлово-комунального господарства (ВУЖКГ).

Рис. 1. Схема району дослідженя.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ

Матеріал для роботи зібрано упродовж 2006-2010 рр. Спостереження, фіксація та обліки птахів проводили на території очисних споруд розташованих поблизу м. Чернігів: Чернігівського ВУЖКГ (площа близько 154 га), де біологічне очищення стічних вод здійснюється у аеротенках з подальшим доочищенням на біоставках. (рис. 1).

Дослідженнями охоплено усі періоди річного циклу птахів. Обстежували не лише біоставки, відстійники та дамби, які обмежовують ці об'єкти, а також ту його частину де проводиться активне очищення стоків (район аеротенків і кругових відстійників), на яких концентруються великі скупчення мігруючих та зимуючих видів. Облік птахів проводили маршрутним методом з картуванням місць фіксації птахів [5, 10].

Для характеристики кількісних показників пташиного населення використано поняття «ядро фауни» - для виокремлення видів, які мали сумарно найвищі показники чисельності впродовж року. Структу- ризацію домінуючих видів птахів очисних споруд проводили з використанням шкали О. П Кузякіна [8]. використавши показники кількості видів-домінантів (частка яких у загальному населенні становить 5 % і більше).

Математичну обробку даних проведено з використанням програми Microsoft Ехсеї із застосуванням надбудови «Пакет аналізу» та програмного пакету Past [6].

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Загалом упродовж періоду дослідження на території очисних споруд Чернігівського ВУЖКГ зареєстровано 135 видів. У період весняної міграції на вільних від криги акваторіях очисних Чернігівського ВУЖКГ перші перелітні групи птахів зафіксовані з другої декади березня (рис. 2).

Рис. 2. Сезонна динаміка видового складу птахів очисних споруд Чернігівського ВУЖКГ

Збільшення кількості видів і їх чисельності у березні та квітні на очисних досягалося як за рахунок мігрантів - свища Anas penelope, чирянки великої Anas querquedula, гоголя Bucephala clangula, креха великого Mergus merganser, мартина звичайного Larus ridibundus, лиски Fulica atra, так і за рахунок видів, які проводили тут зиму і продовжували перебувати далі на територіях очисних - крижень Anas platyrhynchos, ворона сіра Corvus cornix, грак Corvus fru- gilegus, галка Corvus monedula. Кількість видів, що навесні зосереджувалися на очисних, набували максимального значення у травні, оскільки частина птахів відвідували території як мігранти, а частина розпочала гніздування.

Таблиця 1Сезонна динаміка видового багатства

Максимальну кількість видів птахів зареєстровано у репродуктивний період. Досягалося це як за рахунок видів, які гніздяться на території очисних, так і тих, які використовували території лише для добування корму (літуючі - бджолоїдка Merops apiaster, ластівка берегова Riparia riparia (рис. 2). В цей період зафіксованоаі найвищі показники індексу видового багатства Маргалефа (табл. 1).

У післягніздовий період можна спостерігати зниження кількості видів, проте їх щільність залишалася високою (рис. 2). Більшість птахів продовжували триматися територій очисних, здійснюючи незначні переміщення за їх межі.

Наприклад, дорослі особини мартина звичайного з очисних переміщувалися на території розташованих неподалік ставків ПрАТ «Чернігіврибгосп». Молоді особини переважно трималися меж біоставків.

Рис. 3. Дендрограма подібності пташиного населення очисних споруд Чернігівське ВУЖКГ за сезонами на основі індексу Сьоренсена-Чекановського.

У цей період склад видів, які мали найвищу чисельність, порівняно з гніздовим періодом, майже не змінювався. На очисних Чернігівського ВУЖКГ це: ластівка берегова, мартин звичайний, кропив'янка сіра Sylvia communis, горобець польовий Passer montanus, плиска біла Motacilla alba.

В кінці липня - на початку серпня відбувається зростання чисельності птахів. Видовий склад мігрантів порівняно з весняним періодом змінюється не істотно. У цей період траплялися: коловодники болотяний Tringa glareola, чорний Tringa erythropus, великий Tringa nebularia, ставковий Tringa stagnatilis, баранець звичайний G. gallinago, брижач Philomachus pugnax, крячки чорний Chlidonias niger і малий Sterna albifrons. Птахи постійно знаходилися на території очисних і не полишали їх навіть при турбуванні, а лише перелітали до різних частин біоставків. Основна кількість зосереджувалася на мілководдях.

