Фауністична характеристика і таксономічна структура коловерток (Rotifera: Rotatoria) торф’яних боліт Галичини у дослідженнях Людвіга Козара

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет імені Івана Франка

Фауністична характеристика і таксономічна структура коловерток (rotifera : rotatoria) торф'яних боліт Галичини у дослідженнях Людвіга Козара

Іванець О.Р.

м. Львів



Анотація

У досліджуваних водоймах Л. Козар зареєстрував 114 таксонів Rotatoria які об'єднані, відповідно до чинної на той час систематики, в 4 ряди (Ploima, Flosculariacea, Collothecacea, Bdelloida) 19 родин (Notommatidae, Epiphanidae, Brachionidae, Mytilinidae, Euchlanidae, Lepadellidae, Trichotriidae, Trichocercidae, Gastropodidae, Synchaetidae, Triarthridae, Polyarthridae, Asplanchnidae, Testudinellidae, Pedalidae, Floscularidaea, Collothecidae, Adinetidae, Philodinidae), 4 підродини (Notommatinae, Dicranophorinae, Philodininae, Habrotrochinae), і 46 родів (Notommata, Taphrocampa, Proales, Plewrotrocha, Eosphora, Cephalodella, Diaschiza, Monommata, Dicranophorus, Encentrum, Enteroplea, Epiphanes, Brachionus, Platyias, Keratella, Notholca, Anuraeopsis, Mytilina, Euchlanis, Lecane, Monostyla, Lepadella, Colurella, Squatinella, Trichotria, Scaridium, Trichocerca, Diurella, Ascomorpha, Synchaeta, Filinia, Polyarthra, Asplanchna, Asplanchnopus, Testudinella, Pedalia, Floscularia, Limnias, Ptygura, Collotheca, Adineta, Philodina, Rotaria, Macrotrachela, Dissotrocha, Habrotrocha).

За кількістю видів роди поділяються на 7 груп. До І групи відноситься один рід, який включає 8 видів (2% від загальної кількості родів.); до ІІ групи належать 4 роди (9%), у кожному з яких зареєстровано по 6 видів; ІІІ група включає 2 роди у яких по 5 видів (4%); ІУ група містить 5 родів (10%), у кожному з яких по 4 види; V група містить 3 роди (7%) з трьома видами у кожному з них; УІ група об'єднує 14 родів у кожному з яких по два видових таксони (30%); УІІ група включає 17 родів (38% від загальної кількості родів) кожен з яких представлений лише одним видовим таксоном.

З врахуванням родових таксонів найбільш презентабельний ряд Ploima (36 родів, що становить 78% від загальної кількості зареєстрованих тасонів рангу роду). Інші роди характеризуються у цьому спектрі значно нижчими показниками: Bdelloida - 6 родів (13%), Flosculariacea - 3 роди (7%), Collothecacea - 1 рід (2%).

Родина Notommatidae, що належить до ряду Ploima включає дві підродини (Notommatinae і Dicranophorinae), як і родина Philodinidae, що належить до ряду Bdelloida (Philodininae і Habrotrochinae).

Найбільша різноманітність родів відзначена у підродині Notommatinae (вісім родів), підродина Philodininae включає чотири роди, підродина Dicranophorinae об'єднує три роди, а підродина Habrotrochinae має найменшу різноманітність і містить лише один рід. Ключові слова: коловертки, фауна, Галичина, Rotifera, Rotatoria.



Abstract

Faunistic characteristics and taxonomic structure of rotifers (Rotifera : Rotatoria) of peat swamps of Galicia in the research of Ludwig Kozar. Ivanets O.

In the studied reservoirs, L. Kozar registered 114 taxa of Rotatoria, which were united, according to the taxonomy valid at that time, into 4 orders (Ploima, Flosculariacea, Collothecacea, Bdelloida) 19 families (Notommatidae, Epiphanidae, Brachionidae, Mytilinidae, Euchlanidae, Lepadellidae, Trichotriidae, Trichocercidae, Gastropodidae, Synchaetidae, Triarthridae, Polyarthridae, Asplanchnidae, Testudinellidae, Pedalidae, Floscularidaea, Collothecidae, Adinetidae, Philodinidae), 4 subfamilies (Notommatinae, Dicranophorinae, Philodininae, Habrotrochinae) and 46 genera (Notommata, Taphrocampa, Proales, Plewrotrocha, Eosphora, Cephalodella, Diaschiza, Monommata, Dicranophorus, Encentrum, Enteroplea, Epiphanes, Brachionus, Platyias, Keratella, Notholca, Anuraeopsis, Mytilina, Euchlanis, Lecane, Monostyla, Lepadella, Colurella, Squatinella, Trichotria, Scaridium, Trichocerca, Diurella, Ascomorpha, Synchaeta, Filinia, Polyarthra, Asplanchna, Asplanchnopus, Testudinella, Pedalia, Floscularia, Limnias, Ptygura, Collotheca, Adineta, Philodina, Rotaria, Macrotrachela, Dissotrocha, Habrotrocha).

