Прояв зміни температури повітря на території м. Житомир
Гідрометеорологічна оцінка проявів зміни температури повітря на території м. Житомир за період 2000-2022 рр. Методики розрахування статистичних коефіцієнтів суттєвості (істотності) відхилень температури повітря від середніх багаторічних значень.
| Рубрика | Экология и охрана природы |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 19.05.2024 |
| Размер файла | 1,3 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Державний університет «Житомирська політехніка» м. Житомир
Кафедра екології та природоохоронних технологій
Прояв зміни температури повітря на території м. Житомир
Л.О. Герасимчук, Р.А. Валерко, І.Г. Пацева
Територія міст із підданим змінам навколишнім середовищем, значною щільністю населення, промислових та транспортних об'єктів, повсякденною діяльністю, що забезпечує його життєдіяльність та спричиняють значні викиди парникових газів, зумовлює суттєвий внесок у зміну клімату, що є однією з найгостріших екологічних проблем сучасності.
Мета. Оцінка проявів зміни температури повітря на території м. Житомир за період 2000-2022 рр.
Методи. Статистичні, коефіцієнт суттєвості (істотності) відхилень температури повітря від середніх багаторічних значень розраховували відповідно до методики Педя Д.А.
Результати. Інформаційною базою досліджень стали дані щодо середньорічних та середньомісячних температур повітря на території м. Житомир Житомирського обласного центру з гідрометеорології. Визначено, що за період 2000-2022 рр. років температура повітря на території міста збільшилася на 1,9 °С порівняно з кліматичною нормою. Найбільш теплими за період спостережень виявилися 2015, 2019 та 2020 рр. На підставі розрахунку коефіцієнтів суттєвості (істотності) відхилень температури повітря від середніх багаторічних значень визначено, що за окремими місяцями року за період 2000-2022 рр. у 2,9% фіксувалися умови, наближені до екстремальних, у 31,9% - умови, що істотно відрізняються від середніх багаторічних, у решти 65,2% - умови, близькі до звичайних. Умови, які істотно відрізняються від середніх багаторічних у першому десятилітті мали місце у 20,4% випадків, а у другому - у 43,3%. За роками спостережень температурні умови, що істотно відрізняються від середніх багаторічних, мали місце у 2002, 2007, 2008, 2015 - 2020 рр., близькі до звичайних - протягом решти років.
Висновки. Отримані результати є важливими щодо розуміння проблеми підвищення температури повітря у м. Житомир та розроблення заходів з адаптації до змін клімату на місцевому рівні.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: потепління, кліматична норма, коефіцієнт суттєвості відхилень, зміна клімату, умови
Air temperature change manifestation at the Zhytomyr territory
The territory of cities with a changing environment, a significant density of population, industrial and transport facilities, daily activities that ensure its vital activity and cause significant greenhouse gas emissions,
causes a significant contribution to climate change, which is one of the most acute environmental problems of our time.
Purpose. To assess the manifestations of air temperature changes in the city of Zhytomyr for the period 2000-2022.
Methods. Statistical, the coefficient of deviation essentiality of air temperature from the average longterm values was calculated in accordance with the methodology of Pede D.A..
Results. The information base of the research was the data on average annual and average monthly air temperatures in Zhytomyr of the Zhytomyr Regional Centre for Hydrometeorology. It was determined that in the period 2000-2022, the air temperature in the city increased by 1.9 °C compared to the climatic norm. 2015, 2019, and 2020 were the warmest during the period of our observations. Based on the calculation of the coefficients of of deviation essentiality of air temperature deviations from long-term average values, it was determined that for individual months of the year for the period 2000-2022, 2.9% of recorded conditions were close to extreme, and 31.9% - recorded conditions that differ significantly from the perennial average, the remaining 65.2% have conditions close to normal. According to the years of observation, temperature conditions that are significantly different from the long-term average occurred in 2002, 2007, 2008, 2015-2020, close to normal - during the rest of the years.
Conclusion. The obtained results are important for understanding the problem of increasing air temperature in Zhytomyr and developing measures to adapt to climate change at the local level.
KEYWORDS warming, climate norm, coefficient of deviation essentiality, climate change, conditions
Вступ
Зміна клімату - одна з найгостріших екологічних проблем сучасності, адже впливає на всі сфери життя людини, такі як охорона здоров'я, соціальна сфера, міграція, економіка, сільське господарство, інфраструктура. У доповіді МГЕЗК зазначено, що ми наразі на шляху до досягнення глобального потепління на 1,5 градуси протягом двох наступних десятиліть, зміна клімату є широко поширеною, швидкою та посилюється [1](AR6 Synthesis Report, 2023). Такі темпи здатні спричинити серйозні кліматичні зміни в результаті чого вже до 2050 року можуть відбутися незворотні зміни в екосистемах. За інформацією Climate Change Performance Index [2] Україна протягом останніх років посідає 20-те місце у рейтингу кліматичної політики. Наша держава має ряд міжнародно-правових зобов'язань у сфері зміни клімату. Наразі прийнято ряд важливих стратегічних [3] та планувальних документів у сфері зміни клімату та моніторингу парникових газів.
Урбанізація у поєднання зі змінами клімату спричиняє загрозу національній безпеці державі. Територія міст із підданим змінам навколишнім середовищем, значною щільністю населення, промислових та транспортних об'єктів, повсякденною діяльністю, що забезпечує його життєдіяльність та спричиняють значні викиди парникових газів, зумовлює суттєвий внесок у зміну клімату. В свою чергу, зміни клімату також значною мірою впливають на міське життя від послуг міст, інфраструктури до здоров'я людей.
Питання дослідження міст та змінам клімату широко представлено в науковій літературі. Short J. R. та Farmer A. [4] розглядали різницю між швидкими темпами зміни клімату та більш млявою здатністю міст до адаптації та пом'якшення наслідків, в Kumar P. [5], Leal Filho W. та ін. [6] - виклики, зумовлені зміною клімату, Wang X. та ін. [7], Lyon C.J. та ін. [8], Huang K. та ін. [9] - моделювання та прогнозування кліматичних змін, Filho W.L. та ін. [10], Lin B. B. та ін. [11], Пацева І. та ін. [12] - перешкоди та дорожню карту для визначення дій, які сприятимуть успішній реалізації інтегрованих кліматичних рішень. Зміни клімату досліджувалися і в містах України: Тернопіль [13], Новоград-Волинський [14], Коростень [15], а також за кордоном: Швейцарія [16 ], Китай [7], Париж [17].
