Правові основи землекористування в Україні: виклики воєнного часу

Размещено на http://allbest.ru

Правові основи землекористування в Україні: виклики воєнного часу

Бодюк Адам Васильович Бодюк Адам Васильович, кандидат економічних наук, старший науковий співробітник, Науковий керівник Науково-дослідного закладу «Ресурси», м. Київ

Анотація

Україна належать до найбагатших країн світу на природні і земельні ресурси. Але користування землею, як і родовищами корисних копалин, здійснюється не в інтересах народу, хоча за Конституцією України і земля, і надра належать до об'єктів права його власності. Нами обґрунтовується на законодавчому рівні: в Конституції України скоригувати ст. 13 в редакції «Земля.... є власністю Українського народу»; включити в Земельний кодекс України статтю 12-а «Повноваження старостівських територіальних громад». Як актуальні необхідні проведення державою в інтересах народу комплексу заходів для збереження сіл і селищ, створення умов зайнятості сільської молоді як заходів збереження й України.

Ключові слова: земля, сільськогосподарські угіддя, чорноземи, залізні руди, екологія, народна власність.

Україна належать до найбагатших країн на природні і земельні ресурси. Так, разом площа сільськогосподарських угідь оцінена в 42,4 млн га, або 70,5 % всієї площі. Чорноземи різного генезису складають 22111 тис. га або 52,8 %, у тому числі рілля -- 19968 тис. га, або 61,4 %.

Але ж народні чорноземи виснажуються. Головні причини -- інтенсивне використання ґрунту; рівень надходження в ґрунт органічних добрив катастрофічно низький, хоча ці добрива обов'язково потрібні для збереження гумусу в чорноземі.

Скорочуються площі сільськогосподарських земель за різних причин. У Дніпропетровській області вони скорочуються і забруднюються через залізорудне надрокористування. Безумовно, залізні руди, і не тільки залізні, вкрай потрібні для розвитку економіки, зайнятості населення і т. д., оскільки Україна має потужний надроресурсний потенціал залізних руд.

Світові запаси залізних руд оцінюються в 140 млрд т. В них знаходиться 74 млрд т заліза. Але тільки в трьох країнах: Україні, Росії, Австралії запаси заліза оцінюються в 46 %, на Україні майже 12 млрд т, тобто більше 16 % світових.

Видобування і виробниче використання залізних має надто велику економічну значимість для народного господарства країни. Одночасно видобування і переробка залізних руд різними забруднювачами негативно впливає на навколишнє середовище. З експлуатацією родовищ забруднюються і скорочуються великі площі сільськогосподарських земель. До того ж суттєвих результатів у поліпшенні екологічних показників на Криворіжжі не очікується.

Як пишуть Антонік В. І. та Антонік І. П., ландшафти Кривого Рогу зазнали найбільшої шкоди з початку 60-х років минулого століття. Тоді впроваджувався видобуток бідної залізорудної сировини (переважно залізистих кварцитів, що містять 17--42 % заліза) відкритим способом. Наступним етапом було їх збагачення до залізовмісної продукції (отримання концентратів з вмістом заліза 65--67 %). Зразу ж зазначимо, що поняття сировини застосовується у процесах переробки залізних руд. Але ж видобуток та збагачення тонни сирої руди за існуючими технологіями супроводжується утворенням 3--4 тонн відходів. Вони разом з відходами процесів збагачення накопичуються у гігантських відвалах розкривних порід та у багатоярусних чи площинних хвостосховищах.

П'ять такого профілю діючих Криворізьких гірничо-збагачувальних комбінатів (ГЗК) видобувають руди на 9 кар'єрах глибиною понад 300 м загальною площею близько 6 тис. га. На цих техногенних об'єктах накопичено майже 4 млрд м приведених даних наочно видно зростання екологічного податку орі-єнтовно на 70 %. Але потрібно розуміти, що його зростання обумов-люється підвищенням, як державним заходом наповнення бюджету, ставок їх нарахування. Ці показники дають підстави вважати, що в Україні екологічні проблеми потребують кардинальних рішень, перш за все, на держаному рівні. Оскільки підвищення ставок покищо не має суттєвого впливу на проведення комбінатами результативних за показниками зни-ження забруднень та економічно вигідних організаційно-технологічних заходів, зокрема, для збереження земельних площ для сільськогосподарсь-кого їх застосування. промислових відходів. Ними ж зайнята площа, що перебільшує 12 тис. га. З них 5 тис. га знаходиться під відвалами і більше 7 тис. га -- під хвостосховищами [2]. Ці ГЗК дуже забруднюють навколишнє середовище міста і за містом різними видами викидів. Крім них, забруднення довкілля здійснюється іншими відходами. Тому Кривий Ріг належить до найбільш забруднених міст України.

