Проблеми визначення екологічної шкоди, заподіяної внаслідок застосування вибухових речовин і пристроїв під час війни

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України

ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ШКОДИ, ЗАПОДІЯНОЇ ВНАСЛІДОК ЗАСТОСУВАННЯ ВИБУХОВИХ РЕЧОВИН І ПРИСТРОЇВ ПІД ЧАС ВІЙНИ

ЛОЗОВА Світлана кандидат психологічних наук,

доцент, провідний фахівець

СТЕПАНЮК Руслан доктор юридичних наук,

професор, провідний фахівець

Від початку повномасштабної збройної агресії російськими окупаційними військами по об'єктах на території України завдано майже 5 тисяч ракетних і майже 3,5 тисячі авіаційних обстрілів. Окрім цього, окупанти завдали майже 1,1 тис. ударів із застосуванням безпілотних літальних апаратів [1]. Для обстрілів агресор використовує різноманітне озброєння, в тому числі сучасні ракети і термобаричні снаряди. Крім того, значна частина території, де велись бойові дії, замінована.

За кожним фактом обстрілу чи підриву правоохоронці фіксують сліди вибухів та обов'язково призначають судову вибухотехнічну експертизу. Наприклад, з лютого 2022 року в Харківському НДЕКЦ МВС було проведено понад 500 судових експертиз із дослідження вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу та досліджено майже 5000 об'єктів. Основні завдання криміналістичного дослідження вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу у більшості випадків обмежуються встановленням виду вибухової речовини за хімічним складом і спільної родової (групової) належності речовин.

При документуванні фактів порушення законів та звичаїв війни, до яких за кримінально-правовою кваліфікацією відносять факти обстрілів цивільної інфраструктури, правоохоронці зосереджують увагу саме на вищевказаних завданнях, залишаючи майже без уваги екологічну шкоду.

Відомо, що вибухові речовини та продукти вибуху, продукти горіння від пожеж, які виникають від обстрілів, спричиняють суттєвий негативний вплив на екологію. В умовах надзвичайно активних бойових дій, які ведуться в Україні, ступінь екологічної шкоди надзвичайно підвищується.

В експертній практиці з криміналістичного дослідження вибухових речовин і продуктів вибуху, виявлених на місцях обстрілів та бомбардувань у Харківській області, масово виявляють наступні речовини: гексоген; тринитротолуол (тнт, тротил); сірка; оксид заліза; ртуть гримуча; азид свинцю; нітроцелюлоза та нітрогліцерин («гримучий студень») і багато інших.

В результаті вибуху відбувається виділення таких газів як СО, СО2, NO, NO2, водяної пари та продуктів неповного окиснення вибухової речовини, які взаємодіють з вологою повітря та через атмосферні опади випадати на поверхні ґрунту і водойм.

При детонації інших вибухових речовин -- амотолу і гексогену, також утворюється ряд хімічних сполук: чадний газ CO, вуглекислий газ CO2, водяна пара H2O, бурий газ NO, закис азоту N2O, діоксид азоту NO2, формальдегід CH2О, пари ціанідної кислоти HCN, азот N2, а також велика кількість ідентифікованої та неідентифікованої органіки.

Ґрунтознавці відзначають систематичне перевищення в 6-8 разів показників ртуті, цинку та кадмію, також на місцях обстрілів фіксують високий вміст міді, нікелю, свинцю, фосфору та барію. Відомо, що хімічні речовини (вибухові речовини та продукти вибуху) мають значний руйнуючий вплив на землю, воду, повітря, рослин, тварин і, безпосередньо, людей.

Наприклад, будь-який постріл зі стрілецької зброї або системи залпового вогню викликає певну хімічну реакцію. Під час вибуху снарядів з РСЗВ «Град» виділяється сірка, яка при взаємодії з водою (конденсат, дощ тощо) перетворюється в сірчану кислоту, яка випалює все навкруги. В атмосфері оксиди сірки та азоту спричиняють кислотні дощі, які змінюють рН ґрунту та викликають опіки рослин.