Методи
Інформаційною базою досліджень стали дані щодо середньорічних та середньомісячних температур повітря на території м. Житомир Житомирського обласного центру з гідрометеорології.
Сучасні моделі кліматичних змін [9] передбачають, що середня максимальна температура в містах у всьому світі зросте на 2-8°C лише за кілька десятиліть. Згідно з даними Національного управління океанічних і атмосферних досліджень (NOAA) [18], середньорічна глобальна температура стабільно зростає з 1960-х років. З 1880 року середня глобальна температура зросла приблизно на 1 градус Цельсія (1,7° Фаренгейта). Очікується, що до 2050 року глобальна температура підвищиться приблизно на 1,5 градуса Цельсія (2,7 градуса Фаренгейта) і на 2-4 градуси Цельсія (3,6-7,2 градуса Фаренгейта) до 2100 року.
Наявні дослідження недостатньо висвітлюють питання сучасних змін окремих кліматичних параметрів на території міст Житомирської області, що й обумовило мету наших досліджень. Метою досліджень стала оцінка проявів зміни температури повітря на території м. Житомир за період 2000-2022 рр.
Коефіцієнт суттєвості відхилень (КСВ) температури повітря від середніх багаторічних значень розраховували відповідно до методики, наведеної у роботі [19].
Результати дослідження та обговорення
Зміна значень середньорічної температури повітря характеризує інтенсивність зміни температурного режиму. Визначено, що за період 2000 - 2022 рр. років температура повітря на території міста збільшилася на 1,9 °С порівняно з кліматичною нормою (за період 2000 - 2010 років підвищення температури повітря склало 1,7 °С [9], а за 2011 - 2020 років - 3,5 °С), а відхилення від кліматичної норми (6,9 °С) становило від 0,9 (2004 р.) до 3,5 (2020 р.) °С (рис. 1а). Має місце тенденція до підвищення як середньорічних так і середньомісячних температур на території м. Житомир.
В роботах Марущак М. I. та ін. [13] відмічене зростання температури атмосферного повітря у м. Тернопіль в межах 0,8-2,3 °С з найвищим показником у 2015 р. за період 2005 - 2015 рр., Валерко Р. А. [15] - підвищення середньорічної температури по місту Коростень з 7,6 до 9,0 °С за період 2004-2014 рр., Герасимчук Л. О та ін. [14] - підвищення середньорічної температури повітря м. Новоград-Волинський відносно норми на 1,5 °С, середньомісячної - від 0,4 (жовтень) до 2,3 °С (липень), що протягом останніх десятиліть у 17 великих містах України середня річна температура повітря зросла на 0,7-1,2°С за період 1991-20015 рр. В дослідженні Стрямець Г. В., та ін. [20], що стосувалися території природного заповідника «Розточчя» також зафіксоване підвищення температури, на 2,2°С (2005-2020 рр.), та 3,2°С (2016-2020 рр.).
В роботі Forster P.M. та ін. [21] відзначено, що спричинене людиною потепління досягло 1,14 (0,9 до 1,4) °С в середньому за десятиліття 2013-2022 років і 1,26 (1,0 до 1,6) °С у 2022 році, а протягом 2013-2022 років потепління, спричинене людиною, зростало з безпрецедентною швидкістю понад 0,2 °С за десятиліття.
Найбільш теплими за період наших спостережень виявилися 2015, 2019 та 2020 рр., середньорічна температура яких склала 10,1 °С, 10,3 °С та 10,4 °С відповідно, а найбільше підвищення температури відбулося у першу половину року. Дані підтверджуються й Lindsey R. та Dahlman L. [22], які вказують, що 19 із 20 найтепліших років припали на період з 2001 року та Шевченко O., Сніжко С. [23], якими визначено, що найсуттєвіше зростання середньої місячної температури повітря в сучасний період у містах України зафіксовано в січні та у літні місяці.
Відхилення від кліматичної норми середньорічних температур в розрізі окремих місяців за період 2000 - 2022 років варіювали від 0,8 °С у жовтні до 2,6 °С у липні (січень потеплішав в середньому на 2,5 °С, березень - на 2,4 °С, грудень та серпень - на 2,3 °С, квітень - на 2,2 °С, лютий - на 2,0 °С, на 2,0 °С, листопад - на 1,7 °С, травень - на 1,6 °С, червень - на 1,5 °С, вересень - на 1,2 °С (рис. 1б).
В роботі Марущак М. I. та ін. [13] підтверджують отримані дані щодо тенденції до потепління з ймовірністю значного підвищення температури саме у літні місяці.
Відмітимо, що за період 2011 - 2020 рр. зафіксовані відхиленнями від кліматичної норми перевищували аналогічні значення за 2000 - 2010 рр. у 1,1 (січень) - 3,9 (червень, серпень) рази (табл. 1).
Рис. 1 - Відхилення від кліматичної норми за період 2000 - 2022 рр. середньорічної температури повітря (а) та в розрізі місяців року (б), 2000 - 2022 рр.