У холодний період року водно-болотні екосистеми мають найнижчі показники продуктивності, що впливає і на формування як видового складу орнітокомплексів, так і на просторовий розподіл та чисельність птахів [1]. Проте на території очисних споруд Чернігівського ВУЖКГ навіть у досить холодні зими на біоставках льодовий покрив відсутній, тому існують умови для годівлі та відпочинку птахів різних екологічних груп. У зимовий період населення птахів на очисних спорудах Чернігівського ВУЖКГ становило - 51 вид. Регулярно зимували на очисних крижень, пірникоза мала Podiceps ruficollis, спорадично - черні чубата Aythya fuligula та попелюх Aythya fuligula [10]. На початку зими, коли природні водойми ще повністю не вкриті льодовим покривом, більшість водоплавних птахів трималася існуючих там відкритих плес. Остаточне переміщення на територію очисних споруд відбувається після льодоставу на природних водоймах, в нашому випадку р. Десна, яка знаходяться поблизу. Скупчення крижня, малої пірникози залишаються стабільними до кінця зимового періоду. На очисних та прилеглих до них акваторіях взимку трапляються: чапля сіра Ardea cinerea, рибалочка Alcedo atthis коловодник лісовий Tringa ochropus, вівчарик- ковалик Phylloscopus collybita, тинівка лісова Prunella modularis, вільшанка Erithacus rubecula, дрізд чорний Turdus merula та деякі інші.

Рис. 4 . Сезонний розподіл видів, які формують ядро на території очисних споруд Чернігівського ВУЖКГ

Порівнюючи сезонні орнітокомп- лекси очисних споруд на основі індекса Сьоренсена-Чекановського, спостерігали виокремлення кластерів, які мають подібність 55% і більше (рис. 3). У спільний кластер об'єднані місяці з гніздовими (IV, V, VI, VII, VIII) та зимовими (X, XI, XII, I, II, III) орнітокомплексами (рис. 3). Гніздова фауна починає формуватися вже в квітні. Види, які входять до її складу продовжують перебувати на території очисних до вересня. З жовтня починають формуватися елементи зимового орнітокомплексу. Основна частина видів вже в листопаді переміщується на територію очисних і постійно знаходяться на цих територіях. Пташине населення зимових місяців відрізняється за рахунок видів, які спорадично відвідують їх у листопаді - січні: білолоба гуска Anser albifrons, гоголь, крех великий Mergus merganser, турпан Melanitta fusca, плиска гірська Motacilla cinerea, коловодник лісовий, баранець малий Lymnocryptes minimus, вівчарик-ковалик та ін.

Зі 135 видів, які виявлені на очисних Чернігівського ВУЖКГ вирізняються 6 видів, що трапляються впродовж усіх сезонів: крижень, горобець польовий, ворона сіра Corvus cornix сорока Pica pica, синиця велика, щиглик Carduelis carduelis. Перші два види мають найвищу чисельність і разом з вороною сірою, ластівкою береговою, граком Corvusfrugilegus, мартином звичайним, галкою Corvus monedula, формували ядро досліджених систем.

Розподіл видів, які мали найвищі показники чисельності упродовж сезонів неоднорідний. Кількість крижня на території очисних Чернігівського ВУЖКГ коливається від 10 до 1600 особин. Він трапляється упродовж усіх сезонів, але найвищу чисельність демонструє у зимові місяці та на початку міграцій у березні. (рис. 4).

Максимальну чисельність польового горобця зафіксовано у позарепродуктивний період, хоча цей вид не має чіткої кормової локалізації пов'язаної з територією очисних споруд. Великі зграї (іноді до декількох сотень особин) переміщуються у пошуках корму за їх межі, що і стає головною причиною значних коливань чисельності.

Невисокі значення індекса Бергера- Паркера, який відображає частку домінанта, визначають і присутність на території очисних споруд видів-співдомінантів (табл. 1, рис. 4).

ВИСНОВКИ

1. Упродовж досліджень на очисних спорудах (Чернігівське ВУЖКГ) зафіксовано 135 видів птахів. Найбільшу кількість видів реєстрували в репродуктивний період.

2. Високу чисельність пташиного населення фіксували упродовж усього року з окремими підвищеннями в періоди міграцій.

3. На основі індекса Сьоренсена-Чеканов- ського виділяються два кластери, які відображають сезонний характер змін орніто- комплексів очисних споруд, на котрих проводилися дослідження.

4. Угруповання досліджених очисних споруд характеризуються відсутністю значного впливу видів домінантів на формування сезонних орнітокомплексів. Невисокі значення індекса Бергера-Паркера, вказують на присутність у їх структурі співдомінантів.

5. Ядро фауни досліджених систем очищення стоків формують: крижень, горобець польовий, ворона сіра, сорока, синиця велика, щиглик, які трапляються впродовж усіх сезонів.

6. Спостереження показали, що системи очищення стоків мають важливе значення для птахів упродовж усього періоду їх річного циклу.