Регулювання екологічного податку в контексті забезпечення екологічної безпеки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Регулювання екологічного податку в контексті забезпечення екологічної безпеки

Кобушко Яна Володимирівнаі

Вступ

В умовах активної експлуатації природних ресурсів та умов навколишнього природного середовища суб'єктами господарювання у виробничих процесах щорічно зростає навантаження на екосистеми територій. Швидкі темпи глобалізації призводять до появи нових викликів та завдань щодо забезпечення національної екологічної безпеки.

Екологічна безпека, зокрема безпека середовища життєдіяльності людини, - один із найвищих пріоритетів Стратегії національної безпеки України. Тому підтримання екологічної рівноваги, оновлення інфраструктури, встановлення модернізованих систем переробки відходів, запобігання виникненню негативних наслідків та їх усунення є актуальними та першочерговими завданнями на сучасному етапі розвитку країни.

Виклад основного матеріалу

Управління процесами відновлення чи збереження стану навколишнього середовища, що буде придатним для існування, відбувається за допомогою інструментів державного регулювання: економічного, адміністративного, правового характеру. Особливості правового регулювання вивчали Аніщенко В.О., Ніщимна С.О., Шульга Т.М. та ін. Дослідження напрямків удосконалення національної системи екологічного оподаткування проводили такі науковці Авраменко Н.Л., Базилевич І., Веклич О., Канонішена-Коваленко К., Найденко О.Є., Рибачок Н.П., Серебрянський Д.М., Тищенко О.М., Шако А.О. На сучасному етапі реформи екологічного оподаткування в Україні спостерігається взаємодія ключових стейкхолдерів при напрацюванні концепції забезпечення екологічної безпеки. екологічний податок екологічна безпека

Правовий механізм забезпечення екологічної безпеки є важливим для кожної країни, він залежить від стану довкілля. Одними зі складових цього механізму є різні закони, укази, програми, стратегії. Вирішення проблем сучасного екологічного стану України заплановано у Основних засадах (стратегії) державної екологічної політики України на період до 2030 року, яка затверджена Законом України від 28 лютого 2019 року № 2697-VIII [1]. Нещодавно виданий Указ Президента України №111 передбачає комплексну програму заходів для забезпечення екологічної безпеки [2].

Існує низка документів, на яких базується розроблення екологічної політики, зокрема:

> Указ Президента України “Про цілі сталого розвитку України на період до 2030 року” [3];

> Енергетична стратегія України на період до 2035 року “Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність” [4];

> Концепцію реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища [5];

> Національна стратегія управління відходами в Україні до 2030 року [6].

Перелічені документи передбачають зміну підходів до екологічного оподаткування, а саме, введення більш жорстких умов: збільшення ставок, зменшення лімітів викидів та нормативів забруднень.

Серед останніх нормативно-правових документів, прийнятих для посилення заходів забезпечення трьох складових національної безпеки, слід відмітити:

> Указ Президента України №392/2020 від 14.09.2020 року, що затверджує схвалену РНБО Стратегію національної безпеки України «Безпека людини - безпека країни» [7]. Згідно цієї стратегії розпочато розробку та затвердження Стратегії екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату;

> Указ Президента України №111/2021 від 23.03.2021 року про введення в дію рішення РНБО «Про виклики і загрози національній безпеці України в екологічній сфері та першочергові заходи щодо їх нейтралізації» [2].

Існує необхідність у впорядкуванні нормативноправового забезпечення завдань, визначених у рішенні РНБО «Про виклики і загрози національній безпеці України в екологічній сфері та першочергові заходи щодо їх нейтралізації» [2], зокрема: Національний план дій з охорони навколишнього природного середовища до 2025 року; Єдиний реєстр з моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів; щорічна Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні.

В українському податковому законодавстві дієвим інструментом є екологічний податок. Це загальнодержавний обов'язковий платіж, що надходить від суб'єктів господарювання, юридичних осіб, що не здійснюють підприємницьку діяльність бюджетних установ, громадських та інших підприємств, установ та організацій, постійних представництв нерезидентів під час провадження діяльності на території України і в межах її континентального шельфу. Екологічний податок справляється з фактичних обсягів викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря, скидів у водні об'єкти, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року [8].