Fig. 1 - Deviations from the climatic norm for the period 2000-2022 of the average annual air temperature (a) and by months of the year (b), 2000-2022
Таблиця 1
Відхилення від кліматичної норми температури повітря в розрізі місяців року за окремими періодами
Deviations from the climatic norm of air temperature by months of the year by individual periods
|
I |
II |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
|
|
2000 - 2010 рр. |
||||||||||||
|
2,5 |
2,1 |
2,1 |
2,1 |
1,6 |
1,1 |
0,7 |
2,6 |
2,0 |
0,6 |
0,8 |
2,4 |
|
|
2011 - 2020 рр. |
||||||||||||
|
2,9 |
2,7 |
2,7 |
3,4 |
2,7 |
1,8 |
2,9 |
2,5 |
2,7 |
2,3 |
1,4 |
2,6 |
|
|
2021 - 2022 рр. |
||||||||||||
|
4,4 |
3,7 |
3,7 |
2,4 |
-0,2 |
0,1 |
3,4 |
3,8 |
2,8 |
-0,6 |
1,7 |
1,6 |
гідрометеорологічний температура повітря
Зимовий період 2000 - 2022 рр. відзначився найбільшим підвищенням середньомісячних температур на 2,3 °С (січень - на 2,5 °С, грудень - на 2,3 °С, лютий - на 2,0 °С), в той же час весняний - на 2,2 °С (березень - на 2,4 °С, квітень - на 2,2 °С, травень - на 1,6 °С), літній - на 2,1 °С (липень - на 2,6 °С, серпень - на 2,3 °С, червень - на 1,5 °С) та осінній - на 1,2 °С (листопад - на 1,7 °С, вересень - на 1,2 °С, жовтень - на 1,8 °С) (рис. 2).
За період досліджень значення середньомісячних температур відповідали кліматичній нормі лише у 1,4% (травень 2008 р. та 2021 р., червень 2000 р., листопад 2001 р.). Значення середньомісячних температур нижче кліматичної норми мали місце у всі роки спостереження, за виключенням періоду 2008 - 2009 рр., 2017 р. і 2019 р., не спостерігалося зменшення значень середньомісячної температури серпня. Лише 15,6% значень середньомісячних температур за 23- річний період досліджень були нижче кліматичної норми: січень 2006 р. (-1,6 °С) і 2010 р. (-2,6 °С), лютий 2003 р. (-2,3 °С), 2005 р. (0,5 °С), 2006 р. (-1,2 °С), 2011 р. (-1,1 °С), 2012 р. (-6,0 °С), березень 2003 р. (-0,2 °С), 2005 р. (-1,4 °С), 2006 р. (-0,6 °С), 2013 р. (1,7 °С), 2018 р. (-1,5 °С), квітень 2003 р. (-1,2 °С), 2021 р. (-0,2 °С), 2022 р. (-0,1 °С), травень 2001 р. (-0,6 °С), 2004 р. (-1,6 °С), 2006 р. (-0,1 °С), 2020 р. (-2,1 °С), червень 2001 р. (-1,2 °С), 2004 р. (-0,7 °С), липень 2000 р. (0,1 °С), вересень 2000 р. (-1,6 °С), 2002 р. (0,1 °С), 2003 р. (-0,2 °С), 2004 р. (-0,1 °С), 2013 р. (-0,7 °С), 2021 р. (-0,3 °С), 2022 р. (0,8 °С), жовтень 2002 р. (-0,6 °С), 2003 р. (1,1 °С), 2010 р. (-1,8 °С), 2011 р. (-0,5 °С), 2015 р. (-0,6 °С), 2016 р. (-0,9 °С), листопад 1,2 2005 р. (-0,1 °С), 2007 р. (-1,0 °С), 2014 р. (0,1 °С), 2016 р. (-0,7 °С), 2018 р. (-0,8 °С), грудень 2001 р. (-5,0 °С), 2010 р. (-1,7 °С) і 2012 р. (-2,8 °С) (рис. 2).
У дослідженнях Arnell N.W. та ін. [24] доведено, що різні ризики зростають зі зміною температури. Наприклад, глобальна середня ймовірність великої спеки зростає з 5% у 1981-2010 роках до 28% при 1,5 °С і 92% при 4 °C, сільськогосподарської посухи зростає з 9 до 24% при 1,5 °C і 61 % при 4 °C, а за 50-річний повторюваний період річковий паводок збільшується з 2 до 2,4% при 1,5 °С і 5,4% при 4 °С. А відповідно до сценаріїв RCP4.5, RCP6.0 і RCP8.5, змодельованих в роботі Wang X. [7], щорічне підвищення температури прогнозується в діапазоні 0,8-1,2°С для 2040 року, 1,5-2,7°С для 2070 року та 1,6-4,4°С відповідно.
Наступним етапом досліджень став розрахунок коефіцієнтів суттєвості відхилень температури повітря від середніх багаторічних значень (КСВтп), результати чого представлено на рис. 3 і за якими можна судити про температурні умови, які мали місце протягом досліджуваного періоду на території м. Житомир.
Рис. 2 - Відхилення від норми середньомісячних температур протягом 2000 - 2018 років Fig. 2 - Deviations from the norm of average monthly temperatures during 2000-2018
За окремими місяцями року за досліджуваний період у 2,9% фіксувалися умови, наближені до екстремальних (січень 2007 р. (|КСВШ| = 2,086), квітень 2018 р. (|КСВШ| = 2,346), червень 2019 р. (|КСВтп| = 2,078), вересень 2015 р. та 2020 р. (|КСВтп| = 2,010), жовтень 2008 р. (|КСВтп| = 1,762), листопад 2010 р. (|КСВтп| = 2,201), грудень 2003 р. (|КСВтп| = 2,424), у 31,9% - умови, що істотно відрізняються від середніх багаторічних (січень 2001 р., 2005 р., 2008 р., 20110 р., 2015 р., 2018 р., 2020 р. і 2022 р.; лютий 2002 р., 2008 р., 2012 р., 2016 р, 2019 р., 2020 р. і 2022 р.; березень 2002 р., 2007 - 2008 рр., 2014 - 2017 рр. і 2019 - 2020 рр.; квітень 2000 р., 2009 р., 2012 р. і 2016 р.; травень 2003 р., 2007 р., 2010 р., 2012 - 2014 рр. і 2018 р.; червень 2007 р., 2010 - 2011 рр., 2013 р., 2015 - 2016 рр., 2018 р. і 2020 - 2022 рр.; липень 2001 - 2002 рр., 2010 р., 2012 р., 2015 - 2016 рр. і 2021 р.; серпень 2007 - 2008 рр., 2010 р., 2015 - 2020 рр. і 2022 р.; вересень 2009 р., 2011 - 2012 рр. і 2016 - 2019 рр.; жовтень 2013 р., 2018 - 2019 рр. і 2022 р.; листопад 2000 р., 2009 р., 2012 - 2013 рр., 2015 р., 2019 р. і 2021 р.; грудень 2001 - 2002 рр., 2006 р., 2011 р., 2015 р., 2017 р. і 2019 р.) та у решти 65,2% - умови, близькі до звичайних (рис. 3).
