Сезонна динаміка вмісту нітрогенвмісних сполук у воді річки Стубелка

Визначення сезонної динаміки вмісту сполук Нітрогену у воді річки Стубелка. Аналіз сезонної динаміки вмісту нітрогенвмісних сполук, температури, pH, розчиненого кисню, ХСК, БСК5 у воді річки Стубелка. Негативні екологічні наслідки для водних екосистем.

Рубрика Экология и охрана природы
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 02.08.2024
Размер файла 601,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сезонна динаміка вмісту нітрогенвмісних сполук у воді річки Стубелка

Ковальова І. В., здобувачка третього рівня вищої освіти (Рівненський державний гуманітарний університет, м. Рівне)

Найбільш поширеними забруднювачами водних екосистем є неорганічні сполуки Нітрогену (NH4+, NO2' і NO3'). Основними джерелами їхнього потрапляння до водних об'єктів є збільшення обсягів скиду стічних вод очисних споруд, діяльність підприємств, тваринних комплексів, особливості ведення комунального і сільського господарств, зростання рівня урбанізації, атмосферні опади, процеси життєдіяльності та відмирання гідробіонтів. Мета дослідження - визначити сезонну динаміку вмісту сполук Нітрогену у воді річки Стубелка. У статті проаналізовано сезонну динаміку вмісту нітрогенвмісних сполук, температури, pH, розчиненого кисню, ХСК, БСК5 у воді річки Стубелка. Виявлено, що концентрація нітрогену амонійного змінюється від 2,185 мг/дм3 (грудень) до 0,051 мг/дм3 (травень), нітритів від 0,026 мг/дм3 (вересень) до 0,181 мг/дм3 (листопад), нітратів від 6,246 мг/дм3 (липень) до 0,133 мг/дм3 (січень). Зафіксовано перевищення граничнодопустимих концентрацій нітрогену амонійного у воді річки Стубелка у 1,16-4,37 рази (жовтень, грудень), а нітритів у 2,26 (листопад). Вміст нітратів впродовж усього періоду дослідження не перевищує допустимих значень. Показано зміщення рівноваги в системі амоній < > нітрити < нітрати в бік нітрифікації (червень-серпень, листопад, лютий-травень) та амоніфікації (вересень, жовтень, грудень, січень), що підтверджує надходження нітрогенвмісних сполук з дифузних (NH4+<NO3-) і точкових (NH4+>NO3-) джерел. Встановлено сезонні зміни температури води, pH, розчиненого кисню (влітку - 19-24о С, 6,66-7,30, 5,70-8,38 м^2/дм3; восени - 11-13оС, 6,91-7,30, 6,35-8,47 м^/дм3; взимку - 0-2о С, 8,0610,50, 6,80-7,14 м^/дм3; навесні - 3-15о С, 7,66-10,3, 6,80-7,28 м^/дм3). Вміст ХСК варіює від 10 мгё2/дм3 (травень) до 44 м^2/дм3 (січень), а БСК5 - від 0,50 м^2/дм3 (жовтень, грудень, лютий) до 2,26 мгё2/дм3 (серпень). Сезонна динаміка вмісту нітрогенвмісних сполук у воді річки Стубелка відображає стан водної екосистеми та дозволяє з'ясувати основні процеси зміни її стійкості.

Ключові слова: нітрити; нітрати; нітроген амонійний; евтрофікація; наслідки для екосистеми.

Kovalova I. V., Post-graduate Student (Rivne State University for the Humanities, Rivne)