According to the number of species, genera are divided into 7 groups. Group I includes one genus, which includes 8 species (2%) of the total number of genera); the II group includes 4 genera (9%;), in each of which 6 species are registered; group III includes 2 genera with 5 species each (4%); IV group contains 5 genera (10%;), each of which has 4 species; group V contains 3 genera (7%) with three species in each of them; the VI group unites 14 genera, each of which contains two species of taxa (30%); group VII includes 17 genera (38% of the total number of genera), each of which is represented by only one specific taxon.

Taking into account generic taxa, the Ploima series is the most presentable (36 genera, which is 78% of the total number of registered taxa of genus rank). Other genera are characterized by much lower indicators in this spectrum: Bdelloida - 6 genera (13%), Flosculariacea -3 genera (7%), Collothecacea - 1 genus (2%).

The family Notommatidae belonging to the order Ploima includes two subfamilies (Notommatinae and Dicranophorinae), as does the family Philodinidae belonging to the order Bdelloida (Philodininae and Habrotrochinae).

The greatest diversity of genera is noted in the subfamily Notommatinae (eight genera), the subfamily Philodininae includes four genera, the subfamily Dicranophorinae unites three genera, and the subfamily Habrotrochinae has the least diversity and contains only one genus. Key words: rotifers, fauna, Galicia, Rotifera, Rotatoria.



Постановка проблеми

Коловертки (Rotatoria) є вагомим компонентом зоопланктонних угруповань. Вони відіграють важливу роль у фукціонуванні гідроекосистем, забезпечують процеси самоочищення водойм та значною мірою визначають їх продукційні характеристики. Відповідно до положень Водної Рамкової Директиви Європейського Парламенту і Ради (EU Water Framework Directive 2000/60/EC), яка акцентує на значній ролі гідробіонтів у проведенні гідроекологічного моніторингу коловертки, як компонент зоопланктоценозів, включені у систему комплексної оцінки стану водних об'єктів України [1, 2, 3]. Водночас, регіональна фауна, історичні аспекти досліджень таксономії і структурної характеристики ротаторіоценозів вивчені неповно.

Актуальність дослідження

На сьогодні недостатньо даних щодо регіональних фаун коловерток (Rotatoria). Проте, такі матеріали важливі при вивченні екологічних характеристик стану водойм методами біологічної індикації, аналізі раціонів іхтіофауни, продукційно-деструкційних характеристик, а також трофодинаміки гідроценозів. Показники стану популяцій Rotatoria, які досягають значної чисельності та біомаси у гідроекосистемах та є чутливими щодо впливу різноманітних факторів середовища, забезпечують оптимальні параметри гідро- екологічного моніторингу.

При цьому особливо важливим є врахування змін у гідроекосистемах, які можуть бути спрогнозовані на основі динаміки стану угруповань коловерток, протягом тривалих періодів часу.

Аналіз та систематизація таких матеріалів у ретроспективному плані, порівняння отриманих параметрів із сучасними даними, дасть змогу простежити трансформацію гідроекосистем, особливості формування в історичному аспекті мікрокліматичних змін, схарактеризувати антропогенний вплив та спрогнозувати перспективний розвиток стану водойм. Саме тому ретроспективні дослідження коловерток регіональних фаун на сьогодні особливо вагомі.

Дане дослідження розглядає історичні аспекти вивчення фауністичних характеристик та таксономічної структури угруповань коловерток у регіоні Головного Європейського Вододілу, котрий відіграє значущу роль при формуванні гідроекосистем і частково проходить по теренах північно-східної Галичини.

Зв'язок авторського доробку з важливими науковими та практичними завданнями. Дане дослідження проводилось в межах таких науково-дослідних тем: «Ценотичні зв'язки ключових видів як основа збереження та відтворення біорізноманіття водотоків Європейського вододілу», «Оптимізація екологічної мережі транскордонних об'єктів природно-заповідного фонду заходу України у рамках Програми ЮНЕСКО «Людина та біосфера», «Трансформація оселищ і її вплив на зообіоту заходу України за сучасних умов кліматичних змін».