Порівнюючи між собою періоди 2000 - 2010 рр. та 2011 - 2020 рр., варто відмітити, що умови, які істотно відрізняються від середніх багаторічних (|КСВтп| від 1 до 2) у першому десятиліття мали місце у 20,4% випадків, а у другому - у два рази більше - у 43,3%. В розрізі сезонів року саме влітку спостерігалося найбільше випадків, коли мали умови, які істотно відрізняються від середніх багаторічних - 39,1% (взимку - 31,9%, навесні - 29%, восени - 26,1%) (рис. 3).
За досліджуваний період на підставі значень КСВтп зафіксовані наступні температурні умови:
Рис. 3 - Коефіцієнти суттєвості відхилень температури повітря від середніх багаторічних значень за період 2000 - 2022 років
Fig. 3 - Significance coefficients of deviations of air temperature from long-term averages for the period
- близькі до звичайних мали місце у 2000 р. (|КСВтп| = 0,742), 2001 р. (|КСВтп| = 0,463), 2003 р. (|КСВтп| = 0,575), 2004 р. (|КСВтп| = 0,392), 2005 р. (|КСВтп| = 0,530), 2006 р. (|КСВтп| = 0,492), 2009 р. (|КСВтп| = 0,907), 2010 р. (|КСВтп| = 0,776), 2011 р. (|КСВтп| = 0,795), 2012 р. (|КСВтп| = 0,690), 2013 р. (|КСВтп| = 0,929), 2014 р. (|КСВтп| = 0,899), 2021 р. (|КСВтп| = 0,824) та 2022 р. (|КСВтп| = 0,981);
- умови, що істотно відрізняються від середніх багаторічних, були характерні для 2002 р. (|КСВтп| = 1,201), 2007 р. (|КСВтп| = 1,134), 2008 р. (|КСВтп| = 1,172), 2015 р. (|КСВтп| = 1,421), 2016 р. (|КСВтп| = 1,093), 2017 р. (|КСВтп| = 1,071), 2018 р. (|КСВтп| = 1,048), 2019 р. (|КСВтп| = 1,537), 2020 р. (|КСВтп| = 1,567).
Враховуючи, що саме на місцевому рівні найбільше відчуваються наслідки зміни клімату, саме звідси повинні прийматися заходи щодо адаптації до них. Одним з прикладів на території міста Житомир є Державний університет «Житомирська політехніка», який усвідомлюючи свою роль, як закладу вищої освіти у формуванні політики з урахуванням ЦСР, наказом від 01 вересня 2021 р. №517/од затвердив Стратегію щодо адаптації до зміни клімату [3], основними цілями якої є врахування впливу зміни клімату у загально-організаційній та адміністративно -господарській діяльності, запобігання зміні клімату через скорочення викидів та збільшення поглинання парникових газів, посилення наукового забезпечення у сфері адаптації до зміни клімату, підвищення обізнаності, рівня освіти, підготовки кадрів у сфері адаптації до зміни клімату, що успішно реалізуються у загально-організаційній та адміністративно-господарській, освітній, науковій та позана- вчальній діяльностях.
Short J.R. та Farmer A. [4] потепління вважають екзистенціальною кризою, що швидко наближається, що у короткостроковій та середньостроковій перспективі вже вплинула на міста, а адаптація до змін клімату в містах суперечить швидким темпам глобального потепління та прискоренню зміни клімату, Abbass K. та ін. [25] - глобальною загрозою, яка чинить тиск на різні сектори. В роботі Lyon C.J. та ін. [8] зазначено, що критичні проблеми з виробництвом їжі та викликаною кліматом міграцією людей виникнуть задовго до 2100 року, що порушить питання щодо придатності для життя деяких регіонів Землі після рубежу століть. Дослідженнями Vicedo-Cabrera A.M. та ін. [16] зроблено висновок, що зміна клімату є суттєвою причиною надзвичайного надмірного тягаря для здоров'я. Lenton T.M. та ін. [26] своїми дослідженнями показують, що зміна клімату вже вивела ~9% людей (>600 мільйонів) за межі ніші, а до кінця століття (2080-2100 рр.) нинішня політика, яка призведе до глобального потепління приблизно на 2,7 °С, може залишити одну третину (22-39%) людей поза нішою.
Huang K. та ін. [9] прогнозують збільшення міст та інтенсифікації теплового острова до 2050 року. В їх праці показано, що розширення міст спричинить таке ж значне потепління, як і внаслідок викидів парникових газів або навіть більше. А викиди, потепління і соціально-економічний розвиток називають чинниками зростаючих ризиків екстремальної спеки. І саме політика щодо обмеження або перерозподілу розширення чи планування міст є важливою у стратегії пом'якшення міського тепла, що забезпечить зменшення негативного впливу останнього на здоров'я людини, енергетичні системи, міські екосистеми та інфраструктуру. Patsevа I. та ін. [12] в якості ефективного засобу для поліпшення екологічної ситуації в містах та відмінного способу благоустрою території, районів, будинків пропонують зовнішнє озеленення будівель. Leal Filho W. та ін. [6] підкреслюють, що після недавніх смертельних хвиль спеки в багатьох країнах існує явний тиск щодо впровадження планів, і тому їх розвиток був обов'язково швидким. Автори рекомендують послідовно розробляти зміст таких планів у міру накопичення інформації про ефективність втручань, щоб зробити громади менш вразливими до вже триваючих наслідків зміни клімату шляхом жорсткої політики пом'якшення наслідків, щоб зменшити викиди парникових газів, та проведення адаптаційних заходів з боку охорони здоров'я. Lin B. та ін. [11] зазначають, що інтеграція рішень для адаптації до зміни клімату пропонує можливості та великий потенціал для довгострокових стійких змін, а краще розуміння того, як створювати сприятливі середовища, як інтегрувати рішення в різних контекстах, як рішення можуть бути взаємодоповнюючими, а також як передавати та масштабувати рішення - все це важливі наступні кроки для впровадження інтегрованих рішень у рішення щодо адаптації міст у всьому світі.