SEASONAL DYNAMICS OF THE CONTENT OF NITROGEN-CONTAINING COMPOUNDS A STEM IN THE WATER OF THE RIVER STUBELKA

The most common pollutants of aquatic ecosystems are inorganic nitrogen compounds (NH4+, NO2' and NO3'). The main sources of their entry into water bodies are an increase in the volume of sewage discharge from treatment facilities, the activities of enterprises, animal complexes, the peculiarities of communal and agricultural management, the growth of the level of urbanization, atmospheric precipitation, life processes and the death of hydrobionts. The purpose of the research is to determine the content of nitrogen compounds in the water of the Stubelka River. The article analyzes the seasonal dynamics of the content of nitrogen-containing compounds, temperature, pH, dissolved oxygen, HSC, BSC5 in the water of the Stubelka River. It was found that the concentration of ammonium nitrogen varies from 2.185 mg/dm3 (December) to 0.051 mg/dm3 (May), nitrites from 0.026 mg/dm3 (September) to 0.181 mg/dm3 (November), nitrates from 6.246 mg/dm3 (July ) to 0.133 mg/dm3 (January). Exceeding the maximum permissible concentrations of ammonium nitrogen in the water of the Stubelka River by 1.16-4.37 times (October, December), and nitrite by 2.26 (November). The content of nitrates during the entire period of the study does not exceed permissible values. A shift in the balance in the ammonium ^ nitrite ^ nitrate system was shown in the direction of nitrification (June-August, November, February- May) and ammonification (September, October, December, January), which confirms the arrival of nitrogen-containing compounds from diffuse (NH4+<NO3-) and point (NH4+>NO3-) sources. Seasonal changes in water temperature, pH, and dissolved oxygen were established (in summer - 19-24° C, 6.66-7.30, 5.70-8.38 mgO2/dm3; in autumn - 11-13° C, 6.91-7.30, 6.35-8.47 mgO2/dm3; in winter - 0-2o C, 8.06-10.50, 6.80-7.14 mgO2/dm3; in spring - 3-15o C, 7.6610.3, 6.80-7.28 mgO2/dm3). The content of HSK varies from 10 mgO2/dm3 (May) to 44 mgO2/dm3 (January), and BSK5 - from 0.50 mgO2/dm3 (October, December, February) to 2.26 mgO2/dm3 (August). Seasonal dynamics of the content of nitrogen-containing compounds in the water of the Stubelka River reflects the state of the water ecosystem and allows us to find out the main processes of changing its stability.

Keywords: nitrites; nitrates; ammonium nitrogen; eutrophication; consequences for the ecosystem.

Постановка проблеми

Річки зазнають значного антропогенного впливу, що відображається на всіх компонентах водойм і призводить до порушення важливих природних процесів, змін якості води та кризового чи навіть катастрофічного стану екосистеми. Найчастіше забруднення і засмічення річки знижує її самоочисну здатність та зумовлює зміни видового складу біоти, замулення і пересихання [1]. Постійними забруднювачами річок є неорганічні сполуки Нітрогену (NH4+, NO2' і NO3'), які постійно потрапляють з точкових, дифузних джерел, а також утворюються у водоймі внаслідок життєдіяльності організмів. Відомо, що саме сполуки Нітрогену відіграють важливу роль у житті біоти, оскільки входять до складу білків, нуклеїнових кислот, хлорофілу, тому оптимальні їхні концентрації зазвичай сприяють зростанню видового багатства, чисельності, біомаси тощо. Негативні екологічні наслідки для водних екосистем мають дуже високі та низькі концентрації сполук Нітрогену, а також зміщення їхньої рівноваги в системі NH4+ ^ NO2' ~ NO3'. нітрогенвмісна сполука стубелка температура

Мета і завдання дослідження

Мета роботи - визначити сезонну динаміку вмісту нітрогенвмісних сполук у воді р. Стубелка. Основне завдання полягає в дослідженні змін нітрогенвмісних сполук у воді р. Стубелка та зміщення їхнього співвідношення у воді.

Матеріали та методи досліджень

Проби води для проведення гідрохімічного аналізу відбирали щомісяця впродовж червня-грудня 2022 р. та січня-травня 2023 р. у р. Стубелка (50°28'l2.4"N 25°58'03.9"E). Вміст NH4+ визначали фотометричним методом за якісною реакцією з реактивом Несслера при довжині хвилі 420 нм. Вміст NO2' визначали діазотуванням з реактивом Грісса при довжині хвилі 520 нм. Вміст NO3' досліджували фотометрично з фенолдисульфокислотою з утворенням нітровмісного фенолу жовтого кольору при довжині хвилі 520 нм [2]. Реакцію водного середовища (рН) визначали за допомогою іономіра ЕВ-74. Вміст хімічного споживання кисню (ХСК) та біохімічного споживання кисню за 5 діб (БСК5) визначали загальноприйнятими методами [2]. Статистичну обробку даних здійснено з використанням програми IBM IPSS Statistic 19.0.