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Перші повідомлення щодо коловерток Галичини знаходимо у видатного польського ротаторіолога А. Вежейського, який був фундатором досліджень коловерток на цих теренах [4, 5, 6, 7, 8]. У Кракові 1893 року А. Вежейський опублікував фундаментальну монографію “Rotatoria (wrotki) Galicyi” у якій зареєстрував 161 таксон коловерток [8].

На сьогодні коловертки Галичини та прилеглих регіонів також привертають значну увагу. Зокрема, досліджуються Rotatoria водойм лісових ландшафтів [9]. Вивчаються коловертки ставів західного лісостепу України [10]. Приділяється увага еколо- го-фауністичній характеристиці окремих родів коловерток, зокрема, роду Brachionus [11].

Звертається увага на методичні підходи щодо систематико-фауністичного вивчення коловерток [12]. Акцентується на морфологічних характеристиках екологічних груп коловерток, які лежать в основі їх адаптацій до факторів середовища [13]. Вивчається таксономічна структура та динамічні характеристики популяцій роду Asplanchna регіону Українського Розточчя [14].

Досліджуються трофічні характеристики Asplanchna. Зокрема, показана значимість коловерток роду Filinia у спектрі раціону Asplanchna рівнинних гідроекосистем заходу України [15]. Досліджується фауна і таксономічна структура рота- торіоценозів водойм Галичини [16].

Коловертки досліджуються як компонент зооп- ланктоценозів в асоціаціях водної рослинності ставів західного лісостепу України [17]. Фауністичні характеристики Rotatoria вивчаються також у структурі зоопланктонних угруповань Українського Розточчя та прилеглих теренів [18, 19].

Водночас, на сьогодні історичні аспекти досліджень Rotatoria на теренах Галичини вивчені неповно.

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття. Мета нашої роботи полягала в аналізі вивченості Rotatoria за матеріалами досліджень Л. Козара, які були проведені на початку 20 століття на теренах північно-східної Галичини. Досягнення мети передбачає розв'язання таких завдань:

проведення ретроспективного аналізу фауни Rotatoria за матеріалами Л. Козара відповідно до чинної на той час систематики;

розгляд таксономічної структури Rotatoria з врахуванням значимості таксонів коловерток у спектрі рядів, родин, підродин, родів та видів компаративний аналіз таксонів Rotatoria різноманітного рангу, зареєсстрованих Л. Козаром.

Проведене дослідження є важливим з огляду на значимість Rotatoria в проблематиці оцінки впливу факторів зовнішнього середовища на гідроекосистеми протягом тривалих історичних періодів. Дослідження відгуків угруповань Rotatoria на ті чи інші чинники з врахуванням особливостей фауни і таксономічної структури є одним із ключових аспектів на яких базується проблематика гідроекологічного моніторингу. У зв'язку з цим представляє особливий інтерес фауністичний аналіз Rotatoria та порівняльна характеристика показників, що ідентифікують значні часові відтинки. Такі роботи є актуальними з врахуванням сучасних публікацій щодо зоопланктону заходу України [14, 15, 16, 17, 18, 19].

Новизна. За матеріалами досліджень Л. Козара початку 20 століття проаналізовано вивченість Rotatoria водойм торф'яних боліт північно-східної Галичини. З врахуванням чинної на той час систематики проведено ретроспективний аналіз фауни Rotatoria, подано характеристику таксономічної структури коловерток з врахуванням значимості таксонів різного рангу та проведений їх компаративний аналіз.

Методологічне або загальнонаукове значення

Проведене дослідження є важливим з огляду на значимість Rotatoria в проблематиці оцінки впливу факторів зовнішнього середовища на гідроекосистеми. Дослідження відгуків угруповань коловерток на ті чи інші чинники з врахуванням особливостей фауністичної стуктури є одним із ключових аспектів гід- роекологічного моніторингу.

У цьому зв'язку представляє особливий інтерес фауністичний аналіз Rotatoria та порівняльна характеристика показників, що ідентифікують тривалі періоди часу. Такі роботи є актуальними з врахуванням сучасних методологічних підходів у дослідженнях регіональних фаун коловерток.

Матеріали та методи. Проведена робота базується на аналізі публікації Л. Козара “Zur Rotatorienfauna der Torfmoorgewasser, zugleich І. Erganzung zur Kenntnis dieser Fauna Galiziens”, яка була опублікована 1914 року у науковому журналі “Zoologischer Anzeiger” Німецького товариства зоологів (рис. 1) [20].