Як приклад для порівняння: на гірничо-хімічному комбінаті в Дніпропетровській області видобувають 45 % Мп руди від її загального виробництва в Україні. Для видобутку руди комбінату відведено 11,2 тис. га землі, з яких сільськогосподарські угіддя займають 10,5 тис. га, а рілля -- понад 8 тис. га. Мп руда залягає тут на глибині до 80 м, тому на видобуток 1 т руди припадає 17м3 породи. Щоб всю порожню породу складати у відвали заввишки 60--65 м, комбінату потрібно вилучити з обігу 11 тис. га чорноземів. сільськогосподарський екологічний податок україна земля

Таким чином, потреби введення земельних площ для розміщення на них відходів обумовлено потребами в таких площах господарюючих суб'єктів підприємництва. Безумовно, що безповоротні відходи можуть бути за певними потребами і технологіями використані як господарські.

Міська площа Кривого Рогу займає 431 км2, з них гірничопромислові ландшафти -- близько 48,8% території. І аналізований показник постійно зростає. Інші негативні показники забруднень довкілля:

· більше 70% прилеглих до ГЗК територій, зокрема орних земель, деградують під впливом пилу та високомінералізованих водних фільтратів з відвалів і хвостосховищ;

· ґрунти у радіусі до 15--20 км від промислових об'єктів Кривого Рогу надто забруднені важкими металами, місцями засолені чи заболочені.

Крім того, зростають показники різних видів забруднень ландшафтів іншими суб'єктами господарювання.

Науковцями констатується, що в результаті виробничого використання ресурсних багатств Криворізького регіону впродовж всього періоду його економічної експлуатації, особливо сучасного споживацького відношення нових власників до експлуатації родовищ (бо для них головне, щоб в результаті зростали прибутки), мають місце колосальні руйнації ландшафту, літосфери та гідросфери місцевості.

Екстенсивне «викачування» залізної руди із Криворізьких родовищ ще за радянських часів з переходом до ринкової економіки, особливо приватної власності ще більше посилилося (на сьогодні загальний обсяг вилученої із надр сирої руди досяг 5,5 млрд т [2].

Сучасні власники залізорудних шахт та гірничо-збагачувальних комбінатів навряд чи пов'язують своє майбутнє і майбутнє своїх дітей з проживанням на Криворіжжі. Але вони зацікавлені у збільшенні обсягів видобування залізних руд, тому одночасно зростають і забруднення територій, водних об'єктів і рослинності. У їхній фінансовій діяльності сприятливими є фактори стримування провадження результативних заходів:

· порівняно низький рівень грошової відповідальності власників підприємств за антиекологічні наслідки господарювання;

· поширене лобіювання відповідальності у заходах покарання прийнятими Законами та постановами Кабінету Міністрів України та ін.

Динаміка ставок для визначення екологічного податку, за Податковим кодексом України, приведена в табл. 1 [3].

Таблиця 1.

Динаміка ставок для визначення екологічного податку за відходи гірничодобувної промисловості

Висновки і пропозиції

Логічно вважати, що забруднення довкілля гірничими і металургійними комбінатами продовжуються за таких факторів:

· продовжуються гірничі роботи, що поширюються на нові території;

· металургія недостатньо швидко впроваджує нові, екологічно значно чистіші технології;

· рекультивація забруднених земель не знаходить зацікавлених суб'єктів господарювання;

· фіскальні органи не мають офіційно визначених контролюючих функцій щодо впливу на збереження довкілля;

· місцеві органи влади не мають впливових важелів на потужні комбінати щодо примушування чи стимулювання впровадження ними заходів для зниження забруднень та ін.

Безумовно, що, у першу чергу, потрібно державою узаконити, тобто на законодавчому рівні, значне підвищення матеріальної відповідальності господарюючих суб'єктів за порушення вимог природоохоронного законодавства України і рекомендацій міжнародних екологічних Програм. У Податковому кодексі України обмежити пільгове оподаткування за розміщення на території кожної тони відходів. Але головне: в Конституції України, ст. 13, прийняти: «Земля.... є власністю Українського народу», а не об'єктом права власності Українського народу. Далі, включити в Земельний кодекс України статтю 12-а «Повноваження старостівських територіальних громад». На першому етапі вирішення проблем землекористування необхідне прийняття Верховною Радою України пропонованих правок. Другий важливий процес: проведення державою в інтересах народу комплексу заходів для збереження сіл і селищ. Третій важливий процес: створення умов зайнятості сільської молоді.

Список літератури

1. Екологія Кривбасу: реком. бібліогр. Покажчик / [Текст] / укл. О. В. Бобир. Кривий Ріг: Наукова бібліотека КНУ 2012. -- 18 с.

2. Антонік В. І., Антонік І. П. Проблеми і специфіка ландшафтної екології Криворіжжя. Режим доступу: http://elibrary.kdpu.edu.ua/jspui/bit- stream/123456789/3025/1/Проблеми і специфіка ландшафтної екології Криворіжжя. pdf.

3. Податковий кодекс України. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua /laws/show/2755-17#Text.

Размещено на Allbest.ru