Річка Стубелка протікає Здолбунівським, Дубенським та Рівненським районами Рівненської області. Витік р. Стубелка бере в західній частині села Білашів на північних схилах Мізоцького кряжу. Загальна довжина р. Стубелка становить 86 км, а площа водозабору 1350 км2. Глибина річки становить 1,2-1,5 м [3].

Виклад основного матеріалу дослідження

Важливим показником якості води та загального стану водної екосистеми є вміст неорганічних сполук Нітрогену (NH4+, NO2' і NO3'). Вони потрапляють у водойми з тваринних комплексів, з стічних вод хімічного виробництва, очисних споруд, атмосферних опадів, з комунального і сільського господарств, а також внаслідок природніх процесів життєдіяльності та відмирання біоти. Зниження чи підвищення концентрацій неорганічних сполук Нітрогену та порушення їхнього співвідношення призводить до вповільнення чи прискорення розвитку автотрофної ланки, зоопланктону, вищої водної рослинності, а відповідно і до погіршення якості води [4].

Вміст нітрогену амонійного у воді р. Стубелка змінюється впродовж періоду дослідження від 2,185 мг/дм3 до 0,051 мг/дм3 (рис. 1).

Рис. 1. Вміст нітрогену амонійного у воді р. Стубелка (червень-грудень 2022 р. та січень-травень 2023 р.)

Концентрація нітрогену амонійного у воді р. Стубелка у червні становить 0,630 мг/дм3, проте у липні різко зростає до 1,722 мг/дм3, що перевищує ГДК у 3,44 рази (ГДКрибгосп.=0,5 мг/дм3). У серпні вміст NH4+ у воді р. Стубелка знижується, у порівнянні з попереднім місяцем, в 5,0 разів до 0,347 мг/дм3. Незначне зростання концентрації нітрогену амонійного у воді зафіксовано впродовж вересня-листопада, що варіює від 0,578 мг/дм3 до 0,745 мг/дм3 та перевищує ГДК у 1,16-1,49 раза. У грудні виявлено максимальний вміст нітрогену амонійного у воді р. Стубелка, що становить 2,185 мг/дм3 та перевищує ГДК у 4,37 рази. У січні концентрація NH4+ знижується до 0,347 мг/дм3. У лютому та березні вміст нітрогену амонійного у воді р. Стубелка складає 1,259 мг/дм3 та 1,324 мг/дм3, що перевищує ГДК у 2,52-2,65 рази. У квітні концентрація NH4+ у воді річки хоча і знижується до 0,861 мг/дм3, проте перевищує ГДК у 1,72 раза. У травні вміст нітрогену амонійного у воді суттєво знижений та становить лише 0,051 мг/дм3, що насамперед пов'язано з активним поглинанням його біотою. Якість води р. Стубелка за вмістом NH4+ змінюється від І класу (дуже чисті) до IV класу (забрудненні).

Варто зауважити, що перевищення ГДК нітрогену амонійного впродовж усіх місяців, за виключенням серпня, січня та травня, свідчить про його постійне надходження до річки внаслідок антропогенного впливу. Виявлені високі концентрації нітрогену амонійного, особливо у вегетаційний період, сприяють швидкому зростанню кількості видів фітопланктону, їхньої чисельності та біомаси, що часто призводить не лише до евтрофікації, але і критичного порушення функціонування водойми та її стійкості.

Сезонних змін зазнає концентрація нітритів у воді р. Стубелка (рис. 2).

Рис. 2. Вміст нітритів у воді р. Стубелка (червень-грудень 2022 р. та січень-травень 2023 р.)