При характеристиці таксономічної структури Rotatoria та компаративному аналізі таксонів коловерток різноманітного рангу приймали, відповідно до [21], що таксон - це достатньо відособлена таксономічна група якій можна присвоїти певну категорію. Враховували, що поняття таксону належить до конкретних організмів і має бути описаним під певною назвою.

Виклад основного матеріалу. Л. Козар-польський гідробіолог, який значну увагу приділяв вивченню коловерток північно-східної Г аличини. У публікації “Zur Rotatorienfauna der Torfmoorgewasser, zugleich І. Erganzung zur Kenntnis dieser Fauna Galiziens”, яка вийшла 1914 року у науковому журналі “Zoologischer Anzeiger” Німецького товариства зоологів, подано результати досліджень коловерток торфяних боліт північно-східного регіону Галичини (рис. 2) [20]. Дослідження проводилися, як зазначає автор публікації, протягом 1908-1912 р.р.

Особливо ретельними наукові розвідки були у літні місяці (липень-серпень). У інші пори року збір матеріалу проводився фрагментарно. Досліджувалися, насамперед, канави, рови та багаті гумусом невеликі ставки.

Усього в досліджуваних водоймах було зареєстровано 114 таксонів Rotatoria. Подамо перелік таксонів коловерток, зареєстрованих Л. Козаром, відповідно до чинної на той час систематики.

Рис. 1. Титульна сторінка журналу “Zoologischer Anzeiger'fякому була опублікована стаття Л. Козара “Zur Rotatorienfauna der Torfmoorgewasser, zugleich І. Erganzung zur Kenntnis dieser Fauna Galiziens " [20]



Рис. 2. Фрагмент публікації Л. Козара “Zur Rotatorienfauna der Torfmoorgewasser, zugleich І. Erganzung zur Kenntnis dieser Fauna Galiziens " [20]

Коловертки торф'яних боліт північно-східної Галичини за дослідженнями Л. Козара [20]

Ряд Ploima Родина Notommatidae Підродина Notommatinae Рід Notommata Ehrbg.

Notommata aurita Mtiller Notommata cerberus Gosse Notommata tripus Ehrbg.

Notommata najas Ehrbg.

Notommata torulosa Dujardin Notommata copeus Ehrbg.

Notommata brachyota Ehrbg.

Notommata pachyura Gosse

Рід Taphrocampa Gosse Taphrocampa annulosa Gosse

Рід Proales Gosse Proales decipiens Ehrb.

Рід Pleurotrocha Ehrbg. Pleurotrochapetromyxon Ehrbg.

Pleurotrocha reinhardtii Ehrbg.

Рід Eosphora Ehrbg.

Eosphora najas Ehrbg.

Eosphora elongata Ehrbg.

Eosphora digitata Ehrbg.

Рід Cephalodella Bory de St. Vincent Cephalodella catellina Mtiller.

Cephalodella sp.

Cephalodella forficula Ehrbg.

Рід Diaschiza Gosse Diaschiza gibba Ehrbg.

Diaschiza gracilis Ehrbg.

Diaschiza auriculata Mtiller.

Diaschiza hoodi Gosse Diaschiza tigridia Gosse Diaschiza eva Gosse

Рід Monommata Bartsch Monommata orbis Mtiller

Підродина Dicranophorinae Рід Dicranophorus Nitzsch. Dicranophorus grandis Ehrbg.

Dicranophorus auritus Ehrbg.

Рід Encentrum Ehrbg.

Encentrum biraphis Gosse Encentrum clastopis Gosse

Рід Enteroplea Ehrbg.

Enteroplea lacustris Ehrbg.

Родина Epiphanidae Рід Epiphanes Ebrbg.

Epiphanes senta Mtiller Epiphanes brachionus Ehrbg.

Родина Brachionidae Рід Brachionus Pallas Brachionus urceus Linneus Brachionus calyciflorus Pallas Brachionus angularis Gosse Brachionus capsuliflorus Pallas

Рід Platyias Harring Platyias quadricornis Ehrbg.

Рід Keratella Bory de St. Vincent Keratella cochlearis Gosse Keratella quadrata Mtiller

Рід Notholca Gosse Notholca striata Mtiller

Рід Anuraeopsis Lauterborn Anuraeopsis fissa Gosse.

Родина Mytilinidae Рід Mytilina Bory de St. Vincent Mytilina ventralis Ehrbg.

Mytilina ventralis brevispina Ehrbg.