Підняття питання зміни клімату на місцевому рівні є важливим кроком у подоланні необізнаності та підвищення рівня знань населення.
За період 2000-2022 рр. років температура повітря на території міста збільшилася на 1,9 °С порівняно з кліматичною нормою, а найбільш теплими виявилися 2015, 2019 та 2020 рр. За окремими місяцями року за період 2000-2022 рр. у 2,9% фіксувалися умови, наближені до екстремальних, у 31,9% - умови, що істотно відрізняються від середніх багаторічних, у решти 65,2% - умови, близькі до звичайних. За роками спостережень температурні умови, що істотно відрізняються від середніх багаторічних, мали місце у 2002, 2007, 2008, 2015 - 2020 рр. (|КСВтп| від 1,048 до 1,567).
Список використаної літератури
1. IPCC, Synthesis Report of the Sixth Assessment Report: Climate change 2023. URL:https://www.ipcc.ch/ar6-svr (дата звернення 04.10.2023)
2. Climate Change Performance Index (CCPI). URL:https://ccpi.org (дата звернення 04.10.2023)
3. Strategies for Climate Change Adaptation jf the State University "Zhytomyr Polytechnic". URL: https://docs.ztu.edu.ua/?mdocs-file=1636 (дата звернення 04.10.2023)
4. Short J. R., Farmer A. Cities and Climate Change. Earth. 2021. Vol. 2, No 4. P. 1038-1045. DOI: https://www.mdpi.com/2673-4834/2/4/61
5. Kumar P. Climate Change and Cities: Challenges Ahead. Frontiers in Sustainable Cities. 2021. Vol. 3. DOI: https://10.3389/frsc.2021.645613
6. Leal F. W., Tuladhar L., Li C., Balogun A.-L. B., Kovaleva M., Abubakar I. R., Azadi H., Donkor F. K. K. Climate change and extremes: implications on city livability and associated health risks across the globe.
International Journal of Climate Change Strategies and Management. 2023. Vol. 15, No 1. P. 1-19. DOI: https://10.1108/IJCCSM-07-2021-0078
7. Wang X., Hou X., Piao Y., Li Y. Climate Change Projections of Temperature Over the Coastal Area of China Using SimCLIM. Front. Environ. Sci., Sec. Interdisciplinary Climate Studies. 2021. Vol. 9. DOI: https://doi.ore/10.3389/fenvs.2021.782259
8. Lyon C. J., Saupe E. E., Smith C. J., Hill D. J., Beckerman A. P., Stringer L. C., Aze T. Climate change research and action must look beyond 2100. Global Change Biology. 2021. Vol. 28, No 2. P. 349-361. URL: https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/gcb.15871
9. Huang K., Li X., Liu X., Seto K. C. Projecting global urban land expansion and heat island intensification through 2050. Environ Res Lett. 2019. Vol. 14, 114037. DOI: https://10.1088/1748-9326/ab4b71
10. Filho W. L., Balogun A. L., Olayide O. E., Azeiteiro U. M., Ayal D. Y., Munoz P. D. C., Nagy G. J., Bynoe P., Oguge O., Yannick T. N., Saroar M., Li C. Assessing the impacts of climate change in cities and their adaptive capacity: Towards transformative approaches to climate change adaptation and poverty reduction in urban areas in a set of developing countries. Sci Total Environ. 2019. Vol. 692. P. 1175-1190. DOI: https://doi.ore/10.1016/i.scitotenv.2019.07.227
11. Lin B. B., Ossola A., Alberti M., Andersson E., Bai X., Dobbs C., Elmqvist T., Evans K. L., Frantzeskaki N., Fuller R. A., Gaston K. J., Haase D., Jim C. Y., Konijnendijk C., Nagendra H., Niemela J., McPhearson T., Moomaw W. R., Parnell S., Pataki D., Ripple W. J., Tan P. Y. Integrating solutions to adapt cities for climate change. The Lancet Planetary Health. 2021. Vol. 5, No 7. P. 479-486. DOI: https://doi.org/10.1016/S2542- 5196(21)00135-2
12. Пацева І., Aлпатова O., Рибак O., Циганенко-Дзюбенко І., Медвідь O. Озеленення даху як захід по адаптації зміни клімату на прикладі м. Житомир. Проблеми хімії та сталого розвитку. 2022. №3. С. 67-74. DOI: https://https://doi.org/10.32782/pcsd-2022-3-9
13. Марущак М. I., Криницька I. Я., Руденко O. В., Габор Г. Г. Особливості зміни клімату у місті Тернопіль: чи відображають регіональні зміни глобальні процеси? Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. 2017. № 2(72). С. 62-68. https://doi.org/10.11603/1681-2786.2017.2.8108
14. Герасимчук Л. О., Валерко Р. А., Мартенюк Г. М. Тенденції зміни клімату на території м. Новоград-Волинський Житомирської області. Наукові горизонти. 2018. №2(65). С. 42-50. URL:
http://ir.znau.edu.ua/handle/123456789/9497 (дата звернення 04.10.2023)
15. Валерко Р. А. Екологічна оцінка змін клімату на території м. Коростень Житомирської області. Вісник ЖНАЕУ. 2015. № 2(50), т. 1. С. 46-54. URL: http://ir.znau.edu.ua/handle/123456789/3334 (дата звернення 04.10.2023)
16. Vicedo-Cabrera A. M., Schrijver E., Schumacher D. L., Ragettli M. S., Fischer E. M., Seneviratne S. I. The footprint of human-induced climate change on heat-related deaths in the summer of 2022 in Switzerland. Environmental Research Letters. 2023. Vol. 18, No 7. 074037. DOI: https://doi.org/10.1088/1748-9326/ace0d0
17. McKay D. I. A., Staal A., Abrams J. F., Winkelmann R., Sakschewski B., Loriani S., Fetzer I., Cornell S. E., Rockstrom J., Lenton T. M. Exceeding 1.5°C global warming could trigger multiple climate tipping points. Science. 2022. Vol. 377, No 6611. DOI: https://doi.org/10.1126/science.abn7950
18. NOAA, National Centers for Environmental Information. State of the Climate: Global Climate Report for 2022. URL: https://www.ncei.noaa.gov/access/monitoring/monthly-report/global/202213 (дата звернення 04.10.2023)