Зокрема, вміст нітритів у воді річки у червні становить 0,072 мг/дм3, а впродовж липня, серпня та вересня знижується до 0,049 мг/дм3, 0,036 мг/дм3 та 0,026 мг/дм3. У жовтні концентрація нітритів у воді р. Стубелка складає 0,043 мг/дм3. Максимальна концентрація нітритів у воді р. Стубелка виявлена у листопаді, що становить 0,181 мг/дм3 та перевищує ГДК у 2,26 рази (ГДКрибгосп.=0,08 мг/дм3). У грудні та січні вміст нітритів у воді річки значно знижується та складає 0,059 мг/дм3 і 0,036 мг/дм3. Впродовж лютого концентрація нітритів у воді р. Стубелка становить 0,076 мг/дм3, а березня - 0,036 мг/дм3. У квітні та травні вміст нітритів у воді р. Стубелка складає 0,053 мг/дм3 та 0,069 мг/дм3. Збільшення концентрації нітритів зазвичай співпадає з періодом активного розкладання органічних речовин. Якість води р. Стубелка за вмістом NO2' змінюється від ІІІ класу (помірно забруднені) до IV класу (забруднені).

Крім нітрогену амонійного та нітритів, важливу роль у існування біоти та повноцінному функціонуванні водної екосистеми відіграють нітрати (рис. 3).

Рис. 3. Вміст нітратів у воді р. Стубелка (червень-грудень 2022 р. та січень-травень 2023 р.)

Перевищень ГДК нітратів у воді р. Стубелка впродовж дослідження не виявлено (ГДКрибгосп.=40 мг/дм3), проте, їхній вміст зазнає сезонних змін. Зокрема, концентрація нітратів у воді р. Стубелка у червні становить 2,392 мг/дм3 та зростає у липні до 6,246 мг/дм3. Впродовж серпня вміст нітратів становить 0,753 мг/дм3, а у вересні - 0,128 мг/дм3. У жовтні концентрація нітратів складає 0,399 мг/дм3, а у листопаді досягає 1,595 мг/дм3. Вміст нітратів у воді р. Стубелка у грудні знижується до 0,797 мг/дм3. Найменший вміст нітратів, за весь період дослідження, виявлено у січні (0,133 мг/дм3), проте, у лютому їхня концентрація зростає до 3,677 мг/дм3. У наступні місяці (березень-травень) вміст нітратів суттєво не змінюється та варіює від 1,506 мг/дм3 до 1,905 мг/дм3. Відомо, що нітрати є кінцевим продуктом мінералізації органічних речовин, тому їхня присутність у воді свідчить про закінчення цього процесу та відповідну тривалість забруднення водойми органічними речовинами [1]. Якість води р. Стубелка за вмістом NO3' змінюється від І класу (дуже чисті) до IV класу (забруднені).

На внутрішньоводоймні процеси у водній екосистемі впливає як концентрація сполук Нітрогену, так і їхнє співвідношення (таблиця). Суттєве порушення в системі амоній ^ нітрити ^ нітрати може мати негативні екологічні наслідки для усієї екосистеми.

Таблиця

Вміст сполук Нітрогену у воді р. Стубелка та їхнє співвідношення

Місяці

Сполуки Нітрогену, мг/дм3

Співвідношен ня

[NH4+]: [NO2-] : [NO3-]