Mytilina mucronata Mtiller Mytilina mucronata spinigera Ehrbg. Mytilina bicarinata Perty Mytilina compressa Gosse

Родина Euchlanidae Рід Euchlanis Ehrbg. Euchlanis dilatata Ehrbg.

Euchlanis triquetra Ehrbg.

Euchlanis pyriformis Gosse

Рід Lecane Nitzsch.

Lecane luna Miller Lecane ungulata Gosse Lecane ludwigii Eckstein Lecane gissensis Eckstein

Рід Monostyla Ehrbg. Monostyla cornuta Mtiller Monostyla lunaris Ehrbg.

Monostyla bulla Gosse Monostyla hamata Stokes

Родина Lepadellidae Рід Lepadella Bory de St. Vincent Lepadella patella Mtiller Lepadella acuminata Ehrbg.

Lepadella triptera Ehrbg.

Lepadella salpina Ehrbg.

Lepadella pygmea Gosse Lepadella oblonga Ehrbg.

Рід Colurella Bory de St. Vincent Colurella adriatica Ehrbg.

Colurella bicuspidata Ehrbg.

Colurella obtusa Gosse Colurella colurus Ehrbg.

Рід Squatinella Bory de St. Vincent Squatinella lamellaris Mtiller Squatinella mutica Ehrbg.

Родина Trichotriidae Рід Trichotria Bory de St. Vincent Trichotria pocillum Mtiller

Рід Scaridium Ehrbg. Scaridium longicaudum Mtiller

Родина Trichocercidae Рід Trichocerca Lamarck Trichocerca rattus Mtiller Trichocerca iernis Grosse Trichocerca longiseta Schrank

Trichocerca cristata Harring Trichocerca pusilla Jennings

Рід Diurella Bory de St. Vincent Diurella tigris Miller Diurella tenuior Gosse.

Diurella weberi Jennings Diurella porcellus Gosse

Родина Gastropodidae Рід Ascomorpha Perty Ascomorpha ecaudis Perty

Родина Synchaetidae Рід Synchaeta Ehrbg. Synchaetapectinata Ehrbg.

Synchaeta tremula Ehrbg.

Родина Triarthridae Рід Filinia Bory de St. Vincent Filinia longiseta Ehrbg.

Filinia cornuta WeiBe

Родина Polyarthridae Рід Polyarthra Ehrbg. Polyarthra trigla Ehrbg.

Родина Asplanchnidae Рід Asplanchna Gosse Asplanchna priodonta Gosse Asplanchna brigthwellii Gosse Asplanchna sieboldii Leydig

Рід Asplanchnopus de Guerne Asplanchnopus multiceps Schrank

Родина Testudinellidae Рід Testudinella Bory de St. Vincent Testudinella patina Hermann Testudinella mucronata Gosse Testudinella elliptica Ehrbg.

Родина Pedalidae Рід Pedalia Barrois Pedalia mira Hudson

Ряд Flosculariacea Родина Floscularidae Рід Floscularia Cuvier Floscularia ringens Linnaeus

Рід Limnias Schrank Limnias ceratophylli Schrank

Рід Ptygura Ehrbg Ptygura crystallina Ehrbg.

Ptygura intermedia Davis

Ряд Collothecacea Родина Collothecidae Рід Collotheca Harring Collotheca ornata Ehrbg.

Collotheca cornuta Dobie

Ряд Bdelloida Родина Adinetidae Рід Adineta Hudson Adineta vaga Davis

Родина Philodinidae Підродина Philodininae Рід Philodina Ehrbg Philodina rosoela Ehrbg.

Philodina citrina Ehrbg.

Рід Rotaria Scopoli Rotaria tardigrada Ehrbg.

Rotaria macrura Ehrbg.

Rotaria elongata Weber Rotaria rotatoria Pallas Rotaria neptunia Ehrbg.

Рід Macrotrachela Milne Macrotrachela quadricornifera Milne Рід Dissotrocha Bryce Dissotrocha aculeata Ehrbg.

Dissotrocha macrostyla Ehrbg.

Підродина Habrotrochinae Рід Habrotrocha Bryce Habrotrocha lata Bryce Habrotrocha tridens Milne

Л. Козар для багатьох таксонів подає особливості їх морфології та екології, відзначає особливості поширення. Він також звертає увагу на характеристику «яєць спокою» коловерток, які є одним із важливих етапів життєвого циклу циклу Rotatoria.

Зокрема, зроблені цікаві спостереження над коловертками роду Euchlanis. Л. Козар зазначає, що цей таксон досить поширений. У літній період у кінці липня йому вдалося знайти «яйце спокою» Euchlanis (рис. 3).