19. Herasymchuk L. O., Valerko R. A. Coverage of climate change trends in Zhytomyr over a 19-year period.
Scientific developments of Ukraine and EU in the area of natural science: Collective monograph. Riga: Baltija Publishing, 2020. P. 85-101. DOI: https://doi.org/10.30525/978-9934-588-73-0/L6
http://baltiiapublishing.lv/omp/index.php/bp/catalog/view/61/1107/2449-1
20. Стрямець Г. В., Прикладівська Т. Р., Гребельна В. О., Скобало О. С., Ференц Н. М. Оцінка кліматичних тенденцій в Українському Розточчі за результатами динаміки плювіотермічних умов. Наукові праці Лісівничої академії наук України. 2021. № 23. С. 130-151. DOI: https://doi.org/10.15421/41213
21. Forster P. M., Smith C. J., Walsh T., Lamb W. F., Lamboll R., Hauser M., Ribes A., Rosen D., Gillett N., Palmer M. D., Rogelj J., von Schuckmann K., Seneviratne S. I., Trewin B., Zhang X., Allen M., Andrew R., Birt A., Borger A., Boyer T., Broersma J. A., Cheng L., Dentener F., Friedlingstein P., Gutierrez J. M., Gu- tschow J., Hall B., Ishii M., Jenkins S., Lan X., Lee J.-Y., Morice C., Kadow C., Kennedy J., Killick R., Minx J. C., Naik V., Peters G. P., Pirani A., Pongratz J., Schleussner C.-F., Szopa S., Thorne P., Rohde R., Rojas Corradi M., Schumacher D., Vose R., Zickfeld K., Masson-Delmotte V., Zhai P. Indicators of Global Climate Change 2022: annual update of large-scale indicators of the state of the climate system and human influence. Earth Syst. Sci. Data. 2023. Vol. 15. P. 2295-2327. DOI: https://doi.org/10.5194/essd-15-2295- 2023
22. Lindsey R., Dahlman, L. Climate Change: Global Temperature. URL: https://www.climate.gov/news- features/understanding-climate/climate-change-global-temperature (дата звернення 04.10.2023)
23. Шевченко O., Сніжко С. Зміна клімату та українські міста: прояви та проекції до кінця ХХІ століття на основі RCP-сценаріїв. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 2019. № 2(75). С. 11-18. DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2721.2019..75.2
24. Arnell N. W., Lowe J. A., Challinor A. J., Osborn T. J. Global and regional impacts of climate change at different levels of global temperature increase. Climatic Change. 2019. Vol. 155. P. 377-391. DOI: https:// doi.org/10.1007/s10584-019-02464-z
25. Abbass K., Qasim M. Z., Song H., Murshed M., Mahmood H., Younis I. A review of the global climate change impacts, adaptation, and sustainable mitigation measures. Environ Sci Pollut Res. 2022. Vol. 29. P. 42539-42559. DOI: https://doi.org/10.1007/s11356-022-19718-6
26. Lenton T. M., Xu C., Abrams J. F., Ghadiali A., Loriani S., Sakschewski B., Zimm C., Ebi K. L., Dunn R. R., Svenning J.-C., Scheffer M. Quantifying the human cost of global warming. Nat Sustain. 2023. DOI: https://doi.org/10.1038/s41893-023-01132-6
References
1. IPCC, Synthesis Report of the Sixth Assessment Report: Climate change 2023. (2023). Retrieved from https://www.ipcc.ch/ar6-syr
2. Climate Change Performance Index (CCPI). (2023). Retrieved from https://ccpi.org
3. Strategies for Climate Change Adaptation jf the State University "Zhytomyr Polytechnic". Retrieved from https://docs.ztu.edu.ua/?mdocs-file=1636
4. Short, J.R., & Farmer, A. (2021). Cities and Climate Change. Earth, 2(4), 1038-1045.https://www.mdpi.com/2673-4834/2/4/61
5. Kumar, P. (2021). Climate Change and Cities: Challenges Ahead. Frontiers in Sustainable Cities, 3. https://10.3389/frsc.2021.645613
6. Leal Filho, W., Tuladhar, L., Li, C., Balogun, A.-L.B., Kovaleva, M., Abubakar, I.R., Azadi, H., & Donkor, F.K.K. (2023). Climate change and extremes: implications on city livability and associated health risks across the globe. International Journal of Climate Change Strategies and Management, 15(1), 1-19. https://10.1108/IJCCSM-07-2021-0078
7. Wang, X., Hou, X., Piao, Y., & Li, Y. (2021). Climate Change Projections of Temperature Over the Coastal Area of China Using SimCLIM. Front. Environ. Sci., Sec. Interdisciplinary Climate Studies, 9. https://doi.org/10.3389/fenvs.2021.782259
8. Lyon, C.J., Saupe, E.E., Smith, C.J., Hill, D.J., Beckerman, A.P., Stringer, L.C., & Aze, T. (2021). Climate change research and action must look beyond 2100. Global Change Biology, 28(2), 349-361. https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/gcb.15871
9. Huang, K., Li, X., Liu, X., & Seto, K.C. (2019). Projecting global urban land expansion and heat island intensification through 2050. Environ Res Lett., 14, 114037. https://10.1088/1748-9326/ab4b71
10. Filho, W.L., Balogun, A.L., Olayide, O.E., Azeiteiro, U.M., Ayal, D.Y., Munoz, P.D. C., Nagy, G.J., Bynoe, P., Oguge, O., Yannick, T.N., Saroar, M., & Li C. (2019). Assessing the impacts of climate change in cities and their adaptive capacity: Towards transformative approaches to climate change adaptation and poverty reduction in urban areas in a set of developing countries. Sci Total Environ., 692, 1175-1190. https://doi.org/10.1016/i.scitotenv.2019.07.227227
11. Lin, B.B., Ossola, A., Alberti, M., Andersson, E., Bai, X., Dobbs, C., Elmqvist, T., Evans, K.L., Frantzeskaki, N., Fuller, R.A., Gaston, K.J., Haase, D., Jim, C.Y., Konijnendijk, C., Nagendra, H., Niemela,