NH4+

%

NO2-

%

NO3-

%

червень

0,630

20,3

0,072

2,3

2,392

77,4

1 : 0,11 : 3,80

липень

1,722

21,5

0,049

0,6

6,246

77,9

1 : 0,03 : 3,63

серпень

0,347

30,5

0,036

3,2

0,753

66,3

1 : 0,10 : 2,17

вересень

0,630

80,3

0,026

3,4

0,128

16,3

1 : 0,04 : 0,20

жовтень

0,578

56,7

0,043

4,2

0,399

39,1

1 : 0,07 : 0,69

листопад

0,745

29,6

0,181

7,2

1,595

63,2

1 : 0,24 : 2,14

грудень

2,185

71,8

0,059

1,9

0,797

26,3

1 : 0,03 : 0,37

січень

0,347

67,2

0,036

7,0

0,133

25,8

1 : 0,10 : 0,38

лютий

1,259

25,1

0,076

1,5

3,677

73,4

1 : 0,06 : 2,92

березень

1,324

40,5

0,036

1,1

1,905

58,4

1 : 0,03 : 1,44

квітень

0,861

35,6

0,053

2,2

1,506

62,2

1 : 0,06 : 1,75

травень

0,051

2,9

0,069

3,9

1,639

93,2

1 : 1,34 : 31,89

У воді р. Стубелка зафіксовано зміщення рівноваги в системі амоній ^ нітрити ^ нітрати в бік нітратів (червень-серпень, листопад, лютий-травень) та амонію (вересень, жовтень, грудень, січень). Максимальні відношення NO3'/NHa+ виявлено у червні (3,80), липні (3,63) та травні (31,89). При умові NH4+>NO3- домінують точкові джерела, при NH4+<NO3- - переважають дифузні, а при NH4+=NO3- - вплив перших та других однаковий [5; 6; 7].

Безумовно, співвідношення різних сполук Нітрогену водойми залежить від постійних чи тимчасових джерел їхнього надходження. Важливу роль у зростанні концентрацій нітрогенвмісних сполук влітку та навесні мають точкові джерела, а восени та навесні - дифузні. Найпоширенішими точковими джерелами є стічні води промислових підприємств та тваринницьких комплексів. Серед дифузних найчастіше виділяють вимивання з водозбірних площ та сільськогосподарських угідь, особливо під час інтенсивного застосування нітрогенвмісних органічних і неорганічних добрив.

Зміна концентрації сполук Нітрогену залежить від форм знаходження, швидкості їхнього поглинання біотою, температури води, значення рН, вмісту розчиненого кисню, біологічного споживання кисню за 5 діб (БСК5), хімічного споживання кисню (ХСК) та інших показників.

Відомо, що температура води впливає на швидкість процесу нітрифікації. Так, при температурі води 9о С і нижче відбувається вповільнення нітрифікації, а при 0о С процес може цілком припинитися. Зміни температури води р. Стубелка наведено на рис. 4.

Рис. 4. Зміна температури води у воді р. Стубелка (червень-грудень 2022 р. та січень-травень 2023 р.)

Температура води р. Стубелка змінюється влітку від 19о С до 24о С, восени - від 11о С до 13о С, взимку - від 0о С до 2о С та навесні - від 3о С до 15о С. Виявлено тісну кореляційну залежність між температурою води та pH (r=-0,72, p<0,01).

Також чинниками регуляції вмісту сполук Нітрогену у водоймі є розчинений кисень та pH. Зокрема, на утворення нітратів витрачається значний відсоток розчиненого кисню у воді, а рівень pH визначає умови для нітратних та нітритних бактерій під час нітрифікації.

Рис. 5. Вміст розчиненого кисню (мгО2/дм3) та pH у воді р. Стубелка (червень-грудень 2022 р. та січень-травень 2023 р.)

pH варіює влітку від 6,66 до 7,30, восени - від 6,91 до 7,30, взимку - від 8,06 до 10,50, навесні - від 7,66 до 10,3. Вміст розчиненого кисню у воді р. Стубелка змінюється влітку від 5,70 мг02/дм3 до 8,38 мг02/дм3, восени - від 6,35 мг02/дм3 до 8,47 мг02/дм3, взимку - від 6,80 мг02/дм3 до 7,14 мг02/дм3, а навесні - від 6,80 мг02/дм3 до 7,28 мг02/дм3. Встановлено кореляційну залежність між вмістом розчиненого кисню і нітрогеном амонійним (r=0,36) та нітратами (r=0,45).

Сезонні зміни хімічного споживання кисню та біохімічного споживання кисню за 5 діб наведені на рис. 6.

Рис. 6. Вміст БСК5 та ХСК у воді р. Стубелка (червень-грудень 2022 р. та січень-травень 2023 р.)