«Яйця спокою» Euchlanis до цього часу іншим дослідникам були невідомі. Яйце, яке віднайшов Л. Козар, було прикріплене до ряски триборознистої (Lemna trisulca L.) таким чином, що клейка поверхня виглядала цілком плоскою. Л. Козар припускає, що саме така локація цих яєць була причиною того, що «яйця спокою» роду Euchlanis раніше не відзначалися дослідниками.

Л. Козар також подає розмірні характеристики таких яєць, а саме: довжина - 0,035 мм, ширина - 0,025 мм. Він вказує на те, що яйце немає кришки і характеризується зовнішньою оболонкою з неправильною сітчастою структурою. Як вказує цей дослідник, поверхня яйця липка і містить включення з діатомових водоростей та часточок детриту.

Рис. 3. «Яйця спокою» представників роду Euchlanis за матеріалами досліджень Л. Козара [20]

Подано особливості розвитку цього яйця. Зокрема, Л. Козар зазначає, що яйце було знайдено четвертій годині дня. При ретельному розгляді в яйці, що розвивається, уже було видно жувальний апарат коловертки, око, окремі деталі будови травної та видільної систем, а також війки коловертального апарату.

Яєчник коловертки, що розвивається був помічений о дев'ятій годині вечора. О десятій годині коловертка вийшла із яйця через його покриви, які були нерівномірно розірвані з одного боку.

Особливу увагу Л. Козар приділив також таксону Asplanchnopus multiceps Schrank та будові його жувального апарату, рисунок якого він подає у своїй публікації (рис. 4).

Л. Козар зазначає що A. multiceps є досить поширеним видом мікрофауни торфових боліт який щорічно протягом періоду досліджень траплявся у неглибоких, багатих гумусом канавах з квітня по вересень.

Жувальний апарат A. multiceps характеризується невеликими зубцями на внутрішній стороні (рис. 4).

Проаналізуємо таксономічну структуру угруповань коловерток, які досліджував Л. Козар (табл. 1).

Угруповання коловерток нараховує 114 видових таксонів, які об'єднані в 4 ряди, 19 родин 4 підродини і 46 родів.

За кількістю видів роди поділяються на 7 груп. До групи відноситься один рід, який включає 8 видів; до ІІ групи належать 4 роди, у кожному з яких зареєстровано по 6 видів; ІІІ група включає 2 роди у яких по 5 видів; IV група містить 5 родів, у кожному з яких по 4 види; V група містить 3 роди з трьома видами у кожному з них; VI група об'єднує 14 родів у кожному з яких по два видових таксони; VII група включає 17 родів кожен з яких представлений лише одним видовим таксоном.

Таким чином, найбільш високу презентабельність з врахуванням видових таксонів має VII група родів, яка складає 38% від загальної кількості родів. Найменша презентабельність характеризується

групою родів - 2% від загальної кількості родів. Значним відсотком презентабельності, проте, трохи нижчим від максимального, відзначається VI група родів - 30%. !нші групи родів відзначаються значно нижчими, якщо порівнювати з максимальними значеннями, відсотковими характеристикам і мають проміжний вимір цих показників: IV група - 10%, група - 9%, V група - 7%, III група - 4%.

Подамо порівняльну характеристику рядів зареєстрованих коловерток у спектрі родових таксонів. З врахуванням цих показників найбільш презентабельний ряд Ploima (36 родів, що становить 78% від загальної кількості зареєстрованих тасонів рангу роду). !нші роди характеризуються у цьому спектрі значно нижчими показниками: Bdelloida - 6 родів (13%), Flosculariacea - 3 роди (7%), Collothecacea - один рід (2%).

Рис. 4. Жувальний апарат Asplanchnopus multiceps Schrank за матеріалами досліджень Л. Козара [20]

Родина Notommatidae, що належить до ряду Ploima включає дві підродини (Notommatinae і Dicranophorinae), як і родина Philodinidae, що належить до ряду Bdelloida (Philodininae і Habrotrochinae).

Серед означених підродин найбільша різноманітність родів відзначена у Notommatinae (вісім родів), підродина Philodininae включає чотири роди, підродина Dicranophorinae об'єднує три роди, а підродина Habrotrochinae має найменшу різноманітність і містить лише один рід.

Головні висновки. Отже, у досліджуваних водоймах Л. Козар зареєстрував 114 таксонів Rotatoria які об'єднані в 4 ряди, 19 родин, 4 підродини, і 46 родів.