Обсяги надходження екологічних податків у 2019-2020 рр. представлено на рис.1.

Якщо проаналізувати походження екологічних податків за 2020 рік (табл.1), до Зведеного бюджету України по монополій та платників рентної плати за користування географію платниках-суб'єктах природних надрами, то найбільші обсяги сплати надійшли з м. Києва, Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Львівської, Полтавської, Харківської, Черкаської, Івано-Франківської, Миколаївської областей.

Рис. 1. Надходження екологічних податків у 2019-2020рр.

Таблиця 1

Надходження екологічного податку за областями України у 2020 р.

Членами Професійної асоціації екологів України в роботі [10] було деталізовано нововведення та узагальнено висновки за поданими законопроектами щодо екологічного податку з 2019 по 2021 роки. Ними було запропоновано власне бачення концепції реформування екологічного оподаткування [11]. Метою Концепції визначено основні засади та напрямки державної політики щодо екологічної модернізації підприємств, формування фондів на цільові природоохоронні заходи, актуалізація екологічного податку та стимулювання підприємств на дотримання вимог природоохоронного законодавства, у т.ч. перегляду сум штрафних санкцій.

При цьому використання коштів пропонується здійснювати за цільовим принципом. Це означає, що надходження від екологічного податку слід зараховувати до спецфонду Державного бюджету України з метою обов'язкового фінансування природоохоронних заходів. Також слід забезпечити зростання надходжень для фінансування територіальної громади в умовах реформи децентралізації державної влади, переглянути та доопрацювати невідповідність Бюджетного кодексу України та Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та постанови Кабінету Міністрів від 17 вересня 1996 № 1147 «Про затвердження переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів» [12] .

Експерти асоціації наголошують на необхідності закріпити цільове та ефективне використання коштів, які надходять від екологічного податку, для здійснення природоохоронних заходів. Також слід забезпечити оптимальний порядок зміни розподілу надходжень та видатків за рахунок закріплення перехідного періоду. Реалізація реформи децентралізації державної влади має забезпечити збільшення надходжень до спеціальних фондів місцевих бюджетів. Для забезпечення публічності та відкритості використання коштів екологічного податку слід здійснювати через систему ProZorro [11].

Згідно комплексних змін до Податкового Кодексу України з 1 січня 2022 року планується запровадити механізм інвестування коштів у екологічну модернізації підприємств та природоохоронні заходи. При цьому надається право підприємствам зменшити суму їх податкового зобов'язання з екоподатку (до 70 % від платежу) на відповідну суму інвестованих коштів у погоджені державою екологічні проекти за попередні звітні періоди [10].

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів [13] презентувало інформацію щодо реформи екологічного оподаткування та фінансування природоохоронних заходів. Виходячи з того, що у порівнянні з іншими країнами Центральної та Східної Європи ставки екологічного податку в Україні є переважно нижчі, а також проаналізувавши низку розроблених в Україні законопроектів, Міністерство підтримує саме законопроект Кабінету міністрів України №4101 [14]. Згідно з цим проектом закону передбачається: індексація ставок податку на викиди в атмосферне повітря; індексація рентної плати за використання природних ресурсів та за спецкористування; поступове збільшення ставки екологічного податку за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти у 10 разів до 2029 року; поступове збільшення ставки екологічного податку за викиди двоокису вуглецю кожного року на 5 грн, щоб до 2024 року вийти на рівень 30 грн за тону [13].

Підвищення деяких ставок екологічного податку (за законопроектом №5600 щодо змін до Податкового Кодексу України [15]) передбачається наступним чином: ставки за скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти збільшуються в 1,6 рази (надалі ці ставки поступово, до 2029 року, зростуть у 8 разів), за викиди двоокису вуглецю (СО2) - з 10 грн/т до 30 грн/т, а ставки на відходи для підприємств гірничої промисловості - з 0,49 грн до 1,5 грн/т. За даними Міністерства фінансів суми екологічного податку, за винятком податку з радіоактивних відходів, діляться так: частка надходжень до держбюджету становить 45%, місцевих бюджетів - 55% [16].