Вміст ХСК варіює від 10 мг02/дм3 (травень) до 44 мг02/дм3 (січень), а БСК5 - від 0,50 мг02/дм3 (жовтень, грудень, лютий) до 2,26 мг02/дм3 (серпень). Встановлено кореляційну залежність між БСК5 та нітрогеном амонійним (r=-0,57), нітритами (r=-0,35), температурою води (r=0,45), вмістом розчиненого кисню (r=-0,58). Якість води за БСК5 р. Стубелка змінюється від І класу (дуже чисті) до ІІ класу (чисті).

Висновки

Концентрація нітрогену амонійного у воді р. Стубелка змінюється від 2,185 мг/дм3 (грудень) до 0,051 мг/дм3 (травень), нітритів від 0,026 мг/дм3 (вересень) до 0,181 мг/дм3 (листопад), нітратів від 6,246 мг/дм3 (липень) до 0,133 мг/дм3 (січень). Вміст нітрогену амонійного перевищує допустимі значення у 1,164,37 рази, а нітритів - у 2,26 рази. Виявлено зміщення рівноваги в системі амоній ^ нітрити ^ нітрати в бік нітрифікації (червень- серпень, листопад, лютий-травень - надходження з дифузних джерел) та амоніфікації (вересень, жовтень, грудень, січень - надходження з точкових джерел). Температура води змінюється від 0о С до 24о С, pH - від 6,66 до 10,50, розчинений кисень - 5,70 мг02/дм3 до 8,47 мг02/дм3, ХСК - від 10 мг02/дм3 до 44 мг02/дм3, а БСК5 - від 0,50 мг02/дм3 до 2,26 мг02/дм3. Якість води р. Стубелка за вмістом NH4+ та N03' змінюється від І класу (дуже чисті) до IV класу (забрудненні), а за вмістом NO2' - від ІІІ класу (помірно забруднені) до IV класу (забруднені).

Литература

1. Коткова Т. М., Котков В. І., Селезньова Г. О. Моніторинг забруднення сполуками азоту річок Лугинського району Житомирської області. Вісник Житомирського національного агроекологічного університету. Житомир, 2011. № 2 (29). Т. 1. С. 106-112. 2. Набиванець Б. Й., Осадчий В. І., Осадча Н.

М., Набиванець Ю. Б. Аналітична хімія поверхневих вод / Український науково-дослідний гідрометеорологічний інститут. К. : Наукова думка, 2007. 456 с. 3. Коротун І. М., Коротун Л. К. Географія Рівненської області: природа, населення, господарство, екологія : навч. підручник. Рівне, 1996. 380 с.

4. Громова Ю. Ф., Мантурова О. В. Фіто- і зоопланктон р. Ікви (басейн

р. Прип'яті). Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Біологія. 201 5. № 3-4. С. 143146. 5. Про затвердження Методики визначення зон, вразливих до (накопичення) нітратів : наказ Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України від 15.04.2021 р. № 244. URL:

https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/z0776-21#Text (дата звернення:

25.10.2023) . 6. Осадча Н. М., Осадчий В. І., Осипов В. В., Білецька С. В., Ковальчук Л. А., Артеменко В. А. Методика виділення зон, вразливих до забруднення поверхневих і підземних вод нітратними сполуками. Український географічний журнал. 2020/2. № 4. С. 38-48. 7. Nikolenko O., Jurado A., Borges A.V., Knoller K., Brouyere S. Isotopic composition of nitrogen species in groundwater under agricultural areas: a review. Science of the Total Environment. 2018. № 621. P. 141 5-1432.

REFERENCES:

1. Kotkova T. M., Kotkov V. I., Seleznova H. O. Monitorynh zabrudnennia spolukamy azotu richok Luhynskoho raionu Zhytomyrskoi oblasti. Visnyk Zhytomyrskoho natsionalnoho ahroekolohichnoho universytetu. Zhytomyr, 2011. № 2 (29). T. 1. S. 106-112.