За кількістю видів роди поділяються на 7 груп. До I групи відноситься один рід, який включає 8 видів (2% від загальної кількості родів.); до II групи належать 4 роди (9%), у кожному з яких зареєстровано по 6 видів; III група включає 2 роди у яких по 5 видів (4%); IV група містить 5 родів (10%), у кожному з яких по 4 види; V група містить 3 роди (7%) з трьома видами у кожному з них; VI група об'єднує 14 родів у кожному з яких по два видових таксони (30%); VII група включає 17 родів (38% від загальної кількості родів) кожен з яких представлений лише одним видовим таксоном.

Таблиця 1 Таксономічна структура ротаторіоценозу торф'яних боліт північно-східної Галичини за матеріалами Л. Козара [20]

Ряд	Родина	Підродина	Рід	Кількість видів
Ploima	Notommatidae	Notommatinae	Notommata	8
			Taphrocampa	1
			Proales	1
			Pleurotrocha	2
			Eosphora	3
			Cephalodella	2
			Diaschiza	6
			Monommata	1
		Dicranophorinae	Dicranophorus	2
			Encentrum	2
			Enteroplea	1
	Epiphanidae		Epiphanes	2
	Brachionidae		Brachionus	4
			Platyias	1
			Keratella	2
			Notholca	1
			Anuraeopsis	1
	Mytilinidae		Mytilina	6
	Euchlanidae		Euchlanis	6
			Lecane	4
			Monostyla	4
	Lepadellidae		Lepadella	6
			Colurella	4
			Squatinella	2
	Trichotriidae		Trichotria	1
			Scandium	1
	Trichocercidae		Trichocerca	5
			Diurella	4
	Gastropodidae		Ascomorpha	1
	Synchaetidae		Synchaeta	2
	Triarthridae		Filinia	2
	Polyarthridae		Polyarthra	1
	Asplanchnidae		Asplanchna	3
			Asplanchnopus	1
	Testudinellidae		Testudinella	3
	Pedalidae		Pedalia	1
Flosculariacea	Floscularidaea		Floscularia	1
			Limnias	1
			Ptygura	2
Collothecacea	Collothecidae		Collotheca	2
Bdelloida	Adinetidae		Adineta	1
	Philodinidae	Philodininae	Philodina	2
			Rotaria	5
			Macrotrachela	1
			Dissotrocha	2
		Habrotrochinae	Habrotrocha	2

З врахуванням родових таксонів найбільш презентабельний ряд Ploima (36 родів, що становить 78% від загальної кількості зареєстрованих тасонів рангу роду). !нші роди характеризуються у цьому спектрі значно нижчими показниками: Bdelloida - 6 родів (13%), Flosculariacea - 3 роди (7%), Collothecacea - 1 рід (2%). зоопланктонний водойма трофічний коловертка

Родина Notommatidae, що належить до ряду Ploima включає дві підродини (Notommatinae і Dicranophorinae), як і родина Philodinidae, що належить до ряду Bdelloida (Philodininae і Habrotrochinae).

Найбільша різноманітність родів відзначена у підродині Notommatinae (вісім родів), підродина Philodininae включає чотири роди, підродина Dicranophorinae об'єднує три роди, а підродина Habrotrochinae має найменшу різноманітність і містить лише один рід.

Перспективи використання результатів дослідження. Результати дослідження є важливими при з'ясуванні екологічного стану водойм методом біо- індикації, визначенні їх трофодинаміки та продук- ційно-деструкційних показників. Такі матеріали є необхідними при гідроекологічному моніторинзі, визначенні ретроспективних змін у гідроценозах протягом тривалих періодів часу, а також прогнозуванні стану водойм у перспективі внаслідок впливів біотичних та абіотичних факторів середовища.



Література

1. Directive 2000/60/EC of the European Parliament and of the Council of 23 October 2000 establishing a framework for Community action in the field of water policy. Official Journal of the European Communities. L 327, 22.12.2000. 72 p.

2. Методи гідроекологічних досліджень поверхневих вод / О.М. Арсан, О.А. Давидов, Т.М. Дяченко та ін.; за ред. В.Д. Романенка. - НАН України. Ін-т гідробіології. К.: Логос, 2006. 408 с.

3. Романенко В.Д., Жукинський В.М., Оксіюк О.П., Яцик А.В, Чернявська А.П., Васенко О.Г, Верниченко А.А. Методика встановлення і використання екологічних нормативів якості поверхневих вод суші та естуаріїв України. К., 2001. 48 с.