Економічні та правові аспекти сучасних підходів до екологічного оподаткування представники міжнародних організацій та бізнесу, науковці обговорювали у рамках 20- тої Глобальної конференції з екологічного оподаткування (GCET20) [17].

Підвищення ставок екологічних податків у таких країнах як Швеція, Данія, Нідерланди компенсувалося зменшенням податкового навантаження на фонд оплати праці, що є цілком виправданим кроком. Запровадження моделі переходу до еко-оподаткування у різних країнах потребує аналізу і сценарного економетричного моделювання. Тенденції в сфері дотримання екологічної безпеки щодо впровадження сучасної моделі екоподатку (зі зміщенням акценту з оподаткування доходів на оподаткування негативного впливу на навколишнє природне середовище) набирають актуальності та поширення в світі [18].

Висновки

3. Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року: Указ Президента України від 30.09.2019 р. №722/2019. URL: https://www.president.gov.ua/documents/7222019-29825 (дата звернення: 04.07.2021).

4. Про схвалення Енергетичної стратегії України на період до 2035 року “Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність”»: Розпорядження Кабінету міністрів України «від 18.08.2017 № 605-р. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/605-2017-%D1%80. (дата звернення: 05.07.2021).

5. Про схвалення Концепції реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища: Розпорядження Кабінету міністрів України від 31 травня 2017 р. № 616-р. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/616-2017-%D1%80. (дата звернення: 05.07.2021).

6. Про схвалення Національної стратегії управління відходами в Україні до 2030 року: Розпорядження Кабінету міністрів України від 8 листопада 2017 р. № 820-р. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/820-2017-%D1%80.

(дата звернення: 03.07.2021).

7. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 вересня 2020 року «Про Стратегію національної безпеки України»: Указ Президента України від 14.09.2020 року № 392/2020. URL: https://www.president.gov.ua/documents/3922020-35037 (дата звернення: 03.07.2021).

8. Податковий Кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (Редакція станом на 02.07.2021) // База даних «Законодавство України» / ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n256 (дата звернення: 06.07.2021).

9. Екологічні податки України. Інформація щодо сплати до Зведеного бюджету України по платниках - суб'єктах природних монополій та платників рентної плати за користування надрами. URL: https://www.saveecobot.com/ analytics/ecotaxes (дата звернення: 06.07.2021).

10. Опис проектів щодо екологічного податку. Професійна асоціація екологів України. URL: https://cutt.ly/5mbDcDJ (дата звернення: 05.07.2021).

11. Реформування сфери екологічних фінансів: концепція від Професійної асоціації екологів України. URL: https://ecolog-ua.com/news/reformuvannya-sfery-ekologichnyh- finansiv-koncepciya-vid-profesiynoyi-asociaciyi-ekologiv (дата звернення: 06.07.2021).

12. Про затвердження переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів: Постанова Кабінету Міністрів України від 17.09.1996р. №1147. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/1147-96-%D0%BF (дата

звернення: 01.07.2021).

13. Яким має бути екологічний податок та система фінансування природоохоронних заходів - позиція Міндовкілля. URL: https://mepr.gov.ua/news/36072.html (дата звернення: 05.07.2021).

14. Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень: Проект Закону від 15.09.2020 №4101. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/ zweb2/ webproc4_1?pf3511=69946 (дата звернення: 04.07.2021).

15. Про внесення змін до Податкового кодексу

України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень: Проект Закону від 02.06.2021 № 5600. URL: https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=72 106 (дата звернення: 04.07.2021).

16. У Мінфіні розповіли, як податкова реформа-2021 змінить екологічний податок. URL: https://buh.ligazakon.net/news/204145_u-mnfn-rozpovli-yak- podatkova-reforma-2021-zmnit-ekologchniy-podatok (дата

звернення: 05.07.2021).

17. 20th Global Conference on Environmental Taxation (GCET20). URL: https://www.gcet20.com/topics/ (дата звернення: 04.07.2021).

18. Макарчук Р. Екологічний податок: світовий і

український підходи. URL: https://biz.nv.ua/ukr/experts/

ekologichniy-podatok-svitoviy-i-ukrajinskiy-vimiri-50055386. html (дата звернення: 05.07.2021).

Размещено на Allbest.ru