2. Nabyvanets B. Y., Osadchyi V. I., Osadcha N. M., Nabyvanets Yu. B. Analitychna khimiia poverkhnevykh vod / Ukrainskyi naukovo-doslidnyi hidrometeorolohichnyi instytut. K. : Naukova dumka, 2007. 456 s.

3. Korotun I. M., Korotun L. K. Heohrafiia Rivnenskoi oblasti: pryroda, naselennia, hospodarstvo, ekolohiia : navch. pidruc hnyk. Rivne, 1996. 380 s.

4. Hromova Yu. F., Manturova O. V. Fito- i zooplankton r. Ikvy (basein r. Prypiati). Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Hnatiuka. Ser. Biolohiia. 201 5. № 3-4. S. 143146.

5. Pro zatverdzhennia Metodyky vyznachennia zon, vrazlyvykh do (nakopychennia) nitrativ : nakaz Ministerstvo zakhystu dovkillia ta pryrodnykh https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/z0776-21#Text (data zvernennia:.

6. Osadcha N. M., Osadchyi V. I., Osypov V. V., Biletska S. V., Kovalchuk L. A., Artemenko V. A. Metodyka vydilennia zon, vrazlyvykh do zabrudnennia poverkhnevykh i pidzemnykh vod nitratnymy spolukamy. Ukrainskyi heohrafichnyi zhurnal. 2020/2. № 4. S. 38-48.

7. Nikolenko O., Jurado A., Borges A.V., Knoller K., Brouyere S. Isotopic composition of nitrogen species in groundwater under agricultural areas: a review. Science of the Total Environment. 2018. № 621. P. 141 5-1432.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Визначення та токсикологічна характеристика важких металів. Якісний аналіз вмісту важких металів у поверхневих шарах грунту, воді поверхневих водойм, органах рослин. Визначення вмісту автомобільного свинцю в різних об’єктах довкілля даної місцевості.

    курсовая работа [4,6 M], добавлен 16.02.2016

  • Аналіз природних умов басейну річки Замчисько: грунту рослинність, клімат, гідрогеологія. Оцінка впливу господарської діяльності на водозбір та хімічний склад вод річки. Антропогенне навантаження на басейн водойми, заходи реабілітації річкових екосистем.

    курсовая работа [803,7 K], добавлен 23.05.2019

  • Розрахункові концентрації забруднення стічних вод. Нормативний коефіцієнт зміщування стічних вод з водою річки. Допустима біологічна потреба в кисні очищених стічних вод. Розрахунок по розчиненому у воді водоймища кисню. Повітродувна станція.

    курсовая работа [210,4 K], добавлен 15.11.2008

  • Фізико-географічна характеристика басейну річки Рудка. Умови формування поверхневого стоку. Гідрологічний режим річки. Природно-заповідні території Волинської області. Аналіз техногенного навантаження в басейні річки. Основні джерела забруднення річки.

    дипломная работа [192,7 K], добавлен 01.11.2010

  • Екологічна оцінка природних умов басейну річки Устя. Фізико-географічна характеристика басейну. Кліматичні умови. Характеристика грунтового покриву в басейні річки Устя. Гідрологічні характеристики річки. Рекомендації по покращенню екологічного стану.

    курсовая работа [42,8 K], добавлен 27.09.2008

  • Фізико-географічні умови формування р. Рось. Управління і використання водних ресурсів в басейні річки Рось в межах Київської області. Виконання програми державного водогосподарського моніторингу. Аналіз екологічного стану річки та шляхи його покращення.

    дипломная работа [2,1 M], добавлен 29.11.2012

  • Фізико-географічне та геоботанічне положення, кліматичні умови та гідрографія р. Дніпро. Характеристика тваринного та рослинного світу Дніпра. Стан підземних вод і радіаційне забруднення річки. Скидання забруднюючих речовин та проблеми збереження річки.

    курсовая работа [51,6 K], добавлен 27.02.2012

  • Характеристика сучасного хімічного складу природних вод з точки зору оцінки їх якості. Аналіз домішок і сполук важких металів у природних водах. Фактори формування якості води, оцінка шкідливих характеристик забруднювачів, екологічні критерії якості.