У місцях бойових дій важкі метали подекуди перевищують фонові значення у 30 разів. Небезпеку несуть і уламки боєприпасів. Артилерійські снаряди калібру 120 мм і 152 мм дають відповідно 1600-2350 та 2700-3500 уламків масою від 1 г. Чавун із домішками сталі є найбільш поширеним матеріалом для виробництва оболонки боєприпасів та містить у своєму складі не тільки залізо та вуглець, а й сірку, мідь та інші компоненти. Ці речовини потрапляють до ґрунту, мігрують до ґрунтових вод і в результаті потрапляють до харчових ланцюгів, впливаючи і на тварин, і на людей, поступово вбиваючи людей.

Особливу небезпеку несуть обстріли з подальшою детонацією складів боєприпасів. Наприклад, у Харківській області на початку війни були обстріляні склади боєприпасів в м. Балаклея (лютий 2022 р.), м. Чугуєв (березень 2022 р.). Вибухи боєприпасів утворюють пилогазову хмару, що містить певну кількість отруйних речовин. Хмари токсичного диму несуть більшу небезпеку для людей, ніж самі вибухи, оскільки після цього токсини лишаються в повітрі, воді, ґрунті.

Найбільшу небезпеку для довкілля у вигляді викидів в атмосферу забруднюючих речовин у разі вибухів ручних гранат представляють не самі гранати, а їх запали, і особливо ті, які мають мідні капсулі-детонатори, вибуховою речовиною в яких є гримуча ртуть. З точки зору пошуку джерел забруднюючих токсичних речовин найбільший інтерес представляють такі складові запалу як капсулі-запальники і капсулі-детонатори. Капсуль-запальник призначений для створення початкового теплового імпульсу. Основним елементом капсуля-запальника є ударний склад, який представляє собою суміш гримучої ртуті, ТНРС (трінітрорезорцинат свинцю) і антимонія або суміш, аналогічну суміші для капсуля гвинтівочного патрону.

Внаслідок вибухів ракет, артилерійських снарядів різних типів, фугасних авіабомб, безпілотників, снарядів різних типів РСЗО, «вакуумних» бомб тощо відбувається знищення верхнього родючого шару ґрунту, який формувався протягом століть. Вибух снаряду будь-якого типу - це попадання низки токсичних сполук у ґрунт. Наприклад, на супутникових знімках Ізюмського району Харківської області на ділянці 1 км² знайшли 480 вирв від снарядів калібру 82 мм, 547 вирв від снарядів 120 мм і 1025 -- калібру 152 мм. Вибухами на тій ділянці фронту вивернуто близько 90 000 тонн ґрунту. 250кілограмова авіабомба, детонуючи, може залишити по собі вирву діаметром до 8 метрів і глибиною до 4 метрів і вивертає близько 375 м3 ґрунту [2]. довкілля війна вибуховий криміналістичний

Таким чином у зв'язку з війною у слідчій та експертній практиці в Україні виникла нагальна проблема визначення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок впливу вибухових речовин і продуктів вибухів. На нашу думку, необхідно рекомендувати органам розслідування ставити й вирішувати тактичні завдання з визначення розміру заподіяної екологічної шкоди в конкретних кримінальних провадженнях, що розслідуються за фактами злочинів, пов'язаних із застосуванням вибухових речовин і пристроїв в умовах бойових дій. Також варто відповідним чином розширити спектр завдань, які вирішують судові вибухово-технічні та інженерно-екологічні експертизи.

Список використаних джерел

1. Росія за рік завдала по Україні майже 8.5 тисячі ракетних та авіаційних ударів // Веб-сайт «Мультимедійна платформа УКРІНФОРМ». URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3674032-rosia-za-rik-zavdala-po-ukraini-majze-85-tisaciraketnih-ta-aviacijnih-udariv.html

2. Війна в Україні знищує ґрунти - як врятувати мертві землі // Веб-сайт SuperAgronom.com. URL: https://superagronom.com/blog/925-viyna-v-ukrayini-znischuye-grunti--yak-vryatuvati-mertvi-zemli

Размещено на Allbest.ru