4. Іванець О.Р. А. Вежейський - фундатор ротаторіологічних досліджень на теренах Галичини. Регіональні аспекти флористичних і фауністичних досліджень: матеріали першої Міжнародної наук.-практ. конф. 10-12 квітня 2014 р. м. Хотин. Чернівці: Друк Арт. С. 352-355.

5. Іванець О.Р. Гідробіологічні дослідження А. Вежейського на теренах Карпат. Історичні і сучасні аспекти вивчення біоти Карпат: матеріали наук. конф., присвяч. 60-річчю Високогірного біологічного стаціонару Львівського національного університету імені Івана Франка (27-30 липня 2015 року). С. 78-80.

6. Wierzejski A. Liste des Rotiferes observes en Galicie (Autriche-Hongrie). Bull. soc. zool. France. 16. 1891. P. 49-52.

7. Wierzejski A. Zur Kenntnis der Asplanchna-Arten. Zool. Anz. 15. 1892. S. 345-349.

8. Wierzejski A. Rotatoria (wrotki) Galicyi. Krakow: Akademia Umiej^tnosci. Druk. Uniw. Jag. 1893. 112 s.

9. Іванець О.Р. До вивчення фауни коловерток (Rotatoria) водойм лісових ландшафтів. Український лісотехнічний університет. 46 науково-технічна конференція: матеріали 46-ої наук.-техні. конф. Львівського лісотехнічного університету (лісогосподарська секція, 12-19 квітня 1994 р.). Львів, 1994. С. 91-93.

10. Іванець О.Р. Фауна планктонних коловерток (Rotatoria) ставів західного лісостепу України. Актуальні проблеми медицини, біології, ветеринарії і сільського господарства. Серія медицина і біологія. Книга наукових статей. П'ята книга. Львів, 2001а. C. 46-51.

11. Іванець О.Р. Еколого-фауністична характеристика роду Brachionus (Rotatoria) у водоймах різноманітного типу. Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Біологія, № 3(14). Спеціальний випуск: Гідроекологія. 2001б, C. 53-55.

12. Іванець О.Р. Методичні вказівки до систематико-фауністичного вивчення коловерток (Rotatoria). Львів. ЛДУ 1996. 28 с.

13. Іванець О.Р. Морфологічні характеристики екологічних груп коловерток (Rotifera, Rotatoria) як основа адаптацій до факторів середовища. Стан і біорізноманіття екосистем Шацького національного природного парку: матеріали наук. конф. 12 - 15 вересня 2013 р. Львів: Сполом, 2013. С. 28-32.

14. Іванець О. Р. Таксономічна структура та динаміка популяцій роду Asplanchna (Rotifera: Monogononta) Українського Розточчя. Вісник ЛНУім. І. Франка. Сер. біол. 2018. Вип. 79. С. 114-121.

15. Іванець О. Р. FUinia в спектрі раціону Asplanchna (Rotifera: Monogononta) рівнинних гідроекосистем заходу України. Екологічні науки. Вип. 2 (25). 2019. С. 147-151.

16. Іванець О. Р. Фауністична характеристика угруповань коловерток (Rotifera : Rotatoria) водойми Глинна Наварія. Екологічні науки. Вип. 2 (41). 2022. С. 119-124.

17. Ivanets O.R. Zooplankton of the water vegetation in the ponds of west forest-steppe of Ukraine. Вісник ЛНУ ім. І. Франка. Сер. біол. 2011. Вип. 56. С. 148-156.

18. Ivanets O. R. The fauna of Rotatoria and microcrustaceans (Cladocera, Copepoda) of the Ukrainian Roztocze and its surroundings. Development of natural sciences in countries of the European Union taking into account the challenges of XXI century: Collective monograph. Lublin : Izdevnieciba “Baltija Publishing”, 2018. Р. 183-196.

19. Kovalchuk A. A., Ivanets O. R. The impact of damming and water poundage on the formation and structure of zooplanktocoenoses in the conditions of rivers in the Ukrainian Roztocze (the “outer” or “chunk” Carpathians). Issues and challenges of small hydropower development in the Carpathians region (hydrology, hydrochemistry, and hydrobiology of watercourses). Мonograph. Uzhgorod- L'viv-Kyiv : Biological Faculty of L'viv National University & Hydroecological society “Uzh”, 2016. P. 138-151.

20. Kozar L. “Zur Rotatorienfauna der Torfmoorgewasser, zugleich І. Erganzung zur Kenntnis dieser Fauna Galiziens”. Zool. Anz. 44. 1914. S. 413-425.

Размещено на Allbest.ru

...