J., McPhearson, T., Moomaw, W.R., Parnell, S., Pataki, D., Ripple, W.J., & Tan, P.Y. (2021). Integrating solutions to adapt cities for climate change. The Lancet Planetary Health, 5(7), 479-486. https://doi.org/10.1016/S2542-5196(21)00135-2
12. Patseva, I., Alpatova, O., Rybak, O., Tsyhanenko-Dziubenko, I., & Medvid, O. (2022). "Rooftop gardening as an adaption measure of the climate changes a case study of Zhytomyr". Problemy khimii ta staloho rozvytku, 3, 67-74. https://doi.org/10.32782/pcsd-2022-3-9 (in Ukrainian)
13. Marushchak, M.I., Krynytska, I.Ya., Rudenko, O. V., & Habor, H.H. (2017). "The Features of Climate Changes in Ternopil: do the Regional Changes Represent Global Processes?" Visnyk sotsialnoi hihiieny ta orhanizatsii okhorony zdorov'ia Ukrainy, 2(72), 62-68. https://doi.org/10.11603/1681-2786.2017.2.8108 (in Ukrainian)
14. Herasymchuk, L.O., Valerko, R.A., & Marteniuk, Н.М. (2018). Climate change tendencies on the territory of the city of Novohrad-Volynskyi in Zhytomyr region". Naukovi horyzonty, 2(65), 42-50. Retrieved from http://ir.znau.edu.ua/handle/123456789/9497 (in Ukrainian)
15. Valerko, R.A. (2015). "The ecological assessment of climate changes on the territory of the city of Korosten of Zhytomyr region". Visnyk Zhytomyrskoho natsionalnoho ahroeklohichnoho universytetu, 2(50), 46-54. Retrieved from http://ir.znau.edu.ua/handle/123456789/3334 (in Ukrainian)
16. Vicedo-Cabrera, A.M., Schrijver, E., Schumacher, D.L., Ragettli, M.S., Fischer, E.M., & Seneviratne, S.I. (2023). The footprint of human-induced climate change on heat-related deaths in the summer of 2022 in Switzerland. Environmental Research Letters, 18(7), 074037. https://doi.om/10.1088/1748-9326/ace0d0
17. McKay, D.I.A., Staal, A., Abrams, J.F., Winkelmann, R., Sakschewski, B., Loriani, S., Fetzer, I., Cornell,
S.E., Rockstrom, J., & Lenton, T.M. (2022). Exceeding 1.5°C global warming could trigger multiple climate tipping points. Science, 377(6611). https://doi.ora/10,1126/science.abn7950
18. NOAA National Centers for Environmental Information. State of the Climate: Global Climate Report for 2022. (2023). Retrieved from https://www.ncei.noaa.gov/access/monitoring/monthly-report/global/202213
19. Herasymchuk, L.O., & Valerko, R.A. (2020). Coverage of climate change trends in Zhytomyr over a 19- year period. Scientific developments of Ukraine and EU in the area of natural science: Collective monograph (85-101). Riga: Baltija Publishing. https://doi.org/10.30525/978-9934-588-73-0/1.6
20. Striamets, H., Prykladivska, T., Hrebelna, V., Skobalo, V., & Ferents, N. (2021). "The appraisal of climate trends in the Ukrainian Roztochya on the basis of pluviothermal conditions". Naukovi pratsi Lisivnychoi akademii nauk Ukrainy, 23, 130-151. https://doi.org/10.15421/41213 (in Ukrainian)
21. Forster, P.M., Smith, C.J., Walsh, T., Lamb, W.F., Lamboll, R., Hauser, M., Ribes, A., Rosen, D., Gillett,
N., Palmer, M. D., Rogelj, J., von Schuckmann, K., Seneviratne, S.I., Trewin, B., Zhang, X., Allen, M., Andrew, R., Birt, A., Borger, A., Boyer, T., Broersma, J.A., Cheng, L., Dentener, F., Friedlingstein, P., Gutierrez, J. M., Gutschow, J., Hall, B., Ishii, M., Jenkins, S., Lan, X., Lee, J.-Y., Morice, C., Kadow, C., Kennedy, J., Killick, R., Minx, J.C., Naik, V., Peters, G.P., Pirani, A., Pongratz, J., Schleussner, C.-F., Szopa, S., Thorne, P., Rohde, R., Rojas Corradi, M., Schumacher, D., Vose, R., Zickfeld, K., Masson-Delmotte, V., & Zhai, P. (2023). Indicators of Global Climate Change 2022: annual update of large-scale indicators of the state of the climate system and human influence. Earth Syst. Sci. Data, 15, 2295-2327.
https://doi.org/10.5194/essd-15-2295-2023
22. Lindsey, R., & Dahlman, L. (2023). Climate Change: Global Temperature. Retrieved from https://www.climate.gov/news-features/understanding-climate/climate-change-global-temperature
23. Shevchenko, O., & Snizhko, S. (2019). "Climate Change and Ukrainian Cities: Manifestations and Projections on 21st Century Based on RCP-Scenarios". Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka, 2(75), 11-18. https://doi.org/10.17721/1728-2721.2019.75.2 (in Ukrainian)
24. Arnell, N.W., Lowe, J.A., Challinor, A.J., & Osborn, T.J. (2019). Global and regional impacts of climate change at different levels of global temperature increase. Climatic Change, 155, 377-391. https://doi.org/10.1007/s10584-019-02464-z
25. Abbass, K., Qasim, M. Z., Song, H., Murshed, M., Mahmood, H., & Younis I. (2022). A review of the global climate change impacts, adaptation, and sustainable mitigation measures. Environ Sci Pollut Res, 29, 42539-42559. https://doi.org/10.1007/s11356-022-19718-6
26. Lenton, T.M., Xu, C., Abrams, J.F., Ghadiali, A., Loriani, S., Sakschewski, B., Zimm, C., Ebi, K.L., Dunn, R.R., Svenning, J.-C., & Scheffer, M. (2023). Quantifying the human cost of global warming. Nat Sustain. https://doi.org/10.1038/s41893-023-01132-6
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Характеристика господарсько-виробничого комплексу Добропільського району Донецької області. Потенційні екологічні небезпеки території та визначення факторів екологічного ризику. Оцінка ризику для здоров’я населення від забруднення атмосферного повітря.