    курсовая работа [1,5 M], добавлен 04.11.2011

  • Фізико-географічна характеристика басейну річки. Характеристика ґрунтового покриву в Сумській області. Гідрологічні характеристики річки. Розрахунок максимальних концентрацій забруднюючих речовин в атмосфері. Визначення небезпечної швидкості вітру.

    курсовая работа [182,3 K], добавлен 12.05.2011

  • Фізико-географічна, гідробіологічна та морфометрична характеристики басейну річки, водний, гідрохімічний, термічний, льодовий режими та режим наносів. Антропогенний вплив на стік Дністра, аналіз екологічних проблем річки, необхідні водоохоронні заходи.

    практическая работа [37,4 K], добавлен 13.11.2010

  • Загальні відомості про річку, її довжина та живлення. Сучасний стан річки, найболючіші проблеми погіршення екологічного стану. Забруднення річки, екологічна оцінка якості поверхневих вод. Притоки та населені пункти річки, природоохоронні території.

    презентация [3,5 M], добавлен 28.12.2012

  • Загальна характеристика Львівської області. Організація процедури екологічного моніторингу річки Полтва. Оцінка екологічного стану річки і характеристика основних учасників водогосподарського комплексу. Спостереження забруднень повітря і водного об'єкту.

    курсовая работа [254,1 K], добавлен 26.01.2012

  • Автотранспорт та промислові об'єкти як головні джерела забруднення атмосферного повітря м. Ужгород. Аналіз чинників, які впливають на рівень забруднення. Дослідження вмісту шкідливих речовин у поверхневих водах. Моніторинг земельних ресурсів та надр.

    курсовая работа [671,2 K], добавлен 26.07.2015

  • Характеристика природно-кліматичних умов басейну річки Луга, її географічне розташування, геологічна будова та ґрунтовий покрив, рослинний і тваринний світ. Меліорація, сільськогосподарська діяльність, розрахунок інтегрального індексу екологічного стану.

    курсовая работа [7,6 M], добавлен 23.12.2015

  • Загальна характеристика річки, показники рибопродуктивності, гідробіологічний режим і стан річкової флори та фауни. Інтенсивність забруднення, санітарно-біологічний і мікробіологічний стан води, вплив антропогенних факторів на екологію річкового басейну.

    реферат [26,6 K], добавлен 08.11.2010

  • Головні фактори, які спричинюють забруднення атмосфери. Шумове забруднення і його наслідки. Забруднення і деградування первиної структури грунтів Високопільського району. Поверхневі води і екологічні проблеми річки Інгулець, ускладнення водопостачання.

    курсовая работа [43,9 K], добавлен 31.01.2010

  • Фізико-географічні умови розташування басейну річки Інгул. Характеристика біотичної складової екосистеми: рослинного, тваринного світу. Екологічна структура популяцій. Оцінка стану поверхні водозбору і оптимізації її структурно-функціональної організації.

    курсовая работа [5,7 M], добавлен 27.02.2014

  • Теоретичні основи дослідження якості води в річках, якість води та фактори, що її формують. Хімічний склад річкових вод, джерела та шляхи надходження забруднюючих речовин, вплив забруднень на екосистему річки. Методика дослідження якості води в річці.

    курсовая работа [147,7 K], добавлен 06.10.2012

  • Фактори водного середовища. Фізичні та хімічні властивості води. Дослідження динаміки водної екосистеми, біотичних взаємодій гідро біонтів. Взаємодія як двигун еволюції та динаміки популяції. Вплив антропогенних факторів на динаміку водних екосистем.

    курсовая работа [901,4 K], добавлен 11.04.2010

  • Розподіл води на Землі: океани і моря, річки і озера, льодовики і запаси підземних вод. Загальне рівняння водного балансу. Приклади реалізації інженерно-екологічного принципу в промисловому водопостачанні. Комплексне використання водних ресурсів.

    реферат [21,2 K], добавлен 19.12.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.