курсовая работа [6,1 M], добавлен 18.03.2015Оцінка наслідків забруднень атмосферного повітря автомобільними викидами, склад, масштаби забруднень. Завантаження вулиць міста автотранспортом, оцінка ступеню забрудненості атмосферного повітря відпрацьованими газами автомобілів, шляхи їх зменшення.
лабораторная работа [14,4 K], добавлен 11.05.2010Атмосферне повітря, його складові та їх характеристика. Екологічні проблеми, пов’язані із забрудненням повітря, виникнення озонових дір. Аналіз повітряної суміші, визначення ефективних методів очищення та охорони від забруднення шкідливими речовинами.
курсовая работа [35,9 K], добавлен 04.10.2011Загальна характеристика складу атмосферного повітря. Викиди автомобiльного транспорту як джерело забруднення довкiлля. Методологічні аспекти дослідження стану повітря м. Києва. Еколого-економічні розрахунки збитків, завданих державі в результаті викидів.
дипломная работа [121,9 K], добавлен 28.02.2009Розрахунок очікуваних максимально разових концентрацій шкідливих речовин у атмосфері. Визначення пріоритетного списку інгредієнтів атмосферного повітря, які підлягають контролю. Розрахунок концентрацій домішок. Розміщення постів на території міста.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 26.06.2013Функції управління та моніторинг в галузі охорони атмосферного повітря. Нормативи, передбачені атмосфероохоронним законодавством. Державна екологічна та санітарно-гігієнічна експертиза, запобігання негативному впливу на стан атмосферного повітря.
реферат [13,8 K], добавлен 24.01.2009Екологічний аналіз впливу діяльності ТОВ "Торговий дім "Керамік" на атмосферне повітря. Розрахунок платежів за викиди забруднюючих речовин. Соціально-економічні результати природоохоронних заходів. Законодавче регулювання питань охорони праці в Україні.
дипломная работа [115,7 K], добавлен 26.08.2014Характеристика забруднювачів повітря: класифікація та вплив на здоров’я людини. Атмосфера: її склад, роль та функції. Вплив шкідливих домішок в повітрі на здоров’я людини. Дослідження забруднення повітря міста Боярки методом спостереження за лишайниками.
курсовая работа [61,5 K], добавлен 12.03.2011Характеристика та вплив забруднюючих речовин від відпрацьованих автомобілями газів на атмосферне повітря. Аналіз шкідливих видів двигунів внутрішнього згорання. Законодавчі обмеження викидів шкідливих речовин та оцінка впровадження європейських норм.
курсовая работа [832,6 K], добавлен 06.05.2014Моніторинг стану повітряного басейну. Вплив наслідків забруднення атмосферного повітря на стан здоров'я населення. Розрахунок максимального значення приземної концентрації шкідливих речовин. Механічні, фізичні, хімічні методи очистки газопилового потоку.
курсовая работа [135,0 K], добавлен 26.06.2014Пестицидне агротехногенне навантаження. Патогенні зміни в організмі, які зумовлюють пестициди. Переміщення пестицидів у біосфері. Толерантність території до пестицидного навантаження. Принципи інтегрованого захисту рослин. Охорона атмосферного повітря.
реферат [283,6 K], добавлен 16.11.2010Вивчення проблемних аспектів охорони атмосферного повітря. Вплив на забруднення атмосфери відсутності установок по вловлюванню газоподібних сполук, які надходять від котелень. Необхідність впровадження сучасних технологій очищення промислових викидів.
курсовая работа [387,3 K], добавлен 11.12.2013Комплексні системи екологічного захисту повітря від викидів заводу. Найпростіші фільтри мокрої очистки. Конструктивні схеми адсорберів. Розробка фільтрів для очищення стічних вод та повітря на підприємстві при виготовленні залізобетонних конструкцій.
курсовая работа [2,5 M], добавлен 08.01.2012Створення та структура Донецького Гідрометцентру. Стан виконання заходів охорони атмосферного повітря підприємствами металургійної і коксохімічної промисловості. Аналіз стану забруднення атмосферного повітря міст Донецька та Макіївки за 2010 рік.
отчет по практике [710,1 K], добавлен 05.12.2013Забруднюючі речовини що викидають автомобілі та їхній вплив на навколишнє середовище і здоров'я людей. Комплексний вплив автомобільного транспорту на довкілля. Оцінка забруднення атмосферного повітря, автотранспортом за концентрацією оксиду вуглецю.
курсовая работа [60,8 K], добавлен 11.09.2014Атмосфера, як частина природного середовища. Атмосферне повітря. Склад атмосфери. Баланс газів в атмосфері. Природне й штучне забрудненя атмосфери. Наслідки забруднення атмосфери людством. Заходи щодо охорони атмосферного повітря від забруднення.
реферат [27,7 K], добавлен 15.07.2008Екологічна експертиза стану агроландшафтів області. Ядерна та радіаційна безпека. Виробничий комплекс, промисловість. Структура екологічного паспорта. Атмосферне повітря. Динаміка викидів в атмосферне повітря. Водні ресурси. Земельні ресурси та грунти.
курсовая работа [63,8 K], добавлен 24.03.2014Географічні, кліматичні та гідрологічні умови, рельєф, геологічна будова території. Використання земельних та водних ресурсів. Стан атмосферного повітря в басейні ріки. Екологічна оцінка стану гідрографічної мережі р. Турія. Оцінка якості річної води.
дипломная работа [2,7 M], добавлен 23.05.2019Загальна характеристика навколишнього середовища Полтавської області. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Фізико-географічна характеристика та метеокліматичні умови майданчику будівництва. Оцінка впливу діяльності на ґрунтовий покрив.
курсовая работа [502,1 K], добавлен 06.12.2014Дослідження стану забруднення атмосферного повітря за відсотком зрілого насіння робінії звичайної. Методика оцінки токсичності атмосферного повітря. Методика інтегральної оцінки якості навколишнього природного середовища за токсико-мутагенним фоном.
методичка [119,8 K], добавлен 28.12.2012
